| Б-1 | Б-2 | Б-3 |
| 1. Поняття і визначення | 1. Принцип розділення | Правове гос-во и гражд-е |
| правового гос-ва. | влади. Інститути гос. | суспільство. |
| Держ-во (respublica) Цицерон | влади форм-ся на ос. | Держ-во (respublica) Цицерон |
| опр-і як справу, надбання | розд-а влади - буд-ро | опр-і як справу, надбання |
| народу (res populi). Один | утворює та ф-нальних. | народу (res populi). Один |
| з пр-ков правового гос-ва | принципу раціон. орг-й и | з пр-ков правового гос-ва |
| - Верховенство з-ну (ніхто | контролю. Це давній | - верховенство з-ну (ніхто |
| не освоб-ся від підпорядкований-я | принцип. Влада дел.на | не освоб-ся від підпорядкований-я |
| з-ну). Також повна | представить. (з-нодат.), | з-ну). Також повна |
| гарантую-ність і | виконає. і судебн. Мех-м | гарантую-ність і |
| непорушність прав і свобод | стримувань і противаг - | непорушність прав і свобод |
| громадян, а також устано-і і | кожн. з влади має | громадян, а також устано-і і |
| постач-і принципу взаємної | мн-во возм-тей | постач-і принципу взаємної |
| відповід-ти гр-на і гос-ва. | взаімоконтроліровать і | відповід-ти гр-на і гос-ва. |
| Як гр-не несуть отв-ть | огранич. ін одного. | Як гр-не несуть отв-ть |
| перед д-вою, так і гос-во | | перед д-вою, так і гос-во |
| д. нести отв-ть перед | 2. Правовідносини: поняття | д. нести отв-ть перед |
| гр-ном. Головний пр-к прав. | і види. По самому загальному | гр-ном. Головний пр-к прав. |
| д-ви - ідея народного | поняттю правоотн-е - будь-яке | д-ви - ідея народного |
| суверенітету, також - | громадськості. отн-е в кіт | суверенітету, також - |
| принцип розділ. влади (на | сторони пов'язані між собою | принцип розділ. влади (на |
| с-ме стримувань і противаг | юридич взаємними правами й | с-ме стримувань і противаг |
| - Кожн. з влади має | зобов'язаний-ми, що охороняються | - кожн. з влади має |
| мн-во возм-тей | державою та рег-мі | мн-во возм-тей |
| взаімоконтроліровать та | нормами права. Структура | взаімоконтроліровать і |
| огранич. ін одного). Також | правоотнош має 4 | огранич. ін одного). Також |
| одна з пр-ков - наявність | составл-их: суб'єкт, | один з пр-ков - наявність |
| розвиненого гражд. суспільства; | об'єкт, право і | розвиненого гражд. суспільства; |
| созд-е інститутів політ. | обов'язок. Воно має | созд-е інститутів політ. |
| демократії, перешкоди. | складний склад. Необх. | демократії, перешкоди. |
| сосред-у влади в руках | наявність S-тов правоотн-й, | сосред-у влади в руках |
| однієї особи чи органу; | сприяння з-е. СОД-е має юр. | однієї особи чи органу; |
| верховенство та правове д-е | сост-щую - S-тивно. права | верховенство та правове д-е |
| конституції. з-ну, устано-е в | (похідні від О-тивних; | конституції. з-ну, устано-е в |
| з-ні і проведення на ділі | після низки юр. д-й над | з-ні і проведення на ділі |
| суверен-ти гос. влади; | О-тивними; вони завжди | суверен-ти гос. влади; |
| піднесення суду як одного | конкретніше О-вних) і | підвищення суду як одного |
| з ср-в обесп-я правової | зобов-ти. | з ср-в обесп-я правової |
| д-ності; соотв-е з-нов | S-активне право: 1.Право | д-ності; соотв-е з-нов |
| права і правова орг-я с-ми | д-вова опр. чином | права і правова орг-я с-ми |
| гос. влади. | 2.Право вимагати опр. | гос. влади. |
| | Повед-я від зобов'язаної особи | |
| 2. Монархія - це така | 3.Право звернутися за | 2. Матеріальне і процес-е |
| форма правління, при | захистом. Юр. зобов-ть: | право. Поділ правових |
| якої верховна влада | 1.обяз-ть д-Вова | явищ (галузей права, |
| здійснюється одноосібно і | устано-ним обр. 2.обяз. | норм, правовідносин) на |
| переходить, як правило, за | зазнати нежелат. | матеріальні і |
| спадщину. Основними | наслідки (понести | процесуальні - це |
| ознаками класичної | відповід-ть за неправомірно. | внутрішня, спеціальна |
| монархічної форми | д-я). Содерж-е правоотн-я = | проблема юриспруденції. К |
| управління є: | активна д-ть + юр. зобов-ть | матеріальним регулятивним |
| існування одноосібного | + S-активне право. | нормам прийнято відносити ті |
| глави держави, | Прав. отн-а клас-ся: 1.по | правові норми, які |
| користується своєю владою | галузями права (гос-дарське, | безпосередньо регулюють |
| довічно (цар, король, | ...) 2.На охорону. і | різні соціальні сфери, |
| імператор, шах); | заборонить. (база - мат. | формуючи позитивне |
| спадкоємний порядок | право) 3.регулятівное. Або | поведінку їх учасників. |
| наступності верховної | 1.абсолютние (опр-ни обидві | Матеріальними будуть і ті |
| влади; представництво | боку правоотн-й) | охоронні норми, |
