Компенсаційна функція і її прояви у деяких поняттях та інститутах цивільного права

Введення

Глава I. Функції та зміни в предметі цивільно-правового
регулювання у світлі економічних реформ.

Глава II. Збитки та неустойка як основні способи відновлення
порушеного стану сторін.

$ 1. Загальна оцінка способів захисту цивільних прав.

$ 2. Збитки.

$ 3. Неустойка.

Глава III. Проблема компенсації моральної шкоди.

Глава IV.Защіта честі, гідності і ділової репутації.

Висновок

Список використаної літератури.

- 1 -

В В Е Д Е Н Н Я

Проблема функцій цивільного права в цивілістичної науці

як і раніше залишається актуальною і в той же час спірною. Актуаль-

ність вивчення і характеристика компенсаційної функції обуславлі-

ється її значимістю як соціального орієнтира галузі права, оп-

ределяющего сферу впливу відповідних норм на поведінку лю-

дей, специфіку регулювання та захисту інтересів суб'єктів.

Важностьісследованія зумовлюється новими еко-

кими умовами.

Актуальність вибору теми дослідження випливає з прийняття

нового Цивільного кодексу 1994 року.

Вибір поняття інституту цивільного права для освітлення

сфери дії компенсаційної функції проведений в достатній

мірою довільно. І все ж, як нам видається, розглядає-

ваемие поняття й інститути мають суттєві особливості в своєму

конкретному призначення і функції, які можна називати відбудовні

вітельнимі (компенсаційними).

Робота складається з вступу, чотирьох глав, висновку і спис-

ка використаної літератури.

- 2 -

Глава I. Функції та зміни в предметі цивільно-
правового регулювання у світлі економічних реформ.

Розглянуті думки з функцій цивільного права, разу-

розуміється, залежать від вихідних даних, що вкладаються цивілістам в

поняття "функції" і відображають прикладний характер проведених дослі-

джень.

У науці більшість правознавців розуміє під функціями права

основні напрямки правового впливу, зумовлені признач-

ем права__1__. Дане визначення є прийнятним з тими крі-

тичні зауваженнями понятійного характеру, які уточнюють місце функ-

ції в системі інших понять права (призначення права; завдання права;

принципи права, метод правового регулювання; основні напрям-

ня; вплив та регулювання; функції права і держави і т.д.) __2__.

Не вдаючись детально в аналіз різних точок зору, функ-

ції цивільного права переважно визначити як вплив

цивільно-правових норм на товарно-грошові та інші майнові

відносини, на пов'язане або непов'язане з ними особисті неімуществен-

ные відносини у певних, різних за сферою направленіях__ 3.

Розрізняються погляди правознавців і в питанні видів функцій

громадянського права__4__. Вважаємо, що найбільш переконливим є

наступне наведене в літературі виділення і обгрунтування основних

функцій цивільного права.

____________________ 1. Див: Радько Т.Н. Основні функції соціалістичного права.Волгог-
рад, 1970, с.22.

2. См. подробнее: Риженков А.Я. Компенсаційна функція радянського
цивільного права. Изд-во Саратовского Ун-та, 1983, с.8-28.

3. Див: Риженков А.Я. Дисертація на здобуття уч.степ. докт.юр.наук.
Свердловськ, 1991, С.155

4. См. подробнее: Риженков А.Я. Компенсаційна функція радянського
цивільного права. Изд. Саратов.ун-та. 19983, с.4 і слід.

- 3 -

Критерієм розмежування основних функцій даної галузі пра-

ва названі способи впливу права на поведінку людей і форми реа-

лізації права.

Дозвіл і заборону як способи впливу права на поведінку

ня людей складають зміст відповідно регулятивної функції

права та функції охрани.Регулятівная функція полягає в воздейст-

вії права на нормальні суспільні відносини за допомогою нада-

тичних суб'єктам певних прав, функція охорони - у впливі

права на поведінку людей шляхом встановлення заборон.

