1 Інститут ПР
Деякі дослідники вважають, що ще Цицерон пріследовал 2 мети: передавати інформацію і впливати на неї. Античні Греція та Рим з Древньої Руссю залишили док-ва спроб цілеспрямованого впливу на громадськість.
Перші згадки: президент США Томас Джеферссон сказав "ПР" вперше у зверненні до Конгресу в 1807 р. Є й інша версія, за якою авторство цього терміна віддається теж американцю Дорманн Ідону і датується 1882 роком.
1903: Айвелі стає радником по пресі Джона Рокфеллера-молодшого. Гадає, що повинна сущ. професія людей, кот. повинні представляти журналістам информац. послуги. 1909 р. він пише Декларацію про принципи і поширеною. її в амер. газетах. Виявив професію, відмінність. від журналістики та реклами. Факти, які є в сфері ПР, д.б.н. об'єктивні і правдиві.
Треба відгородити рекламу і ПР - вона в тому, що послуги Прменов служать товариств. інтересам, факти, що надаються агентами, є правдивими (на відміну від реклами).
Е. Бернейс в 1923 р. починає читати курс лекцій з ПР і починає читати курс лекцій ПР у Чикаго університеті.
У 1944 р. створюється перший видання ПР. У 1945 р. створюється міжнародна організація ПР: ІПРА.
Широко представлена ПР-індустрія в Англії. У ній є Асоціація консультантів паблік рилейшнз. Принцип. завдання Асоціації складаються у слід.: підтримувати високі професії. норми в консультують. практиці; надавати можливості прав-ву, товариств. орг-іям, асоціаціям пр-ий промисловості, торгівлі та інших галузей спілкуватися з ПР-консультантами і формувати свою колектор. думку.
Історія ПР у Росії. У 1993 р. в Спб було близько 500 прес-служб та прес-центрів - після того, як на початку 90-х рр.. були проведені перетворення в економіці країни. У 1996 р. поч. видаватися журнал "Радник" - практика діяльності московських прес-агенств. Наша Академія поч. випускати "ПР-діалог". Створено Российская асоціація ПР. Асоціація фахівців ПР Санкт-Петербурга.

2 Предмет і функції:
Предмет: Блек: ПР включ.:
1. Все, що може імовірно поліпшити взаєморозуміння між орг-іей і тими, з ким вона вступає в контакт всередині неї і за межами.
2. Рекомендації щодо створення "товариств. Обличчя" організації.
3. Заходи, спрямовані на виявлення та ліквідацію чуток або інших джерел нерозуміння.
4. Заходи, спрямовані на розширення сфери впливу орг-та засобами соотв. пропаганди, реклами, виставок і т.п.
5. Будь-які дії, спрямовані на поліпшення контактів між людьми або організаціями.
Моісеєв: ПР - це такий різновид соціально-психологічного менеджменту, в якому на основі точної і повної інформації, отриманої в результаті аналізу тенденцій політичного, соціально-економічного розвитку (країни, регіону або окремих галузей, підприємств) та дотримання загальновизнаних етичних норм і громадських інтересів планомірно і безперервно здійснюється комплекс заходів щодо досягнення обопільної довіри, гармонійних і взаємовигідних відносин між фірмою (організацією) і суспільством (його окремими групами), між ними і владою.
Функції: Синяева:
1. аналітико-прогностична (методика вивчення партнерів, оцінка товариств. думки, підготовка масиву даних).
2. організаційно-технологічна (совок. заходи та дії з проведення ПР-кампаній, розл. рівня справ. зустрічей, конференцій з ісп-іем техніки).
3. інформац.-комунікативна (продукування, тиражування інф-ії при виконанні пропагандистсько-рекламної та роз'яснювальної роботи, необхідні не тільки для партнерів, але й підтримання клімату всередині орг-ії, підтримання фірмового стилю)
4. консультативно-методична (допомога в орг-ії в налагодженні зв'язків з громад-стю, розробка концепт. моделей співробітництва та партнерства, програм, акцій, кампанія ПР).
ПР - функціонарний спосіб управління. Деят-сть ПР треба пов'язувати з осн. деят-стю орг-ії.
3 Орг. стр-ри
Професійна діяльність в паблік рилейшнз проходить в певних організаційних формах, які мають свої особливості.
