Денеж-а маса. З-н грошово-го обігу.
1. Поняття ден-а маса, база, агрегати.
2. З-н грошово-го обігу.
3. Основ-е макроек-ті показники грошового обігу в сучасній Росії.
1.
Кількість грошей, необхідних для обр-а, стало важливим, коли вони перестали самісебе регулювати, тобто появ-сь паперові д-ги.
Грошова маса-вая сукупність-ть покуп-х і платіжних засобів гос-ва.
У радянський час було прийнято виділити: готівкові та безготівкові. На заходіиспольз-ся категорія «грошові агрегати» - це сист-ма показників грошово-гозвернення, заснована на розмежуванні ліквідності грошових активів,каторая в цих агрегатах, зменш-і зі зростанням порядків-го «№» самогоагрегату.
М0 = наличн-е Д-ги в об-ванні.
М1 = М0 + кошти на розрахункових та поточних рахунках + вклади до запитання.
М2 = М1 + строкові вклади в Ощадбанку і комерц-е.
М3 = М2 + гос.ценние папери.
М4 = + Иностр-а валюта на рахунках резидентів.
М5 = + -// - нерезидентів.
М6 =
М7 =
М0 на заході відсутній, бо Готівка д-ги склад-ють 5% від усього грошово -го обр-я, а в РФ = 50%.
Ні ср-ва на рассч-х рахунках использ-ся чекові вклади замість вкл-в догостро-а (дрібні вклади до 10 тис. $.
Висновок: грошово-е агрегати розділили ден-ги по їх ф-ям.
М0 = СР-під звернення.
М1 - + ф-я платежу.
М2 - + ф-я накопичення начин-ет чувствоватся.
М3 - + ф-а накопичення.
В останні-х - + ф-я світ-х д-р починає виявлю-ся.
Ця методика з працею адаптується в сучасній дія-ти РФ, з-занесоотв-я цієї методики дії який-ти. Показник грошово-а маса замін-сяпоказником грошово-а база.
Грошова маса - д-ги в широкому сенсі слова, а ден. база - узгком.
Ден.база включає:
1. готівку в обр-ії.
2. обязат-ті резерви комерційних х банків, хранящ-ся в ЦБ.
3. залишки коштів на кореспондентських рахунках в ком.банках.
Ден. маса> 800 тр.руб.
Ден.база = 300 тр.руб.
2.
З-н полягає в тому, щоб опр-ть , яке кол-во д-р потрібен для норм-го функц-ня ек-ки (д-ви).
Д-р має бути стільки, щоб вистачало на потреби не більше, не менше.
Способи реалізації з-на:
1. при золотих грошах опр-лось кол-во д-р стихійно, за допомогою ф-ції образ-я скарбів. «Зайві» д-ги осідали в сокровіщіце і не переповнювали канали грошового обр-я.
2. при паперо-х і розмінних кред-х д-Гах: к-ть д-р залежало тільки від величини золотого запасу гос-ва.
3. нерозмінні кредитні д-ги (паперові): к-ть д-р в обр-ії не залежить на пряму не від величини золотого запасу гос-ва, не від випуску товарної продукції.
Виникає питання про критерій достатності денеж.масси.
| Сума цен.товаров тов.прд.в кредит |
| платежі за товари прод. Взаімопогош. |
| раніше в кредит платежі |
| СЦТ - К + П + |
| ВП |
| К.Д. |
|=-------------------------------------------|< br>|------------ |
| З |
| Швидкість обр-я д-г |
С - кількість оборотів, соверш-х ден-ой одиницею на протязі року.
| mV = PQ |
P - ср.ур-нь цін m - ден.масса
V - ск-ть обр-я
Q - реальний обсяг вироб-ва, висловлюючи-е в натур-х єдині-х.
| |
| PQ |
| m = |
|--------- |
| V |
PQ - простий продукт.
PQ = ВВП або ВНП.
| ВВП |
| частка від розподілу |
| Д.М =--------- - ВВП на |
| V |
| V |
3.
V - характ-і інтенсивність використання грошової маси.
| |
| ВВП |
| V = |
|-------- |
| Д.М. |
Може выд-ть ск-ть агрегатів М0 або М2.
| | |
| ВВП | ВВП |
| V | V = |
|=----------|--------- |
| | М2 |
| М0 | |
У розвинених країнах (Швеція, Швейцарії, США, Англії, Японії та ін)
Vср = 1 об/рік
У РФ V = 7-9 об/рік.
