... На москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
Тарас Шевченко
23 вересня в приміщенні читальної зали наукової бібліотеки відбуласяпрезентація нової книги Василя Горбачук "Барви української мови". Напрезентації був присутній п.Іван Заковоротний зі Сполучених Штатів Америки,який фінансово забезпечив видання цієї цікавої та важливої праці.
Задум цієї книги виник у Василя Горбачук - професора філології
Слов'янського держпедінстітуту (Донецька обл.), - Давно - ще "в епохуперемігшого соціалізму ". Він колекціонував вірші, висловлювання проукраїнську мову, факти про її переслідування й викорінення.
Іван Заковоротний народився в Україні; під час війни опинився у Німеччини,потім виїхав до США. Життя його за кордоном, як і багатьох нашіх краян,було сповнена небезпек і труднощів, дуже багато і важко довелося працювати,поки "вибився у люди" - став власником будівельної фірми.
За всіх обставин залишався вірним Україні, багато сил і коштів віддавукраїнській справі: був засновником і будівничим Української Автокефальної
Православної Церкви в м. Нью-Гейвіл, побудував школу українознавства, вякій навчаються сотні дітей, підтримує національні організації.
Ця добра спільна справа - видання книжки про дивовижну долю українськоїмови, її історичний шлях - стане пам'ятником єднання українців з різнихкраїн світу, прикладом спільної чесної праці. Вона допоможе читачам різноговіку протистояти інерційній силі антіукраїнства, а небайдужим до рідноїісторії, культури та мови отримати насолоду від віршів Тараса Шевченка,
Івана Франка, Володимира Самійленка, Лесі Українки, Олександра Олеся,
Сергія Єфремова, Івана Огієнка, Василя Ліпківського, Микити Шаповала,
Євгена Маланюка, Івана Багряного, Павла Тичини, Максима Рильського,
Володимира Сосюри, Олеся Гончара, Василя Мисика, Дмитра Павличка, Миколи
Вінграновського, Євгена Сверстюка, Ліни Костенко, Павла Глазового, Ігора
Калинця, Василя Симоненка, Василя Стуса, Дмитра Білоуса, Миколи Луківа,
Катерини Мотрич, Ганни Світлічної, Івана Дзюби та багатьох інших
Багато письменників, поетів, журналістів нині працють над східнимипроблемами. Як розповісти народу України яку чудову мову він має? Якимибарвами він володіє? Як навчити людей використовувати усе це багатство, незменшуючи його значення у очах світу, а кажучи, це - наша мова і ми - їїдіти! У багатьох з наших найкращих людей боляче на сердці, якщо вонибачуть якусь кривду до неї. І вони борюьбся за нашу рідну мову.
Відоме на Україні радіо "Радіо Свобода" взяло декілька інтерв'ю у діячівнашої культури, що здатні за неї заступитися. Наприклад, інтерв'ю з
Начальником Головного управління внутрішньої політики Київської міськоїдержадміністрації Олесем Петіком дотримувались питань, що з'являються переднашою країною у мовному просторі, такий собі міні-звіт. Назвою інтерв'юбуло обрано "Українська мова в українській столиці" - інформація замістьзвіту про виконання міської програми. »
Міська комплексна програма" Українська мова в українській столиці "булапідготовлена на виконання 10 статті Конституції України, рішення
Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року у справі застосуванняукраїнської мови, а також постанови Кабінету Міністрів України від 8вересня 1997 року про всебічний розвиток і функціонування української мови.
Багато хто появу цієї програми привітав, пов'язуючи з нею надії на те, щовдасться переламати вкрай несприятливу ситуацію, яка склалася в мовномупитанні не лише в Києві, але й у цілому в державі. Пройшло понад 14місяців, однак, замість звіту про виконану роботу, присутні почули тількиінформацію "Про стан виконання Міської комплексної програми заходів щодорозвитку і функціонування української мови в місті Києві на 2002-2005 роки
"Українська мова в столиці".
Начальник Головного управління внутрішньої політики Київської міськоїдержадміністрації Олесь Петік, виступаючи з цієї інформацією, сказав, щоробота з систематизації заходів, які здійснювалися впродовж семи років,була виконана в 2002 році.
