- 2 -

21. Поняття суспільного виробництва

Поняття суспільного виробництва є одним із загальних
визначень суспільства, однак воно не тотожне поняттю гро-
кої життя. Процес суспільного виробництва людьми своєї
життя, включає в себе перш за все матеріальне виробництво,
бо без виробництва та відтворення матеріальних умов і
засобів життя неможливе саме життєдіяльність людей в усьому її
різноманітті. Цим і зумовлена певна, що конструюють
весь багатогранний процес суспільного життя роль матеріального
виробництва. Однак визнанням і роз'ясненням даного принципи-
ального становища соціально-філософської теорії марксизму тема
"виробництво та суспільство" зовсім не вичерпується. Виробництво
суспільного життя включає в себе також і духовне виробництво
( "виробництво свідомості"), виробництво людей, як громадських
індивідів і виробництво "самої форми спілкування" (К. Маркс), тобто
певного типу соціального зв'язку людей. Коротше, на відміну від
чисто економічного тлумачення сутності виробництва, філософс-
кий підхід дозволяє розглянути останнє як виробництво про-
громадської життя, вираз органічної цілісності человечес-
кой діяльності.
У складі історико-матеріалістичного вчення про суспільство ка-
тегорія суспільного виробництва дає уявлення про цілість-
ності самої основи суспільної життєдіяльності, фіксуючи
єдність і взаємодія матеріального і духовного начал (про-
процесів) життя людей. Фундамент цієї єдності складає діяль-
ність людей з виробництва та відтворення умов свого
буття, а критерієм суспільної природи (характеру і форми) про-
громадської виробництва виступає розвиток людини, як про-
громадської істоти.
Маркс писав: "Якщо розглядати буржуазне суспільство в його
цілому, то в якості кінцевого результату суспільного процесу
виробництва завжди виступає саме суспільство, тобто сама людина в
її суспільних відносинах. Все, що має міцну форму, як,
наприклад, продукт і т.д., виступає в цьому русі лише як мо-
мент, як швидкоплинний момент. Сам безпосередній процес вироб-
ництва виступає тут тільки як момент. Умови та предметні
втілення процесу виробництва самі в однаковій мірі є


- 3 -

моментами, а в якості суб'єктів виступають тільки індивіди, але
індивіди у їхніх взаєминах, які вони відтворюють,
так і виготовляють заново. Тут перед нами їх власний посто-
янний процес руху, в якому вони оновлюють самих себе в та-
кой же мірі, в якій вони оновлюють створюваний ними світ богатс-
тва. "/ Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е изд., т.46, ч.2 с.222./
Інакше кажучи, виробництво є громадським насамперед
тому, що його кінцевим продуктом завжди виступає товариство,
або, що те ж саме, виробництво людини, як суспільного
істоти. По відношенню до цієї мети і результату все інше -
будь то вироблений продукт, умови праці, навіть сам Непос-
редственний процес виробництва - виявляються лише моментами,
або засобами і матеріальним умовою здійснення індивідами
свого суспільного буття, "власного постійного процесу
руху ". Цей висновок можна сформулювати інакше: саме вироби
ництво і відтворення індивідів у їхніх взаєминах, що,
у свою чергу невіддільне від створення людьми матеріальних і ду-
ховних умов своєї життєдіяльності, і складає основний
зміст виробництва, якщо розглядати його стосовно
суспільству в цілому.
Розвиваючи це положення в плані розкриття структури громадськості
ного виробництва і взаємодії її складових частин, необ-
обхідно відзначити наступні моменти. Безумовно, першою підставою
суспільного характеру виробництва є спільна праця
індивідів, на базі і в рамках якого виникають і розвиваються
свідомість і колективні форми людської (суспільної) зв'язку
і життєдіяльності. Як уже зазначалося, спосіб виробництва ма-
ріальних умов буття людей - основна передумова
розвитку власне людської (суспільної) історії і самої
здібності людей робити історію. Вона залишається такою на будь-якому
етапі людської історії. Але, поряд з цією передумовою, віз-
Ніка, починають діяти й інші передумови, не менш важ-
ные, істотні. У міру того як чоловік переходив від присв-
ения готових продуктів до праці, відбувалося формування челове-
чеського свідомості і самих механізмів свідомої діяльності.
Виробництво свідомості включається безпосередньо в реальний про-
процес виробництва людьми умов і обставин свого життя
(згодом, в результаті суспільного розподілу праці появ-


