РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Німеччина у 1920-1930 р.р.
Учениці 10 А класу
Середньої школи № 195 < p> Ім. В.І. Кудряшова
Маринич Катерини
2003
ПЛАН
Вступ
1. Листопадова революція 1918р.
2. Конституція Німеччини
3. Веймарська республіка
4. Встановлення нацистської диктатури Гітлера
5. Внутрішня політика гітлерівського уряду
6. Антисемітська політика нацистів у 1933-1939рр.
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
На початку XXст відбувався швидкий розвиток Німеччини, її економікитощо. Розпочалося активне проникнення країни на Близький та
Середній Схід, в Африку. Німецькі монополії досягли значних успіхівв економічному пронікнекнні в балканські країни.
Перша світова війна та її наслідки відіграли вирішальну роль уусій подальшій історії Німеччини XX ст.
Війна катастрофічно вплинула на економічне становище країни та докраю загострила суспільно-політичну ситуацію. Війна дорого коштуваланімецькому народові: 2 млн осіб було вбито, понад 4,5 млн булопоранено, 1 млн потрапило у полон. Німеччина ледве дихала влабетах розладу господарства, дорожнечі, голоду, неймовірно зрослиподатки. Було запроваджено трудову повинність, робочий деньзбільшився, заробітна платня не гарантувала робітникам та їхнімродинам прожиткового мінімуму. Країна опинилася на порозі великихпотрясінь. У 20-30х роках ситуація в Німеччині почаластабілізуватися. Щодо цієї теми я б хотіла висвітлити такіпитання, а саме Листопадова революція 1918р., Конституція Німеччини,
Веймарська республіка, встановлення нацистської диктатури Гітлера,внутрішня політика гітлерівського уряду, антисемітська політика нацистів у
1933-1939рр. Саме в 20-30х роках в Німеччині відбулося поваленнямонархії, була прийнята конституція, за якою Німеччина проголошувалася республікою, щодо економіки, то вона була кардинально змінена, було ліквідоване безрробіття, Німеччина була виведена з кризи. Алевстановлення нацистської диктатури також потягнуло за собою йнегативні наслідки.
Листопадова революція
Після першої світової війни країна опинилася на порозі великихпотрясінь. Післявоєнне економічне становище Німеччини було вкрайважким: народ вимагав негайного припинення війни, запровадженнядемократичних порядків, розподілу юнкенської землі між селянами.
У Лістопадовій революції в Німеччині вирішальну роль відіграли двіпартії - Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) на чолі з
Ф. Еберта і Ф. Шейдеманами та Незалежна Соціал-демократична партія
Німеччини (НСДПН) на чолі з К. Каутськім і Г. Гаазе. обидві партіїставили перед собою завдання проведення перед собою демократичноїреволюції, встановлення в країні республіканської форми правління,затвердження демократичних свобод.
Осторонь від НСДПН перебувала група "Спарток" на чолі з К. Лібкнехтом і Р.
Люксембург. Вона вважала, що Німеччина - "найбільша зріла країна дляПролетарсько - соціалістичної революції ", кінцевою метоюякої було бустановлення диктатури пролетаріату, як у Росії.
З листопада 1918 р.. У Кілі вибухнуло повстання моряків і солдатів, з якогопочалася революція в Німеччині. Повсюдно створювалися робітничі тасолдатські ради.
9 листопада сталося зброїне повстання в Берліні, учасники якогонегайнооволоділи містом. Було утворене коаліційний уряд - Раду народнихуповноважених (РНУ), до якої ввійшли представники СДПН та НСДПН. Очоливуряд правий соціал - демократ Ф. Еберг. Новий уряд здійнівніскудемократічніх реформ: скасував воєнний стан, деякі реакційні закони,проголосив свободу слова, друку, зборів. Цей уряд закінчив війну,підписавши 11 листопада угоду про перемир * я з державами Антанти. Створення
РНУ завершило перший етап листопадової революції. У Німеччині було скинутомонархію та проголошено "соціальну республіку".
16 - 21 грудня відбувся 1-й загальнонімецькій з * їзд рад, що виніс рішенняпро вибори до Установчих зборів і передачу своєї повноти влади РНУ. Цимз "їздоом завершився другий етап революції, який іще давав можливість їїмірого розвитку.
30 грудня 1918 р. Спартаківці вийшли з НСДПН і утворили Комуністичнупартію Німеччини (КПН), що відкидала мирні засоби боротьби, закликалабойкотувати вибори до Установчіх зборів, взяла курс на захоплення влади і вустановлення диктатури пролетаріату.
