Абашевская культура
У Поволжі
Абдикація
ж. лат. зречення; відмову від сану і влади правителя, складання з себе цього звання; абдікаціонний акт, заручная за зречення, відмовних, зарочная запис.
АГІТАЦІЯ
латна. народна або станова смути, намовив, намови і хвилювання, тривога. Агітатор, волнователь, підбурювач, смутчік, призвідник заколоту.
АГЕНТ
м. лат. особа, якій доручено справа від особи ж, громади, товариства або від уряду; нижча ступінь повіреного однієї держави при іншому; приватне довірена особа по справах, уповноважений, ділок, посередник, ходок, старатель, стряпчий, повірений, прикажчик. Агентів, все, що його. Агентська справи. Агентство Ср звання, посада, коло дій агента;
місце проживання, контора агента.
АДВОКАТ
м. лат. присяжний повірений, правознавець, що бере на себе ведення позовів та захист підсудного; приватний посередник і з позовів, стряпчий, ходок, ділок. Адвокатські прийоми. Адвокатство СР, адвокатура ж. стряпчество. Адвокатнічать, адвокатствовать, стряпнічать, ходити по справах, по судах, по позовах.
АДМІНІСТРАЦІЯ
ж. лат. уряд, управління, розпорядок, Завідування, улаштування.
Взяття під нагляд справ неплатника. Адміністраторство Ср завідування цими справами;
сама особа або місце, на яке це покладено. Адміністративний порядок справ, розпорядчий, несудовий, распорядковий, виконавчий; адміністраціонний, до адміністрації, особливо в другому значенні, що відноситься. Адміністратор м. господар, керуючий, завідувач, розпорядник, управитель; адміністраторів, йому належить; адміністраторський, до нього відноситься.
АДМІРАЛ
м. генерал флоту, контр-адмірал, генерал-майор; віце-адмірал, генерал-лейтенант; адмірал або повний адм. генерал від флоту.
Денная метелик Аталанта, чорна, з алою каймою по подолу крил;
раковина Conus ammiralis. Адміральша, дружина адмірала. Адміралови окуляри, адміральшін очіпок; адміральський жезл. Адміральський час флотс. Опівдні, час випити горілки. Адміральство, чин його, звання. Адміралтейство Ср місце та будівлі, де виробляються справи і роботи флоту; тут верфі, елінгі, доки, майстерня, запаси, іноді й саме управління; адміралтейський, до нього належить, относящ. Адміралтейств-рада, при морському мініст., Для обговорення справ з морської військової частини.
АД'ЮТОР
м. лат. помічник, посібник, подручнік. Ад'юнкт м. помічник академіка або професора, пріобщнік, общнік, товариш; вчене звання під академіком або професором; ад'юнктша, жінка його. Ад'юнктово читання. Ад'юнкт платню. Ад'ютант м. латин. військовий офіцер у званні це при генералові, для доручень і передачі наказів; ад'ютантша, жінка його. Генерал-ад'ютант і флігель-ад'ютант, генерал і офіцер в цій же посаді при Государ. Старший-ад'ютант. при писемних справах корпусного штабу, в роді начальника відділення. Дивізійний, полковий, батальйонний ад'ютант. завідують письмовими справами (і музикантами) при своїй частині військ.
АКЦИЗ
м. податок на предмети внутрен. споживання, противо. мито, митний збір;
плата в казну або відкупники, місту, громаді з промислу або з товару; Мит. Акцизні доходи. Акціденція ж. доходи випадкові, неокладние, при посаді; законні збори з прохачів і з справ;
понесеш, поклони, гостинці, подяки, побори, зриви, хабарі.
Аларміст
м. ФРН. челов., який все державна і народна події гласно і шумно тлумачить в погану сторону, пророкуючи біду і тривожачи цим суспільство; тревожнік, сполошнік, шумовка, набатчік, невгамовні, неупокой; мисливець кричати караул.
АМАН
в областях, прикордонних з Туреччиною, з Азіею: пардон, помилування, пощади; здаюся, помилуй, пощади. Хто кричить аман, хто Атлан, безтолочь: хто здавайся, хто на кінь. Аман і пардон поважай, Солде. На аман, на пардон у русскаго і слова немає.
Аманат
м. заручник людина, чоловік, узятий в заставу, у забезпечення чого, вірності племені чи народу, підданства підкорених і пр. Козаки кажуть: аманатчік. Аманатів, йому належить аманатскій, до них відноситься.
Амбіції
ж. франц. почуття честі, благородства; самолюбство, пиху, зарозумілість; вимогу зовнішніх знаків поваги, пошани. Він при амбіції, жартівливо, при шпазі. Амбітний, себелюбному, марнославний, жадібний до почестей, похвал, заохочень нагородами та відзнаками.
Амністія
грец. всепрощення, загальне прощення, помилування винних, особ. політичних, після війни, обурення Іпр.
АМОРТИЗАЦІЯ
боргу, сплата, погашення.