- 4 -

ляется власне духовне виробництво). Однак ще важ-
ною передумовою була наступна: виробництво та відтворення
умов і засобів матеріального існування людей з самого на-
чала було (об'єктивно, незалежно від ступеня усвідомлення цього
факту) виробництвом самої людини, способом формування і
розвитку його суспільних властивостей, якостей. Поза існування і
розвитку виробництва не можна навіть уявити собі можливість
виділення людини як самостійного суб'єкта, активного діяль-
теля з спочатку нерозчленованого суспільного цілого.
Суспільне виробництво є динамічна система і структу-
ра. У ній то одна то інша сторони, або фактори, виходять на
перший план і стають визначальними. Праця, засоби вироб-
ництва, знання (наука і досвід), також природні та соціальні ус-
ловія в їх конкретно-історичному поєднанні характеризують внут-
реннюю структуру продуктивних сил (матеріальних і духовних)
на всіх етапах розвитку суспільного виробництва. Проте живе
рух цих сил в історії суспільного виробництва многооб-
різно. Змінюється співвідношення накопиченого і живої праці, які
можуть перетворюватися по відношенню один до одного з засобу у ціль;
перетвориться саме відношення між працею і виробництвом вооб-
ще.
З попереднього викладу випливає, що недостатньо визнати
визначальну роль способу виробництва у суспільному розвитку -
необхідно також усвідомити, що сама людина є основою про-
громадської виробництва. Енгельсовское положення про "виробнич-
тверд людей "(в передмові до першого видання" Походження
сім'ї, приватної власності і держави ") розглядає про-
ізводство людини не тільки в плані продовження роду, але і в
плані процесу формування і розвитку соціальних якостей інді-
виду, становлення та розвитку особистості. І якщо не випускати з ви-
так, що людина є головна продуктивна сила, то треба приз-
нать таке: відтворення людини навіть як ефекти-
тивного, культурного і т.п. працівника має саме пряме ставлення-
ня до історичних змін суспільного виробництва і прог-
рессу суспільства.
Виходячи зі сказаного, "таємниця" суспільного виробництва задо-
лючена в "обробці людей людьми" (К. Маркс), в тому, як люди
виробляють один-одного, у характері суспільного зв'язку. Це відно-


- 5 -

сітся і до матеріального і духовного виробництва. Адже свідомість,
власне, тільки там і виникає, де індивід виявляється ви-
нужденним дивитися на самого себе як би з боку, як би гла-
очима інших людей, де він повинен порівнювати свої індивідуальні
дії з діями іншої людини, тобто в рамках спільно
здійснюваної життєдіяльності. Тому причини того чи іншого
характеру розвитку матеріальної та духовної діяльності треба ис-
кати в реальній системі суспільних відносин.
Отже, поняття суспільного виробництва займає в системі
категорій історичного матеріалізму особливе місце. Воно підіймається
в себе і стає кристалізацією (теоретичним чином) та-
ких відправних ідей соціально-філософської теорії марксизму, як
положення про практичний характер суспільного життя, предмет-
но-діяльної природі людини, а також цілісного характеру про-
громадської діяльності людей. У цьому плані поняття суспільно-
го виробництва набуває значення основоположного принципу,
конституюють весь історичний процес як визначено-
ної цілісності, де всі моменти і фактори знаходяться в діалекти-
зації єдності.
.