Це найбільш загальне розподіл основних функцій права. Дальньої-

Шая їх диференціація грунтується на виділення інших способів

впливу права на поведінку людей. Так, що зобов'язує спосіб мож-

дії права істотно відрізняється від дозволу і заборони і по-

тому становить відносно самостійну функцію. Її місце обна-

ружівается при зіставленні з основними функціями права форм реалі-

зації права. Дотриманню (виражає заборони) відповідає охрани-

тельно функція права, використання (виражає здійснення суб'єктів незалежно від

єктивні прав) - регулятивна функція права, виконання (виражає

обов'язкове здійснення юридичних обов'язків, що виникають з

правомірних чи неправомірних дій)-регулятивна функція права і

функція защіти.Следовательно, що зобов'язує спосіб впливу на об-

суспільних відносини існує в рамках виконання юридичних

обов'язків, що виникають із неправомірних дій, і становить

зміст функції захисту права.

У результаті, в залежності від способу впливу форми реалі-

ції права виділяються регулятивна функція права, функції охорони і

захисту __1__.

____________________ 
1. См. подробнее: Риженков А.Я. Компенсаційна функція радянського
цивільного права, с.33 та ін

- 4 -

Оскільки основне призначення цивільного права укладає-

ся у впливі на нормальні суспільні відносини, остільки

основну функцію цивільного права правомірно назвати регулюючої

(Регулятивної). Більш того, можливість застосування аналогії права

і аналогії закону до суспільних відносин у сфері цивільно-пра-

вового регулювання, закріплення дозволу як основного початку в

діяльності суб'єктів, дозволяє називати цю функцію функцією

організації суспільних відносин.

У функції охорони справедливо, на наш погляд, виділяються два

тісно пов'язані, але самостійні сторони (стадії) існування.

Сутність одного боку охоронної функції полягає у впливі

права на суспільні відносини за допомогою закріплення загальних прав

і обов'язків суб'єктів: встановленням цивільно-правових заборон

(наприклад, заборона заподіювати шкоду особистості або майну громадян)

або встановленням абсолютних прав (наприклад, права власності).

Суб'єкти у сфері дії цієї стадії охоронної функції

опиняються в певному правовому стані (мають правовий ста-

тус), достатньому для настання юридичного ефекту __1__. Правове

стан досягається закріпленням в нормі права моделі поведінки.

У випадку виходу поведінки суб'єктів за межі дозволеного

проявляється друга сторона функції охорони суспільних відносин -

захист порушених цивільних прав.

Переважна більшість способів захисту суб'єктивних грома-

Данський прав у тій чи іншій мірі мають на меті відновлення

майнового та немайнового положення сторін, що існував

до вчинення правопорушення. У силу цього функція захисту цивільного

кого права проявляється головним чином у вигляді відновлювальної

(компенсаційної функції).

____________________ 
1. См. подробнее: Риженков А.Я. Компенсаційна функція радянського
цивільного права, с.40

- 5 -

Під відновленням як правило розуміється повернення іму-

громадської або немайнової положення суб'єктів цивільного

права в стан, що існував до правопорушення. І все ж поня-

буття "відновлення" не зовсім вдало і всеохвативающе застосовується

тут: є ситуації, коли відновити колишнє, приміром імущест-

дарське, положення об'єктивно неможливо (зокрема, у випадку уні-

чтоженія речі). Звідси точніше, на наш погляд, вжити поняття

"компенсація", а функцію назвати компенсаційної.

Компенсацію обсновано назвати особливим способом впливу

права на поведінку суб'єктів цивільного права, який відрізняє-

ся специфічною властивістю від інших, вже розглянутих, основ-

них способів, а саме: обов'язком порушника відновити нару-

шенное становище потерпілої сторони. Ця властивість впливу

характеризує весь механізм цивільно-правового регулювання: пра-

вовое становище суб'єктів, тип правовідносин, міри відповідальності

(заходи захисту) та інші елементи.

Нарешті, за способом впливу і формою реалізації - як про-

ний стимулюючу дію-відмежовується виховної функ-

єю цивільного права.