Олесь Петік
А саме: відкриття курсів програмного видання, зокрема для бібліотечних тадержавних службовців. Заходи, які проходили в районах, проводилисяпідприємствами цих районів. Це безумовний позитив.
Тарас Марусик
Начальник Головного управління внутрішньої політики Київської міськоїдержадміністрації Олесь Петік вбачає неповне виконання міської комплексноїпрограми "Українська мова в українській столиці" в грошах.
Олесь Петік
Якщо говорити про проблеми питань, то будь-яка програма з бюджету - це лишедекларація.
Тарас Марусик
А народний депутат України Володимир Яворівський причину байдужості до цієїпрограми Олександра Омельченка вбачає в іншому.
Володимир Яворівський
Значить, склалася така ситуація: це залежить і від вищого керівництва,загальнодержавного. І його про це фактично ніхто не питає. І це даєтьсявзнаки. От у чому річ.
Тарас Марусик
А в програмі є низка справді цікавих заходів, як-от розміщення мережікіосків з реалізації україномовної літератури та періодики на прилеглих достанцій метрополітену територіях чи передплата україномовної періодики дляшкіл Києва. Але, як сказав один класик, від слів до діла довго ще чвалаті.
Інша передача також було на «Радіо Свобода» "Про і контра". Передачаприсвячена мовним питанням
Київ, 1 грудня 2003 року.
Сьогодні ми поговоримо про міську комплексну програму заходів щодорозвитку і функціонування української мови в м. Києві на 2002-2005 роки
"Українська мова в українській столиці", схвалену і підписану Олександром
Омельченком 2 вересня минулого року.
Наші гості: депутат Верховної Ради України першого скликання, кандидатпедагогічних наук, голова Київської міської організації Українськоїреспубліканської партії "Собор" Юрій Гнаткевич;
начальник Головного управління внутрішньої політики Київської міськ оїдержадміністрації
Олесь Петік.
Тарас Марусик
Як уже наші постійні Слухачі знають, останні місяці, останні п `ять місяцівми починаємо нашу передачу з мовних новин. З того моменту як прозвучаланаша остання передача було досить багато мовних новин, але очевидно жнайголовніша - це ратифікація Європейської хартії регіональних мов і мовменшин, або, як кажуть правильно, "і меншинних мов" Верховною Радою. Цесталося 15 травня. До речі, в українській пресі, взагалі ширше у засобахмасової інформації, була низка заяв від різних політичних сил і так самовідкритих листів на ім `я президента України з проханням накласти вето нацей закон і на даний момент - я перед передачею знову дивився останніповідомлення - поки що на цю тему нічого невідомо: чи накладено вето, чипідписано закон, хоча вже час пройшов, але тут я би хотів би оприлюднититільки один з тих листів за браком часу. Це лист, який підписали відомийписьменник Валерій Шевчук, літературознавець Михайлина Коцюбинська,культуролог Роман Корогоцькій, філософ Василь Лісовий, редактори двохвидань, які займаються питаннями української мови, зокрема Сергій Греченюк,а також Анатолій Шевченко, професор Віталій Дончик і відомий мовознавець
Лариса Масенко. Отже, цей лист адресований президентові України, Леонідові
Кучмі:
"На дванадцятого році незалежності наступ на українську мову і культурунабуває все більших масштабів і все цінічнішіх форм. Свідченням цього єратифікація Європейською хартією регіональних мов і мов меншин у томувигляді у якому Верховна Рада прийняла її 15 травня. Відомо, що Європейськухартію було розроблено з метою захисту тих мов, яким загрожує зникнення.
