РЕФЕРАТ

З А К О Н У К Р А Ї Н І П Р О М І Л І Ц І Ю

Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчоївлади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян,власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави відпротиправних посягань.

Основними завданнями міліції є:
- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод,законних інтересів;
- запобігання правопорушенням та їх припинення;
- охорона і забезпечення громадського порядку;
- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- захист власності від злочинних посягань;
- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприянняу межах своєї компетенції державним органам, підприємствам,установам і організаціям у виконанні покладених на них закономобов'язків.

Діяльність міліції будується на принципах законності,гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії зтрудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.Діяльністьміліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудовіколективи, громадські організації, населення і засоби масової інформаціїпро свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо йогозміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можутьакредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягаютьрозголошенню відомості, щостановлять державну або службову таємницю. У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухівта інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-якихполітичних, громадських об'єднань.

Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей
Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України,нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальнадекларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані увстановленому порядку. Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Міліція поважає гідність особи івиявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежновід її соціального походження, майнового та іншого стану, расової танаціональної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні догромадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, званнята пред'явити на його вимогу службове посвідчення. Увзаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високукультуру і такт.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури
Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну,профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну,виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вонаскладається з підрозділів:
- кримінальної міліції;
- міліції громадської безпеки;
- транспортної міліції;
- державної автомобільної інспекції;
- міліції охорони;
- спеціальної міліції.
Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:
1. забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;
2. виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати зцією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів,передбачених чинним законодавством;
3. приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини таадміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;
4. здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою,провадити дізнання у межах, визначених кримінально-процесуальнимзаконодавством;
5. припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження усправах по них;
6. виявляти причини й умови, що сприяють вчиненнюправопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їхусунення; брати участь у правовому вихованні населення;
7. проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчиненнязлочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких йоговстановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань,не пов'язаних з позбавленням волі;
8. виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання таадміністративні стягнення;
9. розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства ісуду, ухиляються від виконання кримінального покарання, зникли безвісти,та інших осіб у випадках, передбаченихзаконодавством;
10. виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєїкомпетенції рішення прокурора, слідчого, суду;
11. забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожньогоруху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати реєстрацію та облік автомототранспортних засобів, приймати іспити направо керування транспортними засобами і видавати відповідні документи;запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами тасільськогосподарською технікою;
Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку вінзаймає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян абослужбових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожуютьособистій чи громадській безпеці, або у разі безпосередньоговиявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження іприпинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, якіїї потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинилиправопорушення, охорони місця події і повідомити про це внайближчий підрозділ міліції.

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надаєтьсяправо:
1. вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадськийпорядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненнюповноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, якідопустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконаннязазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;
2. перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні дляз'ясування питання щодо додержання правил, нагляд іконтроль за виконанням яких покладено на міліцію;
3. викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язкуз матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення безповажних причин від явки за викликом піддаватиїх приводу у встановленому законом порядку;
4. виявляти і вести облік осіб, які підлягаютьпрофілактичному впливу на підставі та в порядку, встановленихзаконодавством, виносити їм офіційне застереження пронеприпустимість протиправної поведінки;
5. використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належатьпідприємствам, установам, організаціям і громадянам, для проїзду домісця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, якіпотребують невідкладної медичної допомоги, для переслідуванняправопорушників та їх доставки в міліцію.
6. користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатнозасобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям, азасобами зв'язку, що належать громадянам, --за їх згодою;
7. користуватися безплатно засобами масової інформації з метоювстановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили,свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб,які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов'язана знеобхідністю подання допомоги громадянам, підприємствам, установам іорганізаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених на неїобов'язків.

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу,спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку,передбачених цим Законом. Застосуванню сили, спеціальних засобів івогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їхвикористання, якщодозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби ізброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю абоздоров'ю громадян чи працівників міліції. Забороняється застосовуватизаходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю дожінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або звираженими ознакамиінвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу,що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройногонападу чи збройного опору.

Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичноговпливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припиненняправопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо іншіспособи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.
Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумовікийки, засоби зв'язування, сльозоточіві речовини, світлозвуковіпристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусовоїзупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні ітранспортні засоби, а також використовувати службових собак.

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувативогнепальну зброю у таких випадках:
1. для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, атакож звільнення заложників;
2. для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщоїх життю або здоров'ю загрожує небезпека.
3. для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщеннягромадян, приміщення державних і громадських підприємств, установі організацій, а також звільнення їх у разізахоплення;
4. для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яканамагається втекти;
5. для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагаєтьсявтекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожуєзастосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'юпрацівника міліції.
6. для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водійсвоїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівникаміліції.

Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привестиїї у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. Призатриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліціїзапідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірцідокументів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести уготовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість їїзастосування.

На службу до міліції приймаються на контрактній основігромадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральнимиякостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті наслужбу може бути встановлено іспитовий строк до одного року. Порядокта умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням пропроходження служби особовим складом органів внутрішніх справ,затверджуваним Кабінетом Міністрів України. При звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації у разі відхилення скаргиз цього приводу вищестоящими в порядку підлеглості службовоюособою чи органом звільнений працівник міліції має право оскаржитизвільнення в народний суд. Дисциплінарний статут органів внутрішніхсправ Українизатверджується Верховною Радою України. Працівники міліції вправістворювати професійні спілки

Форми і розміри грошового утримання працівників міліціївстановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції,диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулюватидосягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їхфізичні та інтелектуальні затрати.

Працівник міліції є представником державного органувиконавчої влади. Законні вимоги працівників міліції є обов'язковимидля виконання громадянами і службовими особами. Працівник міліції привиконанні покладених на нього обов'язків керується тількизаконом, діє в його межах і підпорядковується своїмбезпосередньому і прямому начальникам. Працівник міліції перебуває підзахистом закону. Законом гарантується захист життя, здоров'я, честі,гідності,майна працівника міліції та членів його сім'ї від злочинних посяганьта інших протиправних дій.
Образа працівника міліції, опір, погроза, насильство та інші дії, якіперешкоджають виконанню покладених на працівника міліції завдань, тягнутьза собою встановлену законом відповідальність.

Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівникиміліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирнихтелефонів, влаштуванні дітей у дошкільнізаклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення упорядку, передбаченому законодавством України. Жила площа працівникамміліції, в тому числі працюючим на транспорті, надається місцевими
Радами народних депутатів, відповідними міністерствами тавідомствами у першочерговому порядку. Працівникам міліції та членам їхсімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальнихпослуг, а також палива. Працівники міліції мають право на одержаннякредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 20 років з погашенням 50 процентів наданої позики за рахуноквідповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевихбюджетів. У необхідних випадках особи рядового і начальницькогоскладу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також увихідні та святкові дні.
Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дніпровадиться відповідно до вимог законодавства.

Працівник міліції підлягає обов'язковому державномустрахуванню. У разі загибелі працівника міліції при виконанні службовихобов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі іззлочинністю сім'ї загиблого або його утриманцям виплачуєтьсяодноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утриманнязагиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі місячного посадовогоокладу.

Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України,
Міністр внутрішніх справ України і в межах своєї компетенції Радинародних депутатів.Раді народних депутатів, здійснюючи контроль зароботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову,кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність. Нагляд задодержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральнийпрокурор України і підлеглі йому прокурори.

Література:
1. "Закон України про міліцію" від 20 грудня 1990 року

(Відомості Верховної Ради 1991, № 4)

Із змінами, внесеними згідно із Законамивід 19.06.92, ВВР 1992, N 36, ст.526від 26.01.93, ВВР 1993, N 11, ст. 83від 28.06.94, ВВР 1994, N 26, ст.216від 14.03.95, ВВР 1995, N 15, ст.102від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35)