Ананьїнська культура
8 ст. до н.е. в Приураллі
АПЕЛІРОВАТЬ
лат. кликати вище по суду; переносити справу у вищу ступінь, оскаржити рішення у судовому порядку, внески справу. Оскаржити можна справу, за цінності позову або за родом не підлягає внеску. Апелірованіе Ср ОКН. апеліровка, апеляція ж. об. перенесення, внесок справи у вищий ступінь суду; заклики, волаючи про правосуддя. Апеляційний, до внеску, волаючи относящ. Апелянт, апелятор м. апелянтка, апеляторша ж. чолобитники, прохач, взнесшій справу вище; взносітель; апеляторскій, до нього відноситься. Апель м. знак або голос (сигнал) трубою кінноті для збору разсипних (фланкеров); збір, поклик, скликаючи, заклик, клич.
Аристократи
ж. грец. правління, де верховна влада в рука вельмож, особливого вищого стану; вельможедержавіе, боярщіна;
саме стан цей, вельможі, знати, вищі бояри, окольничий, вища стан за правом народження, родова знати;
дворянство взагалі чи дворянство титуловані (князі, графи) і найвідоміші стовпові пологи. Аристократія багатства, аристократія грошова, імените купецтво; аристократія розуму, вченості, колір вчених, розумних людей, освіченості та ін Аристократичне правління; аристократичні переконання, поняття; аристократичний погляд. Аристократ м. аристократка ж. вельможа, знатний боярин, не стільки за сану, як за родом;
прихильник, захисник аристократичного правління. Йому хочеться потрапити в аристократи, він лізе в знати. У будь-якому стані якої і званні можуть бути свого роду аристократи, які вважають себе, від природи і без заслуг, вище за інших.
АРКЕБУЗІРОВАТЬ
кого, розстріляти, стратити расстрелянии; від стар. фрнц. аркебеза, рушниця, пищаль, мушкет.
АРМА
м. орнб. татрс. розбійник, грабіжник, забіяка; Арман, розбійничати, буянити.
АРМІЯ
ж. фрнц. державне сухопутне військо; військова рать, воїнство, сила, піша та кінна, крім морської;
польова війська, противо. гвардія.
Значна сила, під загальним початком головного воєначальника; в цьому знач. у держави може бути кілька армій. Армійський, що належить, властивий армії; військовий, ратний; бойовий, військовий;
НЕ гвардійський і не гарнізонний. Армієць м. служить в армії, особ. в піхоті. Армейщіна ж. збираються. армійський; армієць, армійці;
грубий, необтесаний служака. Армада ж. испан. величезний військовий флот в море. Армада м. ісп. ссавці. тварина Південної Америки, панцирнік, латник, броненосець. АРМАТОР м. споряджали на свій рахунок торговельне або промислове судно; судохозяін. Арматорскій корабель, арматорскіе витрати. Арматґра ж. лат. влас. озброєння, військові обладунки;
мальовниче, різьблене, ліпне зображення пристойно і красиво расположеннаго зброї, військових, а іноді й іншої зброї;
прикраси та обстановка родових гербів;
бляха, щиток на ківерах; оправа пріроднаго (вооруженнаго) магніту. Арматґрния оздоби. Арматурний список, іменна відомість нижнім чинам, з показанням при них мундирних і амунічних речей. Арматурна відомість, розпис тих самих речей в полку чи іншої окремої команді. Арматґрщік м. хто пише, ріже, ліпить, чеканить, робить арматуру.
АРЕШТ
м. фрнц. затримання людини під вартою, взяття під варту, ув'язнення; домашній арешт, наказ не виходити з дому; арешт з виправленням посади, про чиновника, тимчасове відібрання в нього шпаги. Арешт маєтки, заборона, заборона з віддачею під нагляд. Арештувати кого. взяти або віддати під варту, під варту, або тільки відібрати у підлеглого на термін шпагу. Арештувати судно, товар, накласти ембарго, заборона, затримати і віддати під нагляд. В таких-то випадках товар арестґется. Заарештований Ср ОКН. затримання, взяття під варту, під нагляд; відібрання шпаги. Арештант м. арештантка ж. хто під арештом; нятий, стар. нятец, подстражний, заключенік; острожнік, колодник, невільник; так у нас заборонено кликати арештантів; народ кличе їх нещасними, хворобами. Не в роді арештанта, вираз, прийняте для означення йдуть своєю волею по етапах на казенний рахунок, на батьківщину, для переселення Іпр. Арестантови, арестанткіни прикмети. Арештантські кайдани. Арештантський ж. місце утримання заключеніков, кімната, відділення або особливий для цього будову, казематка, мішок, кам'яний мішок, блошніца.
Археологічні культури
Сукупність пам'яток, які належать одній території і епохи і мають загальні особливості
АСОЦІАЦІЯ
ж. фрнц. скоп, з'єднання, товариство, братство, союз, суспільство, громада, артіль, здружитися, злагоди для якоїсь спільної мети.
Аутодафе
Ср нескл. испан. (у перекладі: подвиг віри) кару за злочин проти віри, страта єретика; звичайно розуміють багаття, спалення.
