17

Найменування Ю.Л. , Товарний знак, виробниц. марка.
Наіменеованіе Ю.Л. обов'язково має вкл. в себе вказівку на його организ .- правов. органів. Все не комерц. , А також деяку комерц. орг-ції д. вкл. в свою назву також вказівка на хар-р д-ти, як фірмове найменування - це назва комерц. орг-ції. Право не нього покажу особистим незаможних. правом комерц. орг-ції. Воно не віддільна від самої орг-ції і може відчужуватися тільки разом з нею
Производств. марка - це словесний спосіб індивідуалізації товару. Вона в обов'язковому порядку міститься на самому товарі або на упаковці.
Вона вкл. в себе:
1. Фірмове найменування підприємства - виробника.
2. Його адресу.
3. Назва товару.
4.Ссилку на стандарт.
5. Перелік споживчих св-в.
і т.д.
Вироб. марка м. застосовуватися без спец. реєстрації та сама по собі не має правового захисту.
Товарний знак - словесне образотворче, об'ємне чи інше умовне позначення товару, що використовується для його відмінності від однорідних товарів ін виробників. Т.знак не містить на відміну від виробн. марки інформації про вид кач-ве св-в самого товару.
Т.знак реєструється за одним Ю.Л., кот. мають виключить. право в його використанні і може передати це право за ліцензійним договором ін орг-ції. Орг-ції основна д-ть закл. в тому в наданні послуг, можуть зареєструвати і використовувати знак обслуговування, кот. прирівнюється товарному знаку



20
Види Ю.Л. та їх класифікація.
1. Форма власності.
- Гос. Ю.Л. (всі унітарні підпр., і також деякі. установи)
- Негос. Ю.Л.
Значення - гос. Ю.Л. (Навіть комерц. Хар-ра) з необхідністю повинні переслідувати Загальнодер. інтереси.
2.Мета д-ті.
- Комерційні орг-ції
- Некоммерч. орг-ції
Розділяють по тому, які основні цілі їх д-ті: вилучення прибутку, а також її розподіл м/д учасниками, або інші цілі не пов'язані підприємців-вом. За загальним правилом, некоммер. орг-ції має право здійснювати предпрінм-у д-ть лише остільки, оскільки це необхідно для досягнення їх статутних цілей.
3.Состав засновників
- Ю.Л..
- Ю.Л. (спілки, асоціації)
- Г-во (унітарні підпр.)
або ж будь-які, за окремими винятками, S права (всі інші Ю.Л.)
4. Хар-р прав учасників.
- Орг-ції, на майно кіт-их засновники мають право власності або інше речове право: гос-ті та муніципій-ті унітарні підприємств. , А також установи.
- Орг-ції, в отн-пах к-их їх учасники мають зобов'язальні права: госп. товариства і суспільства, кооперативи.
орг-ції, в отн-нии к-яких їх учасники не мають майнових прав: заг-ті об'єднання і релігійні орг-ції, фонди та об'єднання Ю.Л. 5.Об'ем речових прав. орг-ції.
- Ю.Л. , Що володіють правом оперативного у-ия на майно: установи і казенні пред-ия.
- Ю.Л. , Що володіють правом госп. ведення на майно: гос. і Муниц. унітарні пред-ия (крім казенних).
- Ю.Л. , Що володіють правом власності на майно - все ін Ю.Л.
6. Порядок утворення.
- Утворені в дозвільний порядок
- Утворені в нормативно-явочному порядку.
7. Установчі д-ти.
- договірні Ю.Л--госп. товариства
- Договірно-статутні - т-ва з огрніченной або доп. відповідальністю, асоціації та спілки, а також статутні Ю.Л.
8. Членство.
- Корпорації - хар-ся наявністю членства, загальною для багатьох учасників мети, незалежністю свого сущ-ия від зміни учасників.
* - Установи - навпаки, зазвичай створюються одним засновником, кот. сам опр-яет і цілі Ю.Л. , І склад майна, необхідний для їх досягнення