| держави монарха за | 2.относіт. (одна із сторін | які забезпечують |
| свій розсуд; | не опр.) .. | виробництво матеріальних |
| юридична | Правосуб'єктність - | регулятивних норм-норми |
| безвідповідальність монарха. | здатні-ть фіз. або юр. осіб | кримінального права за своєю |
| Монархія виникла в | бути S-тами правоотн-й. Для | природою є |
| умовах рабовласницького | цього вони д.б.н.: | охоронними і при цьому |
| суспільства. За феодалізму | а) правоздатність (але з | кримінально-правові норми - |
| вона стала основною формою | викл-ями для шв. фіз. | матеріальні. К |
| державного правління. | осіб, наприклад, ембріонів) | матеріальним слід |
| У буржуазному ж суспільстві | б) деесп-ть (у рез-ті своїх | віднести і ті процедурні |
| збереглися лише | д-й слід придбати ть права та | норми, які |
| традиційні, а в основному | зобов-ти). Можлива (для | регламентують порядок |
| формальні риси | фізосіб) частково. деесп-ть | реалізації матеріальних |
| монархічного управління. | (за віком 14,15,16 років) | регулятивних норм. Всі |
| У свою чергу монархія | або огранич. (в результаті | процесуальні явища - |
| поділяється на: абсолютну | суду). Для юр. осіб деесп-ть | процедурні. Процедуру-|
| (така форма правл, при | м.б.: а) статутна (згідно | порядок здійснення тієї |
| якій влада цілком | зі своїм статутом або полож-ю). | або іншої юридичної |
| належить одній особі), | б) нормативна (ограніч. | діяльності. Процедури справ |
| конституційна | з-ном). О-ти правоотн-й - | на: правотворчі і |
| (обмежена) влада | все те, з приводу чого | правореалізующіе. |
| обмежена представницьким | метушня. правоотн-а, тобто усі | Правореалізующіе процедури |
| органом. Огранич монарх | мат. і Нематов. блага. | бувають матеріальні та |
| ділиться на дуалістичну | | процесуальні. |
| (гос влада носить | 3. Право і релігія. Релігія | Процесуальна процедура - |
| двоїстий характер) і | - світогляд та | це порядок реалізації |
| парламентарну (править | світовідчуття, а також | матеріальних охоронних |
| формую-ся з представить | відповідну поведінку і | норм (по-іншому - |
| певних партій | специфічні дії, | санкцій). Відповідно, |
| які отримали більшість на | засновані на вірі в | норми, що регламентують |
| виборах). | існування бога або | процедуру реалізації |
| | Богів, надприродного. | Санкцій, є |
| 3. Публічне і приватне | Маркс стверджував, що | процесуальними. Кордон |
| право. Для поділу права на | "релігія буде зникати в | між матеріальним і |
| приватне і публічне | тій мірі, в якій буде | процесуальним в системі |
| необхідний характер правових | розвиватиметься соціалізм ". | права проходить як усередині |
| взаімоотн-ий між | Однак "історія показує, | процедурної сфери (між |
| індивідуумом і | що державне | нормами матеріальної |
| гос.організ-ми структурами | руйнування релігії | процедури і процесуальними |
| суспільства. Якщо особа явл. | неминуче тягне за собою-| нормами), так і на стику |
| незалежним суб'єктом права | моральну деградацію | процесуальних норм і |
| - Таке право приватне. Якщо | суспільства і ніколи не | матеріальних охоронних |
| суб'єкт виступає як частина | приносить користі праву і | норм (між нормами |
| соціального цілого - таке | правовому порядку, тому що, в | кримінального процесу та |
| право публічне. До приватного | зрештою, і право і | нормами кримінального права). |
| праву відносять ті галузі, | релігія покликані закріплювати | |
| кіт покликані забезпечити | і затверджувати моральні | 3. Нормативно-правовий акт |
| інтереси приватних осіб | цінності, в цьому основа їх | - це офіційний акт |
| (гражд, банківське, страх, | взаємодії ". На основі | правотворчості в якому |
| патентне). До публічного права | релігійних уявлень | містяться норми права. |
| відносять галузі держав, | складаються релігійні | Створюється в результаті |
| администр, кримінального прав | норми як один з | правотв-ой деят-ти гос-ва |
| | Різновидів соціальних | або всенародним |
| | Норм. Характер | голосуванням (референдум). |
| | Взаємодії норм права та | НПА класифікації по різного при |
| | Релігійних норм в системі | підставах: юридичної |
| | Соціальної регуляції того | силою (закони і подзак-і); |
| | Чи іншого суспільства | обсягом і характером дії |
| | Визначається зв'язком | (загального, огранич, |
| | Правових і релігійних норм | виключить); за суб'єктами їх |
| | З мораллю і зв'язком права з | видають (законод, який виконав, |
| | Державою. Правові та | судебн). |
| | Релігійні норми можуть | |
| | Збігатися з точки зору | |
| | Свого | |
| | Морально-етичного | |
| | Змісту. Наприклад, серед | |
| | Заповідей Нагірної | |
| | Проповіді Христа - "не | |
