ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА середньовічних держав
| | Франція | Англія | Німеччина |
| Назва | Період феодальної | Період | Період |
| періоду | роздробленості (IX-XIII | централізованої | щодо |
| | В.в.) | сеньйоріальної | єдиного |
| | | Монархії (XI-XII | ранньофеодального |
| | | Ст.) | Держави |
| | | | (X-XII ст.) |
| 1.Органи | Король, номінальний глава | Об'єднання | Німеччина |
| Державний | д-ви, обирався великими | країни, централізації | була |
| ої влади та | землевласниками - | ия го. влади. | щодо |
| управління | васалами короля та вищими | Встановлення | єдине го. ціле, |
| | Ієрархіями церкви. | прямий васальної | і королівська |
| | В органах гос. управління | залежності всіх | влада мала |
| | Палацово-вотчина система | феодалів від | значній |
| | Уживалася з керуванням, | короля. | силою. Король |
| | Заснованим на васслаьних | Створення системи | спирався на |
| | Відносинах: | центральних | підтримку церкви, |
| | 1. палацову систему як і | фінансових | та його основний |
| | Раніше, представляли | уста .. реорганізацію | опорою став |
| | Міністеріали (сенешал - | ція армії | єпископ. |
| | Глава королівського двору, | | Обов'язкова |
| | Коннетабль, королівський | | військова служба |
| | Скарбник, канцлер) | | всіх вільних |
| | 2. управління, засноване | | людей і військова |
| | На васальних відносинах, | | повинність всіх |
| | Здійснювалося у вигляді | | васалів на користь |
| | З'їзду найбільших феодалів | | короля |
| | Країни, що зветься | | |
| | Королівської курією або | | |
| | Великим радою. | | |
| | Місцеве управ. характер-ся | | |
| | Тим, що влада короля | | |
| | Визнавалася тільки в його | | |
| | Власному домені, а в | | |
| | Земельних володіннях великих | | |
| | Феодалів були свої системи | | |
| | Місцевого управління. | | |
| | Армія складалася з | | |
| | Рицарського ополчення | | |
| | Васалів. | | |
| 2.Соціальная | Складання 2-х основних | завершення | Зростання великого |
| структура | класів феодального | становлення | феодального |
| населення | суспільства - сеньйорів і | феодального ладу | землевладенія.Масс |
| | Залежних селян | Закріплення за | а селян |
| | Перетворення бенефіція в | кожним феодалом | утягнулася в |
| | Спадкову феодальну | його земельні | особисте і |
| | Власність. | володіння і місце в | поземельну |
| | Обладнання феодальнлй | системі феодальної | залежність від |
| | Ієрархії, очолюваної | ієрархії. | феодалів - |
| | Королем, з характерною для | Вільні | власників. |
| | Неї системою васалітету. | селяни були по | інтенсивне зростання |
| | Відносини васалітету | здебільшого | міст |
| | Спочивали на ієрархічній | записані як | |
| | Структурі земельної | кріпаки - | |
| | Власності. Ця сходи | віллани - важка | |
| | Складалася з: | панщина, суворе | |
| | 1.На верху стояв король - | обмеження прав | |
| | Сюзерен | відходу з наділу; | |
| | 2.далее-пери, тобто |, що залишилися, - як | |
| | Рівні королю, герцоги і | фрігольдери - | |
| | Графи | вільне | |
| | 3.вассали і подвассали | тримання, виплата | |
| | Різних рівнів - арьер - | ренти, особиста | |
| | Васали | свобода | |
| | 4.простие лицарі, шевальє, | Розвиток | |
| | Своїх васалів не мали. | товарно-грошових | |
| | Залежне селянство | відносин | |
| | Становили серв і віллани. | | |
| | | | |
| | Правове становище городян | | |
| | Мало відрізнялося від | | |
| | Положення інших | | |