Фактори під впливав-му якої в РФ форм-ся така V:
- дуже відвів-а частка М0
- сосред-е д-ги не в сфері вироб-ва, а на фін-х ринках і в торговому секторі (Д-Д ')
- перевага на кред-х ринках коротких д-р ( короткострокового характеру).
- Недовіра націон-й валюті, перевага валюти іноз-ой.
- Відсутність можливості і необхід-ти для накопичення (населення, підприємства й гос-ва частина д -г отклад-ють).
Коеф.монетіз-ція - зворотний V.
| 1 |
| Км = ---* 100% |
| V |
| Ден.масса |
| Км = |
|--------------* 100% |
| ВВП |
Км - означає ступінь насичую-ти ек-ки д-гами (обеспеч-ти ден-ми тов-ї маси).
КМВ сер = 100%
У РФ Км = 10-15% (в реал. Життя бартер, взаємозаліки або ж прод-ція потреб-ся, але не сплачений-ся (енергія, вода, газ).
1917р. Під час фев.рев-ції стали печат-ся бум-ті д-ги, виникло поняття
- ден.голод. або демонеторізація ек-ки, тобто недолік, вимивання д-р в ек-ці.
Демонет-ція. Осн. Її риси в РФ:
1. демон-а виникла як наслідок постінф-х процесів, як результат дефляції, як рез-тат боротьби з інф-цією. Подовленіе жорсткій контроль за іміссіей.
2. зосереджена на-ие д-р не у сфері реальної екон-ці, засмічення каналів вільного перетікання д-р ек-ці.
3. поява грошово-х сурогатів це все неринкові форми грошей: бартер, взаємозаліки, заборгованості, векселі, розрахунки у валютах країн СНД, в деяких містах появ-сь явл-я - «місцеві д-ги».
Висновок : не ринкові я ріс-а ек-ка породжуючи-ет не сущ.не в одному д-ві форми прояв-я екон-х взаємин, світ-а ек-ка ще не виробила рецептів від такої хвороби.
Основи теорії кредиту.
1. Сущ-ть ф-ції і роль кредиту.
2. Осн-ті форми і види кред-та.
3. Кредитна політика.
4. Кредитна система.
1.
Кредит - істор-й предше-к - ростовщ-й капітал, кред-е отн-я метушня-ли з розвитком обміну. Так, в рез-ті расшир-я обміну появ-сь векселя. Деннежно-кред-е отн-я Зароджуючись-сь за допомогою Монастир-їй, храмів, + міняв.
Можливість і необхідність сущ-я кредитів обумовлюються ся тим, що на одному полюсі появ-сь грошові кошти , а на др. - потреба.
Кред-а угода і удовлет-і інтереси обох сторін. Кред-ті отн-я оформ-ся, як правило, за допомогою на-ю векселя або кред-го договору. У кред-му договорі указ-ся основ-ті параметри цієї угоди:
- точна вказівка позичальника і кредитора
- -// - суми, терміну плати за користування кред-ми послугами
- особливі умови.
Кредит - Рух позичкового капіталу. Ощадно-й капітал - грошовий капітал, відданий у позику на умовах платності, терміновості, поворотності.
Сутність кредиту закл. в тому, що в результаті кред-х отн-ий перерозподіляється раннє створена вартість.
Функції кредиту:
1. перерозподільна
2. екон-ії витрат грошово-го обігу, відпадає потреба у великій кол-ве готівкових грошей одночасно, відразу, тому що є відстрочення платежу.
3. ф-я удовлет-я потреб населення
4. контр-а: якщо в кред-му договорі зафіксує-ну ця ф-ція (н-р, вказівка в договорі цільового призначення).
Роль:
+ 1. спосіб-т розвитку виробничих сил общ-ва а) він забезпечить безперервний характер заг-го воспроизв-ва. б) робить можливим розвиток сезонних галузей (произв-в), Н-р, сх -во, здобувши-щие та ін в) обеспеч-т розвиток малого і середнього бізнесу.
2. забез-т перетікання грошово-х коштів з галузей з низькою нормоюприбутковості в галузі або сфери з високою нормою прибутковості, або в ті сфери,гдепрімен-е даних ден-х коштів целесообр-но з т.з. д-х інтересів.