Досвід показує, що ці форми мають цілком сформовану структуру і відповідають функцій ПР, можливостям фахівців, специфіку виконуваних ними завдань і запитам ринку ПР-послуг.
Підрозділ в структурі фірми (організації, відомства).
Така форма має ряд переваг. Перш за все, перебуваючи всередині фірми, ПР-служба живе спільними проблемами і бере участь у розробці філософії (концепції) і політики (програми) фірми і потім реалізує цю політику своїми засобами. Співробітники служби можуть самостійно, без залучення керівних працівників, співпрацювати із засобами масової інформації.
Структура ж цього підрозділу може бути різна: У Службі зв'язків із громадськістю комбінату "Норільський нікель" працюють інформаційно-аналітична група, група маркетингу та реклами, прес-служба, група ярмарків і виставок. Вона активно взаємодіє з соц. службою комбінату.
Департамент зі зв'язків з державними органами, громадськістю та засобами масової інформації акціонерного товариства "Нафтова компанія" Луккойл "складається з трьох основних підрозділів: відділ по роботі з пресою і рекламі, відділ виставок та відділ по роботі з держ. Органами и общ. Орг-ями .
ПР-структура всередині фірми разом з перевагами має і свої недоліки. Вона може виявитися замкнутої в колі сформованих уявлень, які превалюють на фірмі. Ще треба врахувати, що у нас поки що немає достатньої науково-методичної бази ПР. У таких умовах важко досягти високого професіоналізму і робота нерідко будується на основі власного розуміння проблеми і завдань ПР.
ПР-функції може виконувати окремий співробітник. Так як ПР-структура потребує чималих ресурсів і під силу не кожній фірмі або орг-ії.
Відає ПР співробітник повинен брати участь в аналізі ситуації, в якій діє фірма, у виробленні її стратегії, у виборі засобів реалізації цієї стратегії. Це дозволить йому бути в курсі всього, що відбувається. При цьому співробітник ПР має отримувати всі порядку денного і протоколи засідань керівного органу, щоб мати можливість заздалегідь запропонувати на розгляд соотв. питання.
Самостійна фірма (агентство) як юридична особа, як суб'єкт підприємницької діяльності. У цієї форми з усіма притаманними їй правами та обов'язками, є свої і переваги, й недоліки.
Керівники консультаційних агентств, підкреслює С. Блек, незалежні і можуть дати неупереджений та об'єктивний рада, а до порад сторонніх спеціалістів прислухаються, як правило, більш уважно, ніж до порад свого штатного консультанта. Якщо ж замовника не влаштовує робота агентства, завжди можна відмовитися від нього.
Однак, стороння фірма може не мати достатньої інформації про політику та повсякденної діяльності організації, і її треба буде посвячувати в суть кожного запланованого заходу. Можливо і мінливість обслуговування, оскільки штат консультативних фірм більш схильний до плинності, ніж власні співробітники.
Залучення ПР-структури з боку позбавляє співробітників організації і від виконання невластивих їм функцій, та вони до того ж і не мають для цього досвідом і знаннями. А в кризових ситуаціях необхідно кероване розповсюдження інформації, чого важко добитися від внутрішньої структури
Роботу в сфері ПР може виконувати самостійний консультант як суб'єкт підприємницької діяльності.
4 ПР в ГУ
До осн. функціон. завданням ПР у системі держуправління можна віднести: участь у демократизації ГУ та сприяння становленню громадянського суспільства.
Деят-сть ПР в органах гос. влади забезпечує узгодження загальносоціальних, корпоративних (групових) і приватних інтересів. Можливості ПР можуть бути використані з метою підвищення відкритості державного управління та наближення до інтересів громадян.
Конкр. напр-ия деят-сті ПР в органах гос. влади: а) встановлення, підтримку і розширення контактів з громадянами і орг-ями; б) інформування заг-сті про прийняті рішення; в) вивчення товариств. думки; г) аналіз товариств. реакції на дії посадових осіб і органу влади в цілому; д) прогнозування товариств-но-політ. процесів; е) забезпечення орг-ії аналітічен. розробками; ж) формування сприятливого іміджу орг-ції.
У процесі упр-ия гос. бюрократія використовує 2 осн. виду інф-ії: що йде зверху (урядової) і йде знизу - соц. інф-ію, отраж. стан, надії, інтереси, потреби та думки товариств-сті.
