МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
"КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
Курсова робота
по курсу "Цивільне право "
(Особлива частина) на тему:
" Особливості окремих видів купівлі-продажу "
Виконав: студент НТУУ" КПІ "
Ф-ту "Право" групи СП-63
Гудзенко М. О.
Перевірила: кандидат юридичних наук, доцент
Овчиннікова Г. Ф.
Київ 1999
ПЛАН:
1. Вступ - 3;
2. Купівля - продаж у роздрібній торгівлі - 3 - 11;
3. Купівля - продаж у зовнішньоекономічній діяльності - 11 - 18;
4. Купівля - продаж на біржах, аукціонах - 18 - 26;
5. Висновок - 26;
6. Задачі - 27 - 29;
7. Список використаної літератури - 30 - 32;
1. Загальновідомо, що договір є однією з найпоширеніших підставвиникнення цивільно - правових зобов'язань. Саме договором купівлі --продажу опосередковуються відносини відносно оплатного відчуження майна відодних осіб до інших.
У будь - якому суспільстві, в якому існують товарно - грошовівідносини, функціонування економіки неможливе без використання відповіднихорганізаційно - правових форм, які мають забезпечувати обіг товарів. Цьомусприяє і договір купівлі - продажу, який виступає поряд з іншими договорамиефективним правовим засобом регулювання майнових відносин.
2. Основною цивільно - правовою формою торгівельного обслуговуваннягромадян є договір роздрібної купівлі - продажу (традиційно розглядається вякості різновиду договору купівлі - продажу, однак відносини, якіскладаються у сфері торгівельного обслуговування населення між юридичнимиособами та громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, з одногобоку, і громадянами - споживачами, з другого боку, характеризуються більшоюспецифікою).
Перш за все, треба зазначити, що ці відносини не можутькваліфікуватися тільки як акт звичайного товарообміну. Основною метоювстановлення договірних зв "язків є задоволення побутових потреб громадян, акінцевим договірним результатом - якість торгівельного обслуговування, якевключає в себе поряд з якістю товару, що продається, також якістьдодаткових послуг, які надаються споживачу і завдяки яким останній отримуєпевні зручності (комфорт при придбанні товарів, висока культураобслуговування тощо).
Необхідність найбільш повного обліку соціально - економічноїспецифіки відносин у сфері торгівельного обслуговування пов'язана ззаконодавчим регулюванням найбільш важливих питань договірних відносин. Узв'язку з цим, правила поведінки суб'єктів договору роздрібної купівлі --продаж знайшли своє відображення як в кодіфікованому цивільномузаконодавстві, так і в спеціальному законодавстві про захист правспоживачів та інших нормативних актах (Закони України "Про підприємництво",
"Про підприємства в Україні", "Про захист прав споживачів", "Про споживчукооперацію "," Про зовнішньоекономічну діяльність "," Про якість та безпекухарчових продуктів і продовольчої сировини "та інші).
Важливо відзначити, що особливістю договору роздрібної купівлі --продажу є його суб'єктний склад. Продавцем за цим договором виступаютьпідприємства, організації і установи, незалежно від форми власності чигосподарювання, на яких вони засновані, і основною метою діяльності яких єдіяльність по реалізації товарів споживачам. Крім того, продавцем може бутиі громадянин, що здійснює підприємницьку діяльність без утворення юридичноїособи. Покупцем по договору роздрібної купівлі - продажу є громадянин --споживач (Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991року № 1023 - XII дає таке визначення поняття "споживач": "споживач --громадянин, який придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чизамовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб ").
Діяльність перших, певною мірою регулюється Постановою Кабінету
Міністрів від 8 лютого 1995 року № 108 "Про Порядок заняття торговельноюдіяльністю і правила торговельного обслуговування населення "(затвердженийі додається; в подальшому - Порядок). П. 3 цього Порядку говорить, щоторговельна діяльність може здійснюватися громадянами України, громадянамиінших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності взаконодавчому порядку, а так само юридичними особами всіх форм власності.