5 - 6 січня 1919р розпочалося збройне повстання в Берліні, та вже
12 січня урядові війська придушили його. 15 січня лідерів КПН К.
Лібкнехта та Р. Люксембург було вбито. 19 січня відбулися виборидо Установчих (Національних) зборів. Буржуазні партії одержали 54,5%голосів, СДПН і НСДПН - 45,5%. Було створено каоліційній уряд начолі з Ф. Шейдеманами, президентом республіки, що була проголошена,став лідер СДПН Ф. Еберта. Головними наслідками революції виявилися:повалення монархії, проголошення республіки та демократичних свобод.
Створювалися сприятливі перспективи для демократичного розвитку
Німеччини.
Конституція Німеччини
Повоєнний розвиток Німеччини відбувався за вкрай несприятливих длянеї зовнішньополітичних умов. Версальський договір наклав на країнувеликий тягар і принижував національну гідність німецького народу,створював всі умови для зростання націоналістичних і реваншистськихнастроїв.
За таких умов Установчі збори у Веймарі 31 липня 1919р прийняликонституцію Німеччини. Що набрала чинності 11 серпня 1919р.
Веймарська конституція закріпила заміну напівабсолютістської монархіїдемократичною парламентською республікою. Президент республікиобирався народним голосуванням. Стаття 48 надавала йому вийнятковоправо на обмеження демократичних свобод у разі порушення суспільної безпеки і загрози правопорядкові. Уряд на чолі з рейхканцлеромпризначався президентом і потребував довіри рейхстагу. Значнопоширили централізацію влади, Веймарська республіка збереглафедеративну структуру: Німеччина складалася з 15 республік (земель) і
3 вільних міст, що користувалися значною автономією. Конституціяпроголосила демократичні права громадян, свободу слова, друку,зборів, спілок, надала права для діяльності різноманітниморганізаціям. Веймарська республіка була однією з найдемократичнішиху світі.
Веймарська республіка
Від кінця 1918року економічне становище Німуччіні безупиннопогіршувалося. Втративши багату на сировину Ельзас-Лотарінгію йпередавши Франції на 15 років право експлуатації ресурсів Саарської області, Німеччина позбулася 75% видобутку залізної руди, 25% --вугілля, 35% - виплавки сталі. Згортання військової промисловості тадемобілізації армії спричинили масове безробіття. Країна зазнавалагострої нестачі сировини, продуктів харчування, паліва.спекулянтідедалі більше роздувалі ціни. Курс марки падав, почалась інфляція.
У 1922 році марка впала до 1/10 своєї вартості 1920р. Життєвийрівень населення знижувався.
Після листопадової революції 1918 року в Німеччині виникло безлічдобровольчих формувань і таємних військових гуртків. Вони складалісголовно з офіцерів та унтер-офіцерів колишньої кайзерівської армії,що прагнули скинути "листопадових злочинців" і відновити величдержави.
Однією з таких організацій стала німецька робітнича партія (ДАП),утворена в січні 1919р в Мюнхені. Її організатор А. Дрекслер,націоналістично налаштований слюсар залізничного депо, того ж рокузапросив до лав партії Адольфа Гітлера, відомого гострими промовами з критикою Версальського договору. Дуже швидко Гітлер став лідером партії, яка 1920р отримала назву Націонал-соціаліцстічної робітничої партії Німеччини (НСДАП).
Емблемою партії було обрано свастику - хреста з загнутими підпрямим кутом кінцями. Цей знак відомий з глибокої давнини ісимволізує неперервний рух сонця. У націоналістичному русі Німеччини цей символ уперше з "явився на знаменах окультного товариства Туле, з яким були тісно т пов" язані керівники НСДАП. Гітлер обравемблемою партії чорну свастику, вписане в біле коло на червономутлі. Для нього червоний колір символізував соціальні ідеали партії, білий - націоналістичні, а свастика вказувала на перемогу ніцмецького духу.
Для партійного вітання теж обрали символічний жест - підняття вгорупіднятої руки. Це створила своєрідний імідж партії; вона швидкостала численною. А Гітлер - популярним оратором.
Членами партії були робітники, безробітні, колишні фронтовики,згодом електорат традиційних буржуазних партій. Поступово її почалапідтримувати фінансово-промислова верхівка Німеччини. Яка вбачала в
Гітлері людину, здатну вивести країну з кризи, повернути їй величі могутність.