БАРИНОВ
м. бари, барі, мн. пані ж. боярин, пан, людина вищого стану; дворянин, іноді кожен, на кого іншого служить, в противо. слуги, слуги. Великий і менший пан весіль., Дружка, см. боярин. Чи не стане хліба, пан дасть, приказка безтурботних селян. Пан-то ти пан, та тільки я тобі не слуга. Ти пан, та й я не татарин. Чи не рівні бари, не рівні і селяни. Хоч ликом шитий, та пан. Чи не багатий, та славен; той же пан. Корегскій пан: сам кричить, сам і оре; корегуйте, близько Буї. Збережи Бог від мору, від пожежі та від нашого брата, як потрапити до бару, говірка. крст. Всіх грошей у бар не обереш, говірка. при закінченні торгівлі. Великому панові товар віддай, а гроші після. Що не краще (більше) пан, то гірше борги платити. Слґгі в шовках - бари в боргах. Бари липові, мужики дубові. Чи не кору пан хлібом, а слуга бігом. Який пан, такий і селянин. Пан за пана, мужик за мужика, варто. Учадів пані в нетопленій світлиці, про примхи. Кабибаринька НЕ уськала, так би й пан не гавкав. Ай да ти, ай да я, ай да пані моя! Барінушка, барінок ти мій, панійка моя. Сидить пані (баба) на печі в білій епанечке, труба. Хто у вас пан в будинку? господар. Жити паном, широко, торовато, пишно, по-панському, в достатку. Полубарін, челов. середнього стану; члв. барскаго, незаконнаго роду.
Пан Сиб. шутч. Веред, чиряк, болячка. Пан сіл, повороту не дає.
Пані, вид куща глід, Crat'gus oxyacantha, глоду, глудіна, Глогов, боярка.
Пані, народна. пісня і танець, витісняється нині, разом з балалайкою, куплетами і кадриль. Баринова шапка: баринін салоп, говорячи про відомих осіб, інакше, взагалі панський. Якби не панський розум, та не мужича простота, що б було? Вільному (казенному) просторіше, барському спокійніше, жити. Барський гнів та панська милість, так само небезпечні. Барська милість, Божа роса. Коли панський дурень, так і червоний ковпак. Холоп панського добра не береже. Душа Божа, тіло Государеве, а спина панська. Барська ласка до порога. Барська милість - Киселева ситість. Живе панському, по-панському. Барське село, поміщицьке. Барської роботи не переробити. Барська-пані, рід господині, ключниці, повірниці в панських. будинку; ходив не в сарафані, а в спідниці і кофтині, Шугая. Довелося і панському-пані тошнехонько. Не по ніж панської-пані плакати. Барська пиху, вогняна квітка, Lychnis chalcedonica, татарське мило, дике, зозулине мило, хустинку. Барський колір, в торгівлі красн. товаром, светлошоколатний. Барісто пан; бариста прийоми, панський, барах споріднена, пристойний. Панство Ср стан, побут, звання пана; стан бар; все загальна панська якості, по собі взята; гостинність, тороватость, владолюбство, марнославство, пиха Іпр. Попівство - холопство; дьяконство - панство, кажуть попи. Баріч м. син пана, пан родом, але Син людини, що жила панськи; звик жити без праці, розкішно. Барченок, барчґк м. Барча Ср барчата мн. малолітній Баріч. Не так пан, як барчата, набридають. Барченок горя не вкусить, поки своя воша не вкусить. Борошно дівчина благородного звання. Барська-панночка, кохана, наближена до пані сінна дівчина, дворова або нахлібниця. Баричев, Барченко, паничів, барчаткін, баришнін, особисто їм належить, їх, їхній. Баріться, корчити пана, сіліться уподібнитися барах по зовнішності, за прийомами, роду життя Іпр., Тягтися за барами; барнічать, те саме, але більш укорно, викриваючи в пихатість. Баріть кого, пд. зап. бавить, затримувати, змусити баритися. Чи не бари мене, у мене часу нетути, зап. до того. Даруйте, не баріте, короткі свитки, померзли Литки! колядка: не тримайте нас на морозі. Баріться, баіться, зволікати баритися. Не барись там! не сиди, вернися швидше. Як взбарітся він на мене, вскінется по-панському. Добарнічался до суми. Забарнічал, почав барнічать; забарнічался, зізналася; Забарило, розледачіє; забарилася (Пд.), забави, забарився, засидівся. ізбарілся, іспорченбарнічаньем. Набарнічал, наробив панських проказ. Набарнічался або отбарнічал, перестав барнічать. Побарілся, побарнічал трохи. Перебарілся, виправився. Часом прібарівает. Пробарнічал століття, а толку немає. Разбарілся, розходився; разбарнічался, зажив широко. Барнічанье, барнічество Ср рід життя, вчинки по гол. Панувати, бути паном, паном, власником, повним господарем; керувати, розпоряджатися в роздолля. Старий пан у нас панувати років двадцять, а тепер насел молодий. Хто паніє, той і царює, володіє. Панщина ж. вотчина, панський маєток; все панське взагалі.
