План
Вступ
I. Благодійні організації: загальні засади
1. поняття благодійної організації
2. засади благодійництва та благодійницької діяльності
3. основні напрямки благодійницької діяльності
4. Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій
IІ. Благодійні організації як юридичні особи
1.Порядок виникнення та припинення діяльності благодійних організацій
а) порядок виникнення
б) засновники
в) статут благодійних організацій
г) порядок припинення діяльності
2. Статус благодійних організацій
3. Правоздатність благодійних організацій
а) Права
б) Господарська і фінансова діяльність
в) Обов'язки благодійних організацій
4. Органи управління благодійними організаціями
ІІІ. Організаційно-правові форми благодійної орагнізації
1. членських благодійна орагнізація
2. благодійний фонд
3. благодійна установа
4. інші благодійні організації
ІV. Благодійні організації в Україні
1. Благодійні організації і держава
2.Проблемі, що спіткають благодійні організації в сучасному суспільствіВісновок
Список літератури

Вступ: важливість існування та правильного правового регулюванняблагодійніх організацій і неприбутковою сектора в Україні

За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільного життя зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, і, як наслідок, нерозвінутій недержавний сектор, до якого відносяться і благодійні організації.
У колишньому Радянському Союзі існувало два види недержавних організацій: одні перебували під контролем держави, а інші стояли в незаконній опозиції до неї. Недержавні організації першого виду були офіційно визнаними громадськими об'єднаннями, переважно соціально-побутового або культурного характеру. І хоча формально вони вважалися "неурядовими", проте перебували під контролем держави, яка контролювала вирішення більшості кадрових питань та розподіл фінансових ресурсів.
Таким чином, серед громадян не існувало традиції об'єднання з власної ініціативи для праці на загальний добробут та захист спільних інтересів. З приходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись і діяти на законних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої сістемівідбувся значний економічний спад, була зруйнована державна інфраструктура соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення і діяльності незалежних об'єднань, було створено величезну кількість недержавних, в тому числі і благодійних об'єднань, які намагалися, з одного боку, заповнити вакуум в громадській діяльності, а з другого-взяти на себе функції, які до цього виконувала держава.
Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно і спонтанно. І до сих пір існує величезна кількість проблем у зв'язку з їх існуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.
Цілком очевидна необхідність дієвого неприбутковою сектора, який би заохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям та поліпшення якості свого життя. Так званий «третій», неприбутковий сектор у взаємодії з державою та комерційним сектором складає основу будь-якого демократичного суспільства. Ось чому питання правого регулювання існування та діяльності некомерційних організацій і благодійних утворень в тому числі є надзвичайно важливим для нашої держави.

Благодійні організації: загальні засади

Поняття благодійних організацій

Відповідно до закону України "Про благодійництво та благодійні організації", ми розуміємо поняття благодійні організації як:
благодійна організація-це недержавнаорганізація, головною метоюдіяльностіякоїєздійсненняблагодійноїдіяльностів інтересахсуспільстваабоокреміхкатегорійосіб.
Благодійна діяльність - безкоріслівадіяльністьблагодійніх організацій, щонепередбачаєодержанняпрібутківвідцієї діяльності.
Благодійництво-добровільнабезкорісліва пожертва фізичних та юридичних осіб у поданнінабувачамматеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.
Меценатство-добровільнабезкоріслівадіяльність фізичних осіб уматеріальній, фінансовійтаіншійпідтрімцінабувачів благодійноїдопомогі;
Спонсорство - добровільна безпрібутковаучастьфізічніхта юрідічніхосібу матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.


Засади благодійництва та благодійної діяльності

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засадах законності, гуманності, спільностіінтересів і рівності прав її учасників, гласності, добровільності та самоврядування.
Діяльність благодійніківіблагодійніхорганізаціймає суспільнійхарактер, щонесуперечітьїх взаємодії з органами державної владіінепозбавляєправанаотріманнядержавної підтримки.
Фізичні та юридичні особіможутьзайматісяблагодійніцтвом разом з відповідними благодійними організаціями, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.
Президент України, депутати, посадовііслужбовіособі органів державної влади та органівмісцевогосамоврядування, а такожчленіїхсімейможутьзайматіся благодійніцтвомі благодійною діяльністю тільки в межах отріманіхізадекларованіх доходів.