Для того, щоб забезпечити циркуляцію інф-ії, необх-мо наявність стр-р, що займаються информац. деят-стю. До цих буд-рам можна віднести ІАЦ, завдання кіт. - Переробка соц. інф-ії до такого стану, щоб на її основі ОПР могло чітко уявляти, яке рішення потрібно прийняти. ІАЦ готують інф-ію для прийняття рішення, необх. для конкр. регіону або країни в цілому.
Другий елемент - інформац.-довідкові служби, виступающ. визна. накопичувачами правової, економічної, кримінальної ситуації, про стан моралі, демографіч. ситуації.
Третій елемент - прес-служби або упр-ия по зв'язках з заг-стю, кот. предст. собою опосередкований вигляд комунікацій, обеспеч. циркуляцію інф-ії по владній вертикалі в обох напрямках.
Четвертий - інформац.-пошукові системи - пошта (для отримання інформації ззовні) і "Контур" (тільки для внутріслуж. Користування).
Ці стр-ри дозволяють забезпечити підвищення ефект-сті керованості з урахуванням особ-стей роботи з інф-іей як страте. ресурсом.

5 ПР в політиці
Політика - наука про публічну гос. влади. Політика - унів. схема життєдіяльності сті, без неї невозм-але управління, координація деят-сті розл. груп. ПР-деят-сть в політиці зв. з трьома напрямками. 1. політ. освіта; 2. лобіювання 3. внутріорганізац. робота з рядовими членами політ. партій, товариств. рухів і розл. асоціацій.
Осн. професії, кот. пов'язані з ПР-деят-стю: 1. політ. технологи; 2. політ. консультанти; 3. спічрайтери; 4. іміджмейкери. (1) та (4) пов'язані з розробкою стратегії і тактики проведення избир. кампаній. (1) розробити. технології роботи з виборцями, (4) створюють імідж лідера, позволяющ. забезпечити перемогу. Деят-сть (2) пов'язана з прийняттям рішень. (3) зайняті написанням публічних промов для політиків.
Пол. реклама исп-ся в избир. рекламі як найбільш ефект. засіб подачі кандидата. Для того, щоб забезпечити перемогу на виборах, потрібно дотримати 3 умови: 1. мати гроші; 2. добре знати избир. законодавство; 3. прав. вибір кандидата, на кот. можна робити ставку.
Рекламна кампанія начин. за місяць до виборів і кожні 10 днів подвоюється в сенсі обсягу рекл. матеріалів. В остан. тиждень викид рекл. матеріалів д.б.н. найвищим.
Осн. типи політ. реклами можна звести до п'яти: 1. ознайомча - має загальний хар-р і призначена для підготовки електорату до сприйняття послід. рекламних матеріалів. 2. показання свідків (реклама-підтримка) - осущ-ся не самим кандидатом, а найбільш відомою і шанованою людиною. 3. реклама на контрасті - показує позиції кандидата у порівнянні з його головними суперниками. 4. негативна реклама - повністю спрямована на опонента і исп-ет матеріали досьє, включ. удари по самих слабких місць опонента. 5. оборони. реклама - исп-ся, коли суперник веде атаку на телебаченні. Потрібно исп-ть ще більш вагомі аргументи, исп-сть розсилки.
Для исп-ия всієї цієї реклами потрібно розробити ген. план, кот. дає Наст. переваги: 1. чітко визначити гр. завдання кампанії; 2. створити репутацію самостійного і відповідального політика, действующ. від імені визна. партії або соц. групи. 3. визначити пріоритети кампанії. 4. спланувати витрати часу кандидатів і добровольців, необхідні для виконання розл. видів реклами. 5. оцінити наявні ЗМІ з точки зору їх доступності та впливовості на виборця; 6. оцінити ефект-сть кожного виду політ. реклами на всіх етапах її проведення.
Цільовий завданням політ. реклами явл-ся форм-ие іміджу кандидата так, щоб він був не тільки на очах і на слуху, а й мав сприятливу репутацію. Імідж підкреслює або перебільшує цінність, практич. значимість людини і викликає визна. асоціації відносить-но надій, очікувань, бажань виборців. Імідж ім. як феномен масової свідомості, він завжди емоційно визначений і апелює не так до розуму, стільки до почуттів і настроїв індивіда. Імідж і стереотипи поведінки та мислення людей тісно пов'язані. Стереотипи исп-ся в кач-ве ярликів для форм-ия іміджу в політ. боротьбі.