| | Феодально-залежних людей | | |
| 3.Істочнікі | | 1086 проведення | |
| права | | загальної | |
| | | Поземельній | |
| | | Перепису - Книга | |
| | | Страшного суду | |
| 4.Судебние | Діяла сеньйоріальної | Створення системи | Збереглася |
| органи | юстиція - судову владу | судових | система |
| | Ділили між собою сеньйори. | Установ | судово-адміністра |
| | Обсяг | | тивного пристрої |
| | Судових правочинів | | з поділом |
| | Визначався ступенем | | графства на сотні. |
| | Ієрархічної градації, на | | |
| | Якій вони знаходилися | | Великі феодали |
| | | | Набували всю |
| | | | Повноту судово - |
| | | | Адміністративної |
| | | | Влади |
| | Період | період | період феодальної |
| | Станово-представницької | станово-представ | роздробленості |
| | Монархії (XIV-XV ст.) | Котельної монархії | (XIII-XIX ст.) |
| | | (Друга половина | |
| | | XIII ст .- XV ст.) | |
| 1.Органи | 1302 скликання Генеральних | створення першого | Вища влада |
| Державний | штатів - вищого органу | англ. парламенту, | визнавалася за |
| ої влади та | станового | складався з 2-х | колегією |
| управління | представітельства.Совещател | палат: Палати | курфюрстів, |
| | Ьний орган. скликався по | лордів і Палати | які обирали |
| | Ініціативою королівської | громад | імператора і |
| | Власті.Состояло з 3 | Управління на | вирішували найважливіші |
| | Палат (вище духовенство, | місцях | го. Питання |
| | Депутати від дворянства, | здійснювали шериф | Законадательним |
| | Виборні від верхівки | з помічником - | органам був |
| | Городян) | бейліфа, а також | рейхстаг, що складався |
| | Центральні органи управ.: | Обиралися в | й з курії |
| | 1. гос. рада-керівництво та | місцевих зборах | курфюрстів, курії |
| | Контроль за окремими | коронера і | князів і курії |
| | Ланками управління | констебль | імперських |
| | 2. рахункова палата-відала | | городов.Он |
| | Фінансами | | встановлював світ |
| | 3. канцлер-керування та | | між князівствами, |
| | Контроль за діяльністю | | організацію |
| | Посадових осіб | | загальноімперських |
| | 4. коннетабль-командир | | військових |
| | Кінного рицарського війська | | підприємств, |
| | 5. камерарій-скарбник | | питання війни і |
| | 6. палатин | | світу, зміни в |
| | Армія ставати | | імператорському |
| | Регулярною. | | Право |
| | | | Склалися в |
| | | | Князівствах свої |
| | | | Місцеві |
| | | | Станово-представ |
| | | | Тільні |
| | | | Установи-ландтаг |
| | | | І, зборів |
| | | | Місцевих чинів, |
| | | | Складалося з 3 |
| | | | Палат і |
| | | | Представляли |
| | | | Духовенство, |
| | | | Дворян і городян. |
| | | | Вони обирали |
| | | | Государя у випадку |
| | | | Захід |
| | | | Правлячої династії, |
| | | | Відправлення |
| | | | Деяких функцій |
| | | | У сфері зовнішньої |
| | | | Політики, |
| | | | Деякі військові |
| | | | Справи. |
| | | | Законадательная |
| | | | Владу в містах |
| | | | Здійснювалось |
| | | | Радою, |
| | | | Складався з |
| | | | Комісій з |
| | | | Галузях |
| | | | Міського |
| | | | Госп-ва.Ісполнітель |
| | | | Ва влада-|
| | | | Магістратом під |
| | | | Чолі з |
| | | | Бургомістрами |
| 2.Соціальная | три солов'я: | з кінця XII ст. | наростає |
| структура | 1.сословіе духовенства | королівська влада | територіальна |
| населення | 2.сословіе дворянства | сталт наносити | роздробленість |
| | 3.третье стан (купці, | шкоди інтересам | країни. |
| | Ремесліннікі, вільні | значної частини | у станової |
