Податкове регулювання підприємництва в Україні

Держава і право

Київський національний університет імені Тараса
Шевченка

Економічний факультет

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

Реферат

з предмету "Підприємництво" на тему: "Податкове регулювання підприємництва в Україні "

Виконав: Студент 2 курсу

спеціальністі" Економіка підприємства "

Доманський Є.В.

Київ - 2003

План

Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 2
1. Соціально-економічне значення підприємництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3
2. Функції підприємництва в умовах перехідної економіки ... ... ... ... ... ... .. 4
3. Державне регулювання підприємництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 6

3.1. Загальна характеристика державного регулювання підприємництва. 6

3.2. Податкове регулювання підприємництва в Україні ... ... ... ... ... ... .... 7
Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10
Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 12

Додатки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 13

Вступ

Формування ринкової системи господарювання в Україні пов'язане іззростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки. Один ізперспективних напрямів створення конкурентною-ринкового середовища - розвитокмалого підприємництва. Світовий досвід і практика господарювання показують,що найважливішим компонентом ринкової економіки є існування і взаємодіябагатьох велекіх, середніх та малих підприємств, їх оптимальнеспіввідношення. Найбільш динамічний елемент у структурі народногогосподарства - мале підприємництво.
В умовах дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів самесуб'єкти малого підприємництва, які не потребують великих стартовихінвестицій, характеризуються швидкою окупністю витрат, більш активні вінноваційній діяльності, здатні за певної підтримки стимулювати структурнуперебудову економіки, розвиток економічної конкуренції, сприяти послабленнюмонополізму, створювати додаткові робочі місця, забезпечувати широкусвободу вибору, насичуватися ринок товарами та послугами.
Перехід до ринкових відносин пов'язаний із формуванням "середнього класу"як найбільш мобільної і вагомої верстви населення, що є важливим елементомсучасного цивілізованого суспільства. Саме мале підприємництво - джерелоформування "середнього класу", а також вихідна соціально-економічна базавідтворення на розширеній основі ефективних виробничих відносин.
В умовах формування ринкового господарства, інституціональних змін векономіці України, радикальних змін у відносинах власності проблемастановлення і розвитку малого підприємництва набуває неабиякого значення.
Актуальність дослідження проблем малого підприємництва посилюється також ітим, що повільність та суперечливість просування України шляхом ринковихреформ значною мірою зумовленні саме недооцінкою ролі та значення малогопідприємництва як структуроутворюючого елемента ринкової економіки.

1. Соціально-економічне значення підприємництва.

Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішоюознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох велекіх,середніх та малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найбільшдинамічним елементом структури народного господарства, що постійнозмінюється, є мале підприємництво.
Набутий власний досвід, позитивні результати розвитку малого і середньогопідприємництва в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем,свідчать про те, що мале підприємництво є одним із засобів усуненнядиспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місцьі скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвітккуконкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. А маліпідприємства за певних умов і за підтримки з боку держави - тенденційноінноваційні, гучкі й вітратоефектівні.
Мале підприємництво є органічним структурним елементом ринковоїекономіки. Цей сектор історично і логічно відіграв роль необхідноїпередумови створення ринкового середовища. Воно було первинною вихідноюформою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саметому дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючою роль уісторії становлення економіки конкуренто-ринкового типу. Ця специфіка тасвоєрідне функціональне призначення малого підприємництва набуваютьособливого значення для країн, які шляхом відтворення ринкової системигосподарювання. Здатність малого підприємництва до структуроутворення ринкувисуває завдання його відродження і спрямовує до першочергових заходівреформування екномікі України на її перехідному етапі.
У структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічновзаємодоповнюються мале, середнє та велике підприємництво. Але, на відмінувід двох останніх, мале підприємництво є вихідним, найбільш чисельним, атому і найбільш поширеним сектором економіки. Відмінності між цими трьмавидами підприємництва зумовлені різним рівнем суспільного поділу праці,характером спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також виборомтехнологічного типу виробничого процесу.
Роль малого підприємництва у житті суспільства:

- є одним із провідних секторів ринкової економіки (за даними ООН, малі й середні підприємства забезпечують робочими місцями майже 50% працюючого населення усього світу, при цьому обсяг виробництва в цьому секторі в різних країнах становить від 33% до 66% ВВП);

- формується на засадах дрібнотоварного виробництва;

- визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісні характеристику ВВП;

- здійснює структурну перебудову економіки, характеризується швидкою окупністю витрат, свободою ринкового вибору;

- забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного попиту;

- забезпечує реалізацію інновацій;

- створює нові робочі місця;

- має високу мобільність, раціональні форми управління

- формує новий соціальний прошарок підпрємців-власників;

- сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції.