Відносно сфер, в яких може здійснюватися торговельна діяльність, то п. 5вказує, що торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної таоптової торгівлі, а також у торговельно - виробничій сфері. Під роздрібноюторгівлею треба розуміти торгівлю товарами та виконання при цьому супутніхробіт або послуг за готівку, а також за інші готівкові платіжні засоби,включаючи кредитні картки, а здійснюють її торгівельні підприємства
(громадяни-підприємці) через спеціально створені пункти продажу (п. 7
Порядку-це можуть бути магазини, палатки, кіоски, будинки торгівлі,універсальні магазини, кафе, торговельні центри тощо).
В роздрібній торгівлі укладення договорів купівлі-продажу, звичайно,має свої певні особливості. При укладенні договору купівлі-продажу стороникеруються Цивільним кодексом України, а також спеціальними нормамиспоживчого законодавства.
Відповідно до Закону України "Про патентування деяких видівпідприємницької діяльності "від 23.03.1996 року (із змінами і доповненнями)для здійснення окремих видів торгівлі необхідно одержати торговий патент.
Торговий патент представляє собою державне свідоцтво, яке засвідчує правосуб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого)підрозділу займатися зазначеними в цьому законі певними видамипідприємницької діяльності (діяльність, пов'язана з роздрібною торгівлею,діяльність з обміну валюти, а так само діяльність, яка пов "зана з наданнямпослуг у сфері грального бізнесу (тільки тоді ця діяльність підлягаєпатентуванню, коли вона здійснюється в пунктах роздрібного продажутоварів). Для продавців, які здійснюють свою діяльність у сфері роздрібноїторгівлі законодавство багатьма своїми актами встановлює цілу низкудодаткових вимог та обов "язків (щодо організації продажу товарів,ціноутворення, санітарних вимог і таке інше). У цьому відношенні становищепокупця має свої особливості. Покупець до укладення договору купівлі --продажу володіє переважно правами і тільки після його укладення у ньогоможуть виникнути обов (язкі. Для вступу у договірні відносини зторговельними підприємствами громадянин - споживач повинен обладатінеобхідною дієздатністю, яка встановлюється чинним цивільнимзаконодавством. П. 41 ч. 3, 4 Правил зазначає, що у разі запровадженняобмежень продаж товарів окремим категоріям громадян здійснюється вустановленому порядку, а продаж товарів повсякденного попиту дітямпроводиться лише у разі, якщо вони можуть самостійно зробити покупку тарозрахуватися за придбаний товар (обов'язково повинен враховуватися змістст. ст. 13, 14 Цивільного кодексу України про обсяг дієздатностінеповнолітніх). Обслуговування окремих категорій громадян, яким згідно зчинним законодавством надаються відповідні пільги, здійснюється вспеціально відведених торговельних приміщеннях (відділах, секціях). Чи недопускається продаж господарюючими суб'єктами товарів, вільну реалізаціюяких заборонено згідно з чинним законодавством.
При здійсненні покупки, касир або інший працівник, який одержує грошіза товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму,одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на видномумісці, віддрукувати чек на касовому апараті, назвати покупцеві належну йомусуму здачі і видати її разом із чеком. Правильність розрахунку покупецьзобов'язаний перевірити на місці, не відходячи від каси, тобто договіркупівлі-продажу в роздрібній торговельній мережі виконується, як правилопід час укладення (як вбачається з вищезазначеного, обов'язковогописьмового оформлення цього договору не вимагається, це підтверджуєтьсятакож і змістом ст. 43 Цивільного кодексу України-громадянину - споживачу,який придбав у торговельного підприємства (громадянина - підприємця) заусною угодою товар, видається документ, що підтверджує одержання грошей, атакож підставу їх одержання). Але в певних випадках покупцю може видаватисяквитанція, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ, а щодотоварів, на які встановлено гарантійні терміни, - технічний паспорт чиінший документ, що його замінює (ст. 14 п. 9 Закону України "Про захистправ споживачів "від 12 травня 1991 року).
