Міністерство науки та вищої освіти

Республіки Казахстан

Курсова робота

на тему: "Адміністративне правопорушення"

Виконав :____________________

Прийняв ______________________

м.Астана, 2000

Зміст

Введення ............. .................................................. .....< br>............... 3

Глава 1. Поняття і склад адміністративного

правопорушення ...................................... .................. 5

§ 1. Поняття адміністративного правопорушення ................... 5

§ 2. Склад адміністративного правопорушення ..................... 8

Глава 2. Відмежування адміністративних правопорушень від злочинів і дисциплінарних проступків ................................ 14

Глава 3 . Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, відмінність адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності .. 17

Висновок ........................ ..........................................< br>.......... 24
Бібліографія ................................................. ...............< br>........ 26

Введення

Негативне ставлення до вимог законів є джереломправопорушень. Правопорушення - це байдуже ставлення до законів,невиконання їх вимог, повне заперечення законів як регуляторівсуспільних відносин.

Проблема заперечення авторитету закону сьогодні стоїть досить гостро.
Оскільки Казахстан проголосив себе державою, що прагнуть побудуватиправове суспільство, фундаментом у якому буде саме закон. Досягненнятакої мети можливе лише за умови всебічного поваги закону ібеззаперечного виконання його нормативних установок, що в свою чергуможе стати можливим, тільки в силу планомірного виховання учасниківсуспільних відносин. Виховання передбачає як переконання так іпримус у випадках коли суб'єкт ухиляється від дотримання норм права,здійснюючи суперечать закону неправомірні дії - правопорушення.

Таким чином, питання про правопорушення і заходи відповідальності заних є сьогодні важливим для теорії права. Ця проблема маєне вузько галузевої, а навпаки міжгалузевий характер. Тому, здається,актуальність обраної нами для дослідження теми очевидна.

Сьогодні, в період становлення вільних ринкових відносин іреволюційних змін в політичному житті нашої держави правовасфера зазнала докорінних змін. З'явилися нові види правових зв'язків,а також нові форми неправомірної поведінки, що вимагають адекватної оцінки івжиття заходів до відповідальності. Питання неправомірногоповедінки в тому числі в адміністративному праві і можливого застосування заходівадміністративного примусу вимагають всебічного осмислення та детальноговивчення, з метою їх адаптації до сучасних умов зміниласясуспільного життя.

На сторінках даного наукового дослідження нами будуть порушені такіпроблеми інституту адміністративного правопорушення та юридичноївідповідальності як: поняття і склад адміністративного правопорушення;місце адміністративного правопорушення в системі інших порушень права;поняття адміністративної відповідальності та її особливості у порівнянні зіншими видами відповідальності, що застосовуються в праві сьогодні. Робота непретендує на всеосяжний характер, в ній буде порушена в основномутеоретична сторона зазначених питань на основі вивчення сучасноїправової літератури таких авторів як, Г. Сапаргаліев, Кутафін О.Е., Кашанін
Т.В. та ін

Глава 1. Поняття і склад адміністративного правопорушення

Підставою адміністративної відповідальності визнаютьсяадміністративні правопорушення, злочину, що не представляють великийсуспільної небезпеки, від кримінальної відповідальності, за які злочинецьзвільнений судом, а також адміністрітівно-дисциплінарні проступки. Упереважній більшості випадків адміністративна відповідальністьзастосовується за вчинення адміністративного правопорушення.

§ 1. Поняття адміністративного правопорушення

У сучасній теорії адміністративного права під адміністративнимправопорушенням (проступком) визнається, що посягає на державний абогромадський порядок, власність, права і свободи громадян, навстановлений порядок управління протиправне, винна (умисна абонеобережне) дія або бездіяльність, за яке законодавствомпередбачена адміністративна відповідальність. Наприклад, участь уазартних іграх, дрібне хуліганство, дрібне розкрадання і т.д.

