Методичні основи оцінки збитку від надзвичайних ситуацій b> p>
При оцінці збитку від надзвичайних ситуацій (НС) необхідно спиратися на існуючий нормативний апарат аналізу економічних збитків від негативного
впливу господарської діяльності. Важливим є цілісне уявлення про вплив НС різного типу на територіальні реципієнти і здоров'я населення.
Так будь-яка ЧС в тій чи іншій мірі припускає можливість забруднення водного та повітряного басейнів, вилучення з користування чи погіршення якості
сільськогосподарських угідь та лісогосподарських ділянок, вплив на рекреаційні об'єкти та об'єкти природоохоронного фонду, втрати вартості основних
фондів, загрозу для життя і втрати здоров'я населення. Соціально-економічне дослідження НС повинен повинно дозволити комплексно оцінити економічний збиток
на основі фактичних витрат. Відповідна методика також повинна припускати розрахунок економічної ефективності та обгрунтування необхідного
інвестування бюджетних і позабюджетних коштів на заходи з попередження надзвичайних ситуацій, можливість оперативної оцінки збитку по
спрощеною процедурою. p>
Для успішного практичного використання будь-яких методичних розробок важливо чітко
визначити нормативну термінологію. Так згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 17803/97 введені терміни: p>
надзвичайна ситуація - порушення умов життя і діяльності людей на
об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, піфототіей, великим пожежею, використанням вражаючих
коштів, які призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат; p>
потенційно небезпечний об'єкт - той, на якому
виготовляють, переробляють, зберігають або транспортують небезпечні радіоактивні, хімічні, пожежо-та вибухонебезпечні речовини та біологічні препарати,
гідротехнічні та транспортні споруди, транспортні засоби, які створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації; p>
матеріальні збитки від НС - оцінені відповідним
чином втрати економічних об'єктів в результаті надзвичайної ситуації; p>
класифікація НС - система, згідно з якою надзвичайні ситуації
розподіляються на класи і підкласи залежно від їх характеру; p>
класифікаційна ознака НС - технічна або інша
якісна характеристика аварійної ситуації, що дозволяє вважати її надзвичайною. p>
Вітчизняна нормативна система передбачає класифікацію НС за: p>
а) сфері виникнення; p>
б) галузевої належності; p>
в) характеру явищ і процесів при виникненні та розвитку НС; p>
г) масштабом можливих наслідків; p>
д) масштабами сил і засобів, залучених для ліквідації наслідків НС; p>
е) складності масштабів і важливість наслідків НС. p>
Перші три критерії визначають групу НС (критерій а), тип НС (критерій б),
вид НС (критерії б, в). Критерії в - г дозволяють класифікувати НС за масштабами
територіального охоплення і можливих наслідків на об'єктні, місцеві, регіональні, і загальнодержавні. p>
Основою пропонованого методичного підходу є універсальний принцип
оцінювання збитку b> від надзвичайних ситуацій різних типів і видів через підсумовування характерних локальних пофакторних b>
і пореціпіентних b> збитків. p>
Пофакторние збитки b> відображають комплексну економічну оцінку заподіяної шкоди за
основних факторів впливу. До них відносяться збитки від: p>
забруднення атмосферного повітря ( Аф b >); p>
забруднення поверхневих підземних вод ( ВФ b >); p>
забруднення земної поверхні і грунтів ( ЗФ b >). p>
Пореціпіентние збитки b> відображають економічну оцінку фактичної шкоди, заподіяної
основним реципієнтам впливу НС. До них відносяться збитки від: p>
втрати життя і здоров'я населення ( Нр b >); p>
знищення та пошкодження основних фондів, майна, продукції ( Мр b >); p>
вилучення або погіршення якості сільськогосподарських угідь ( Рс/г b>); p>