Основні напрямки діяльності благодійних організацій

Благодійництво, благодійнадіяльністьздійснюютьсяу таких основних напрямах:
- Сприяння практічномуздійсненнюзагальнодержавніх, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямованіна поліпшення соціально-економічного становища.
Це, зокрема, прийняття на себе частини турбот уряду, пов'язаних, наприклад, із будівництвом чи експлуатацією суспільних будов, доглядом за пам'ятниками чи здійснення будь-якої діяльності з приводу утримання парків, озер, прикрашення міста і т.д.
- Поліпшення матеріальногостановіщанабувачівблагодійної допомоги, спріяннясоціальнійреабілітаціїмалозабезпеченіх, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а такожподаннядопомогіособам, які через свої фізичні або інші вади обмеженівреалізаціїсвоїхправізаконніхінтересів.
Спочатку така діяльність означала в основному розподіл грошей чи речей серед бідних. Зараз, особливо коли держава бере на себе деяку долю турботи про це, благодійність стала більше означати надання послуг (створення адвокатського центру, організація заочної освіти, надання допомоги в працевлаштуванні, будівництво житла для малозабезпечених, транспортні послуги і т.д.).
- Подання допомогігромадянам, якіпостраждалівнаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результатісоціальніхконфліктів, нещасніхвіпадків, атакож жертвам репресій, біженцям;
- Сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомогівчітелям, вченим, студентам, учням.
Це, наприклад, допомога студентам, заохочення досліджень, популяризація знань шляхом публікацій, семінарів, лекцій і т.д.
Сприяння розвитку науки-це діяльність, спрямована на розвиток науки і поширення наукових знань: проведення наукових досліджень, публікація їх результатів і т.д.
- Сприяння розвіткукультурі, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особлівомалозабезпеченіх, докультурніх цінностей та художньої творчості.
Наприклад, це управління театром, заохочення талантів, виробництво фільмів, спонсорство фестивалів, виставок та інше.
- Подання допомоги талановитій творчій молоді;
- Сприяння охороніізбереженнюкультурноїспадщіні, історико-культурногосередовіща, пам'ятокісторіїта культури, місць поховання;
- Подання допомогіурозвіткувідавнічоїсправі, засобів масовоїінформації, інформаційноїінфраструктурі;
- Сприяння розвіткупріродно-заповідногофонду та пріродоохоронноїсправі;
- Сприяння розвіткуохороніздоров'я, масовоїфізічної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участьунаданнімедічноїдопомогінаселеннютаздійснення соціального доглядузахворімі, інвалідами, одинокими, людьми похілоговікутаіншіміособамі, якічерезсвоїфізічні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування.
Створення та експлуатація таких установ та організацій, як лікарні, клініки, будинки престарілих та ін. Також це профілактичні установи, наркологічні центри, банки крові, притулки.
- Сприяння захисту материнства та дитинства, поданнядопомогі багатодітнімтамалозабезпеченімсім'ям.

Благодійна організація може одночасно займатися декількома видами благодійної діяльності. Конкретні її напрями визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій.

Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій

Вперше передбачив можливість створення організацій, діяльність яких спрямована на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших загальних інтересів громадян закон України "Про об'єднання громадян", прийнятий Верховною Радою 16 червня 1992 року. Однак цей законодавчій акт та підзаконні нормативно-правові акти, що були прийняті на його виконання, не ввели до правової термінології терміни "благодійництво" та "благодійна діяльність".
Такі терміни вперше було застосовано Постановою Президії Верховної Ради України від 26 жовтня 1992 року "Про благодійні фонди", із змінами та доповненнями. Одночасно цими актами вперше було дозволено юридичним особам, в тому числі нерезидентам, брати участь у створенні та функціонуванні благодійних фондів, а отже в здійсненні безпосередньої благодійної діяльності в Україні.
Також було прийнято велику кількість законодавчих актів, які стимулюють благодійну діяльність в Україні, насамперед шляхи легального її здійснення в режимі пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності.
Це такі законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти: Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р., Указ Президента "Про справляння податку на добавлену вартість з імпортних товарів" від 30 червня 1995 р., Постанова Кабінету Міністрів України " Про впорядкування, приймання та розподіл гуманітарної допомоги "від 24 липня 1993 р.., Розпорядження Кабінету Міністрів від 17 вересня 1993 року, що передбачає звільнення від ввізного мита.
Законодавчим актом, який комплексно та майже цілісно розглядає питання пільгового оподаткування об'єктів і суб'єктів благодійної діяльності є Указ Президента України "Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб" від 21 серпня 1995 року.

Чинне законодавство проблагодійніцтвотаблагодійні організації складається зКонстітуціїУкраїні, Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" таіншіх нормативно-правових актів, що регулюютьблагодійніцтвота благодійнудіяльність і які вже були розглянуті вище.
Якщо міжнародним договором України встановлені іншіправіла, ніж ті, що містяться в законодавстві України про благодійництво та благодійні організації, тозастосовуютьсяправіламіжнародного договору, згоданаобов'язковістьякіхнадана Верховною Радою України.


Законодавство про благодійні організації в сфері оподаткування (як заохоченнядіяльності)

Пільгове оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності передбачено кількома законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами України.
Це, перш за все Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року, положеннями якого передбачено звільнення від податку на прибуток підприємств коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що надаються безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, на користь громадських та релігійних організацій, фондів та установ, метою діяльності яких не єодержання прибутку для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, а також звільнення від аналогічного податку чотирьох відсотків балансового прибутку підприємств у вигляді грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перераховуються такими підприємствами до вищезгаданих фондів, установ, організацій для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності.
Досить ефективним для використання при звільненні від податку на добавлену вартість на імпорт є УказПрезідента України "Про справляння податку на добавлену вартість з імпортних товарів" від 30 червня 1995 р., Що дозволив господарюючим суб'єктам, а отже і неприбутковим організаціям та благодійним фондам, отримувати необхідні для їх діяльності імпортні товари без справляння податку на добавлену вартість.
Постанова Кабінету Міністрів "Про впорядкування, приймання та розподіл гуманітарної допомоги" від 24 липня 1993 р.. передбачає звільнення об'єктів гуманітарної допомоги під час переміщення через митний кордон України від ввізного мита. Однак застосування цього нормативного документа звужено вичерпним переліком об'єктів, що визнаються ним як гуманітарна допомога. Цей перелік є вичерпним і може бути розширений в кожному конкретному випадку разовим дозволом.
Звільнення від ввізного мита також передбачено Розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 17 вересня 1993 р. Щоправда, тільки для звільнення від такого мита приладів, обладнання і запасних частин до них, матеріалів для обладнання, реактивів, зразків та матеріалів для дослідів, а також науково-технічної літератури, що возиться в Україну лише фізичними і юридичними особами виключно для підтримки безпрібуткової науково -технічної діяльності науково-дослідних установ і безпосередньо українських вчених.
Указ Президента "Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб" від 12 серпня 1995 комплексно та майже цілісно вирішує питання пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності. Саме для таких організацій: громадських та релігійних, а також фондів, установ та закладів, метою діяльності яких не є одержання прибутку й доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань і членських внесків та (або) бюджетних асигнувань і лише для здійснення ними, передбаченої статутними документами екологічної, оздоровчої, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності встановлено безподатковій режим одержання коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань від інших юридичних та фізичних осі, у тому числі нерезидентів. Такий пільговий режим поширюється на звільнення коштів, одержаних як добровільні пожертвування, від обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів та обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку надходжень в іноземній валюті, а також на звільнення товарів від обкладання податками на добавлену вартість, акцизним збором та ввізним митом під час переміщення таких товарів через митний кордон України.
Що стосується одержувачів благодійної допомоги фізичних осіб, то зазначених Указом, з сукупного доходу, одержуваного такими фізичними особами протягом календарного року, включаються суми добровільних пожертвувань, одержаних як в грошовій, так і в натуральній формі, незалежно від їх розміру.
Щоправда, цей указ не звільнив від обкладання податками на добавлену вартість обороти з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг), включаючи імпортні, на користь фізичних осіб, а також не вирішив питання звільнення від ввізного мита товарів, що закуповуються за кордоном на власні кошти неприбуткових організацій.