Основними ознаками адміністративного правопорушення є: по-перше, те, що це діяння, виражене зовні у вигляді дії
(активної поведінки) або бездіяльності (пасивної поведінки). Думки,переконання, психічні процеси не становлять правопорушення, крім того, уособи повинен бути хоч якийсь вибір між антисоціальним і правомірнимповедінкою, інакше говорити про наявність діяння не можна. Не створює діяннятакож і неконтрольоване тілорух.

По-друге, адміністративне правопорушення - це антисоціальнадіяння. У науці існує суперечка з приводу природи адміністративнихправопорушень, чи є вони суспільно-шкідливими, або суспільно -небезпечними. По суті, адміністративний проступок є суспільно-небезпечнедіяння, яке відрізняється від злочину лише характером і ступенемсуспільної небезпеки про що свідчить постійний обмін складамиміж адміністративним та кримінальним правом у формі криміналізації ідекриміналізації діяння. Про це ж свідчить притягнення до кримінальноївідповідальності за деякі повторні діяння, за які раніше застосовуваласяадміністративна відповідальність.

Антисоціальна адміністративних проступків виявляється в тому, щовони завдають шкоди правоохоронним суспільних відносин. Характер іступінь антисоціального діянь визначається об'єктом посягання,якісним змістом і величиною збитку, особливостями способупосягання, формою і ступенем вини, місцем, часом вчиненняправопорушення і т.п. Особистість правопорушника не впливає на ступіньсуспільної небезпеки правопорушення, однак є підставою дляіндивідуалізації покарання.

За ознакою антисоціального діяння, вчинене в станінеобхідної оборони і крайньої необхідності не підпадає під складконкретного адміністративного правопорушення.

Необхідною обороною, згідно зі ст. 32 КК РК визнається захистособистості або прав обороняється або іншої особи, інтересів суспільства абодержави від суспільно-небезпечного посягання шляхом заподіяння шкодихто посягає, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідноїоборони. Перевищенням меж необхідної оборони слід вважати явненевідповідність захисту характеру і ступеня суспільної небезпекипосягання, внаслідок чого, хто посягає заподіюється явно надмірний,не викликаються обстановкою шкоду. Таке перевищення тягне за собоювідповідальність, адміністративну або кримінальну лише у випадках умисногозаподіяння шкоди.

Інститут необхідної оборони в адміністративному праві в основномуідентичний кримінально-правовому. Проте в даному випадку необхідна оборонаможе застосовуватися як проти злочинних посягань, так і протипосягань, що є адміністративним правопорушенням. Інша справа,що коло таких посягань досить невеликий, тому що необхіднаоборона можлива лише проти тих посягань, які можназапобігти шляхом фізичного впливу на зазіхає.

діянням, вчиненим у стані крайньої необхідності визнаєтьсядію, що формально хоч і підпадає під ознаки діянь,передбачених КпАП Каз. РСР. І іншими нормативними актами,які встановлюють адміністративну відповідальність, але зроблене длязапобігання більшої шкоди, якщо ця небезпека за данихобставин не могла бути усунута іншими засобами і якщозаподіяна шкода є менш значним, ніж відвернена шкоду.
Дані діяння є суспільно корисними, а тому не єадміністративним правопорушенням.

По-третє, адміністративне правопорушення - протиправне діяння.
Це означає, що дане діяння порушує норми права, причому не тількиадміністративного, а й будь-якій іншій галузі, за порушення якихпередбачена адміністративна відповідальність.

По-четверте, адміністративне правопорушення - це винна
(посадових осіб) діяння.

§ 2. Склад адміністративного правопорушення

Ознаки адміністративного правопорушення потрібно відрізняти від складуправопорушення.

Тільки за наявності складу правопорушення може бути вирішено питання пропритягнення особи до адміністративної відповідальності. Наприклад, безквитковийпроїзд у громадському транспорті дванадцятирічним дитиною не може спричинитинакладення адміністративної санкції, оскільки відсутній складправопорушення, хоча адміністративне правопорушення в наявності. Тому передтим як залучати особа до адміністративної відповідальності, необхіднопереконатися в наявності всіх елементів складу адміністративногоправопорушення.

