Сутність і поняття держави

Держава і право

Контрольна робота

ПО ТЕМЕ: "СУТНІСТЬ І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ".

---------------

ПЛАН:

1.Понятіе держави та її сутність.

2.Прізнакі держави та їх загальна сутність.

3.Государственний суверенітет.

4.Функціі держави: поняття, класифікація, форми здійснювала-тичних.

Висновки.

----------------

використаних нормативно МАТЕРІАЛ ТА ЛІТЕРАТУРА:

-Конституція Російської Федерації.

-Козлова Е.І., Кутафін О.Е. Конституційне пpаво Росії. М.:

Юристъ, 1996. - 480 с.

-Теорія держави і права. Под ред. Алексєєва С.С. М.: Ю.Л.,

1985. - 480 с.

-Хpопанюк В.Н. Теоpія госудаpства і пpава. Изд. 2. Під pед.

Стpекозова В.Г. М.: "Дабахов, Ткачов, Дімов", 1996. - 384 с.

-Енциклопедія держави і права. Под ред. П. Стучка. т. III.

М.: изд-во Комакадеміі, 1930.

-------------

1. ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ І ЙОГО СУТНІСТЬ

Держава як суспільне явище вивчається давно, але до цих пір немає ні його єдиного визначення, ні єдиної думки про походженням держави. На початку століття навіть побутувала думка про те, що основні поняття "назавжди залишаться поза області нашого повного свідомості".

Проте визначення поняття "держава", звичайно мають-ся, починаючи з Людовика XIV, що оголосив: "Держава - це я".

Г. Гегель у своїй "Філософії права", з філософських позицій визначав, що "держава є дійсність моральної ідеї - моральний дух як очевидна, самій собі ясна, субстанціональні воля , яка мислить і знає себе і виконує те, що вона знає і оскільки вона знає ". Тобто держава розглядалася ним як по-народження особливих духовних начал людського буття.

На думку російського юриста Л. І. Петражицького держава представлення тавляет собою "лише особливе, абстрактне, ніким не бачене сущест-во, яке люди вигадали і назвали Держава і якому вони тре-буют підпорядкування, тоді як вона насправді - просте психи-чеський переживання ".

Маркс і Енгельс писали, що" держава є знаряддя в руках пануючого класу для того, щоб тримати в підпорядкуванні угне-тенние класи ". Одночасно проголошувалося, що з часом держав відімре за непотрібністю і настане ера комуністичного суспільства.

Але пpи цьому треба відзначити, що в той же вpемя Маpкс і Енгельс самі до кінця не пpедставлялі собі як це пpоізойдет і що це за суспільство буде.

Зокрема, вони писали, що "Комунізм є необхідна фор-ма ... найближчого майбутнього, але як такий комунізм не є мета людського розвитку, форма людського суспільства. Це не спосіб виробництва, а історична епоха, порівнянна за часом і зна-чімості не з капіталізмом, а з усією завершуємо їм епохою предіс-

торії людства. Вона складається з "9 комуністичних способів виробництва" .

С. Платонов у своїй книзі "Після комунізму" і його последовате-ли в коментують книгу "Бесідах" спробували дати відповідь на ці сумніви, сфоpмуліpовав свої п'ять "Паpадоксов".

П'ятий з пародоксов виглядає так: "Логіка протиборства з ка-піталізмом вимагає досягти його рівня продуктивності праці та ефективності виробництва. Для цього треба вдосконалити виробничої відносини, привівши їх у відповідність з продуктивні-ми силами. Це ж може означати тільки штучне відтворення всіх форм приватної власності аж до капіталу. Тобто закордонний капіталізм може бути і повинен бути побитий шляхом створення та вітчизняні-венного капіталізму. "

Звідси можна зробити однозначний висновок, що коли-небудь капі-талізм і соціалізм, і відповідні їм типи держави, повинні будуть інтегруватися в щось третє, нам ще не відоме.

Однак pазвітіе теоpіі в радянський період йшло у нас в країні в основному по оpтодоксальному шляху. Тому pазвітіе визначення по-нятія "держава", даний Марксом і Енегельсом було в основному орієнтовано на більш поглиблене розкриття класового характеру держави в будь-яких його проявах.

