Реформа в галузі освіти стала однією з найважливіших середкомплексу перетворень, що послідували услід за маніфестом 1861році. У 1864 році було опубліковано «положення про початкові народні училища», згідно з яким у Росії розширювалася мережа початковихнавчальних закладів, які ділилися на 3 види: 1. Земські школи,створені силами місцевих земських установ. 2.Церковние школи.
3.Народние училища Міністерства народної освіти. Тоді ж буввведено новий статут середніх навчальних закладів, які відтеперподілялися на 2 типи: Класичні гімназії - в них основний упорробився на вивчення предметів гуманітарного циклу і, перш за все
«Класичних» мов (давньогрецької та латини). У гімназіях восновному навчалися діти дворян і чиновників. Програма Реальних училищ відрізнялася від гімназійної великою увагою до природничихпредметів: математики, фізики, хімії. У реальні училища воліливіддавати своїх дітей представники буржуазії. Випускники гімназіймогли без іспитів вступати до університетів. Реальні училищаготували до вступу в технічні вищі навчальні заклади. УНаприкінці століття (1896 року) до названих типах навчальних закладівдодалися Комерційні училища, відкриті з ініціативи представників великої буржуазії. Великі успіхи були зроблені в сфері жіночогоосвіти. У II половині XIX століття в багатьох повітових містахз'являються жіночі прогімназії і гімназії.
До початку 60-х років в країні було вже 7 університетів: у Москві,
Санкт-Петербурзі, Дерпті (Тарту), Вільно (Вільнюсі), Харкові, Києві,
Казані. Пізніше були відкриті університети в Одесі, Варшаві, Томську.
Перед самою революцією університет був відкритий у Пермі. У 1863 році вступив у дію новий університетський статут, розширив правауніверситетів по самоврядуванню. Крім класичних університетівзбільшилася кількість Вищих технічних навчальних закладів. Булизасновані політехнічні інститути в Києві, Петербурзі, Новочеркаську;технологічний інститут у Томську. Важливим нововведенням була появавищої жіночої освіти (до цього до вищих навчальних закладівприймали тільки чоловіків). Відкриваються вищі жіночі курси. Найбільшою популярністю користувалися курси професора В.І. Герье, засновані в
1872 році в Москві і знамениті «Бестужевські курси» (названі так по імені їх офіційного керівника історика професора К.Н.
Бестужева-Рюміна) у Петербурзі (1878год).
Родоначальником наукової педагогіки в Росії став Костянтин
Дмитрович Ушинський (1824-1871). Прихильники демократизації народногоосвіти, він затвердив як основи своєї педагогічноїсистеми ідею виховує навчання. Перу Ушинського належатьпраці з педагогіки і підручники для шкіл, що витримали десяткивидань. Багато сил віддав педагогіки Л. Н. Толстой.
Реформування освіти принесло певні плоди. Якщо на початку
60-х років рівень грамотності становив лише 5%, то до кінцястоліття (1897 року) завдяки зусиллям земських вчителів та просвітителівз духовенства грамотні становили 21% всього населення Росії.
Уряд не виявляло посадової уваги до сфериосвіти. Платню вчителя продовжувало залишатися дуже маленьким.
Асигнування на народну освіту були надзвичайно мізерні. Упорівняно з країнами Заходу, Росія продовжувала залишатися країноюз дуже низьким рівнем грамотності.
Рисою своєрідності російської культури II половини XIX століття було те,що відносно низький рівень елементарної грамотності переважної більшості населення поєднувалося в Росії з надзвичайно високимитемпами розвитку вітчизняної науки, яка досягала в цей часвеликих успіхів. Особливо широку популярність у світі отрималидослідження в галузі природознавства. Основоположником вітчизняноїшколи фізіології став І.М. Сєченов. Його праці, присвячені вивченнюголовного мозку та нервової системи, стали великим внеском убіологію. Роботи по теоретичному і експериментальному вивченнюфізіології вищої нервової діяльності були продовжені великимвітчизняним ученим, лауреатом Нобелівської премії, академіком
Петербурзьким АН, Іваном Петровичем Павловим (1849-1936), що встановивза допомогою розробленого ним методу умовних рефлексів, що воснові психічної діяльності лежать матеріальні фізіологічніпроцеси, що відбуваються в корі головного мозку.