Під складом правопорушення прийнято розуміти четирехедінуюцілісність таких елементів як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт ісуб'єктивна сторона.

Таки чином, склад адміністративного правопорушення - цесукупність закріплених нормативно-правовому актами ознак
(елементів), наявність яких може спричинити застосування заходів адміністративноговпливу.

1. Об'єкт адміністративного правопорушення

Об'єкт адміністративного правопорушення - це суспільні відносини,врегульовані нормами права та охоронювані заходами адміністративноївідповідальності, на які зазіхає адміністративний проступок. Заподіяннязбитку суспільних відносин можливо шляхом: n заподіянням шкоди суб'єктом суспільних відносин (наприклад, доведення неповнолітнього до стану сп'яніння); n шляхом впливу на річ, з приводу якої виникло суспільні відносини (знищення корисної для лісу фауни); n шляхом усунення себе з суспільних відносин, що тягне за собою невиконання обов'язків (ухилення від подання декларації про доходи).

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це дія чибездіяльність, заборонена нормами адміністративного чи інших галузей праваі за яке встановлена адміністративна відповідальність. Діяпередбачає активну поведінку, в основі якого лежить свідометілорух. Рефлекторні руху або мимовільні рухисвідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Бездіяльність - це пасивна поведінка в основі якого лежить невиконанняякий-небудь обов'язку, що випливає із закону, з інших нормативно-правовихактів. Необхідно відзначити, що в КпАП передбачено багато правопорушень,заснованих на пасивному протиправне поведінку.

Про наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення можнаговорити тільки в тому випадку, якщо в основі дії або бездіяльності лежалосвідома поведінка. Таким чином, відсутня діяння в тому випадку,якщо шкода заподіяна під впливом непереборної сили, фізичного абопсихічного примусу, так що у правопорушника не було вибору міжнеправомірним і правомірною поведінкою.

Іноді законодавство пов'язує настання адміністративноївідповідальності з такими ознаками, як неодноразовість і повторність.

3. Суб'єкт адміністративного правопорушення.

Суб'єктом адміністративного правопорушення можуть бути (на відміну відкримінального права) як фізичні так і юридичні особи.

Відповідальність фізичних осіб. Заходи адміністративної відповідальностіможуть бути застосовані як до громадян Республіки Казахстан, так і доіноземним громадянам та особам без громадянства. Адміністративнадієздатність виникає з 16 років.

Не підлягає, згідно з чинним законодавством, адміністративноївідповідальності особа, яка під час вчинення протиправної діїабо бездіяльності знаходилося в стані неосудності, тобто не могловіддавати звіт у своїх діях або керувати ними внаслідок хронічної,душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумстваабо іншого хворобливого стану.

Крім того, законодавство допускає обмеження адміністративноївідповідальності. Тобто, хоча формально особи та підлягають адміністративнійвідповідальності, однак в силу закону вони до такої не залучаються.
Наприклад, адміністративний арешт не може бути застосований до вагітнихжінкам. Обмеження адміністративної відповідальності встановлюються длясуддів, прокурорів, депутатів представницьких органів влади та ін

Адміністративна відповідальність юридичних осіб. Можливістьзалучення юридичних осіб до адміністративної відповідальності єсерйозною проблемою. Оскільки часто законодавець найчастішестосовно до юридичним особам вживає термін "відповідальність уадміністративному порядку "що не є безпосередньо адміністративноївідповідальністю. Рішення проблеми про впорядкування адміністративноївідповідальності нам бачиться у формуванні єдиної системи відповідальностіюридичних осіб, до якої б увійшли такі інститути як відповідальність заправопорушення у сфері фінансів, відповідальність за порушення земельного,водного, космічного, лісового та іншого законодавства і т.д.

4. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення показуєпсихічне ставлення порушника до скоєного діяння і його наслідків.

