Введення

Становлення ринкової економіки в нашій країні неможливо безефективної інвестиційної політики, але для її проведення необхідніреально ефективні інвестиційні проекти. Кредити під інвестиції нашакраїна бере вже давно і в великих кількостях, інше питання, що все частішевони інвестуються в завідомо провальні проекти. З цієї причини з особливоюгостротою постає питання про оцінку інвестиційних проектів; головним чином,які методи оцінки найбільш ефективні в конкретних випадках. Звідси метароботи - розробка методичних рекомендацій з оцінки інвестиційнихпроектів в умовах перехідної економіки.

При цьому ставляться завдання: дослідження існуючих реальновикористовуваних методів, їх аналіз, вироблення рішень, що усувають їхнедоліки, а також дослідження російського досвіду в даній сфері.

Перше питання, що стоїть перед керівництвом організації - вибір критеріївефективності проектів. Поширена думка, що вище керівництвозахідних фірм використовує в процесі прийняття рішень методи, засновані наскладних математичних обчисленнях, що дозволяють вибрати абсолютнооптимальний варіант. У реальності все виглядає інакше. Без сумніву вінвестиційної діяльності математичні методи широко використовуються, іефективний фінансовий аналіз неможливий без використання обчислювальноїтехніки. Однак інвестиції - це надзвичайно складний процес, здатний довпливу безлічі факторів, які не можуть бути виражені тількикількісними величинами. Якісний характер безлічі факторів,часто мають визначальне значення для проекту, істотнообмежує можливість використання чисто математичних методів іпідсилює роль людини в прийнятті рішень. Іншими словами, завдання аналізуінвестицій та відбору проектів - це більшою мірою проблема ефективностіменеджменту.

Оцінюючи проект, керівники організації задаються досить простимипитаннями: чи відповідає він її цілям і завданням, чи достатнійпланований рівень прибутку, наскільки великий ризик втрати вкладених коштів.
Однак простота цих питань не означає, що відповіді будуть однозначні.
Розглядаючи будь-який проект керівники організації не можуть прийти дозгоди, тому що кожний з них має власне уявлення про прибуток,ризик, термінах проекту, мету і задачі організації, а часто і про їїможливостях. Це пов'язано з тим. що багато організацій не маютьстратегічних планів. А ті, що складаються, являють собоюрозлогі тексти. декларують основні напрямки діяльностіорганізації, але не містять чітко сформульованих цілей, виражених вконкретних фінансових показників, які повинні бути досягнутіорганізацією в майбутньому і можуть бути виміряні і проконтрольовані. Це частопризводить до конфлікту, адже в умовах інфляції необхідно раціональнорозподілити ресурси між короткостроковими, високоприбутковими проектами,сприяють поповнення оборотних коштів, і інвестиціями вдовгострокові проекти, які у віддаленій перспективі забезпечать високі істабільні доходи.

Значне місце в оцінці інвестиційних проектів належитькомерційної оцінкою, що включає кілька найважливіших моментів - цефінансовий аналіз бухгалтерської звітності, оцінка фінансовоїспроможності проекту, оцінка ефективності капітальних вкладень.

У світовій практиці для оцінки інвестиційних проектів використовуютьсяпідходи Світового Банку, методика ЮНІДО. Для російських умов на основіміжнародного досвіду розроблені Методичні рекомендації з оцінкиефективності інвестиційних проектів та їх відбору для фінансування. [1]

Основою для всебічного фінансового аналізу інвестиційного проектує фінансова (бухгалтерська) звітність організації. В данийчас бухгалтерська звітність російських організацій непорівнянна ззарубіжної фінансовою звітністю, це викликає насторожене ставленнязарубіжних підприємців до інвестицій у Росії, тому що надаютьсяросійською стороною описи проектів не відповідають загальноприйнятимстандартам і не дозволяють прийняти досить обгрунтоване рішення проучасть у проекті.