| | Селяни) | населення: | структурі були |
| | Третє стан бидо | проводилися | Дробність і |
| | Податковим | конфіскація | відсутність |
| | Феодали замінюють частина | земель, | єдності в |
| | Натуральних повинностей і | гнобили | масштабі країни. |
| | Платежів грошовим оброком. | великі земельні | Існували: |
| | Серваж витісняється цензівой | власники, | 1.імперскіе |
| | | Вводілість нові | стани-|
| | | Грошові побори і | імперські князі, |
| | | Повинності. | імперські лицарі і |
| | | Ряд опозиційних | представники |
| | | Виступів | імперських міст. |
| | | | |
| | | | 2.земскіе |
| | | | Стани-дворяни та |
| | | | Духовенство |
| | | | Князівств і |
| | | | Городяни князівських |
| | | | Міст |
| | | | Освіта в |
| | | | Містах 3 груп: |
| | | | 1. |
| | | | Патриціату-міські |
| | | | Ой верхівки |
| | | | 2.бюргерства-СР |
| | | | Частина населення |
| | | | 3.городской |
| | | | Плебс-підмайстри, |
| | | | Поденники та ін |
| | | | Поліпшення |
| | | | Положення |
| | | | Селян. Вступ |
| | | | Нових форм |
| | | | Організації |
| | | | Госп-ва. |
| 3.Істочнікі | | Велика хартія | |
| права | | Вольностей 1215г. | |
| | | 1258г. Оксфордські | |
| | | Провізії | |
| | | Вестмінстернскіе | |
| | | Провізії | |
| 4.Судебние | Розширення юрисдикції | поліцейськими і | кілька видів |
| органи | королівських судів. | судовими | суден: |
| | Формування судової | повноваженнями | 1. сеньйоріальні, |
| | Системи. | наділялися | феодальні суди, |
| | Створення спец судового | призначаються | створені в |
| | Органу-Парламенту. | королем світові | маєтках |
| | Правосуддя на місцях | судді | землевласників |
| | Вершили бальї, сенешалі і | Вищими судами | 2. церковні суди |
| | Революц. | були Суд | 3. міські суди |
| | Церковний суд перетворився на | королівської | З зміцненням |
| | Спец. суд у справах особой2 | лави, Суд загальних | князівської влади |
| | Предметної і персональної | позовів та суд | утворився вищий |
| | Підсудності та утворив | казначейства | суд у князівствах |
| | Інстанційний систему: суд | | |
| | Офіціалів, суд | | |
| | Архієпископа, суд | | |
| | Кардинала, суд римської | | |
| | Курії | | |
| | Створення прокуратури | | |
| | Період абсолютної монархії | Період абсолютної | |
| | (XVI-XVIII ст.) | Монархії (кінець | |
| | | XV - середина | |
| | | XVII ст.) | |
| 1.Органи | Державні. влада | Правління династії | |
| Державний | сконцентрована в руках | Тюдорів і перший | |
| ої влади та | короля. Генеральні штати | Стюартів. | |
| управління | збиралися все рідше. | Своєрідність | |
| | Посилення контролю над | абсолютної | |
| | Церкви | монархії Анг.: | |
| | Зростання бюрократичного | 1.сохран. | |
| | Апарату. | парламенту.; | |
| | Централ. органи управління | 2.отсутствіе | |
| | Ділилися на 2 категорії: | сильного і | |
| | 1. успадковані від | розвиненого | |
| | Станово-представницької | бюрократичного | |
| | Монархії установи | гос. апарату.; | |
| | 2. установи створені | 3.сохраненіе | |
| | Абсолютизмом. | органів місцевого | |
| | Держ. рада фактично | самоврядування; | |
| | Перетворився у вищій | 4.отсутствіе | |
| | Дорадчий орган при | постійної армії. | |
| | Царя. До старих органам | Центр. органами | |
| | Управління, які | влади та | |
| | Практично не | управління | |
| | Функціонували, ставилися | стає: | |
| | Таємна рада, апарат | король; | |
| | Канцлера, рада депеш і | таємний рада | |