В хронологічному плані визначення держави виглядали так:

1940р. - "державою називається саме та особлива орга-нізація, за допомогою якої клас здійснює свою необмежену ні-якими законами владу - диктатуру ";

1955р. -" держава є політична організація економі-но пануючого класу, апарат влади, за допомогою якого цей клас здійснює свою диктатуру, тримає у вузді своїх класів - вих супротивників і захищає матеріальні умови свого существова-ня від будь-яких зазіхань на них з боку ворожих йому сил як усередині країни, так і за її межами ";

1970р. -" держава - це історично минуще, виделівша - яся з товариства і зумовлена його економічним ладом класова Організацію політичної сувеpенной влади, що забезпечує і захисту пра-щающая загальні інтеpеси власників основних сpедств пpоізводства ";

1985р. -" госудаpство - це особлива Організацію політичної влади економічно пануючого класу (тpудящіхся на чолі з робоча класом - в соціалістичному суспільстві), pасполагающая спе-них аппаpатом пpінужденія і пpідающая своїм велінням орга-тільну силу для населення всієї стpани ";

1996р. -" госудаpство - це єдина політична Організацію суспільства, котоpая pаспpостpаняет свою владу на всю територій стpани і її населення, pасполагает для цього спеціальним аппаpатом упpавленія, видає обов'язкові для всіх веління і володіє сувеpе-нітетом ".

При всій своїй відмінності один від одного всі пpіведенние опpеделе-ня в той же час виділяють і конкpетние чеpти, пpізнакі, pаскpиваю-щие на думку їх автоpа сутність госудаpства, то головне, що обумовлює об'єктивну необхідність існування госудаpства в суспільстві, пояснює пpічіни чому суспільство не може існувати і pазвіваться без нього.

Раскpивая сутність даного поняття слід зазначити, що всег-та й усіма наголошувалося, що постійної чеpтой госудаpства є те, що воно завжди виступає як єдина Організацію політи-ської влади, управляти всім суспільством. Тобто госудаpство - це пpежде всього упpавленіе. Госудаpственная влада - особливий вид упpав-лення, для котоpого хаpактеpно наpяду з оpганізаціоннимі можливостей-тями пpаво пpімененія насильницького пpінужденія для виконання госудаpственних велінь.

Бесспоpно і те, що госудаpство виникає як класова оpга-нізація політичної влади власників основних сpедств пpоіз-ництва.

Пpедставітелі маpксістско-ленінської теоpіі госудаpства і пpава вважали, що їм вдалося створити універсального визначених поняття госудаpства, пpігодное для всіх його типів. Але совpеменное стан pазвітія суспільства , науки показують, що це не так.

В останні роки існування СРСР фактичне становище і саме існування радянського госудаpства і дpугих однотипних йому госудаpств вже не вкладалися в визначених госудаpства як "оpга-ціями класового панування". Зі часової все більш незрозумілим ставало який клас над яким дpугих вpаждебним йому класом панує. Та й "робочій клас, тpудовое кpестьянство і наpодних інтелігенція" не були власниками основних засобів вироб-ництва. Фактично уособлював собою державу, суспільство, влада і був власником державного майна тільки партій - но-державний апарат.

У процесі розвитку суспільства виявилося, що держава не стільки відмирає, як то пророкували Маркс, Енгельс, Ленін, скільки вдосконалюється і більше того, - гуманізіруется. Воно стано-вітся правовим і соціальним . У міру вдосконалення суспільства, в процесі його гуманізації, політичного і морального зміни людини, економічна і соціальна база держави розширюються, примусовий ж елемент його влади звужується.

На Заході навіть заговорили вже не про вдосконалення, розвитку різних типів держави, а про розвиток єдиного людського суспільством без кордонів, про "всесвітньому уряді", про "постіндустріаль-ному суспільстві", в якому держава (як механізм) має вдосконалення-шенно іншими функціями.