Оцінка фінансової спроможності проекту

Критерії оцінки інвестиційного проекту

Для зниження ризику інноваційної діяльності підприємницької фірмунеобхідно в першу чергу провести ретельну оцінку пропонованого доздійснення інвестиційного проекту. Інвестиційний проект, ефективнийдля одного підприємства, може виявитися неефективним для іншого в силуоб'єктивних і суб'єктивних причин, таких, як територіальнаприхильність підприємства, рівень компетентності персоналу за основниминапрямками інвестиційного проекту, стан основних фондів і т.п. Всіці чинники впливають на результативність інвестиційного проекту,але оцінити їх кількісно дуже складно, а в деяких випадках інеможливо, тому їх необхідно враховувати на стадії відбору проектів.
Оскільки на кожному конкретному підприємстві існують свої фактори,що впливають на ефективність інвестиційних проектів, тоуніверсальної системи оцінки проектів немає, але ряд факторів має відношеннядо більшості інвестиційних підприємств. На основі цих факторів виділяютьпевні критерії для оцінки інноваційних проектів, які включають всебе: [2]

1. мети, стратегія, політика і цінності підприємства;

2. маркетинг;

3. НДДКР;

4. фінанси;

5. виробництво.

Розглянемо кожен критерій оцінки інвестиційного проекту.

1.Ціль, стратегія, політика підприємства. Оцінюючи інвестиційнийпроект у цьому напрямку, необхідно виявити. наскільки цілі і завданняінвестиційного проекту збігаються з цілями та стратегією розвиткупідприємства, тому що якщо напрям проекту суперечить загальній політиціпідприємства, то виникає велика ймовірність того, що проект не принесеочікуваного результату.

2.Маркетінг, для реалізації інвестиційного проекту необхідно, щобмаркетингові дослідження ринку підтвердили його потреба, виявиликонкретних майбутніх споживачів. У тому випадку, якщо кінцевий результатінвестиційного проекту-продуктова інновація, то мета маркетинговогодослідження - спрогнозувати попит на нову продукцію яка в початковийперіод її пропозиції на ринку в силу патентної або іншої тимчасовоїмонополії даного підприємства на нову продукцію буде одночасно попитомна продукцію підприємства. Сюди ж можна віднести і технологічніінновації, що поліпшують якість продукції, що створюють її нову модифікацію.
Однак провести маркетингове дослідження щодо інвестиційного проекту,що пропонує принципово новий продукт, дуже складно, тому що в деякихвипадках вони можуть бути настільки нові, що їх потенційними споживачамище не усвідомлена потреба в них. Маркетингове дослідження в такійситуації з більшою часткою ймовірності може дати помилковий і навітьнегативний результат.

Технологічні інновації, орієнтовані на підвищенняпродуктивності продукту (в перспективі забезпечують різке збільшенняобсягу колишнього за якістю продукту при колишніх або незначно великихвитратах на його виробництво) або орієнтовані на різке зниженнясобівартості його виробництва, що дозволяють знижувати оптові і роздрібніціни та витісняти конкурентів, потребують проведення складних маркетинговихдослідженні в оцінці резервів місткості ринку пропонованого інвестиційнимпроектом продукту або послуги.

Однак метою маркетингового дослідження інвестиційного проектує не тільки оцінка попиту, але і оцінка обсягу продажів, який будезабезпечений в результаті випуску товару чи послуги, причому ця оцінка маєдуже важливе значення, тому що обсяг продажу - це кінцевий показник успіхупроекту. При оцінці можливого обсягу продажів необхідно оцінити загальний обсягринку, частку ринку, термін випуску нової продукції, імовірність комерційногоуспіху.

При оцінці інвестиційного проекту слід виявити справжніх, атакож потенційно можливих конкурентів, однак порівнювати необхідно нетільки продукт-результат інвестиційного проекту з аналогами конкурентів,а очікувані наслідки від дій на ринку конкурентів.

Доцільно також проаналізувати і можливі канали розподілурезультатів інвестиційного проекту, оцінити, наскільки підходить вжеіснуюча на підприємстві система збуту для поширення новоготовару, тому що створення спеціалізованих каналів розподілу напідприємстві може значно збільшити вартість інвестиційного проекту.

