План

І. Вступ

ІІ. Огляд Конституцій:

а) 1919 року;

б) 1929 року;

в) 1937 року;

г) 1978 року .

ІІІ. Висновок

IV. Список літератури

І.

Радянська влада, що установлювала на українських землях, хотілаюридично підтвердити свою прихильність до державної незалежності. З цієюметою почалося обговорення української Конституції. Відповідно до постанов
ІІІ з'їзду КП (б) У проект першої конституції Української РСР буврозроблений Центральним виконавчим комітетом і Радою Народних Комісарів
України та схвалений ЦК Компартії України. В основу проекту Конституції
УРСР було покладено Конституцію РРФСР.

ІІ.

а)

6 березня 1919 року у Харкові почав роботу ІІІ Всеукраїнський з'їзд
Рад. На ранковому засіданні 10 березня було розглянуто і затверджено проектпершої Конституції Радянської України. В обговоренні взяли участьпредставники трьох найбільших фракцій: більшовиків, боротьбистів та лівихесерів. Боротьбисти та ліві есери намагалися змінити характер Конституції внапрямку більшої демократичності: пропонували замінити статтю про диктатурупролетаріату; статтю 21 п. а), де встановлювалися, що особи, яківикористовують найману працю з метою одержання прибутків, позбавляютьсявиробничого права. Проте дані пропозиції були відхилені найбільшою наз'їзді більшовицькою фракцією.

викликала дискусію і стаття 4, де йшлося про можливість об'єднання в
Міжнародну Соціалістичну Радянську республіку. В. М. Блакитний від іменілівого крила боротьбистів запропонував доповнення, яке, на його думку,повинно було гарантувати захист національної культури за умов політичнихперетворень. Тому необхідно встановити «повну рівноправність усіх націй, щоживуть на Україні, відкидаючи усілякі національні привілеї, усуваючіможливість національної ворожнечі й ставлячи завданням Радянської владисприяння трудящим недорозвінутіх націй шляхом піднесення національноїкультури, до найкращого їхнього розвитку ...»

Слід відзначити, що позиції боротьбистів та лівих есерів щододержавного будівництва в Україні принципово не відрізнялися. Акцентуючиувагу на захисті національної культури, В. Блакитний водночас пропонувавдоповнити ст. 4 прагненням УСРР знищити «всі державні кордони, які ділятьпролетаріат різних країн і націй ».

Майже всі зауваження та пропозиції були відхилені більшовиками. Самез ініціативи бюро комуністичної фракції ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад 10березня 1919 року прийняв першу Конституцію Української Соціалістичної
Радянської Республіки. Остаточна її редакція прийнята Всеукраїнським
Центральним Виконавчим Комітетом на засіданні 14 березня 1919 року. Цейосновний закон, як і Конституція РРФСР, грунтувався на марксистсько -Ленінському вченні про соціалістичну революцію та диктатуру пролетаріату.
Тому він був більшою мірою політичним, ніж правовим документом. Державноюформою диктатури пролетаріату Конституція визначала Республіку Рад, де всяповнота державної влади належить трудящим у формі Рад робітничих,селянських і червоноармійських депутатів. Це означало, що Республіка Радпроголошена класовою організіцією.

Цікаво, що офіційний проект та остаточна редакція Конституції
Української Соціалістичної Радянської Республіки написані російською мовою,оскільки «Собрание узаконений і розпоряджень Робітничо-Селянськоїуряду України »виходило до 1920 року російською мовою. Перекладимістили суттеві помилки. Так, у харківському виданні 1920 року у статті 4,де йдеться про намір УССР увійти до складу єдиної світової соціалістичної
Радянської Республіки, пропущене слово «світова». Стаття 21 «Пропозбавлення виборчого права і права бути обраним ... »містить ряднеточностей порівняно з російським оригіналом, щодо переліку соціальнихверств, які позбавляються активного виборчого права.

