1.Предмет Г. П.
Поняття господарства може співпадати з поняттям виробництво і економіка,якщо за межі господарського виробництва винести майнові і немайновівідносини, пов "язані з веденням домашнього господарства (відносини міжчленами сім "ї. Г. П. зосереджує увагу на відносинах, що виникають міжюридичними особами, їх органами управління, державними суб "єктамипідприємницької діяльності. Предметом цих відносин в процесі господарськоїдіяльності є чисельні організаційні та майнові відносини, що виникають іреалізуться між юридичними особами незалежно від їх форм власності; міжними та органами державного управління або відносини між органамиуправління.
2. Поняття господарського права
Г. П. -Сукупність правових норм та інститутів різних галузей права щофункціонально взаїмодіють в регулюванні господарської діяльності. Усфері економіки виникають і функціонують різні відносини, пов "язані згосподарською діяльністю. Гос-кі правовід-ни складаються з двохелементів-організаційного і майнового. Господарські пра вовідносінімають певні ознаки.
1.Обмежене коло суб "єктів.
2. Поєднання в них організаційних і правових елементів.
3. Їх матеріальний зміст, тобто суспільне виробництво і реалізаціягосподарюючими суб "єктами продукції, виконання робіт надання послуг
3. Мета і принципи Г. П.
Мета - забезпечення належної ефективності суспільного виробництва шляхоморганізації і впровадження у використання ефективного механізмугосподарювання. Мету Г. П. розглядають з двох основних точок зору: зекономічної та правової. З економічної точки зору мета полягає у підвищенніефективності суспільного виробництва, а з точки зору права - в поліпшенніфункціонування господарського механізму. Принципи - це основні керівнізасади, на яких базуються і якими характеризується правове регулюваннявідповідних суспільних відносин. Існують такі принципи: рівноправністьрізних форм власності.
1. законність - держава, її органи, посадові особи, підприємства,організації і громадяни повинні дотримуватися конституції і інших нормчинного законодавства.
2. необхідність активного використання банківських кредитів, прибутку,податків і інших економічних важелів і стимулів.
Взагалі, існує дуже багато принципів Г. П.
4. Господарські відносини на засадах субординації.
Господарські правові відносини поділяються на організаційні та правові.
Останні в свою чергу поділяються на субордінаційні і координаційні
. Організаційні відносини, що базуються на початках субординації Таківідносини виникають між суб "єктами, які пов" язані організаційним вліднімпідпорядкуванням (відносини між міністерством та підпорядкованим йомудержавним підприємством, відносини між господарським суб "єктом і державниморганом з контрольно - наглядовою функцією.) Майнові відносини на початкахсубординації. В такі відносини вступають суб "єкти певних грошових виплатта майнових зборів (виплати податків і відрахування у фонди.)
5. Господарські відносини на початках координації.
Господарські правові відносини поділяються на організаційні та правові.
Останні в свою чергу поділяються на субордінаційні і координаційні
. Організаційні відносини на початках координації. Такі відносини пов "язаніз рівноправністю учасників між собою. Наприклад: відносини між всімапідприємствами в цивільних правовідносинах, а також відносини міжорганами державного управління одного рівня. Майнові відносини на початкахкоординації. Такі відносини базуються на незалежності учасників один відодного, на їх рівноправності і виключенні підпорядкування. Наприклад,це відносини по угодах і договорах між підприємствами.
6. Методи господарського права.
Методи - це система способів впливу правових норм на суспільні відносини
, що регулюються нормами господарського права. Існує декілька методів впливу
:
1. Метод обов "язкових приписів.
Він широко використовується компетентними органами управління. Прийнятийними акт, обов "язковий для виконання фізичними і юридичними особами., айого ігнорування може розцінюватися, як правопорушення з усіма правовиминаслідками. Якщо акт прийнято з порушеннями чинного законодавства, або замежами повноважень компетентних органів, він може бути визнаний повністюабо частково не дійсним.
2. Метод автономних рішень