втрат продуктів та об'єктів лісового господарства ( РЛ/г b>); p>
втрат рибного господарства ( Рр/г b >); p>
знищення або погіршення якості рекреаційних ресурсів ( Ррек b>); p>
втрат природно-заповідного фонду ( Рпзф b>). p>
Розрахунок збитків від надзвичайних ситуацій ( З b>) пропонується здійснювати за загальною формулою: p>
З = [Аф + ВФ + ЗФ] + [Нр + Мр + Рс/г + РЛ/г + Рр/г + Ррек
+ Рпзф] b>
(1)
Залежно від груп та видів надзвичайних ситуацій були визначені характерні
набори локальних пореціпіентних і пофакторних збитків, а також правила черговості їх розрахунку в залежності від небезпеки та територіального масштабу
шкідливого впливу. Класифікація надзвичайних ситуацій взята на основі "Типового класифікатора надзвичайних ситуацій" (Додаток до доручення
Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1996 р. № 17803/97). P>
Розглянемо більш детально порядок розрахунку збитків від надзвичайних ситуацій різних груп
і видів. p>
Збиток від НС техногенного характеру. b> p>
Основними видами надзвичайних ситуацій техногенного характеру є транспортні аварії, пожежі і вибухи з викидом (загрозою
викиду) сильнодіючих отруйних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптове руйнування будівель, аварії на електроенергетичних
системах, аварії на очисних спорудах, гідродинамічні аварії. p>
Для кожного типу та виду НС розроблена стандартна форма підсумовування локальних збитків (умовні позначення локальних збитків
наведені вище). Розглянемо збиток, заподіяний транспортними аваріями b>: p>
З = Мр + Нр + [ЗФ + Аф + ВФ] b>
(2)
Перше доданок присутній завжди і включає прямі збитки від пошкодження транспортних засобів, що потрапили в аварію; автодороги, на якій відбулася
аварія; перевозиться майна та продукції; споруд, будівель, комунікацій, майна, які потрапили в зону НС. Збиток життю і здоров'ю населення (друге
доданок) розраховується, якщо в аварії постраждали люди. Інші складові (пофакторние збитки) розраховуються в тих випадках, коли в результаті аварії
стався викид шкідливих або отруйних речовин у відповідні сфери. При значних викиди шкідливих речовин в результаті аварії, в першу чергу
розраховуються локальні пофакторние збитки в залежності від переважної сфери забруднення. При великих транспортних аваріях, крім двох перших
доданків, можуть мати місце інші локальні пореціпіентние збитки (сільськогосподарських угіддях, лісового господарства, рекреаційних об'єктів і
т.д.) p>
Пожежі та вибухи b> на промислових об'єктах, транспорті, комунікаціях, соціально-культурних та житлових
об'єктах передбачають наступний порядок розрахунку збитку: p>
З = Мр + Нр + Аф b>
(3)
Перше доданок, - збиток від пошкодження та руйнування матеріальних об'єктів, - є
завжди. Список об'єктів і майна залежить від особливостей кожної конкретної НС даного типу. Друге доданок
розраховується, якщо постраждали люди. Збиток від забруднення атмосферного повітря розраховується у випадку дуже великих
пожеж і вибухів, які за масштабами можливих наслідків класифіковані як місцеві або регіональні НС. p>
Черговість розрахунків відповідає черговості доданків. При вибухи та пожежі в житлових
будинках (масивах) і на об'єктах соціально-культурної сфери в першу чергу розраховується збиток від втрат життя та здоров'я людей, що у цьому випадку
вважається найбільш вагомим. p>
Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), радіоактивних речовин (РВ), біологічно небезпечних речовин (БОВ) b>: збиток розраховується за загальною стандартною формулою
(1), тому що можуть мати місце практично всі види локальних збитків. P>
Обов'язково присутні хоча б один з пофакторних збитків і пореціпіентние збитки Мр
b> і Нр b>. Решта пореціпіентние збитки розраховуються за наявності відповідних реципієнтів в зоні впливу НС.
