Державна митна служба України

Академія митної служби України

Реферат на тему: "Поняття сущність та ознаки держави"

Виконала: курсант гр. К00-1

Акуловська Кіра

Перевірив: викладач Бочаров Д.О.

Дніпропетровськ

2001

План.

1. Вступ.
2. Поняття держави.
3. Відмінність держави від іншіх організацій.
4. Історія виникнення держави.
5. Сущність та ознаки держави.
6. Висновок.

Список вікорістованної літератури.

1. ВСТУП

На певному етапі розвитку суспільства виникає потреба у йогоспецифічній, окремій організації. Втрачаючи соціальну однорідність,суспільство розділяється на частини, які відрізняються місцем і роллю всистемі суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ, способомжиття, духовною культурою, соціальним і майновим станом тощо. У кожної зтаких суспільних груп, крім однакових спільних інтересів, постають інтересиспецифічні. Отже, виникає потреба в узгодженні, коордінуванні такихрізноманітних інтересів, у регулюванні відносин між різними частинамисуспільства. Саме ця потреба і викликає до життя специфічну організацію,основним призначенням якої є забезпечення єдності, цілісності суспільства.
Такою організацією є держава.

2. Поняття держави

У соціальне неоднорідному суспільстві виникає і таке нове явище, якполітика. Політика - це насамперед відносини між різними частинами такогосуспільства. Тому держава, яка регулює ці відносини, є організацієюполітичною, її влада - це влада політична.

Можливості різних частин суспільства (етнічних спільностей, соціально -економічних класів, соціальних груп) впливати на політику держави
-неоднакові. Як свідчить історія людства і сучасна соціальна практика,визначальним був і залишається вплив домінуючої частини суспільства, тобтотакої, у розпорядженні якої перебувають відповідні економічні, технічні,збройні, духовно-ідеологічні засоби, важелі для впливу на ті чи іншіорганізації, насамперед на державу. Тому і держава, виконуючи об'єднуючу,інтегруючу, стабілізуючу місію у суспільстві, робить це в інтересахнасамперед цієї домінуючої частини населення. Отже, тепер можнасформулювати визначення поняття держави.

Держава - це організація політичної влади домінуючої частини населенняу соціальна неоднорідному суспільстві, з допомогою якої забезпечується йогоцілісність і безпека та здійснюється керівництво суспільством в інтересахцієї його частини, а також управління загальносуспільнімі справами.

До розподілу суспільства на соціальне неоднорідні частини (так званепервісне суспільство) теж існувала необхідність забезпечити йогоцілісність, єдність, керованість. Цю роль виконували існуючі у ньому органисоціальної влади. Але ця влада і ці органи (наприклад, збори роду, племені,старійшини роду чи племені, воєначальники та ін.) не мали політичногохарактеру, були явищами неполітічнімі.
3. Відміна держави від інших організацій

Державна влада відрізняється від влади первісного соціальнеоднорідного суспільства такими ознаками: у первісному суспільстві соціальна влада виражає і захищає інтересивсіх членів суспільства; у соціальне неоднорідному - інтереси домінуючоїйого частини або соціальної групи; у первісному суспільстві носії влади не відокремлюються за соціальнимстатусом чи професійно від інших членів суспільства, а у соціальненеоднорідному суспільстві носії влади в організаційному відношеннівідокремлені у певні структури, «загони»; у первісному суспільстві населення не оподатковується; у соціальне неоднорідному для утримання державної влади встановлюютьсяподатки; у первісному суспільстві органи влади не поділяються за окремимифункціями на певні види, а у соціальне неоднорідному суспільстві функціївлади розподіляються між окремими органами, виникає специфічна структуравлади; у первісному суспільстві влада поширюється на всіх членів роду,племені, на якій території вони б не перебували, а в державі владапоширюється на всіх людей, що перебувають на певній, належній їй території; у державі складається система особливих загальнообов'язкових правилповедінки - юридичних норм, яких не знало первісне суспільство. Поняття протакі норми стало позначатися з певних причин терміном право.

Держава відрізняється від інших організацій за такими ознаками: у кожній країні із соціальне неоднорідним суспільством може існуватилише одна держава, а організацій - багато; тільки держава виступає офіційним представником усього суспільства;всі інші організації репрезентують лише його частину; тільки держава може вирішувати загальносуспільні справи, інші жорганізації вирішують справи, що стосуються, як правило, лише частинисуспільства; держава має у своєму розпорядженні специфічний апарат, який наділенийвладними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цихповноважень, для виконання своїх завдань та функцій; тільки держава можевстановлювати загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки --юридичні норми; тільки державна влада характеризується суверенітетом. Його ознаки:верховенство влади, повнота влади, самостійність і формальна незалежністьвлади від будь-якої іншої організації (або особи) як у певній країні,, такі за її межами.
4. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

Тут лише зазначимо, що утворення перших в історії людства держав булоспричинене, по-перше, процесом поділу соціальне однорідного первісногосуспільства (етнічного утворення) на соціально-економічні класи та іншісоціальні групи з різноманітними, нерідко протилежними інтересами. За -друге, суттєву роль у державотворенні відігравали також потреба виконаннязагальносоціальніх справ у суспільстві, яке поступово втрачало соціальнуоднорідність, а також необхідність захисту всіх його членів від зовнішньоїнебезпеки. Чимало таких держав з часом підкорялі собі інші народи (якдержавні, так і без державні) або ж самі втрачали незалежність внаслідоквійн чи інших історичних подій.

