П Л А Н
1.Вступ
2.КОЛЛЕКТІВНАЯ ВЛАСНІСТЬ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ
І ЇЇ ПРАВОВІ ФОРМИ
3.Право колективну власність сільськогосподарським
КОЛЕКТИВІВ
4.Права КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ
ТОВАРИСТВ
5.Право КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ
ОБ'ЄДНАНЬ
6.ЗАКЛЮЧЕНІЕ
7.ІСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛІТЕРАТУРА

1. В В Е Д Е Н Н Я
На відміну від інших соціальних ідей і політичних орієнтацій демократична правова держава при верховенство правового закону та пріоритет прав людини і громадянина практично сприйнято суспільством як майбутнє державного устрою України. Рішення цієї задачі пов'язано не тільки зі створенням сучасного законодавства, забезпеченням законності діяльності держави та її органів, муніципальної системи і суспільних формувань, надійної, швидкої і справедливої юстиції, незалежного правосуддя, але з подоланням досягла небезпечних меж правового нігілізму, що знаходиться нині на межі беззаконня під всіх сферах державного і суспільного життя, і, головне, формування високого рівня правової культури суспільства і кожної людини.
Необхідною умовою розвитку цих процесів є їх правовий супровід і забезпечення державою - єдиною на території країни політичної організації, що здійснює суверенітет, джерело якого - народ України. Але держава і право мають не тільки інструментальне значення і "самостійну цінність. Одночасно це право жити цивілізованої життям і засіб забезпечити людині відповідні свободи". До цієї мети суспільство прийде тільки через підвищення відповідальності, покладеної "на інститути державної влади", рішучі дії з економічного, політичного і соціального реформування, створення якісної "правової бази для таких дій".
Це потребує високопрофесійного складу юристів і достатньої правової грамотності державних службовців та інших осіб, зайнятих юридичною діяльністю. Громадська корисність і престижність цієї діяльності значно зростає в період революційних перетворень, соціальної конструкції суспільства, його нових економічних і політичних орієнтацій.
Професіоналізм юриста полягає в його знання та вміння орієнтуватися в різних галузях права. Цивільне право посідає провідне місце серед інших галузей права, так як у повсякденному житті між громадянами виникають постійно цивільно-правові відносини і будь-який юрист зобов'язаний знати як за законом вирішувати суперечки виникають при цих відносинах.
Запропонована нижче тема - ПРАВО ВЛАСНОСТІ КОЛЕКТИВНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КОЛЕКТИВІВ, АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ І ГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ-найбільш цікава в зв'язку з переходам нашого суспільства від соціалістичних до капіталістичних відносин і як наслідок цього цікава глибока правова реформа навколо власності і права власності.
2.КОЛЛЕКТІВНАЯ ВЛАСНІСТЬ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ
І ЇЇ ПРАВОВІ ФОРМИ
Економічне поняття колективної власності охоплює відносини щодо приналежності матеріальних та інших благ організованій групі людей (колективу), тобто являє собою колективну форму присвоєння цих благ.
Колектив як єдиний суб'єкт присвоєння можуть складати як працівники, що виробляють матеріальні блага і створюють інші блага, так і співвласники засобів виробництва, не обов'язково беруть участь у цьому процесі (наприклад, акціонери). Однак суб'єктом економічних відносин колективного присвоєння (власності) завжди залишається колектив як ціле, як організована спільність, а не кожний його член певною часткою. Так, відповідно до ст.20 Закону України "Про власність" (1) суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, які є юридичними особами.
Основною правовою формою реалізації економічних відносин колективної власності є право власності юридичних осіб. Однак закон передбачає і таку форму колективного присвоєння, як право власності трудових колективів державних підприємств та колективів орендарів, які з позиції класичних критеріїв до юридичних осіб, в буквальному сенсі цього слова, віднести досить складно, хоча вони й визнаються такими чинним законодавством.
З позиції цільової спрямованості діяльності суб'єктів колективної власності можна виділити дві правові форми колективної власності:
1) колективна власність суб'єктів підприємницької діяльності;
2) колективна власність некомерційних юридичних осіб (власність профспілок, політичних партій та інших громадських організацій та об'єднань).