Бакоул
Вища посадова особа в армії
БАРОН
м. носить звання, гідність баронства, нижчого ступеня іменітаго (тітулованнаго) дворянства, яка у нас скаржиться іноді й неслужащім, нпр. іменитим торговим людям;
баронство, також барони ж. володіння, маєтки барона. Баронша дружина барона; баронесою дружина або дочка його. Баронів, бароншін, баронесін, все, що у них є своє, говорячи про відомого особі; баронська замашки, взагалі їм свойственния. іноді барон, баронство, бореться у знач. дворянства, лицарства взагалі. У всякого барона своя фантазія. Баронет, англійська барон. Барон, заноситися, називатися, пускати пил, корчити вельможу. Він увесь маєток пробароніл, пробаронілся. Не до лиця разбаронілся.
Баскак
Голова місцевого управління
Батрак
м. наймичка ж. найманий працівник, особ. в селі, для польових робіт; нвг. козак і казачіха, півд. наймит і Наймичка. йти в найми, в чужі люди, на заробітки. Не сподівайся попадя на попа, тримай свого наймита (козака). Щастя не наймит: за вихор НЕ прітянешь. Чорт безсиле, та наймит його сильний, тобто людина. Було у Петрак чотири наймита, а нині Петрак сам наймит. Сваха бачила, як попів наймит теляти породив, з казки. Батрачіха, наймичка, або дружина наймита. Батраков, батрачкін, батрачіхін, що належить працівникові, працівниці. Батрачний, наймитом зроблений: це батрачная робота. Наймитував, що відноситься до наймитам. Найми, батрачнічать, батраковать, жити де з плати у працівниках. Батрацтво Ср стан, звання, заняття це.
БЕЗ (И) ИМЌННИК
м. ниж-бал. хто без майна, нічого незаможний, бідняк. Безимќннику не те торгувати, не то красти.
БЕЗАДВОКАТНИЙ
підсудний; безадвокатний суд.
БЕЗВЛАДДЯ
Ср недолік, відсутність влади. Безвладну, безсилій;
безначальственний. Безвладної ж. стан безвластнаго, лішеннаго влади. Безвладдя кого, позбавляти сили, влади. Загальна неповагу безвладдя начальника. Смути обезвластілі князя.
Безвинно
невинний, невинний, не винен, непрічінний, непричетний вини, не винуватий у чому;
до вищих. знач. безвіновний набуває змісту зворотний: безпричинно, безначальний, самобутній, джерело всякого буття, початок життя. Безвинність, безвіновность ж. сост. по знач. прлг. Безвинно покарано, даремно, даремно, без вини і причини.
БЕЗГОСУДАРНИЙ
стар. позбавлений государя, правителя, безгосударное час або безгосударство Ср міжцарів'я.
Бездоказові
нічим недоведеним, без доводів, доказів, що доказів або переконань; голослівний. Бездоказанность ж. відсутність доказів; бездоказовість ж. той же; голослівно, неможливість довести що, за певних даних. Бездоказові скарга, донос.
БЕЗЖАЛОБНИЙ
неоскарженими, на що не принесено або не може бути принесено скарги. Безжалованное місце, служба, Божу, безкоштовна, що не дає платні. Безжальний або СМБ. безжальний, який не знає жалю, жали, співчуття, жалю; суворий, жорстокий, черствий, безпощадно.
Безжальна (від жала), не забезпечений їм, що не має жала. Муха комаха безжально. Безжалісність ж. властивість безжалостнаго істоти чи людини.
БЕЗЗАКОНИЯ взагалі означає відсутність закону або невиконання його, нехтування ним, у знач. закону Божьяго, государева, совісті і жітейскаго; незаконний, протизаконний, недозволений, заборонений; супротивний правді. Розпусту життя Бог карає. У беззаконної землі не можна жити. Беззаконний людина не громадянин. Беззаконний суд не розправа. і в тій землі, де немає пісанаго закону, грабіж справу розпусту. Беззаконна весілля, противна статутами, по відношенню повінчані; беззаконно зіграли весілля, всупереч обрядів, звичаїв. Беззаконний закон (неправедний, нездійсненні, тяжкий) творить законне беззаконня (свавілля, непокору). Беззаконний клич беззаконно і дослухається. Беззаконням закон не писаний. Беззаконності ж. відсутність законів;
невиконання, довільне порушення їх. Беззаконності цього вчинку очевидна. Беззаконня Ср справи, вчинки, противні закону, свавілля, самоуправство;
безвір'я; аморальність, зло. Ми живемо в беззаконні, аморально.
БЕЗПОШЛІННИЙ
що не підлягає миту, миту, не платить ея.