| | Убий "і" не вкради ". | |
| | | |
| | | |
| Б-4 | Б-5 | Б-6 |
| 1. Предмет ТгіП-основні | 1. Поняття держави. | 1. ТГіП в с-ме товариств. |
| загальні закономірності | Гос-во - це особлива орг-я | наук. ТГіП - одна з |
| вознікн-я, функц-ия і | публічної, політичної | базових наукових дисциплін |
| розвитку держ. і права. | влади пануванні. класу | юр. профілю. Термін |
| У самій ТГіП 2 сторони: | (соц. групи, блоку клас. | "Теорія" в дан. Сл. Означив. |
| гос-во и право, кот. не | сил, всього народу), | узагальнена назва цілого |
| сущ. ін без одного. Сущ. | маючи в своєму розпорядженні. спец. апаратом | ряду окремо. теорій, кот. |
| неск. підходів до изуч-ю | упр-я і примушуючи-я, яка, | предст. собою конструкції |
| предмета: 1. гос-во - | представляючи общ-во, осущ-ет | ідей, кот. спираються на |
| творець права, але очевидно, | рук-во цим общ-вом, | различ. дані про Г і П. |
| що це не завжди так, | обесп-і його інтеграцію і | ТГіП - це систематизує-е |
| гос-во д. відкривати право | володіє суверенітетом. | знання про Г і П і про їх |
| дія-ти. 2. ліберальна | Держ-во керує общ-вом, | взаємозв'язку, представл. і |
| концепція (право склад-ся в | здійснення. політ. владу в | визнані различ. науч. |
| заг-ве): право - продукт | масштабу зобра. всієї країни. Для | школами. |
| жізнед-ти общ-ва, рез-т | цієї мети ісп. гос. | ТгіП явл общетеоретіч-й за |
| конфлікту інтересів людей. | апарат, для сприяння з-я кіт. | відношенню до інших юрид |
| Основа права склад-ся в | збирають податки. Необхідно | наук; узагальнює дані та |
| процесі отнош-й людей, а | наявність 3 составл-их: | висновки юрид наук з метою |
| д-ва лише санкціонує | сукупність людей-народ; | більш глубогіх тео |
| пр-ла або стереотипи | пануюча над ними | узагальнень; досліджує |
| поведінки в тій чи іншій | влада; територія як | основні закономірності |
| ситуації. Тоді | межа дії цієї | розвитку державної реєстрацiї і права в |
| держава, у випадку | влади. | цілому; виробляє загальні |
| порушення може примушувати | | поняття на які |
| порушника до соверш-ю | 2. Предмет і метод | спираються др юрид науки. |
| шв. дій. Зараз | правового регулювання-це | |
| прийнято дотримуватися-ся 1-го | найбільш істот підстави | 2. Право і мораль. Мораль |
| підходу. | для поділу системи права | визна-чається як форма общ-го |
| Методологія ТГіП .- | на галузі. П-це те на | свідомості, що відображає |
| застосований. сукупно. | що впливає право | соціальної дії. у вигляді |
| определ-их теоретичних | певної галузі | специфічний. історично |
| принципів, логічний прийомів і | (товариств відносини). М-це | обумовлений. уявлень про |
| способів дослідні-я основних | способи впливу галузі | добро і зло, які |
| загальних закономірний-їй вознікн | права на определ види заг | закреп-ся у свідомості людей |
| та розвитку госуд.-правових | відноси. М. залежить від | у вигляді принципів, норм, |
| явищ. Для пізнання та | взаємного положення | ідеалів, покликаних |
| пояснення основних | учасників правовідносин | регулювати поведінку |
| закономірно | (рівності сторін, | людей з метою збереження та |
| государ.-правових явищ | обязивающ, запрещающ.) | розвитку суспільства як |
| широко використовують | | цілого. Право і мораль - |
| логічні прийоми: аналіз, | 3. Історична школа | основні соціальні |
| синтез, індукція, дедукція | права. Предст цієї школи | регулятори поведінки |
| і гіпотеза. | расматр право як вираження | людини. Вони мають спільні |
| Вся совок-ть методів м.б. | волі народу, незалежно від | риси, відмінності й |
| розбита на 3 гр.: | влади держави. Тобто | взаємодіють один з |
| I. загальнофілософської (те ж | законодавець фіксував | іншому. Спільні риси: а) |
| що діалектіч. Логіка | лише те що вже склалося | належать до соціальних |
| II.Общенауч. методи, з | як право в результ історич | нормам і володіють загальним |
| кіт. самий застосовуваний - | розвитку (мова не виник з | властивістю нормативності; б) |
| 1) Теорія с-м або з-мний | договору і не дано від Бога а | є основними |
| аналіз. III.Коліч. методи | розвивається сам собою). | регуляторами поведінки; в) |
| (с пом. ЕОМ) - возм-ть | Німець юристи: Густав Гуго, | мають загальну мету - |
| автоматич. пошуку | Карл Савіньї, Фрідріх | регулювання поведінки |
| нормативних актів, а в | Пухта. Іст шк сильно | людей; г) базуються на |
| наслідку автомоделір-е | перебільшив місце звичаю в | справедливості як на |
| юр. норм. | системі правового регулир | вищому моральному |
| В результаті збирання, | товариств відноси, ставлячи його | принципі; д) виступають |
| обробки, вивчення і | над законом, заперечувала | мірою свободи індивіда, |