Ідеологія партії спиралася на чотири підвалини: націоналізм, расизм, антисемітизм, антікомунізм. На відміну від фашистів, нацистинаголошували не на державі, а на нації. Вони трактували поняття
"Нація-народ" як окрему культурно-біологічну та ірраціонально -містичну спільність, що завжди перебуває у ворожих, антагоністичнихвідносинах з іншими спільностямі. Спираючись на ідейнихпопередників (Фіхте, Гегель, Юнг, Ніцше, Шпенглер та ін.), нацистивзяли на озброєння основне положення з традиційного пангерманськогошовінізму XIX ст.:
. Панівне становище Німеччини в континентальній Європі;
. Возз "єднання всіх народів, що розмовляють німецькою мовою, в межах німецького рейху;
. Розширення німецьких колоніальних володінь.
На початку 20-х рр.. НСДАП являла собою Нечисленну організацію, анайбільшою партією, що мала значний вплив серед робітників,залишалася СДПН. Вона налічувала близько 1 млн членів. СДПНперетворювалася на державну партію: у червні 1920р її члениочолювали уряд, а після того неодноразово входили до його складу.
Чимало соціал-демократів ставали державними службовцями.
Економічне становище Німеччини залишалося дуже тяжким, а французькаокупація Руру в січні 1923р спричинила тотальний обвал економіки
Німеччини: за англійський фунт стерлінгів давали приблизно 20 млрдмарок! Це, своєю чергою, загострило соціальну напруженість україні. У жовтні 1923р стався грандіозний виступ робітнікі
Гамбурга, але його придушили поліція та війська.
2 листопада СДПН оголосила про свій вихід з уряду. З ситуації, що склалася, скористалися націонал-соціалісти, щоб завдати ударуреспубліканському урядові та встановити військово-терористичнудиктатуру.
8 листопада 1923р. Коли генеральний секретар Баварії фон Кар маввиступати з промовою на мітингу почесних громадян м. Мюнхена впивному барі "Бюргерброй геллер", Гітлер разом із штурмовиками з
СА (напіввійськове формування НСДАП) увірвався до зали, розмахуючиревольвером, вистрілив у повітря, а після цього проголосив
"Програму" створення "національного уряду". "Пивний" путч наступногодня було придушено, Гітлера та його спільників (серед них генерал
Людендорф), що опинилися перед судом, засуджено до 5 роківув "язнення. Та вже наприкінці 1924 року їх звільнили. Перебуваючиу в "язниці, Гітлер написав книгу" Майн кампф "(" моя боротьба ") -
"Біблію" націонал-соціалізму та його програму. У книзі буловикладено маніакальні ідеї автора та опіано його життя. Тут були:схиляння перед прусський мілітарізмом; ненависть до народів Європи,насамперед до французів і слов "ян як до" неповноцінних "і
"Виродження"; заклик до повернення традицій тевтонського ордену тайого "дранг нах Остен"; антисемітизм, доведений до погромногоцькування; расистські розмірковування про "расу панів"; містичнийідеал "третього рейху", покликаного панувати над усіма народами.
1925-1927р.р. були періодом, коли відбувалася консолідація націонал -соціалістів. Наприклад, у серпні 1927р в старовинному м.Нюрнбергубуло проведено свято на честь НСДАП. Зібралося 30тис. нацистів.вперше вони були одягнені в єдину уніформу коричневого кольору.
Гітлер теж був у корічневій сорочці. Стоячи на автомобілі, вінробив огляд своєї армії, яка вітала його вигуками "Гайл Гітлер!".
У 1927р Гітлера було запрошено на зустріч із 400 підприємцями
Руру, що відбулася на віллі Круппа. Після цього він та йогопартія регулярно фінансувалися великими промисловими корпораціями табанками, що були пов "язарні з міжнародними діловими й політичнимиколами.
Проте вибори до рейхстагу 1928р нацисти, як і інші праві партії,програли. Більшість голосів здобули соціал-демократи. Причиною тогобуло покращення економічного становища Німеччини.
Індустріальне виробництво 1929р становило 117% проти рівня 1913р.
Темпи промислового розвитку Німеччини були повільнвшімі, ніж довійни, і нижчими, ніж у США та Франції, проте вищими віданглійських. Частка Німеччини у світовому промисловому виробництвізросла до 12%. Швидкими темпами розвивалися кам "яновугільна, хімічна та газова галузі промисловості, обробка металу, електротехніка.