Безпорядок
м. безпорядіца ж. безпорядье Ср непорядок, упущення порядку, відсутність порядку, безлад, розлад; безладдя, безтолочь. Від великих порядків стались безпорядки. Горе тому, хто безпорядків живе в будинку. Від безпорядки (непорядку) і сильна рать гине. Від великих порядків бувають великі безпорядки. Порядки заводити є кому, а безпорядки переводити нікому. Безпорядочний, необлаштований, розбудованій, безладний; допускає або сам виробляє безпорядки. Безпорядочний чоловік; безпорядочное господарство; безпорядочное поведінку. Безпорядочность, властивість, якість за знч. прлг; Безпорядний, безпорядлівий челов., який не вміє тримати справи в порядку, тримати уряд, до ладу, розумно розпоряджатися; безпорядлівость, властивість, якість це. Безпоряха об. Сиб. нечупара, безпорядочний чоловік. Безпоряднік м. безпорядніца ж. виробляє безпорядок, безлад, погано і безтолкова розпоряджається. Безпоряднічать, безпорядіть, приводити в безпорядок, розлад; гов. особ. про безтолковий, дурних розпорядженнях і таких же розпорядниках.
БЕЗПРАВІЕ
відсутність права, беззаконня. Безправних, що не має права.
БЕЗУКАЗНИЙ
протизаконний. недозволений, заборонений.
Біле духовенство
Парафіяльне
Білі слободи
Значна частина дворів у місті, що належали духовним і світським феодалам, звільнялася від державного тягла
БИР
м. Татр. бесрбс. поголовна подати, подушне з Царан.
Ближня дума
Наближені до царя радники
БОГАТИР
м. Татр. чоловік великого зросту, огрядний, дужий і видний; надзвичайний силач; сміливий і щасливий, хоробрий і щасливий воїн, витязь.
Великі або доповідні холопи
Княжі або боярські слуги, що відали окремими галузями господарства
Боярська дума
Форміровивола законодавство, управління і почину верховної влади
Братчина
Купецькі і цехові корпорації наділені судовими повноваженнями
БУРЖУАЗІЯ
ж. ФРН. міщани, міщанство, городяни, середній стан, громадяни, обивателі, торговельний і ремісничий люд.
Бурмістр
м. бурміст, нім. поставлений від поміщика над вотчиною староста з селян. За Петра в 1699 посаджені були по містах бургомістри або бурмистри, підпорядковані московській бурмістерской палаті або ратуші. Бурмістша ж. жінка його бурмистрів, йому належить; бурмістскій, що відноситься до цього звання.
БЮДЖЕТ
м. ФРН. кошторис, облік, разсчет, розпис, рахунок витрат і приходу, за минуле і за майбутнє час;
державний кошторис. Бюджетні витрати, кошторисні, що ввійшли в розпис.
БЮРО
Ср нескл. рід комода, поставця на ніжках, з висувною стільниці і ящиками, для письмових справ; письмовник, письменник, грамотейка.
У Франції, урядове місце. Бюрократія ж. Управління, де панує чіноначаліе; статечна підпорядкованість; залежність кожного служебнаго особи від вищого та паперовий многопісаніе при цьому; многоначаліе і многопісаніе; бюрократичних, бюрократичний, до цього относящ. Бюрократ м. Бюрократка ж. захисник цього образу правління.
Вахмістр
м. у кінноті, старший унтер-офіцер у ескадроні; що в піхоті фельдвебель по роті. Вахмістрша, жінка його. Вахмістрів, вахмістршін, що належить йому, їй. Вахмістрскій, властивий звання, посади цієї.
ВАГЕНБУРГ
м. ньому. військовий обоз, зібраний де або на становище, він зазвичай ставиться четиреугольніком, утворюючи захист. Вагенмейстер м. чиновник фурштата, якому доручено нагляд за кіньми, упряжжю, возами Іпр., Військовий обозний. Генерал-вагенмейстер зверхників усякого обозами армії.
ВАЛЬГОТА
пільга і пільговий; дозвілля, свобода, відсутність перешкоди; досужний, вільний, зручний, легкий. Барам вальгота. Дай коням вальготи, дай зітхнути. На пристяжку коні вальготнее.
ВАРЯГ
м. скупник всячини по селах; маяк, Тархан, орел, або кулак, Маклаков, прасол, перекупник; або Офені, коробейник, щепетільнік, що міняє дріб'язкової товар на шкури, шерсть, щетину, олія, плоскінь Іпр.
ВААСА
м. Володарський сановник або землевласник, зобов'язаний вищому власникові різними повинностями, особливо військовими; поняття середньовічне, у древній Русі голдовнік. Васальскій, що відноситься до васала; голдовний. Васальство Ср стан, побут його, підданство; голд.
Відати
Доручення Великого князя своїм боярам
Велика Яса Чингізхана
Основне джерело права Золотої Орди
Верв
Територіальна громада
ВЕРДИКТ
м. ФРН. вирок присяжних у суді.
Віче
Племінне зібрання, в якому спочатку брали участь практично всі чоловіки, а потім тільки боєздатні: верховний орган племінного самоврядування та суду.