| перевірки фактіч матер наука | законодавчих шлях зміни | визначають її межі. |
| виявляє ефективності | існуючого права. | Розбіжності: 1. Мораль |
| держ управ-ия і | | формується раніше права, 2. |
| правового регулює, | | В межах однієї країни, |
| виробляє конкретні | | одного товариства може |
| рекоменд по їх соверш-ію. | | Існувати тільки одна |
| | | Правова система. Мораль ж |
| 2. Державні режими | | в цьому сенсі різнорідна. |
| можуть бути демократичними | | 3. Норми моралі формуються |
| і антидіа-мократіческімі | | як нормативне вираження |
| (тоталітарні, | | що склалися в даній |
| авторитарні, расистські). | | Соціальному середовищі, суспільстві |
| тому основним критерієм | | поглядів, уявлень про |
| класифікації держав по | | добро і зло, |
| даною ознакою є | | справедливості, честі, |
| демократизм форм і методів | | борг. 4. Мораль живе в |
| здійснення | | суспільній свідомості, |
| державної влади. | | Що і є формою |
| Режим визначає характер | | її існування. 5. Чи не |
| державної влади - | | збігаються предмети |
| це співвідношення держави | | регулювання норм права і |
| і особистості; | | норм моралі.Т.е. у них є |
| антидемократичний режим | | загальний предмет регулювання |
| характеризується повним | | і є соціальні сфери, |
| (тотальним) контролем | | які регулюються тільки |
| держави над усіма | | правом або тільки мораллю. |
| сферами суспільного життя | | 6. З точки зору |
|: Економікою, політикою, | | внутрішньої організації та |
| ідеологією, соціальним, | | чи інша моральна система, |
| культурним і національним | | будучи відносно |
| будовою; йому властиво | | цілісним нормативним |
| огосударвстленіе всіх | | освітою, не має |
| громадських організацій | | такий логічно стрункої і |
| (профспілок, молодіжних, | | досить жорсткої |
| спортивних та ін); особистість | | структурою як система |
| у антидемократичною | | права. 7. Право і мораль |
| державі фактично | | розрізняються за коштами та |
| позбавлена будь-яких | | методам забезпечення |
| суб'єктивних прав, хоча | | реалізації своїх норм. Якщо |
| формально вони можуть | | право, як відомо, |
| проголошуватись навіть у | | забезпечується можливістю |
| конституціях; реально | | державно-примусово |
| діє примат | | ой реалізації, то норми |
| держави над правом, що | | моралі гарантуються силою |
| є наслідком | | громадської думки. Право |
| сваволі, порушенням | | і мораль взаємодіють. |
| законності, ліквідації | | Право є формою |
| правових розпочав у | | здійснення |
| суспільного життя; | | пануючої моралі. |
| всеохоплююча | | |
| мілітаризація суспільного | | 3. Суб'єкти правовідносини-|
| життя; ігнорують інтереси | | це суб'єкт права, який |
| державних | | реалізував свою |
| утворень, особливо | | правосуб'єктність і став |
| національних меншин, не | | учасником конкретного |
| враховує особливостей | | правового відношення. |
| релігійних переконань | | Суб'єкти права, поряд із |
| населення. | | Нормами права і |
| | | Юридичними фактами, |
| 3. Право - с-ма общеобязат. | | Являють собою одну з |
| норм, що виникли в | | передумов виникнення і |
| заг-кої практиці, | | існування |
| санкції-нних д-вою і | | правовідносин. За видами |
| спираються у своїй | | суб'єктів права (а значить і |
| реал-ції на возм-ть | | суб'єктів правовідносин) |
| примушуючи-а з боку | | можна розділити на: а) |
| д-ви. | | Фізичних осіб; б) |
| Походження права. | | Організації; в) громадські |
| Правила поведінки дійств-ие | | освіти (народи, |
| в родовій общині, племені | | нації). фізичні особи - |
| (норми звичаїв регулир | | це громадяни, іноземці, |
| труд, полювання, риболовлю, побут, | | особи без громадянства, особи з |
| сімейно відноси.) висловлювали | | подвійним громадянством. К |
| інтереси всіх членів роду. | | Організацій належать: а) |
| У членів роду не було | | сама держава; б) |
| розванта-ий прав та зобов їй. Їх | | державні |
| Адмін обеспеч-сь звичкою | | організації; в) |
| дотримуватися укорінені | | недержавні |
| правила. При переході від | | організації. Серед |
| первоб.-заг. до державного. | | Державних організацій |
| організ-її звичаї | | можна виділити |
| оберну-ся в норми і | | державні органи - |
| охороняються гос-ом, | | державні |
| администр рішення щодо | | організації, які мають |
| конкретних справ яким | | владними повноваженнями. |
| надається обязат-а юридич | | юридичні особи, які |
| сила, видання д-му | | мають |
| нормативних актів содер-їх | | правосуб'єктність, |
| норми права. | | Необхідної їм для участі |
| | | У цивільному |
| | | (Майновому) обороті. |