б)

Конституція Української РСР 1929 р. Склалася на основі тих змін удержавному будівництві, в політичному та економічному житті УРСР, яківідбулися в період з 1919 по 1929 рр.. На базі першої конституції -
Конституції СРСР 1929 р.., На відбитих в ній принципах пролетарськогоінтернаціоналізму і соціалістичного демократизму. Конституція 1929 р., Як івсі прийняті раніше радянські конституції, породжена в одних і тих жеісторичних умовах перехідного від капіталізму до соціалізму періоду. Якперша, тому і друга конституція СРСР являють собою конституції диктатурипролетаріату, конституції соціалістичного типу.

В цьому і полягає причина наступності основних і вирішальнихпринципів, а також окремих положень у перших двох Конституціях радянської
України.

Конституція 1929 р., Як і перша Конституція УРСР, законодавчазакріпила принципи диктатури пролетаріату і республіку Рад як державнуформу цієї диктатури. Ст. 1 Конституції був таким: "Українська республіка єсоціалістичною державою робітників і селян.

Вся влада в межах Української Соціалістичної Радянської Республікиналежить Радам робітничих, селянських і червоноармійських депутатів ".

Конституція УРСР 1929 р.. Законодавчо закріпила створені за роки
Радянської влади на Україні і безперервно зміцнювані основи новогоекономічного ладу, які були вирішальними передумовами для здійсненнясоціалістичної перебудови всього народного господарства на базііндустріалізації країни і колективізації сільського господарства. "Всяземля, надра, ліси і води, - зазначалося в ст. 4 Конституції УРСР 1929 р..,
- А також фабрики, заводи, банки, залізниці, водний і повітряний транспортта засоби зв'язку є соціалістичною державною власністю на визначенихзаконодавством Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Української
Соціалістичної Республіки основах. Зовнішня торгівля визнається державноюмонополією ".

Конституція УРСР 1929 р.., як і перші радянські конституції, закріпиларівноправність громадян, незалежно від їх расової і національноїналежності, та проголосила суперечно основним законам Української
Радянської Республіки встановлення або допущення будь-яких привілеїв чипереваг з причин расової або національної належності, а також і будь-якеобмеження рівноправності національних меншостей.

Як уже зазначалося вище, Українська РСР, беручи до уваги непорушнуволю молдавського народу до оформлення свого державного існування в складі
Української Радянської Соціалістичної Республіки, об'єдналась з молдавськимнародом на основі створення в складі УРСР Молдавської Автономної Радянської
Соціалістичної Республіки.

У ст. 18 Конституції УРСР 1929 р.. Зазначалося: "... Автономна
Молдавська Соціалістична Радянська Республіка управляється на основі її
Конституції, яку остаточно після ії затвердження Всемолдавськім з'їздом Радробітничих, селянських і червоноармійських депутатів, затверджуе
Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійськихдепутатів ».

Підкреслюючи один з найважливіших принципів Конституції УРСР --справжню рівноправність і дружбу народів, розкріпаченіх соціалістичноюреволюцією від імперіалістічного іга, не можна не згадати про те, щонаціонально-расова дискримінація є характерною невід'ємною рисоюкапіталістичного ладу, зокрема в епоху імперіалізму.

Сучасний режим національно-расової дискримінації, як знаряддязабезпечення інтересів капіталістичних монополій, дійовій засібсистематичного гноблення та експлуатації народів колоніальних і залежнихкраїн, всіляко перешкоджає їх господарському та культурному розвитку.

Національно-расова дискримінація є перешкодою на шляху політичногооб'єднання цих народів у боротьбі за свою національно-державнунезалежність, за елементарні демократичні права і свободи. Наочнимприкладом цього може бути зовнішня політика США, Англії, Франції і деякихінших імперіалістичних держав.

Принципово інше становище в соціалістичних державах, де утворилисяблагородні принципи справжньої національно-расової рівноправності народів,пролетарського інтернаціоналізму та соціалістичного демократизму. Ідеюнаціонально-расової рівноправності пройнятий дух зміст всіх радянськихконституцій. Блискуче розв'язання національного питання в нашій країніпоказує великі переваги радянської демократії над демократією буржуазною.