- 6 -

22. Структура суспільного виробництва

Структурування суспільного виробництва спирається на три
пари діалектично тотожних понять: процес-продукт, про-
ізводство-споживання, результат-передумова, на основі яких
воно постає як "багато разів розчленована" (К. Маркс) катего-
рія.
Суспільне виробництво як механізм суспільного розвитку
є діалектично суперечливою єдністю процесу і про-
продукту. Процес виробництва "згасає у продукті" (К. Маркс), а
його продукт знову повертається у процес виробництва у вигляді
предмета, кошти, фактора. (Див.: К. Маркс, Ф. Енгельс. 2-е
изд., т. 23, с.191). Процес виробництва здійснюється ради
продукту, а продукт виробляється для відновлення і підтримання
процесу виробництва. Цілісність процесу та продукту вироби
ництва є цілісність суспільної праці, в якому вони сов-
падають, бо продукт це матеріалізований, а процес - жива праця.
Матеріалізованої праці - перша характеристика цілісності гро-
венного виробництва.
Збіг процесу та продукту виробництва лежить в основі і
якісної стрибкоподібність суспільного розвитку, висловлюю-
щейся у зміні суспільно-економічної формації, і непреривнос-
ти його кількісних змін і їх накопичення. Кількісна
безперервність виробництва виступає як розширеної програвання
ництво, тобто суспільне виробництво збігається з розширеним
відтворенням. Нездатність суспільної системи забезпечити
безперервність свого виробництва означає кінець її розвитку і
існування. Безперервність історії - це безперервність вироб-
ництва, яка не виключає, а передбачає переривчастість вироби
ництва відживаючих суспільних систем, на зміну яким прихо-
дят інші. Безперервність суспільного виробництва, його співп-
деніе з розширеним відтворенням звучить у Маркса так: "також
як суспільство не може перестати споживати, так не може воно пе-
рестать виробляти. Тому будь-який суспільний процес вироб-
ництва, що розглядається в постійному зв'язку і в безперервному по-
струмі свого поновлення, є в той же час процесом
відтворення ". Безперервність розширеного відтворення -
другий (кількісна) характеристика цілісності громадського


- 7 -

виробництва.
Цілісність виробництва як відтворення виступає сис-
темним єдністю чотирьох процесів: виробництва, розподілу,
обміну та споживання, які, за визначенням Маркса, складають
"власні моменти" виробництва і виступають як "частини єдино-
го цілого; відмінності всередині єдності ". Звідси випливає перше і
абстрактне визначення системної структури суспільного вироб-
ництва: 1. Виробництво; 2. Розподіл; 3. Обмін; 4. Потреб-
ня. Безперервність цих процесів забезпечує безперервність
функціонування суспільного виробництва як механізму роз-
ку суспільства.
Безперервність відтворення породжена збіг виробнич-
тва і споживання: "виробництво є споживання, споживання
є виробництво "(К. Маркс). Це означає, що будь-яке виробнич-
тво є споживання, а будь-яке споживання є виробництво. Але
їхній збіг є не метафізично тотожним, але діа-
лектіческі суперечливим, тобто у взаємообумовлених, але раз-
них відносинах. Суперечливість виробництва і споживання по-
народжена суперечливістю, які по відношенню до попереднього
процесу виробництва виступають його результатом, а по відношенню
до подальшого його передумовою. Продукт - діалектичне тож-
дестве результату і передумови. Результат "процесу виробнич-
тва настільки ж неминуче набуває вигляду його передумов, як його
передумови вигляд його результату ". Тому виробництво результа-
тов є споживання передумов, а споживання передумов є
виробництво результатів.
Системна структура суспільного виробництва приймає та-
ким чином більш конкретний вигляд: 1. Виробництво результатів;
2. Розподіл результатів; 3. Обмін результатів; 4. Споживан-
ня передумов.
Продукти відтворення єдині і многи. Єдині вони в тому, що
громадських, що складають суспільство, яке є єдиний про-
продукту виробництва. Маркс писав: "якщо розглядати буржуазне
суспільство в його цілому, то в якості кінцевого результату гро-
венного процесу виробництва завжди виступає саме суспільство ..."< br /> Єдність продуктів не виключає, а передбачає їх многообра-
зіе. Якщо суспільство в цілому - продукт виробництва, то і будь-який
його компонент - теж продукт виробництва, який не є