Вічне право
Передбачає поділ речей на рухомі і нерухомі, розрізняло спадкове та умовне землеволодіння
Стягувати
стягнути що, стар. шукати, шукати, тепер:
що, з кого, доправлять з кого, брати, змусити сплатити;
з кого, суворо вимагати виконання обов'язків;
карати віновнаго за провини
Видок
Очевидець злочину
Візир
Глава уряду
ВИНА
ж. початок, причина, джерело, привід, привід. Пізні ранки виною загибелі овочів. У чому шукати провину загальному спотворення моральності?
Провину, проступок, злочин, гріх, гріх (у знач. Проступку), всякий недозволений, негожим вчинок. Чужа вина сміх. Чужа вина винен. Вся вина на обличчя, доведено місці злочину. Провину на шию повісити, місці злочину, напр. вкрадену річ, або ярлик, досчечку з прописом провини.
ПСК. повинність, обов'язок, борг.
іноді грошові. штраф, виру, пеню поклик. виною. Вина вини ворожнечу. Вина на провину, а гріх на гріх не доводиться. Від провини та від боргу, не зрікається. Невже вина моя непрощені? Була вина, та прощена, не кору. Гріх гріхом (тобто ізян), а вина провиною. з провини своєї не шубу (не шапку) шити. То і вина, що попався. Наша вина - біда. Наша вина непрощені. Чужа вина непрощені. Була б спина, буде і вина. Не бий Ђому за Єрьоміну провину. Винний, винний, винуватий, що провинилися, винуватий, що зробив будь-якої проступок, грішник в чому; причинний чого, колишній причиною, приводом;
належний, зобов'язаний кому сплатою. Він винен у невдачі нашої. Я перед Богом і государем винен. Не я винен у твоїй дурості. Він винен мені десятьма рублями, десять рублів, в десяти рублях, повинен. Винен, загальна відповідь всякого сознающаго свою вину, і просящаго відпущення. Будь-яка вина винна. Не всяка вина винна. Третя вина винна. Віноватаго Бог знайде (знайде). Хто Богу не грішний, цареві не винен. Чи не платить багатий, платить винуватий, тобто борг. Без вини винуватий. Нехай буду без вини винен. Невинно вино, винувато пияцтво. Кажи: винен, вклонися та лягай. Винен - не винен, а попався, поплатилися. Винен, то знай про себе. Тим і винен, що попався. Пішов, так прав; попався, так винен. Вінность, винність ж. стан віновнаго, віноватаго. Винуватець, винуватиця, джерело, прічіннік, хто виною, причиною чого, чого. Винуватець днів моїх, батько, Винуватець (вина? Вино?) ТМБ. раст. молодільнік, конвалія, Convallaria. Звинувачувати кого. арх. вінуть, звинувачувати, ставити винним в чому; вибачатися, визнавати за собою провину, зізнаватися в ній, просити вибачення;
бути звинувачуємо. Він сам вінітся, винна, зізнається у вині своїй. Вінітель, вінітельніца, обвинувач, улічітель, доказчік, доносітель. Знахідний відмінок, грам. зміна схиляємо частини мови, по вопр. кого, що. Винні кого в чому, за що, викривати, ставити винним, причинним, звинувачувати. Вінословіть, доводити, обяснять і переконувати;
кого, говорити звинувачуючи кого, для доказу. Вінословіе Ср причина, довід, доказ, переконання. Вінословний, причинний, довідні або доказовий, що переконує, що містить в собі причину, або обясняющій її. Вінословность ж. причинність, довідні, доказовість. Вінословний союз, грам. поставляється між двома пропозиціями, з яких одне містить в собі причину іншого.
Волость
ж. стар. влада, урядова сила;
область, край, частина землі, держави у володінні однієї особи; доля княжий;
цвинтар нвг. стар. побутова, життєва одиниця сільсько. населення; кілька сіл або селищ одного відомства, власника;
нині: округ сіл перебувають під керуванням одного головї або волостнаго старшини.
Влгд. земля, поле, позем. Не з добра волості встають. Тужи за молодістю, що по великій волості. У нашій волості три Болеста: некрутство, подати, та земщина. Будинком не впорався, так і волостю (містом) не зміцниш. Обиватель Голодалкіной волості, села Обніщухіна. Набралося гостей з усіх волостей. Волосний, що належить до волості, до неї відноситься. Волость складається з старшини і старост і писаря або земскаго. Волосний сход чи сходка, мирська сходка з усієї волості, противо. сільський, приватний схід, з одного селища. Волостель м. стар. володар, зверхників областю, урядова особа, начальник, волостелин, волосний голова. Мужик волостель, пущій шкуродер. Волостелев, йому належить; волостелин, йому, їм властивий. Волостелька, поміщиця, правителька;
Дружина волостеля, голови, головиха. Волос м. ряз. влада, волосся, панувати, керувати. Волощанін м. Волощанка ж. стар. волостянін, волосний обиватель, селянин. Це наш волощанін, арх. однієї з нами волості, земляк.