В господарській діяльності правові наслідки часто наступають на під ставіволевиявлення сторін або згоди певного органу. Цей метод також називаютьметодом погодження або дозвільним методом.
3. Метод рекомендацій
В данному випадку примус відсутній і господарський орган сам вірвшує числідувати данній рекомендаціїчі ні. Тут дозволяється вибирати більшвигідний варіант.
.
7. Система госпо-го права.
Г. П. ділиться на дві частини:
1. загальна частина
2. особлива частина
До першої входять - загальні положення для всіх галузей права, правовіформи і методи керівництва економікою, суб "єкти господарського права,правовий режим майна суб "єктів,господарські забов "язання. Правові положення загальної частинивідповідають за результати господарської діяльності, захист прав таінтересів суб "єктів. До другої частини відносяться норми, які регулюютьокремі відносини в галузях господарства та види господарської діяльності
(правове регулювання якості продукції, фінансування, кредитування,правова робота в народному господарстві та правове регулювання відносин угалузях зв "язку та освіти.)
8. Джерела Г. П.
Г. П. -це сукупність правових норм по врегулюванню господарських відносин
.
Г. законодавство це сукупність правових актів, що містять данні норми.
Джерела:
1. Блок (Конституція, Конституційний договір, акти референлумів)
2 блок (міжнародні акти і закони України, Укази президента щодоекономічних реформ, Декрети Каб. Мін. , Постанови В. Р. У.)
3. блок (Укази президента України)
4. блок (Закони Авт. респ. Крим)
5. блок (Постанови В. Р. респ. Крим.)
6. блок (Постанови Кабінету Ради Міністрів України і Постанови Ради
Міністрів СРСР.)
7. блок (Рішення місцевих органів самоврядування.)
8. блок (Відомчі та ін. акти)
9. блок (Локальні акти)
9. Вимоги до правових актів господарювання. Акти господарських суб "єктівце дія органів, що здійснює управлінські функції в прцесі господарськоїдіяльності, спрямовані на прийняття в межах своєї компетенції рішень щодовстановлення зміни або припинення господарських відносин.
Вимоги до актів:
1. загальні-згідно чинного законодавства України учасники господарськихвідносин повинні приймати акти в межах своєї компетенції, у відповідностідо закону, в певному порядку, по встановленій формі.
2. Спеціальні - встановлюються до певних груп господарських актів, якірегулюють конкретні господарські відносини.
3. Організаційнотехнічні - це вимоги до самої технології прийняття рішеньу сфері господарської діяльності, до змісту і якості рішення. Це вимогидо процедури підготовки і пртйняття рішень - чіткість ясність,конкретність.
Якщо акт прийнятий суб "єктом ігнорує вимоги передбачені чиннимзаконодавством, то він може бути визнаний неістотним
(Акти що не породжують для учасників госп. Відн. Юридичних наслідків
.) чи спірним (акти, що в певному відношенні не відповідають вказанимвимогам.)
10. Значення арбітражної практики в госп. відн.
Правосуддя в госп. відн. здійснюється арбітражними судами. Вони є першиморганом у вирішенні госп. спорів.
Завдання - захист прав і законних інтересів суб "єктів госп. віднос. ,сприяння зміцненню законності у сфері госп. відн., внесення пропозиційспрямованих на вдосконалення правового регулювання госп діяльн.
Застосовуються арбітражні норми та норми арбітражно - процесуальногокодексу, інші норми госп. законодавства також застосовують закон доконкретних відносин деталізують та конкретизують норми законодавства. АРБ
. суди вивчають практичне застосування норм за конкретних обставин,аналізують причини госп. конфліктів і власну арбітражну практику. Це даєможливість вирішувати спори і визначати тенденції ію госп. відносин,проводити профілактичну роботу. В результаті такої діяльності видаютьсяінструктивні вказівки і роз "яснення держ. арбітражів, як засобівтлумачення госп. арбітр. практики.
11. Понятия госп. правовідносин.
Суспільні відносини врегульовані нормами права прийнято називатиправовідносинами або правовими відносинами.
Характерні риси госп. правовідн.
1. Вони відбивають характер і структуру суспільно - виробничих відносини
1. Носять вольовий характер.
2. Вони є результатом застосування госп. норм.
3. Суб "єктами правовідносин виступають юридичні, а не фізічнв особи

