План
Вступ

I. Благодійні організації: загальні засади
1. поняття благодійної організації
2. засади благодійництва та благодійницької діяльності
3. основні напрямки благодійницької діяльності
4. Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій
IІ. Благодійні організації як юридичні особи
1.Порядок виникнення та припинення діяльності благодійних організацій а) порядок виникнення б) засновники в) статут благодійних організацій г) порядок припинення діяльності
2. Статус благодійних організацій
3. Правоздатність благодійних організацій а) Права б) Господарська і фінансова діяльність в) Обов'язки благодійних організацій
4. Органи управління благодійними організаціями
ІІІ. Організаційно-правові форми благодійної орагнізації
1. членських благодійна орагнізація
2. благодійний фонд
3. благодійна установа
4. інші благодійні організації
ІV. Благодійні організації в Україні
1. Благодійні організації і держава
2.Проблемі, що спіткають благодійні організації в сучасному суспільстві
Висновок
Список літератури

Вступ: важливість існування та правильного правового регулюванняблагодійних організацій і неприбутковою сектора в Україні

За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільногожиття зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, і, якнаслідок, нерозвінутій недержавний сектор, до якого відносяться іблагодійні організації.
У колишньому Радянському Союзі існувало два види недержавних організацій:одні перебували під контролем держави, а інші стояли в незаконній опозиціїдо неї. Недержавні організації першого виду були офіційно визнанимигромадськими об'єднаннями, переважно соціально-побутового або культурногохарактеру. І хоча формально вони вважалися "неурядовими", проте перебувалипід контролем держави, яка контролювала вирішення більшості кадрових питаньта розподіл фінансових ресурсів.
Таким чином, серед громадян не існувало традиції об'єднання з власноїініціативи для праці на загальний добробут та захист спільних інтересів. Зприходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись і діяти назаконних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої системи відбувсязначний економічний спад, була зруйнована державна інфраструктурасоціальних служб. Здобувши свободу щодо створення і діяльності незалежнихоб'єднань, було створено величезну кількість недержавних, в тому числі іблагодійних об'єднань, які намагалися, з одного боку, заповнити вакуум вгромадській діяльності, а з другого-взяти на себе функції, які до цьоговиконувала держава.
Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно іспонтанно. І до сих пір існує величезна кількість проблем у зв'язку з їхіснуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.
Цілком очевидна необхідність дієвого неприбутковою сектора, який бизаохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям таполіпшення якості свого життя. Так званий «третій», неприбутковий сектор увзаємодії з державою та комерційним сектором складає основу будь-якогодемократичного суспільства. Ось чому питання правого регулювання існуваннята діяльності некомерційних організацій і благодійних утворень в тому числіє надзвичайно важливим для нашої держави.

Благодійні організації: загальні засади

Поняття благодійних організацій

Відповідно до закону України "Про благодійництво та благодійніорганізації ", ми розуміємо поняття благодійні організації як: благодійна організація - це недержавна організація, головною метоюдіяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересахсуспільства або окремих категорій осіб.
Благодійна діяльність - безкорислива діяльність благодійнихорганізацій, що не передбачає одержання прибутків від цієїдіяльності.
Благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних таюридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової,організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формамиблагодійництва є меценатство і спонсорство.
Меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб уматеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійноїдопомоги;
Спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичнихосіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризаціївинятково свого імені (назви), торгової марки.

Засади благодійництва та благодійної діяльності

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засадах законності, гуманності, спільності інтересів і рівності прав її учасників,гласності, добровільності та самоврядування.
Діяльність благодійників і благодійних організацій має суспільнийхарактер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади іне позбавляє права на отримання державної підтримки.
Фізичні та юридичні особи можуть займатися благодійництвом разом звідповідними благодійними організаціями, зареєстрованими у встановленомузаконодавством порядку.
Президент України, депутати, посадові і службові особи органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування, а також члениїх сімей можуть займатися благодійництвом і благодійною діяльністютільки в межах отриманих і задекларованих доходів.