3.Стадія НДДКР є початковою стадією інвестиційного проекту, наякої слід оцінити ймовірність досягнення необхідних науково-технічнихпоказників проекту і вплив їх на результати діяльності підприємства.
Технічний успіх - це отримання бажаних технічних показників, прицьому ці показники мають бути досягнута в рамках виділених на проекткоштів і в необхідні терміни. Інвестиційний проект може бути ізольованоюрозробкою або родоначальником сімейства нових продуктів, що визначаєподальшу спеціалізацію підприємства. Тому оцінювати проект слід нетільки з позицій безпосередньо нового проекту, а доцільно виявити іврахувати можливі перспективи розробки протягом декількох років сімействапродуктів, а також застосування відповідної технології для подальшихрозробок продукту або інших сфер його застосування. Для підприємства більшоюпривабливістю володіє той інвестиційний проект, результат якогомає довгострокові перспективи. Оцінюючи інвестиційний проект з позиційнауково-технічних критеріїв, слід враховувати не тільки ймовірністьтехнічного успіху, але і вплив цього проекту на бюджет НДДКРпідприємства та діяльність підрозділів, які виконують НДДКР.

При перевірці інвестиційного проекту слід враховувати чи не порушуєреалізація даного проекту права на інтелектуальну власність будь -або патентодержателя, а також з'ясувати, чи не ведуться конкурентамипаралельні розробки інакше ефективність проекту може бути оціненаневірно. На прийняття рішення також впливає можливенегативний вплив на навколишнє середовище процесу реалізації проекту.
Так як в деяких випадках екологічні наслідки проекту можуть бутинегативними, проекти можуть бути заборонені законодавчим шляхом або напідприємство можуть бути накладені великі штрафи., що викличе непередбаченізбитки і поставить під сумнів ефективність проекту.

4.Фінанси. При виборі інвестиційного проекту велике значення маєправильна оцінка ефективності (прибутковості) проекту. Проект повиненрозглядатися в сукупності з вже розробляються інвестиційнимипроектами, які також вимагають фінансування. У деяких випадкахщо вимагають значних капітальних

ресурсів проекти можуть бути відкинуті на користь менш ефективнихпроектів, але потребують менших витрат, через те, що фінансові ресурсинеобхідні для інших проектів підприємства. Концентрувати всі фінансовіресурси підприємства на розробку одного проекту не завжди доцільно.
Підприємство може собі це дозволити лише в тому випадку, якщо проектугарантований 100%-ниі технічний і комерційний успіх. В інших випадкахвигідніше спрямовувати ресурси на розробку кількох інвестиційнихпроектів. У такому випадку прояв невдач при розробці одного зпроектів буде компенсовано успіхом від реалізації інших.

Слід оцінити кількісно всі витрати, необхідні для розробкипроекту. Основні витрати, вироблені до того, як продукт аботехнологічний процес почне давати віддачу, складаються з витрат на НДДКР,капітальних вкладень у виробничі потужності і початкових стартовихвитрат, причому рівень цих витрат залежить від спрямованості проекту. Тутж необхідно оцінити можливий метод фінансування проекту, необхідністьі ймовірність залучення зовнішніх інвестицій для реалізації проекту. Одназ головних проблем - це правильне планування готівки. Дужечасто цілком рентабельний проект може виявитися неспроможним врезультаті ненадходження фінансових коштів у конкретні терміни. Томунеобхідно співвіднести в часі прогноз грошових надходжень з прогнозомнеобхідність фінансових витрат, потрібних для розробки проекту.

5.Проізводство. Стадія виробництва є заключною стадієюреалізації проекту, що вимагає ретельного аналізу, в результаті якогодосліджуються всі питання, пов'язані із забезпеченням виробничимиприміщеннями, обладнанням, його розташуванням, персоналом. Докладноаналізуються виробничий процес: як має бути організованасистема випуску продукції і яким чином має здійснюватися контроль задотриманням технологічних процесів, чи забезпечує обладнаннядосягнення необхідної якості нового продукту і т.д. Якщо якісь роботиза проектом підприємство не може виконати самостійно, необхідновиявити потенційних субпідрядників і оцінити приблизну вартість цихробіт.