Істотними умовами договору роздрібної купівлі - продажу є умови пропредмет, ціну, а в деяких випадках і про строк. Умова про строк є істотноюпри здійсненні купівлі - продажу в кредит (цей вид торгівлі здійснюєтьсявідповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 року,якою затверджено "Правила торгівлі у розстрочку"). Вимоги щодо предметазавчасно визначаються законодавчими актами. Що стосується ціни, то тут дієпринцип вільного ціноутворення, а п. 43 Правил з цього приводу говорить, щопродаж товарів господарюючими суб'єктами здійснюється за цінами, щовстановлюються відповідно до чинного законодавства. В окремих випадках цінивизначаються з врахуванням приписів визначених Постановою Кабінету
Міністрів України "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" від
21 жовтня 1994 року (з наступними змінами).
Право споживачів - громадян на придбання товарів належної якості внезалежній Україні стало одним із основних конституційних прав громадянина,реалізація якого вимагає встановлення певних гарантій. Так, відповідно дост. 50 Конституції України від 28 червня 1996 року "Кожен має право набезпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданоїпорушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступудо інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметівпобуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бутизасекречена ". Проголошення Конституцією України права громадян на безпечнедля життя і здоров'я довкілля та на інформацію про якість харчовихпродуктів і предметів побуту (можна вважати, що товарів) зобов'язуєдержаву, органи місцевого самоврядування створити організаційно - правові,соціально-економічні та примусово - владні гарантії забезпечення цьогоправа. Водночас, усі громадяни і юридичні особи зобов'язані дотримуватисявстановлених щодо цього права правил.
Договір роздрібної купівлі-продажу служить належною правовою гарантієюзахисту порушених прав громадян-споживачів. На захист порушених правспоживачів покликаний Закон України "Про захист прав споживачів".
Ст. 3 цього закону говорить що, споживачі, які перебувають натериторії України, під час придбання, замовлення або використання товарів
(робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на:
- державний захист своїх прав;
- гарантований рівень споживання;
- належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування;
- безпеку товарів;
- необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість та асортимент товарів (робіт, послуг);
- відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством; < p> - звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
- об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Важливу роль по захисту прав споживачів відіграє Державний комітет
України у справах захисту прав споживачів і його органи на місцях. Цейкомітет забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту правспоживачів і має право давати господарюючим суб'єктам обов'язкові длявиконання приписи про припинення порушень прав споживачів, перевіряти угосподарюючих суб'єктів сфери торгівлі якість товарів (робіт, послуг), атакож додержання правил торгівлі та надання послуг, входити безперешкоднота обстежувати, відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські,торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, відбирати у господарюючихсуб'єктів сфери торгівлі зразки товарів, сировини, матеріалів,напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці абопроведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та іншихустановах з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) зарахунок господарюючих суб'єктів, що перевіряються та інше.
Як зазначає ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів",споживач має право вимагати від продавця (віготівніка, виконавця), щобякість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги)відповідала вимогам нормативних документів, умовам договорів, а такожінформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виготівник,виконавець). Треба зазначити, що виготівник (виконавець) забезпечуєнормальну роботу (застосування, використання) товару (роботи, послуги).
Гарантійні терміни на комплектуючі вироби повинні бути не меншими, ніжгарантійний термін на основний виріб, якщо інше не передбаченозаконодавством чи договором. Оскільки за змістом ст. 13 Закону України "Прозахист прав споживачів "виготівник (виконавець) зобов'язаний забезпечитипротягом гарантійного строку нормальну роботу товару, в тому числікомплектуючих виробів, то необхідні спеціальна установка (підключення чискладання), технічне обслуговування (налагодження тощо), ремонт у цейперіод мають провадитися без додаткової плати. Важливо те, що споживач привиявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного або іншихтермінів, установлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, маєправо за своїм вибором вимагати від продавця або віготівніка:
- безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
- заміни на аналогічний товар належної якості;
- відповідного зменшення його купівельної ціни;
- заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
- розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав
Але вимоги споживача задовольняються тільки щодо товарів,термін гарантії на які не закінчився.
вищезгадані вимоги споживач може пред'явити, за вибором, продавцеві --за місцем купівлі товару, віготівнікові або підприємству, що виконує їхфункції - за місцезнаходженням споживача. Зазначені вимоги замісцезнаходженням споживача виконують також створені власником продавцяторговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічнихпридбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладенона підставі договору. Функції представників підприємств-виготівниківвиконують їх представництва та філії, створені віготівнікамі для цієї мети,або підприємствами, які виконують вказані вимоги на підставі договору звіготівніком.
