№ |
Термін | Період дії | Місце дії |
Опис терміну | |
| А: ДЕРЖАВА І ПРВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ |
| | | | | «Людина», «син людини» |
| 1. | Авілум | V-IV в.в. до | Вавилон | перша група вільних, |
| | | Н.е. | | Найбільш привілейований |
| | | | | Клас у Вавилоні |
| | | | | Найкраще серед людей |
| 2. | Брахман | 3 тис. до | Др. Індія | стан жерців |
| | | Н.е. | | |
| | | | | Ремісники, торговці, |
| 3. | Вайшії | 3 тис. до | Др. Індія | селяни, купецький |
| | | Н.е. | | Стан |
| | | | | Клас у суспільстві, стан |
| 4. | Варна | 3 тис. до | Др. Індія | вільного населення |
| | | Н.е. | | |
| | | | | Священні книги індусів |
| 5. | Веди | 2-1 тис. до | Др. Індія | |
| | | Н.е. | | |
| | | IV-II в.в.до | Др. Схід | Монархічна форма |
| 6. | Деспотія | н.е., з | Імперія | правління з необмеженою |
| | | ХVI-ХII | Маури | владою спадкують, |
| | | В.в.до н.е. | | Обожнюємо монарха, |
| | | | | Що виступає законодавцем |
| | | | | І вищим суддею |
| | | | | |
| | | | | Спеціальні закони, в |
| 7. | Дхарма | з середини | Індія | яких було сформульовано |
| | | II тис. до | | спосіб життя кожної з варн |
| | | Н.е. | | |
| | | | | Відокремлені закриті |
| 8. | Каста | 3 тис. до | Др. Індія | групи, об'єднані |
| | | Н.е. | | Родинними зв'язками людей, |
| | | | | Займаються одними видами |
| | | | | Діяльності. Членам каст |
| | | | | Забороняється перехід в ін |
| | | | | Стану |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | Світська аристократія. З |
| 9. | Кшатрії | 3 тис. до | Др. Індія | її середовища виходили царі, |
| | | Н.е. | | Военоначальнікі, сановники |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | Бив чолом, що обертаються |
| 10. | Мушкенуму | VII-VI ст | Др. Вавилон | до царя з проханням про |
| | | До н.е. | | Прийняття на службу - |
| | | | | Царський служилий людина |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| 11. | Ном | друга | Єгипет | Перші державні |
| | | Половина IV | | освіти, що виникли |
| | | Тис. до н | | внаслідок розвитку |
| | |. Е.. | | Поливного землеробства: |
| | | | | Сільські громади |
| | | | | Об'єдналися навколо храмів |
| | | | | Для спільного веління |
| | | | | Іригаційних робіт |
| | | | | |
| | | | | |
| 12. | Номарх | близько | Єгипет | незалежні правителі |
| | | 2250-1700 | | областей |
| | | Рр.. до н.е. | | |
| | | | | |
| 13. | Неджес | близько | Єгипет | дрібні власники |
| | | 2250-1700 | | |
| | | Рр.. до н.е. | | |
| | | | | |
| | | | | Зубожілі, що залишили |
| 14. | Шудра | 3 тис. до | Др. Індія | громаду селяни, |
| | | Н.е. | | Відпущені на волю раби (|
| | | | | Напіврабами, напіввільний) |
| | | | | |
| | | | | Глава культу, «син Бога», |
| 15. | Фараон | VIIст. до | Др. Єгипет | посередник між землею та |
| | | Н.е. | | Небесами |
| | | | | |
| Б: Держава і право Стародавньої Греції та Риму |
| | | | | Замінив рада старійшин, |
| 16. | Ареопаг | VIIв до | Афіни | обирає та контролює |
| | | Н.е. (до | | архонта, кар. Збори |
| | | Часу | | |
| | | Імперії) | | |
| | | | | Форма гос. управ. |
| 17. | Аристократія | 510 р. до н.е. | Др. Греція | належить родової знаті |
| | | | | У рабовласницькому |
| | | | | Суспільстві |
| | | | | |
| 18. | Архонти | с 1068г. н.е. | Афіни | Вища. посадові особи, |
| | | | | Вибрані з |
| | | | | Майнового класу |
| | | | | Евпатрідів |
| | | | | |
| | | | | Рада найбільш видних |
| 19. | Буле | XI-IX ст до. | Др. Греція | представників родової |
| | | Н.е. | | Знаті. Рада старійшин. |
| | | | | |
| | | | | Суд присяжних, який обирали |
| 20. | Геліея | V ст. до н.е. | Др. Греція | з громадян по долі. У ньому |