До моменту, коли завершується стадія НДДКР і проект впроваджується ввиробництво, в першу чергу необхідно оцінити потребу виробництвав спеціалізованому обладнанні та висококваліфікованих кадрах дляпереходу до випуску великих обсягів продуктів або послуг. Швидкість івитрати, які супроводжують впровадження у виробництво, різні в окремихпроектів. Звичайно чим більше розрив між вимогами, необхідними дляорганізації виробництва нової продукції та існуючими виробничимиможливостями, тим більше відповідні витрати по реалізаціїінвестиційного проекту. Оцінюючи проект, необхідно виявити тіхарактеристики нового продукту або послуги, досягнення яких, найімовірнішеза все, викличуть додаткові виробничі витрати. Визначивши цітруднощі і витрати, можна забезпечити плановий перехід проекту від стадії
НДДКР до стадії виробництва.

На даній стадії реалізації проекту слід оцінити остаточнівитрати виробництва нового продукту, які залежать від багатьох факторів:цін на матеріали, сировину, енергію, комплектуючі, технології, рівня оплатипраці працівникам, капітальних вкладень, обсягу випуску.

Повна оцінка проекту включає в себе аналіз перерахованих вищеелементів реалізації проекту. До відома отриманих результатів в єдинеціле для отримання загальної оцінки, можна використовувати критерії,перераховані в таблиці 8 (див. додаток).

Наведений перелік не є універсальним і в залежності від цілейта напрямки конкретного проекту може бути розширений.

Проблема ліквідності

Основне завдання, яке вирішується при визначенні фінансової спроможностіпроекту-оцінка його ліквідності. Під ліквідністю розуміється особливістьпроекту (підприємства) своєчасно і в повному обсязі відповідати за наявнимифінансових зобов'язань, тобто по всіх виплат, пов'язаних зздійсненням проекту.

Оцінка ліквідності інвестиційного проекту повинна грунтуватися на
«Бюджетному підході», тобто планування руху грошових коштів. Для цьоговесь термін життя проекту розбивається на кілька
часових відрізків«Інтервалів планування», кожен з яких потім розглядається вокремо з точки зору припливів і відтоків грошових коштів.
Тривалість інтервалів планування визначається рівнемпередінвестиційних досліджень, можливістю полготовкі вихідноїінформації і терміном життя проекту. Як правило, для коротко-і середньостроковихпроектів вона складає місяць, квартал або півріччя, а длявеликомасштабних і тривалих - рік.

З позиції «бюджетного підходу» ліквідність означає позитивнесальдо балансу надходжень і платежів протягом усього терміну життя проекту.
Негативні значення накопиченої суми грошових коштів свідчатьпро їх дефіциті. Нестача готівки для покриття всіх наявних витрат убудь-якому з тимчасових інтервалів фактично означає банкрутство проектуі відповідно робить недосяжними всі можливі наступні «успіхи».

Як приток грошових коштів розглядаються: надходження відреалізації продукції (послуг), позареалізаційні доходи, збільшенняосновного акціонерного капітаала за рахунок додаткової емісії акцій,залучення грошових коштів на зворотній основі (великі облігаційніпозики).

Відтік грошових коштів є інвестиційні витрати, включаючивитрати на формування оборотного капіталу, поточні штрафи, платежі вбюджет (податки та відрахування), обслуговування зовнішньої заборгованості (відсоткита погашення позик), дивідендні виплати.

Рішення проблеми забезпеченості проекту фінансовими ресурсами впроцесі його здійснення має виняткове значення. Як показуєдосвід, одна з основних причин виникнення труднощів на експлуатаційноїфазі розвитку проекту полягає в недооцінку потреби в коштах дляформування оборотного капіталу. Зокрема, критична ситуація можевиникнути у випадку, якщо не буде врахована затримка між відвантаженнямпродукції споживачеві та надходженням коштів за відвантаженупродукцію на розрахунковий рахунок підприємства. Не менш важливим завданням єтакож узгодження графіка погашення заборгованості з можливостями проектуза створення власних оборотних коштів.

Оцінка фінансової спроможності інвестиційного проекту грунтуєтьсяна трьох формах фінансової звітності. Їх ще називають в літературі
«Базовими формами фінансового аналізу або фінансової оцінки». Це звіт проприбутку або звіт про фінансові результати - для російських організацій:звіт про рух грошових коштів або балансовий звіт.