У випадку необхідності, споживач може повернути товар неналежноїякості і пред'явити вимоги продавцю, віготівніку (підприємству, що виконуєїх функції), а ці особи зобов'язані прийняти такий товар. Така вимогаспоживача підлягає негайному задоволенню тільки за наявності такого жтовару, а в разі необхідності перевірки якості такого товару - протягом 14днів або за домовленістю сторін. Якщо товар відсутній, то вимога про йогозаміну задовольняється у двомісячний термін (перебіг цього строкупочинається з моменту надходження відповідної заяви). Якщо задовольнити цювимогу у встановлений строк неможливо, то споживач може пред'явити вимоги,які передбачені п. 1 (а, в, г, д) ст.14 Закону України "Про захист правспоживачів "(див. вище).
Якщо споживач придбав продовольчий товар неналежної якості --продавець зобов'язаний замінити його на якісний або повернути споживачевісплачені ним гроші, якщо вказані недоліки виявлені у межах термінупридатності. При поверненні грошей розрахунки із споживачем у разіпідвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на часпред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни - виходячи звартості товару на час купівлі. У тому випадку, коли споживач пред'явиввимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунутіпротягом 14 днів або за згодою сторін в інший термін. На цей період навимогу споживача йому надається (з доставкою) аналогічний товар незалежновід моделі. Для цого виготівник разом?? продавцем зобов'язані на договірнійоснові передбачити обмінний фонд товарів. За невиконання вищевказаноївимоги та за кожний день затримки усунення недоліків понад установленийтермін споживач має право вимагати сплати йому неустойки в розмірі 1%вартості товару.
Важливо звернути увагу на те, що всі вищевказані вимоги маютьрозглядатися тільки після пред "влені споживачем квитанції, товарного чикасового чека або іншого письмового документа, а щодо товарів, на яківстановлено гарантійні строки,-технічного паспорта чи іншого документа, щойого замінює. Якщо ж таких документів немає - вимога розгляду не підлягає.
Але якщо такі документи втрачені, то їх можна відновити у передбаченомузаконодавством порядку.
Необхідно зазначити, що вимоги споживача не підлягають задоволенню,якщо продавець, виготівник (підприємство, що виконує їх функції) доведуть,що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правилкористування товаром або зберігання. Споживач має право брати участь уперевірці якості товару особисто або через свого представника.
Законодавством передбачено право споживача на те, щоб товари (роботи,послуги) за звичайних умов їх використання, зберігання і транспортуваннябули безпечними для його життя, здоров'я, навколишнього природногосередовища, а також не завдавали шкоди його майну (ст. 16 п. 1 Закону
України "Про захист прав споживачів"). Згідно з п. 9 ст. 15 цього Законувиконавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку ізвтратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача длявиконання робіт або надання послуг, не пізніше як у місячний строк (підзбитками відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України слідрозуміти витрати, зроблені споживачем, втрати або пошкодження його майна, атакож не одержані ним доходи, які він одержав би, якби зобов'язання буловиконане боржником (продавцем, виконавцем, віготівніком). Якщо споживачубула заподіяна шкода товарами (роботами, послугами), що містять у собіпевні недоліки, то вона підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Право цевимагати визнається за кожним потерпілим споживачем і таке правозберігається протягом встановленого терміну служби (терміну придатності), аякщо такий не встановлено-протягом 10 років з часу виготовлення товару
(прийняття роботи, послуги). Якщо споживачу товар не підійшов за формою,габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути нимвикористаний за призначенням-він має право його обміняти. Це правозберігається за ним протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі (це правилостосується непродовольчих товарів).
Звертає увагу на себе той факт, що умови договору, що обмежують праваспоживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаютьсянедійсними. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежуютьправа споживача, споживачеві завдано збитків, то вони повинні бутивідшкодовані винною особою у повному обсязі.
П. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 р..
"Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист правспоживачів "говорить, що вимоги споживачів про захист їх прав розглядаютьсяу позовному провадженні. У такому ж порядку можуть звертатися до суду
Державний комітет України у справах захисту прав споживачів і його органи,а також громадські організації (об'єднання) споживачів, які, як вжезазначалося, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 та ст. 26 Закону України "Прозахист прав споживачів "мають право представляти й захищати в суді інтересиспоживачів. Заява про захист прав споживача має повністю відповідативимогам ст. 137 Цивільно - процесуального кодексу України щодо форми йзмісту позовної заяви. До заяви споживач повинен подати вичерпний перелікдокументів, які підтверджують його вимоги. Від сплати державного митаспоживачі звільняються на підставі ч. 4 ст. 24 Закону України "Про захистправ споживачів "(а так само і ДКуСЗПС і його органи). Зазначена Постановаговорить, що судам слід мати на увазі, що неустойка
(штраф, пеня) стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонамидоговором чи відповідним нормативним актом. Споживач може пред'явити вимогупро відшкодування моральної шкоди (її розмір встановлюється судом).
Аналізуючи всі аспекти правового значення договору купівлі-продажу,їх можна узагальнити наступним чином:
1. Договір роздрібної купівлі - продажу, як і будь-який інший договір купівлі - продажу, служить похідним способом (правовою підставою) набуття громадянами та іншими суб'єктами права власності;
2. Він підтверджує наявність зобов'язально правовідношення між торговельним підприємством і покупцем;
3. Він служить належною правовою гарантією захисту порушених прав громадян - споживачів;
4. На продавця в договорі роздрібної купівлі - продажу покладаються додаткові обов "язки, а покупцю надаються певні прівілеєві права;
5. Він має ознаки публічного і приватного договору.
3. Міжнародне економічне співробітництво в сучасних умовахє великим стимулом розвитку світової економіки. Зовнішня торгівля всіхкраїн збільшується значно скоріше на відміну їх сукупного національногопродукту. Зараз неможливо уявити країну, народне господарство якоїрозвивалось би без її участі в світовому господарчому обміні; від ступенюінтеграції економіки в міжнародний розподіл праці залежить рівеньпромислового та сільськогосподарчого виробництва. Активізаціязовнішньоекономічних зв "язків стала однією з головних вимог функціонуванняекономічного комплексу країн на сучасному етапі - із залученням найновішихдосягнень науки і техніки, здатних забезпечити інтенсивний розвитокпромислового та сільськогосподарчого виробництва.
Способом здійснення комерційних операцій в більшості видівспівробітництва являються зовнішньоекономічні угоди, при укладенні якихвиникають конкретні права та обов "язки цивільно-правового характеру длясторін, що є суб'єктами угоди. Серед цих угод центральне місце посідаєдоговір купівлі - продажу.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - є матеріально оформленаугода двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іншихіноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припиненняїхніх взаємних прав та обов "язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1
Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року №
959 - XII, в подальшому - Закон). Він укладається лише у письмовій формісуб'єктами, здатними до його укладення відповідно до законодавства Україниабо місця укладення договору (контракту). Загалом зовнішньоекономічні угодиукладаються відповідно до законодавства України та міжнародних угод,міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та організацій, якщоце не заборонено прямо та у виключній формі законодавством України.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне правоздійснювати будь - які її види, прямо не заборонені законами України,незалежно від форм власності та інших ознак. Втручання державних органів узовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках не передбачених
Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють дляїї здійснення умови, гірші від встановлених у Законі, є обмеженням праваздійснення зовнішньоекономічної діяльності як таке забороняється.
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльністьз моменту набуття ними цивільної дієздатності. Фізичні особи, які маютьпостійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщовони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Пропідприємництво ". У тому випадку, коли вищезазначені особи не маютьпостійного місця проживання на території України - вони мають це право,якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якійвони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичніособи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно доїх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють вищезазначене правопісля державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності.
Цю реєстрацію здійснює Міністерство зовнішньоекономічних зв "язків іторгівлі України на підставі подання до нього заяви подавця у довільнійформі, нотаріально завірених копій статутних документів або нотаріальнозавірених документів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця.
Міністерство зовнішньоекономічних зв "язків України не може відмовитипродавці в реєстрації, якщо подавець відповідає вимогам, зазначеним у ст. 5
Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Іноземні суб'єктигосподарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність натериторії України, мають право на відкриття своїх представництв натериторії України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює
Міністерство зовнішньоекономічних зв "язків і торгівлі України протягом 60робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльностідокументів на реєстрацію. Відмова у реєстрації може бути оскаржена усудових органах.