До адміністративної відповідальності застосовуються класичні формипровини, відображені у наступній таблиці:

Таблиця 1.

Прямий умисел

Форми Непрямий умисел провини

необережнасамовпевненість

необережнанедбалість

Діяння вважається вчиненим з прямим умислом, якщо особа усвідомлювалаантисоціального своїх дій або бездіяльності, передбачала їх суспільно -небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямий умисел матиме місце якщо особа, усвідомлюючипротиправність своїх дій, передбачала і свідомо припускаланастання негативних наслідків. Приміром, при вчиненні дрібногорозкрадання чужого майна особа усвідомлює, що вона незаконно безоплатно, зкорисливою метою заволодіває чужою власністю, передбачає і бажаєнастання майнового збитку.

Необережність у формі самовпевненості є в тому випадку,коли особа передбачала можливість настання наслідків свогосуспільно-небезпечного діяння, але легковажно розраховувала їхзапобігти. Коли ж особа не передбачала можливість настання такихнаслідків, але могла і повинна була їх передбачити, прийнято говорити пронеобережності у формі недбалості.

Якщо особа не могла або не повинно було передбачити наступнаслідків, мова йде про відсутність адміністративного правопорушення.

Необхідно відзначити, що більшість складів адміністративнихпроступків може відбуватися як з необережної, так і з навмисного формоюпровини.

Отже, адміністративне правопорушення - це посягає надержавний порядок, державну або громадську власність,права і свободи громадян, на встановлений порядок управлінняпротиправна, винна дія, або бездіяльність, за якезаконодавством передбачена адміністративна відповідальність. [1]

До числа адміністративних правопорушень відносяться проступки,посягають: на громадський порядок (дрібне хуліганство, поява вгромадському місці в п'яному стані, порушення тиші та ін); встановленийпорядок управління (злісна непокора законній вимозі працівникаміліції або народного дружинника, порушення правил адміністративногонагляду, паспортної системи, прикордонного режиму тощо); на власність
(дрібне розкрадання чужого майна, порушення права державноївласності на надра, ліси, тваринний світ та ін)

Глава 2. Відмежування адміністративних правопорушень від злочинів і дисциплінарних проступків

Залежно від характеру правопорушень і санкцій за їх вчиненняправопорушення поділяються на злочини і проступки.

На думку ряду вчених, злочинами називаються (як уже говорилосявище) суспільно небезпечні винні діяння, передбачені кримінальнимзаконодавством, а проступками називаються винні протиправнідіяння, не явл?? ющіеся суспільно небезпечними, що тягнуть застосування непокарань, а стягнень. [2] Ряд вчених, розглядаючи це питання, виходилиз того, що тільки злочин має властивість суспільної небезпеки,а всі інші правопорушення такою якістю не володіють. [3]

Окремі фахівці вважають, що громадською небезпекою володіютьтільки злочину, а правопорушення - громадської шкідливістю. [4]

В даний час практично загальновизнано, що головна відмінністьправопорушень полягає в різному ступені суспільної небезпеки,яка визначається різними обставинами:характером наслідків, що настали вчиненого діяння;мотивами і цілями вчинення діяння;формою вини;неодноразовість вчинення діяння.

Розходження в ступені суспільної небезпеки - основна ознака, заяким адміністративне правопорушення відмежовується від злочину іінших правопорушень. Він визначає соціальну природу кожного видуправопорушень. Однак між зазначеними правопорушеннями є й іншівідмінності, похідні від основного: за характером протиправності і поюридичних наслідків.

Так адміністративне правопорушення, на відміну, наприклад відзлочини не має кримінальної протиправністю і характеризуєтьсяадміністративної протиправністю, тобто порушує нормиадміністративного права.

Відмінність адміністративного правопорушення від інших правопорушень за їхюридичних наслідків полягає в тому, що злочин тягне засобою такі специфічні наслідки, як кримінальне покарання і судимістьі характеризується особистим характером. І не можуть бути піддані кримінальнійпокаранню, наприклад, юридичні особи. На відміну від цього,адміністративному покаранню можуть бути піддані не тільки фізичні, алета юридичні особи, про що йшлося вище.