Вказані форми в цілому відповідають аналогічним формам фінансової
(бухгалтерської) звітності в Росії та інших країнах. Основна відмінністьбазових форм фінансової оцінки від звітних форм полягає в тому, що першийпредставляють майбутнє, прогнозоване стан організації (інвестиційногопроекту). Структура базових форм забезпечує можливість простежитидинаміку розвитку проекту протягом всього терміну його життя по кожномуінтервалу планування. При цьому можуть бути розраховані найрізноманітнішіпоказники фінансової спроможності, проведена оцінка ліквідності,виконано аналіз джерел фінансування проекту. Уніфікований підхід доподанням інформації гарантує порівнянність результатів розрахунківдля різних проектів і варіантів рішень.

Всі три базові форми грунтуються на одних і тих самих вихідних даних іповинні кореспондувати одна з одною. Кожна з форм представляєінформацію про проект в закінчену вигляді. але зі своєю, відмінною від інших,точки зору. Вказана обставина може бути спільноти пов'язане з тим. щорізні сторони, які беруть участь у здійсненні інвестиційногопроекту, по-різному сприймають інформацію про останнього. Так, длявласників проекту, або співвласників (акціонерів) майбутнього підприємстванайбільший інтерес буде представляти звіт про прибуток, тоді як длякредиторів більш важливим буде звіт про рух грошових коштів табалансовий звіт.

Для розуміння значення кожної із згаданих форм розглянемо докладніше їх зміст з точки зору використання для цілей фінансового аналізу.

Звіт про прибуток

Звіт про прибуток , званий в різних країнах по-своєму: відомістьчистих доходів або звіт про прибутки і збитки, або звіт про фінансовірезультати, являє собою, мабуть, саму звичну форму фінансовоїоцінки. Призначення цієї форми - ілюстрація співвідношення доходів, одержуванихв процесі виробничої діяльності підприємства (проекту) протягомбудь-якого періоду часу, з витратами, понесеними у цей же період іпов'язаними з отриманими доходами.

Іншими словами, звіт про прибуток необхідний для оцінки ефективностіпоточної (господарської) діяльності. Аналіз співвідношення доходів і витратдозволяє оцінити резерви збільшення власного капіталу проекту.

Ще одна функція, виконувана цією формою, - розрахунок величин різнихподаткових виплат і дивідендів.

Розглянемо на умовному прикладі даного об'єкта зміна показниківпо інтервалах планування проекту і дамо деякі коментарі до основнихстаттями звіту про прибуток з точки зору фінансового аналізу проекту. [3]

Виручка від реалізації (чистий обсяг продажів) - це ціна усього обсягувідвантаженої продукції або наданих послуг за вибраний проміжок часу.

У деяких випадках ця позиція видається в розгорнутій формі.
При цьому окремо можуть виділятися рядки «Валовий обсяг реалізації»,
«Повернення раніше відпущеної продукції», «Знижки по реалізації» (дві останніпозиції зменшують велику загальну виручку).

Як правило, при визначенні обсягу реалізації не враховуються податки зобороту, митні та акцизні збори. Підсумкової рядком у всіх цих випадкахбуде «Чиста виручка від реалізації».

Під «собівартістю продукції» (вартість реалізації) у західнійекономічній літературі розуміються витрати, пов'язані безпосередньо звиробництвом реалізованої продукції. У Росії та деяких інших країнахсклад витрат, що включаються в собівартість продукції (послуг),регламентується відповідними нормативними і законодавчими актами.
Тому для цієї нормативної величини собівартості доцільнішевикористовувати поняття «повна вартість».

Дуже часто зазначена стаття про прибуток розбивається на декількачастин: прямі витрати, непрямі або накладні, витрати і нераціональні,або функціональні, витрати, що представляють собою суму прямих і накладнихвитрат. Це дозволяє розрахувати різні види прибутку, наприклад,маргінальну прибуток і прибуток від операцій.

маргінальна (гранична) прибуток являє собою різницю міжвиручкою від реалізації і прямими, тобто змінними (змінюютьсяодночасно зі зміною обсягу виробництва - це прямі матеріальнівитрати плюс пряма заробітна плата) витратами на її виробництво.
Економічний сенс маргінальної прибутку полягає в тому, що це тезбільшення загальної маси прибутку, що досягається при збільшенні обсягувиробництва на одну одиницю. Звідси випливає висновок: мінімальний допустимийобсяг виробництва (так звана «точка беззбитковості») повиненвідповідати рівності між маргінальною прибутком і накладними
(постійними) витратами.