Згодом, коли набирали сили такі нації, які жили компактно на своїйісторичній території та внаслідок конкретних історичних причин перебували ускладі інонаціональніх або багатонаціональних держав, відносно самостійнимчинником утворення нових держав ставало здійснення такими націями
(народами) їх права на політичне самовизначення. За певних обставин цейчинник може набувати вирішального значення і вести до формуваннянаціональних держав. Згадані держави утворювалися внаслідок ліквідаціїімперій, колоній, суверенізації державоподібніх формувань (за останнімваріантом відбувається нині утвердження незалежності держави Україна).

Втім, і «національні» держави завжди виникають у суспільстві, яке єсоціальне неоднорідним.
5. Основні ознаки держави

Протягом тривалого часу у вітчизняному та східноєвро-Лепськийправознавстві, юридичній науці деяких інших країн панували уявлення продержаву, що походили від ідеї класового устрою суспільства, в світлі якоївона розглядалася "як знаряддя, машина для придушення одного класу іншим",
"організація економічно пануючого класу тощо. Але наполягання накласичності такого визначення сутності держави і на безперечності йогосприйняття було б невірним. За найдавніших часів розрізняліся дві функціїдержави - забезпечення загального блага і здійснення організованогопримусу. Панування в політичній думці тієї чи іншої з них обумовлюваласьконкретними історичними обставинами розвитку суспільства. Тому, природно,на стадії розвитку капіталізму, коли суспільство мало яскраво вираженукласову структуру, коли в ньому існували антагоністичні класові протиріччя,сформувалось вчення про класову боротьбу як основу уявлень про державу іправо. За таких умов воно було історично виправданим. Але навряд чи цевчення може бути основою для дослідження і конструювання сучасних держави іправа, коли в суспільстві сформувались нові умови, зокрема: а) суспільство позбавлено чітко визначених класів, а існує складна ірозгалужена соціальна структура; б) соціальні протиріччя вже не є антагоністічнімі, а тому організованедержавою насилля щодо великих соціальних груп втрачає свою актуальність; в) рівень матеріального достатку дозволяє забезпечити все більшшироким верствам населення рівень життя, що відповідає сучасним уявленнямпро людську гідність.

Разом з цим, відмова від теорії класового насильства як пануючоїтеорії сутності держави і права однозначно не визнає заміни її будь-якиміншим вченням. Для цього потрібний аналіз історичних умов, що складалися,тенденцій і динаміки їх розвитку. Сучасний період розвитку людствахарактеризується тим, що метою його є всебічний розвиток людини,забезпечення умов її життя, прав і свобод. Дійсність просякнута ідеямигуманізму, пріоритету загальнолюдських цінностей. Все це знаходить своєвідображення у сучасних найбільш розвинутих країнах - правових,демократичних, соціально-орієнтованих.

Держава повністю не зливається із суспільством, не розчиняється вньому, вона є організацією, яка певним чином відокремлена, інстітуалізованау вигляді механізму держави (державної системи), має власні закономірностістановлення, функціонування та розвитку, особливі пог треби та інтереси.
Тому вивчення характеристик держави повинно здійснюватись як з точки зоруєдності держави й суспільства, так і їх відокремленості. Методологічнимпідходом до подібного аналізу поняття, сутності та призначення держави єтлумачення держави як особливої форми організації суспільства, форми, яка єйого внутрішньою організацією, структурою соціальних відносин, засобом їхупорядкування і забезпечення безперешкодного існування, а в зовнішньомуаспекті об'єднує суспільство у вигляді території, фізичних осіб та їхоб'єднань, державних посадових осіб та органів, законів та інших правовихдокументів. Держава є організацією суспільства, але організацією особливою,яка характеризується тим, що вона:

1) всеохоплююча організація - об'єднує в єдине ціле всіх членівсуспільства, відображує та забезпечує загальносуспільні інтереси і потреби;

2) територіальна організація - об'єднує членів суспільства (громадян)за територіальним принципом, а територія є матеріальною базою держави;

3) єдина організація, що об'єднує все суспільство як ціле, тоді як всіінші соціальні організації (політичні партії, професійні та молодіжніспілки, асоціації підприємців тощо) охоплюють лише окремі верствинаселення;

4) офіційна організація - репрезентує суспільство, виступає від йогоімені, і такою визнана іншими державами;

5) універсальна організація, бо об'єднує членів суспільства длявирішення питань, що стосуються різних сфер їх життя;

6) верховна організація - є вищим за значенням та силою об'єднаннямсуспільства, всі інші соціальні організації у сфері загальносуспільніхінтересів підпорядковані їй;

7) централізована організація - внутрішня структура державиздійснюється за ієрархією, тобто підпорядкованістю нижчих організаційнихструктур (регіонів, місцевих органів державної влади і управління,державних підприємств і установ) вищим, і насамкінець - загальнодержавним
(парламенту, президенту, міністерствам).