_________________________< br /> 1.О власності: Закон України від 7 лютого 1991 р.
//Відомості Верховної Ради України.-N20 .- ст.249.
3.Право колективну власність сільськогосподарським
КОЛЕКТИВІВ
У ст.1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" закріплюється, що колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції і товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. (1)
Право власності сільськогосподарських колективів - це сукупність норм, що встановлюють правові підстави виникнення колгоспів, їх діяльності, порядок колективного володіння і розпорядження майном.
Об'єктами права колективної власності сільськогосподарського підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності сільськогосподарського підприємства є також частки у майні і прибутку міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є сільськогосподарське підприємство.
Майно в сільськогосподарському підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
Суб'єктам права власності в сільськогосподарському підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони отримають при виході з сільськогосподарського підприємства. (2)
У зв'язку з цим громадянин, який вступає в сільськогосподарський колектив, добровільно відмовляється від свого права власності на передане майно, але зберігає право зобов'язального характеру на його повернення за певних умов і на одержання відсотків від доходів сільськогосподарського колективу.
Кожен член колгоспу має право на частку доходу, одержану на його пай.
У майні, що належить сільськогосподарському колективу, визначаються частки членів цього с/г колективу і у випадку добровільного ви-
_________________________< br /> 1.Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992р.// Відомості Верховної Ради України.-N20.Ст.272.
2.Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992р.// Відомості Верховної Ради України.-N20.Ст.272.
ходу з колгоспу громадянин має право на виділення належної йому
частки в майні колгоспу в натурі, грошах або цінних паперах. (3)
Сільськогосподарський колектив виступає власником майна, що є у підприємств та організацій, створених сільськогосподарським колективом, у тому числі філій та представництв.
4.Права КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
Акціонерне товариство (joint-stock company) - організаційно-правова форма добровільного об'єднання майна суб'єктами цивільних правовідносин для підприємницької діяльності, який за своїми зобов'язаннями перед кредиторами несе відповідальність тільки тим майном, яке йому належить. Акціонери ніякої відповідальності перед кредиторами не несуть, ризикують вони тільки своїми вкладами. Акціонерне товариство є юридичною особою, має найменування і володіє національністю, тобто державної приналежністю. Розмір капіталу товариства обов'язково вказується в статуті. Капітал акціонерного товариства створюється з внесків, які можуть бути в грошовій і натуральній формі - земля, будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, грошові кошти, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також інші права, в тому числі в сфері інтелектуальної власності. Особа, яка зробила внесок у капітал акціонерного товариства, отримує свідоцтво, іменоване акцією, і стає учасником, тобто акціонером товариства. Акціонерні товариства бувають приватні, змішані та державні.
Будучи самостійними юридичними особами, ці організації, хоча і будують свою діяльність на засадах членства учасників (засновників), але є єдиними власниками належного їм майна та інших благ. Учасники такої організації набувають лише зобов'язальне право вимоги належної їм частини доходу, а також право на участь в управлінні справами суспільства і на частку в майні, що залишився після ліквідації. Тобто суб'єктом привласнення тут виступає колектив у цілому, а не кожен його учасник (засновник).
Тому в ст.12 Закону України "Про господарські товариства" (1) передбачено, що товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; отриманих доходів;
_________________________< br /> 1.О господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р.// Відомості Верховної Ради України.-1991.-N49.-ст.682.
іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.
Майно, що перебуває у власності господарського товариства, розподіляється по різним фондам. В обов'язковому порядку утворюється статутний і резервний (страховий) фонди. Законодавство визначає їх мінімально необхідний розмір, інші фонди утворюються в порядку і розмірах, що визначаються самим акціонерним товариством.
Статутний фонд розподіляється на частки (внески) учасників, виражених у акціях. Відповідно до них в подальшому розподіляються прибутки і збитки. Ці частки отчуждаеми і можуть у встановленому законом і статутом акціонерного товариства порядку переходити до інших осіб або самому суспільству.
5.Право КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ
ОБ'ЄДНАНЬ
Господарські об'єднання підприємств і організацій складають добровільно об'єдналися для будь-яких господарських цілей юридичні особи, діяльність яких може бути заснована на будь-яких формах власності. Таке господарське об'єднання саме стає самостійною, майново відокремленим юридичною особою, набуваючи форму асоціації (спілки), концерну, галузевого, міжгалузевого, регіонального об'єднання.