2. Функції підприємництва в умовах перехідної економіки.

Роль і місце малого підприємництва в націонільній економіці найкращепроявльється у властивих йому функціях. Функції малого підприємництва устабільній ринковій економіці:
. зачне внесок в формування конкурентного середовища. Відомо, що в умовах вільної ринкової економіки конкуренція є відображенням відносин змагання між господарськими елементами, коли їхня самостійна діяльність ефективно обмежує можливості кожного з них вплинути на загальні умови обігу товарів на даному ринку, а також стимулює виробництво тих товарів, яких потребує споживач, тоді діяльність учасників ринкових відносин набуває динамічного характеру, вона пов'язана з економічною відповідальністю та ризиком підприємця, що перетворює його в своєрідний соціальний двигун економічного розвитку;
. мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості;
. величезним є внесок малого підприємництва у здійснення прориву у багатьох важливих напрямках НТП (електроніки, інформатики тощо);
. мале підприємництво робить вагомий внесок у розв'язання проблеми зайнятості. Ця функція проявляється у здатності малого підприємництва створювати нові робочі місця під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки;
. важлива функція малого підприємництва полягає в пом'якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, бо саме воно є фундаментальною основою формування середнього класу.
Зазначені функції малого підприємництва набувають ще більшого значеннядля перехідного стану економіки. Функціями специфічними цього секторуекономіки, що проявляються під час реформування соціально-економічноїсистеми у постсоціалістічній період є:
- сприяння у формуванні числених суб'єктів ринкового господарства, насамперед у створенні ефективного недержавного сектору економіки, орієнтованого на попит, конкуренцію тощо; стимулювання ділової активності населення та народження нової соціальної верстви підприємців-власників, які становлять соціальну базу реформ, забезпечують стабільність суспільства;
- сприяння процесам первісної денмонополізації, приватизації та роздержавлення економіки, стимулювання розвитку економічної конкуренції;
- якщо у змішаній економіці функція малого підприємництва у розв'язанні проблеми зайнятості здебільшого проявляється під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки, то вона є чи не найбільш вагомою в умовах трансформації монопольних структур та переходу економіки постсоціалістичних країн на ринкові засади. Крім того, формування й ефективне функціонування сектору малого підприємництва являє собою протидію тенденціям розвитку явних форм безробіття, насамперед його структурної форми;
- мале підприємництво сприяє демократизації суспільства;
- сприяючи подоланню дефіцитності споживчого ринку, мале підприємництво виконує функцію насичення національного ринку й активізації споживчого попиту. (
Роль та функції малого підприємництва із загальноекономічніх позиційполягають не тільки в тому, що воно є одним із найважливіших дійовихфакторів економічного розвитку суспільства, яке спирається на ринковіметоди господарювання. Його важлива функція - сприяння соціально -економічній стабільності суспільства, тобто воно відкриває простір вільномувибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпеченнявласного добробуту.

3. Державне регулювання підприємництва.

Підприємницька діяльність значною мірою залежить від наявної системиуправління, форм і методів державного регулювання економіки. Побудоваринкової системи господарювання за своїм цільовим спрямуванням повинназабезпечувати умови для ефективного, суспільно-продуктивногопідприємництва. Однак перехід до нового типу економічних відносин єнеоднозначним і суперечливим, що вимагає зіставлення існуючої системирегулювання підприємництва в Україні з тендеціямі її розвитку в сучаснихринкових економічних системах.

3.1. Загальна характеристика державного регулювання підприємництва.