Якщо за масштабом територіального охоплення і можливих наслідків НС класифікована, як регіональна або загальнонаціональна, всі локальні збитки
розраховуються обов'язково. p>
Раптове руйнування споруд b> передбачає достатньо спрощену оцінку збитку: p>
З = Мр + Нр b>
(4)
p>
Для аварій на електроенергетичних системах у b> Щерба розраховується теж по
формулою (4 b>), однак є певні особливості. Перше доданок містить у собі як прямих збитків від пошкодження та руйнування матеріальних
об'єктів та майна в результаті аварійних ситуацій, пов'язаних з відсутністю електропостачання, так і збиток від
недовироблення продукції з-за відсутності електропостачання. p>
Аварії на комунальних системах життєзабезпечення. b> Збиток розраховується за формулою: p>
З = Мр + Нр + [ЗФ + ВФ] b>
(5)
Пофакторние збитки (третє і четверте складові) можуть мати місце при аваріях
каналізаційної системи з масовим викидом забруднюючих речовин. p>
Для аварій на очисних спорудах b> збиток розраховується за загальною
стандартною формулою (1), тому що можуть мати місце практично всі види локальних збитків. p>
Забруднення атмосферного повітря відбувається при аваріях на очисних спорудах
промислових газів, а забруднення поверхневих і підземних вод, грунтів та поверхні землі - під час аварій на очисних спорудах стічних вод
промислових підприємств і на відстійниках тваринницьких або птахоферм і комплексів. В останньому випадку також може мати місце збиток рибному господарству.
Решта пореціпіентние збитки розраховуються, якщо відповідні реципієнти потрапили в зону впливу НС. Для регіональних та загальнонаціональних НС
обов'язково розраховуються всі види локальних збитків. p>
Розрахунок збитків від гідродинамічних аварій b> має такий вигляд: p>
З = Нр + Мр + Рс/г + РЛ/г + Рр/г + Ррек
+ Рпзф + ВФ b>
(6)
Перші два доданків є основними і, як правило, складають переважну
частина загального збитку. Решта пореціпіентние локальні збитки розраховуються, якщо відповідні реципієнти опинилися в зоні впливу НС (зона
затоплення, зона паводку, зона підтоплення). Останній вид збитку - від забруднення поверхневих і підземних вод - розраховується у випадку, якщо в
зоні НС були зруйновані об'єкти, на яких зберігалися небезпечні, отруйні або забруднюючі речовини і ці речовини потрапили у водні об'єкти. p>
Розглянемо b> збиток від НС природного характеру b>. p>
Надзвичайні ситуації природного характеру пов'язані з геологічними, метеорологічними і
гідрологічними небезпечними явищами, лісовими та степовими пожежами, пожежами хлібних масивів, підземними пожежами горючих корисних копалин. p>
Для геофізичних та геологічних небезпечних явищ b> (землетруси,
виверження вулканів, обвали, зсуви, селі, лавини, абразія та ін) збиток розраховується за загальною стандартною формулою (1). При різних видах НС даного
типу можуть мати місце практично всі види локальних збитків. Порядок розрахунку збитку залежить від специфіки і масштабів небезпечного явища. P>
Метеорологічні небезпечні явища b> (бурі, зливи, сильний снігопад, сильна ожеледь, сильний мороз,
сильна спека, туман, посуха, заморозки та ін) припускають наступний розрахунок збитку: p>