27
АТ.
АТ - общ-во, що має статутний. фонд, розділений на определ. число акцій рівної номінальної ст-ти і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїм майном. Кожен акціонер несе відповідальність тільки своїм паєм у майні АТ. Акціонер відповідно до статуту і законодавчих-вом має право брати участь в упр-ванні справами АТ: розпоряджатись належними йому акціями, gолучать частину прибутку від деят-ти общ-ва, частина майна при ліквідації АТ, продукцію і послуги, що виробляються АТ, інф - цію про деят-ти общ-ва.
Учасниками АТ м.б. і фіз. і юрид. Чи, до кіт. з-н відносить громадян і підпр-я РБ, громадян інших країн, осіб без громадянства, а також інофірми.
Пай в АТ ім. у формі акції.
Акція - це цінний папір, що свідчить про внесення паю в ср-ва АТ і що дає її власникові права, а саме: на отримання соотв. частки прибутку у вигляді дивідендів, на членство і участь в упр-ванні общ-вом, на участь в розпод-ванні залишків майна АТ при його ліквідації.
У РБ утворюються відкриті та закриті АТ.
ВАТ - його акції поширюються шляхом відкритого продажу і їхнє вільне ходіння на ринку цін. паперів не обмежено іначеб ніж по з-ну.
У ЗАТ ходіння акцій обмежується уставом.Прі це в статуті д.б.н. відображений повний перелік обмеження ходіння акцій, а додаток до статуту д. містити список акціонерів ЗАТ з зазначенням розчинів вкладу.
Упр-ня АТ.
Організовується відповідно до його статуту і осущ-ся 4органамі упр-ня:
загальними зборами, представницьким органом, контрольним органом і виконавчою. органом.
Загальні збори - вищий орган упр-ня АТ. Щорічні загальні збори стверджують звіти представ. його й закінчили. органів упр-ня, річний баланс, рахунок прибутків і збитків, р-р дивідендів та ін
Правління АТ явл. вищим органом упр-ния общ-вом в період між загальними зборами. Роль правління та ін представить. органів упр-ня АТ різних д-в неоднакові.
У РБ органами упр-ния явл. загальні збори (висш. орган упр-ня), правління (представітельн. орган), дирекція (ісполніт. орган), ревізійна комісія (контрольн. орган)
Загальні збори:
- Вносить зміни і доповнення статут АТ
- Обирає та відкликає членів виборних органів общ-ва
- Вирішує питання про припинення деят-ти і реорганізований-ції АТ
Допускається прийняття рішення правлінням м-дом опитування в порядку і на умовах, визначених статутом


24
Орендні та колективні пред-ия.
Оренда являє собою основне на договорі строкове відплата володіння та користування майном, необхідним орендареві для самостійного здійснення господарської чи іншої діяльності. Вона може застосовуватися відносно імцщества всіх форм і видів власності в будь-яких галузях н/г. В оренду м.б. передані наступні об'єкти: підприємства, організації, їх структурні одиниці; окремі будівлі, споруди, устаткування, транспортні Ср-ва і т.д.
Здачу майна в оренду здійснює орендодавець - власник цього майна (гос.органи, організації, ради нар. Депутатів, а також іноземних. Юр. Особи та громадяни.) Беруть майно в оренду орендарі (юр.особи, спільні підприємства, міжнар. Об `єднання, а також іноземних. д-ви) Відшкодування орендодавцеві частини возможнихдоходов від продуктивного використання зданого в оренду майна осущ-ся у формі орендної плати.
Склад арндной плати
- Плата за землю та прир. ресурси при оренді підприємств, будівель і споруд.
Платежі орендодавцю включають орендний%, а також АТ в зав-ти від розподілу ф-цій по воспр-ву орендного імущих-ва, плас: ту за землю та ін прір.ресурси.
Процес створення орендного підприємства можна розділити на 2 етапи підготовчий та організаційний:
- Підготовчий етап: навчання раб-в підприємства, що переходить на оренду, з'ясування ставлення членів трудового колективу до перехеду на оренду; розробка та реалізація організ-ек. заходів щодо переходу на оренду, проведення загальних зборів трудового колективу
- Організаційний етап: включ. укладення договору оренди підприємства, реєстрацію арндного підприємства у виконкомі місцевої ради нар. депутатів.
У наст. час оренда гос. підприємств розглядається як один із шляхів обрз-ия на їх знову нових форм собстенності, тобто як перехідна форма власності.
Особливості упр-ия:
Упр-ия підпр-іем осущ-ся на основ. принципі самоупраивленія, реалізація кіт-го нах-ит своє вираження вже в періолд прийняття рішення про утворення орг-ції аренгдаторов. Основним органом самоврядування явл-ся суспіль. збори (конференція), крім того формується: правління (рада) предп0тія і виконавчий орган.
Правління - постійно діючий орган упр-ия. Обирається загальними зборами на срокне перевищує часу дії договору про оренду, затверджений статутом арндного підприємства
Загальні збори - проводиться не рідше 2 рази на рік. Воно може збиратися в міру необхідності для вирішення найважливіших питань деят-ти арндного підпр-буття за пропозицією правління.
Рук-во виконавчим органом арндного підприємства осущ-т виконає. директор, кот. підбирається правлінням на конкурсній основі з ним укладається контракт на термін дії договору (або на менший термін)