(виняток громадяни підприємці)
4. Змістом цих відносин є права та обов "язки учасників госп. првовілн.
Госп. правовідн. складаються з:
1. Об "єкт
2. Суб "єкт
3. Зміст
12. Характерні риси госп правовідн.
Суспільні відносини врегульовані нормами права прийнято називатиправовідносинами або правовими відносинами.
Характерні риси госп. правовідн.
1. Вони відбивають характер і структуру суспільно - виробничих відносини
1. Носять вольовий характер.
2. Вони є результатом застосування госп. норм.
3. Суб "єктами правовідносин виступають юридичні, а не фізічнв особи

(виняток громадяни підприємці)
4. Змістом цих відносин є права та обов "язки учасників госп. првовілн.
Госп. правовідн. складаються з:
1. Об "єкт
2. Суб "єкт
3. Зміст
13. Види госп. правовідн.
1. За об "єктом - ділення за галузями народного господарства. Об "єктомвиступають матеріальні блага, що створюються в цих сферах, а такожсоціальнці блага (санаторії, лікарні, дороги.)
2. За підставами виникнення, зміни та припинення (договірні тапозадоговірні)
3. За суб "єктами - ділення на відносини, що ст ворюються.а) між органами управління і юридичними особамиб) між юридичними особамив) між об "єднанням і юридичною особою, що входить до складу цьогооб "єднання.г) внутрішньо госп. відносини
4. За методом регулювання господ. діяльн.а) координаціяб) субордінація
14. Виникнення і зміни госп. правовідн.
Госп. правовідн. найчастіше виникають з угод або договорів.
Але можуть також виникати з:
1. адміністративних актів
2. в результаті відкриття, винаходу раціоналізаторської пропозиції
3. створення творів мистецтв, науки, літератури
4. в наслідок заподіяння шкоди
5. придбання або збереження майна за рахунок кощтів іншої особи бездостатніх підстав
6. в наслідок інших дій громадян і організацій, а також подій з якимизакон пов "язує настання правових наслідків.
Зміни госп. правовідн. відбуваються на підставі узгодженого волевиявленнясуб "єктів правовідн. , Бо за загальним правом змінювати госп. правовідн.в односторонньому порядку заборонено. Проте і за деяких обставиндопускається і одностороння зміна
1. відмова від поставки неплатоспроможних клієнту
2. інші режими розрахунків.
15. Поняття правового статусу суб "єкта господарських відносин.
Правовий статус суб" єкта - це сукупність його прав та обов "язків
Залежно від виду суб "єкта може регулюватися рузнімі нормативними актами (положеннями, статутами юрид. осіб та ін. )
Правовий статус посаловіх осіб визначається трудовим договором (контрактом), положенням, інструкцією, посадовою інструкцією, наказамичи розпорядженнями компетентних органів чи посадових осіб.
Суб "єкти госп. діяльн. :
1. Юридичні особи, які безпосередньо створені для госп. дільн. (Всіпідприємства незалежної форми власності, їх об "єднання)
2. Юридичні особи, які мають інше призначення, але приймають участь угосп. віднос. за певних обставин.
3. Державні органи, що здійснюють контрольно - наглядову функцію.
4. Громадяни підприємці (без створення юр. Особи)
Права суб "єктів можна класифікувати відповідно до їх змісту:
1. засновницькі права - грунтуються на загальній нормі права власн.
2. права в галузі управління. Суб "єкти Г. П. самостійно управляютьсвоєю діяльністю та справами
3. майнові права (загальні та спеціальні)

16.Поняття підприємництва за законодавством України.
Підприємництво - самостійна ініціатива, систематична, на власний ризикдіяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг тазаняття торгі - влею з метою одерження прибутку
Матеріальна основа підприємницької діяльності становить власність. Власникмає право використовувати належне йому майно для пілпріємн. діяльн. Прицьому всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав
. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати будь
-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Крім обмеженнясуб "єктивного складу підприємництва Законодавством України, якістосуються здійснення окремих видів підпріємн. діяльн.
Принципи:
1. Вільний вибір діяльн.
2. Залучення на добровільних засадах майна та коштів юр. осіб та громадян

3. Самостійне формування програми діяльн. , Вибір постачаль-ників іспоживачів, встановлення цін.
4. Вільний найм працівників.
5. Вільне залучення ресурсів, використання яких не заборонено або необмежено законодавством.
6. Вільне розпорядження прибутком після внесення платежів, установленихзако-ом.
7. Ссамостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

10.Значення арбітражної практики у господарських відносинах.

Відповідно до закону України правосуддя в господарських відносинахздійснюється арбітражними судами.

Арбітражний суд - незалежний орган для вирішення спорів між юридичнимиособами, держвнімі органами. Він виконує такі функції:

1) захисту прав та законних інтересів учасників господарських відносин.

