УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
Кафедра міжнародних економічних відносин
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА США
Виконала:
Студентка факультету МЕВ
281 групи
Данкова Наталія
Перевірила:
Шайда О.Є.
Львів - 2002
Зміст
1. Вступ
2. Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури
3. Концепції національної інформаційної інфраструктури
4. Місце інформації в інтелектуалізації суспільства
5. Висновки
6. Список літератури
Вступ
У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарнуціну. В середині ХХ століття американський математик Норберт Вінерзауважив, що на відміну від сировини енергії інформація має унікальнівластивості: по мірі використання її кількість не тільки не зменшується, анавпаки, її якість і важливість зростає. Заволодівши інформацією, людиназможе змінити хід розвитку суспільства.
У другій половині ХХ століття інформаційно-комунікаційні технології сталинайважливішим фактором формування суспільства. На початку ХХІ століття їхреволюційний вплив проявлявся в зміні способу життя, в новому підході доосвіти, роботи, в співпраці уряду і цивільного суспільства. Інформаційнітехнології стали стимулом розвитку глобальної економіки. Вони далиможливість ефективно і творчо вирішувати деякі економічні і соціальніпроблеми.
Таке збільшення значимості інформаційних технологій не було несподіванкою --воно стало логічним наслідком минулих революційних зрушень в сферінагромадження, обробки і використання інформації, характерною рисою якихзавжди були не тільки стрибки в розвитку науки, технологіях і виробництві,але і перетворення суспільних відносин, набування ними нових якостей.
Дослідження виділяють чотири "інформаційні революції":
Перша інформаційна революція пов'язана з виникненням писемності, якадозволила зберігати знання для наступних поколінь.
Друга інформаційна революція була наслідком винайдення книгодрукування, якедало можливість широко розповсюджувати знання, що радикальним чиномзмінило суспільство і культуру.
Третя інформаційна революція була обумовлена появою телеграфу, телефону,радіо, а в подальшому і телебачення, що дозволило оперативно передаватиінформацію на далекі відстані.
Четверту інформаційну революцію пов'язують з винайдення комп'ютера. Хочаелектронна обчислювальна техніка не зразу досягла сучасного рівня,комп'ютери внесли суттєві зміни в накопичення, зберігання та використанняінформації.
Саме в результаті всіх цих якісних змін і зсувів інформація сталавизначаючи фактором розвитку економічної, технічної та наукової сферлюдської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використаннянагромаджених в світі інформаційних масивів, налагодження комунікаційнихзв'язків. Не тільки окремі вчені і ділові кола, але й деякі політики всебільш високо оцінюють роль інформації. Держава, яка більш повно іоперативно поставити собі на службу світові ресурси інформації, будеволодіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримуєсуттєві переваги перед іншими державами.
Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури
Для підтримки внутрішнього попиту на інформаційні технології федеральномууряду США довелось ініціювати масштабні державні програми.
Серед подібних програм були і такі, як "Проблема 2000 року", коли уряд США,підігруючі своїм компаніям, повіріло в смертельну небезпеку "жукатисячоліття ". В результаті достатньо працездатна техніка, яка була випущенадо 1996 р.., але "не підтрімувавшая дат нового тисячоліття", була списана, азамість неї були установлені нові машини "Y2K Compatible". В цілому нарішення цієї проблеми в світі було використано біля 600 млрд. дол
Всього і кінці 1990-х років в США реалізовувалось 425 федеральних програм,спрямованих на вирішення тих чи інакших конкретних соціальних і економічнихпроблем на основі використання інформаційних технологій.
По-перше, мова йде про інформаційні аспекти промислової політикифедерального уряду. Важливим висновком промислової політики США в ХХстолітті можна вважати прийняту в кінці 2000 р.. конгресом "Національнустратегію стандартизації для США ".
По-друге, необхідно відмітити державну підтримку інформаційних технологій,а також формування на цій основі сприятливого для інформаційно -технологічної промисловості іміджу її перспективного розвитку. Середнапрямів державного попиту на інформацію можна виділити:
1. інформаційне забезпечення діяльності уряду і конгресу
2. військові напрями: розвідка, інтелектуальна зброя, зв'язок з керівництвом збройних сил, захист інформаційних ресурсів, що мають воєнне значення
3. напрями подвійного значення: державна контрактна система, метеорологія, організація контролю за повітряним рухом, навігація, пошукові та рятувальні системи, системи обов'язкової стандартизації та сертифікації
4. невійськові напрями: інформаційна інфраструктура прозорого державного діловодства (проект "Електронна держава"), спеціалізовані відомчі інформаційні системи, в тому числі, податкова, міграційна, система довідкової та юридичної інформації по внутрішній і зовнішній торгівлі, тощо. (Особливе місце в державній політиці США боротьба з піратством продукції галузей американської "копірайт-індустрії". Така боротьба стимулює легальний платоспроможний попит на цю групу інформаційно-технологічної продукції).