Водночас, у преамбулі хартії зазначено, що охорона і розвиток регіональнихмов або мов меншин не повинні перешкоджати офіційним мовам і необхідностівивчати їх. Крім того хартія, враховуючи специфічні умови різнихєвропеськіх держав, дає широкі можливості вибору з поміж переліку тихзобов `язань таких, які відповідають національним інтересам держави, щоратифікує хартію. Слід зазаначити, що хартію ще не ратифікували чималокраїн, в тім числі і багатонаціональна Російська федерація. Зрозуміло, щотим, хто проштовхував прийняття цього документу у Верховній Раді, нейдеться ні про європейський вибір України, який лише задекларовано, ні прозахист мов тих національних меншин, які перераховано у прийнятомудокументі, а саме білоруської, болгарської, гагаузської, грецької, кримсько -татарської та інших. Проімперські шовіністично налаштована частинадепутатів Верховної Ради використала хартію з тим, щоб юридично закріпитифактичне домінування російської мови в усіх сферах суспільного життя
України. З причин попередньої тривалої русифікації, викривлення мовногокультурного розвитку нашої країни полягає в тому, що фактично до становищаупослідженої "меншінної" мови, яка потребує державної підтримки і захисту,яких досі немає, зведено у мову титульної нації. Насьогодні єдиним захистомукраїнської мови є її державний статус. Надання, згідно з прийнятимдокументом, таких же прав російській мові як колишній мовізагальноімперського поширення, що внаслідок відсутності в нашій державімовної політики продовжує активно витісняти українську з її власноїтериторії, розцінюємо як аморальну і цинічну за своїм характером спробувикористання Європейської хартії з метою дальшої асиміляції лінгвоцідуукраїнської нації на її власній землі. Вважаючи, що прийняття такогодокумента загрожує виконанню десятої статті Конституції, вимагаємо відпрезидента України як гаранта основного закону, накладення вето ".
Нагадаю це був лист, відкритий лист президентові України Леонідові Кучмі,який підписали Валерій Шевчук, Михайлина Коцюбинська, Роман Корогоцькій,
Василь Лісовий, Сергій Гречанюк, Анатолій Шевченко, Віталій Дончик і Лариса
Масенко. Нагадаю, що нажаль, за браком часу я не можу процитувати іншихлистів, хоча були звернення починаючи від лідерів великих політичних партійдо президента і до академії вищої школи, і так само, до речі, присутній тутв студії Юрій Гнаткевич свого окремого листа надіслав президентові. Булизвернення так само і від окремих народних депутатів, від Народного Рухузнаю, і так само на цьому тижні було проведено в один і той же день врізних місцях в різні години дві пресконференції. Одну з них проводилинародний депутат Володимир Яворівський - був там Юрій Гнаткевич, професор
Анатолій Погрібний і Дмитро Павличко, поет. А іншу проводив поет Борис
Олійник в "Укрінформі", який вкотре, здається втретє, наскільки я знаю,запропонував створити комітет захисту української мови.
А зараз я пропоную прослухати коротенько думку професора Погрібного зприводу ухвалення хартії.
Анатолій Погрібний (запис)
Я потрактовую те, шо сталося у Верховній Раді як те, що ті питанняпристрасті довколо якого були впродовж багатьох місяців, навіть кількохостанніх років. Це питання дістало зрештою таку антиукраїнську розв `язку.
Фактично, це цинічно, виключно відверте таке, оголошення війни ураїнству,українській мові, українській культурі. Це те, що сповнює величезноютривогою. Вихід я вбачаю в тому, що президент повинен накласти, все таки,вето і ми вимагаємо цього від президента, закликаємо його до цього,оскільки це відбулося із порушенням багатьох процедурних питань. У нас моваменшин НЕ найчисленніша. За кількістю мовців російська мова має масунеобгрунтованих переваг і це суперечить духові, вимогам хартії і нам требабуде в разі, якщо вето на хартію не спрацює, ми повинні оголосити війнупроти цих необгрунтованих переваг. Тобто тут мусить бути очевидно принципнаведено, скажімо, мережі, радіо, телебачення, періодичних видань,книговидання, аудіовізуальної продукції - 97% російською мовоюаудіовізуальної - до оптимальної кількості, до відсоткової кількості росіяну населенні України.
Київська міська влада в роботі по реалізації державної мовної політикикерується передусім статтею десять Конституції України. Рішенням
Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року з прав прозастосування української мови, законами України про мови в Україні,постанови кабінету міністрів України від 8 серпня дев'яносто сьомого року. Яхотів би нагадати, тут уже сьогодні йшлося про хартію, тобто ніби як,якийсь такий, подія, яка викликала резонанс. Хотів би сказати, що в
Конституції, в десятій статті, крім того, що затверджено, що державноюмовою в Україні є українська мова і держава забезпечує всебічний розвиток іфункціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всійтериторії України, в Україні також гарантується вільний розвиток івикористання, і захист російської, інших мов національних меншин України.