Адміністративні делікти, володіючи ознаками суспільної небезпеки, втой же час істотно відрізняються від злочинів ступенем шкідливості.
Існуюча думка про те, що, адміністративні правопорушення - предтечазлочинів, багаторазовими дослідженнями вчених і практикою непідтверджується. Уточнення критерію цих видів правопорушень, у тому числіадміністративних деліктів і кримінальних правопорушень, є сьогоднінадзвичайно важливим завданням. Прагнення адміністратівістов заснуватиспеціалізовану галузь знань-адміністративну деліктологію, у зв'язку зцим, здається цілком виправдано.

Порівнюючи адміністративний проступок з іншими видами правопорушень,аналізуючи їх подібні та відмінні риси, нами була складена таблиця,в якій наочно відображено місце адміністративного делікту серед іншихвидів правопорушень.

Вид правопорушення Ступінь гро-Форма Вид кої небезпеки протидії юридичної

правності відповідальності

1. Злочин Значна Кримінальна
Найбільш суворі ступінь про/оп/правность заходи державного-

венного прінуж-

дення

2. Адміністративний Незначна адміністрування Менш строгі правопорушення ступінь про/о тивна про -заходи гос.

тівоправность примусу

3. Дисциплінарний Ні Протівоправ-
Дісціплінар-проступок громадської ність трудо -ные визиску-небезпеки вая,статутна ня

Глава 3. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, відмінність адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності

Юридична відповідальність, будучи складовою частиною правовоїсистеми, виконує в ній важливі функції. Вона є тим юридичнозасобом, який локалізує, блокує протиправну поведінку істимулює суспільно-корисні дії людей у правовій сфері.

У широкому (філософському) значенні поняття відповідальності трактуєтьсяяк відношення особи до суспільства і держави, до інших осіб з точки зорувиконання ним певних вимог, свідомості і правильного розуміннягромадянином своїх обов'язків (боргу) по відношенню до суспільства, державіта іншим особам.

У вузькому або спеціально-юридичному значенні юридичнавідповідальність інтерпретується як реакція держави на вчиненийправопорушення. У зазначеному значенні юридична відповідальність єобов'язок особи зазнавати певні позбавлення госудасртвенно-владногохарактеру, передбачені законом, за скоєне правопорушення. [5]

З наведеного вище визначення випливає, що по-перше, юридична відповідальність завжди пов'язана здержавним примусом, по-друге, юридична відповідальність характеризується певниминестатками, які винний зобов'язаний перетерпіти; по-третє, юридична відповідальність настає тільки заскоєне правопорушення.

Юридична відповідальність не тільки виникає у разі порушенняправових норм, але і здійснюється в суворій відповідності з ними. Іншимисловами, застосування заходів юридичної відповідальності до правопорушенняможливо лише за умови дотримання певного процедурно -процесуального порядку, встановленого законом, що регулює даний видправопорушень.

Одним з видів юридичної відповідальності є відповідальністьадміністративна.

Під адміністративною відповідальністю слід розуміти систему заходівдержавного примусу, встановлену законодавством заадміністративний проступок.

Заходи адміністративної відповідальності являють собою системуадміністративних стягнень, які накладаються за особи, які вчинилиадміністративний проступок. Ці стягнення носять примусовий характер.
Адміністративна відповідальність є частиною адміністративногопримусу. Проте слід мати на увазі, що заходи прямогоадміністративного примусу можуть в залежності від ситуації застосовуватисяяк до винних, так і до невинним громадянам (при пожежах, стихійнихлиха), а заходи адміністративної відповідальності - виключно доособам, яка вчинила адміністративне правопорушення. Тому в усіх випадкахпідставою для виникнення адміністративної відповідальності служить діяння
(дія або бездіяльність), яке законом визнається адміністративнимправопорушенням. Так, Кодекс про адміністративні правопорушення відносить доподібним діянням куріння в невстановлених місцях а залізничномутранспорті, управління транспортними засобами в стані сп'яніння,безквитковий проїзд у громадському транспорті, дрібне хуліганство, розпиванняспиртних напоїв у громадських місцях і т.д.