2) Сприяння зміцненю законності в сфері господарських відносин.

3) Внесення пропозицій спрямованих на вдосконалення правового регулюваннягосподарської діяльності.

Застосовуючи норми арбітражного та арбітражно-процесуального кодексу таінші норми господарського законодавства арбітражні суди застосовують закондо конкретних відносин, деталізуються і конкретизуються нормизаконодавства, вивчають практику застосування норм за конкретних обставин,аналізують причини господарських конфліктів і власну арбітражну практику.
Це дає можливість не тільки вирішити конкретні спори, але і визначититенденцію господарських відносин, проводити профілактичну роботу. Урезультаті такої діяльності видаються інструктивні вказівки і розясненнядержавних арбітражів як засобів тлумачення арбітражної практики.
11.Поняття господарських правовідносин.

Суспільні відносини, регульовані нормами права прийнято називатиправовідносинами або правовими відносинами.

господарськими є відносини між господарюючими суб'єктами
(підприємствами, підприємцями) і органами управління, які складаються упроцесі організації і здійснення господарської діяльності. Господарськіправовідношення складаються з: суб'єкта; об'єкта; зміста правовідносин.
12. Характерні риси господарських правовідносин:
1.Воні відбивають характер і структуру суспільних виробничих відносин.
2.Носять вольовий характер.
3.Це результат застосування господарських норм.

4.Суб 'єктами господарських правовідносин є юридичні особи, а нефізичні. Виняток громадяни-підприємці.

5.Змістом цих відносин є права і обов'язки учасниківгосподарських правовідносин.
13.Віді господарських правовідносин.

Господарські правовідносини класифікують за такими ознаками:
За обєктом, які витікають з різних галузей народного господарства:в сільському господарстві.в капітальному будівництві.в транспорті.
Тут обєктом виступають матеріальні блага, які створюються в цих сферах, атакож соціальні блага.
За підставами виникнення, зміни та припинення:

4. договірчі (купівлі-продажу).

5. позадоговірчі (нанесення шкоди).
За субєктами:

6. між органами управління і юридичними особами.

7. між юридичними особами.

8. між обєднаннями і юридичними особами, що входять до складу обєднання.

9. внутрішньогосподарські відносини.
За методо регулювання господарської діяльності:

10. на засадах координації.

11. на засадах субординації.
14. Виникнення і зміни господарських правовідносин.

Найчастіше господарські правовідносини виникають з договорів. Але вониможуть виникати і за інших підстав: з адміністративних актів, в результатівідкриття, виникнення, раціоналізації пропозиції, створенн?? творівмистецтва, літератури.

Зміни господарських правовідносин відбуваєтьс в основному на підставіузгодженого волевиявлення субєктів правовідносин так як за гагальнімправилом змінювати господарські правовідносини в односторонньому порядкузаборонено.

17. Суб "єкти підприємницької дільності.
Підприємцями можуть бути:
1. громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатнрстіабо дієздатності.
2. юр. особи всіх форм власності.
Недопускається заняття підприєм-ю діяльністю:а) військовослужбовцівб) службових осіб органів прокуратури, суду, держ. безпеки, внутрішніхсправ, арбітр. суду, держ. нотаріату.в) органів держ. влади і управліннящо здійснюють коніроль над підпріємн. діяльн.г) особи з непогашення судімістю за корисні злочинид) особи, яким суд заборонив займатись такою діяльн. до закінченняпевного строкуе) не діездатні особи.
Суб "єкти мають право на любу діяльн., Яка не суперечить закону України,але існують певні обмеження:
1. заборона займатись діяльністю всім особам, крім вказаних взаконодавстві
2. стосується видів діяльності, що можуть здійснюватися з дозволу держави
.
18.Ознакі юридичної особи.
Юр. особами визнаються організації, що мають відокремлене майно, можутьвід свого імені набувати особисті і майнові права, а також бути позивачемабо відповідачем у суді, гарб. суді, третейському суді.
Ознаки юр. особи:
1. організаційна єдність, що випливає із статуту або положення (товарнийзнак, товарна марка, печатка, бірка на одязі)
2. відокремленість майна (балансова відомість, зведена балан. від)
3. самостійна відповідальність - це право на укладання договорів підвласним іменем і з власної волі, і правова відповід. по забов "язаннямвласним майном.
4. можливість брати участь у судових засіданнях при захисті своїхінтересів.
Юрид. Особи виникають на підставі:
1. рішень органів держ. управління
2. рішень власників.
3. на підставі Конституції.
Юр. особи можуть припиняти свою діяльн. шляхом ліквідації абореорганізації (злиття).