Згідно діючого законодавства, права та обов "язки сторін зазовнішньоекономічним договором (контрактом) визначаються правом країни,обраної сторонами під час укладення договору (контракту) або внаслідокподальшого погодження. За відсутності такого погодження застосовуєтьсяправо країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місцедіяльності сторона, яка є продавцем у договорі купівлі - продажу.
Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовнішньоекономічнимдоговором (контрактом), установлює, зокрема, "Положення про формузовнішньоекономічних договорів (контрактів) ", затверджене Наказом
Міністерства зовнішньоекономічних зв "язків і торгівлі України від
05.10.1995 року за номером 75. До обов'язкових умов договору (контракту)належать: назва, номер договору (контракту), дата й місце його укладення;преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін танайменування документів, якими керуються контрагенти під час укладеннядоговором (контрактом); предмет договору (контракту; його опис тавстановлюється точне найменування, характеристика, модель, сорт і такеінше); кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг;встановлюється одиниця виміру кількості, порядок визначення кількості,система вимірів та ваги; визначити якість товарів в контракті купівлі --продаж - значить встановити якісну характеристику товару, тобто сукупністьвластивостей, що визначають придатність товару для використання його запризначенням у відповідності із потребами покупця, а вибір саме способувизначення якості (по стандарту, по технічним умовам, по специфікації, поопису, по первинному огляду, по змісту окремих речовин в товарі, по виходуготового продукту, за натуральною вагою, спосіб тель - кель) залежить відхарактеру товару, від практики, яка склалася в міжнародній торгівлі цимтоваром, а також інших умов); базисні умови поставки товарів (приймання /здачі виконаних робіт або послуг), у тому числі з використанням Міжнароднихправил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 року (Указ
Президента України від 4 жовтня 1994 року "Про застосування Міжнароднихправил інтерпретації комерційних термінів "); ціна та загальна вартістьдоговором (контрактом; Указ Президента України "Про заходи щодо вдосконаленнякон "юктурно - цінової політики в сфері зовнішньоекономічної діяльності" від
10 лютого 1996 року, "Положення про індикативні ціни у сферізовнішньоекономічної діяльності "затверджене Указом Президента України від
10 лютого 1996 року № 124/96); умови платежів (включають в себе спосібплатежу, засоби платежу, форму платежу); упаковка та маркування (основнезавдання - запобігання пошкодженню товарів та запобігання загибелі іпошкоджень при їх транспортуванні від продавця до покупця); гарантії татехнічне обслуговування; порядок сдачі і приймання товару; форс - мажорніобставини; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові таплатіжні реквізити сторін.
За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть передбачатисядодаткові умови: страхування; гарантії якості; залучення субвіконавців додоговору (контракту), агентів, перевізників; норми завантаження
(розвантаження); передача технічної документації на товар; збереженняторгових марок, порядок сплати податків, мит, зборів; захисні застереження;момент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірниківдоговором (контрактом); можливість і порядок внесення доповнень та змін додоговору (контракту) і так далі.
Зазначеним Положенням та іншими нормативними актами встановленоспеціальний порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту).
У разі його укладення фізичною особою договір підписується тільки нею. Відімені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності контракт підписуютьдві особи: така, що має право підпису контракту згідно з посадою
(передбачається в установчих документах), та особа яку уповноваженодовіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічноїдіяльності одноособово, якщо установчі документи не передбачають інше.
Окремі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з 22листопада 1994 року підлягають обліку (реєстрації) в Міністерствізовнішньоекономічних зв "язків і торгівлі України та уповноважених ниморганах відповідно до Указу Президента України "Про облік окремих видівзовнішньоекономічних договорів (контрактів) "від 7 листопада 1994 року (вредакції від 17 листопада 1994 року). Встановлений порядок обліку
(реєстрації) контрактів виконує декілька функцій, зокрема сприяє контролюза надходженням валютної виручки в Україну. Основними засадамизапровадженого порядку реєстрації договорів є наступні:
- для реєстрації контракту не обов'язкова наявність товару;
- контракт реєструється після його укладення;
- не встановлено обмежень щодо обсягу угод;
- передбачено порядок реєстрації бартерних операцій;
- контракт має обмежувальних характер, якщо Україна відповідає за контрактом як держава.
