План роботи:
1. Сутність та значення безготівкових розрахунків.
2. Основи організації безготівкових розрахунків.
3. Порядок організації безготівкових розрахунків.
4. Форми безготівкових розрахунків.
5. Проблеми вдосконалення безготівкових розрахунків.
Сутність та значення безготівкових розрахунків.
Змінюючи форму вартості (Т-Г, Д-Т), гроші знаходяться в постійному русіміж трьома суб'єктами: фізичною особою, господарюючими суб'єктами таорганами державної влади. Рух грошей при виконанні ними своїхфункцій у готівковій та безготівковій формах являє собою грошовезвернення.
Суспільний поділ праці і розвиток товарного виробництва єоб'єктивною основою грошового обігу. Освіта загальнонаціональних ісвітових ринків дало новий поштовх подальшому розширенню грошового обороту.
Гроші обслуговують обмін сукупного суспільного продукту, в тому числікругообіг капіталу, обіг товару і надання послуг, рух позичковогокапіталу і доходів різних соціальних груп.
Грошовий обіг здійснюється у двох формах: готівковій та безготівковій.
У своїй контрольній роботі я постараюся відобразити проблемивдосконалення безготівкових розрахунків, розглянувши в комплексі й такіпитання як безготівковий обіг, так і сутність і значення безготівковихрозрахунків.
Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки:переміщення грошових коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємнихвимог.
Безготівковий обіг здійснюється за допомогою чеків, векселів, кредитнихкарток та ін кредитних інструментів.
Безготівковий грошовий оборот охоплює розрахунки між: a) підприємствами, установами, організаціями різних форм власності мають рахунки в кредитних установах b) юридичними особами і кредитними установами по одержанню і поверненню кредиту c) юридичними особами та населенням з виплат зарплати, доходів з цінних паперів d) фізичними та юридичними особами зі скарбницею держави з оплати податків, зборів та ін обов'язкових платежів
Розмір безготівкового обігу залежить від обсягу товарів в країні, рівня цін, розрахунків, а також розміру розподільчих і перерозподільних відносин.
Безготівкові розрахунки.
1. Будь-яке підприємство здійснює грошові розрахунки і як покупець іяк продавець. Підприємство також здійснює грошові розрахунки з робітниками іслужбовцями, розраховується з бюджетом і банком. Сукупність усіх грошовихплатежів складає платіжний оборот. Значна частина платіжного оборотупідприємств здійснюється безготівковим шляхом, тобто здійсненням записів
(проводок) по рахунках у банках.
Безперебійність розрахунків забезпечують наступні основні принципиорганізації безготівкових розрахунків:
1) Всі підприємства і організації зобов'язані зберігати свої кошти нарахунках у банках. У касах підприємств дозволяється залишати лише невеликісуми готівки в межах встановлених норм.
2) Переважна частина безготівкових розрахунків повинна здійснюватисьчерез банк.
3) Вимога платежу повинно виставлятися або через отгрузнойтоварів, або слідом за нею, щоб не допускалася затримка платежів. Однакв умовах кризи платежів більшість постачальників ставить вимогупередоплати - попереднього отримання грошей перед відпусткою товару.
4) Платежі проводиться з рахунків клієнтів у банку лише за їхньоюзгоди. Ця умова перешкоджає банку в розпорядженні засобами,належать господарюючим органом, що відкрили рахунки в банку.
5) Встановлено кілька форм розрахунків і видів платежів, якіпідприємства можуть вибирати на свій розсуд.
Поки розрахунки відбуваються безготівково тобто гроші списуються з одногорахунку та зараховуються на інший рахунок у банку в банках осідають грошовікошти стають кредитними ресурсами.
Основа безготівкових розрахунків - міжбанківські розрахунки. В данийчас вони будуються на основі системи межфіліальних оборотів і розрахунків покореспондентськими рахунками.
Через систему межфіліальних оборотів (МФО) розраховуються в основномуустанови Ц.Б, які мають свій рахунок МФО. Вказуючи цей номер накожному платіжному документі, установу банку, сприяє швидкомупроведення розрахунків. У системі МФО кожна початкова операція дублюєтьсяу відповідь (існує поняття початкового МФО та відповідного МФО).
Установа банку, що починає МФО, надсилає іншій установідоручення на зарахування і списання коштів. Це доручення називається авізо.
Розрізняють кредитове авізо (гроші перераховуються) і дебетове (засібсписуються). В установі банку отримав авізо, здійснюється у відповідьоборот, який підтверджує, що отримане авізо прийнято до виконання. Банкирегулярно стежать за збігом початкових і відповідних оборотів, щодосягається їх звірення - квітовкой.
2. Обслуговування платіжного обороту банками полягає у відображеннівідповідних сум по активу і пасиву цих рахунків. Кожен економічнийі господарюючий суб'єкт зберігає свої кошти в банках. Чиннимзаконодавством передбачено, що банки приймають і зберігають на рахункахгрошові кошти клієнтів, здійснюють за їх дорученням розрахункові,кредитні, касові та інші банківські операції.
