Доповідь

Наша робота називається - Розробка навчальної програми: Виявленняаномалії статистичними вікнами різних ієрархічних рівнів.

Виявлення аномалій на площі - дуже важливе завдання для підрахункузапасів і ресурсів. Рішенням цієї проблеми займаються багато фахівціврізних кафедр нашого інституту (або академії). Ми пропонуємо навчальнупрограму для студентів за методикою прийнятою на кафедрі геоінформатики.

При складанні програми ми орієнтувалися на створення навчальної картиз узагальнюючої інформацією, щоб її використовували і для подальших робіт зцього курсу.

Студентам пропонується самостійно (без використання персональногокомп'ютера) провести всі розрахунки, побудувати карти згладженістатистичними вікнами різного ієрархічних рівнів, знайти різниці івиявити аномалії грунтуючись на раніше придбаних знаннях та уміннях.

Програма складена з умовою, що студент знає основи геології,геохімії, геофізики та геоінформатики. Наше завдання показатипослідовність дій, які небхідно виконати студенту, щобдомогтися поставленої задачі. (побудова карти аномалій)

По закінченню роботи студент повинен уміти виконувати певнідії з картами, знати (засвоїти) кілька визначень (інтерполяція,екстрополяція, ієрархічні рівні і т.д.

Використання в роботі знань педагогіки і психології викладаннядозволив представити даний матеріал у вигляді найбільш зручному для засвоєння,що відповідно призведе до більш повноцінної підготовки фахівців іпідвищення їх професійного рівня.

Як основна методики викладання. яка дозволить найбільшповно вирішити поставлені перед авторами завдання з розробки навчальноїпрограми, обрана теорія поетапного формування розумової дії.
Цей метод зараз широко поширюється, ніж Потверждающий доцільністьсвого застосування. Перед класичною системою викладання він маєзначні переваги. основні з яких полягають у тому, що: а) метод дає можливість поетапного контролю за ходом виконаннязавдання як викладачеві, так і самоконтролю з боку учня; іншимисловами дозволяє швидко знайти помилку у вирішенні поставленого завдання івиявити її причину для того, щоб вчасно внести відповіднікорективи в рішення б) застосування цього методу передбачає створення викладачем навчальноїкарти, яка в доступній і наочній формі передає учню частинаінформації навіть у тому випадку, коли він з тієї чи іншої причини пропустивпояснення цієї теми викладачем; крім того учню при необхідностінабагато легше повернутися до навчальної карті ніж намагатися знайти той самий матеріалв підручниках, що додатково побуждаег студента займатися.

Навчальна карта використовуються також для закріплення студентами отриманихзнань - до них можна при необхідності повернутися для швидкоговідтворення пройденого матеріалу після будь-якого, навіть дужетривалого, часу.

Метод полягає в тому, що процес викладання - передачі викладачамнових знань ділиться на шість етапів: а) мотиваційний етап; б) етапстворення схеми орієнтовної основи діяльності; в) етап матеріально -матеріалізованого дії; г) зовнішньо-мовленнєвої етап; д) "мова про себе"; е)
"розумовий" етап.

У мотиваційний етап викладач повинен викликати інтерес учнів допредмету навчання, показати значимість цих знань на: реальнихпрактіческнх прикладах, які викладач може вибрати як звласного досвіду, так і з численного книжкового матеріалу.

Схема орієнтовної основи діяльності (СхООД), яку представляєвикладач у лекційному циклі, дозволяє виділити знання, необхіднідля задоволення виниклих потреб в них студентів.

У даному випадку роль цієї схеми бере на себе навчальна карта. Вонаявляє собою таблицю, в якій відображено хід розв'язання задачі, даноївикладачем для закріплення пройденого матеріалу студенту.
Представлена автором навчальна карта складається з чотирьох граф: складдії, необхідні знання, необхідні вміння, примітки. У першуколонці дається послідовний покроковий алгоритм вьшолневія завдання, востанньої містяться виноски на різні навчальні схеми і таблиці злекційного циклу, які допоможуть вибрати правильний шлях вирішення завдання.
У найпростіших випадках для вирішення окремих локальних: завдань можнавикористовувати тільки дві середні графи навчальної картки.

залишилися етапи, по суті, полягають у виконанні студентами якого -небудь конкретного завдання.

На відміну від традиційної схеми навчання - спочатку пояснення завдання,потім вирішення її; тут використовується покроковий алгоритм рішенняпоставленої проблеми - кожна дія виконується відразу ж за йогопоясненням у навчальній картці (зтап матеріально-матеріалізованого дії).
Це дозволяє вчителю вести поетапний контроль за виконанням завданняі дає можливість самоконтролю з боку студента (зовнішньо-мовленнєвої етап і
"мова про себе ").

У ході читання лекцій викладач повинен постаратися виробити устудентів, логічно обгрунтовану, інтуїтивне здатність вибору вірногорішення ( "розумовий" етап), у чому йому повинні допомогти спеціальнорозроблені алгоритми рішення і таблиці, представлені в роботі ізаймають своє, чітко визначений, місце у навчальній картці.

Навчальна карта складена на стільки докладно, що студент виконуєвсі пункти цього завдання (за умови знання елементарних основ геології)може зробити завдання самостійно, звертаючись до викладача тільки законсультацією.

Для написання роботи ми використовували досвід викладання цього уміннявикладачами кафедри геоінформатики, і самостійний досвід.

Безумовно, що в даний час завдання вирішується легко і доситьшвидко на персональному комп'ютері, але ми загострили особливу увагу нанеобхідності виконання цього завдання без використання персональногокомп'ютера для того, щоб студент умів виконати всі дії «вручну».

Створення такого докладного опису для виявлення аномалій здійснюєтьсявперше і ми сподіваємося, що наша робота допоможе студентам у подальшомувиконувати подібне завдання.

Метою даної дипломної роботи є розробка методики виявленнягеохімічних аномалій статистичними вікнами різних рівнів.

Перед дипломною роботою стоять наступні завдання:

1) підвищення якості навчання студентів за рахунок їх кращого сприйняття викладається теми;

2 ) економія навчального часу (як для студента, так і для викладача при поясненні вирішення практичного завдання);

3) підвищення ролі самостійної роботи студента в навчальному процесі;

4) можливість при необхідності до швидкого повернення до проіденной темі через певний час.