- 8 -

монопродуктом. Безперервність виробництва одних результатів тре-
бует споживання інших передумов. Єдиною підставою ви-
поділу класів суспільного продукту може бути тільки ознака
"необхідності та достатності для безперервності воспроізводс-
тва "(К. Маркс). Таких класів продуктів можна виділити тільки
чотири (на кількість процесів виробництва), бо від-
присутність хоча б одного з них робить безперервність програвання
ництва неможливою: матеріальні блага у складі засобів виробництва
ництва і предметів споживання (для стислості речі); громадськості
ные відносини і їх організаційні форми (для стислості органи-
зації), суспільна свідомість, виражене як інформація (для
стислості інформація); населення, люди, людина (для стислості
люди). Ці продукти і протилежні, і єдині. Протилежні в
те, що вони якісно найбільш різні. Єдині не тільки в
те, що громадськість, а й у тому, що взаємопроникають, взаімоот-
ражают один-одного: кожен з них і втілено, і організований
(втілює суспільні відносини), і інформативний (втілює
суспільну свідомість), і олюднені (втілює працю людей),
тобто кожен з них універсальний, але особливим чином.
Системна структура суспільного виробництва на цьому рівні
розгляду приймає більш конкретний вигляд: 1. Виробництво ре-
зультатів (речей, організацій, інформації, людей); 2. Розподі-
ня результатів; 3. Обмін результатів (речей); 4. Споживання
передумов (речей, організацій, інформації, людей).
Єдиний процес суспільного виробництва діалектично диферен-
ференціруется відповідно якістю і кількістю класів громадськості
них продуктів. Тому воно виступає як діалектично протидії
речівое єдність чотирьох форм виробництва. Ці найбільш підва-
ментальні, інваріантні для будь-якого механізму громадського
розвитку форми доцільно називати сферами виробництва, каж-
дая з яких об'єднує в собі однорідні за кінцевим резуль-
тату галузі і види діяльності. Сфери виробництва: перша і
визначальна - сфера матеріального виробництва, результат кото-
якого - речі. Друга - сфера організаційного виробництва, ре-
зультат якого - організації, організовані суспільні від-
носіння. Третя - сфера духовного виробництва, результат кото-
якого - інформація, що виражає зміст суспільної свідомості.
Четверта - сфера виробництва людини, результат якого -


- 9 -

люди, населення. Чотири сфери виробництва діалектично проти-
воположни і єдині. Єдині вони в тому, що виробництво одного про-
продукту вимагає споживання передумов всіх чотирьох класів. Пое-
тому в кожній сфері разом з виробництвом основного продукту
відтворюються всі інші продукти, але по-різному.
Так по?? ребленіе речей відтворює їх у вигляді потреби, а
споживання організацій, інформації і людей відтворює їх не
тільки у вигляді потреби (знищення, потреби), а й у вигляді їх
збереження, збільшення, розвитку. Тут лежить основна діалект-
чеський протиріччя між матеріальної та соціальної сферами про-
громадської виробництва, де перші визначає другий (основний
соціологічним закон), а другі створюють всі необхідні соці-
реальних умов для виробництва матеріальних благ (речей) з ма-
теріала природи. Причому, мера і рівень другий відповідає ме-
ре і рівня першої.
Оскільки кожна сфера виробляє результат для всіх чотирьох
сфер, а споживає частини всіх чотирьох класів передумов, пос-
Кольку кожен клас Сферна продуктів ділиться на чотири частини,
що виражається наступною продуктової матрицею:

В1 В2 В3 В4, де В-речі = В1 + В2 + В3 + В4,
О1 О2 О3 О4, де О-організації = О1 + О2 + О3 + О4,
И1 И2 і3 І4, де І-інформація = И1 + И2 + і3 + І4,
Л1 Л2 Л3 Л4, де Л-люди = Л1 + Л2 + Л3 + Л4.