Імідж - наочне свідчення сумісності політика і народу. Ця сумісність укладений. в тому, що політику на вибір віддаються варіанти: "герой", "рятівник", "свій хлопець", "захисник", "дбайливець за нар. інтереси ".
6 ПР у бізнесі
Деят-сть фірми загалом підпорядкована урядові з найбільшою ефект-стю якоїсь продукції, послуги, виробленню якогось пропозиції, реалізації проекту. Досягнення цієї мети в принципі можливо шляхом удосконалення внутрішньофірмової роботи в ім'я розширення пр-ва та збільшення обсягів реалізації продукції. Це неможливо без ПР-служб. Їх роль в отд. процесах:
1. Розробка стратегії ефект-сті (напр., ПР-служби можуть допомагати проводити відкриту політику щодо персоналу, що передбачає більший ступінь участі у прийнятті рішень, співробітництво та відповідне заохочення).
2. Формування корпорат. культури (ПР-служби, наприклад, придумують тези (гасла), які повинні в співробітниках виховувати почуття гордості за компанію і ставити перед ними високі цілі).
3. Відносини службовців (за участю ПР-служб можна аналізувати соціально-психологічний клімат колективу фірми і виявляти неформальну систему міжособистісних взаємин персоналу фірми.).
4. Внутрішньофірмових комунікацій (система інформування за допомогою засобів розповсюдження ПР-звернень)
5. Маркетинг (вивчення потреб споживача, аналіз якості їх обслуговування, вивчення їх складу та мотиваційного портрета, вивчення дій конкурентів, проведення рекл. Кампаній, проведення заходів по форм-ію товариств. Думки про товар).
Імідж організації склад. з множ-ва складових і включ. в себе ті параметри корпорат. культури, кот. дозволяє впливати на внутр. та зовн. середовище.
Складові корпор. іміджу: 1. Назва фірми (д.б.н. милозвучно і хоч що-небудь значить); 2. вибір слогана, емблеми, колірної гами, подчерківающ. специфіку орг-ії і создающ. запомінающ. образ. 3. марка - позитив. зв'язок назви фірми і кач-ва товару. 4. уніформа для персоналу фірми.
Т.ч., фірма 1. обеспеч. собі продовжить. і стійкий успіх, 2. знаходить більшу рин. силу і може протистояти конкурентам в тій області, в хто. вона задіяна. 3. За інших рівних умов невідомий продукт вироблений відомою фірмою буде купуватися швидше. 4. Фірма з покладе. репутацією володіє великими возм-ня для доступу до розл. ресурсів.
7 Соціальні комм-ия
У рамках орг-ії можна розглянути спілкування як основну форму розвитку людини і общ-ва. Спілкування включ. в себе мету, зміст і форми.
Головними цілями спілкування в орг-ії є: 1. інформування; 2. комунікація; 3. емотивна; 4. інтерактивна; 5. маніпулятивна.
Осн. форми спілкування: 1. як самопрезентація (атракція, акцент на зовнішності, посмішці, умінні слухати); 2. як інф-ія (у вигляді повідомлень, монологів, діалогів); 3. як комунікація (передача інф-ії за допомогою мови чи інших знакових систем від людини до людини, від автомата до автомати, від людини до автомата).
Осн. види комунікації: 1. особиста (безпосередня, пряма і непряма, формальна і неформальна, письмова та усна). 2. людина з групою. 3. масова.
Масова комунікація будується на навіювання, на маніпулювання. Вик-ся при внутр. і зовн. зв'язках з заг-стю. Ефф-сть м.к. пов'язана з реал-іей тих ф-ий, кот. ЗМІ вип. в общ-ве.
Неформ. комунікації явл. більше Пріорит., ніж формальні. Вони обесп. більш інтенсивний информац. обмін.
Усна комм-ия у формі публ. виступи в ПР обеспеч. спічрайтерами. Мова повинна відповідати доповідачу, повинна бути орієнтована на аудиторію і місце, де вона буде виголошена. Мова повинні бути сфокусована на конкр. думки, ідеї, повинна бути пов'язана з потребами аудиторії.