70
Гарантія як спосіб забезпечення виконання обязат-в використовувалася в отн. м-ду гос. орг-ями, коли гос. банк видавав кредит гос. підпр-ю під гарантію його мін-ва чи іншого вищого гос. органу.
У усл. рин. ек-ки також не виключається застосування гарантії. Вона передбачена в ст. 186 ЦК.
Гарантія носить субсидіарну. хар-р. При гарантійному обязат-ве відповідальність гаранта носить доп. хар-р, вона застосовується лише у случ. неможливості погашення Заборго-ти за рахунок самого боржника.
Гарантія відрізняється від доручить-ви тим, що гарант, який виконав зобов-во, не займає місце кредитора по основ-ному зобов ву і не користується правом регресного вимоги до боржника про повернення виплачених за нього сум.
Гарантія встановлюється для забезпечення як дії. вимоги, так і тих, кот. м. виникнути після укладення дог-ра гарантії.
За доручить-ву відповід-ть поручителя м. встановлюватися у всій сумі боргу або у визна. його частини. За дог-ру гарантії гарант відповідає перед кредитором в частині боргу, соответствущей частці відсутніх власної. оборотно. ср-в боржника.
Гарант. зобов припиняються:
1) після виконання забезпеченого зобов
2) якщо кредитор на протязі. 3 м-ців з дня настання строку виконання зобов не пред'явить позов поручителя.
3) якщо термін виконання зобов не вказаний, то відповід-ть поручителя припиняється після закінчення 1 року з дня укладення дог-ра поруки.


71
Завдаток - ден. сума, що видається однією з договірних сторін в рахунок належних з неї по дог-ру платежів ін стороні, в док-во укладення дог-ра і в забезпечення його виконання.
Ф-ції завдатку:
1. Платіжна.
2. Служить док-вом наявності договірних отн-й.
3. Явл. ср-вом забезпечення виконання осн. дог-ра.
Якщо від ісплненія дог-ра відмовиться сторона дала завдаток, вона не має права вимагати його назад, якщо з вини сторони, що отримала завдаток, то вона д. повернути його в подвійному розчині. Крім того, винна сторона д. відшкодувати збитки, понесені у зв'язку з порушенням виконання зобов ..
Завдаток відрізняється від авансу тим, що останній повертається в сл. невиконання зобов.
Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов застосовується в осн. на ур-не побутових отн-й - в отн-ях з участю громадян.
Угода про завдаток д.б.н. скоєно в письм. формі. Проте недотримання цієї вимоги не тягне за собою нечинність-ти угоди про завдаток. Тоді в сл. спору сторони не вправі посилатися на підтвердження угоди про завдаток на показання свідків.


72
Гражд.-прав. відповід-ть.
Це особлива міра імущих. впливу на особу, що порушила гражд. законод-во, права та інтереси інших осіб.
Осн-ні форми: стягнення збитків, неустойки.
Відповід-ть сост. в настання для правопорушника неблагопр. матер. наслідків, що виражаються в зменшенні його імущих-ва.
Умови настання:
1) протиправність поведінки боржника
2) наявність збитків, що виникли у кредитора внаслідок порушення зобов в боржником
3) безпосередня причинний зв'язок м-ду порушенням зобов в боржником і що виникли у кредитора збитками
4) вина у протиправному поведінці, що привів до порушення обя-в і виникнення збитків.


73
У зав-ти від хар-ра розпод-ня відповід-ти декількох осіб розрізняють:
1.Долевая. Має місце, коли кожен з боржників несе відповід-ть перед кредитором тільки в тій частці, кот. падає на нього відповідно до законод-вом або дог-ром. Часткова відпові-ть має значення загального правила і застосовується тоді, коли законод-вом або дог-ром не встановлена солідарні. або субсидіарну отв-ть. Частки, які падають на кожного з відповідальних осіб. визнаються рівними, якщо законод-вом або дог-ром не встановлений інший р-р часткою.
2. Солідарна. Застосовується, якщо вона передбачена дог-ром або встановлена з-ном. Її несуть особи, які спільно заподіяли шкоду. Кредитор має право притягти до відповідальності будь-якого з відповідачів як у повному обсязі, так і будь-якої його частини. Вона явл. більш зручною для кредитора.
3. Субсидіарна. Має місце, коли в зобов-ве беруть участь два боржники, один з кіт. явл. осн-ним, а інший - субсидіарності (дод.). Субсидіарної несе отв-ть доп-но до отв-ти основ-ного боржника.