(Примітка: в матриці 4х4 рядка виражають результати сфер
провадження у літерні позначення, а стовпці - їх припускає-
посиланням - з цифрового позначення).
Звідси системна структура суспільного виробництва прини-
мает наступний більш конкретний вигляд, який представлений в таб-
обличчі.
.

- 10 -

Ш1
?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> Сфери? Процеси? 1.Проіз-? 2.Распре-? 3.Обмен? 4.Потреб-
Виробництва? Продукти? ництво? поділ? ? ня
?????????????????????????????????????????????????? ??????????????
Матеріальне? Речі? Речей? Речей? Речей? В1 О1
виробництво? ? ? ? ? И1 Л1
?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> Організаційн.? Органи-? Органи-? Органи-? Органи-? В2 О2
виробництво? зації? зацій? зацій? зацій? И2 Л2
?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> Духовне? Інфор-? Інфор-? Інфор-? Інфор-? В3 О3
виробництво? мація? ції? ції? ції? І3 Л3
?????????????????????????????????????????????????? ??????????????< br /> Виробництво? Люди? Людей? Людей? Людей? В4 О4
Чоловіка? ? ? ? ? І4 Л4
ш0

Подальша конкретизація отриманої Сферна структури гро-
венного виробництва здійснюється на шляху розгляду багато-
образних історичних проявів та рівнів розвитку засобів про-
ізводства в різних суспільно-економічних формаціях, де
вони проходять шлях від синкретичної злитості в первісної фор-
мації до рівня свідомої організованості, громадськості в
пізніших формаціях.
.

- 11 -

23. Виробництво і суспільство

На відміну від окремих галузей суспільного виробництва,
сукупне виробництво не має чітко окреслених соціальних
просторово-часових меж і не локалізовано в структурі
суспільно-економічної формації. Розглядаючи суспільство під
кутом зору виробництва, ми аналізуємо соціальні групи і
особистості насамперед як творців суспільних благ. Ос-
військово світу і його перетворення підпорядковане отримання цих благ.
У названому аспекті акцентується творча функція челове-
пра ці; участь у виробництві розглядається як родо-
вого ознаки людей: "А виробнича життя - писав К. Маркс,
- І є родова життя ". Не локалізовані і всюдисущі такі, УПО-
мянутие Марксом "галузі", як виробництво особистості, виробнич-
тво суспільного життя. Вони створюють, так би мовити, общесоціаль-
ные, відмінні від приватних і часткових цінності.
"Основне питання" виробництва полягає в тому, що вироби,
водиться в даному виді діяльності, яка користь твориться в
ньому, матеріальне чи духовне, соціальне чи політичне, че-
ловеческій організм або якості особистості, виробничі від-
носіння або засоби до життя, форми суспільних відносин і про-
домлення або життя суспільства як спосіб існування соціальних
суб'єктів (а не білкових тіл, амінокислот тощо) та інтегральне
стан функціонує і розвивається суспільної системи.
У кожному виді суспільного виробництва "задіяні" свої
сили, крім виробничих сил матеріального виробництва,
сили: політичні, сімейно-побутові і т.д. Тут складаються
відносини суб'єктів з приводу коштів, організації та результатів
даної діяльності, те або інше виробниче спілкування і по-
ведення. У результаті "... завжди є певний суспільний
організм, громадський суб'єкт, що діє в більш-менш
великої сукупності галузей виробництва "/ Маркс К., Енгельс
Ф. Соч. /.
Життя суспільства не вичерпується виробництвом і включає неп-
роізводственние діяльність і відносини, спілкування та поведінку, -
невиробничу життя. Так, беручи участь у діяльності в сво-
бодні час, людина-працівник перетворюється на "іншого суб'єкта",
який оновленим "вступає в невиробничий процес про-