Таким чином, цивільне право виражається в наступних функ-

ціях: організації, функції охорони і захисту, компенсації і вихованням

котельної.

Підводячи підсумки короткого аналізу основних функцій цивільно-

го права відзначимо, що при зовнішній несхожості виділення у автора ос-

новних функцій права в цілому і цивільного права, зокрема, на

наш погляд, правознавці сходяться в одному методологічно важливому вопро-

се: конкретні функції, як основні, так і другорядні, обуслав-

ється предметом регулювання. Тому, оцінюючи в досліджуваному ас-

пекти новий Цивільний кодекс 1994 року, в першу чергу слід

- 6 -

звернутися до змін в предмет регулювання цивільного права.

До сфери регулювання цивільного права включається два ос-

новних групи майнових відносин: відносини власності і

відносини обмена.Не викликає сумніву, що обмін має товарну при

роду. Проте будь-який обмін пов'язаний з належністю (власністю)

засобів виробництва і вироблених товарів конкретних суб'єктів. В

результаті обміну виникає власність і навпаки, власність

є умова майбутнього обміну.

Еквівалентно БЕЗОПЛАТНО характер відносин суб'єктів, їх іму-

громадської відособленість обумовлює необхідність існування

функції захисту порушених прав суб'єктів у вигляді компенсаційної

функції.

Зазначені ознаки майнових відносин у сфері цивільного

ко-правового регулювання існували і в дореформений період,

хоча і в "приглушеному" вигляді у відносинах обміну, тобто в обов'язковий-

дарських відносинах. Численні обмеження вартісного характе-

тера відносин обміну в більшості випадків були необгрунтованими і ме-

шалі економічному розвитку країни. Мова йде про панування центру-

лізованного розподіл матеріально-технічних ресурсів, а уста-

новлення в адміністративному порядку цін на продукцію і т.д.

Хоча, як показує сучасна економічне життя, роз-

нення стихійного ринку без розумних планових почав призвело до крайніх

негативних наслідків, у тому числі в обмеженні можливості вос-

становлення порушеного становища суб'єкта.

Можна виділити декілька принципових положень, характери-

зующіх зміни у підході законодавця до відносин обміну.

По-перше, ЦК 1994 року (ст.2) більш точно, ніж ГК 1964

формулює природу регульованих цивільним правом відносин об-

Імена через виділення їх основних ознак:

- 7 -

а) учасники цивільного обороту;

б) майнове і пов'язане з ними особисті немайнові ставлення-

вання, засновані на рівності, автономії волі і майновій само-

самостійності їх учасників;

в) здійснення підприємницької діяльності.

Якщо перші дві ознаки в літературі висвітлені в достатній

ступеня, то остання ознака ще має потребу в освітленні. На думку

М. Брагінського поняття "підприємницька діяльність" має подружжя-

ре ознаки: є самостійною; здійснюється на свій

ризик; спрямована на систематичне отримання прибутку; виходить від

осіб, зареєстрованих у належному порядку. Однак, на думку ав-

тора, їх недостатньо і потрібен ще додатковий ознака: "догово-

рами з підприємцями вважаються тільки ті, в які сторона

набуває для здійснення підприємницької діяльності "__1__.

Така організація суспільних відносин повинна називатися

товарно-грошової і відповідно функція організації вивчається від-

раслі права має специфіку, характерну тільки для цивільно-пра-

вового способу впливу на суспільні відносини.

По-друге, змінилася регламентація договірних отношеній.Ра-

неї вони будувалися в залежності від складу їх учасників - між ор-

організаціями, між організаціями і громадянами, між громадянами. В

ГК такий розподіл втратило значення і проголошений принцип рівності

всіх учасників відносин (п.1 ст.2 ГК РФ)

По-третє, проголошена свобода договору (п.1.ст.1, ст.421
ГК РФ).

По-четверте, громадянами та юридичними особами цивільні пра-

ва купуються за своєю волею і в своєму інтересі (п.2.ст.1 ГК РФ)

____________________ 1. Див: Брагинский М. Договори з підприємцями з цивільного
праву. Право та економіка, 1998, N 1, с.59-60.