Однак, оскільки в практиці розподілу витрат на «чисто змінні» та
«Чисто постійні» вельми скрутно, точний розрахунок маргінальноїприбутку не завжди можливий.

Прибуток від операцій (операційний прибуток або функціональна)являє собою різницю між виручкою від реалізації та операційними
(функціональними) витратами, тобто витратами безпосередньо пов'язаними зздійсненням виробничої діяльності. Зазначені витрати включають всобі крім прямих витрат, накладні витрати (адміністративні, збутові татощо). Амортизаційні відрахування та фінансові накладні витрати (відсотки)в операційні витрати не включаються. У російській звітностіамортизаційні відрахування не виділяються окремою статтею у звіті профінансові результати, а враховуються у складі собівартості, тобто прямихвитрат або накладних витратах і потрібно робити додаткові розрахунки,щоб врахувати вплив і значення амортизації в інвестиційній діяльності.
Економічний сенс прибутку від операцій полягає в оцінці ефективностічисто виробничої діяльності організації.

У статті «Доходи від іншої реалізації та позареалізаційні доходи
(витрати) включаються надходження або витрати, не пов'язані безпосередньо зосновною виробничою діяльністю організації. Це можуть бути.наприклад, доходи від продажу невикористаного устаткування, дивіденди ідоходи від пайової участі в інших проектах, відсотки з цінних паперів татощо

Балансовий прибуток (брутто-прибуток, валовий прибуток або сукупнийдохід) являє собою масу прибутку до її оподаткування. Томуіноді цей рядок іменується як «Прибуток до сплати податків» (до
«Оподатковування» або «оподатковуваний прибуток »).

Залежно від законодавчого оточення величина оподатковуваногоприбутку може бути збільшена або зменшена, тому доцільнішепоказувати ці позиції окремо.

Величина податку на прибуток розраховується з урахуванням системи пільг
(наприклад, реінвестування прибутку), тому можуть знадобитися деякідоповнення або коментарі до цієї позиції звіту про прибуток.

У деяких випадках частина прибутку спрямовується на створення резервів абофондів спеціального призначення. Чистий прибуток (чистий дохід), що дорівнюєбалансового прибутку за вирахуванням податку на прибуток - ключове поняттяфінансового аналізу. Саме цей показник дає найкраще уявлення проефективності функціонування підприємства (проекту). Чистий прибутокє основним джерелом збільшення власного капіталу проекту. Якнаслідок, обидві характеристики звичайних акцій підприємства - прибутковість іринкова (курсова) вартість - безпосередньо пов'язані з розміром чистого прибутку.

Величина дивідендів визначається умовами емісії акцій організації.
Для спрощення можна вважати, що всі акції діляться на два типи --звичайні (прості) і привілейовані (преференційні). Основневідмінність між ними полягає у відношенні права і відповідальності:звичайні акції є «голосують» (мають право голосу), апривілейовані - немає. Зате власникам останніх гарантується виплатадивідендів (як правило, за фіксованою ставкою) <а власникам простихакцій дивіденди нараховуються тільки в разі особливого рішення правлінняорганізації та за умови наявності прибутку. У російській звітностідивіденди не виділяються окремою позицією, а враховуються у складі статті
«Відволікання коштів» звіту про фінансові результати.

Чистий прибуток за вирахуванням нарахованих дивідендів являє собоюнерозподілений прибуток, який може формувати так званий
«Додатковий» капітал проекту (на відміну від «основного», тобтосплаченого акціонерного капіталу).

Розглянута структура звіту про прибуток дозволяє врахувати всіможливі ситуації, пов'язані з особливостями законодавства,юридичного статусу організації, його сфери діяльності і т.д.
Одночасно ця форма допоможе вирішити загальну задачу, пов'язану з оцінкоюфінансової спроможності проекту. Більш докладний аналіз прибутковостіпроекту виконується з використанням різних коефіцієнтів, про що будесказано вище.

Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів (потоки готівки для фінансовогопланування або звіт про формування та використання джерелфінансування) - найважливіша форма оцінки інвестиційного проекту. Самевона втілює собою вищезгаданий «бюджетний дохід" у визначенніфінансової спроможності проекту. [4]

Необхідність підготовки цього звіту обумовлена тим, що поняття
«Доходи» і «витрати», що використовуються в звіті про прибуток, не відображають безпосередньодійсного руху грошових коштів: витрати на реалізованупродукцію не завжди ставляться до того ж часового інтервалу, в якомуостання була відвантажена споживачеві. Крім того, у звіті про прибутоквідсутня інформація про інші напрямки діяльності підприємства,крім виробничої (господарської). Йдеться про фінансову іінвестиційної діяльності.

З огляду на сказане, звіт про рух грошових коштів надає інформацію, що характеризує операції, пов'язані, по-перше, з утворенням джерел фінансових ресурсів, а по-друге, з використанням цих ресурсів.

Як джерела коштів у проекті можуть виступати: збільшеннявласного капіталу (за рахунок емісії нових акції), збільшеннязаборгованості (отримання нових позик або випуск облігації), виручка відреалізації продукції та інші доходи.

У разі викупу акції або збитків від іншої реалізації та позареалізаційних діяльності у відповідних позиціях можуть з'являтися негативні значення.

Основні напрямки використання грошових коштів пов'язані, по -перше, з інвестиціями в постійні активи та на виконання оборотногокапіталу, по-друге, зі здійсненням поточної виробничої
(операційної) діяльності, по-третє, з обслуговуванням зовнішньоїзаборгованості (сплата відсотків і погашення), по-четверте, з розрахунками збюджетом (податкові платежі) і, нарешті, з виплатою дивідендів.

Найважливішим моментом є те, що в якості відтоку коштів припідготовці цієї форми виступають не всі поточні активи проекту, а тількиопераційні витрати та відсоткові платежі. Амортизаційні відрахування,будучи однією зі статей витрат, не означають насправді зменшеннягрошових коштів проекту. Навпаки, накопичений знос постійних активів --це одне з джерел фінансування розвитку проекту. Звідси випливаєодин з найпростіших способів оцінки обсягу вільних грошових коштів,якими має в своєму розпорядженні проект: він дорівнює сумі чистого прибутку іамортизаційних відрахувань за встановлений проміжок часу. Черезспецифіки відображення суми нарахованих амортизаційних відрахувань добухгалтерської звітності російських організацій (як уже зазначалося вищевони включаються в собівартість продукції і не виділяються окремою позицієюу звіті про фінансові результати, і тільки за результатами річноїзвітності наводяться в додатку до балансу - форми № 5). Визначення всійсуми фінансових ресурсів по представляється звітності проекту викликаєпевні труднощі.

У той же час необхідно звернути увагу на те, що погашення зовнішньоїзаборгованості здійснюється за рахунок вільних грошових коштів, а неприбутку (це положення абсолютно очевидно для тих, хто накоротке знакомз основами бухгалтерського обліку, проте не завжди усвідомлюється іншими).
Зі сказаного випливає, що наявність прибутку не є єдинимкритерієм успішності розвитку інвестиційного проекту.

Зі звіту про рух грошових коштів у складі російськоїбухгалтерської звітності можна зробити вибірку або узагальнити окреміпоказники, використання яких потрібно при фінансовому аналізі проекту.

Балансовий звіт

Балансовий звіт (балансова відомість) - це традиційнийбухгалтерський баланс. З метою зручності аналізу, а також через відсутністьнеобхідність і можливість більшою мірою подробиці в проектнійпрактиці використовується баланс у агрегованої, тобто укрупненій формі.
Такий баланс називають також «аналітичним» або «синтетичним».

Призначення даної форми фінансової оцінки інвестиційного проектуполягає в ілюстрації динаміки зміни структури майна проекту
(активів) та джерел його фінансування (пасивів). При цьому з'являєтьсяможливість розрахунку загальноприйнятих показників, що характеризують такі сторонифінансового стану проекту, як оцінка загальної та миттєвої ліквідності,коефіцієнтів оборотності, маневреності, загальної платоспроможності таін Більш докладно про коефіцієнти фінансової оцінки буде говоритися внаступному розділі. Тут же варто загострити увагу на питаннях,відносяться до забезпеченості проекту оборотним капіталом.