У роки стабіліщації вживалися заходи з модернізації підприємств,концентрації виробництва та підвищення його конкурентосппроможності.
У 1926 р відбулося об "єднання автомобільних заводів Даймлера і
Бенца. Тогож року було створено сталевий трест - найбульшегірнічодобувне об "єднання в Європі. Концентрація виробництва вхімічній промисловості привела до створення у 1925р найпотужнішогов Європі хімічного концерну "І.Г. Фарбеніндустрі ", що зосередив 80%виробництва синтетичного азоту, майже 100% відсотків синтетичногобензину та барвників. Зросла могутність банків.
У 1925р президентом республіки став кайзерівській фельдмаршалмонархіст Гінденбург.
Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
Криза 1929-1933р.р. у Німеччині мала особливо гострий характер іспричинила глибокі соціально-політичні потрясіння. Промисловевиробництво скоротилося на 40%, кількість безробітних досягла 4,5 млн,реальна заробітна платня впала на 25 - 40%, десятки тисяч дрібнихпідприємців збанкрутіли або потрапили до банківської кабала. Обігроздрібної торгівлі скоротився на 1/3. Протягом 1928 - 1932 рр.. Було пущеноз молока 500 тис.. га земель селян - бауерів.
Економічна криза розхитали політичні структури Веймарської республіки. Уберезні 1930 р.. Велика коаліція за участю соціал-демократів розпалася. Зцього негайно скористався Гітлер, закликавши до рішучіх дій.
Після успіху НСДАП на виборах до рейстагу 14 вересня 1930 р. значнопосилилися позиції великих підприємців Тіссена, Кірдорфа, Фліка, якіпідтримували націські домагання. Прибічниками нацистів стали навіть ті колавеликого капіталу, що раніше скептично оцінювали здатність Гітлерастворити для націської партії масову базу. Одначе німецьке суспільство щенебувало готове зробити ставку на Гітлера: на Президенського виборах навесні
1932 р. Президентом було обрано фельдмаршала Гінденбурга, хоча Гітлер ужеболатувався на найвищу посаду в державі. Нацистська небезпека зросла прямона очах.
Веймарська республіка доживала віку. Нацисти, сповненні віри в свої сили інепогрішність, завзято рвалися до влади. В листопаді 1932р. Відбулисявибори до рейстагу. КПН дістала 6 млн. голосів, СДПН - 7,2 млн, НСДАП -
11,2 млн. Склалася ситуація, коли дві велики ліві Німеччини,об "єднавшись, могли б протистояти нацистам, але глибокі розбіжностіміж ними не дозволили цього зробити.
В умовах глибокої кризи влади, коли стало ясно, що немаєможливості створити жіттєдіяльній коаліційний уряд, президент
Гінденбург 30ь січня 1933р призначив Гітлера рейхканцлером.
Призначення Гітлера канцлером сталося опівдні, а ввечері чакстіні СА влаштували в Берліні грандіозну маніфестацію на честь перемоги:палали тисячі смолоскипів, нацисти маршем проходили від
Бранденбурзький воріт до будинку Державної канцелярії, де їх вітав
Гітлер, жителі столиці були охоплені шовіністичним чадом. Ніхто незамислювався над тим, що їх чекає в майбутньому.
Трагедія Німеччини полягала в тому, що нацисти доступи довлади в законний конституційний спосіб. Вночі 28 лютого 1933р вони підпалили рейхстаг, звинувативши в цьому КПН. Розпочалися масовіарешти.
За перші 4 місяці гітлерівського панування було кинуто до в "язниця
60-70тис людей. 9 березня нацисти оголосили недійсними мандати КПН у рейхстазі, заарештували депутатів комуністів. КПН було офіційнозаборонено. Було розігнано профспілки. Натомість було створено
"Німецький трудовий фронт", підпорядкований націонал-соціалістичнійпартії, куди робітників заганяли силою. 22 липня гітлерівцірозпустили СДПН. Було видано закон про заборону заснуванняполітичних партій.
Веймарську конституцію було ліквідовано, Гітлерові надано необмеженіповноваження. Законом від 1 серпня 1934р Гітлеру було присвоєнодовічні звння "фюрер" і "рейхсканцлер". Знаряддям кривавого режимустали створені ним спеціальні органи насильства і терору - державнатаємна поліція (гестапо), штурмові загони (СА), охоронні загони (СС),служба безпеки (СД).