- 12 -

ізводства "/ Маркс К., Енгельс Ф. Соч. /. Таким же повинен бути ме-
тодологіческій підхід до суспільного виробництва, виробництва
взагалі і до його окремої галузі.
У кожній зі сфер життя суспільства присутня непроізводствен-
ве використання створеного у відповідному виробництві бла-
га: взаємодіють політичні, духовно-ідеологічні, соці-
ний обмін і споживання. Останні виділяються, не дивлячись на
те, що в суспільстві непродуктивне використання одного блага
завжди супроводжується створенням будь-яких інших видів ценнос-
тей, їх підготовкою або переробкою. Виробництво, розподілений-
ние, обмін і споживання лише переважають у тій чи іншій гро-
ної ситуації.
Категорія "суспільне виробництво" відноситься до філософс-
ко-соціологічним поняттям, що відображає, по-перше, - привчає-
ність у ньому. Поняття "суспільство", "соціальна реальність", "життя
суспільства "," суспільний прогрес "," закони суспільства "фіксують
єдність соціальної системи. Поняття суспільно-економічної
формації, способу життя, законо соціальної революції, антогоніс-
тичного та неантогоністіческого суспільства, історичної епохи і
ін і системність етапів і типів історичного прогресу, поня-
буття особистості, колективу, соціального закону та ін фіксують
системність елементів суспільства. Виробництво як творення об-
суспільних благ - "вихідний пункт ... і пануючий момент"
(К. Маркс) по відношенню до не-творення; матеріальне виробництво
первинно до духовного та іншим виробництвам.
Існування суспільного виробництва, його соціально-спільних
рис і зв'язків "вловлюється" "виробничим аспектом" історія-
тичного матеріалізму як логічне завершення пізнання матері-
ального, духовного і всіх інших видів просторів.
Як не-полярних протилежностей співвідносяться вироби
вальних і невиробниче у суспільному житті; полярними
ж протилежностями є безпосередньо (або власне)
виробництво і власне споживання, виробництво взагалі і
споживання взагалі. Крім того, ми вже відзначали, що взаємно
припускають і виключають одне-одного як протівоположнос-
тей громадське й індивідуальне виробництво.
.

- 13 -

24. Висновок

Суспільне виробництво є, в першу чергу, виробнич-
тво людини. Але це зовсім не означає, що суспільне вироб-
ництво - це сума виробництв, в число яких входить і вироби
ництво людини. Вся система суспільного виробництва в
єдності її складових частин (матеріального, духовного і соціального парт-
ального) підпорядкована виробництва людини.
Матеріальне виробництво складає основу суспільного,
бо без виробництва матеріальних умов і засобів життя невоз-
можна и сама життєдіяльність людей. Але крім матеріального
виробництва, громадське включає в себе також духовне вироби
ництво, виробництво споживання, виробництво людей і вироби
ництво всієї системи суспільних відносин, які у своїй спів-
сукупними складають соціальну "тканину" суспільства. Вони обслужить-
вають виробництво та відтворення людини як вершини в цій
своєрідної ієрархії.
.

- 14 -

Список використовуваної літератури:

1. Бородін Є.Т. Суспільне виробництво як предмет
філософського дослідження
М.: Висш. шк., 1989 р.

2. Гайдуліна Л.Ф. Розвиток суспільного виробництва
як основа становлення цілісності суспільства
Казань, 1990 р.

3. Дудченко Н.А. Суспільне виробництво: структура і
чинники розвитку
Київ, 1991 р.

4. Максимов А.А. Об'єктно-ідеальні форми в системі
суспільного виробництва
Свердловськ 1989

5. Суспільне виробництво: поняття, соціальна природа і
сутність
АН СРСР Інститут філософії М.: 1982 р.

6. Структура суспільного виробництва. Матеріальне і
духовне виробництво
АН СРСР Інститут філософії М.: 1982 р.

7. Сутність і структура суспільного виробництва
М.: 1990 р.