- 8 -

По-п'яте, гарантується вільне переміщення товарів, послуг і

фінансових коштів на всій території, підтримка конкуренції, Вільно-

та економічної діяльності (п.3 ст.1 ГК РФ).

По-шосте, змінився підхід до суб'єктів цивільного права як

учасникам відносин обмена.Так, за ЦК 1964 поняття "підприєм-

буття "було організаційно-правовою формою, що відповідало саме пла-

нової економіки. У ринковій економіці підприємство розглядається

як майновий комплекс-сукупність будівель, споруд, облад-

вання, сировини, боргів і т.п. (ст.132 ГК РФ). Термін "підприємство"

зберігся тільки для державної і муніципальної власності.

Також неоднозначні зміни відбуваються у відносинах собст-

венності.Комплекс заходів з роздержавлення і приватизації власної

ності що проводиться в останні 7-8 років привів до кардинальних изменени-

ям у відносинах собственності.Можно виділити наступні основні з-

трансформаційних змін:

а) усунення монополії державної власності практично в

всіх, за деякими винятками, сферах народного господарства;

б) приватна власність перетворилася на одну з основних форм собст-

ності в російській економіці;

в) існування різноманіття форм власності;

г) відбулося становлення нових форм господарювання, що відображають вимірюв-

гання щодо власності;

д) утвердилися нові форми організації економічної діяльності

акціонерні товариства, товариства і т.д.

Реформування власності вимагало радикальних зраді-

ний у правовій основі економіки. Цивільний кодекс РФ встановив

основи економічних відносин при переході до ринкових методів хо-

зяйствованія, сформував норми їх правового регулювання, закріпив

- 9 -

пив нові форми організації економічної діяльності. Так, віз-

народжені приватно-правові принципи недоторканності власності,

(ч.3 ст.35 Конституції РФ) неприпустимість будь-чийого довільного

втручання в приватні справи, самостійного здійснення грома-

Данський прав.

Законодавець наблизив власника до господарської діяль-

ностіі, залишивши поняття "право господарського відання" та "право опе-

ратівного управління "тільки для юридичних осіб у сфері державного-

кої або муніципальної власності (ст 113-115 ГК РФ).

ГК 1994 відмовився від декларування гасла "равенст-

під форм власності ". У новому кодексі йдеться не про різні

формах власності, а про єдине за змістом і характером право соб-

ності (ст. 212 ГК РФ).

Розширилася сфера правового регулювання речових відносин, в

зокрема закріплених понять речове право, право на чужі речі,

сервітути та інші __1__. Крім традиційної тріади правомочностей влас-

ника (володіння, користування, розпорядження) регламентується нове пра-

вомочіе з довірчого управління майном (ч.2 ст.209 ЦК). __2

Змінився діапазон дії функції охорони як впливу

цивільно-правових норм на відносини за допомогою закріплення об-

щих прав і обов'язків суб'ектов.Ето, приміром, цивільно-право-

ші заборони, зокрема заборону заподіювати шкоду особистості або іму-

вин громадян. Заборона володіє нормативним знайомий і сформульовано

як правило поведінки, забезпечене владою держави.

В якості нового заборони можна назвати п. 2, 3 ст.209 ГК 1994
__________________ 1. Див: Казанцев В., Коршунов Н. Відродження сервітутного права в
Россіі.Россійская юстиція, 1997, N 5, с.22-24; порошків В.А. Пра-
ва на чужі нерухомі речі по Російському цивільного права.
Автр.реф. дісс.на соіск.уч.степ.канд.юр.наук. Волгоград, 1998

2. См.подробнее Кряжков А.В. Довірче управління майном в
Росії: формування інституту і сфери прімененія.Гос.і право,
1997, N 3 с.22-31

- 10 -

року. Власник має право за своїм розсудом чинити у відно-

шеніі належного йому майна будь-які дії, без суперечностей-

щие закону й іншим правовим актам і не порушують права та охороні-

емие законом інтереси інших осіб, у тому числі відчужувати своє іму-

суспільством у власність іншим особам, передавати, залишались

ясьсобственніком, права володіння, користування і розпорядження

майном, віддавати майно в заставу й обтяжувати його іншими

засобами, розпоряджатися ним іншим чином.