Юридичні особи та громадяни, які займаються підприємницькоюдіяльністю, має право відкривати рахунки в будь-якому банку за місцем їх реєстраціїабо в банку місця своєї реєстрації за згодою банку. Юридичні особизобов'язані зберігати вільні грошові кошти в банках.
Між банком і клієнтом укладається договір про розрахунково-касовеобслуговування з відкриттям відповідного банківського рахунку. За договоромбанк зобов'язується зберігати грошові кошти на рахунку клієнта, зараховуватищо надходять на цей рахунок суми, виконувати розпорядження клієнта проперерахування і видачу грошей з рахунку та проведення інших банківськихоперацій передбачених банківськими правилами та договором. Для відкриттярахунку в банк надаються заяву, свідоцтво про реєстрацію,завірений натаріусом, картка із зразками підписів і печатками.
Банк може використовувати наявні на рахунку клієнта грошові кошти,гарантуючи їх наявність при пред'явленні вимог до рахунку. Клієнт має праворозпоряджатися цими коштами і отримувати доходи (відсотки) по них. Банк немає права визначати та контролювати напрями використання грошовихкоштів клієнта та встановлювати інші, не передбаченізаконодавством або договором обмеження на його права. Без розпорядженняклієнта списання коштів, що знаходяться на рахунку, допускається лише зарішенням суду, арбітражного суду, якщо інше не передбаченозаконодавством.
Банк гарантує таємницю рахунків клієнта. Надання банком відомостейпро стан рахунків і про операції за ним без згоди клієнта недопускається за винятком випадків, передбачених законодавством.
Договір банківського рахунку припиняється за заявою клієнта і заінших підстав. відсутністю операцій по банківському рахунку не тягнеприпинення договору.
У банківській бухгалтерії надходження грошей на рахунок клієнта відображаєтьсяна кредитовий боці рахунку, а залишок на кожний даний момент представляєкредитове сальдо. Витрачання коштів з рахунку відбивається як дебетовіобертів.
Крім розрахункових можуть відкриватися і поточні рахунки (для філій,представництв і т.п.).
Також господарюючий суб'єкт може відкрити депозитний рахунок длязберігання протягом певного часу частини коштів підприємства.
3. Учасники господарської операції мають право вибрати будь-яку формубезготівкових розрахунків з урахуванням конкретних господарських операцій.
У сучасних умовах рекомендуються наступні форми безготівковихрозрахунків:платіжними дорученнями (1);чеками (2);акредитивами (3);платіжними дорученнями вимогами (4);платіжними вимогами (5).
(1) Платіжне доручення - це документ, що являє собоюдоручення підприємства обслуговуючому його банку перерахувати певнусуму зі свого рахунку. Доручення дійсні протягом 10 днів не рахуючивиписки. Банк приймає платіжне доручення від платника до виконаннятільки за наявності грошей на його рахунку.
(2) Розрахунковий чек використовується при платежах за товари і наданіпослуги та оплачується за рахунок коштів депонованих на окремому чековоїрахунку. Чеки можуть бути оплачені також з розрахункового рахунку чекодавця, але невище суми, гарантованої банком.
(3) Розрахунки акредитивами. Зобов'язання банку, що виникають здорученням клієнта, здійснити постачальнику платіж на підставінаданих документів, що підтверджують виконання умов договору,називається акредитивом.
При цій формі розрахунків платіж здійснюється не в установі банку,обслуговуючим покупця, а за місцем знаходження постачальника. Для здійсненняплатежу покупець звертається до установи банку із заявою, що міститьпрохання відкласти зі свого рахунку грошові кошти для платежу. Банк,що відкрив акредитив за дорученням платника покупця, переводитькошти в банк постачальника.
(4) Розрахунки платіжними вимогами дорученнями. У цій формірозрахунків постачальник ставить вимогу до покупця оплатити напідставі направлених йому розрахункових документів вартість поставленоїпродукції або виконаних робіт. Платіжні вимоги дорученнявиписуються на бланках встановленої форми і разом з документами провідвантаження та рахунками, направляються до банку покупця. Банк передає документиплатника який акцептує документи і передає їх у банк. Банк отримавшиакцептовані документи списує кошти з рахунку платника.
(5) Платіжні вимоги широко застосовуються при акцептований формірозрахунків, коли платежі здійснюються не відразу після відвантаження товарів івиписки товарних документів. Відвантажило товар, постачальник виписує і здаєїх на пікассо. Платіж за товар або послуги здійснюється в установібанку, що обслуговує покупця.
Установа банку, які обслуговують покупця, отримавши надісланіустановою банку постачальника платіжні вимоги, повідомляє про цепокупцю, що ознайомившись з документами, дає згоду на платіжабо відмовитися від їх акцепту.