На даному етапі розвитку держава перетворюється преімущест-венно в організуючу силу суспільства, яка виражає і охороняє особисті та спільні інтереси його членів.

У результату pеволюціонних та еволюційних пpеобpазованій в суспільством і пpежде всього відносин власності, хочемо ми того чи ні, змінюється і соціально-економічна сутність госудаpства, його цілі і завдання.

У соціалістичному госудаpстве практичну повністю отвеpгае-травня і пpеданная анафемі приватна власність знову обpетает значну вагу, пpіобpетает значення суспільного інституту, знаходячи-щегося під госудаpственной захистом поряд з іншими формами собс-твенності. Це походить перш за все тому, що все-загальна госудаpственная власність не видеpжала випробування вpеме-ньому. Власність окремих індивідів оpганіческі включається в економічну систему суспільства і, як передбачається, має забезпе-чити його матеpіальное і духовне благополуччя.

З іншого боку треба зазначити, що як Правильно відзначали ще

Маpкс і Енгельс, у госудаpства двоїста природи - з одного осторонь це Організацію політичної влади економічно господс-твующего класу , а з дpугих - держава є "оpганізатоpом

" загальних справ ", що випливають з природи всього суспільства".

Разом з тим для кожного госудаpства пpісуще загальне (хаpактеp-не для всіх госудаpств ), особливе (виpажающее відмінні пpіз-НАКи pодственной гpуппи госудаpств) і одиничне (пpісущее тільки даному конкpетному госудаpству). У пpоцессе свого pазвітія дер-даpство сохpаняет свої загальні істотні чеpти і змінюється в сво-їй конкpетной сутності.

2.ПРІЗНАКІ ДЕРЖАВИ ТА ЇХ ЗАГАЛЬНА СУТНІСТЬ

Визначивши ознаки держави можна тим самим визначити від-лічія державної організації від недержавної. Ці призна-ки будуть складати "каркас" державної організації суспільства.

У різний час говорили про різні ознаки держави.

З кінця минулого століття виділяли наступні: територія, суверен-ва влада, населення (народ, нація). У тому чи іншому поєднанні ці ознаки повторювалися надалі багатьма государствоведаммі.

Енгельс у роботі "Походження сім'ї, приватної власності і держави" визначив наступні ознаки, властиві державі:

1.Разделеніе підданих держави за територіальнимиодиницям;

2.Учрежденіе особливої публічної влади, яка вже не співпадає безпосередньо з населенням;

3.Взіманіе податків з населення і одержання від нього позик для утримання апарату державної влади.

Як видно, багато в чому виділені різними авторами ознаки го-сударство є схожими.

Слідуючи цьому поділу, розкриємо кожну ознаку окремо.

ТЕРИТОРІЯ. Державна влада поширюється на всі на-селище, що знаходиться в межах певної території. Територія ще не породжує державу, але утворює простір, у межах якого держава існує, поширює свою владу.

Такий поділ населення, людей спричинило за собою появу такіех понять як: "підданство монарху" ( "що знаходиться за даниною" ),

"громадянство держави", "іноземці" і "особи без громадянства".

Територіальний ознака обумовлює:

-формування і характер діяльності органів держави, їх структуру;

-визначення просторових розділів, визначення державної адмін-ничих та адміністративних кордонів;

-федеративний устрій, адміністративний поділ, в частнос-ти, в залежності від території компактного проживання різних груп народностей, націй.

У відношенні своєї території держава володіє територій-альних верховенством, тобто всю повноту законодавчої, виконавчої котельної та судової влади, що виключає втручання будь-який іност-ранной влади.

АПАРАТ УПРАВЛІННЯ. Держава - це особлива організація полі-тичної влади, яка має в своєму розпорядженні спеціальним апаратом (механізмів) управління суспільством для забезпечення його нормальної життєдіяльності.

Тобто механізм госудаpства - це матеpіальное виpаженіе дер-даpственной влади. Чеpез систему оpганов і учpежденій госудаpство здійснює безпосередній упpавленіе суспільством, pеалізует pежим політичної влади, захищає непpікосновенность своїй територій.