Володіння, користування і розпорядження землею та іншими при-

рідними ресурсами в тій мірі, в якій їх обіг допускається законом

(ст. 129 ГК РФ), здійснюються їх власником вільно, якщо це

не завдає шкоди навколишньому середовищу і не порушує прав та законних

інтересів інших осіб.

Стосовно до функції захисту та її основної особливості -

відновлювальної спрямованості - відзначимо два нових принципове

них положення, що містяться в ЦК 1994 року. По-перше, констатує-

ционной проголошення судового захисту порушених прав входить в

складу основних засад цивільного законодавства.

По-друге, до основним засадам цивільного законодавства

належить і забезпечення відновлення порушеного права (ст.12

ГК РФ) __1__.

У сфері цивільно-правового регулювання виявляється тен-

денця залучення в товарно-грошову організацію суспільних відно-

шеній інших майнових відносин, раніше регулюються іншими від-

раслямі права. Так, в цивільний оборот включений земельну ділянку

(гл.17 ЦК 1994 р.), шлюбно-сімейні відносини регулюють норми грома-

Данський права (ст.31-41, 47,256 ГК РФ). Тривають пошуки додаткового-

тільних критеріїв розмежування цивільно-правових і фінансових,

____________________ 1. Див: Брагинский М. Цивільний кодекс. Частина перша. Три роки
по тому. Госп. і право, 1998, N 1, с.11.

- 11 -

адміністративних правоотношеній__ 1__. Законодавець передбачив можливість регулир-

вання цивільно-правовими способами адміністративно-правових відно-

шеній в області видобутку корисних копалин, зокрема, відносини,

що випливають з договорів про надання "комерційної концесії"

(франшизи) (ст.1027 ГК РФ) __2__.

Широко використовуються в податковому та митному праві громадян-

сько-правові норми про заставу, поручительстві, пені, відсотків і т.д.__3

Новелою Цивільного кодексу стало включення до нього норм

про договір цільової позики, що означає застосування цивільно-право-

вих методів регулювання до відносин, підвладних раніше адмініст-

ратівно-фінансового права __4__.

У літературі звертається увага на пряме регулювання нор-

мами ГК 1994 трудових відносин. Приміром, п.3 ст.25 ГК РФ

прямо передбачає право індивідуального підприємця укладати

з громадянами трудові договори, в т.ч. контракти __5__.

Інші автори допускають застосування цивільно-правових норм

до сімейних відносин тільки субсидіарної і за аналогією __6__.

____________________ 1. Див: Чефранова Е. Застосування до сімейних відносин норм цивільно-
го законодавства. Відомості Верховної Ради, 1996, N 10, с.45; Брагін-
ський М. Указ. соч. с.7.

2. Див: Дороніна Н.Г. До питання про правову природу концесійних СОГ-
шенню. Право та економіка, 1997, N 1, с.47-55

3. Див: Бризгалін А.В. та ін Податкова відповідальність. Штраф, пені,
стягнення. М., 1997

4. Див: Дороніна Н.Г. Огляд законодавства про іноземні інвести-
ціях за 1996 рік. Право та економіка, 1997, N 4, с.46

5. См.о інших випадках докладніше: Єршов В. Відносини, що регулюються
цивільним правом. Відомості Верховної Ради, 1996, N 1, с.13-15

6. Див: Брагинский М. Указ. Соч. с.7

- 12 -

Вважаємо, що тут слід уточнити позиції. Є випадки

прямої дії цивільно-правових норм на сімейні відносини і

тому погляди В. Єршова обгрунтовані. Наприклад, в ситуації, коли за-

ключів угоду між членами сім'ї, неврегульоване нормами

сімейного права і воно не суперечить змістом цивільного права.