| | | | | Здійснення. Судочинство |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | Прошарок суспільства, землероби, |
| 21. | Геомор | З VIII ст. | Афіни | дрібні зем. влас. |
| | | До.н.е. | | Поступово потрапили в борги |
| | | | | До евпатридів |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| 22. | Герусия | VIII ст. до | Др. Спарта | рада старійшин |
| | | Н.е. | | |
| | | | | «Грецький народ» - в |
| 23. | Демос | VII ст. до.н.е. | Афіни | Стародавньої Греції включав в |
| | | | | Себе хліборобів, |
| | | | | Ремісників, торговців, |
| | | | | Моряків та інших |
| | | | | Простолюдинів |
| | | | | |
| | | | | Період в історії, |
| 24. | Домінаті | 284-476 р.р. | Др. Рим | характеризується посиленням |
| | | III-V ст до | | влади правителя |
| | | Н.е. | | |
| | | | | |
| | | | | Категорія вільних |
| 25. | Демург | Приблизно | Др. Греція | громадян, які займалися |
| | | | | Будь-якою діяльністю за |
| | | XIII ст. до | | винагороди (торговці, |
| | | Н.е. | | Лікарі) |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | Поневолені жителі |
| 26. | Ілоти | VI-VII ст до | Др. Спарта | Мессікіі, були |
| | | Н.е. | | Власністю держави. |
| | | | | Вони обрабат. Землю і |
| | | | | Віддавали Ѕ врожаю, савмост. |
| | | | | Вели госп-во. Їхнє становище |
| | | | | Було близько до фортечних |
| | | | | Селянам. |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | Почесний титул, що давався |
| 27. | Імператор | II ст. | Др. Рим | Побідоносця полководцю. |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | Збіднілі вільні, |
| 28. | Колон | 79 р. до н.е. | Др. Рим | вільновідпущені і раби. |
| | | | | Орендар землі потрапляв в |
| | | | | Экономич. Залежність від |
| | | | | Землевласників і в |
| | | | | Кінцевому рахунку прикріплювався |
| | | | | До неї |
| | | | | |
| | | | | Держав. пристрій, |
| 29. | Олігархія | V ст. до н.е | Др. Афіни | всіх заможних людей |
| | | | | (Небол. групи). Форма |
| | | | | Правління за якої вся |
| | | | | Влада належить |
| | | | | Обмеженому колу осіб-|
| | | | | Гр. знатних і багатих |
| | | | | Прізвищ |
| | | | | |
| | | | | Вища стан Др. Рима, |
| 30. | Патриції | 284-476 р.р. | Др. Рим | корінне населення входять |
| | | | | В родову громаду. |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | Частина населення, |
| 31. | Плебеї | V-III ст до | Др. Рим | протиставлена |
| | | Н.е. | | Патриціям (прост. народ) |
| | | | | |
| | | | | Колишнє корінне населення |
| 32. | Періеки | IX ст. до н.е. | Спарта | Спарти - були особисто |
| | | | | Вільними, по лінії політ. |
| | | | | Прав. |
| | | | | |
| | | | | |
| 33. | Пелісьє | XI-IV ст до | Др. Греція | місто-держава, форма |
| | | Н.е. | | соц., Економ., Політ. |
| | | | | Організації суспільства і |
| | | | | Гос-ва, повноправні |
| | | | | Громадяни, кожен має |
| | | | | Політ права. |
| | | | | |
| | | | | Форма правління. Зберігав |
| 34. | Принципат | I ст. до н.е. | Др. Рим | вид республткі і всі її |
| | | II ст. до н.е. | | Установи. Але практично |
| | | (27 р. до | | був монархією, оскільки |
| | | Н.е. - | | влада була зосереджена в |
| | | 193г. н.е.) | | руках однієї людини - |
| | | | | Першого сенату |
| | | | | |
| | | | | |
| |
| | | | | Вища гос. установа,. |
| 35. | Сенат | V-II ст до | Др. Рим | Рада старійшин |
| | | Н.е. | | |
| | | | | |
| 36. | Стратег | V-IV ст. до | Греція | Верховне керівництво та |
| | | Н.е. | | Командування всіма |
| | | | | Збройними силами Афін. |
| | | | | Колегія складалася з 10 |
| | | | | Стратегів. |
| | | | | |
| | | | | |
| | | 494 р. до | | посадова особа, |
| 37. | Трибун | н.е.-V ст. н.е. | Др. Рим | запретнік народу (плебеїв) |
| | | | | |