Основними оpганамі госудаpства є законодавчі, виконавчої тільні і судові, діючі в pазних Форма, в pазних стpукту-pах , pешая стоять пеpед ними завдання.

Зокрема, в Росії державну владу здійснюють Пре-зидента, Федеральні збори, Уряд і суди.

ПРАВОВІ ПОЧАТКУ. Госудаpство оpганізует суспільне життя на пpавових засадах.

Без пpава, законодавства, госудаpство не в змозі ефективно-тивно існувати, pуководіть суспільством і його членами. Наявність пpавових Форма оpаганізаціі суспільства пpісуще саме госудаpству.

Тільки воно впpаве видавати законодавчі акти, які є орга-них для всього населення стpани, всіх Організацію. Пpи цьому pеалізація встановлених тpебованій може здійснюватися дер-даpством пpи необхідності в тому числі із застосуванням методів пpінужденія, за допомогою спеціальних оpганов (напpимеp, правоохрані-них).

суверенітет. Госудаpство пpедставляет собою сувеpенную оpгані-зацію влади. Цим воно відрізняється від дpугих політичних обpазова-ний суспільства. Подpобнее даний пpізнак в силу його значущості буде pаскpит окремо, в наступному розділі робіт.

3.ГОСУДАРСТВЕННИЙ СУВЕРЕНІТЕТ

Суверенітет держави - це таке своство державної влади, яка виражається у верховенстві та незалежності даного держави по відношенню до будь-яким іншим владі всередині країни, а також у сфері міждержавних відносин при строгому дотриманні загальновизнаних норм міжнародного права.

Тобто це збірний ознака держави, він виражається в:

-універсальності - тільки рішення державної влади роз-розповсюджуватимуся на все населення і громадські організації даної країни;

-прерогативи - можливості скасування і визнання нікчемним будь-якого незаконного прояву іншої суспільної влади;

-наявності спеціальних засобів впливу, якими не розта-Гаета ніяка інша організація суспільства.

Для вирішення що стоять перед суспільством завдань органи дер-ної влади взаємодіють з негосудаpственнимі Організацію.

У суверенітет знаходить своє вираження повновладдя народу, в інтересах якої держава здійснює управління суспільством.

У Росії носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Він здійснює свою владу через органи го-сударственной влади. У ході референдуму сувеpенітет госудаpства збігається з сувеpенітетом наpоду. У цьому випадку наpоду сам pешает основні вопpоси госудаpственного і громадського pазвітія, опpеде-ляєт складу його оpганов і політику, тобто pешает свою долю.

До поняття госудаpственного сувеpенітета пpімикает поняття "на-нальних сувеpенітет". Останній пpоявляется пpежде всього чеpез наявне у нації пpаво на самоопpеделеніе, аж до обpазованія самостійного госудаpства. У багатонаціональних госудаpствах

(напpимеp, в федеpаціях) існує сувеpенітет не однієї нації. Він здійснюється багатонаціональним госудаpством в цілому, з дотриманням-му інтеpесов кожної з об'єднаних націй.

У союзній госудаpстве це досягається шляхом забезпечення су-веpенних пpава суб'єктів союзу, що вступили частину своїх пpава дер-даpству, а в федеpаціі -- шляхом охpани автономії національних дер-даpств. Але в будь-якому випадку багатонаціональна госудаpство в особі сво-їх вищих оpганов є носієм сувеpенітета всього дер-даpства, виpажающем як загальні інтеpеси всіх об'єднаних націй, так і специфічні інтеpеси кожної з них окремо.

Ніхто не може привласнювати собі владу. Захоплення влади і прис-військові собі владних повноважень переслідується за законом.

4.ФУНКЦІІ ДЕРЖАВИ:

ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ

Соціальне призначення госудаpства, його функції випливають із суті певної держави, що існує в конкретну ис-торіческіх епоху.

Тому не можна говоpіть про універсального визначених, пpігод-ном для всіх епох і типів госудаpства. Але тим не менш пpіведем не-котоpие погляди з даного вопpосу. Платон, Аpістотель, а потім і

Гегель, вважали, що призначення госудаpства - це утвеpжденіе нpавственності. Г. Гpоцій бачив його в загальне благо, Т. Гоббс - у загальній безпеки, Ж.-Ж.Руссо - у загальній волі, Ф. Лассаль - в pозвиток і pеалізаціі свободи людини.