Однак викликає сумнів умова про те, що норми цивільно-

го права застосовується до сімейних відносин субсидіарної. Субсідіар-

ність передбачає додаток до чого-небудь. Але ми виходимо з того,

що основне відношення не врегульовано будь-якої нормою. Слідові-

тельно, мова може йти про пряму дію норм цивільного права

на сімейні відносини.

- 13 -

Глава II Збитки та неустойка як основні способи
відновлення (захисту) порушеного стану сторін.

$ 1. Загальна оцінка способів захисту цивільних прав.

Поняття захисту цивільних прав є найбільш яскравим від-

раженіем компенсаційної функції цивільного права.

Захист цивільних прав визначається як комплексна система

заходів, які вживаються для забезпечення вільної і належної реалізації

суб'єктивних прав, включаючи судовий захист, законодавчі, еконо-

вів економічні та інші засоби та заходи, а також самозахист цивіль-

Данський прав __1__.

У цивільному законодавстві використовуються різні поня-

ку для позначення захисту суб'єктивних прав: способи (ст.12, 13,

п.2 ст.715) заходи (ст. 15,16,151,243,330,394), засоби (ст.445)),

форми (ст.11, 14). Одні автори вважають ці поняття рівнозначними __2__.

Більшість вчених названі поняття розрізняють і як

критерію звертаються до сенсу захисту прав (право на захист). Наиб-

леї поширене розуміння право на захист як складової частини

самого суб'єктивного права поряд із правом на власні дії,

а також правом вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб __3__.

На думку С. Н. Братуся забезпеченість суб'єктивного права віз-

тю державного примусу-це його невід'ємне качес-

тво, і така можливість існує не паралельно з іншими можли-

ності, закріпленими в суб'єктивному праві, а властива їм самим,

тому що без цього вони не були б юридичними можливостями __4__.

___________________ 1. Див: Юридична енциклопедія. М., Изд-во Тихомирова М.Ю., 1997,
с.169.
2. Див: Попондопуло В.Ф. Правовий режим підприємництва. СПб,
1994, с.190-197.
3. Див: Радянське цивільне право. Учебник/Под ред. В. Ф. Маслова,
А. А. Пушкіна. Харків, 1983, ч.1, С.248, 250.
4. Див: Братусь С.Н. Юридична відповідальність і законность.М.,
1976, с.73-74

- 14 -

Третя група авторів пішла ще далі, але в протилежний-

ному напрямку. Право на захист вона розуміє як самостійне

суб'єктивне право __1__, але відзначає особливість у вигляді захисту не толь-

до суб'єктивних прав, але і охоронюваних законом інтересів __2__.

Аналіз точок зору приводить до двох зауважень. По-перше,

зміст і сутність права на захист при всьому різноманітті поглядів

полягає у відновленні порушеного або оспорюваного права або

охоронюваного законом інтересу. По-друге, відмінність позицій правове-

дів укладається на наш погляд у змісті права захисту, іншими сло-

вами в діапазоні можливості: можливості вчинення особою собст-

воєнних дій; можливості вимагати певної поведінки від

зобов'язаної особи.

В силу зазначеного право на захист не вірно визначати через

поняття "заходи". Останнє, а також поняття "способи", "средст-

ва "висловлюють зміст права на захист, як різні можливості

вимагати певної поведінки людей. З цієї причини можна СОГ-

ласіться з наступного термінологічної розстановкою вивчаються поня-

тий. Засоби захисту-початкові дії по захисту прав, кото-

рим порушується провадження у справі: позов, скарга, клопотання та

т.д. Заходи або способи - це завершальний акт захисту. Форма захисту -

це порядок або різновид юрисдикційної діяльності по захисту

прав в цілому __3__.

У літературі не втратив актуальності питання співвідношення по-

нятій охорона і захист цивільних прав __4__.