Внутрішня політика гітлерівського уряду
Нацизм доступівся до влади у вісокорозвіненій країні й відразу жрозпочав здійснення системи заходів дер жавного регулюванняекономіки. Створено генеральну раду німецького господарства. Наекономіку всієї країни поширювалася система "фюрерство" - керівниківпідприємств проголошували фюрера, наділяли повноваженнямипредставників державної влади.
На початку 1934р гітлерівській уряд видав закон про національнупрацю, що надавав роботодавцям необмежену владу над робітниками.
Безробітних було відправлено на примусові роботи.
Головна увага приділялась прискореному розвиткові військовоїекономіки. Збільшувався випуск паперових грошей. Уряд запровадивконтроль над цінами і заробітною платнею.
12 липня було видано закон про захист німецького народногогосподарства, що санкціонував пограбування осіб "неарійського"походження.
У перщі 3 роки військової диктатури стало до ладу 300 військовихзаводів.
Насильство в націській Німеччині стало масовим явищем. Тільки допочатку 1935р було вбито понад 4200 супротивників нацизму,заарештовано 517тіс осіб.
Гітлер прагнув установити контроль і над думками людей. У 1933рбуло сформовано міністерство пропаганди. Всі засоби духовноїкультури міністерство реребралр під свій контроль і поставило наслужбу агресивній політиці нацизму.
Контроль над масовою свідомістю здійснювався й через тотальнеохоплення населення нацистськими організаціями й політичнимикампаніями. "Німецький трудовий фронт" складався з 23 млн членів,молодіжна організація "Гітлер-югенд" налічувала понад 8 млн.членство в них було практично обов "язковим.
антисемітська політика нацистів у 1933-1939рр.
Важливою складовою ідеологічної платформи нацизму був расизм. Вінвиявлявся у тому, що Гітлер уважав нації нерівноціннімі: є вищі, ає нижчі. Німці поза сумнівом найвища арійська нація, яка повиннавстановити "новий світовий порядок". Гітлер розробив расову теорію,що розглядала історію людства як боротьбу між расами. Особливийнаголос у цій теорії робився на антисемітизмі. Євреїв звинуватилиу всіх негараздах, що робилися в світі.
Антисемітизм став офійійною політикою нацистської держави. У 1935рбуло прийнято серію законів, що позбавляли євреїв німецькогогромадянства та забороняли їм обіймати посади в державному апараті.
мішані шлюби було заборонено.
Тисячі євреїв емігрували, в тому числі цвіт наукової і творчоїінтелігенції.
З 1939р євреїв стали витісняти до спеціально призначених для нихбудинків і кварталів. Їм було заборонено з "являтись у громадськихмісцях, провадити чимало видів діяльності. Тк було підготовленогрунт для винищення євреїв у Німеччині, що розпочалося в рокивійни: 6 млн євреїв стали жертвами расового безумства нацистів.
Висновки
Таким чином, 1919р була прийнята конституція, за якою Німеччинапроголошувалася республікою, що зберегла федеративну структуру.
Веймарська конституція була однією з найдемократичніших у світі. Зприходом до влади нацистів, розпочалися масові арешти, створеноспеціальні органи насильства та терору. Заборонено політичні партіїта профспілки.
Щодо економіки, то на початку 20-х рр. економічне становище
Німеччини дедалі погіршувалося, відбувалася інфляція. Пізніше темпипромислового розвитку збільшилися, що спричинило покращенняекономічного становища країни. З приходом до влади нацистіврозпочалися заходи з ліквідації безробіття. Швидко розвиваласявійськова промисловість, розпочався постуровій перехід до картковоїсистеми розподілу.
Установлення і зміцнення гітлерівського режиму, нещадно придушенняполітичних супротивників та будьякого інакомислення, жорсткацентралізація держави, концентрація влади в руках найреакційнішіх інайавантюрістічнішіх сил, повна ліквідація прав і свобод громадян,створення в країні атмосфери примусової однодумності, шовіністичногочаду і загальної підозри стали передумоваміпідготування і веденнятотальної війни за світове панування.
Список використаної літератури
1. Велика радянська енціклопедія;
2. Всесвітня історія, 10кл;
3. Всесвітня історія, том 8;
4. http://www.km.ru/education/ref_show.asp?id=70CEF1433CB34273A069A5EA5D3F8
9A1.