Благодійних організацій в Україні як юридичні особи

Благодійні організації в Україні є юридичними особами і тому наділяються правами, які мають юридичні особи.
Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачам?? в суді, арбітражному суді або в третейському суді.

3 цього визначення можна виділити такі істотні ознаки юридичної особи:

1. Організаційна єдність.
Юридична особа - це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація).
Організаційна єдність виявляється у певній ієрархії, співпідпорядкованості органам управління, що складають його структуру, в чіткій регламентації відносин між його учасниками. Завдяки цьому, стає можливим перетворити бажання великої кількості учасників у єдину волю юридичної особи в цілому, а також узгоджено виразити цю волю зовні.1
Благодійні організації мають відповідну структуру, їх організаційна єдність закріплюється в установчих документах благодійних організацій.

2.Майнова відокремленість
Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, територіальної громади; по-третє, від майна інших організацій.
Благодійні організації мають у своїй власності або в оперативному управлінні відокремлене майно. У власності благодійної організації можуть перебуватірухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах. Благодійна організаціямаєправо здійснювати відносно майна та коштів, які знаходяться у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України.
Зовнішній прояв майнова відокремленість знаходить у наявності самостійного балансу і кошторису.

3. Виступ у цивільному обороті від свого імені.
Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені вона набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою.
Існують обов'язкові вимоги щодо найменування благодійних організацій. Воно повинно містити вказівки на організаційно-правову форму та характер діяльності, тобто мету діяльності благодійної організації, наприклад, благодійного фонду.
Благодійні організації, назви яких було зареєстровано у встановленому законом порядку, мають виключне право його використання.
Місцезнаходженням благодійної організації вважається місце його державної реєстрації, якщо у відповідності до закону установчими документами не встановлено інше.
З поняттям місцезнаходження юридичної особи пов'язано здійснення дій, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Зокрема, це місце виконання ряду договірних зобов'язань.

4. Здатність нести самостійну майнову відповідальність.
Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах,
самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'язаннями. Невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка - визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання.
Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй (закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закону України "Про власність", ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бути звернено стягнення.

5. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді.
Широка участь юридичних осіб у майнових та особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а в зв'язку з цим і необхідність звернення з позовом до суду, арбітражного чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або третейському розгляді цивільного спору.

Всі зазначені ознаки юридичної особи взаємозумовлені і мають розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи. До ознак юридичної особи іноді відносять право організації мати рахунок у банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотними, вони другорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридична особа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку із заявою про відкриття рахунку для зберігання своїх коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими організаціями. Цей обов'язок стає вже елементом цивільної правосуб'єктності організації як юридичної особі.2