Для кращого розуміння того, про що далі піде мова, представленасхематично умовно структура балансу проекту. [5] При цьому вводитьсякілька нових або щодо нових понять, які будутьвикористовуватися надалі.

Постійні активи (постійний капітал) в Росії прийнято називати
«Основними фондами» (засобами), тоді як короткострокові, або поточніактиви зазвичай називають «оборотними фондами» (засобами).

Власні джерела фінансування найчастіше представленіакціонерним капіталом. У будь-якому випадку він ділиться на основний (статутний, абооплачений акціонерами) і додатковий капітал, який представляє собоюнакопичену нерозподілений прибуток.

Для позначення довгострокових інвестицій або інвестицій в постійний,безперервно діючий капітал, у практиці бухгалтерського обліку ще немаєзагальноприйнятого терміну. Їх величина являє собою суму власного
(акціонерного) капіталу та довгострокові зобов'язання (облігаційні позики,кредити).

Поточні пасиви відповідають короткострокових пасивів абозобов'язаннями. До складу поточних пасивів повинні входити і короткостроковіпозики додаткових пояснень поняття оборотного або робочого капіталу.

Іноді під оборотним капіталом розуміються обігові кошти, тобтопоточні активи організації. Щоб уникнути помилок для позначення оборотногокапіталу, який визначається?? ак різниця між поточними активами і поточнимипасивами, рекомендується використовувати термін «чистий оборотний капітал».

З точки зору планування діяльності інвестиційного проектудоцільно розглядати окремо потреба в обіговихкоштах для забезпечення сталого процесу виробництва та обліковепоняття оборотного кілю ала. Відмітною ознакою при виборі тієї абоіншої статті поточних активів для розрахунку робочого (необхідно длянормального функціонування проекту) капіталу повинна стати можливістьнормування її величини, Г.С. розрахунку виходячи з встановленого періодуобороту або коефіцієнта оборотності.

Так, до нормованих поточними активами можуть бути віднесені статті «Запасисировини і матеріалів на складі ». «Незавершене виробництво». «Готовапродукція ». «Товари», «Рахунки, що підлягають одержанню» і «Резерв грошовихкоштів ». Остання з перерахованих статей нормованих поточних активів упроектної практиці для підстраховки у разі виникнення непередбаченихвитрат у процесі реалізації проекту. Всі інші складовіоборотних активів, як правило, не підлягають нормуванню.

За аналогією з вищесказаним до нормованих поточних пасивів може бутивіднесена стаття «Рахунки, що підлягають сплаті».

Різниця між нормованими поточними активами і поточними нормованимипасивами являє собою мінімальну потребу в оборотному капіталі,визначається умовами функціонування проекту та основними нормативамиоборотності. Пропонується цю величину позначити терміном «нормованийоборотний капітал », для того, щоб підкреслити зміст останнього і відмінність йоговід чистого оборотного капіталу.

Особливої уваги заслуговує така стаття поточних активів, як
«Витрати майбутніх періодів». У бухгалтерському обліку в неї включаються витрати,які на момент складання балансу не можуть бути віднесені на фінансовірезультати (наприклад, включені до собівартості продукції) і в той же часне можуть бути визнані довгостроковими вкладеннями (тобто постійнимиактивами). Майбутніми витратами є, наприклад, орендна плата на ріквперед, а також витрати на проведення наукових досліджень. У першому випадкурічна сума плати буде поступово списуватися на собівартість. Піддруге - фінансування буде здійснюватися за рахунок власних коштівпроекту (з прибутку), а по завершенні робіт, в залежності від їх підсумків,або вся сума витрат буде списана як збиток, або з'явиться можливістьзбільшення основних фондів за рахунок включення у вартість нематеріальнихактивів, отриманих патентів, ноу-хау та інших результатів досліджень зподальшою їх амортизацією. У таблиці 3 представлено умовний прикладбалансового звіту.

Коефіцієнти фінансової оцінки проекту

У попередніх трьох розділах основну увагу було сконцентровано нате, як слід розуміти інформацію, що міститься в базових формахфінансової оцінки. Далі будуть розглянуті методи аналізу цієї інформації.

У процесі свого істота