79
Відпові-ть за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними громадянами.
Неповнолітніми у віці до 14 років.
За шкоду, заподіяну ними, відповідають його батьки (усиновителі) або опікуни, якщо не доведуть, що шкоду завдано не з їхньої вини. Якщо малолітній заподіяв шкоду, коли він нах-ся під наглядом освітнього, виховного, навчального або іншої установи, кот. зобов'язане осущ-ть за ним нагляд, отв-ть покладається на установу, якщо воно не доведе, що шкода виникла не з його вини.
Отв-ть несуть обоє батьків, у т.ч. і той, кот. проживає окремо від дитини.
Якщо буде доведено, що заподіяння шкоди малолітнім мало місце як з вини установи, так і з вини батьків, шкода відшкодовується за принципом часткової отв-ти.
Неповнолітніми у віці від 14 до 18 років.
Такі неповнолітні несуть отв-ть на загальних підставах. Однак найчастіше вони не м. відшкодувати збиток зважаючи відсутністю у них достатніх ср-в. Тоді отв-ть несуть батьки, піклувальники, соотв. установи. Але якщо у неповнолітнього з'явилися свої доходи, то ця отв-ть з батьків, ... знімається.
Недієздатними, обмежено недееспос., А також особами, нездатними розуміти значення своїх дій.
Громадяни, визнані недееспос., Не м. здійснювати гр.-прав. угод, а також нести отв-ть за заподіяну шкоду. Шкода відшкодовується їх опікунами чи орг-ями, зобов'язаними осущ-ть за ними нагляд.
Однак сам заподіювач шкоди м. відповідати за свої дії в сл., Якщо опікун помер або не має достатньо ср-в для відшкодування шкоди, а також якщо сам заподіювач шкоди має такі ср-вами.
Шкода, заподіяна обмеженими в дееспос., Відшкодовується самим заподіювача.
Особа, визнана неосудним отв-ти не несе.


82
Відповід-ть за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадянина.
Заподіяння каліцтва, іншого ушкодження здоров'я громадянина, а також позбавлення його життя породжує обязат-ва з відшкодування шкоди.
Заподіяння шкоди м. виражатися в:
1) заподіянням каліцтва - фіз. пошкодження настало під впливом зовн. ф-рів
2.) Професійно. захворювання - рез-т сістематіч. і тривалим. впливу на орг-м чол-ка невиправні шкідливих наслідків пр-ва або специфічний. для дан. професії ф-рів.
3) інше ушкодження здоров'я - шкідливо. наслідки загального захворювання, кот. виникло у потерпілого через порушення заподіювача шкоди встановлених правил і норм.
Заподіяння шкоди життю або здоров'ю громадянина означає применшення його особисто. незаможних. благ, що саме по собі дає потепрпевшему право вимагати компенсації моральних. шкоди.
Умовою отв-ти за шкоду, заподіяну життю або здоров'ю громадянина, явл. вина заподіювача шкоди, крім випадків заподіяння шкоди джерелом підвищ. небезпеки, а також незаконним актом органу правоохраніт. органу або суду.
Збиток у вигляді втраченого заробітку орпр-ся з урахуванням:
а) сер. місячних. заробітку потерпілого до каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або до втрати ним тудоспособності
б) ступеня втрати потерпілим проф. здібності, а за відсутності її - ступеня втрати загальної працездатності.
У сл. смерті громадянина Ліо, що несе за це отв-ть, зобов'язана відшкодувати шкоду, кот. виник у тих, хто втратив внаслідок зазначеного йдуть-ва джерела ср-в до існування.


87
Договір продажу житлового будинку.
За дог-ру продажу житлового будинку продавець зобов'язується продати у власність ть покупця житловий будинок, а покупець зобов'язується прийняти його по передавальному акту і сплатити за нього визна. сторонами ден.сумму.
Дог-р продажу жілого будинку явл. консенсуальних. Йому притаманні загальні для всіх дог-ровчерти: оплатне і взаємність.
Ел-ти:
1) сторони (продавець і покупець).
2) предмет (житловий будинок).
Дог-р продажу житлового будинку сост-ся в письм. формі. Передбачена гос. реєстрація переходу права влас-ти на житловий будинок.
3) ціна
Продавець зобов'язаний передати житловий будинок у влас-ть покупця. Зобов ти покупця ті ж, що і при звичайному. дог-ре, а також він повинен прийняти жив. будинок по передавальні. акту.
Особливістю дог-ра продажу жив. будинку явл. те, що він м.б. використано лише за призначенням: проживання в ньому громадян.


65
Принципи ісполненіяобязвтельств.
1) принцип належного виконання.
Зобов д. виконуватися належним чином відповідно до умов обязат-ва і вимогами з-ну, інших прав. актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими, що звичайно ставляться.
Передбачає, що зобов вр д.б.н. виконано належними суб'єктами, в належному місці, в надлом. час, переломний момент. предметом і надлом. чином.
2) принцип реальн. виконання.
Наказує обов'язковість виконання зобов в натурі, тобто вчинення боржником саме того дії, кот. сост. зміст зобов без заміни цієї дії ден. еквівалентом у вигляді відшкодування збитків і сплати неустойки.
Обидва принципи мають диспозитивним. хар-р, оскільки норми, ив кіт. вони втілені, надають сторонам право сформулювати правила інші, ніж встановлені з-ном.
Сторони перш за все д. керуватися умовами зобов, що визначаються сторонами. і суттю самого зобов, а також вимог з-на та інших прав. актів.