Це цитата статті 10, тобто сказати про те, що хартія якимось чином серйознозмінила нормативну базу для дій і фунціонування, якщо говорити про органивлади, я б так зараз не казав і таку трагічну ноту не вносив. Мова йде проте, що, оскільки міська влада будує свою роботу у сфері мовних відносин напринципах еволюційності, поступовості і планомірності, відтак можнасказати, що виважена мовна політика міської влади є одним з факторівзабезпечення стабільної ситуації в місті Києві. Погодьтеся, мова - це такасубстанція - дозволю собі навіть такий вислів філософський - яка не можезмінитися кардинально за якийсь рік-два і навіть десятиріччя, але це неозначає, що це значить нам треба заспокоїтись і чекати, що вона сама собоюбуде розвиватися. Вона цілі століття, абсолютно чітко це уже відзначено,можливо і недостатньо дослідженно, але цілі століття перебувала підвинищенням і укази і церкулярі відомі протягом дій і Російської імперії, і
Радянської імперії, і разом з тим українська мова вижила - вижила в умовах,коли не було державності.
Олесь Петік
Я просто хотів би особливо відзначити, що не треба було б перетворюватиситуацію з мовою в місті Києві, коли є все ж таки позитивні тенденції, і,стосовно збільшення українських класів в школах - раз - збільшення вживаннявсе ж таки української мови і, навіть, за соціологічними опитуваннями, здві тисячі, в порінянні 2001-2002 рік, збільшилась частка людей, яківважають, що незабаром - з 31 до 36 - українська мова стане панівною вдержаві. Це говорить про те, що все-таки йде поступ і немає такихзагрозливих тенденцій про які сьогодні уже йшлося.
Тарас Марусик
Дякую. Ну, я перед тим, перед тим, як передати слово вам, пане Гнаткевич,все ж українська мова виживає так само, виживає так само і вже майже 14, чискільки там, 12 років за часів незалежності. Але оскільки пан Петікторкнувся трошки, відповідаючи на запитання про програму, трошки тому, чомуприсвятили початок нашої програми, то прошу коротенько, так само ваша думказ приводу хартії і загальної ситуації.
Юрій Гнаткевич
Але хартія звичайно має декілька рівнів, які можна було б приймати, і вхартії можуть бути уточнені мови, які підлягають захістові. Захістові відкого? Безумовно, від державної мови, від панівної мови в державі. Іситуація в Україні полягає, особливість її в тому, що державною мовою єукраїнська, але панівною мовою залишається колишня імперська, російськамова. Вона домінує практично в усіх сферах. І тому, коли в ряді тих мов,які підлягають захістові, є в переліку російська мова, то це викликаєвеличезний страх і величезне обурення з нашого боку. Ви знаєте, що в насзакони є такі, що виконуються і є такі, що не виконуються. Так от ніхто нестане в нас насправді особливо дуже захищати мову польську чи мовунімецьку, чи мову єврейську, до речі, там не сказано яку, бо їх є дві, алеот російські шовіністи, ті, які проштовхував цю хартію, вони, безумовно,як тільки її підпише президент, вони зразу використають її на повнупотужність. Таким чином, хартія із доброго божого документа перетвориться вінструмент легальної подальшої русифікації, зросійщення України. І в цьомунемає жодних сумнівів. Але я думаю, що наш президент - а я добре знаю йогопозицію в цьому питанні, у мовному взагалі, він в ньому розуміється в цьомупитанні, ми неодноразово з ним зустрічалися як керівники "Просвіти", вінзнає ситуацію. І він, власне, тому і створив ще після цього як булазапропоновано варіант, комісію, яка доробив і виключила російську мову зпереліку тих мов, які підлягають захисту. І тому цілком можливо, що вінможе її і не підписати.