Уряд США, в ролі менеджера "корпорації Америка", пред'являв масштабнийпопит на інформаційні технології з метою формування на цій основіполітичного та культурного іміджу країни в цілому.
Ще під час президентської компанії 1992 р.. команда Клінтона - Гора зробиластавку на підтримку високих, зокрема, комунікаційних та інформаційнихтехнологій. У 1993 р., Практично зразу після перемоги на виборах, віце -президент Гор виклав точку зору адміністрації на рахунок питання інтеграціїцих технологій в єдину національну інформаційну систему (National
Information Network). Гор не був першим, хто розкрив широкій громадськостіможливості використання телекомунікаційних та інформаційних ресурсів. Алевін був першим, хто виніс ці ідеї на розгляд приймаючих рішенняамериканських політиків.
До 1996 р.. у ході нової президентської компанії Клінтон і Гор зміцнили своїпозиції по цьому питанню, активно підтримав проведення федеральноїтехнологічної політики і забезпечив фінансування широкого кола досліджень ірозробок в сфері інформаційних технологій. У середині 1990-х роківадміністрація Клінтона взяла на себе функцію "головного штабу реалізаціїстратегічного курсу країни в питаннях науки і техніки ", а також повнувідповідальність за інвестиції в новітні технології, за підтримку не тількифундаментальних, але і прикладних досліджень.
Суттєвий вплив мали інформаційні технології на позицію демократів напрезидентських виборах 2000 року. Особливе значення мала проблеманегатівності федеральної влади до розповсюдженню на Інтернет принципу
"Універсальні послуги", а також питання про роль федерального уряду врозвитку інформаційної інфраструктури.
Концепція національної інформаційної інфраструктури
Національна інформаційна інфраструктура (NII) представляє з себе проблемноорієнтовану концепцію розвитку системи телекомунікаційних, інформаційних такомп'ютерних технологій, орієнтовану на рішенні конкретних державнихзавдань. Суть цієї концепції полягає в застосуванні сучаснихтелекомунікаційних технологій і інформаційних ресурсів для забезпеченняшвидкого і ефективного пошуку будь-якої потрібної інформації (де б вона незнаходилась), а також представлення її по запиту організацій або окремихгромадян. В цілому, на думку спеціалістів, подібна концепція NII,допускаючи інтеграцію різноманітних телекомунікаційних послуг зкомп'ютерними можливостями Інтернету, повністю відповідають тенденціямрозвитку інформаційних технологій.
Федеральний урядовий варіант концепції NII має слідуючу прикладну
(проблемну) орієнтацію.
Освіта. Єдина інформаційна система надасть студентам і викладачам негайнийдоступ до широких освітніх ресурсів. Це дасть викладачам можливість дляіндивідуальної роботи з кожним студентом. Останнім же будуть подані нетільки тексти і фотографії але й і аудіовідіоінформація, але головнеінтерактивні мультимедійні технології, які забезпечують суттєво більшвисокий рівень сприйняття інформації.
Бібліотечна справа. Об'єднання переведених на цифрові носії бібліотечнихфондів прінціпіально розширить доступ користувачів (читачів) доінформаційним ресурсам. Це має запобігти розділення суспільства наінформаційно бідних і інформаційно багатих.
Охорона здоров'я. Віддалений доступ до медичної експертизи на основіновітніх засобів зв'язку суттєво підвищують якість медичного обслуговуванняамериканців. Комп'ютерні історії хвороби і інші медичні записи повинніпідвищувати якість роботи лікарів і понижувати вартість їх послуг.
Урядова інформація. Швидка ідентифікація, локалізація і пошук спеціальноїінформації про широкі ресурси уряду завжди були складним завданням длябагатьох зацікавлених користувачів, в тому числі, лікарів, метеорологів,економістів, вчених і т.д. Використання Інтернет-технологій зберігання іпошуку інформації забезпечить швидкий віртуальний доступ до різної урядовоїінформації.
В цілому концепцію NII можна вважати складовим елементом рішення головноїуправлінської задачі, яку США поставила перед собою на ХХІ століття, а саме
- Виключення саморуйнуючої конкуренції із-за впливу ринкової невизначеностіінформаційного механізму прийняття взаємоузгодженіх ділових рішень.
У цьому зв'язку треба згадати концепцію електронної (безпаперової) держави,основу якої складає ідея інформаційної прозорості діяльності урядовихструктур. Ця ідея вже почала реалізовуватись. У 2000 р. в США був запущенийспеціальний урядовий Інтернет-сервер (FirstGov.gov.), який об'єднав близько
20 тис.. Урядових сайтів, а загальна кількість представлених на ньомуорганізацій перевищує 30 тис.. Сума урядових коштів, які знаходяться врозпорядженні цих організацій, оцінюється в 500 млрд. дол Крім загальнихданих про організації, на цьому сервері є інформація про всі гранти,стипендії та інші дотації, яки пропонує уряд США свої громадянам. Як сказав
Клінтон, відкриття сайту FirstGov.gov. - Це перший крок, який напрямківна заснування "швидкісного, високотехнологічного уряду. Це одне з самихнайбільших, саме корисне зібрання веб-сайтів ", яке розраховане на 100 млн.користувачів щоденно.