Питання регулювання підприємництва нерозривно пов'язані з питаннямформування сприятливих умов для його розвитку. Останнє пояснюється тим, щопідприємництво виступає сектором економіки, найбільш вразливим щодо такихнесприятливих факторів, як циклічні коливання, фінансові обмеження,інфляційний тиск, надмірні податки.
За цих умов державне регулювання підприємництва може поєднувати сутоадміністративно-розпорядчі, обмежувальні методи і стімуляційні, фінансово -економічні.
На думку Віктора Сизоненко (відомого українського вченого), складовимиекономічного механізму регулювання підприємницької діяльності є:
- ринкові, Спонукальні основи та стимули;
- економічні відносини, суб'єктів ринкової системи;
- форми й методи державного регулювання.
Якщо ринкові регулятори діють на рівні окремої фірми і по горизонталі
(тобто знаходять свій прояв у взаємодії з іншими суб'єктами підприємницькоїдіяльності), то державне регулювання втілює дію макорекономічногосередовища.
Державне регулювання переслідує різні цілі, серед яких можуть бути:
. запобігання зростанню цін;
. стримування або стимулювання виробництва певних товарів;
. вилучення додаткових коштів для державного бюджету;
. запобігання значній диференціації доходів.

Основні напрямки державного регулювання підприємництва

Схема 3.1

Побудова сучасного механізму регулювання підприємницької діяльностібазується на використанні певних принципів, а саме (: o ефективність дії механізму. Регулювання повинно сприяти зростанню добробуту населення, вирішенню на цій основі соціальних питань і не бути дорогим для держави; o справедливість. Вона повинна сприяти забезпеченню рівноправності усіх без винятку суб'єктів підприємницької діяльності; o простота. Правові акти мають бути зрозумілими за змістом, легкі у виконанні.

2. Податкове регулювання підприємництва в Україні.

Загальновизнано, що основним регулятором економіки будь - якої держави єподаткова система, яка може або стимулювати розвиток виробництва тазалученню інвестицій, або стримувати ділову активність. Значною мірою цезалежить від пріоритетних цілей економічного розвитку та методів їхньоїреалізації.

Якщо на перше місце в економічній політиці виходить наповнення бюджету,а не стимулювання підприємницької інвестиційної активності, то збільшуєтьсякількість податків, зростає їхній рівень. І, як наслідок, відбуваєтьсяпадіння виробництва, зростає безробіття, скорочується база оподаткування тазменшуються відрахування до бюджету, економіка перходіть у "тінь".
Усі ці процеси зараз відбуваються в Україні.
Податкова система сьогодні неадекватна умовам перехідної економіки й незабезпечує ефективного розв'язання проблем розвитку економічних реформ.
Головні недоліки вітчизняної податкової системи такі: по-перше, нестабільність та мінливість податкової політики. Зміни вподатковій системі протягом останні х років відбуваються надто часто. Урезультаті цього для діяльності економічних суб'єктів підприємницькоїдіяльності характерна невизначеність; по-друге, завищення податкових ставок та нарощування загальної кількостіподатків. Значні деформації та нестабільність характерні для шкал та ставокоподаткування, визначення бази й періодів оподаткування. Усе це приводитьдо невиправданого вилучення обігових коштів підприємств, виникненнядодаткової потреби в кредитних ресурсах, бартерізації економіки,поглиблення кризи платежів; по-третє, недостатня структурізація податкової системи, неоптимальніспіввідношення між прямими та непрямими податками.
Важливою формою державної фінансової підрімкі малого підприємництва єпільгове оподаткування. Тому важливим кроком у стимулюванні розвитку малогопідприємництва було ухвалення в лютому 1992 року Закону України "Прооподаткування доходів підприємств та організацій ", яким було передбаченопільги малим підприємствам у промисловості, сільському господарстві йбудівництві так, протягом першого року такі підприємства сплачували податокз доходу в розмірі 25%, другого - 50% від загальної ставки за умови, щокошти було спрямовано на будівництво, оновлення й освоєння нової техніки,формування статутного фонду. Позитивним чинником у створенні умов длярозвитку малого підприємництва стало ухвалення в березні 1992 року Закону
України "Про іноземні інвестиції", яким передбачалися значні пільги дляпідприємств із іноземними інвестиціями в оподаткуванні (50% діючих на
Україні податкових ставок), митному та валютному регулюванні тощо (у квітні
1997 року податкові пільги було скасовано).
Скорочення податкових пільг для малих підприємств, згідно з Декретом
Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1992 року "Про податок на прибутокпідприємств та організацій ", та ухвалення Декрету Кабінету Міністрів
України "Про режим іноземного інвестування" значно послабили діловуактивність у сфері малого підприємництва. Після введення в дію з 1 січня
1995 року Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно зяким не передбачалося пільгового оподаткування малих підприємств та значноскорочено пільги для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, щоспричинило значне зменшення кількості новоутворених та діючих малихпідприємств та зниженню темпів зростання їх кількості.
У процесі стабілізації податкового клімату слід мати на увазі, щоподатковий механізм є економічним важелем довгочасової дії, який не даєвідразу швидкого ефекту. І для того, щоб забезпечити ефективністьоподаткування в Україні, необхідно мати цілісну, науково обгрунтованустратегію реформування податкової системи.