- 1. якщо в рез-ті кред-х отн-ий погіршується матер-е положення однієїабо обох сторін.
1 аспект-непредвід-ті обсточт-ва (н-р, серпня 98р.)
2 аспект-кред-а дискр-я (н-р, за параметрами -% т, способи повернення).
2.
Форми
1. комерційних ий
2. банківський
3. д-ий
Коммкр-ий-перед-ся у вигляді відстрочки платежу за куплені товари або оказ-ті послуги, оформ-ся зазвичай векселем або др.договором (н-р, договір планових поставок, реалізації та т.д.)
Гол. Особ-ть - пре-т у товарній формі, а погашу-ся в грошово-ой.
Банківський - грошово-ті позики, які банки перед-ють на умовах а-ях платності, терміновості і зворотності.
Держ-ний: - 1 знач-е - д-ва - кредитор
-2 знач-е - д-ва позичальник, часто називають - гос-й борг, цей борг реализ -ся за допомогою д-х цінних паперів. Осн-а маса д-х цінних паперів сост-і величину гос.долга. Еммітент - мін.фін.
Більшість гос. цен.бумаг ім. у безготівковій, бездокумент-ій формі, на рахунках Депо на них отр-ся скільки паперів якого випуску. Мета випуску - поповнення держ.бюджету. Осн. Інвестор - найбагатші учасники ринку: ком.банкі, др.небан-ті організації, фін.компаніі, інвестиції-ті та інші юрид-і і навіть фіз-ие (з 98р.) Особи.
Держ . кредит осущ-ся в большеністве країн за допомогою фін-ої піраміди
(винахід 18в. У першу у Франції Дж.Локк). Сущ-ть - папери приносять дохід своїм власникам, а%-ти формую-ся з паперів послід-х випусків, тобто з їх вартості.
----------
98р. -------------- Поступово сума = 0
------------------- У 98г.-посто - але точка піраміди закінчення початої в 94г.
-----------------------
----- -----------------------
-------------------- ------------
класифікувалали-я:
- за категорією-ії позичальників
- физич-ті особи а) позики на невідкладні потреби б) -// - на жител-е будує-во в) -// - образів-е
- юрід.ліца а) кредит на цілі, які форм-ся, виявлено - ся, виник-т в процесі деят-ти будь-якого підпр-а.
- за цільовими-му призн-ю а) для поповнення обороьних коштів, слід придбати ие комплекс-х, напівфабрикатів идр. б) слід придбати ие основ-х фондів в) на кап-е будівництво г) проведення поточного або планового ремонту д) для осущ-я торгово-закупівельної діяльності
- по термінах а) крадкосрочние (до 1г. ) б) середньострокові (1-10) в) довгострокові (більше 10)
- за способом обесп-а повернення-ти а) застава б) страхування в) доручить-во або гарантії г) цесія, т . е. переуступка права треба-я
- за ступенем обесп-а а) обеспеч-і б) необеспеч-ті (видаються самим надійним позичальникам, як правило у вигляді відкр-ої кредит-ї лінії < p> - по терміновості
1) з точним указ-му
2) онкольні - на вимогу позики
3.
Креді -а політика - совок-ть меропри-я гос-ва, в конкретний момент часу, спрямована на розширення або зміншення-ие обсягів кредит-я в країні. Також більше е кред-ой деят-ти носить назв-е - кред-а деят-ти носить назв-е - кредит-а експансія, а звуження, зменшено-е - рестракція.
Фактори, від яких залежить вибір такого чи іншого виду діяльності:
1. стадії ек-го циклу, в якій знаходять-ся нац-а ек-ка.
2. ур-вень і динаміка інфл-их процесів.
3. кол-ий і якісний склад грошово-ої маси.
4. ур-нь безробіття.
5. валютний курс
6. можливість отримання інвестицій, як всередині, так і за кордоном.
7. наявність тенде-ий накопичення.
8. кон'юктурние фактори (мінливі, сьогохвилинні)
4.
Кредит-а система - совок-ть кред-но-фінансовим-х інститутів і відносин, виник-х у процесі формування розподі - я і использ-а кредитних ресурсів країни.
Склад: 1 частина - банківська система
2 частина - парабанковская, тобто небанківська.
Небанківська частина має схожу, але неодин-у структуру в різних країнах.