20.Обмеження у здiйсненнi пiдпр дiяльностi
Iснують обмеж 2 рiвнiв. 1р-забороняеться займатися дiяльнiстю всiм особамуказаним в законодавствi: дiяльнiсть пов'язана з обiгу наркотичнихзасобiв, психотропних речовин, виготовленням та реалiзацiю вiйськовоiзброi та боепріпасiв до неi, вибухових речовин, видобуванням бурштину. 2 р -здiйснюеться зi спецiальнлго дозволу держави (лiцензii): пошук таексплуатацiя родовищ корисних копалин; виготовлення та реалiзацiямедікаментiв та хiмiчних речовин; виготовлення пива та вина, тютюновихвиробiв; медична, ветеринарна, юридична практика; виготовлення ц п,грошових знакiв та знакiв поштовоi оплати; аудиторська, страховадiяльнiсть; обробка поштовоi кореспонденцii; використання радiочастот;виготовлення печаток i штампiв тощо. Лiцензii видаються Каб Мiном Укр абоуповноваженим ним органом у строк не бiльше 30 днiв з дня одержаання заяви.
Вiдмови у видачi лiцензii відаеться у той же строк у письмовiй формi.
Спори про вiдмову видати дозвiл (лiцензiю) розглядав суд або арбiтражнийсуд.

21. Принципи підприємницької діяльності Підприємництво здійснюється наоснові таких принципів: вільний вибір видів діяльності; залученняна добровільних засадах до здійснення підприємницькоїдіяльності майна та коштів юридичних осіб ігромадян; самостійнеформування програми діяльності та вібірпостачальніків іспоживачів вироблюваної продукції, встановленняцін відповідно дозаконодавства; вільний найм працівників; залучення і використанняматеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видівресурсів, використання яких незаборонено або не обмежено законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів,установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем --юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використаннябудь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

22) Держава і підприємці. Держава гарантує всім підприємцям, незалежно відобраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівніправа і створює рівні можливості для доступу до матеріально -технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

У разі поставок підприємцем товарів, виконання робіт, наданняпослуг для задоволення державних потреб держава сприяє забезпеченню йогоматеріально-технічними та іншими ресурсами. (У передбачених закономвипадках підприємець або громадянин, який працює у підприємця понайму, може бути залучений довіконання в робочий час державнихобов'язків. Орган, що приймає таке рішення, відшкодовує підприємцювідповідні збитки.
Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист прававласності підприємця. Вилучення державою у підприємця його основнихі оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не допускається,завінятком випадків, передбачених законодавчими актами України.
Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами, юридичнимиособами і державними органами його майнових прав, що охороняютьсязаконом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинногозаконодавства.
З метою створення сприятливих організаційних та економічніхумов длярозвитку підприємництва держава: надає земельні ділянки, передаєпідприємцю державне майно (виробничі та нежилі приміщення,невикористовуване устаткування), необхідні для здійснення підприємницькоїдіяльності; сприяє підготовці і перепідготовці кадрів; здійснюєпервісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої ісоціальної інфраструктури з продажем або передачею їх у кредит підприємцям; стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) модернізацію технології, інноваційнудіяльність, освоєннянових видів продукції та послуг; надає підприємцям цільові кредити;подає підприємцям інші види допомоги.
Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції міжпідпріємцямі, захищає споживачів від проявів несумлінноїконкуренції тамонополізму в будь-яких сферах підпріємніцькоїдіяльності. Втручаннядержавних органів у господарську діяльністьпідпріємців НЕдопускається, якщо вона не зачіпає передбаченіхзаконодавством Україниправ державних органів поздійсненню контролю за діяльністю підприємців.
Не допускається прийняття державними органами актів, яківізначаютьпривілейоване становище суб'єктів підпріємніцькоїдіяльності однієї зформ власності щодо суб'єктів підпріємніцькоїдіяльності інших формвласності.

