Людина як
елемент середовища перебування.
Найзагальнішою
системою (вищого ієрархічного рівня) є система "Людина-середу
існування "(Ч-СО).
Найбільш важлива
підсистема, яку розглядає БЖД є "Людина-Навколишнє
середовище "(Ч-ОС).
Далі --
"Людина-машина" (Ч-М);
"людина-машина-Виробнича
Середа "і т.д.
Центральним
елементом всіх систем БЖД є людина, тому людина грає трояку
роль:
об'єкт захисту,
об'єкт
забезпечення безпеки,
джерело
небезпеки.
Висока ціна
помилки оператора - до 60% нещасних випадків відбувається з вини людини.
Система
захисту. Людина як біологічна істота.
Виділимо
основні системи захисту:
системи
покривних тканин (шкіра, слизова оболонка),
імунна
система,
система
забезпечення сталості внутрішнього середовища організму (гомеостаз (іс))
система
терморегуляції,
система
регулювання частоти серцевих скорочень,
- --
кров'яного тиску.
Коли
можливості гомеостазу порушені, тобто коли характеристики людини не
збігаються з характеристиками навколишнього середовища, то можливо:
зниження
працездатності (тонусу, життєдіяльності),
розвиток
захворювань,
травматизм,
смерть.
Нервова система
людини. Аналізатор.
Головний
мозок спинний мозок
Центральна Периферійна
Нервова система
Соматична Вегетативна
-зв'язок з
зовнішнім світом, - внутр. Cреда:
-забезпечення
руху, обмін речовин,
кровообіг,
виділення,
розмноження.
Симпатична Парасимпатична
- підвищення тиску, - протилежні
процеси
- підвищення ЧСС (частоти серд.
скорочень) і т.п.
Нервова система
забезпечує гомеостаз. Нервова система функціонує за допомогою аналізаторів.
Класифікація
аналізаторів:
екстероцептивні
(сприймає інформацію ззовні),
зоровий,
слуховий,
дотиковий
(такільний),
смакової,
больовий,
интероцептивні
(сприймає інформацію зсередини).
Структура і
принцип дії аналізатора.
Нервові шляхи: доцентрові
Проводковая частина аналізатора
Ефекторні шляху
Нервові шляхи: відцентрові
Центральна
частина аналізатора
Периферична
частина аналізатора
Рефлекторна
дуга аналізатора
Характеристики
роботи аналізаторів.
всі аналізатори
спеціалізовані (іскл., больовий),
всі аналізатори
характеризуються пороговими значеннями.
Розрізняють:
нижній
абсолютний поріг чутливості,
верхній
абсолютний поріг відчуттів.
Нижній поріг --
мінімальна сила подразника, при якій виникають відчуття.
Верхній поріг --
максимальна сила подразника, при якій ще виникають відчуття (больовий
поріг).
Диференціальний
поріг (
) - мінімальне розходження інтенсивностей двох однотипних
подразників, при якому можливо розпізнавання з різниці у відчуттях.
Якщо