Основні напрямки діяльності благодійних організацій

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються у таких основнихнапрямах:

- сприяння практичному здійсненню загальнодержавних,регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані наполіпшення соціально-економічного становища.
Це, зокрема, прийняття на себе частини турбот уряду, пов'язаних,наприклад, із будівництвом чи експлуатацією суспільних будов, доглядом запам'ятниками чи здійснення будь-якої діяльності з приводу утримання парків,озер, прикрашення міста і т.д.

- поліпшення матеріального становища набувачів благодійноїдопомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених,безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а такожподання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмеженів реалізації своїх прав і законних інтересів.

Спочатку така діяльність означала в основному розподіл грошей чи речейсеред бідних. Зараз, особливо коли держава бере на себе деяку долю турботипро це, благодійність стала більше означати надання послуг (створенняадвокатського центру, організація заочної освіти, надання допомоги впрацевлаштуванні, будівництво житла для малозабезпечених, транспортніпослуги і т.д.).

- подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідокстихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, урезультаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвамрепресій, біженцям;
- сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм,подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням.
Це, наприклад, допомога студентам, заохочення досліджень, популяризаціязнань шляхом публікацій, семінарів, лекцій і т.д.
Сприяння розвитку науки-це діяльність, спрямована на розвиток науки іпоширення наукових знань: проведення наукових досліджень, публікація їхрезультатів і т.д.
- сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програмнаціонально-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості.
Наприклад, це управління театром, заохочення талантів, виробництвофільмів, спонсорство фестивалів, виставок та інше.
- подання допомоги талановитій творчій молоді;
- сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико -культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;
- подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масовоїінформації, інформаційної інфраструктури;
- сприяння розвитку природно-заповідного фонду таприродоохоронної справи;
- сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь унаданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального доглядуза хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншимиособами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливостіпотребують соціальної підтримки та піклування.
Створення та експлуатація таких установ та організацій, як лікарні,клініки, будинки престарілих та ін. Також це профілактичні установи,наркологічні центри, банки крові, притулки.
- сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомогибагатодітним та малозабезпеченим сім'ям.

Благодійна організація може одночасно займатися декількома видамиблагодійної діяльності. Конкретні її напрями визначаються благодійниками істатутами (положеннями) благодійних організацій.

Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій

Вперше передбачив можливість створення організацій, діяльність якихспрямована на задоволення та захист законних соціальних, економічних,творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших загальнихінтересів громадян закон України "Про об'єднання громадян", прийнятий
Верховною Радою 16 червня 1992 року. Однак цей законодавчій акт тапідзаконні нормативно-правові акти, що були прийняті на його виконання, неввели до правової термінології терміни "благодійництво" та "благодійнадіяльність ".
Такі терміни вперше було застосовано Постановою Президії Верховної Ради
України від 26 жовтня 1992 року "Про благодійні фонди", із змінами тадоповненнями. Одночасно цими актами вперше було дозволено юридичним особам,в тому числі нерезидентам, брати участь у створенні та функціонуванніблагодійних фондів, а отже в здійсненні безпосередньої благодійноїдіяльності в Україні.
Також було прийнято велику кількість законодавчих актів, які стимулюютьблагодійну діяльність в Україні, насамперед шляхи легального її здійсненняв режимі пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійноїдіяльності.
Це такі законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти: Закон України
"Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р., Указ
Президента "Про справляння податку на добавлену вартість з імпортнихтоварів "від 30 червня 1995 р., Постанова Кабінету Міністрів України" Провпорядкування, приймання та розподіл гуманітарної допомоги "від 24 липня
1993 р., Розпорядження Кабінету Міністрів від 17 вересня 1993 року, щопередбачає звільнення від ввізного мита.
законодавчим актом, який комплексно та майже цілісно розглядає питанняпільгового оподаткування об'єктів і суб'єктів благодійної діяльності є Указ
Президента України "Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвуваньюридичних та фізичних осіб "від 21 серпня 1995 року.