Адміністративна відповідальність - це особливий вид юридичноївідповідальності якому притаманні всі ознаки останньої.

У той же час у законодавстві закріплюються ознаки, характернісаме для даного виду відповідальності, і вони досить частозастосовуються органами виконавчої влади.

Адміністративна відповідальність являє собою системуадміністративних стягнень, які накладаються на винна особа спеціальноуповноваженими органами і посадовими особами виконавчої та судовоївлади.

Підставою адміністративної відповідальності є адміністративнеправопорушення (проступок). Адміністративним правопорушенням (проступком)визнається, як говорилося вище, що посягає на суспільний ідержавний порядок, державну або особисту власність, права ісвободи громадян, протиправна, винна дія або бездіяльність, заяке законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності заадміністративне правопорушення і застосовується з метою: а) виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, вдусі дотримання законів і поваги до правопорядку; б) попередження вчинення ним нових правопорушень; в) запобігання вчиненню правопорушень іншими особами (ст. 22
КпАП Каз.ССР)

У ст. 23 КпАП закріплені наступні види адміністративних стягнень: n попередження; n штраф; n оплатне вилучення предмета (реквізиція); n конфіскація предмета; n позбавлення спеціального права; n адміністративний арешт; n встановлення нагляду за підприємницькою діяльністю; n позбавлення ліцензії (патенту) на певний вид діяльності.

Законодавством РК можуть бути встановлені й інші, крім зазначених,адміністративні стягнення.

1. Попередження - стягнення морального характеру. Воно виноситься в письмовій формі або фіксується іншим способом. Усне попередження не є адміністративним стягненням.

2. Штраф-грошове стягнення, що накладається за адміністративне правопорушення у випадках і межах, передбачених законодавством. Він є найбільш поширеним стягненням, передбаченим майже за всі види адміністративних правопорушень. Штрафу, що накладається на громадян, як правило, не може перевищувати десяти, а на посадових осіб - двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, зупинених законодавством РК на момент здійснення правопорушення.

3. Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні і подальшій реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові за відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Оплатне іх'ятіе зброї і боєприпасів не може застосовуватися до осіб, для яких полювання є основним засобом існування.

4. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави. Відповідно до ст. 28 КпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законодавством. Предмети контрабанди можуть бути конфісковані незалежно від того хто є їх власником.

Наявність адміністративних стягнень у вигляді возмездного вилучення та конфіскацію предмета суперечить п. 1 ст. 6 Конституції

РК, по якій так само захищаються державна і приватна власність. Відповідно до п. 3 ст. 26 Конституції, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як за рішенням суду. У зв'язку з цим підлягають приведенню у відповідність до Конституції номи законодавства про порядок застосування цих стягнень.

5. Позбавлення спеціального права, наданого конкретному громадянину

(права керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне правопорушення порядку користування цим правом.

6. Адміністративний арешт встановлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб, Накладення цього стягнення проводиться районним (міським) судом, суддею.

Адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, які мають дітей у віці до дванадцяти років, до осіб, які не досягли

18 років, до інвалідів 1 і 2 груп.

7. Нагляд за підприємницькою діяльністю громадян - суб'єктів господарювання, встановлюється як додаткове стягнення на термін до

1 року. Він здійснюється шляхом покладання на громадян - суб'єктів господарювання обов'язки за поданням у відповідні контролюючі органи щомісячних звітів про результати своєї господарської та фінансової діяльності.

8. Позбавлення громадян-суб'єктів господарювання, посадових осіб ліцензії

(патенту) на певний вид діяльності може бути тимчасовим, на строк до 6 місяців або постійним.