Вимоги до письмової комм-її досить великі. П.К. в ПР варіюється за обсягом, призначенням, стилю і жанру. Щоб текст не був монотонним, важливо дотримуватися довжину пропозицій. Переконливість можливою завдяки тому, що всі аргументується фактами, цифрами, док-вами. Подача матеріалу д.б.н. яскравою, образною.
8 громадськості??
Орг-ия працює з двома видами заг-сті.
Т-сть - ті групи населення, з кіт. входить в контакт орг-ия і від думки цієї цільової аудиторії залежить репутація, прибуток, престиж та імідж орг-ії.
Зовнішня заг-сть/на 4 категорії:
1. соц. залежне люди;
2. соц. незалежні;
3. політично активні;
4. політично пасивні.
Під зовн. заг-сті виділяють ще 2 різновиди: лідерів думки і одержують інф-ію в готовому вигляді.
Можна виділити внутр. общ-сть - персонал, з кіт. взаємодіє керівництво орг-ії.
9 Імідж, образ, стереотип
Слово "імідж" перев. як "образ", але в російському ім. 2 отд. поняття. Імідж предст. собою штучне конструюються перебільшений. уявлення про кого-небудь або чим-небудь з метою створення в масовій свідомості сприятливою установки.
Образ відображає найбільш типовий. риси, притаманні тому чи іншому об'єкту, що оточує нас. Т.ч., розходження між іміджем і способом укладений. в різних підходах структурують-ия окруж. нас світу та вміння в ньому орієнтуватися.
Імідж - породження масового общ-ва засобами масової інф-ії. Він отлич. від способу тим, що за допомогою ЗМІ трансформує наші уявлення, надаючи конструюється образу ті хар-ки, кот. адекватні що передає образ ЗМІ.
І. впливає на масове свідомості за допомогою відібраних хар-до найбільш інтенсивно і таким чином долає пороги сприйняття аудиторії. При формую-ії І. відбираються ті хар-ки, кот. приречені на успіх. У процесі розробки І. відбувається кристалізація хар-до об'єкта.
Все, що нас оточує, має свій імідж. И. явл. универс. категорією, за допомогою кіт. можна не тільки описати существующ. об'єкти, але можна вибрати ті хар-ки, кіт дають ідеальну картину і прибрати всі зайві, кот. можуть створити неконтролір. потік інф-ії і спотворити уявлення про об'єкт.
І. складається з двох частин. Перша - кіт. искусії-но створюється І.-мейкерами, другий - кіт. виникає в процесі сприйняття І. до мас. свідомості. Тут грає роль взаємо-ие між І. та стер-прим.
Стереотип - набір уявлень конкр. індивіда про об'єкт, як правило спрощений, схаматізірованний й вироблений не в рез-ті особистого досвіду, а взятий на озброєння як штамп. С. прим. защ. мозок від інформ. перевантажень, непотрібних зовн. подразників, спрощує життя, робить її доступною для розуміння.
І. та С. тісно пов'язані. С. виступ. способом закріплення І., коректує, І. та переносить в нього свою оцінку окруж. миру і конкр. об'єкта. І. не тільки дає хар-ку об'єкта, але і створює умови для її стереотип-ії. Т.ч., імідж завжди виникає з урахуванням стереотипів мислення і поведінки людей, їх потреб, інтересів і бажань, а С. допоміг. закріпленню і просуванню І.

10 Імідж орг-ії і рук-ля
І. орг-ії або фірми - цілісне сприйняття образу орг-ії розл. групами товариств-сті, це система уявлень і оцінок розл. категорій людей отн-но розл. сторін деят-сті орг-ії.
І. орг-ії виконує ряд функцій по форм-ію корпор. культури: 1. номінативна - надати популярність, забезпечити впізнаваність фірми і виробленого нею товару або послуги; 2. консервативна - збереження осн. ідеї фірмову. комплексу і передача його різних поколінь. 3. Врятовано - створення нових форм для передачі однієї і тієї ж ідеї (головної ідеї фірми). 4. адресна - твердженням. підтримувати з цільовою аудиторією постійну і міцний зв'язок.
Іміджеві хар-ки фірми явл. основними для деят-сті ПР. Іміджмейкери повинні исп-сть спец. техніки та методики для того, щоб привернути увагу до іміджу орг-ії. Саме іміджмейкери заклад. то сприйняття, кот. сформується на рівні масових стереотипів.