Незважаючи на те, що держава є формою організації інтересів усіхчленів суспільства, вона не об'єднує їх абсолютно в усіх сферах, аспектахїхнього життя. Поряд із загальносуспільнім інтересом існують інтересиособливі та індивідуальні, які відображуються, забезпечуються іохороняються відповідними соціальними об'єднаннями чи особисто індивідом.
Держава не повинна сама втручатися у сферу цих інтересів, але обов'язком їїє забезпечувати їх незалежність, гарантувати і охороняти від втручання збоку інших суб'єктів. Незалежність різних соціальних організацій таіндивідів, наявність гарантованих державою сфер їх "самостійного" життя --важлива ознака цивілізованості держави і суспільства.

Особливості держави як організації всього суспільства накладають свійвідбиток на форми, процеси об'єднання громадян, упорядкування їхсуспільного життя, забезпечення нормальних умов існування та розвитку, щоздійснюються за допомогою механізму держави - сукупності органів влади іуправління державних підприємств і установ, які концентрують, спрямовуютьзусилля громадян на здійснення загальносуспільніх справ. Форми державноїдіяльності різні - управлінські, матеріально-технічні, ідеологічні, охоронитощо. Проте властивою тільки державі є правотворчість - встановлення, зміначи відміна загальнообов'язкових для всього населення правил поведінки увигляді юридичних нормативних актів.

Існування будь-якого соціального інституту обумовлено певнимисуспільними потребами, тому і його функціонування спрямоване назабезпечення цих потреб. Особливість держави полягає у тому, що вона єлегітимною формою виявлення та вираження "загального" інтересу, засобомйого забезпечення. В умовах соціального розшарування суспільства,опосередкованості взаємодії його членів держава виступає як інструментвираження цього інтересу, причому двояким чином: а) шляхом проведення безпосереднього волевиявлення громадян --референдумів; б) опосередковано, через діяльність вищих представницьких органівдержавної влади. При цьому "загальний" інтерес набуває спеціальної формивиразу у вигляді законів.

(Через закони держави "загальний" інтерес не тільки легітімується,формалізується, але й забезпечується відповідним механізмом здійснення.)
Подальша конкретизація "загального" інтересу щодо різних сфер суспільногожиття, життєвих ситуацій, конкретних регіонів і т. ін. здійснюєтьсястворюваним спеціально для цього державним апаратом управління. Вінскладається з державних службовців - громадян, які професійно займаютьсявиробленням конкретних рішень, здійснюючи координацію загальносуспільніхінтересів з особливими інтересами окремих регіонів, галузей суспільноговиробництва та індивідуальними інтересами громадян. Це обумовлюєнеобхідність організації об'єднань державних службовців у різноманітнідержавні органи - міністерства, комітети, відомства, місцеві органиуправління тощо. (Особливість державного забезпечення "загального" інтересуполягає у тому, що держава забезпечує домінування загальносуспільніх потребнад певними особливими та індивідуальними інтересами.

(Державна влада характеризується як вияв державної організаціїсуспільства, включає в себе особливості держави і характеризуєтьсяпоширеністю за територією, універсальністю, самостійністю, верховністю,легітімністю, незалежністю, повнотою. У найбільш концентрованому виглядіознаки державної влади виявляються через її суверенність: а) верховенство - державна влада є вищою владою у суспільстві; б) повнота (неподільність) - державна влада належить народу, який є їїєдиним джерелом; в) самостійність - державна влада не залежить від волі будь-яких іншихорганізацій, окремих осіб чи інших суспільств.

суверенність державної влади обумовлюється її можливостями реально, ане тільки ідеологічно впливати на суспільні відносини. Це забезпечуєтьсяособливими державними утвореннями і засобами їх впливу (підприємствами,армією, судами, поліцією тощо).
6. ВИСНОВОК

Отже, в загальному вигляді, державу можна визначити як державу, в якійіснує право, або як правову форму організації діяльності публічно -політичної влади та її взаємовідносин з індивідами як суб'єктами права.

Список вікорістованної літератури:
1. В.В. Копєйчиков "Загальна теорія держави і права", - К., 1997
2. М. Настюк "Правознавство", - Львів, 1995
3. Чиркін В.Е. "Елементи порівняльного державознавства"; Москва, 1994
4. Коваленко А.І. Теорія держави і права, Москва
1994р.