Чинне законодавство про благодійництво та благодійні організаціїскладається з Конституції України, Закону України "Про благодійництво таблагодійні організації "та інших нормативно-правових актів, що регулюютьблагодійництво та благодійну діяльність і які вже були розглянуті вище.

Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, щомістяться в законодавстві України про благодійництво та благодійніорганізації, то застосовуються правила міжнародного договору, згодана обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Законодавство про благодійні організації в сфері оподаткування (якзаохочення діяльності)

Пільгове оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльностіпередбачено кількома законодавчими та підзаконними нормативно-правовимиактами України.
Це, перш за все Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28 грудня 1994 року, положеннями якого передбачено звільнення відподатку на прибуток підприємств коштів, матеріальних цінностей танематеріальних активів, що надаються безкоштовно у вигляді безповоротноїфінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних та фізичнихосіб, в тому числі нерезидентів, на користь громадських та релігійнихорганізацій, фондів та установ, метою діяльності яких не є одержанняприбутку для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської,спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, атакож звільнення від аналогічного податку чотирьох відсотків балансовогоприбутку підприємств у вигляді грошових коштів, матеріальних цінностей інематеріальних активів, що перераховуються такими підприємствами довищезгаданих фондів, установ, організацій для здійснення ними екологічної,оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової таблагодійної діяльності.
Досить ефективним для використання при звільненні від податку надобавлену вартість на імпорт є Указ Президента України "Про справлянняподатку на добавлену вартість з імпортних товарів "від 30 червня 1995 р.,що дозволив господарюючим суб'єктам, а отже і неприбутковим організаціям таблагодійним фондам, отримувати необхідні для їх діяльності імпортні товарибез справляння податку на добавлену вартість.
Постанова Кабінету Міністрів "Про впорядкування, приймання та розподілгуманітарної допомоги "від 24 липня 1993 р.. передбачає звільнення об'єктівгуманітарної допомоги під час переміщення через митний кордон України відввізного мита. Однак застосування цього нормативного документа звуженовичерпним переліком об'єктів, що визнаються ним як гуманітарна допомога.
Цей перелік є вичерпним і може бути розширений в кожному конкретномувипадку разовим дозволом.
Звільнення від ввізного мита також передбачено Розпорядженням Кабінетом
Міністрів України від 17 вересня 1993 р. Щоправда, тільки для звільненнявід такого мита приладів, обладнання і запасних частин до них, матеріалівдля обладнання, реактивів, зразків та матеріалів для дослідів, а такожнауково-технічної літератури, що возиться в Україну лише фізичними іюридичними особами виключно для підтримки безпрібуткової науково-технічноїдіяльності науково-дослідних установ і безпосередньо українських вчених.
Указ Президента "Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвуваньюридичних та фізичних осіб "від 12 серпня 1995 комплексно та майже цілісновирішує питання пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійноїдіяльності. Саме для таких організацій: громадських та релігійних, а такожфондів, установ та закладів, метою діяльності яких не є одержання прибуткуй доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань і членськихвнесків та (або) бюджетних асигнувань і лише для здійснення ними,передбаченої статутними документами екологічної, оздоровчої, культурної,освітньої, наукової та благодійної діяльності встановлено безподатковійрежим одержання коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів,що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги абодобровільних пожертвувань від інших юридичних та фізичних осі, у томучислі нерезидентів. Такий пільговий режим поширюється на звільнення коштів,одержаних як добровільні пожертвування, від обов'язкових платежів добюджетів і внесків до державних цільових фондів та обов'язкового продажу наміжбанківському валютному ринку надходжень в іноземній валюті, а також назвільнення товарів від обкладання податками на добавлену вартість, акцизнимзбором та ввізним митом під час переміщення таких товарів через митнийкордон України.
Що стосується одержувачів благодійної допомоги фізичних осіб, тозазначених Указом, з сукупного доходу, одержуваного такими фізичнимиособами протягом календарного року, включаються суми добровільнихпожертвувань, одержаних як в грошовій, так і в натуральній формі, незалежновід їх розміру.
Щоправда, цей указ не звільнив від обкладання податками на добавленувартість обороти з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг), включаючиімпортні, на користь фізичних осіб, а також не вирішив питання звільненнявід ввізного мита товарів, що закуповуються за кордоном на власні коштинеприбуткових організацій.