Олесь Петік
Я можу сказати про те, що вже організован?? випуск бібліотечкі державногослужбовця. Треба відзначити, що будь-які державні органи мають почати зсебе. І це була велика проблема з вживанням української мови ізабезпеченням прав українських громадян одержати будь-яку інформацію угромадських органах, в державних, перепрошую, органах українською мовою --мовою, якою вони бажають. То я мушу сказати, що за ці роки відчутнірезультати. У місті Києві в державних і, перш за все, міських органах,українська мова абсолютно домінуюча, я би навіть сказав, стовідсотково якдержавна використовується. Разом з тим, підвищуємо культуру, забезпечуємолітературою, якої не було. І було започатковано бібліотечку державногослужбовця і зараз вийшла ціла низка цікавих довідників, словників, якідопомагають державним службовцям опановувати краще мову, спеціальну мову всвоїх областях. Крім того, ухвалено положення про впорядкування в рекламно -інформаційному просторі, забезпечення українського режиму вживання,використання української мови в нашому зовнішньому оформленні. Заразуправління внутрішньої політики виступає погоджувальних таким органом насюжети отих бігбордів і практично всієї зовнішньої реклами в місті Києві.
Тут багато що треба ще зробити, але є вже положення, є нормативні підстави.
Я хочу сказати, що управління внутрішньої політики працює з тимигромадськими організаціями, які в своїх статутних цілях містять якразпоширення української мови. Підтримують їх тому, що держава і її органи неможуть підмінити собою абсолютно суспільну функцію забезпечення діяльностімов - вона може лише сприяти. І тут якраз третій сектор має, на мою думку,чи не вирішальну роль зіграти. Принагідно я хотів би відзначити, що, відВідмітьте, сьогодні вже говориться про те, що треба створювати комітет ззахисту української мови. А з чого все починалося? І хто починав?
Товариство української мови. Це який рік? 89? І де, куди поділися ті, хтопіднімав Товариство української мови? Знялися, використали це Товариство зполітичними цілями, щоби потім організувати Рух, далі - ще Народний Рух "Заперебудову ", якщо пригадуєте.
Слухач
Алло!
Тарас Марусик
Добрий вечір! Ми вас слухаємо!
Слухач
Добрий вечір! Це Василь із Києва. Власне, у мене два питання. Перше питаннястосується власне хартії як документу, наскільки він легальний для Українив тому вигляді в якому він є прийнятий Верховною Радою, тому що, якщо його,власне, зміст суперечить самій преамбулі Європейської хартії, до того ж
Конституції, то в такому разі, очевидно, якщо президент підпише, то єможливість це оспорювати в Конституційному суді. Цей момент. І очевидно тутнема особливих проблем. А друге питання, власне, в такому плані більшпрактичному. Я сподіваюся, що шановні гості, скажімо так, бувають навулицях Києва, буває чують, зокрема, мову не лише молоді, а, скажімо, апідлітків і дітей, зокрема у дворах. І всі ці ... То ну, ви знаєте, що тоздебільшого російська мова. Тобто, нажаль, сьогодні підростаюче покоління вмісті Києві, воно розмовляє здебільшого російською мовою, а вплив,звичайно, здебільшого це мас-медіа, мас-медіа. Дякую.
Тарас Марусик
Дякуємо за запитання. Ваше запитання зрозуміле. Я скажу не тільки в дворах,але навіть у тих українських школах і в тих збільшених українських класах,про які говорив пан Петік, на перервах, нажаль, теж спілкуються російською.
Отже, перше запитання про хартію і про наскільки це легальний документ, яадресую Юрієві Гнаткевич.
Юрій Гнаткевич
Я не думаю, що цей документ можна розглядати як нелегальний. Справді,хартія побудована дуже мудро. Тобто, в одному випадку вона каже, щопідтримка мов національних меншин, а отже і російської мови не можезагрожувати розвитку державної мови і в боротьбі та запровадженні її. Це зодного боку. А з іншого боку вона підтримує панівну мову і все будезалежати від практики.
Тарас Марусик
Але я уточнюю, наскільки саме цей документ, який ухвалений Верховною Радою
- Поставив Слухач запитання - легальний, і чи можна подавати буде у випадкупідписання президентом до Конституційного суду?