Конституція Української РСР 1929 р. зберегла в силі і ряд іншихнайважливіших принципів Конституції 1919 р.. Разом з тим у новій Конституції
УРСР не викладені деякі застарілі положення Конституції 1919 р.. (наприклад,про диктатуру пролетаріату і бідніше селянство, про відмирання держави таін .).

Нові, особливо важливі положення Конституції УРСР 1929 р.., що маливелике принципове значення у порівнянні з Конституцією 1919 р.., знайшлисвоє відображення у ст. 2 і 3 Конституції, в яких було яскраво висвітленозмінене правове становище УРСР та законодавче закріплення основнихпринципів Радянської федерації і суверенітету Української РСР.

«Українська Соціалістична Радянська Республіка, - зазначалося в ст. 2
Конституції, - заявляє про свою цілковиту солідність з усіма радянськимиреспубліками і, на основі постанови VII Всеукраїнського з'їзду Радробітничих, селянських та червоноармійських депутатів та договору проутворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, утворює з ними, наоснові повної добровільності і рівноправ'я, Союз Радянських Соціалістичних
Республік ».

З цієї статті видно, що Українська РСР, як і інші союзні республіки,увійшла до складу СРСР цілком добровільно. Українська РСР на основівизнання за кожною нацією права на державне самовизначення, спираючись навільно виражену волю українського народу, уклала спеціальний договір проутворення СРСР. Добровільність об'єднання радянських республік, в томучислі і Української РСР, обумовлювалась заінтересованістю самих республік вєдиній союзній державі, яка забезпечувала б їм ряд переваг у порівнянні зпопереднім їх роздільнім існуванням.

Об'єднання всіх радянських республік в єдиний державний союзстворювало широкі можливості, по-перше, для тісного господарськогоспівробітництва, об'єднання всіх економічних сил та ресурсів і створенняміцного економічного союзу, спрямованого на побудову соціалізму ікомунізму; по-друге, для організації міцної оборони, а також для створеннязовнішньополітичного та військового союзу для захисту соціалістичної
Батьківщини від зовнішніх ворогів; по-трете, для досягнення рівності ізабезпечення всебічного розвитку всіх народів, що населяли колишню царську
Росію, для створення дійсно братнього інтернаціонального об'єднаннянародів, що відповідає природі радянської влади.

Відповідно до обсягу і характеру суверенних прав, віднесених довиключного відання Союзу РСР в особі його найвищих органів державної владиі державного управління, Конституція УРСР 1929 р.. встановила на основі
Конституції СРСР 1924 р.. суверенні права Української РСР.

Ст. 3 Конституції гласить: «Українська Соціалістична Радянська
Республіка входить до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік якдоговірна держава і зберігає за собою право вільного виходу з Союзу.
Суверенітет Української Соціалістичної Радянської Республіки обмежений лишевідповідно до зазначених в Конституції Союзу Радянських Соціалістичних
Республік межах; поза цими межами Українська Радянська Соціалістична
Республіка здійснює державну владу самостійно ».

Таким чином, добровільність входження Української РСР до складу Союзу
РСР, її рівноправність з іншими союзними республіками в складі СРСР, правовільного виходу із складу Союзу, закріплене в Конституції СРСР 1924 р..,являють собою важливі, хоч і не єдині, правові гарантії суверенітету
Української РСР.

Проте суверенні права Української РСР не вичерпуються лишепереліченими вище правовими гарантіями. Крім того, відповідно до
Конституції СРСР 1924 р.. Конституція УРСР 1929 р.. встановила такі суверенніправила.

1. Право самостійно, без наступного затвердження органами Союзу РСР, приймати свою власну Конституцію, в якій враховані національні особливості і яка відповідає Конституції Союзу РСР в цілому.

Відповідність Конституції УРСР і Конституції СРСР зумовлюється єдністю соціальнл-економічної, класової і політичної природи СРСР і всіх його складових частин - союзних республік. Це означає, що принципи, покладені в основу першої союзної Конституції, повністю відображені в Конституції УРСР 1929 р.. Забезпечення відповідності

Конституції УРСР Конституції СРСР належало до компетенції найвищих органів державної влади Союзу.