Благодійних організацій в Україні як юридичні особи

Благодійні організації в Україні є юридичними особами і тому наділяютьсяправами, які мають юридичні особи.
юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно,можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нестиобов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або втретейському суді.

3 цього визначення можна виділ?? ти такі істотні ознаки юридичної особи:

1. Організаційна єдність.

Юридична особа - це не окремий громадянин (фізична особа), а колективнеутворення, певним чином організований колектив людей (організація).

Організаційна єдність виявляється у певній ієрархії,співпідпорядкованості органам управління, що складають його структуру, вчіткій регламентації відносин між його учасниками. Завдяки цьому, стаєможливим перетворити бажання великої кількості учасників у єдину волююридичної особи в цілому, а також узгоджено виразити цю волю зовні. [1]

Благодійні організації мають відповідну структуру, їх організаційнаєдність закріплюється в установчих документах благодійних організацій.

2.Майнова відокремленість

Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майначленів даної організації; по-друге, від майна держави чи автономногоутворення, територіальної громади; по-третє, від майна інших організацій.

Благодійні організації мають у своїй власності або в оперативномууправлінні відокремлене майно. У власності благодійної організації можутьперебувати рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи,кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах. Благодійнаорганізація має право здійснювати відносно майна та коштів, якізнаходяться у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутнимцілям та законодавству України.

Зовнішній прояв майнова відокремленість знаходить у наявностісамостійного балансу і кошторису.

3. Виступ у цивільному обороті від свого імені.
Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені вонанабуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи врізні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами.
Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою.
Існують обов'язкові вимоги щодо найменування благодійних організацій.
Воно повинно містити вказівки на організаційно-правову форму та характердіяльності, тобто мету діяльності благодійної організації, наприклад,благодійного фонду.
Благодійні організації, назви яких було зареєстровано у встановленомузаконом порядку, мають виключне право його використання.
Місцезнаходженням благодійної організації вважається місце його державноїреєстрації, якщо у відповідності до закону установчими документами невстановлено інше.
З поняттям місцезнаходження юридичної особи пов'язано здійснення дій, щотягнуть за собою певні юридичні наслідки. Зокрема, це місце виконання рядудоговірних зобов'язань.

4. Здатність нести самостійну майнову відповідальність.
Здатність організації від свого імені брати участь у цивільнихправовідносинах,самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язкизумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїмизобов'язаннями. Невиконання або неналежного виконання зобов'язанняборжником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формоюцивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка --визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатитикредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання,зокрема у разі прострочення виконання.
Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй
(закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закону України "Про власність",ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бути зверненостягнення.

5. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному читретейському суді.

Широка участь юридичних осіб у майнових та особистих немайновихвідносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відповідальностіза порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особамспричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а в зв'язку з цим інеобхідність звернення з позовом до суду, арбітражного чи третейськогосуду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем абовідповідачем у цивільному, арбітражному процесі або третейському розглядіцивільного спору.

Всі зазначені ознаки юридичної особи взаємозумовлені і мають розглядатисяв єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи.
До ознак юридичної особи іноді відносять право організації мати рахунок убанку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотними, вони другорядні,похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридична особа, товона за законом повинна звернутися до установи банку із заявою провідкриття рахунку для зберігання своїх коштів і проведення безготівковихрозрахунків з іншими організаціями. Цей обов'язок стає вже елементомцивільної правосуб'єктності організації як юридичної особи. [2]

Порядок виникнення і припинення благодійних організацій

Порядок виникнення благодійних організацій

Благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту їїдержавної реєстрації.

Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійнихорганізацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевихблагодійних організацій, а також відділень (філій, представництв)всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій - відповіднимимісцевими органами виконавчої влади.

Для державної реєстрації благодійної організації подаються такідокументи: заява засновників (засновника) чи їх уповноважених,статут (положення), протокол установчих зборів (з'їзду, конференції),відомості про засновників (засновника) та органи управління благодійноїорганізації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва)благодійної організації, документ, що засвідчує сплату коштів за державнуреєстрацію.

Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевіркувідомостей, що містяться в поданих документах. За результатами розглядузаяви приймається рішення про державну реєстрацію або відмову вдержавній реєстрації. Після державної реєстрації благодійноїорганізації засновникам (засновнику) видається свідоцтво прореєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Зареєстрована благодійна організація вноситься до реєструблагодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державнуреєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєструвстановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дані реєстру щодо благодійних організацій, які зареєстровані
Міністерством юстиції України, оприлюднюються в офіційнихвиданнях.

Благодійна організація зобов'язана після отримання свідоцтва продержавну реєстрацію у місячний термін стати на облік у податковихорганах за її місцезнаходженням.

Благодійній організації може бути відмовлено у реєстрації. Зокрема, припорушенні встановленого законом України «Про благодійництво та благодійніорганізації »та іншими нормативно-правовими актами України порядкустворення благодійної організації або наявність ранішезареєстрованої благодійноїорганізації під такою ж назвою є підставою для відмови у державній реєстрації.

Не може вважатися підставою для відмови в державній реєстрації благодійної організації надання їй юридичної адреси громадянином замісцем його проживання.

Рішення про відмову в державній реєстрації благодійноїорганізації може бути оскаржене у судовому порядку відповідно дозаконодавства України.

Засновники благодійних організацій

Засновниками благодійної організації можуть бути громадяни
України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли
18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а такождержавні і комунальні підприємства, установи, організації України, щофінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками благодійноїорганізації.

Засновники благодійної організації на загальних зборах (з'їзді,конференції) приймають рішення про заснування благодійної організації,затверджують статут формують орган управління організацією, заслуховуютьзвіти наглядової ради щодо контролю за цільовим використанням коштів імайна благодійної організації, вирішують інші питання, що відносяться доїх компетенції.

Статут (положення) благодійної організації

Благодійна організація діє на підставі статуту (положення).

У статуті (положенні) зазначаються:

- назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова формаблагодійної організації;

- предмет, цілі, завдання та основні форми благодійноїдіяльності;

- порядок утворення і діяльності органів управління благодійноїорганізації;

- джерела фінансування та порядок використання майна і коштівблагодійної організації;

- порядок внесення змін до статуту (положення) благодійноїорганізації;

- порядок реорганізації або ліквідації благодійної організації,використання її майна і коштів у разі припинення діяльності;

- умови і порядок прийняття в члени благодійної організації тавибуття з неї;

- права і обов'язки членів благодійної організації.

До статуту (положення) можуть включатися інші положення, пов'язаніз особливостями діяльності благодійної організації.
Статут (положення) благодійної організації не повинен суперечитизаконодавству України.