Висновки

Незважаючи на досить розгалужену структуру (для початкового станурозвитку підприємництва), система заходів державного регулюванняпідприємництва має переважно обмежений та декларативний характер. Зокрема,реалізація різних програм державної підтримки підприємництва не спираєтьсяна реальні механізми, а зводиться до вирішення поточних завдань. Немаєстратегії розвитку підприємництва, що знижує дієвість багатьох нормативнихактів.
Головними завдання податкової політики мають стати підсилення стимулюючоїролі податків, їх уніфікація та спрощення порядку збору, зменшеннязагальної кількості податків та зниження податкових ставок. Податковасістеми має бути справедливою, не допускати довільного тлумачення, бутизрозумілою платникам податків, а також узгоджувати із загальною політикоюціноутворення.
Мале підприємництво має яскраво виражену регіональну орієнтацію. Маліпідприємства будують свою діяльність виходячи з потреб і можливостейнасичення місцевого ринку, обсягу і структури локального попиту. В цей часрегіонам надані широкі права у відповідності зі своєю компетенцієювирішувати всі питання в сфері підтримки малого підприємництва на своїйтериторії з урахуванням місцевих особливостей. Аналіз сутності, структури іфункцій регіональних систем підтримки малого підприємництва, а такождосвіду їх створення показав, що незважаючи на наявність сукупностідержавних і громадських інститутів, які виконують функції регулюваннярозвитку малого підприємництва, відсутня цілісна система взаємопогодженапідтримки малого підприємництва. Головними причинами такого стану євідокремленість організацій, які надають підтримку суб'єктам малогопідприємництва, внаслідок чого має місце дублювання і неповне охопленняфункцій, відсутність взаємного обміну інформацією.
З огляду на світовий досвід, ефективно діюча фінансова політика,спрямована на стимулювання розвитку малого підприємництва, є вирішальнимчинником у побудові ринкової економіки. Аналіз ринкових перетворень в
Україні свідчить, що недосконала та руйнуючи система оподаткування тавідсутність цілеспрямованої послідовної фінансової підтримки підприємництва
- Основні перепони на шляху формування ринкового середовища держави,розвитку малого підприємництва. Це викликає необхідність розробки тареалізації дійової політики державної фінансово-кредитної підтримки малогопідприємництва, яка б ураховувала економічні проблеми України та визначалашляхи подальшого їх розв'язання. Така політика має визначати структурудержавної фінансової підтримки малого підприємництва; основні принципи таприорітети державної фінансової підтримки малого підприємництва; основнінапрямки такої підтримки.
Підприємництво виконує особливу функцію в економіці, суть якої зводитьсядо оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища,прискорює рух економіки у напрямку ефективності, раціоналізації, постійногооновлення. Підприємництво як рушій соціально-економічного розвиткуорганічно поєднує податки не тільки як фінансовий тягар, але й як стимулвласного розвитку. Природа оподаткування повинна враховувати природупідприємництва, принаймні не суперечити їй.

Література:

1. Закон України "Про підприємництво" від 07.02.1991;
2. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від

19.10.2000;
3. Варналій З.С. "Мале підприємництво" .- К.: Знання, 2001;
4. Сизоненко В.О. "Підприємництво" .- К.: Вікар, 1999;
5. Буряк П.Ю., Маринець В.П. Податкове стимулювання розвитку малого бізнесу вУкраїні// Фінанси України .- 1999. - № 6. - С.49-54;
6. Буряк Л.Д., Гапонюк М.А. Проблеми фінансового забезпечення розвитку малого бізнесу// Фінанси України .- 1999. - № 9. - С.102-105.

Додатки

Додаток A

Система оподаткування юридичних осіб (

Додаток Б

Основні показники розвитку малих підприємств (

([# 3, C.32-33]
([# 4, C.148]
([# 4, C.167]
(Дані з сайту Держкомстату України (www.komstat.gov.ua)

----------------------- < p> Організаційно-адміністративний

Кредитно-фінансові заходи

Податкове регулювання підприємництва

антимонопольні заходи держави