| Б-7 | Б-8 | Б-9 |
| 1. Теорії походження | 1. Опції гос-ва. Ф-ції | 1. Влада та її види. |
| гос-ва. Єдиної думки на | д-ви - осн. напр-я його | Особливості гос. влади. |
| цього приводу немає. Але першими | д-ти, обумовлюються. його сущ-ма та | Вл в самому загальному вигляді |
| держ.-прав. с-мами були | сприяння з-ем, а також стоять | є |
| рабовлад. с-ми Др. Греції, | перед ним на тому чи іншому | здатність якогось |
| Рима, Єгипту. На тер. РФ, | етапі його разв-я цілями, | суб'єкта підпорядковувати собі |
| PL, D ніколи рабства не | завданнями і його соц. | волю і поведінку іншого |
| було, перше тут метушня. | приз-му. Сущ. мн-во | суб'єкта в своїх |
| феод. Г і П. Є ідея | критеріїв клас-ції ф-цій | власних інтересах або в |
| божественного метушня-я Г і П | д-ви в завис. від: | інтересах інших осіб. |
| (релігіозн. - з-ни шаріату, | а) продолж-ти їх сущ-я і | Ознаки вл: 1. Вл є |
| Мойсея). Але гос. орг-я | д-ти (const, притаманний. д-ві | явл. соціальне, тобто |
| приходить на зміну | на всіх етапах його д-ті і | суспільне. 2. Вл явл. |
| родоплемінної, а право - на | врем.) б) від їх соц. | атрибутами (невід'ємним |
| зміну звичаям. Сущ. | значущості (вир. інтереси | компонентом) суспільства на |
| Природно-правова | правлячих верств або всього | всіх етапах його розвитку. |
| теорія, нерідко з. | Н). в) від сфер їх прилож-а і | 3. Вл може існувати і |
| "Договірної" або теорією | осущ-я (політ., ек., Соц.) | Функц-ть лише в рамках |
| договірного происх-я Г і П. | г) від форм їх реал-ції | суспільних відносин, |
| Гос-во в ній - рез-т | (правотворчі, | тобто такого ставлення, кот. |
| об'їду-я людей на дог. | правоохр.). Також м. | існує між людьми. 4. |
| основі (добровол.). Однією | провести клас-ю на ос. | Осущ-ие влади завжди |
| з розпод. на Заході явл. | терито. масштабу, в lim | є |
| Теорія насильства, Гол. | кіт. вони реал-ся (в Федер. | інтелектуально-вольової |
| причина метушня-я Г і П тут | д-ві, унітарній або | процес. 5. Заг-ті отнош, в |
| - Не в соц.-ек. разв-і | конфедерації). | рамках кіт існує й |
| заг-ва і метушня-і класів, а | В останні роки здійснення. | реалізується Вл, явл-ся |
| у завоюванні, насильстві, | клас-я ф-ций гос-ва на | різноманітним заг. отнош і |
| поневолення одних племен | осн. принципу розділ-я | мають назву |
| ін Матеріалістична | влади. У соотв-і з цим | властевідношення. 6. Важливо. |
| (класова) теорія-Г є | ф-ції: з-нодательние, | ознакою влади є |
| продукт непрімерім-ти | управленч. і судові. Але | те, що вона завжди |
| класових суперечать. | ф-ції гос-ва м. | базується на силі. Види |
| Органічна теорія-суспільство | підрозділити і в завис. від | влади: а) владу в |
| і д-ва предст-ють собою | обумовлюються ти "природою всякого | масштабі всього суспільства; б) |
| єдиний організм состоящ з | общ-ва ". У соотв-і з цим | владу усередині того чи |
| людей, подібно як чоловіче | критерієм ф-ції підрозділ-ся | іншого колективу |
| орган складається з клітин. | на: 1) ф-ції д-в | (організації); в) владу в |
| Психологічний теорія-Г | експлуататорських типів | відношення між двома |
| виникло в результ | (домінір. роль ф-цій | індивідами. Вл можна |
| психологічний потреби людей | прямого пригнічений-я експл-щим | поділити також на |
| жити в рамках організ-го | класом Н.) 2) ф-ції д-в | політичну і |
| суспільства. | демокр. типу (второстеп. | неполітичну. Вл м.б. |
| | Знач-е ф-ції прямого | демократичної або |
| 2. Право та економіка. В | придушення) 3) ф-ції, | недемократичною. До особливих |
| даному ж випадку під Е | випливають з природи | властивостям гос. влади можна |
| слід розуміти | всякого общ-ва - обесп-і і | віднести слід-чі: Гос.власть |
| певну соц-ту сферу, | постач-і природ. усл-й | публічна .. Гос.власть |
| а саме - діалектичне | життя общ-ва. Також зовнішні | суверенна, що означає її |
| поєднання соц-х відносин і | ф-ції д-ви (рішення | незалежність зовні й |
| соціальної діяльності, | м/нар. завдань). Головна ж | верховенство всередині країни. |
| пов'язаних з виробництвом, | ф-ція і мета нормального | Гос.власть універсальна: |
| обміном і розподілом | д-ви - охорона інтересів | вона поширює свою |
| матеріальних благ. | чола, захист його прав. | силу на всю територію і на |
| Визначальну роль у сфері Е | | все населення країни. |
| відіграють відносини | 2. Наступність і | Гос.власть діє |
| власності. Е як | оновлення в праві. | постійно і безперервно. |
| явище базисного порядку | | |
| має визначальне значення | 3. Правомірне поведінка. | 2. Право і політика. В |
| по відношенню до П як до | правомірні варіант | сучасному значенні |