23) Державна реєстрація підприємницької діяльності.Для державної реєстраціїсуб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи подаються такідокументи: рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщовласників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням єустановчий договір, а також протокол установчих зборів у випадках,передбачених законом; статут; реєстраційна картка встановленогозразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію; документ, щозасвідчує сплату власником внеску до статутного фонду суб'єктапідприємницької; документ, що засвідчує внесення плати за державнуреєстрацію. Громадяни, які мають намір здійснюватипідприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подаютьреєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою продержавну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номерафізичної особи, документ, що засвідчує внесення плати за державнуреєстрацію. Органам державної реєстрації забороняється вимагати відсуб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи,непередбачені цим Законом. Державна реєстрація суб'єктівпідприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхіднихдокументів за заявочним принципом протягом не більше п'яти робочих днів.
Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внестидані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктівпідпріємніцькоїдіяльності та видати свідоцтво про державнуреєстрацію

24) Особливості держ реєстрації субєктів підприємницької діяльності зіноземними елементами. Іноземна юридична особа відповідним документомзасвідчує свою реєстрацію у країні місцезнаходження (витяг ізторгівельного, банківського або судового реєстру тощо). Цей документповинен бути засвідчений згідно із законодавством країни йоговидачі, перекладений українською мовою та легалізований у консульськійустанові України, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначений документ може бути також засвідчено упосольстві відповідної держави в Україні та легалізовано в МЗС.

25 Перереєстрація субєктів підприємницької діяльності.У разі зміни назви,організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, атакож форми власності суб'єкти підприємницької діяльності у місячнийтермін з моменту настаннязазначеніх змін зобов'язані подати документидля перереєстрації. Перереєстрація суб'єкта підприємницькоїдіяльностіпроводіться в порядку, встановленому для його реєстрації. Уразі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що визначаєтьсяправонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновийкомплекс, подається документ, який засвідчуєправо власності назазначений об'єкт. Суб'єкт підприємницької діяльності має правовідкривати свої філії (відділення), представництва без створенняюридичної особі.Відкріття вказаних підрозділів не потребує їхдержавної реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляєпровідкріття філії (відділення), представництва органдержавноїреєстрації шляхом внесення додаткової інформації в своюреєстраційну картку. У разі зміни свого місцезнаходження суб'єктпідпріємніцькоїдіяльності в семиденний термін повинен повідомити про цеоргандержавної реєстрації.

26) Скасування державної реєстрації субєктів підприємництва. Скасуваннядержавної реєстрації здійснюється за заявою власника абоуповноважених ним органів чи за особистою заявою підприємця -громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) вразі: визнання недійсними або такими, що суперечатьзаконодавству, установчих документів; здійснення діяльності, щосуперечить установчим документам та законодавству України;несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльностіпро зміну його назви, організаційної форми, формівласності тамісцезнаходження; визнання суб'єкта підприємницької діяльностібанкрутом (увіпадках, передбачених законодавством); неподання протягом року до органів державної податковоїслужбі податкових декларацій,документів бухгалтерської звітності згідно з законодавством. Скасуваннядержавної реєстрації суб'єкта підпріємніцькоїдіяльності здійснюєтьсяорганом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, таінших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідаціїсуб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, шляхомвиключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.
Скасування державної реєстрації позбавляєсуб'єктапідпріємніцької діяльності статусу юридичної особи і єпідставоюдля виключення його з Єдиного державного реєстру підприємствіорганізацій України.

27) Припинення діяльності субєктів підприємницької діяльності. Припиненняпідприємницької діяльності Діяльність підприємця припиняється: звласної ініціативи підприємця; на підставі рішення суду абоарбітражного суду у випадках, передбачених законодавством України; у разізакінчення строку дії ліцензії або її анулювання; на інших підставах,передбачених законодавчими актами України.

28.Правове регулювання пiдпріємніцькоi дiяльностi. Пiдпріемніцтво -Самостійна iнiцiативи, систематична, на власний ризик дi-ть по в-ву про-цii
, виконанню робiт, послуг, заняття торгiею з метою одержання прибутку.
Iснують обмеж 2 рiвнiв. 1р-забороняеться займатися дiяльнiстю всiм особамуказаним в законодавствi: дiяльнiсть пов'язана з обiгу наркотичнихзасобiв, психотропних речовин. 2 р-здiйснюеться зi спецiальнлго дозволудержави (лiцензii): пошук та експлуатацiя родовищ корисних копалин;виготовлення та реалiзацiя медікаментiв та хiмiчних речовин; виготовленняпива та вина, тютюнових виробiв. Лiцензii видаються Каб Мiном Укр абоуповноваженим ним органом у строк не бiльше 30 днiв з дня одержаання заяви.
Вiдмови у видачi лiцензii відаеться у той же строк у письмовiй формi.
Спори про вiдмову видати дозвiл (лiцензiю) розглядав суд або арбiтражнийсуд. Пiдпр-во здiйснюеться на основi принципiв: вiльний вибiр видiв дi-тi
, Органiзацiйних форм; добровiльно