Особливість цього різновиду колективної власності полягає в тому, що майно, що надходить у власність господарського об'єднання, вже знаходиться в стані присвоєння (належності) суб'єктами колективної власності, тобто окремими юридичними особами.
Інша важлива особливість цих відносин - виключно добровільний порядок їх виникнення. Власники або власники інших речових прав за взаємною згодою відокремлює частину належного їм майна для спільної господарської діяльності. З цього випливає, що господарське об'єднання стає власником лише частини майна своїх учасників (членів), добровільно переданої у його власність, ніяких прав на інше майно учасників вона не набуває.
Отже, право власності господарського об'єднання грунтується на належність майна, добровільно переданого юридичній особі його засновниками - іншими юридичними особами для спільної господарської діяльності. Суб'єктами цього права є
господарські об'єднання, добровільно створені іншими юридичними
особами для спільної господарської діяльності. З цієї точки зору
не є суб'єктом права власності консорціум як тимчасове
об'єднання різних юридичних осіб для досягнення спільної мети.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про власність" об'єктами права власності господарського об'єднання є майно, добровільно передане йому підприємствами і організаціями, а також набуте в результаті господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом. Власністю господарського об'єднання є також майно створених ним підприємств. Ці підприємства не мають права вийти зі складу об'єднання без його згоди.
За рахунок майна засновників, що став власністю господарського об'єднання, та отриманих ним доходів об'єднання може не тільки набувати майно, а й створювати нові організації з правами юридичної особи. Майно таких організацій знаходиться у них на праві повного господарського відання, а власником є господарське об'єднання як єдина юридична особа.
Правомочності власника, включаючи відчуження належного майна, господарське об'єднання здійснює відповідно до його статуту. У разі припинення діяльності господарського об'єднання його майно, що залишилося після розрахунків з кредиторами, розподіляється між входили до нього підприємствами і організаціями відповідно до установчих документів.
_________________________< br /> 1.О власності: Закон України від 7 лютого 1991 р.
//Відомості Верховної Ради України.-N20 .- ст.249.
6. З А К Л Ю Ч Е Н Н Я
Звичайно, в обсязі 1-ї контрольної роботи важко повністю освітити таку глибоку і широку тему як - ПРАВО ВЛАСНОСТІ КОЛЕКТИВНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КОЛЕКТИВІВ, АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ І ГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ, однак фундаментальні поняття і базові положення у зазначеній роботі приведені. Незважаючи на те, що форми і види права власності за російським і за українським законодавством дещо відрізняються один від одного, але ці відмінності не настільки істотні і до того ж по ряду об'єктивних і суб'єктивних причин російсько правотворча думка трохи випереджає українську, що дає нашим законодавцям використовувати позитивний досвід накопичений російськими юристами після прийняття тих чи інших нормативних актів, і уникати помилок, обов'язково зустрічаються на такому тернистому шляху як правотворчість.
Використовуючи позитивний досвід не тільки Росії, але й інших розвинених держав, з огляду на національні й історичні особливості нашого народу Україна стане демократичною та правовою державою.
7. Використана література
1.Гражданское право.Часть 1.Учебнік/Под ред.Ю.К.Толстого, А.П. Сергеева .- М.: Видавництво ТЕИС, 1996. - 292-300с.
2.Гражданскій кодекс Української РСР: Нучн.-практ.коммент. Пер. з укр./И. Г. Агапов, М. І. Бару, І. А. Беленчук и др.-К: Политиздат України, 1981 .- 639 с.
3.Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992р.// Відомості Верховної Ради України.-N20.Ст.272.
4.О власності: Закон України від 7 лютого 1991 р.
//Відомості Верховної Ради України.-N20 .- ст.249.
5.Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р.// Відомості Верховної Ради України.-1991.-N49.-ст.682.
6.Констітуція (Основний Закон) України - Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996г.
7.Політологіческій словник. - К.: ІнноЦентр. - 1991.
8.Юридичні енциклопедичний словник. - М.: СЕ. - 1984.