| | Т.д. | короля; | |
| | У місцевому управлінні | парламент (состоявш | |
| | Співіснували 2 категорії: | ий з 2-х палат) | |
| | | Церква, | |
| | 1. втратили значну | очолювана | |
| | Частину своїх повноважень | королем, | |
| | Бальї, Прево, губернатори. | перетворилася на | |
| | 2.фактіческі керувало | частина гос. | |
| | Місцевим администр. | апарату | |
| | Управлінням і судом | Зростання залежності | |
| | Інтенданти юстиції, поліції | системи місцевих | |
| | Та фінансів. | органів управління | |
| | Інтендантства ділилися на | від центральних | |
| | Округу, реальна влада | органів влади | |
| | Яких було вручено | | |
| | Субделегатам. | | |
| | Завершення створення | | |
| | Постійної армії | | |
| 2.Соціальная | Формування | Еволюція | |
| структура | капіталістичного устрою в | феодального | |
| населення | промисловості і сіль. | землеволодіння в | |
| | Госп-ве: | капіталістичне: | |
| | Поява мануфактури; зростання | | |
| | Зовнішньої торгівлі. |-ліквідація | |
| | Сословия: | панщини; | |
| | Перші 2 стани - |-падіння | |
| | Духовенство та дворянство - | феодальної ренти; | |
| | Повністю зберегли своє |-здача панської | |
| | Привілейоване | землі в оренду | |
| | Положення. Переважну | хрест. за порівняє. | |
| | Масу населення становило | помірний. плату | |
| | Третій |-знищення | |
| | Стан (селянство) | кріпосного права, | |
| | Дворянство займало | перетворення | |
| | Панівне становище в | кріпаків у | |
| | Суспільному та | копігольдеров. | |
| | Державного життя. | Занепад феодального | |
| | | Госп-ва. | |
| | | Виникнення | |
| | | Першої мануфактури | |
| | | Освіта нового | |
| | | Дворянства-джентрі | |
| | |. Формування | |
| | | Капіталістичних | |
| | | Елементів у | |
| | | Селі раніше, ніж | |
| | | В місті | |
| | | Початок аграрного | |
| | | Перевороту | |
| | | Майнове | |
| | | Розшарування | |
| | | Сільського | |
| | | Населення привело | |
| | | До виділення: | |
| | | 1.фермеров-| |
| | | Фрігольдеров як | |
| | | Заможної | |
| | | Верхівки хрест., | |
| | | Експлуатувало | |
| | | Найману працю і | |
| | | Часто переходила | |
| | | В ряди великих | |
| | | Орендарів | |
| | | 2.копігольдеров | |
| | | Як малоземельних | |
| | | Орендарів і | |
| | | Безземельних | |
| | | Наймитів. | |
| 3.Істочнікі | | | |
| права | | | |
| 4.Судебние | Суд систему очолював | найважливішими | |
| органи | король. | судовими | |
| | У судочинстві | інстанціями були | |
| | Співіснували: | Суд королівської | |
| | 1. королівські суди | лави, Суд загальних | |
| | 2. сеньйоріальні суди | позовів та Суд | |
| | 3. міські суди | канцлера. | |
| | 4.церковние суди і ін | оформилася | |
| | Посилення королівських | структура та | |
| | Судов.Оні складалися з 3 | юрисдикція | |
| | Інстанцій: суден | центральних | |
| | Парламенту, судів | Вестмінстерських | |
| | Превотальних і бальяжних. | судів, у тому числі | |
| | Функціонували спеціальні | суду | |
| | Суди. | справедливості і | |
| | | Вищого суду | |
| | | Адміралтейства. | |
| | | Створення | |
| | | Надзвичайних | |
| | | Судов.Расшіреніе | |
| | | Доль. компетенції | |
| | | Світових суддів. Всі | |
| | | Кримінальні справи | |
| | | Наказувалося | |
| | | Розглядати | |
| | | Роз'їзним і | |
| | | Світовим суддям | |
| | | Після затвердження | |
| | | За ним | |
| | | Обвинувальним | |
| | | Акта великим журі. | |
| | | До складу суду | |
| | | Включ. присяжні | |
| | | Засідателі | |