2. Право на територіальне верховенство. Територія Української РСР не могла бути зміненою без її згоди (ст. 22 Конституції УРСР 1929 р. .).

3. Право на створення своїх власних органів державної влади і органів державного управління (була побудована на зразок системи, встановленої Конституцією Української РСР 1919р .).

4. Право прийому до громадянства Української РСР. У досоюзній період громадянство визначалося і регулювалися поточним законодавством.

Конституція УРСР 1929 р.. зафіксувала принцип єдності радянського громадянства і встановила, що громадяни Радянської України є громадянами Союзу РСР, а громадяни всіх інших радянських республік користуються на території України однаковими правами з громадянами

УРСР.

5. Право на обрання повноважних представників Української РСР до складу ради національностей Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР.

Цим правом УРСР користувалася на рівних основах з іншими союзними республіками, яке надавалось їм Конституцією СРСР 1924 р..

6. Право здійснення законодавства і управління в межах компетенції, встановленої Конституцією СРСР і конституцією УРСР.

7. Право ВУЦВК на здійснення законодавчої ініціативи у найвищих органах

Союзу РСР.

Такий сумарний перелік суверенних прав Української РСР, здійснюванихнайвищими органами державної влади і державного управління, які буливстановлені Конституцією УРСР 1929 р.. у повній відповідності до Конституції
Союзу РСР 1924 р..

Відповідно до Конституції СРСР, Конституція УРСР 1929 р.. визначилачисленне коло питань, з яких Українська РСР здійснювала свою державну владусамостійно.

Конституція Української РСР 1929 р. залишила в силі всі ті гарантіїсвободи трудящих, які були встановлені Конституцією УРСР 1919 р..

Але Конституція Української РСР 1929 року мала й сумні наслідки.
Надання великої влади місцевим органам призвело до перекручувань державноїполітики, а це виявилось на бездушних адміністрування (виселення і знищеннянайбільш працездатної частини селянства і інтелігенції).

Конституція дала поштовх до занепаду сільськогосподарськоговиробництва в Україні, що призвело до голодомору 1932-1933рр. (всі коштинаправлялись тільки на індустріалізацію, безжально вилучалися ізсільськогосподарського виробництва).

Ця Конституція закріпила диктатуру пролетаріату, що в подальшомузробило неможливим розвиток приватної власності і відкинуло Україну відмагістралі Світового розвитку.

в)

Після опублікування 12 червня 1936 року проекту нової Конституції
СРСР Президія Центрального Виконавчого Комітету Української РСР 13 липня
1936 року утворила Конституційну комісію для розробки проекту Конституції
УРСР. До кінця 1936 року робота над підготовкою проекту Конституції УРСРбула комісією остаточно завершена.

У постанові Президії ЦВК УРСР «Про конституцію Української Радянської
Соціалістичної Республіки »було сказано:« Заслухавши доповідьконституційної комісії про проект Конституції УРСР, Президія Центрального
Виконавчого Комітету УРСР постановляє: поданий Конституційною комісією
Президії ЦВК УРСР проект Конституції УРСР схвалили і внесли на розгляд
Надзвичайного XIV Всеукраїнського з'їзду Рад.

Строк скликання Українського з'їзду Рад встановити 25 січня 1937року ».

1 січня 1937 року був опублікований для всенародного обговоренняпроект нової Конституції УРСР.

Внесення обговорення проекту Конституції Української РСР найбільшповно показує, як в умовах слціалізму народжуеться воля радянського народу,як законопроекти, створені під керівництвом Комуністичної партіїпредставниками народу, збагачуються досвідом багатомільйонних тркдящіх мас,як робітничій клас, що здійснює державне керівництво суспільством, виступаєта проводить у життя при підтримці всього народу ті правові вимоги іпринципи, які далі втілюються у найважливіші законодавчі акти і набуваютьсили закону.