| частині надбудови. Базис | поведінки-який будучи | політику в самому загальному вигляді |
| суспільства, по-перше, | заг. за необхідне, | можна визначити як |
| обумовлює необхідність | бажаним або соціально | соціальну сферу, в якій |
| правового регул-ия в цілому, | допустимим, осущ-ся в | стикаються, борються, |
| по-друге, визначає той | відповідно до правових | реалізуються інтереси |
| або інший тип П, по-третє, | приписами (не виходить | (насамперед |
| визначає конкретних рис | за рамки дозволеного | економічні, |
| П тієї чи іншої країни у | законом) і з постач-ся | матеріальні) великих |
| даний ист-ий період. Маркс | можливістю гос-ої захисту. | Соціальних груп: класів; |
| відзначав, що "П ніколи не | ПРП, як і неправий-е має | народів, національних, |
| може бути вищою, ніж Е | дві сторони - об'єктивну і | релігійних, |
| лад і обумовлене їм | суб'єктивну. О-ву сторону | професійних співтовариств |
| культурний розвиток | ПРП можна розглядатися на | і др.соціальних спільнот. |
| суспільства ". В умовах | основі тих же елементів | Політика і виникає як |
| ринкової Е і переходу до | (категорій), що й О-ву | явл. разом із соціальною |
| ринку відзначають наступні | бік протиправного | диференціацією суспільства, |
| напрямки використання | поведінки. Мова йде про | розшаруванням його на великі |
| правової форми-а) | поведінці, визначеному | соціальні групи, |
| визначення цілей ек-го | результаті і причинного | володіють своїми особливими |
| розвитку; б) закріплення | зв'язку між ними, тільки у | інтересами. Гос-во |
| рівноправності всіх форм | ПРП все йде зі знаком | являє собою найбільш |
| влас; в) визначення | плюс. S-ва сторона ПРП, | потужний, найбільш |
| кола суб'єктів ринкових | як і S-ва сторона ПрпрП, | досконалий інструмент |
| відносин; г) витіснення | характ-ся | реалізації політ-их |
| порочних засобів ведення | інтелектуально-вольовим | інтересів, тому серед |
| господарства та комерції; д) | ставленням суб'єкта до | суб'єктів політики йде |
| продумана податкова | свого діяння і його | постійна боротьба за |
| політика; ж) встановлення | наслідків. Однак якщо | володіння важелями |
| юрид-их санкцій за ек-ие | для S-ної боку | гос.власті, за наближення |
| правопорушення-а. Т.ч. | правопорушення-ия характерно | до неї. Політика м.б. і |
| співвідношення і взаємозв'язку П | специфічне | антидержавної |
| і Е визначаються необх-ю: | інтелектуально-вольове | (терористичні |
| а) створення правовими | стан правопорушника, | організації і т. п.). |
| засобами умов для | що має назву провиною. | Однак у будь-якому випадку вона |
| нормального розвитку рин. | Види: 1) ПРП, при якому | стосується держави, |
| Е; б) забезпечення | суб'єкт усвідомлює | зачіпає його інтереси. |
| справедливого розподіл. | необхідність вимог | Право має політичну |
| доходів між різними | правових норм. 2) суб'єкт | природу, бо за своєю суттю |
| шарами суспільства через | підпорядковує свою поведінку | є нормативною формою |
| систему податків, гос-ий | правовими приписами лише | узгодження воль і |
| бюджет, спеціальні соц. | з тієї причини, що "так | інтересів великих |
| пр-ми. Відповідно до Конст. РФ | роблять все ". 3) суб'єкт | соціальних груп. Проте |
| (ст. 8) в Росії гарант-ся | виконує і дотримується | право може служити формою |
| єдність ек-го | правові вимоги під | вираження і осущ-ия |
| простору, вільне | загрозою заходів | політики лише до тих пір, |
| переміщення товарів, послуг | державного | поки сама ця політика |
| і фінанс. коштів, | примусу чи вже в | будується на вихідних |
| підтримка конкуренції, | результаті їх застосування. | засадах права і |
| свобода ек-ой деят-ти, а | Механізм формування ПРП | справедливості, тобто до тих |
| також визнаються і | взаємозв'язок 3-х підсистем - | пір, поки право |
| захищаються так само | юридичної | використовується гос-му в |
| приватна, держ-а, Муниц. і | (спец.-юридич.), | відповідно до його |
| інші форми власності. | психологічного та | природою. |
| | Соціального механізму. | |
| 3. Правопорушення-е - | | 3. Правопорушення: поняття, |
| протиправним., товариств. | | Ознаки, види. |
| небезпечне діяння | | Правопорушення явл основним |
| дієздатної особи. Обязат. | | Видом неправомірного |
| ел-т - S-т, наділений | | поведінки. Правопорушення |
| право і деесп-тьма. Для | | притаманні сл-чі ознаки: 1) |
| визнання недеесп-ти мало | | гірш - це завжди діяння; 2) |
| обліку в психдиспансері, | | гірш - це діяння, яке |
| обязат. обстежують-і спец. | | Небезпечно для суспільства, |
| комісією. S-тивна сторона | | завдає йому шкоди. 3) гірш - |
| правопорушення-я - псіхіч. отн-е | | це протиправне діяння, |