Осн-ми струк-ми явл-ся слід-щие:
1 сектор - страховий, розділити ризик неповернення кредиту.
2 сектор - інтестіц-ий: інвест-ті компанії, фонди, банки. (портф-е_
3 - позабюджетні фонди (н -р, пенсіон-е).
4 - фінансово-промисло-і групи.
5 - заг-ва і товариш-ва дрібного (ломбард) і середнього кредиту.
Центральний банк
1. ЦБ - центральна ланка кредитної системи.
2. Функ-ції ЦБ.
1.
Банківська система РФ явл-ся двохярусне, тобто 1 ур-нь - ЦБ, 2 ур-нь - комерц-е банки. двоярусні назив-ся така банківська система, в якій ьанкі другого порядку зберігають свої зобов-ті резерви в банку (банках) першого порядку. ЦП явл-ся один-м гарантом сущест-а паперово-грошового зверну-а, він від імені уряду (д-ви) осущ-ть випуск довірить-х д-р
- банкнот. ЦП виник-ли неск-ними возм-ми спос-ми:
1. еволюції-ий, при якому ЦП оформ-ся в рез-ті виділ-я з наиб-її крупних, надійних банків (н-р, банк Англії 1694г. Основ-я)
2. ЦП відразу учережд-ся як таковай (П-р, гос.банк, Рос.імперіі - 1863р.
Осн-я)
3. П-р, ФЕД-я резерв-я систем-а США - обр-я в 1912р., включає 13 емміс-х банків, які в сукупності виконан-т ф-цію єдиного ЦБ)
4. націон-ті банки молодий = х д-в, освоб-хся від колон-й завис-ти
Анг., Франції идр. У цих срана вже сущ-ие ЦБ, як правило, поміняли назву, а сущ-ть залишилася.
+ історія банку Росії
2.
Осн - ой з-н який опр-ет сущ-ие банку в країні - «Фед-й з-н про банк Рос-та» від 12 апр.1995г.
Функції:
1.еміссіонная (моноп-а ф-а) емісія-письмовий дозвіл розрахунково-касового центру ЦБ на випуск в обіг опр-ої порції, партії готівкових банкнот.
Вилучення зайвої грошово-ої маси - це операція обрат -я емісії.
емісійно-й дохід - це різниця м/д наріц-й вартістю банкнот і їх собівартістю, ем. Дохід у розмірі 100% присвоюється д-вою.
Незважаючи на бурхливий розвиток новітніх форм д-р банкнотна емісія залишається-ся основою всього грошово-го обр-я в країні.
2 . ЦП-гол. банк банків: а) выд-ет ліцензії кредит-им організ-ям на осущ-е ексклюзивно і регістр-і кред-е орган-ції. Крім банк-х в країні сущ-ють неба-е кред-ті орг-ції (НКО). б) устано-т зобов е екон-і норм-ви з яким всі банки будуть осущ-ть свою діяльність. в) орг-і систему рефінансування ком-х банків (тобто вони фінансують-і своїх клієнтів - кредитування). д) зберігає зобов-ті резерви ком-х банків е) відгук-т ліцензії банків, невипол-х устано-ті нормативи.
3. ЦБ - гол-й банкір фін-й агент і консультант править-ва.
Банкір-ведення рахунків править-х орган-й (хв-і, відомчі рахунку)
Фін. агент - фін.посреднік, брокер, дилер, тобто ЦП виконує на ринку гос.цен-х паперів ф-у агента з розміщення цих д-х цінних паперів на первинному ринку.
Консультант-ЦБ спільно з прав-вом (мін.ек-ки, мінфін, мін.ек-ого розвитку) вирабат-т єдину гос-у грошово-кред-у політику.
ЦБ не підпорядковується уряду, він підзвітний лише президенту і раді федерації, тобто зняти перша особа ЦБ може зняти президент.
ЦБ не відповідає за зобов'язаннями уряду так само як і прав-во не відповім-і по обязат-вам ЦБ. ЦБ - самост-е юрид-е особа, яка проводить самост-ту політику, але він її не погоджує.
4. ЦБ - гл.хранітель золото-валютно-х резервів країни, але не єдностей-й
(ком.банкі з 1997 вип-і практич-ки всі операції з дорогоцінними Ме: покуп-ть у населення, др . банків, прод-ть населенню, др.ком.банкам і ЦБ).