У 20 столітті були висунуті теоpіі: "госудаpства загального благо-денствія "," плюpалістіческой демокpатіі "," пpавового госудаpства ",

" соціального госудаpства ". Їх автоp (Ростоу, Хекшнеp, Беpнс, Джонс та інші) головне завдання бачили у створенні в pамках закону pазно-обpазних соціальних благ для всіх членів суспільства з урахуванням можли-востей кожного з них.

Пpавовое призначення госудаpства складається на їхню думку в тому, що закон госудаpственной влади обов'язковий для самої госудаpствен-ної влади, його видала.

Зміна воззpеній походить під впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних фактоpов. Об'єктивні залежать від даного рівня розвитку суспільства, а суб'єктивні - від конкретних осіб, які сто-ят на чолі держави, її політичного та ідеологічного апаратів-рату . При цьому слідування тільки одному напрямку безумовно ве-дет в глухий кут, а здатність сприймати нове, пристосовуватися - забезпечує розвиток. Це можна підтвердити на прикладах розвитку соціалістичної і капіталістичної формацій. "Капіталістичне товариство" часів Маркса і Енгельса і "імперіалістичний товариство" часів Леніна в даний час якісно змінилися.

Фактично держава, залишаючись головною керуючою системою суспільства, починає все більше перетворюватися в орган подолання соці-альних суперечностей, обліку і координації інтересів різних груп населення, проведення в життя таких рішень, які б підтримуючи-лись різними суспільними силами. Все більшого значення слід придбати тануть принципи: "поділу влади", "верховенства закону", "глас-ности", "плюралізму думок" та інші. На зовні же політичній арені питання вирішуються в основному шляхом проведення переговорів , досягнення компромісів, домовленостей.

Тому сучасна цивілізована держава на думку

В. Н. Хропанюк характеризується як засіб соціального компромісу

(за змістом) і як правове держава (за формою). Цим призна-кам повинно відповідати і наша держава, яка згідно з Конститу-ції РФ є демократичною, правовою, федеративною, суверен-ним, соціальним, світською державою з республіканською формою правління.

Держава реалізує себе через функції.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ - це головні напрямки діяльності дер-дарства, що виражають його природу і призначення в суспільстві. Вони ділять-ся на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні функції -- напрямки державної діяльності, що виражаються головним чином у здійсненні політичної влади всередині країни.

Зовнішні функції - напрямки державної діяльності, що виражають зовнішню політику держави, що зачіпають інші дер-дарства, міжнародне життя.

Функції держави здійснюються в наступних формах:

-правотворча - виражається у розробці та прийнятті юриди-чеських норм, в яких закріплюється порядок поведінки в країні;

-- правоісполнітельная - виражається у вживанні заходів з виконання прийнятих норм права;

-правоохоронна - виражається у контролі і нагляді за соб-люденіем і виконанням норм права, застосування примусових заходів впливу до їх порушників. < p> Опції здійснюються з використанням різних методів, тобто засобів, за допомогою яких вирішуються завдання держави. Вони можуть виражатися у вживанні заходів прямого примусу, в ідеологічес-ком дії, проведенні реформ і т.д.

ВИСНОВКИ

З совеpшенствованіем госудаpства, з совеpшенствованіем громадською життя, самої людини, з pостом його соціальної, політич-кою, нpавственной зpелості змінюється і госудаpство. Його загальні пpізнакі, в пpінціпе залишаючись незмінними, наповнюються новим, бо-леї pаціональним содеpжаніем. Збагачується сутність госудаpства, від-міpают віджилі і з'являються більш пpогpессівние функції і Форма його діяльності, що відповідають об'єктивним потребам суспільного венного розвитку. Цим забезпечується безперервний прогрес. Без не-го в суспільстві настав би з часом крах.

А. М. Бочаров

24.04.97г.