ВЛАДА
ж. право, сила і воля над чим, свобода дій і розпоряджень; начальствованіе; управління;
начальство, начальник або начальники. Всякому дана влада над своїм добром. Закон визначає влада кожного должностнаго особи, а верховна влада вища за закон. Велика влада від Бога. Будь-яка влада від Бога. Будь-яка влада Богу відповідь дає. Сільська влада, із селян, голова, староста Іпр. Бог дає тому влада, кому похочет. Розійшлася новгородська влада, розійшовся і місто, стар. Гість у владі господаря. Владний, кому дана влада, сила, право і воля ніж розпоряджатися; сильний, могутній владою. Владно нар. вільно, з владою, по праву.
Владний стар. і запд. свій, власний. Підписав рукою владний. Власно нар. (від владу? або від волосся у волосся?) Сиб. запд. пд. подібно, рівно, точно як, точнісінько, ні дати, ні взяти. Володар, володарка, володар м. властелінша, властелінка ж. властель м. волостель і волостельша, пан та пані; володар, власник, хто тримає владу, право і силу над чим, хто керує, управляє, володіє. Володарів, володарів; властітельніцин, властеліншін, властелінкін, володарів, владетельніцин. Властельскій, властелінскій, властітельскій, що відноситься до влади, влади; властивий начальству, особ. вищого. Властітельство, властелінство, властельство Ср волостельство, влада чи панування, панування, повновладний управління. Панувати, влада, властітельствовать, властельствовать чим, над ким, керувати владно, панувати, керувати, розпоряджатися. Володарювання, володіння, управління, у знач. дії; панування. Властодержавний, державновластний, самодержавний, вседержавному, всевладний. Властодержец м. властодержіца ж. стар. верховний володар, государю. Властодержатель м. правитель, намісник. Владолюбство Ср любоначаліе, пристрасть до панування, до владарювання. Владолюбна, пристрасний довласті, що добивається самовладдя. Властол ¶ Бец м. властол ¶ біца ж. людина, безмірно любить панувати, начальствувати, нікому не хоче підкоритися. Властоненавідец, властоненавістнік м. збурювач; своєумець, що не терпить влади.
Військова демократія
Виділяється військова знати (князь і дружина), яка зосереджує в своїх руках значні матеріальні цінності і політичну владу, проте віче ще продовжує відігравати певну роль в житті племені
ВІЙНА
ж. (війна, воювати, від бити, бійня, боевать, як мабуть і боярин, і воєвода або боевода), розбрат і ратний бій між державами; міжнародна лайку. Наступальна війна, коли ведуть військо на чужу державу; оборонна, коли зустрічають це військо, для захисту свого. Війна междусобная, усобиця, коли один і той самий народ, роздвоївшись в смута, ворогує між собою зброєю. Війна сухопутна, морська, битва на материку, на морі. Війна підземна, підкопи різн. пологів, при облозі, з цього й з того сторонї. Мала війна, аванпостная служба, заняття та обов'язки сторожовий частини війська. Партизанська війна, дії окремих, дрібних частин війська, з крил і з тилу ворога, для відрізки йому засобів сполучення і підвезення. Народна війна, в якій весь народ приймає, за співчуття до приводу розбрату, живу участь. Чорнильна війна, суперечка на листі. Легко про війну слухати, та важко (страшно) її бачити. Добре про війну слухати, нехай не дай Бог її бачити. Хороша війна за горами. У мор намрутся, у війну налгутся, нахвастався. Війною та вогнем не жартуй. Будь-яка війна від супостата, не від Бога. і я б йшов на війну, та жаль покинути дружину. Збирали гриби на війну іти, з пісні. Вовки співають під житлом, до морозу або до війни. Воювати кого, що, з ким, противу кого; воювати з ким, стар. і арх. йти на кого війною, йти з військом на бій, наступаючи або обороняючись, вести війну, озброїтися і рятувати зброєю. Воювати народ, землю, государя, йти наступально, для завоювань. Воюють, так крадуть, тобто шахраїв. Хто сильний та багатий, тому добре воювати. У будинку-то у них, немов Мамай воював, великий безпорядок. Знав би, так і не воював би. і ще б воював, та воювало втратив. і боровся, і воював, та ніщо взяв. Воювати тобі на печі з тарганами. Нужда журиться, потреба воює. Воеваніе Ср довгих. дійств. по гол. Воїн м. (мн. воїни і ВОІ), стар. воінственік, воіннік, запд. вояк; що служить у війську, військовий, солдатів, ратай, вояк. йду на ВОІ воевати. Один у полі не воїн. Такий воїн, що сидить, та виє. Воїн: сидить під кущем та виє.