| чол. до свого діяння. Воно | | тобто таке діяння |
| може вир-ся відмінності. | | Вчинення кіт. правом |
| ступенями вини: 1) прямий | | заборонено в тій чи іншій |
| умисел (свідомо) | | формі. 4) гірш - це завжди |
| 2) непрямий умисел (знає, | | діяння винна. Гірш - це |
| але наруш-е з-ну - побічний | | заг.-небезпечне протиправне |
| ефект його д-ти) | | винне діяння. Гірш |
| 3) злочинна | | прийнято ділити за ступенем |
| самовпевненість (коли чол | | общ-ої небезпеки на |
| знає, що він порушує з-н | | злочини і проступки. |
| та м. виникнути | | Проступки, у свою чергу, |
| сусп-небезпечні | | ділять на адміністративні, |
| наслідки; Ех - п'яний за | | громадянські і |
| кермом) 4) недбалий-ть (коли | | дисциплінарні. |
| людина не знала, що | | Злочини - найбільш |
| порушує закон або що | | небезпечні для суспільства |
| будуть суспільно-небезпечні | | правопорушення. Чинний |
| наслідки, але повинен був | | Кримінального кодексу Російської |
| б знати). О-тивна сторона | | Федерації (ст. 14) дає |
| правопорушення-я - товариств. | | Наступне визначення |
| небезпечні наслідки | | злочину: "винне |
| протиправних д-й. О-т | | вчинене суспільно |
| правопорушення-й - ті О-ти права, | | небезпечне діяння, яке заборонено |
| кіт. захищені з-ном. | | Цим Кодексом під |
| Види правопорушення-й розділ. | | Загрозою покарання ". |
| 1) за галузями з-нод-ва 2) за | | |
| ступеня товариств. небезпеки: | | |
| провини і злочини. | | |

| Б-10 | Б-11 | Б-12 |
| 1. Типологія | 1. Держава і економіка. | 1. Геополітичні фактори |
| государств.Формаціонний і | | в розвитку гос-ва. |
| цивілізаційний підхід. | | |
| Типологія є вчення про | 2. Об'єктивне право-| 2. Норма права і стаття |
| типах держав. Тип | представл собою | норм.-правов. акта. Способи |
| держави определ на | сукупність правових норм, | викладу норм права. |
| підставі того, який | що визначають содерж-ие прав | Норма права-общеобязат. |
| економічний базис це | та зобов їй персонально не | повед-е, складність ся у громад. |
| д-ва захищає і інтересам | певного кола | практиці (у рез-ті |
| якого пануванні-го класу | суб'єктів. У них | багаторазової повторюваності |
| воно служить. В основі | міститися приписи, | цього отн-я) санкціонує. |
| формаційного підходу лежить | що відносяться до безлічі | д-вою та Опір-ся на |
| поняття | осіб, находящ-ся у сфері | возм-ть примушуючи-я зі |
| "Суспільно-економічна | дії правової норми. | боку д-ви. Прав. норми |
| формація ", яка покликана | Суб'єктивне право-є | клас-ся: 1) За функцій кіт |
| характеризувати тип | індивідуалізоване | виконую норми: а) |
| суспільства в єдності його | право. У ньому загальні юридич | регулятивно; |
| базису і надбудови. Цей | права і обов'язки | б) охоронні. 2) За |
| підхід розроблений в рамках | стають приналежності-ью | ступеня обязат-ти: |
| марксистської теорії. | конкретних осіб і таким | а) імперативні |
| Розрізняють 3 типи | чином переводять їх у | (обов'язкові) |
| експлуат-го панування: | площину правовідносин. | б) диспозитивні (кілька |
| рабовл, феодальна, буржуазна | | варіантів, і м. вибрати) |
| та історичний тип | 3. Прогалини в праві і | в) рекомендаційні. 3) За |
| соціаліст гос-ва. В | способи їх заповнення. | сприяння з-у правомочності в нормі: |
| основі цивілізаційного | Пробіл в позитивному праві - | а) норми, сприяння з. заборони |
| підходу лежить поняття | коли немає ні з-ну, ні | б) зобов'язують в) управомач. |
| "Цивілізація". Цівіле-ий | подз-ного. акта, ні звичаю, | 4) За ступенем |
| підхід орієнтований на | ні прецеденту. Пробіл в пр | визначеності: а) абс. |
| пізнання минулого через | може бути заповнений тільки | певні норми |
| діяльність людини: | створенням нов норм пр. | (формулір. пр-ло, усл-е його |
| трудову, політичну, | Таким чином, осн ср-в | д-я і санкцію з ісчерпив. |
| соціальну-во всем | усунення прогалин-це | повнотою); б) відносить. |
| різноманітті гро-х | правотворчу. Але можливо | опр-нние (допуск. возм-ть |
| связей.Человек коштує в | ріш юр справи до видання пр | вар-тов з урахуванням конкр. |
| центрі як творча | норм: вдаються до юр | обставин); |
| особистість, а не як | аналогії. Юр аналогія - | в) альтернативні |
| знеособлений індивід. В | дозвіл випадку | (предусматр-і кілька |
| типології держави | перебуває у сфері пр | варіантів). 5) По колу |
| слід враховувати як | регулювання, шляхом | осіб: а) загальні; |
| цивілізаційний підхід, так | застосування пр норми, | б) спеціальні. |
| і формаційний. | регулир подібні по хар-у | Факультативні норми - |
| | Отнош (аналогія закону), | дозволю. при опр. усл-ях |