____________________ 1. Див: Крашенніков Е.А. Структура об'єктивного права і право на
захист. Правоохоронні норми: поняття, види, структура.
Ярославль, 1997

2. Див: Анохин В.С., побачивши Б.Д., Сергєєв В.І. Захист договірних
зобов'язань. М., ИНФРА-М, 1998, с.12, 13

3. Див: Анохин В.С., побачивши Б.Д., Сергєєв В.І. Указ.соч., С.17

4. Див: Громадянське право.Учебнік. Частина 1. Под ред. А. П. Сергєєва,
Ю. К. Толстого М., Проспект, 1998, с.280

- 15 -

У ст.12 ГК РФ закріплений перелік з 11 способів захисту грома-

Данський прав і він не є вичерпним. У порівнянні зі ст.6 ГК

1964 перелік, по-перше, значно деталізовано, по-друге,

в нього включені зовсім нові способи захисту - самозахист і ком-

пенсація моральної шкоди __1__.

Таким чином, способи захисту цивільних прав не тільки сох-

поранили основну мету і характер захисту - відновлення (компенса-

цію) порушеного стану сторін, але і посилили дану направлений-

ність.

У новітній літературі докладно розглянуто способи захисту

цивільних прав, проведені різні їх класифікації __2__.

Розглянемо основні класифікації. Так способи захисту грома-

Данський прав підрозділяють у залежності від змісту дій на

матеріально-правові та процесуальні __3__. Правознавець А.П. Вершинін ука-

показують, що процесуальні способи захисту являють собою акти з

застосування норм права, визнання правовідносин або присудження че-

го-небудь. Матеріальні способи захисту полягають у реальному зраді-

нии матеріальних правовідносин. Різниця матеріальних і процессуа-

льних способів захисту полягає, зокрема, в тому, що їх здійснюють

різні суб'екти.Процессуальние заходи здійснюють владні, юрис-

дікціонние органи.Матеріально-правові заходи захисту здійснюють суб'єктів незалежно від

кти матеріально-правових відносин або органи виконання юрисдикцією

ційних актів.

____________________ 1. Див: Коментар до Цивільного кодексу РФ. Частина первая.М., Юрін-
формцентр, 1997, с.32.

2. Див: Анохин В.С., побачивши Б.Д., Сергєєв В.І. Указ.соч. с.18-46

3. Див: Вершинін А.П. Способи захисту прав підприємців в
арбітражному суді. СПб., 1996, с. 8.

- 16 -

У теорії і практиці цивільного права способи захисту грома-

Данський прав, перераховані в ст.12 ЦК, підрозділяють, як би на три

групи:

а) способи, які здійснюються тільки судом;

б) способи, що можуть бути використані як без звертання-

ня до суду, так і за допомогою суду;

в) способи захисту цивільних прав без участі суду, тобто

самозахист __1__.

У цивільному законодавстві можна виділити два рівні регу-

воджується способів захисту цивільних прав.Первий рівень регулир-

вання полягає у визначенні таких способів захисту, які носять

універсальний характер і можуть бути застосовані для захисту, як прави-

ло, будь-якого суб'єктивного цивільного права. Такі способи захисту

цивільних прав встановлені ст.12 ГК РФ.

Другий рівень цивільно-правового регулювання способів

захисту цивільних прав є встановлення законом спо-

собов захисту, що застосовуються для захисту тільки певних видів грома-

Данський прав або для захисту від певних порушень. Саме такі

способи захисту віднесені ГК РФ (ст. 12) до інших способів, передбачені-

ренним законом. У цьому сенсі можна говорити про самостійні спо-

собах захисту прав засновників юридичних осіб, власника імущі-

ства, кредитора у зобов'язанні і т.д.

Способи захисту цивільних прав піддаються класифікації за

різними критеріями: за сферою застосування (універсальні та спеці-

ные); з методів здійснення (пред'явлення позову до суду, звернення до

державним органам, самостійне застосування) тощо

____________________ 1. Див: Коментар до Цивільного кодексу РФ. Частина первая.М., Юрін-
(постатейний). М.: Юстіцінформ, 1995. С. 32.

- 17 -

Проте видається, що найбільш практично значущим крі-

теріем для класифікації способів захисту цивільних прав є

результат, на який розраховано їх застосування, характер наслідків

їх застосування для порушеного права. Зазначений критерій одновремено-

але може служити одним з основних критеріїв для вибору суб'єктом

порушеного права оптимального способу його захисту. Саме в цьому за-

ня його практичне значення.