Порядок виникнення і припинення благодійних організацій

Порядок виникнення благодійних організацій

Благодійна організаціянабуваєправаюрідічноїособіз моменту її державної реєстрації.
Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій - відповідними місцевими органами виконавчої влади.
Для державноїреєстраціїблагодійноїорганізації подаються такідокументі: заявазасновніків (засновника) чиїх уповноважених, статут (положення), протокол установчіхзборів (з'їзду, конференції), відомості про засновників (засновника) та органіуправління благодійної організації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва) благодійноїорганізації, документ , що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводітіперевіркувідомостей, щомістятьсявподаніх документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про державну реєстрацію абовідмовувдержавнійреєстрації.Після державноїреєстраціїблагодійноїорганізаціїзасновнікам (засновнику) відаєтьсясвідоцтвопрореєстраціюзазразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Зареєстрована благодійнаорганізаціявносітьсядореєстру благодійніхорганізацій, щоведетьсяорганом, якійздійснює державну реєстрацію, з присвоєнням відповідногономера.Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дані реєстру щодо благодійних організацій, які зареєстровані МіністерствомюстіціїУкраїні, опрілюднюютьсявофіційніх виданнях.
Благодійна організаціязобов'язана після отримання свідоцтва про державнуреєстраціюумісячнійтермінстатінаобліку податкових органах за її місцезнаходженням.

Благодійній організації може бути відмовлено у реєстрації. Зокрема, при порушенні встановленогозаконом України «Про благодійництво та благодійні організації» та іншими нормативно-правовими актами України порядку створенняблагодійної організаціїабонаявністьранішезареєстрованоїблагодійноїорганізаціїпідтакоюжназвоює підставоюдлявідмовіу державній реєстрації.
Чи не можевважатісяпідставоюдлявідмовівдержавній реєстраціїблагодійноїорганізаціїнаданняїй юридичної адреси громадянином за місцем його проживання.
Рішення провідмовувдержавнійреєстраціїблагодійної організації може бути оскаржене у судовому порядкувідповіднодо законодавства України.

Засновнікіблагодійніх організацій

Засновнікаміблагодійноїорганізаціїможуть бутігромадяніУкраїні, іноземнігромадяні, особібез громадянства, якідосяглі18років, атакожюрідічніособі незалежно від форм власності.
Органідержавної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальніпідпріємства, установи, організації України, щофінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками благодійноїорганізації.
Засновники благодійноїорганізації на загальних зборах (з'їзді, конференції) пріймаютьрішенняпрозаснування благодійної організації, затверджують статут формують орган управління організацією, заслуховують звіти наглядової ради щодо контролю за цільовим використанням коштів і майна благодійної організації, вирішують інші питання, що відносяться до їх компетенції.

Статут (положення) благодійної організації

Благодійна організація діє на підставі статуту (положення).
У статуті (положенні) зазначаються:
-назва, місцезнаходження, статустаорганізаційно-правова форма благодійної організації;
-предмет, цілі, завданнятаосновніформіблагодійної діяльності;
- Порядок утворення і діяльності органів управління благодійної організації;
- Джерела фінансування та порядок використання майнаікоштів благодійної організації;
- Порядок внесеннязміндостатуту (положення) благодійної організації;
- Порядок реорганізації або ліквідації благодійної організації, використання її майна і коштів у разі припинення діяльності;
- Умови і порядок прийняття в члени благодійної організаціїта вибуття з неї;
- Права і обов'язки членів благодійної організації.
До статуту (положення) можутьвключатісяіншіположення, пов'язаніз особлівостямідіяльностіблагодійноїорганізації.
Статут (положення) благодійноїорганізаціїнеповінен суперечити законодавству України.

Припинення діяльності благодійних організацій

При настанні передбачених у законі обставин юридична організація припиняє свою діяльність.
Юрідічнаособапріпіняєтьсяшляхомліквідаціїабо реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об'єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.
Приєднання - це форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, яка продовжує існувати далі, але вже в більшому масштабі. Прієднувана організація припиняє свою діяльність.
Поділ означає, що на базі однієї юридичної особи виникає дві або більше юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення юридичної особи, з її складу лише виділяється нове соціальне утворення, яке наділяється правами юридичної особи.
Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їх перетворення. Суть перетворення полягає в тому, що на основі юридичної особи створюється нова організація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структуру тощо, але приймає всі активи і пасиви попередника. 3
При злитті і поділі юридичних осіб майно (права іобов'язкі) переходітьдонововінікліхюрідічніхосіб.Пріпрієднанні юридичної особідоіншоїюрідічноїособіїїмайно (праваі обов'язки) переходітьдоостанньої.Майнопереходітьвдень підписання передавального балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Особливістю реорганізації благодійних організацій як юридичних осіб є те, що благодійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку. Реорганізація благодійноїорганізаціїздійснюєтьсяза рішенням її вищого органу управління відповідно довімогстатуту (положення).
Іншою формою припинення діяльності є ліквідація благодійної організації. Ліквідація благодійної організації здійснюєтьсяв установленому законодавством порядку. При ліквідації благодійна організація припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов'язків до інших осіб. Для здійснення рішення про ліквідацію благодійної організації створюється ліквідаційна комісія.