56
Зобов'язальне право.
Воно рег-ет больще групу імущих. отн-й, пов'язаних з переміщенням імущих. благ. В їх число входять перш за все імущих. отн-я, що складаються в процесі тов.-ден. обміну м-ду суб'єктами госп-а, м-ду останніми та громадянами, м-ду громадянами.
Також обязат. право рег-ет отн-я, кот. виникають при безпідставно придбане або заощадженні однією особою імущих-ва за рахунок іншого.
Т.ч. обязат. право рег-і достойників. отн-я, що виникають у процесі обміну, а також у зв'язку із заподіянням шкоди і безпідставно придбане або заощадженням імущих-ва за рахунок іншого.
Норми обязат. права:
1) норми, рег-щие виникнення зобов в і перш за все в рез-ті такого широко вживаного підстави як дог-р, а також норми про забезпечення виконання зобов-в, про порядок і умови їх виконання, отв-ти за порушення зобов -в, а також про їх припинення.
2) норми, кот. рег-ють права, зобов-ти й отв-ть сторін по кожному виду зобов в окремо - купівлі-продажу, дарування, поставки, підряду і т.д.

74
Збитки - ден. або натур. оцінка імущих. збитків, завданих невиконанням зобов в або іншими неправомірними діями боржника.
До збитків відносять:
- Витрати, зроблені кредитором у зв'язку з порушенням дог-ра
- Втрата або пошкодження імущих-ва кредитора внаслідок неналежного виконання зобов в боржником
- Не одержані кредитором доходи, кот. він одержав би, якби зобов-во було виконано боржником
Відшкодування збитків хар-ся тим, що імущих-во з госп. сфери одного учасника гражд. обороту передається ін учаснику .. Для відшкодування збитків хар-але те, що правопорушник сплачує гроші або надає будь-яке ін імущих-во потерпілому.

76
Зобов з заподіяння шкоди.
Сущ-ють випадки, коли в ході взаємодії людей ін з одним майновим або особистим Нематов. благ громадян, організацій та інших суб'єктів ДП наноситься збиток. Він м.б. рез-том випадкового збігу йдуть-в і злого умислу, чиєїсь помилки і неподконтролдьності сил природи.
Ознаки:
1) сфера їх дії простирається як на заможні., Так і на особисті незаможних. отн-я.
2) вони виникають в рез-ті порушення прав, що носять абсолютний хар-р
3) зобов, оскільки порушено абсолютне право, носять позадоговірні хар-р
4) зобов під направлено на повне відшкодування потерпілому заподіяної шкоди
5) у случ., Передбачених з-ном, обов'язок відшкодування шкоди м.б. покладена не тільки на заподіювача шкоди, але і на інших осіб.
В рез-ті заподіяння шкоди виникає зобов во по його відшкодуванню, ел-тами кіт. явл. сторони (кредитор і боржник), зміст (права та зобов ти сторін) і предмет.


78
Відпові-ть наймача за шкоду, заподіяну його раб-ками.
У тих случ., Коли умовою отв-ти орг-і явл. її вина в заподіянні шкоди, також слід виходити з презумпції вини орг-и. Вина орг-і виражається у винному поведінці її раб-ков і не зводиться до вини осіб, що виконують владно-розпорядчі ф-ції. Це м.б. і вина рядового раб-ка. Однак у всіх случ. вина орг-і набуває інше соц. кач-во в порівнянні з виною конкретного раб-ка, що входить до складу дан. орг-і, не кажучи вже про те, що вина орг-і нерідко не замикається на вини однієї особи, а пронизує поведінку багатьох осіб та розосереджена м-ду самими різними структурними підрозділами орг-и.


80
Відповід-ть за шкоду, заподіяну органами держ. влади, посадовими особами (актами влади).
Загальні умови деліктної отв-ти:
1) протиправність.
Умовою відшкодування шкоди, заподіяної актом влади, явл. обов'язкова попередня його скасування або визнання його нечинність-ним, кот. виробляються на підставі норм відповідності. галузі права. Специфіка протиправності закл. в тому., що дії соотв. органу або посадової особи м.б. на час їх вчинення законними, але в остаточному підсумку виявитися незаконними.