Воїнами, у вітчизняну війну нашу, називалося особливу ополчення, набрана з одних удільних маєтків Вел. Княгині Катерини Павлівни. Воеватель, воїн м. войовниця ж. воевнік, воевніца, ратний, воїн на ділі, що бився, особ. предводитель;
правитель охочий до лайки, войовничий, що викликав війну. Вояччина, збори офіцерів і взагалі службовців у військовій службі. На балу майже всі вояччина була. (Наум.). Воїнство, військо Ср військова сила, армія, рать, ополчення, у цілому складі або в частинах. Військо регулярне, стройової, струнке; нерегулярне, бойове неструнке, нпр. козаче. Нестройових назив. у нас небойові частина війська, обозний. Козацькі війська неструнке, але стройової військо (бойове). Козачі стану наші утворюють, кожне по собі, особливе військо: Донське, терських, Кубанське, Уральське, Оренбурзьке, Сибірське, Астраханське, Башкирська Іпр. Військо морське та сухопутне; військо пішу, кінне. Військо, на Уралі назив. весь готівковий комплект козаків, які восени, взимку та навесні рибалять. (Шейн). Воїнство небесне, ангельські сили, лики ангелів та архангелів. Воєнний, про людину, що служить у війську; про справу, речі, що відноситься до війська; ратний, бойовий, військовий; але звичайно, розуміють суходольно-військовий, не морський. Військова фарба, чорна і біла, в косих клітинах, з жаркими коймамі. Войовничий, арх. воістий, готовий до бою, до бійки, до війни; мужній, хоробрий, Воіст був Іванушка Годінович, повоістее того Ілейко Муромець, казка. Войовничість ж. властивість бранелюбіваго, готоваго на бій. Військовий, війська, що відноситься до війська, до нього належить; більш уптрб. про війська козачих: Військовий отаман, головний начальник війська; наказний отаман зауряд-начальник, намісник. Військовий товариш, у Малоросійскіх козаків, спершу було почесне звання заслужених воїнів; потомчін сотника. Військовий осавул, рід старшаго адютанта, дежурнаго штаб-офіцера,управлявшаго канцелярію. Воінствовать стар. бути людиною військовим. Воєвода м. проводир війська, воєначальник, старший у війську. Великий воєвода, стар. головнокомандуючий. Воєвода правої, лівої руки, начальник правого, лівого крила війська.
Стар. градоначальник, губернатор. Сміливість силі воєвода. Могутнє рать воєводою, в'язниця городом. Один воїн (воєвода) тисячі водить, а Бог і тисячі й воїна водить. Покарав Бог народ; наслав воєвод. Хоч воду на воєводу. Воєводою бути, без меду не жити. Справа не велике, та воєвода крутий: звив мочальний батіг. Воєвода приїде, і калачі привезуть, стар. хліб-сіль. Воєвода рік позначає, а два відповідає. Рік послід, а три відповіді, від старовину. строку на скарги. Ламається, як арзамаскій воєвода. Що сидиш, як важскій воєвода? Галичани, галки набатния, Галичі воєвода, Своєумці. і рать, і воєводу в один мах перевалял, сон. Лубян місто, отрепьінород, а в тому місті воєвода ньому? дитина в колисці. Воеводка м. стар. укорно, воєвода, біл. про воєначальника іноземних, ворожих;
ж. дружина воєводи, воеводша. Воєводич м. воеводічна ж. син і дочка воєводи. Воєводін, йому прінадлжщ.; Воєводський, те ж, а також властивий воєводам. Воеводчіна ж. або воєводство Ср сан, звання, посада воєводи;
округ, область, край, доручений в управління воєводі. Послати, посадити на воєводство: сидіти на воєводстві.
Управління, правління, дії воєводи, за званням. Воеводствовать, бути воєводою. Воевщіна ж. стар. подати в західній Русі. Военачаліе, военачальство, воінствоначаліе Ср начальствованіе, командування, управління військом. Воєначальник м. воіноначальнік, воінствоводец, воеводец, воєвода, начальник, керуючий військовою силою. Военачальнічій, военачальніческій, що належить війська, до нього відноситься. Военачальствнний, властивий звання, посади, духувоеначальства. Военачальствовать, военачальнічать, був перед, керувати військами. Военноокружной або военноокрґжний, що відноситься до воєнного округу. Военноплќнный, военноплќнник м. военноплќнница ж. полонений під час війни, полоненік; узятий в полон в раті, зі зброєю в руках. Военнопоходний, влаштований для або на час походу. Военнорабочій, призначений для різних робіт по військовому відомству. Военносіротскій, що відноситься до сиріт воїнів. Військовослужбовець, що складається у військовому званні, на військовій службі. Военнослужітель, нестройових військовий нижній чин, нпр. фурлейт, Деньщиков. Военнослќдственный, що відноситься до обстеження, пошуку проступків людей воєнного звання. Военносґдний, що відноситься до суду над військовими людьми. Военносухопґтний, относящ. до армії, до сухопутних військ, протівпл. Военноморской, отнсщ. до флоту. Военноучебний, отнсщ. до військової. навчальної частини. Войнолюбівий, охочий до війни.
Волость
Адмінстратівний округ включає боярські і дворянські маєтки
Вотчина
Закріплена родова власність
Запановує
зводити на царство, наділяти царським саном. Запановує, бути запановує; вступати на царство. Воцаріння Ср дію і стан з гол. на ть і на ся.
ВСЕГР