| | |. | | |
| | | | Др. Греція | мали право на заняття заг. |
| 38. | Евпатрідів | VIII ст. до н.е | Афіни | посад, родова |
| | | | | Землевлад знати |
| | | | | |
| | | | | Загальні збори громадян, |
| 39. | Екклеса | V-IV в.в. до | Афіни | верховний орган вдасться - |
| | | Н.е. | | Народні збори. Гр. |
| | | | | Мали право голосу |
| | | | | (Тільки чоловіки досягли |
| | | | | 20-24 річного віку) |
| В: Держава і право Західної Європи в середні століття |
| | | | | Звід відчужена., |
| 40. | Аплодую | X-XII в.в. | Німеччина | Індивідуальна земельна |
| | | | | Власність |
| | | | | Земельне дарування, |
| 41. | Бенефіція | VIII-IX ст | гос-во | які лунали нової |
| | | | Франків | знати в довічне |
| | | | | Використання при несенні |
| | | | | Служби |
| | | | | Основний імператорський |
| 42. | Булла | 1356 | Німеччина | закон, який регулює |
| | | | | Питання про обрання |
| | | | | Імператора |
| | | | | Землевласник-феодал, |
| 43. | Васал | | | залежить від сюзерена і |
| | | | | Зобов'язаний йому різними |
| | | | | Повинностями |
| | | | | Об'єднання купців і |
| 44. | Гільдія | | | ремісників, що захищали |
| | | | | Інтереси своїх членів |
| | | | | Іммунітетная грамота |
| 45. | Імунітет | VIII ст. | гос-во | підрозділяють відносини |
| | | | Франків | селян і |
| | | | | Синьйорів-вотчинників |
| | | | | Договір про умови |
| 46. | Капітулярій | VIII-IX ст. в. | франкська | припинення військових |
| | | | Імперія | дій, здачі в полон або |
| | | | | Здачі фортеці |
| | | | | |
| 47. | Коммендація | раннє | Західна | |
| | | Середньовіччя | Європа | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | Центральний орган влади та |
| 48. | Парламент | c XIV ст. | Англія | управління, що складається з |
| | | | | 2-х палат: палати лордів, |
| | | | | Палати громад. Формувалося |
| | | | | Переважно з спадщину-х |
| | | | | Перів, з представ-ва |
| | | | | Дворянства та міської |
| | | | | Верхівки |
| | | | | |
| 49. | Прекарій | ср століття | Західна | право користування землею, |
| | | | Європа | подання земельних |
| | | | | Власникам на більш-|
| | | | | Менш тривалий термін за |
| | | | | Зверненої до нього прохання. |
| | | | | Був формою залучення ще |
| | | | | Вільних хрест. в феодал. |
| | | | | Залежність. |
| | | | | Землі (або фіксований |
| 50. | Феод | ср століття | Західна | дохід) подаровані в |
| | | | Європа | спадкове володіння |
| | | | | Синьйором своєму васалові, |
| | | | | Зобов'язаному за це нести |
| | | | | Військову службу, придворну |
| | | | | Службу |
| Г: буржуазної держави і ПРАВО У Новий Час |
| 51. | Білль | 1689 | Англія | |
| | | | | Одна з основних |
| 52. | Жирондисти | 1791 | Франція | політичних угруповань. |
| | | | | Центристи, представники |
| | | | | Радикальної |
| | | | | Торгово-промислової |
| | | | | Середньої буржуазії |
| 53. | Двухпартій-ну | XIX ст. | Англія | суть полягала в |
| | Я система | | | панування на виборах 2-х |
| | | | | Основних партій. |
| 54. | Домініон | | | Самоврядна гос-во |
| | | | Англія | входило до складу |
| | | | | Британської імперії та |
| | | | | Залежала від неї у своїй |
| | | | | Внутрішньої і зовнішньої |
| | | | | Політиці |
| 55. | Пуританізм | початок XVII | Англія | Громадська |
| | | В. | | Релігійно-політичне |
| | | | | Рух. Прийшло |
| | | | | Ідеологічною зброєю |
| | | | | Опозиції абсолютизму |
| 56. | Пресвітеріан | початок XVII | Англія | Одне з політичних |
| | | В. | | Рухів. До німу ставилася |
| | | | | Велика буржуазія і |
| | | | | Земельна арістократія.Іх |
| | | | | Вимогою було |
| | | | | Обмеження королівського |
| | | | | Сваволі і встановлення |