З = Мр + Рс/г + РЛ/г + Нр b>
(7)
Крім зазначених у формулі, можуть мати місце інші види локальних збитків, якщо
вказані небезпечні явища призвели до виникнення НС інших типів (аварії, пожежі, повені та ін.) p>
Для небезпечних гідрологічних явищ b> (повінь, паводки, затори і
зажори, вітрові паводки та ін) збиток розраховується згідно з формулою (6). Порядок і особливості розрахунку - такі ж, як для НС, пов'язаних з
гідродинамічними аваріями. p>
Для морських гідрологічних небезпечних явищ b> (сильні хвилі, сильні
зміни рівня моря, ТЯГУН в портах та ін) збиток розраховується згідно з формулою (4). Порядок розрахунку збитку залежить від специфіки і масштабів небезпечного
явища. p>
Розглядаючи лісові пожежі, пожежі степових і хлібних масивів, підземні пожежі
горючих корисних копалин b> доцільно запропонувати наступний порядок оцінки збитку: p>
З = Мр + Рс/г + РЛ/г + Нр + Ррек + Рпзф
+ [Аф] b>
(8)
Перші три складових присутні практично завжди. Решта локальні пореціпіентние збитки розраховуються, якщо відповідні реципієнти потрапили до
зону впливу НС. Збиток від забруднення атмосферного повітря розраховується лише для самих великих пожеж, які класифікуються, як регіональні
або загальнонаціональні НС. p>
Далі зупинимося на збиток від НС медичного та біологічного характеру. b> До
даному виду шкоди, перш за все, відноситься інфекційна захворюваність та отруєння людей b>, для якої шкоди розраховується, як від втрат
здоров'я і життя населення ( З = Нр b>). p>
Для інфекційних захворювань та масових отруєнь сільськогосподарських тварин,
уражень хворобами сільськогосподарських рослин b> загальний збиток розраховується, як сума прямих і непрямих збитків від втрати і
недовироблення сільськогосподарської продукції ( З = Мр b>). p>
У нормативних документах КМ України та МНС України з 1997 року виділяється окремо
збиток від НС екологічного характеру. b> p>
Надзвичайні ситуації екологічного характеру можуть бути пов'язані зі зміною стану
суші, складу і властивостей атмосфери, гідросфери, стану біосфери. Оцінюючи шкоду від зміни стану суші b> (грунтів, надр, ландшафтів),
доцільно скористатися наступним порядком розрахунків: p>
З = Рс/г + РЛ/г + Ррек + Мр + Нр + [ВФ + ЗФ] b>
(9)
Черговість розрахунків відповідає вигляду, наведеним у формулі. За певних видах НС
цього типу можуть мати місце й інші локальні пореціпіентние збитки. Взагалі, розрахунки в значній мірі залежить від специфіки і масштабів конкретної НС
екологічного характеру. p>
Наведемо порядок оцінки збитку від зміни складу і властивостей атмосфери і гідросфери. p>
Зміни складу і властивостей атмосфери b>: p>
З = [Аф] + Нр + Ррек + Рпзф b>
(10)
Зміна складу і властивостей гідросфери b>: p>
З = [ВФ] + Рс/г + Рр/г + Ррек + Рпзф b>
(11)
Для зміни складу біосфери b> розрахунок шкоди провадиться виходячи з
принципів і положень розрахунку збитку, заподіяна природно-заповідному фонду. p>
Як вже зазначалося вище, для кожного типу і виду надзвичайних ситуацій, в залежності від масштабу територіального охоплення та можливих наслідків,