9. Примусове лікування в спеціалізованій установі охорони здоров'я (разом з адміністративним стягненням) може бути призначена судом хворим на хронічний алкоголізм, наркоманію або токсикоманію і ухиляється від добровільного лікування, в разі вчинення ними адміністративного проступку, що порушує права інших громадян або громадський порядок.

Таким чином, як ми змогли переконатися, адміністративнавідповідальність має широкий спектр заходів адміністративногопримусу, що носять вельми специфічний характер і що виділяєадміністративну відповідальність у ряді інших видів юридичноївідповідальності, таких як, кримінальна відповідальність, цивільнавідповідальність, трудова і т.д.

Крім того, даний вид юридичної відповідальності носитьпублічний характер, призначається лише за адміністративне правопорушення іпоєднує в собі як особисту так і майнову відповідальність.

Висновок

Отже, ми закінчили розгляд питань, пов'язаних з поняттямадміністративного правопорушення та юридичної відповідальності і прийшли донаступних висновків.

Адміністративні проступки, на відміну від злочинів не такі небезпечнідля суспільства. Вони можуть зазіхати на різні сторони суспільногоправопорядку, в результаті чого, кожен вид адміністративних проступківмає свої певні риси і ознаки.

Вчинення особою адміністративного правопорушення є законнимпідставою для застосування заходів адміністративної відповідальності.
Законодавець має широкий спектр заходів адміністративноївідповідальності, кожна з яких має свої власні перевагиперед іншими видами відповідальності і свої обмежені можливості.
Тому досягнення цілей відповідальності можливо тільки за умовивикористання в кожному конкретному випадку саме тої міри відповідальності,яка відповідає вчинення адміністративного правопорушення івикликаного їм шкоди. До такого відповідності може призвести тільки строгодотримання закону і основних принципів застосування заходів адміністративно -правової відповідальності: n правомірності застосування заходів адміністративного примусу. Тобто вони повинні застосовуватися в суворій відповідності до закону; n доцільності притягнення особи до адміністративної відповідальності; n справедливості призначеного покарання; n пропорційності. Має бути досягнуто відповідність між досконалим провиною і відповідальністю за будь-які негативні наслідки.

Бібліографія

Нормативний матеріал:

1. Конституція Республіки Казахстан, 1995 р.
2. Кодекс КазССР про адміністративні правопорушення, Алмати, 1985.
3.Уголовний Кодекс РК.
4.Указ Президента, який має силу Закону від 23.01.96 "Про внесення змін до
Кодекс про адм. правопорушення "

Статті та монографії:

1. Алексєєв С.С. Теорія права. - М.: Видавництво БЕК, 1995. С. 207.

2. Теорія держави і права: Курс лекцій/Под ред. М. Н. Марченко. - М.:
Зерцало, ТЕИС, 1996. С. 437.

3. Загальна теорія права. Підручник для юридичних вузів/Ю. А. Дмитрієв,
І. Ф. Казьмін, В. В. Лазарев и др.; під загальною ред. А. С. Піголкіна. - 2-е изд.,испр. і доп. - М.: Изд-во МГТУ ім. Н. Е. Баумана, 1995. С. 145.

4. Теорія права і держави: Учебник/Под ред. Проф. В. В. Лазарева. - М.:
Право і Закон, 1996. С. 187.

-----------------------< br>[1] Юридичні поняття й терміни/Ахметов Р.І. и др. - Алмати: ТОО Аян.
1997.
[2] Загальна теорія права: Підручник для юридичних вузів/Ю. А. Дмитрієв,
І. Ф. Казьмін, В. В. Лазарєв та ін; Під загальною ред. А. С. Піголкіна. М., 1995. С.
310.
[3] Строгович М.С. Основні питання радянської соціалістичної законності.
- М., 1966.
[4] Самощенко І.С. Поняття правопорушення по радянському законодавству. -
М., 1963. С. 60.
[5] Теорія права і держави: Учебник/Под ред. Проф. В. В. Лазарева. -
М.: Право і Закон, 1996. С. 241.