| | | | | Конституційної монархії з |
| | | | | Сильною владою короля. |
| 57. | Левеллери | початок XVII | Англія | Одне з політичних |
| | | В. | | Рухів. Виділилися з |
| | | | | Індепендентского течії і |
| | | | | Які користувалися найбільшою |
| | | | | Підтримкою серед |
| | | | | Ремісників і селян. |
| | | | | Вони висунули ідеї |
| | | | | Народного суверенітету, |
| | | | | Загальної рівності, |
| | | | | Проголошення республіки, |
| | | | | Встановлення загального |
| | | | | Избир. права, реформи |
| | | | | Системи загального права |
| 58. | Індепендент | початок XVII | Англія | Одне з політичних |
| | | В. | | Рухів. Представники |
| | | | | Середнього та дрібного |
| | | | | Дворянства, Ср шарів |
| | | | | Міської буржуазії. |
| | | | | Домагатися встановлення |
| | | | | Обмеженою |
| | | | | Конституційної монархії, |
| | | | | Визнання та проголошення |
| | | | | Невід'ємних прав і свобод |
| | | | | Підданих |
| 59. | Імперіалізм | | | Вища і остання стадія |
| | | | | Капіталізму, |
| | | | | Характеризується |
| | | | | Пануванням великих |
| | | | | Монополій в усіх сферах |
| | | | | Життя, боротьбою між |
| | | | | Капіталістичними країнами |
| | | | | За джерела сировини і ринки |
| | | | | Збуту. |
| 60. | Якобінці | 1791 | Франція | Одна з основних |
| | | | | Політичних угруповань. |
| | | | | Радикали виражали |
| | | | | Інтереси дрібної, середньої |
| | | | | Буржуазії, ремісників, |
| | | | | Селянства |
| 61. | Конгрес | | США | Законодавча |
| | | | | Влада-парламент. Складається |
| | | | | З 2 палат: сенату і палати |
| | | | | Представників. |
| | | | | Конгрес приймає закони, |
| | | | | Затверджують бюджет, |
| | | | | Регулювання торгівлі з |
| | | | | Іноз. гос-ми, |
| | | | | Здійснення зовнішньої і |
| | | | | Внутрішньої полттікі |
| 62. | Конвент | 1787 | США, | Конституційний конвент був |
| | | | Філадельфія | скликаний для прийняття |
| | | | | Конституції. Було надіслано |
| | | | | 55 депутатовПочті все |
| | | | | Делегати мали досвід |
| | | | | Державно-правової |
| | | | | Роботи або |
| | | | | Підприємницької |
| | | | | Діяльності |
| 63. | Протекторат | | | Форма залежності, за |
| | | | | Якої слабша |
| | | | | Країна, фактично |
| | | | | Підпорядкована сильнішою |
| | | | | Імперіалістичної державі. |
| 64. | Референдум | | | Всенародний опитування, |
| | | | | Голосування для вирішення |
| | | | | Важливого гос-го пристрої |
| 65. | Плебісцит | | | Всенародне голосування для |
| | | | | Вирішення особливо важливого |
| | | | | Питання |
| 66. | Конституція | 1787 | США | Основний закон гос-ва. |
| | | | | |
| 67. | Рейхстаг | початок XIX ст. | Німеччина | Законодавчий орган |
| | | | | Що складався з 3 курій: |
| | | | | Курії курфюрістов, курії |
| | | | | Князів і курії імперських |
| | | | | Міст; дрібне дворянство |
| | | | | І селянство не мали в |
| | | | | Рейхстазі свого |
| | | | | Представництва. Він |
| | | | | Встановлювати мир між |
| | | | | Князівствами, організацію |
| | | | | Загальноімперських військових |
| | | | | Заходів, питання війни |
| | | | | Та світу, відносини з ін |
| | | | | Гос-ми і т.п. Спочатку він |
| | | | | Був установчим |
| | | | | Зборами, а потім |
| | | | | Органом, що брали участь в |
| | | | | Законодавстві. Закони їм |
| | | | | Прийняті повинні були бути |
| | | | | Затверджені бундесратом |
| 68. | Монополія | | | Велике капіталістичне |
| | | | | Об'єднання, що виникло на |
| | | | | Основі концентрації |
| | | | | Виробництва і капіталу з |
| | | | | Метою встановлення |
| | | | | Панування в якій-небудь |
| | | | | Області. |
| 69. | Диктатура | 1793 | Франція | Система правління, |