характерний свій набір основних пофакторних і пореціпіентних локальних збитків. Ці характерні набори наведені в таблиці. p>
Прямим жирним шрифтом позначені збитки, розрахунок яких обов'язковий, простим прямим шрифтом --
типові для даної НС локальні збитки, курсивом - збитки, які можуть мати місце в деяких випадках і необхідність розрахунку останніх пов'язана з
специфікою конкретної НС. p>
b> p>
Таблиця. b> p>
Характерні набори локальних збитків для різних типів і видів НС b> p>
Основні збитки для НС різного масштабу
Типи НС b>
Об'єктні b>
Місцеві b>
Регіональні b>
Загально-національні b>
Пореці-піентние
Пофак-торні
Пореці-піентние
Пофак-торні
Пореці-піентние
Пофак-торні
Пореці-піентние
Пофак-торні
1 b>
2 b>
3 b>
4 b>
5 b>
6 b>
7 b>
8 b>
9 b>
Надзвичайні ситуації техногенного характеру b>
Транспортні аварії b>
Нр Мр b>
Аф ВФ ЗФ
Нр Мр b> Рр/г b>
Аф ВФ ЗФ
- b>
- b>
- b>
- b>
Пожежі та вибухи b>
Нр Мр b>
Аф ВФ ЗФ
Нр Мр b> Рр/г b>
Аф ВФ ЗФ
Нр Мр b> Рс/г РЛ/г Рр/г Ррек Рпзф
Аф b> ВФ ЗФ
- b>
- b>
Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР, РР, БОВ b>
Нр b> Мр Рр/г Ррек
b> Рс/г РЛ/г
Аф ВФ
Нр Мр b> Рр/г Ррек b> Рс/г РЛ/г Рпзф
Аф ВФ b> ЗФ
Нр Мр b> Рр/г Ррек b> Рс/г РЛ/г Рпзф
Аф ВФ b> ЗФ
Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г РЛ/г Рпзф b>
Аф ВФ ЗФ b>
Раптове руйнуючої-шеніе споруд b>
Мр b> Нр
--
Мр b> Нр
- b>
- b>
- b>
- b>
- b>
Аварії електроенерг-гетіческіх ситем b>
Мр b> Нр
--
Мр b> Нр
- b>
Мр b> Нр
- b>
Мр Нр b>
- b>
Аварії на кому-нальних системах життєзабезпечення b>
Мр b> Нр
ВФ ЗФ
Мр b> Нр
ВФ ЗФ
Нр Мр b> Рр/г Ррек
ВФ ЗФ b>
Нр Мр b> Рр/г Ррек b> Рс/г РЛ/г Рпзф
ВФ ЗФ b>
Аварії на очисних спорудах b>
Мр b> Нр
Аф ВФ ЗФ
Мр b> Нр
Аф ВФ ЗФ
Нр Мр b> Рр/г Ррек b> Рс/г РЛ/г Рпзф
Аф ВФ b> ЗФ
Нр Мр Рр/г Ррек b> Рс/г РЛ/г Рпзф
Аф ВФ ЗФ b>
Гідродинамічні аварії b>
Мр b> Нр Ррек b> Рс/г
РЛ/г Рпзф
ВФ
Мр b> Нр Ррек b> Рс/г
РЛ/г Рпзф
ВФ ЗФ
Нр Мр b> Рс/г РЛ/г Рр/г Ррек b> Рпзф
ВФ b> ЗФ
Нр Мр Рс/г РЛ/г b> Рр/г Ррек
b> Рпзф
ВФ ЗФ b>
Надзвичайні ситуації природного характеру b>
Геологічні і геофізичні небезпечні явища b>
Нр Мр b>
Аф ВФ ЗФ
Нр Мр b>
Аф ВФ ЗФ
Нр Мр b> Рр/г Ррек b> Рс/г РЛ/г Рпзф
Аф ВФ ЗФ
Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г РЛ/г Рпзф b>
Аф ВФ ЗФ
Метеорологічні і агрометеорологія-етичні небезпечні явища b>
Мр b> РЛ/г Нр
--
Мр b> РЛ/г Нр
--
Мр b> Нр b> Рс/г РЛ/г
Аф ВФ ЗФ
Мр Рс/г b> Нр b> РЛ/г Рпзф Рр/г Ррек
Аф ВФ ЗФ
Гідрологічні небезпечні явища b>
Мр b> Нр Рс/г РЛ/г Рр/г Ррек
ВФ
Мр b> Нр Рс/г Рр/г РЛ/г Ррек
ВФ
Мр Нр b> Рс/г Рр/г РЛ/г Ррек
ВФ
- b>
--
Пожежі лісові, степові, хлібних масивів, поліз-них копалин b>
Мр b> Нр Рс/г РЛ/г
Аф ЗФ
Мр b> Нр Рс/г РЛ/г
Ррек Рпзф
Аф ЗФ
Мр Нр Рс/г РЛ/г b> Ррек Рпзф Рр/г
Аф b> ЗФ
Мр Нр Рс/г РЛ/г Ррек Рпзф b> Рр/г b>
Аф ЗФ
Надзвичайні ситуації медичного та біологічного характеру b>
Інфекційна за-болеваемость людей b>
Нр b>
--
Нр b>
--
Нр b> Мр
--
Нр Мр b>
--
Інфекційна забо-леваемость с/г живий. b>
Мр b>
--
Мр b>
--
Мр b> Нр
--
Мр b> Нр
--
Поразка с/г раст. хворобами і шкодить. b>
Мр b>
--
Мр b>
--
Мр b> Рс/г
--
Мр b> Рс/г Нр
--
Надзвичайні ситуації екологічного характеру b>
Зміна стану суші b>
