Значення повторної інтерпретації даних геофізичних досліджень розвідувальних свердловин

Значення повторної інтерпретації даних геофізичних досліджень розвідувальних свердловин при побудові геологічної моделі родовищ.

Т.С. Ричкова

ВАТ НК "Таркосаленефтегаз"

В даний час в розробку все більше втягуються родовища з невеликими запасами вуглеводнів. Найчастіше такі родовища слабо вивчені, характеризуються складною будовою покладів і низькими колекторськими властивостями.

Освоєння невеликих родовищ потребує значних капітальних вкладень. Слабка вивченість малих родовищ виражається в недостатності накопиченого геолого-геофізичного матеріалу отриманого при розвідки родовищ, погану якість наявних матеріалів, не повної і неякісної інтерпретації цих даних.

Більша частина запасів у подібних родовищах зосереджена в пластах з ефективною нефтенасищенной потужністю менше 3-4м, з високим ступенем мінливості колекторних властивостей, поклади ускладнені наявністю газових шапок і близько розташованими водонасиченому горизонтами. Все це призводить до невірного уявлення про будову покладів, колекторських властивості пластів їх неоднорідності і помилковою моделі розповсюдження вуглеводнів. У зв'язку з цим потреба у великій кількості варіантів, більшої свободи технологічних рішень і разом з тим зменшення фінансових та інших втрат у результаті помилкових дій, особливо на стадії введення в пробну експлуатацію родовища стоїть дуже гостро.

Южно-пирейно родовище знаходиться на стадії дорозвідки. При підготовці даних для побудови геологічної моделі є питання по якісної і кількісної оцінки припливу. Майже у всіх свердловинах або склад припливу не відповідає характеру насичення по ГІС, або дебіт НЕ відповідає колекторським властивостями. За отриманими даними проводився розрахунок параметрів, який брався за основу для складання карт і подсчетних планів. З метою отримання нових більш точних даних про продуктивних пластах для побудови геологічної моделі, складання проекту дорозвідки, а в подальшому складання ефективної технологічної схеми розробки Південно-пирейно родовища першим етапом робіт стала повторна інтерпретація ГІС.

Необхідність проведення таких робіт виникла внаслідок неоднозначності результатів випробування розвідувальних свердловин на Южно-пирейно родовищі, не сформувалася геологічної моделі родовища, неясності проектних рішень, а також через ускладнення при освоєнні розвідувальних свердловин старого фонду.

Приклади розбіжностей даних ГІС по свердловинах, результатами випробування і подсчетним планам:

Колекторські властивості по ГІС не відповідають даним випробування;

Не точно визначена ефективна потужність пласта;

Абсолютні позначки інтервалу випробування відповідають нефтенасищенному колектору в інших свердловинах, а при випробуванні отримана вода;

Не визначено джерело надходження води в інтервал випробування;

У зв'язку з перерахованими вище причинами для побудови більш точної та інформативної геологічної моделі Южно-пирейно родовища була проведена переінтерпретації матеріалів геофізичних досліджень розвідувальних свердловин. Переінтерпретацію ГІС виробляло ВАТ "Пурнефтеотдача".

Для обробки та інтерпретації даних ГІС використовувалися наступні програмні продукти:

програма "ЕКАР" - оцінка якості методів електрометрії та ІК (поточечная і попластовая) і коректування діаграм;

програма "ГеоПоіск" (Інститут кібернетики НАНУ) - Визначення питомої електричного опору пласта і зони проникнення, визначення коефіцієнтів пористості, проникності, водонасиченому.

Методика інтерпретації ГІС складається з:

виділення колекторів;

оцінки їх характеру насичення;

визначення пористості і нефтенасищенності.

Виділення колекторів в пластах БО на родовищі проводилося за загальноприйнятою методикою за якісними ознаками з використанням всього комплексу ГІС. За Мікрозонд, каверномеру, ПС виділялися колектори, межі яких уточнювалися по фокусовані методам. Вміщають щільні і глинисті шари виключалися з ефективних товщин по діаграм МК, БК, МБК, КВ, РК і АК.

Оцінка насичення колекторів продуктивних відкладів грунтувалася на визначенні УЕС пласта і порівнянні його з критичними величинами, вище яких під час випробування отримані безводні притоки нафти. Питомий електричний опір пластів визначалося по комплексу БКЗ-БК-ІК за загальноприйнятими методиками. Дані випробування для всіх випробуваних пластів підтверджують оцінку насичення по ГІС.

Після проведеної переінтерпретації даних геофізичних досліджень був виявлений ряд об'єктів раніше не врахованих і відповідно не що увійшли в підрахунок запасів. Виявлені об'єкти раніше не випробовувалися.

Однією з таких свердловин стала свердловина N216 (рис.1) Южно-пирейно родовища. При повторній інтерпретації даних ГІС було визначено, що пласти раніше охарактерізоранние як неколлектор продуктивні. Ефективна потужність пластів виявлених склала від 1,1 до 6 м. Порівняльна характеристика параметрів пласта отриманих при інтерпретації даних ГІС з сусідніми свердловинами наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

ВКВ.

Пласт

НЕФ., м

Кпор,%

Кпр, МД

кнг,%

Кгл,%

Дебіт, м3

Насичення по ГІС

216

БО 16-02

16,6

63,5

13,3

Не випробуваний

нафту

215

БО 16-02

6,4

15,1

12,3

59,1

16,68

нафту

216

БО 20-1н

2,2

13,4

1,2

61,1

Не випробуваний

нафту

209

БО 20-1н

9,8

15,5

4,7

75,4

12,8

155

нафту

227

БО 20-1н

5,6

13,5

0,5

63,9

27,4

12,24

нафту

Раніше свердловина N216 не увійшла до підрахунок запасів вуглеводнів ні по одному з продуктивних пластів. Після проведеної переінтерпретації ГІС приріст запасів нафти по категорії С2 склав 0,9 млн. тонн.

Повторна інтерпретація геофізичних даних дозволила уточнити насичення виявлених об'єктів, виділити раніше не виділені об'єкти в продуктивних пластах і підготувати уточнену базу геофізичних даних для побудови геологічної моделі.

БО 16-02

БО 20-1н

Рис.1. Структурні карти продуктивних пластів Южно-пирейно родовища.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.laboratory.ru/