Повинні мати помста 3 умови:
1. Причиною шкоди д.б.н. імеео акт влади. Він буває 2 видів:
а) акти упр-я (накази, розпорядження ,...). Шкода, заподіяна актами упр-я, підлягає відшкодуванню лише за наявності вини осіб, що прийняли подібні акти або, навпаки, які порушили права громадян або юр. осіб своєю бездіяльністю. Шкода відшкодовується д-вою.
б) акти правоохраніт. органів і судів. Шкода відшкодовується, якщо мало місце незаконне засудження громадянина, незак. притягнення до кримінальної. ответвтв-ти, незаконне аложеніе администр. стягнення і т.д. Шкода відшкодовується за рахунок гос-ва і в повному обсязі. Крім того, потерпілий має право на відшкодування моральної. шкоди.
2. Акт влади д.б.н. здійснений працівником, кот. отн-ся до числа посадових осіб.
3. Отв-ть настає, якщо шкода була здійснений при виконанні службових зобов-тей.


84
Поняття і значення договору купівлі-продажу.
ДКП - дог-р, за кот. одна сторона (продавець) зобов'язується передати імущих-во у власності ть ін стороні (покупцеві), кот. зобов'язана сплатити за нього визна. ден. суму
Різновиди купівлі-продажу:
роздрібна, постачання, поставка товарів для гос. потреб, контрактація, енероснабженіе, продаж нерухомості та продаж підпр-а.
ДКП явл. консенсуальних, оскільки вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов.
Наявність суб'єктивно. прав та зобов-тей в обох Строн ДКП дозволяє його хар-ть як взаємний.
Ел-ти ДКП:
1) строни ДКП (продавець і покупець).
2) предмет (товар)
3) ціна дог-ра
4) термін
5) форма
 Порядок укладення ДКП регулюється загальними нормами глави 28 ЦК. Однак для окремих різновидів купи-продажу з-н встановлює особливі правила. (н-д, дог-р роздрібної купівлі-продажу.

86
Дог-р роздрібної купівлі-продажу.
ДРКП - дог-р, за кот. продавець зобов'язується передати покупцеві річ для використання, не пов'язаного з підприємців. деят-тьма.
Ел-ти ДРКП:
1) продавець - підприємець, осущ-щий продаж товароов в роздріб
2) предмет - будь-які речі, вилучені з обігу,
3) ціна
4) термін
5) покупець
Зміст ДРКП:
1. Зобов ти продавця сост. в передачі покупцеві товару:
- У визна. місці
- З усіма прінадленжнимі док-тами
- В узгодженому кол-ве і асортименті
- Соотв. комлектності
- Встановленого кач-ва
- Вільними від прав третіх осіб
- - В належній упаковці і тарі
2. Зобов ти покупця:
- Оплата товару
- Право обміну купленого товару
Види ДРКП:
1. За місцем виконання дог-ра: продаж на дому у покупця і в торговельному закладі
2, За час передачі товару:
по випередить. замовлення та з негайною передачею товару
3, За спосробу вручення товару:
ч-з автомати, шляхом самообслуж-я, звичайно. продаж.
4, По терміну оплати товару:
дог-р с випередить. оплатою та оплатою в кредит
5. За зобов ти доставки товару:
собяз-вом доставки покупцеві і без такого.


58
Заміна кредитора з. поступкою права вимоги або цесії.
Кредитор, що передає право вимоги наз.цедентом, хто ж приймає право вимоги - Цесіонарій.
Поступка права треб-я означає тільки зміну кредитора в зобов-ві, ніяких змін в обсязі прав та зобов тей сторін при відступлення права не відбувається. Цесіонарій набуває права в тому ж обсязі і на тих же умовах, кот. мав Первонач. кредитор на момент укладення угоди про відступлення права треб-я.
Поступка права треб-я д.б.н. здійснена у встановлені. з-ном формі.
Кредитор, який поступається право треб-а, не м. нести зобов-ть перед нов. кредитором за невиконання обя-ва боржником, бо він передає то треб-е, котрому має сам. Однак цедент несе отв-ть за дія-ть переданого треб-я.
Переведення боргу - заміна боржника в зобов-ве. Вона осущ-ся тільки за згодою кредітора.Как і при поступку треб-я, нов. боржник має право висувати проти кредитора заперечення, кот. мав до кредитора Первонач. боржник.
В взаємних зобов вах відбувається одночасно передача як права треб-я, так і переведення боргу. У таких випадках необхідно виконання умов, що відносяться як до поступку правап треб-я, так і до переведення боргу.


57
Зміст і види обязат-в.
Обязат-ва - вид гражд. правоотн-я, в силу кіт. одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь ін особи (кредитора) визна. дейсвіе, а саме:
передати імущих-во, виконати роботи, сплатити гроші і т.д. або утриматися від визна. дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суб'єкти обязат-ва: кредитор і боржник. На боці як кредитора, так і боржника м.б. як одна особа, так і декілька. такі зобов наз.обяз-вами з множинністю осіб.
Зміст: правомочність кредитора вимагати здійснення визна. дії і обов'язок боржника здійснити цю дію.
Об'єктом явл. дію, кот. зобов'язаний вчинити боржник.