Отже, якщо в основу класифікації способів захисту цивільного

ких прав покласти результат, на який розраховано їх застосування, то

всі універсальні способи захисту (ст.12 ГК РФ) можуть бути розподі-

лени на наступні групи.

Перша група включає в себе способи захисту, застосування ко-

торих дозволяє підтвердити (засвідчити) захищається право або

припинити (змінити) обов'язок. До такого результату приводить при-

трансформаційних змін наступних способів захисту: визнання права; присудження до

виконання обов'язку в натурі: незастосування судом акта державного-

венного органу або органу місцевого самоврядування, що суперечить

закону; припинення або застосування правовідносини.

До другої групи здатний захисту цивільних прав можна від-

нести такі способи, застосування яких дозволяє попередити або

припинити порушення права. До їх числа відносяться: припинення дію-

вий, що порушують - право або створюють загрозу його порушення; призна-

ня недійсним акта державного органу або органу місцевого

вого самоврядування; самозахист права, стягнення неустойки. Мета

застосування зазначених способів захисту полягає в тому, щоб заст-

вити або спонукати порушника припинити дії, дряпали суб'єктів-

активне громадянське право, або попередити такі дії.

Третя група об'єднує способи захистуцивільних прав,

- 18 -

застосування яких має на меті відновити порушене право

та (або) компенсувати втрати, понесені у зв'язку з порушенням

права.Такой результат може бути досягнуто шляхом: відновлення по-

розкладання, яке існувало до порушення вдачі; визнання оспорімой

угоди недійсною і застосування надалі її недійсний-

ності, застосування наслідків недійсності незначної угоди,

відшкодування збитків; компенсації моральної шкоди.

Слід враховувати, що зазначені в ст.12 ЦК України способи захисту пра-

ти неоднорідні за своєю юридичною природою, що також надає су-

громадської вплив на можливості їх реалізації. Найбільш розпрощався-

пораненим в літературі є їх підрозділ на заходи захисту і ме-

ри відповідальності, які різняться між собою за підставами

застосування, соціальним призначенням і виконуваних функцій, принципам

реалізації та деяким іншим моментам.Наібольшую практичну зна-

чімость при цьому має та обставина, що за загальним правилом ме-

ри відповідальності, на відміну від заходів захисту, застосовуються лише до ви-

новних порушника суб'єктивного права і виражаються в додаткових-

них обтяження у вигляді позбавлення правопорушника певних прав

або покладання на нього додаткових обов'язків. Серед способів

захисту цивільних прав, передбачених ст.12 ГК РФ, заходами ответс-

твенності можуть бути визнані лише відшкодування збитків, стягнення не-

устойкі і компенсація моральної шкоди, всі інші є ме-

рами захисту.

Зупинимося лише на особливостях деяких способів захисту

цивільних прав. Так, змінився вага такого способу захисту як при-

судження до виконання обов'язку в натурі (реальне виконання).

За старим ГК даний спосіб захисту у виконанні зобов'язань мав

ранг основного принципу. Це обгрунтовувалося тим, що для соціалістичного

- 19 -

чеського виробництва головна мета не отримання прибутку, а задовольнив

ширення потреб народного господарства і громадян. Мета не досяг-

лась, якщо реальне виконання замінюється стягненням штрафів, неу-

стійок, пені __1__.

У новий ЦК внесені істотні зміни в регулюванні

виконання зобов'язань (ст 396 ГК РФ). Вимога про виконання

зобов'язання в натурі носить диспозитивний характер. Законом або до-

говором можуть бути передбачені інші наслідки.

В літературі дається аналіз нового законодательства__ 2__.

Таким чином, відновлювальна спрямованість захисту грома-

Данський прав в сучасних ринкових умовах істотно обмежило

використання даного способу захисту.

Правознавці обгрунтовано відзначають, що поряд із зазначеними в

ст.12 ГК способами захисту цивільних прав, законод