Юрій Гнаткевич
Я думаю, що з точки зору його змісту, цього разу навряд чи вдастьсянакласти на нього вето чи подати до Конституційного суду. Інша річ, що цейдокумент був прийнятий всупереч регламентові, оскільки вже на цій сесії,саме 17 квітня він роглядався і не був проголосований, набравши 211голосів. І за регламентом його можна було б проголосовуваті лише восени нанаступній сесії. Голова ж Верховної Ради поставив цей документ, більшетого, він поставив після 18 години, тобто він доголосувався о 18 годині 10хвилин 37 секунд.
Тарас Марусик
Перепрошую, судячи зі стенограми, то, мені здається, що саме Володимир
Литвин доклав максимальні зусилля в ухваленні цього документа
Юрій Гнаткевич
Сворюється не тільки враження - вивчення всіх документів і стенограмипоказують, що він всіма силами проштовхував цей документ.
Олесь Петік
Я хотів би сказати про те, що російську мову безумовно треба вивчати ізнати просто як будь-якій культурній людині, так само як і мови народівсусідів - і польську - по можливості, хто цього бажає і так далі. Разом зтим російська мова потребує чи не такого ж захисту як і українська. Заразна вулицях, в тому числі і Києва, тому що це не російська мова, а це арго,це практично, так само на сполох б `ють і російські філологи, знаючи, що цеабсолютно нежива мова вживається, яка до російської, вона нагадує росйську,тому що побудова конструкції, в основному, між іншим, вживаються українськіз російськими словами
Олесь Петік
Я просто хочу сказати про те, що коли говориться і згадуються заразросійські шовіністи, хотілося б почути хоч одне прізвище, а так коли всевзагалі, то воно потім і в повітрі тане, коли йде до чогось конкретного. Відприміром перефразовуючи висловлювання древніх, замість ста промов накористь перемоги світла над темрявою, запали одну свічку, так? Дуже багатопрізвищ я почув, які дуже поважаю, навіть в тому листі, відозві яку визачитали на початку передачі на ім `я президента України, але чи знайдемо ціми прізвища серед авторів підручників для дітей, нових, які б зараз вийшлиабо серед авторського колективу нових довідників, словників і так далі. Осьде зараз треба прекласті зусилля для того, щоб якось вирішити це питаннястосовно взагалі виживання української мови.
Юрій Гнаткевич
Пане Тарасе, мені здається, що ми тут, ну, трошки невірно будуємо нашуметодологічну основу в нашій бесіді. Справді ж мовне питання є надзвичайноскладним. І воно почалося не за часів нінішньої адміністрації київської, неза часів наших президентів - воно почалося значно раніше. Практично, за 340років панування Російської держави нація наша фактично роскололася на дві.
Тобто, велика частина нації, особливо в східних регіонах, зокрема і встолиці, є вже в термінологічному сенсі власне не є українцями - вони вжевід цього відійшли. Вони кажуть, що ми теж українці, але це ще не означає,що вони теж українці. І зараз йде величезна політична боротьба і те, що мизараз бачимо на рівні хартії, на рівні Верховної Ради і скрізь, це єборотьба за те, якою буде Україна. Чи поверне вона шляхом українськогонаціональнго відродження чи буде йти далі тим шляхом, яким вона йшла. І тутнадзвичайно важливо за ким піде Київ.
Мені здається, що проблема є. Ви знаєте, я проголошував незалежність
України і коли я тиснув всі ці кнопки, я ... моє серце дуже раділо. Меніздавалося, що проблеми українізації України, як такої, не буде існувати.
Все піде надто швидко. Але на превеликий жаль, нас не підтрималовчительство і педагоги у вищих навчальних закладах, зокрема, в столиці. Ті,що ми тут говорили, щ о в нас дуже багато українських шкіл - насправді внас жодної української школи в Києві немає. Я недавно був у Голосіївськомуліцеї і спостерігав: вcі діти абсолютно - це український ліцей --розмовляють між собою російською мовою. А ввечері в диспуті, в якому я бравучасть, вони всі виступали українською. Всі вчителі між собою, практично,спілкуються російською мовою. Я повинен тут сказати панові Лесеві - вінлюдина нова у нас - що ті російські школи, в тих російських школах, якібули російськими школами, стали українськими, переважна більшість учителівторпедує, не хоче, що вони тільки не видумують для того, щоб викладати ідалі російською мовою і кажуть "шо нам лєгчє".