75
Припинення обязат-в.
ДП передбачає загальні та спец. підстави припинення зобов в.
Загальні підстави застосовуються до всіх зобов вам, якщо в спец. з-ні не сказано про інше.
1) належне і реальне виконання зобов в.
Одностороння відмова від виконання зобов в не допустимо, крім случ., Встановлених з-ном. Це можливо за дог-рам доручення, бкоміссіі, житлово. найму, пасажирського перевезення.
2) залік зустрічної однорідної вимоги. Н-р, боржник м. відмовитися від сплати грошей кредитору, якщо за ін зобов ву кредитор д. сплатити визна. суму грошей своєму боржникові.
3) залік, вироблений боржником кредитору, кот. придбав право вимоги до боржника від ін особи в рез-ті поступки вимоги
4) смерть фіз. особи - безумовна підстава припинення зобов лише тоді, коли виконання пов'язано з особою померлого, його особливими кач-вами.
5) неможливість невиконання зобов не з вини боржника.
Спеціальні підстави застосовуються тоді, коли неможливо застосувати загальну підставу або законод-вом, а також і угодою сторін передбачено доп. осн-ние припинення зобов.


77
Підстави настання відповід-ти за заподіяну шкоду.
1. Наявність самого шкоди.
Шкода м. виражатися у знищенні або пошкодженні готівкового імущих-ва, втрати прибутку, позбавлення або зменшення здатності потерпілого до праці, смерті годувальника, доп. витратах потерпілого. Це осн-ве умова виникнення отв-ти.
2. Вина особи, яка зобов'язана до відшкодування шкоди.
Є 3 види вини:
а) умисел
б) груба необережність
в) проста необережність
3. Юридично значуща причинний зв'язок м-ду поведінкою порушника і які настали шкодою. Причинний зв'язок явл. юрид. значущою, якщо поведінка заподіювача перетворило можливість настання шкоди у дія-ть або зумовило конкретну можливість його настання.
4. Протиправність - порушення чужого суб'єктивного права без належного на те управомочія.


81
Відповід-ть за шкоду, заподіяну джерелами підвищ. небезпеки.
Юр. особи та громадяни, деят-ть кіт. связанв з підвищ. небезпекою для оточення, зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищ. небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Крім відшкодування імущих. шкоди, д.б.н. відшкодовано морально. шкоду, причому незалежно від вини заподіювача.
Джерело підвищ. небезпеки - будь-яка деят-ть, осущ-ние кіт. створює підвищ. вер-ть заподіяння шкоди через неможливість повного контролю за нею з боку чол-ка, а також деят-ть по использ-ю, транспортування, зберігання предметів, вещ-в, що володіють такими ж св-вами.
Також це предмети матер. світу, що володіють опаснвмі для оточуючих св-вами, що не піддаються повному контролю з боку чол-ка.
Джерела підвищ. небезпеки:
1) фіз. (Механіч., електр., Теплові)
2) фізико-хім. (радіоактівн. мат-ли)
3) хім. (отруйні, вибухонебезпечні, вогненебезпечні)
4) біолог. (зоологіч. і микробиол.)
Підстави звільнення власника Істочна. підвищ. небезпеки від отв-ти:
- Якщо мав місце умисел потерпілого
- Якщо діяла непереборна сила
- Якщо мала місце груба необережність потерпілого

83
Відповід-ть за шкоду, прічіенний недростаткамі товарів, робіт і послуг.
Заподіяння шкоди внаслідок недоліків товару, роботи або послуги породжує позадоговірні зобов-ть м-ду прічінітелм та потерпілим.
Отв-ть за шкоду, завдану внаслідок недоліків товару або уявлення про нього неповної чи недостовірної інф-ції, несуть продавець і виробник.
Умови отв-ти:
а) дії продавця д.б.н. протиправними.
б) д. мати місце шкоду, заподіяну потерпілому.
в) треба, щоб м-ду шкодою, що виникли у потерпілого, і недоліками товару або відсутністю у потерпілого повної і достовірної інф-і про товар була значуща причинно-наслідковий зв'язок. Тут враховується термін придатності товару.
Продавець (виробник) товару, виконавець роботи, звільняється від отв-ти:
а) виникнення шкоди вслествіе непереборної сили
б) порушення споживачем установлених правил користування товаром, рез-ми роботи, послуги або їх зберігання.