Місце інформації в інтелектуалізації суспільства
Однією з головних складових інформаційності суспільства є загальноосвітнійрівень даного суспільства і існуюча науково-дослідна база. США не можеслугувати еталоном по критеріях загальноосвітнього рівня громадян. Яквідмічають спеціалісти, країна програє по цим показникам не тількивисокорозвинутих індустріальним країнам, але й і деяким країнам, щорозвиваються. Головна причина полягає в відносно низькому рівні освіти взагальнодоступних (суспільних) навчальних та середніх шкіл. І достатньоглибокі знання, які дають випускникам приватних шкіл, не можуть змінитизагальну ситуацію в країні. По такому важливому показнику як підготовкаучнів загальноосвітніх шкіл по фізиці та математиці - ключових дисциплінепохи науково-технічного прогресу - США поступається Росії, Китаю, Японії,та більшості західноєвропейським країнам. Не випадково в основі політикиадміністрації Б. Клінтона в сфері освіти з 1992 р. лежать вимоги різкооптимізувати систему освіти і суспільних школах і підвищити статус вчителівв суспільстві (а також вимоги до їх професійного рівня). В зверненні 1998р. президента до американського конгресу відмічається необхідністьзаохочувати вчашіхся шкіл до отриманню комп'ютерної освіти і к роботі всистемі Інтернет. Ц теж стосується до підвищення загальної освіти.
Як показує практика, зниження загальноосвітнього рівня населення ніяк непозначується на високому рівні підготовки спеціалістів. В США відсівстудентів з початку навчання в вузах і аж до видачі диплому досягає 35%.
Підвищення письменності в інформаційних областях вимагає збільшенняфондовооружонності праці вчащіхся. У США цей показник поки самий високий всвіті, і держава прикладає великі зусилля для збереження цієї позиції. Усього в 1995 р.. в США було продано програм на 7525,3 млн. дол
У США совокупні видатки на науку складають 2,8-2,9% ВВП держави (дляпорівняння: в Японії цей показник становить 3,3 %).
Висновки
1. Опираючись на широке використання інформаційних технологій, американська промисловість подолала "кризу менеджменту 70-80-х років".
До кінця століття ці технології складали базис лідерських позицій американських корпорацій на глобалізованому світовому ринку.
2. Пов'язаний з інтенсифікацією бізнесу масштабний процес впровадження інформаційних технологій започаткував основу для переходу американської промисловості на роботу по замовленням споживачів, що призвело до втрати товарної суті великої кількості знов виробленої продукції. Це й же процес обумовив зріст товарності інформації (знання та об'єкти інтелектуальної власності), а також повернення на ринок продукції, яка була чи знаходиться в даний час в використанні. В результаті тінок товарів і послуг як би "відривається" від сфери їх виробництва.
3. Минула хвиля інтенсифікації бізнесу (ріст курсової вартості акцій високотехнологічних компаній, злиття найбільших компаній, які призвели до зниження рівня конкуренції в американській промисловості, становлення так званої "нової економіки" і т.д.) поставила в кінці минулого століття американську інформаційно-технологічну промисловість в тяжку (якщо й не в кризових) ситуацію: внутрішній комерційний попит на інформаційно-технологічні товари і послуги виявився близьким до насичення, їх експорт сповільнився, урядова підтримка після президентських виборів 2000 р.. стали проблемними.
4. Однією з найбільш перспективних ніш попиту на інформаційно-технологічну продукцію є в даний час інформаційні потреби Китаю. У випадку успіху така співпраця може перерости в стратегічний напрямок розвитку інформаційних технологій і виробництва телекомунікаційної техніки. Крім програм воєнного чи подвійного призначень, серед програм співпраці можуть бути і такі, як "Інформатика для бідних", освітні програми, а також проекти "електронної держави", які мають спільний інтерес для двох сторін.
5. Справжня праця переслідувала мету звернути увагу на політекономічні аспекти попиту на інформаційні технології, на актуальний економічний зміст інформації як товару чи послуги.
Список літератури:
1. Вайнгартен Ф. Основи федеральної інформаційної політики: Погляд конгресу США - 1996 р..
2. Даніелова А. Основні напрямки інформатизації американського суспільства// США - Канада - 1999 р. - № 5
3. Роговський Е. Розвиток інформаційного сектора США до початку ХХI століття//
США - Канада - 2002 р. - № 4
4. Шершнев Є. Інформатизація суспільства і економіки США// США - Канада -
2002 р. - № 1
5. Інформаційні технології та тенденції розвитку міжнародної інформації
// Вісник книжкової палати - 2000 р.. - № 6