5. Єдина гос-а кредитно-грошова політика - це сукупність заходів, напрямки на підвищення покуп-ої здатності нац.денежной одиниці і без перебойной системи розрахунок-ої в країні.
3.
Грошово-кредитна політика спрямована на регул-ие кол-ва д-р в обігу, тому для неї хар-ни не прямі, а непрямі методи, тобто Цбпрямо НЕ опр-і розмір емісії готівкових д-р жорстко однієї цифри. Але осущ-т заходи, які спонукаючи-т зрад-ся в потрібному напрямку емісійні процеси. Сущ-т єдині (загальні) і вибіркові мет-ди.
Загальні м-ди отримали приз-ие - інструменти ден.-кредит-ої політики:
1. облікова (%-я) політика
2. резервна політика
3. операції на відкритому ринку
4. таргетування
5. валютні (девізні) інтервенція
Процентна політика
Це політика зрад-а офіційних%-х ставок банку Росії:а) ставка рефенансір-аб) по ломбардних кредитахв) по депозитах банку Росіїг) за операціями РЕПО
а) ст.рефен-а - це гл.ставка в країні осно-а офиц-я ставка ЦБ, це платаком-х банків за користування кредитними ресурсами ЦБ. Подібні ставки --облікові ставки - сущ-т у всіх ЦП, так середовищ-е облік-а ставка в розвиненихкраїнах = 5%, у нашій країні -25% (в 94-95 -240%) нині в сша - 2,5, аінфл-ція 3,5, норма накопичення в США зведена до «0». П-р, 30% зрад-ся на 7% --х пункту, по з-ну можна на 10% навіть.
Кр.експансія 30% -7% = 23%, тобто кредити стають доступнішими (дешеві
«Гроші», дорогі «гроші»-на мові монетаристів), грошово-а маса.
Кр. Рестрикції-ия 30% 7% = 375. грошова маса падає в наслідку кредитноїполітики.
Інші види ставок Росії зрад-ся аналог-м чином.б) ломбард-ті кредити. Які выд-ся ЦП ком-Ійїм банкам під заставу гос-хцінних паперів, золота і др.драг. металів. ін цінних паперів тих. якідопущені ьить предметом застави. в) депозити в ЦП - це вклади дозволені ком-м банкам на короткий термін
(до 30 днів). Мета - збільшення своєї платежеспасобності. стійкості.
Резервна політика
зобов-ті резерви ком.банка утворюються із засобів. Залучити-х ком.банком впроцесі своєї деят-ти. Тобто кошти приміщ-і на поточний рахунки. Депозитирізної терміновості. + кошти по кореспондентських рахунках. Які банкитримають одне в одного. Обяз.резерви персчіт-ся в к.каждого місяця по ср.аріфм -ой і зрад-я отраж-ся на резерв-му рахунку даного банку в ЦП. Етіобязат-ерезерви явл-ся не прікосновен-ми зберігаються до банктротства, не прин-т%-та.
Зобов е резерви исп-ся у всез банк-х системах. Отлич-ся лише величиною 5 --та. Вперше в 1913г.оні з'явилися при образ-ії Федер-й резервної системи
США тому чтов основу було покладено цей прінціпом.мін-е (зобов-е) резервивиконан-т дві ф-ції:
1. забезпечення хв-го рівня ліквід-ти всій банк-й системи, тобто платоспроможний-ти по своїх зобов вам. Страхова ф-ція
2. регулир-е кол-ва грошей в обігу; зрад-я норму резерв-я в той чи інший бік, ЦБ моніпулірует кол-вом грошей в обігу. Максимальна величина в РФ соства-т 20%. Сьогодні норма резерв-а по рахунках юрід.ліца рублевих і валютних - 10%, а фізично-х по рублях - 7%, валюті-10%.
Кредитна експансія 15% -5%, Дм зр.
Кредит-я рестрікація 5% -55, Дм зміншення.
Механізм пояснює изм-е кол-ва грошей в залежності від обсягів видаванихкредитів назив.денежно-кредитна мультіпл-їй (множник), а показникякий характеризує це явище наз.мультіплікатор. обчислюється:
| 1 |
| Км =------* 100%, n-норма |
| резервують-я |
| n |
В современ-х россійс-х умовах вплив даного інструмен-та кілька опосередковує -новременним латом, тобто повинен пройти час, перш ніж цей інстру-тзаработ-т.