Припинення діяльності благодійних організацій

При настанні передбачених у законі обставин юридична організація припиняєсвою діяльність.
Юридична особа припиняється шляхом ліквідації абореорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об'єднуються водну нову і при цьому припиняють своє існування.
Приєднання - це форма реорганізації, за якої одна юридична особавключається до складу іншої юридичної особи, яка продовжує існувати далі,але вже в більшому масштабі. Прієднувана організація припиняє своюдіяльність.
Поділ означає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або більшеюридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділенні немає припиненняюридичної особи, з її складу лише виділяється нове соціальне утворення, якенаділяється правами юридичної особи.
Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їх перетворення. Сутьперетворення полягає в тому, що на основі юридичної особи створюється новаорганізація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, алеприймає всі активи і пасиви попередника. [3]

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововінікліх юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить доостанньої. Майно переходить в день підписання передавального балансу,якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
Особливістю реорганізації благодійних організацій як юридичних осіб є те,що благодійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу,метою діяльності якої є одержання прибутку. Реорганізація благодійноїорганізації здійснюється за рішенням її вищого органу управліннявідповідно до вимог статуту (положення).

Іншою формою припинення діяльності є ліквідація благодійної організації.
Ліквідація благодійної організації здійснюється в установленомузаконодавством порядку. При ліквідації благодійна організація припиняє своюдіяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов'язків доінших осіб. Для здійснення рішення про ліквідацію благодійної організаціїстворюється ліквідаційна комісія.

Статус благодійних організацій

Благодійні організації в Україні мають різний статус. Зокрема, відповіднодо закону України "Про благодійництво та благодійні організації"благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом іподіляються за своїм статусом на всеукраїнські,місцеві та міжнародні.

До всеукраїнських благодійних організацій належать благодійніорганізації, діяльність яких поширюється на територію всієї Українита які мають свої відділення (філії, представництва) в більшостіобластей України.
До прикладів всеукраїнських благодійних організацій можна віднести,наприклад, такі організації як:
1. "Фонд милосердя і здоров'я України". Метою цього фонду є утворення всуспільстві ідеалів гуманізму і милосердя, привернення уваги громадян донайгостріших проблем життя, надання соціальної та медичної допомогипрестарілим, хворим, інвалідам, захист їхніх законних інтересів і прав.
Засновниками цього фонду є Українське товариство Червоного Христа,
Українська рада профспілок та інші громадські організації України.
2. Український фонд культури
Був створений у 1987 році. Здійснює діяльність по розвитку та підвищеннюрівня культури в Україні: наприклад, проведення виставок митців, заснуванняпремій (засновано премії імені В. Винниченко, Нечуя-Левицького),організаційне сприяння проведенню культурних заходів та ін.
3. Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Т.Г, Шевченка, відоме своєюдіяльністю по сприянню розвитку культури, науки, освіти. Науковетовариство також здійснює активну публіцистичну діяльність. [4]

До місцевих належать благодійні організації, діяльність якихпоширюється на територію відповідного регіону абоадміністративно-територіальної одиниці.

Нажаль і до сьогодні більшість благодійних організацій розташовані увеликих містах, здебільшого у столиці - централізованість і відставанняпериферії також залишилось у спадок від Радянських часів. [5]
До міжнародних належать благодійні організації, діяльність якихпоширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.
В Україні діє велика кількість міжнародних благодійних організацій.

1.Серед них найбільшим, мабуть, є фонд "Відродження", якийфінансується відомим меценатом Джоржем Соросом. Цей фонд належить до мережіфундацій Джорді Сороса, яка складається з національних та регіональнихфондів більше, ніж у 30 країнах світу, переважно в Центральній, Східній
Європі та на території колишнього Радянського Союзу. Фонд "Відродження" бувзаснований у 1990 році. Спільна мета всієї мережі фундацій Джоржа Сороса -освітні, соціальні і правничі ініціативи, що спрямовані на розвиток таутвердження відкритого суспільства. Завданням безпосередньо фонду
"Відродження" є фінансово, організаційно сприяти становленнюдемократичного, відкритого суспільства в Україні шляхом підтримки важливихдля його розвитку громадських ініціатив. Фонд фінансує проекти та програми,що сприяють відродженню національної культури й демократичної освіти,розбудови громадянського суспільства.
Приорітети фонду встановлюються Правлінням та Програмними радами, доскладу яких входять авторитетні громадські діячі, фахівці в тих галузях, уяких фонд здійснює свою діяльність: громадянське суспільство, культура,освіта, державне управління, охорона здоров'я тощо. [6]

2.Іншім прикладом міжнародної благодійної організації є Міжнароднаорганізація "Діти Чорнобиля". На відміну від міжнародного фонду
"Відродження", ця організація була створена в Україні, і вже потім у своїдіяльності охопила інші держави, здебільшого Білорусію, Росію та ін.