Реєстрація зовнішньоекономічних договорів здійснюється
у відповідності з "Порядком здійснення реєстрації зовнішньоекономічнихдоговорів (контрактів) Міністерством зовнішніх економічних зв "язків
України "встановленим Міністерством зовнішньоекономічних зв" язків іторгівлі України 18.01.1994 року за № 210 (п. 1 цього Порядку говорить, що
"Облік контрактів, їх реєстрація, оформлення та видача реєстраційних картокздійснюється управлінням нетарифного регулювання за участю юридичногоуправління, Головного управління з питань зовнішньої торгівлі, управлінняекспортно - імпортного контролю, управління кон "юктурі та ціновоїінформації, та валютно - кредитним управлінням, а при необхідності - іншихуправлінь).
Реєстрації підлягають зовнішньоекономічні договори
(контракти), укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Українивсіх форм власності, предметом яких є товари, зазначені в переліках, щозатверджуються в установленому порядку Міністерством зовнішньоекономічнихзв "язків і торгівлі України. До них належать:
- товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством
України та міжнародними договорами України;
- товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами
України передбачені добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу;
- товари походженням з України, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури;
- товари походженням з України, імпорт яких до інших держав квотується, контінгентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угрупувань, митних союзів;
- та інше.
Для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту)суб'єкт господарювання, який є стороною контракту, подає до компетентнихорганів такі документи:
- інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою та порядком заповнення, що встановлюється Міністерством зовнішньоекономічних зв "язків і торгівлі України;
- оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. У разі, якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписанийфізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку;
- документ про оплату послуг за реєстрацію цього договору.
Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, якийзвернувся за реєстрацією, доручає виконання зовнішньоекономічного договору
(контракту) іншому суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності України,подаються також оригінал договору доручення та його копія, завірена вустановленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
У разі потреби органи реєстрації можуть вимагати інші необхідні документи.
За підсумками розгляду орган реєстрації ухвалює рішення прореєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту) або про відмову втакій реєстрації з підстав, передбачених Положенням про порядок реєстраціїокремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Документом, щопідтверджує реєстрацію договору, є картка реєстрації - облікузовнішньоекономічного договору (контракту). Вона видається суб'єктовігосподарювання України у двох примірниках, один із яких залишається усуб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України. Другий примірник суб'єктгосподарювання подає до митних органів, де він і залишається після митногооформлення відповідних товарів. Картка дійсна для митного оформленнятоварів, що є предметом відповідного договору (контракту), до кінцяпоточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митногооформлення товарів, що експортуються, в повному обсязі, передбаченомудоговором (контрактом).
У процесі здійсненні експортно - імпортних операцій Українасамостійно та в особі її державних органів у випадках, передбачених ст. 16
Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", може запроваджуватирежим ліцензування. Так, розрізняють декілька видів ліцензій: генеральна --відкритий дозвіл на операції з певного товару (товарів) та/або з певноюкраїною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цьоготовару (товарів); разова (індивідуальна) - разовії дозвіл, що має іменнийхарактер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретнимсуб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший ніж той, щоє необхідним для здійснення операції; відкрита (індивідуальна) - дозвіл наекспорт чи імпорт товару протягом певного часу (але не менше одного місяця)з визначенням його загального обсягу. Запровадження режиму ліцензуваннявстановлюється Верховною Радою України. Ліцензії видаються Міністерствомзовнішньоекономічних зв "язків і торгівлі України на підставі заявоксуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Ліцензійна палата прицьому міністерстві, створена відповідно до Указу Президента України "Проліцензійну палату при Міністерстві економіки України "від 28 березня 1995року, повинна вести єдиний ліцензійний реєстр; координувати роботу органів,що видають відповідні ліцензії; здійснювати контроль за додержанням порядкувидачі ліцензій органами державної виконавчої влади; контролюватидіяльність суб'єктів го