Операції на відкритому ринку (ООР)
ООР опрераціі з гос.ценнимі паперами (облігаціями) на відкритому (або жвторинному) ринку.
ЦБ явл.фін.агентом править-ва, розміщуючи-т на первинному ринку гос.цен.бумаг,після розміщення починається вільна купівля-продаж на вторинному ринку.
Осн.св-ва:
1. ціна, 2. прибутковість.
маніпул-я з цим показати-ми ЦБ (спільно з мінфіном, прав-ом) спонукають ком.банкі або продавати (скидати). Якщо ком.банк покуп-ет ц.б-ги, то обсяг вільних грошових коштів зменшується, зменшується його кредит-ть, в результаті менше видає кредитів, позик, і навпаки, збільшення кредит-ма, при скиданні. Цей механізм явл.однім із самих популярних, тому що найефективніший, дійств-й, засновані на швидкості (тимчасовий лаг практично відсутня). Держ. ц.бумагі володіють нульовим ризиком, всі активи ком.банка класифікувалали-ни за ступенем залежимо-ти від ступеня ризику.
Таргітірованіе
(target-мета, мішень) устано-е коли -х, цільових орієнтирів зростання грошово-й маси; це не показник який повинен обязат-но досягнутий.
Ден.масса зараз орієнті-ся на зрад-я ВВП і приріст ДМ встановлюється в розмірі 3% від приросту ВВП (чим вивів. Товару, тим більше потрібно грошей).
Цей метод розроблений у н.70-х рр.., ччекагской неокласичної школи і взятий на озброєння у більшості розвинених екон-х країн. Близько 10 років цей метод ісп. Після чого багато країн відмовилися від нього, тому що на пріктіке суть цього методу до підгонці темпів зростання грошової маси під ЗАФ-у
«вилку» (розмах). Зараз ісп.др. інфляційний (таргетір-е), при якому темпи зростання ден.масси, коректив-ся в залежності від темпів приросту інф-ції. Поки в країні цей вид Тарг-я не отримав роз-е, тому що в РФ відсутня справжня ринкова середу.
Валютні інтервенції
Це склад-а частина валютної або дівізной політика гос-ва.валютная політика спрямована на регул-е курсу націон-й ден.едініце , ЦБ може проводити або активну або пассівную.Сейчас проводить активну.
Суть політики: встановлення валютного курсу рубля осущ.риночним шляхом у відповідності з обсягами попиту та пропозиції на іноземну та національну валюту. Офіц-й курс рубля РФ уст-ся на торгах на Моск-й
Міжбанк-й малютной біржі (ММВБ)., Єдина торговельна сесія (ЕТС).
На торгах дві групи учас-в:
1. постачальники валюти
2. покупці
Вони подають заявки: скільки і за яким курсом вони хотіли б придбати. У випадку, якщо пропозиції іноз-й валюти увел.спрос на неї, то ЦП виступає як покупець «зайвої» валюти. Для цього ЦП вдається до емісії рублевої ден. маси.
При «нестачі» інтностранной валюти (попит вищий за пропозицію) ЦБ викидає валюту на ринок, вилучаючи її з валютних резервів, тобто осущ-і валютні інтервенції, в рез-ті кіт-й ден.масса скорочується.
Валютна політика явл-ся важливою сост-ої частиною регул-я рубльового денеж.обращенія.
Висновок: усі іноз-ти грошово-кредитної політики дійств-т на сукупність-ти, одночасно і в ідеалі повинні мати однак-у напр-ть. З пом-у березні-я устано-ся межі зростання грошової маси. Я допомогою інших інсти-ів ЦП спонукає денеж.массу изм-ся в потрібному напрямку.
Безготівкові розрахунки
1. Сутність
1.
1. Зверну-е наявність-х д-р
2. Безналіч-і розрахунки = депозитні д-ги
Готівково грошово-й і безналіч-й оборот составл-т загальний оборот д-г у країні.
Депозит-ті гроші - гроші, знаходяться у вигляді запису на рахунках. Депозит в російській практиці - строковий вклад, у світовій ж банківській - найрізноманітніші платежі.
Безготівкові д-ги та наявність-о грошово-ті постійно осущ-т перехід з однієї форми в ін У цьому полягає єдність обох форм грошей.