3.Міжнародній благодійних фонд "Духовна спадщина". Метоюдіяльності цієї організації є виявлення жертв репресивної політики
Радянської влади. Здійснює діяльність по розшуку в архівах, друку списківв'язнів, залучаючи історію і літературу, документально підтверджуючи їхнібіографії.

Зареєстровані всеукраїнські та міжнародні благодійніорганізації мають право створювати відділення, філії, а такожпредставництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Територія діяльності благодійної організації визначається відповіднодо її статуту (положення).
Правоздатність благодійних організацій

Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин благодійнаорганізація наділяється цивільною право-дієздатністю.У юридичної особиправо-дієздатність виникають водночас, тому в законі (ст 26 ЦК України)йдеться лише по цивільну правоздатність юридичної особи. Якій за змістомтотожна цивільна дієздатність. Правоздатність благодійної організаціївиникає з моменту її державної реєстрації. В цей самий момент виникає іцивільна дієздатність благодійної організації, тобто здатність своїми діяминабувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки.
Правоздатність юридичної особи є спеціальною: вона має правоздатністьвідповідно до встановлених цілей її діяльності (ч.1 ст 26 ЦДо України).

Права благодійних організацій

Благодійні організації несуть цивільні права, що відповідають цілям їхдіяльності, передбаченої в установчих документах, і нести пов'язані з цієюдіяльністю обов'язки.
Благодійні організації не мають отримувати прибуток в якості основноїмети діяльності. Мета діяльності і предмет мають бути визначені вустановчих документах. Взагалі, правоздатність благодійних організацій єспеціальною, оскільки вони можуть здійснювати лише ті дії, які відповідаютьметі їх діяльності і передбачені в установчих документах.
Благодійні організації можуть здійснювати один чи декілька видівдіяльності, що не заборонені законом.

Основні напрямки діяльності благодійних організацій вже розглядаливище. А безпосередніми формами здійснення благодійної діяльності суб'єктамиблагодійництва, відповідно до закону України "Про благодійництво таблагодійні організації "є: надання одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги; систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги; фінансування конкретних цільових програм; допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійнудіяльність; дарування або дозволу на безоплатне (пільгове) використанняоб'єктів власності; дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів; подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чипередачі результатів особистої творчої діяльності; прийняття на себе витрат по безоплатному, повному абочастковому утриманню об'єктів благодійництва; інших заходів, не заборонених законом.
Здійснення благодійними організаціями благодійної діяльності у виглядінадання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягаютьобов'язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається післятакої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством
України порядку.

З метою здійснення благодійної діяльності благодійніорганізації мають право:

- самостійно вирішувати питання про подання благодійноїдопомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, щоподаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно зумовами цього пожертвування;

- утворювати відповідно до законодавства України своївідділення, філії, представництва;

- об'єднуватися у спілки, асоціації та інші об'єднання, щостворюються на добровільній основі і сприяють виконанню статутних завдань;

- обмінюватися інформацією та спеціалістами з відповіднимиорганізаціями зарубіжних країн;

- організовувати збір благодійних пожертвувань та внесків відфізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнароднихорганізацій;

- постійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти і обсягиблагодійної допомоги;

- відкривати рахунки (у національній та іноземній валютах) вустановах банків;

- засновувати засоби масової інформації, підприємства іорганізації, займатися видавничою діяльністю;

- бути членом інших благодійних організацій;

- мати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації упорядку, визначеному З