| 2. Демократичний режим. | або на основі загальних засад | відступати від гол. вар-та |
| Демократичний режим | зак-ва (аналогія | повед-я, обираючи запасний. |
| складається в правових | права). Т.ч., відмінності: АЗ та | рекомендаційних норм - з |
| державах. Вони | АП. АЗ застосува, коли | неск. вар-тов повед-я |
| характеризуються методами | необхідно дозволити конкр | рекоменд. один. Є норми |
| існування влади, | юр справа, коли отсутс норма | основні (вихідні) і |
| які реально | права, регулир дані заг | похідні (деталіз-щие); |
| забезпечують вільний | отнош, але можна відшукати | пост. і тимчасові. Особлива |
| розвиток особистості, | норми, що регулюють подібні | група - заохочувальні. |
| фактичну захищеність її | отнош. АП - прийняття | Серед регулятивних і |
| прав, інтересів. Конкретно | рішення з конкр справі на | охоронних виділ. |
| режим демократичній | основі заг принципів пр. | спеціалізуються.: дефінітивного |
| влади виражається в | при АП відсутній аналог | (сод. определ-я юридич. |
| дотримуюся-щем: режим | норма, тому виникає | понять); норми-принципи; |
| дає свободу | необхідність звернений до заг | оперативні (направл. на |
| особистості в економічній | принципам пр Тут мова | скасування актів, їх розпод-е на |
| сфері, що становить | може йти скоріше про | нові отн-я), колізійні |
| основу матеріального | самостійно джерелі права - | (позвол. вирішувати справу в сл. |
| благополуччя суспільства; | принципах пр. Застосовуючи | конфлікту норм). |
| реальна гарантованість | аналогію, необхідно | Стаття НПА-е?? про форма |
| прав і свобод громадян, їх | розрізняти правоустан юр | вирази, спосіб викладу |
| можливість виражати | діяльність (сост в вуст пр | правової норми. Способи |
| власну думку про | та зобов сторін) і до правоохоронних | викладу: а) прямий (у ст. |
| політиці держави, | юр деят (определ заходи юр | НПА утримуючі всі 3 елементи |
| брати активну участь у | відповід). У правоуст деят, | правової норми-гіпотеза, |
| культурних, наукових та | особливо у сфері приватного | диспозиція, санкція); б) |
| інших громадських | права, без аналогії | відсильний (маються відсилання |
| організаціях; створює | обійтися неможливо, і це | до інших статей); |
| ефективну систему прямого | навіть законодавчо | в) бланкетний (у ст. НПА |
| впливу населення | закріплено. Аналогія | утримуючі лише відповідальність |
| країни на характер | застосовується, як пр, в | за порушення определ-х |
| державної влади; в | рамках 1 галузі права. | правил, самих правил в них |
| демократичній державі | міжгалузева аналогія | не містить-ся). |
| особистість захищена від | звані "субсидіарної". суть: | |
| сваволі, беззаконня так | при відсутності в цiй | 3. Правовий нігілізм. |
| як її права знаходяться під | галузі права необхідних | Правовий нігілізм |
| постійною охороною | юр підстав для застосування | є |
| правосуддя; владу в | аналогії закону або права к | невизнання права як |
| однаковою мірою | випадку, можливе звернення | соціальної цінності і |
| забезпечує інтереси | до норм і принципів др | проявляється в |
| більшості і меншості; | галузі права. | негативно-негативному |
| основним принципом | | ставлення до права, законам, |
| діяльності | | правопорядку у невірстві в |
| демократичного | | необхідність права, його |
| держави є | | можливості, громадську |
| плюралізм; державний | | корисність. форми правового |
| режим базується на | | нігілізму: а) умисне |
| законах, які відображають | | порушення законів та інших |
| об'єктивні потреби | | нормативно-правових актів; |
| розвитку особистості та | | б) масове недотримання і |
| суспільства. | | Невиконання юридичних |
| | | Приписів; в) видання |
| 3. Реалізація права. | | Суперечливих правових |
| Поняття і форми. | | Актів; г) підміна |
| Право - с-ма общеобязат. | | Законності |
| норм, що виникли в | | доцільністю; д) |
| заг-кої практиці, | | конфронтація |
| санкції-нних д-вою і | | представницьких і |
| спираються у своїй | | виконавчих структур; е) |
| реал-ції на возм-ть | | порушення прав людини; |
| примушуючи-а з боку | | Правовий нігілізм - це |
| д-ви. Реализ норм права-| | патологія правового |
| втілення їх приписів в | | свідомості, обумовлена |
| поведінку людей. Форми | | певним станом |
| права: здійснення | | суспільства. Тому шляху |
| (використання) права, тобто | | боротьби з ним повинні бути |
| реалізації можливостей; | | різноманітні. |
| виконання зобов їй | | |
| (вчинення приписів | | |
| норм права); дотримання | | |
| зобов їй (утримаюсь від | | |
| заборонених дій); | | |
| застосування права. | | |
| Способи реал-ції пра