Статус благодійних організацій

Благодійні організації в Україні мають різний статус. Зокрема, відповідно до закону України "Про благодійництво та благодійні організації" благодійні організації утворюються і діють затеріторіальнім прінціпоміподіляютьсязасвоїмстатусомнавсеукраїнські,
місцеві та міжнародні.
До всеукраїнських благодійних організацій належать благодійні організації, діяльністьякіхпошірюєтьсянатеріторіювсієї Українітаякімають свої відділення (філії, представництва) в більшості областей України.
До прикладів всеукраїнських благодійних організацій можна віднести, наприклад, такі організації як:
1. "Фонд милосердя і здоров'я України". Метою цього фонду є утворення в суспільстві ідеалів гуманізму і милосердя, привернення уваги громадян до найгостріших проблем життя, надання соціальної та медичної допомоги престарілим, хворим, інвалідам, захист їхніх законних інтересів і прав.
Засновниками цього фонду є Українське товариство Червоного Христа, Українська рада профспілок та інші громадські організації України.
2. Український фонд культури
Був створений у 1987 році. Здійснює діяльність по розвитку та підвищенню рівня культури в Україні: наприклад, проведення виставок митців, заснування премій (засновано премії імені В. Винниченко, Нечуя-Левицького), організаційне сприяння проведенню культурних заходів та ін.
3. Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Т.Г, Шевченка, відоме своєю діяльністю по сприянню розвитку культури, науки, освіти. Наукове товариство також здійснює активну публіцистичну діяльність.4
До місцевих належать благодійні організації, діяльність яких пошірюєтьсянатеріторіювідповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці.
Нажаль і до сьогодні більшість благодійних організацій розташовані у великих містах, здебільшого у столиці - централізованість і відставання периферії також залишилось у спадок від Радянських часів.5
До міжнародних належатьблагодійніорганізації, діяльність якіхпошірюєтьсянатеріторіюУкраїнііхочаб однієї іншої держави.
В Україні діє велика кількість міжнародних благодійних організацій.
1.Серед них найбільшим, мабуть, є фонд "Відродження", який
фінансується відомим меценатом Джоржем Соросом. Цей фонд належить до мережі фундацій Джорді Сороса, яка складається з національних та регіональних фондів більше, ніж у 30 країнах світу, переважно в Центральній, Східній Європі та на території колишнього Радянського Союзу. Фонд "Відродження" був заснований у 1990 році. Спільна мета всієї мережі фундацій Джоржа Сороса-освітні, соціальні і правничі ініціативи, що спрямовані на розвиток та утвердження відкритого суспільства. Завданням безпосередньо фонду "Відродження" є фінансово, організаційно сприяти становленню демократичного, відкритого суспільства в Україні шляхом підтримки важливих для його розвитку громадських ініціатив. Фонд фінансує проекти та програми, що сприяють відродженню національної культури й демократичної освіти, розбудови громадянського суспільства.
Пріорітетіфонду встановлюються Правлінням та Програмними радами, до складу якіхвходять авторитетні громадські діячі, фахівці в тих галузях, у яких фонд здійснює свою діяльність: громадянське суспільство, культура, освіта, державне управління, охорона здоров'я тощо.6
2.Іншім прикладом міжнародної благодійної організації є Міжнародна
організація "Діти Чорнобиля". На відміну від міжнародного фонду "Відродження", ця організація була створена в Україні, і вже потім у свої діяльності охопила інші держави, здебільшого Білорусію, Росію та ін.
3.Міжнародній благодійних фонд "Духовна спадщина". Метою
діяльності цієї організації є виявлення жертв репресивної політики Радянської влади. Здійснює діяльність по розшуку в архівах, друку списків в'язнів, залучаючи історію і літературу, документально підтверджуючи їхні біографії.
Зареєстровані всеукраїнськітаміжнародніблагодійні організації мають правостворюватівідділення, філії, атакож представніцтвавпорядку, встановленомуКабінетомМіністрів України.
Територія діяльностіблагодійноїорганізаціївізначається відповідно до її статуту (положення).
Правоздатність благодійних організацій

Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин благодійна організація наділяється цивільною право-дієздатністю.У юридичної особи право-дієздатність виникають водночас, тому в законі (ст 26 ЦК України) йдеться лише по цивільну правоздатність юридичної особи. Якій за змістом тотожна цивільна дієздатність. Правоздатність благодійної організації виникає з моменту її державної реєстрації. В цей самий момент виникає і цивільна дієздатність благодійної організації, тобто здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки.
Правоздатність юридичної особи є спеціальною: вона має правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності (ч.1 ст 26 ЦК України).

Права благодійних організацій

Благодійні організації несуть цивільні права, що відповідають цілям їх діяльності, передбаченої в установчих документах, і нести пов'язані з цією діяльністю обов'язки.
Благодійні організації не мають отримувати прибуток в якості основної мети діяльності. Мета діяльності і предмет мають бути визначені в установчих документах. Взагалі, правоздатність благодійних організацій є спеціальною, оскільки вони можуть здійснювати лише ті дії, які відповідають меті їх діяльності і передбачені в установчих документах.
Благодійні організації можуть здійснювати один чи декілька видів діяльності, що не заборонені законом.
Основні напрямки діяльності благодійних організацій вже розглядали вище. А безпосередніми формами здійснення благодійної діяльності суб'єктами благодійництва, відповідно до закону України "Про благодійництво та благодійні організації" є:
надання одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги;
систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги;
фінансування конкретних цільових програм;
допомоги наосновідоговорів (контрактів) проблагодійну діяльність;
дарування абодозволуна безоплатне (пільгове) використання об'єктів власності;
дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів;
подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;
прийняття насебевітратпобезоплатному, повномуабо частковомуутріманню об'єктів благодійництва;
інших заходів, не заборонених законом.
Здійснення благодійніміорганізаціямі благодійної діяльності увіглядінаданняконкретніхпослуг (віконанняробіт), що підлягаютьобов'язковійсертіфікаціїаболіцензуванню, допускаєтьсяпіслятакоїсертіфікаціїаболіцензуванняв установленому законодавством України порядку.

З метоюздійсненняблагодійноїдіяльностіблагодійні організації мають право:
- Самостійно вірішуватіпітанняпроподанняблагодійної допомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, що подаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно з умовами цього пожертвування;
- Утворювати відповіднодозаконодавстваУкраїнісвої відділення, філії, представництва;
- Об'єднуватися успілкі, асоціаціїтаінші об'єднання, що створюються на добровільній основі і сприяють віконаннюстатутніх завдань;
-обмінюватися інформацієютаспеціалістамізвідповіднімі організаціямізарубіжніхкраїн;
- Організовувати збір благодійних пожертвувань тавнесківвід фізічніхтаюрідічніхосіб, іноземніхдержавтаміжнародніхорганізацій;
- Постійно візначатіформі, об'єкти, суб'єктііобсягі благодійноїдопомогі;
- Відкривати рахунки (унаціональнійта іноземній валютах) в установахбанків;
- Засновувати засобімасовоїінформації, підпріємстваі організації, займатися видавничою діяльністю;
- Бути членоміншіхблагодійніхорганізацій;
- Мати власну сімволік