85
Права та зобов ти сторін.
Прапва та зобов ти продавця.
Зобов-ть з передачі товару.
Умови:
- Передача шляхом вручення товару або надання його в розпорядження покупця
- Передача соотв. док-тов
- У визна. кол-ве
- В узгодженому асортименті
- Соотв. комплектності
- Установлкенного кач-ва
- Вільним від прав третіх осіб
- В тарі і упаковці
Права та зобов ти покупця:
- прийняти товар і оплатити його
- Сповістити продавця про неналежне виконання дог-ра
- Застрахувати товар
- Зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою ДКП
- Право вимагати передачі тов

8
Підстави гражд. правоотн-й.
Підставою гражд. правоотн-а м. служити поодинокі. юр. факт.
Юр. факт - йдуть-ва, з кіт. нормат. акти пов'язують будь-які юр. наслідки: виникнення, зміну або припинення цивільних. правоотн-й.
Класифікація юр. фактів:
1) події - йдуть-ва, що протікають незалежно від чол-ка
2) дії - відбуваються по волі чол-ка.
а) правомірні
б) неправомірні (пртіворечат вимогам з-ну або ін нормат. актів)
За юр. значенням:
1) юр. вчинки - правомірно. дії, кот. породжують гражд.-прав. наслідки незалежно, а іноді й всупереч наміру чол-ка, яка вчинила юр. вчинок.
2) юр. акти - правомірні. дії, кот. породжують соотв. юр. наслідки лише тоді, коли вони вчинені із спец. наміром викликати ці наслідки.
а) администр. акти - вчиняються з наміром викликати соотв. адм.-прав. наслідки.
б) угоди - ................ гражд.-прав. наслідки.


52
Право повного госп. ведення.
Це засноване на праві сбств-ти право підпр-а щодо володіння, корис-у і розпоряджаючись-у імущих-вом, що надаються йому власнику для осущ-я госп. д-ті.
Суб'єкт права полн. госп. ведення має право продати імущих-во, передати його іншим особам у власність ть чи інше ведення безоплатно міняти імущих-во, здавати його в найм, відчужувати іншим чином.
Обмеження правомочностей носія цього права вироб?? одятся з боку д-ви, влас-ка цього ж імущих-ва, третіх осіб.
До огрніченіям м. віднести зобов-ть підпр-й-монополістів відчужувати вироблену прод-ю відповідно до замовлень гос-ва. Підпр-е, що володіє транспорт. ср-вами громадського корис-я зобов'язана надавати соотв. послуги з перевезення будь-якій особі, що виявив намір скористатися трансп. послугою.
Право оперативного упр-я.
Це засноване на праві влас-ти право установи, що фінансується за рахунок влас-ка, по володінню корис-у і розпорядженням імущих-вом, закріпленим за ним власником у межах, встановлених законод-вом.
Суб'єктами цього права явл. установи, до кіт. отн-ся органи упр-я, здравоохр., образ-я, товариств. цчрежденія. Ці установи не займаються отриманням прибутку і не нах-ся на самофінансір-и.
Суб'єкт цього права м.б. обмежений у своїх правомочностей щодо володіння, корис-у і розпоряджаючись-у імущих-вом, кот. за ним закріпив влас-к.

27 Акціонерне товариство - товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїм майном. Акціонерне товариство може бути відкритим або закритим (стаття 29 Закону Республіки Білорусь "Про акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю"). Підприємство, майно якого належить на праві власності іншій юридичній або фізичній особі або особам та передано підприємству на праві повного господарського відання;

24 Орендне підприємство - товариство членів трудового колективу орендного підприємства (трудове товариство), що здійснює господарську діяльність на основі взятого в оренду майнового комплексу; Колективне підприємство - підприємство, майно якого знаходиться у власності членів трудового колективу колективного підприємства;

25 Господарське об'єднання - особа, що створюється з метою координації діяльності юридичних осіб, забезпечення захисту їхніх прав, представлення їх спільних інтересів. (Об'єднання створюються або за рішенням юридичних осіб, або за рішенням власника майна підприємств або уповноваженого ним органу. Об'єднанню, створеному за рішенням власника майна підприємства або уповноваженого ним органу можуть бути делеговані права з управління підприємствами, що входять до його складу);

20 КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
Юридичні особи можуть класифікуватися по різних підставах. За характером основних повноважень юридичні особи поділяються на публічні та приватні.

29 ПОНЯТТЯ І ВИДИ ОБ'ЄКТІВ.
 РЕЧІ ЯК ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
Об'єктами цивільних прав є ті матеріальні або нематеріальні блага, на які вони спрямовані. Складаючи зміст правовідносини, суб'єктивні цивільні права мають ті ж об'єкти, що і правовідносини в цілому. До них, зокрема, відносяться: речі, гроші, цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, винаходи, промислові зразки