Рс/г РЛ/г Рпзф
ВФ ЗФ
Рс/г РЛ/г Рпзф Ррек
ВФ ЗФ
Рс/г РЛ/г b> Мр b> Нр Рпзф Ррек Рр/г
ВФ ЗФ
Рс/г РЛ/г Мр Нр Рпзф Ррек Рр/г b>
ВФ ЗФ b>
ізменєїе стану і властивостей атмосфери b>
Нр Ррек Рс/г РЛ/г Рпзф
Аф b>
Нр Ррек Рс/г РЛ/г Рпзф
Аф b>
Нр b> Ррек Мр Рс/г РЛ/г Рпзф
Аф b>
Нр Ррек b> Мр Рс/г РЛ/г b>
Рпзф
Аф b>
ізменєїе стану й властивостей гідросфери b>
Нр Рр/г b> Ррек Рс/г
ВФ b>
Нр Рр/г b> Ррек Рс/г Рпзф
ВФ b>
Нр b> Рр/г b> Мр Ррек Рс/г РЛ/г Рпзф
ВФ b>
Нр Рр/г Мр Ррек Рс/г РЛ/г
Рпзф
ВФ b>
ізменєїе стану біосфери b>
Збиток повинні розраховуватися за спеціальними методиками
Умовні позначення, прийняті в таблиці: p>
Пореціпіентние збитки b>
Пофакторние збитки b>
Нр b>
від втрати життя і здоров'я населення
Аф b>
від забруднення атмосферного повітря
Мр b>
від знищення та пошкодження основних фондів, майна, продукції
ВФ b>
від забруднення поверхне-них і підземних вод
Рс/г b>
від вилучення або погіршення якості сільськогосподарських угідь
ЗФ b>
від забруднення поверхні землі та грунтів
РЛ/г b>
від втрат продуктів та об'єктів лісового господарства
Рр/г b>
від втрат рибного господарства
Ррек b>
від знищення і погіршення якості рекреаційних ресурсів
Рпзф b>
від втрат природно-заповідного фонду
Розрахунок кожного з локальних збитків повинен проводиться за окремими методиками, в залежності від специфіки шкідливих дій і реакції
відповідного реципієнта. Розглянемо застосування такої методики на прикладі оцінки збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого
призначення b> (одне з доданків локального пореціпіентного збитку Мр b >). p>
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складається з прямого ( ФПВ b>)
та непрямого ( Фнв b>) збитків. p>
ФВ = ФПВ + Фнв
, b>
(12)
Прямим є збиток від повного або часткового руйнування та пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, устаткування та інших видів основних
фондів виробничого призначення. p>
Прямий збиток від повного або часткового руйнування основних виробничих фондів розраховується виходячи з втрати їх залишкової вартості, тобто балансової
вартістю з урахуванням амортизації. p>
Прямий збиток від пошкодження основних фондів розраховується: p>
1. Виходячи з мінімально необхідних витрат на ремонт, відновлення та відновлення функціонування в повному обсязі відповідних об'єктів. P>
N b>
ФПВ b> = b> S b> ( b> D b> рi b> ' b> Kia) + Рmin, b>
i = 1 b>
(13)
де p>
D b> рi b> - зменшення балансової вартості і-го виду основних виробничих
фондів в результаті повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації; p>
Kia b> - коефіцієнт амортизації і-го виду виробничих фондів; p>
n b> - кількість видів основних виробничих фондів, які були частково або повністю зруйновані; p>
Рmin b> - мінімальні ремонтні та ін витрати, необхідні для відновлення повного функціонування
виробничих об'єктів, які отримали пошкодження в результаті НС (якщо відновлення функціонування не передбачається, дане доданок
відсутній). p>
2. Виходячи з розрахунку збитків, завданих об'єкту, як цілісного майнового комплексу (відповідно до методики ФДМУ, 1997 р.). p>
ФПВ = b> D b> ВЦВК b> = (1 - b> a b> ) b>