36. Правовий статус майна підпріемств
Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а такожінші цінності, вартість яких відображається всамостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно дозаконів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому направі власності або повного господарського відання .. Майно, що єдержавною власністю і закріплене за державним підприємством, належитьйому на праві повного господарського відання. Здійснюючи правоповного господарського відання, державне підприємство володіє,користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд,вчіняючі щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинномузаконодавству та статуту підприємства. Відчуження від держави засобіввиробництва, що є державною власністю і закріплені за державнимпідприємством, здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, що визначається Фондомдержавного майна України. Одержані в результаті відчуження зазначеногомайна кошти направляються виключно на інвестиції. Джерелами формуваннямайна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників;доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видівгосподарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредитибанків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від роздержавлення і приватизації власності; придбаннямайна іншого підприємства, організації; безоплатні або благодійнівнески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; іншіджерела, не заборонені законодавчими актами України. Підприємство,якщо інше не передбачено чинним законодавством та його статутом,має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям таустановам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно втимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та іншіматеріальні цінності, а також списувати їх з балансу. Підприємствунадається право, якщо інше не передбачено чинним законодавством тайого статутом, продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здаватив оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності,за винятком тих, які відповідно до законодавчих актів України неможуть бути в їх власності. Безоплатна передача і наданняпідприємствами матеріальних цінностей громадянам здійснюються з дозволувласника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбаченихзаконодавством України.

38. Правовий статус майна акціонерних товариств.
АТ визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначенукількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність зазобов'язаннями тільки майном товариства. Товариство є власником: майна,переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції,виробленої товариством; одержаних доходів; іншого майна, набутого напідставах не заборонених законом. (Вкладами учасників та засновниківтовариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матер цінності,цінні папери, права користування землею, водою та іншими природнимиресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (втому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі віноземній валюті. Вклад оцінений у гривнях, становить частку учасника тазасновника у статутному фонді.)

Вищим органом АТ є загальні збори товариства. Виконавчим органом єправління, яким керує голова правління (обирається згідно із статутом АТ).

В разі ліквідації АТ: грошові кошти, що належать товариству, включаючивиручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунку пооплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язуюсьньперед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством таіншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і наумовах передбачених Законом "Про господ товариства" та установчимидокументами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про йоголіквідацію. Майно передане товариству учасниками у користування,повертається у натуральній формі без винагороди.

39. Правовий статус майна товариства з обмеженою відповідальністю. Майно
ТОВ створюється за рахунок вкладів учасників, які несуть відповідальністьлише в межах їх вкладів. Товариство є власником: майна, переданого йомузасновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством;одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах не забороненихзаконом. (Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки,споруди, обладнання та інші матер цінності, цінні папери, правакористування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками,спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі наінтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Вклад оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника устатутному фонді.)

Вищим органом є збори учасників. Також створюється виконавчий орган:колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолюєгенеральний директор. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміруїх вкладу.

У разі ліквідації: грошові кошти, що належать товариству, включаючивиручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунку пооплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язаньперед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляються міжучасниками товариства у порядку і на умовах передбачених Законом "Пропанів товариства "та установчими документами, у шестимісячний строк післяопублікування інформації про його ліквідацію. Майно передане товариствуучасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.
У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства йогогрошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цьогоспору або до одержання кредиторами відповідних гарантій.
40. Правовий статус майна товариства з додатковою відповідальністю.

Майно формується за рахунок вкладів учасників, які відповідають заборгами ТДВ своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цихсум - додатково належним їм майонм в однаковому для всіх учасників кратномурозмірі до внеска кожного учасника. Товариство є власником: майна,переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції,виробленої товариством; одержаних доходів; іншого майна, набутого напідставах не заборонених законом. (Вкладами учасників та засновниківтовариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матер цінності,цінні папери, права користування землею, водою та іншими природнимиресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (втому