25 січня 1937 року в Києві відкрився Надзвичайний XIV з'їзд Рад. Напорядку денному з'їзду було чише одне питання - «Про проект Конституції».
Після триденного обговорення проекту Конституції, в якому взяло участьмайже 40 делегатів, з'їзд 28 січня 1937 року прийняв рішення: «Заслухавши йобговоривши доповідь голови Конституційної комісії ЦВК УРСР про проект
Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки Надзвичайний
XIV Український з'їзд Рад постановляє:

1. Поданий Конституційною комісією проект Конституції Української
Радянської Соціалістичної Республіки схвалити і прийняти за основу.

2. Для розгляду внесених поправок і доповнень та встановлення остаточного тексту Конституції УРСР утворити редакційну комісію в складі 160 чоловік.

3. Доручити редакційній комісії подати на розгляд з'їзду остаточний текст
Конституції, врахувавши при цьому обговорення проекту Конституції ».

Конституція Української РСР 1937 року побудована на основі
Конституції СРСР 1936 року і в цілковитій відповідності до неї. Принципвідповідності Конституції УРСР, як і конституцій всіх інших республік,основним положенням Конституції СРСР випливає з спільності і єдностіекономічних, політичних та ідеологічних основ розвитку всіх радянськихреспублік у складі Радянської Союзної багатонаціональної держави. Разом зтим Конституція УРСР враховує національні особливості республіки.

Нова Конституція Української РСР законодавчо закріпила великуперемогу соціалізму, завойованих українським народом у дружній сім'ї всіхнародів Радянської країни, у тяжкій і суворій боротьбі з внутрішніми тазовнішніми ворогами, героїчною і самовідданою працею, під мудримкерівництвом Комуністичної партії. Нова Конституція Української РСР, як і
Конституція СРСР 1936 року, являє собою законодавче закріпленнявпровадження у життя основних положень марксистсько-ленінської теорії пропринцип організації і розвитку першого в світі радянського соціалістичногосуспільного і державного устрою.

У цілковитій відповідності до об'єктивних законів розвиткусуспільного життя Конституція УРСР в центрі уваги ставить питаннясуспільного устрою, тобто питання економічної і політичної основи, а такожкласової структури нашого суспільства, бо вони визначають природу державноївлади.

г)

Четверту Конституцію УРСР прийнято 20 червня 1978 року позачерговоюсесією Верховної Ради республіки. Її текст розробила комісія на чолі з
В. В. Щербицький відповідно до Конституції СРСР 1977 року, «яка відобразілановий стан розвитку Радянської держави - побудову в СРСР розвинутогосоціалістичного суспільства і стала політико-правовою основою конституційусіх соціалістичних республік ».

Україна є загальнонародна держава, яка виражає волю й інтересиробітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіхнаціональностей. Вся влада в Україні належить народові. Народ здійснюєдержавну владу через Ради народних депутатів, які становлять політичнуоснову України. Всі інші державні органи підконтрольні і підзвітні Радамнародних депутатів.

Організація і діяльність держави будуються на засадах виборності всіхорганів державної влади, підзвітності їх народові, відповідальності кожногодержавного органу і службової особи за доручену справу, обов'язковостірішень вищестоящих органів для нижче стоячих згідно з розподілом їхповноважень.

Держава Україна, всі її органи діють на основі законності,забезпечують охорону правопорядку, інтересів суспільства, прав і свободгромадян. Державні і громадські організації, службові особи зобов'язанідодержувати Конституції і законів України.

ІІІ.

Усі чотири Конституції Радянської України були документамиполітичними і розроблялися спершу в ідеологічних відділах ЦК КПРС.
Враховуючи це, а також статус квазі-держави, якою була Україна, даніконституційні акти з великим застереженням можна віднести до групи основнихзаконів держави.

Література:

1. А.П. Таранов - Історія конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки
. - Видавництво академії наук Української РСР. - Київ - 1957 р..

2. Українська Радянська Енциклопедія. - Том. 5.-Головна редакції
Української Радянської Енциклопедії. - Київ - 1980 р..

3. К.К. Дубина - Історія Української РСР. - Том. 2. - Видавництво «Наукова думка» .- Киев - 1969 р.

4. А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко - Історія Української Конституції. - Київ
- 1993.