| | | | | Наділена винятковими |
| | | | | Правомочності. Повнотою |
| | | | | Влади у цій системі |
| | | | | Володіли: |
| | | | | Конвент, комітет |
| | | | | Громадського порятунку, |
| | | | | Комітет громадської |
| | | | | Безпеки |
| 70. | Комуна | 1871 | Франція | Революційний уряд |
| | | | | Повсталих трудящих |
| Д: Буржуазна держава і право в новітній час |
| 71. | Авторське | | | |
| | Право | | | |
| 72. | Акціонерне | | | |
| | Товариство | | | |
| 73. | Акція | | | цінний папір, |
| | | | | Яка свідчить про внесок |
| | | | | Певного паю в |
| | | | | Пердпріятіе, що дає її |
| | | | | Власнику право |
| | | | | Власності та участі у |
| | | | | Прибутки |
| 74. | Антитрестовські | 1890 | США | значний розвиток |
| | Е | | | отримала у США боротьба |
| | Законодательс | | | проти трестів і картелів, |
| | Тво | | | які обмежували |
| | | | | Конкуренцію |
| | | | | Підприємців та |
| | | | | Торговців і диктували |
| | | | | Потребетелям монопольні |
| | | | | Ціни шляхом взаємного |
| | | | | Змови. У 1890 році |
| | | | | Американський конгрес |
| | | | | Прийняв «антитрестовські |
| | | | | Закон », запропонований |
| | | | | Сенатором Шерманом. |
| 75. | Закон Вагнера | 1935 | США | Закон про трудові |
| | | | | Відносинах, |
| | | | | Легалізували |
| | | | | Діяльністю профспілок. |
| | | | | Він забороняв кримінальну |
| | | | | Переслідування трудящих за |
| | | | | Створення профспілок та |
| | | | | Участь в легальних |
| | | | | Страйках., |
| | | | | Підприємці зобов'язувалися |
| | | | | Укладати з профспілками |
| | | | | Колективні договори та ін |
| 76. | Закон Шермана | 1890 | США | У 1890 році американський |
| | | | | Конгрес прийняв |
| | | | | «Антитрестовські закон», |
| | | | | Запропонований сенатором |
| | | | | Шерманом. |
| | | | | Закон забороняв обмеження |
| | | | | Виробництва і торгівлі з |
| | | | | Боку «будь-якого |
| | | | | Об'єднання, договору або |
| | | | | Монополії ». |
| 77. | Новий курс | 1933 | США | Ф.Д. Рузвельт виступив |
| | | | | Розгорнутою програмою з |
| | | | | Виходу з кризи, »новий |
| | | | | Курс ». У 1933-1938 були |
| | | | | Прийняті ряди законів, |
| | | | | Які охопили практично усі |
| | | | | Галузі економічних і |
| | | | | Соц. відносин |
| 78. | Уряд | 1940 | Франція | у південній, не окупованій, |
| | Віші | | | зоні влада формально |
| | | | | Перебувала в руках |
| | | | | Пронімецьких |
| | | | | Уряду маршала |
| | | | | Петена, що отримав |
| | | | | Назву «уряд |
| | | | | Віші »|
| | | | | Поруч декретів Петена |
| | | | | Скасував посаду |
| | | | | Президента республіки і |
| | | | | Возожіл на себе функції |
| | | | | Главиго-ва, що володіє |
| | | | | Всією повнотою го. влади. |
| 79. | Народний | 1934 | США | Громадсько-політичне |
| | Фронт | | | рух. У жовтні 1934 |
| | | | | Року М. Торез запропонував |
| | | | | Всім антифашистам в партії |
| | | | | Радикалів встановити |
| | | | | Єдність дії в рамках |
| | | | | «Народного фронту боротьби |
| | | | | За хліб, свободу і мир »|
| 80. | Фашизм | | Німеччина | відкрита терористична |
| | | | | Диктатура, спрямована на |
| | | | | Придушення всіх |
| | | | | Демократичних свобод і |
| | | | | Прогресивних громадських |
| | | | | Рухів. |
| 81. | Федерація | | | гос-во що складаються з |
| | | | | Що об'єдналися в єдине |
| | | | | Ціле окремих |
| | | | | Самостійних д-в |
| 82. | Конфедерація | | | Об'єднання, союз |
| | | | | Будь-яких громадських |
| | | | | Організацій, а також |
| | | | | Держав |
| 83. | Вотум | | | В парламентах: рішення |
| | | | | Прийняте голосуванням |
| 84. | Вето | | | закон |
| 85. | Контракт | | | договір, угода |