Д. Левін пропонував слід. набір дій І.-мейкерів: 1. вміти думати образно, візуально, наочно; 2. використовувати всі види ЗМІ і створювати для кожного виду найбільш точні хар-ки, адекватні ЗМІ; 3. постійно нагадувати про себе, створювати визна. віхи розвитку орг-її і залишати їх у масовій свідомості; для цього використовувати розл. події, такі як ювілеї, торж. заходи, свята, виставки, екскурсії.
При исп-ії цих технік потрібно враховувати: 1. треба нейтралізувати всю інф-ію, кот. не працює на імідж; 2. треба обеспеч. концентрацію інф-ії, раскривающ. ключові хар-ки і работающ. на образ цілеспрямовано.
І. орг-ії тісно пов'язаний з І. керуючи-ля. І. лідера пов'язаний з технологією самопрезентації особистості і відіграє роль збільшить. скла, кот. твердженням. сфокус. кращі особистісні та справ. кач-ва лідера.
І. створює то враження, в кот. потребує творець. І. керуючи-ля складається з двох шарів: 1. аура, сост. з характерологіч. особливостей особистості; 2. ореол, кот. створюють ЗМІ.
Почепцов Виділяє 6 іміджевих хар-к: 1. біол. хар-ки, кот. подчервікают силу і агресивність рук-ля; 2. вміти бути чарівним і слухати інших людей. 3. комунікативні хар-ки, зв. з ісп-іем телебачення. 4. образ конструюється в соотв-ії з вже наявними стереотипними уявленнями 5. професійні хар-ки, кот. отраж. вимоги персоналу до керівника. 6. контекстні хар-ки, коли І. стає залежним від його конкурента.
 І. рук-ля визна. трьома факторами: 1. особистістю самого рук-ля; 2. тим, як його предст. ЗМІ; 3. ситуацією на ринку і тими труднощами, з кіт. лідер стикається.

 11 Професія ПР
 С. Блек: "ПР можуть принести максимальний результат лише тоді, коли люди, ними займаються, отримають у своє розпорядження широкі знання і ресурси".
 Відповідно до світового досвіду, підготовка ПР-менеджера передбачає освоєння широкого кола дисциплін. Вони повинні вивчити: психологію, щоб мати уявлення про мотивацію і переконанні; політичні науки, щоб розуміти, як працює уряд і що слід зробити, щоб воно більш оперативно реагувало на громадські потреби; антропологію, щоб розуміти зміни і важливість культурної адаптації; соціологію, щоб вміти точно оцінювати тенденції в розвитку суспільства і у взаємодії людей.
 ПР - планований спосіб упр-ия. ПР-мен повинен виходити з страте. напрацювань, а не діяти виходячи з емоцій.
 ПР включ. в себе двосторонню співроб-во, ПР-міни повинні бути хорошими слухачами.
 ПР - товариств. наука. Рішення засновані на дослідженнях, а не на конкуренції. ПР несе відп-сть перед заг-стю. У ПР-менів є етичні зобов-сті, кот. стоять вище відданості клієнта.
 Професійно. якості в ПР.
 1. уміти швидко і добре писати;
 2. добре висловлювати свої думки і вміти слухати інших;
 3. бути спостережливим, швидко схоплювати і запам'ятовувати;
 4. володіти самоорганізованість
 5. володіти
 6. генерувати багато нових ідей;
 7. швидко приймати рішення;
 8. аналізувати суперечливу інформації
 9. добре уявляти технологію бізнесу;
 10. розбиратися в питаннях економіки, психології, філософії, політики;
 11. вміти керувати собою та іншими людьми;
 12. визначати пріоритети і спокійно ставиться до необхідності їх зміни;
 13. не піддаватися впливу авторитетів.
 14. знати, що ПР-мен - вихователь, а не хрестоносець.
 12 ПР і ЗМІ
 Володіючи величезними можливостями у формуванні громадської думки, преса відіграє найважливішу роль у реалізації завдань паблік рілейшнз. Вважається, що до 80 відсотків всієї роботи в них припадає на взаємодію з журналістами і підготовку публікацій. Від ступеня вміння і бажання працювати з пресою нерідко залежить успіх деят-сті розл. Предприн. структур, органів влади, окремих рук-лей, політиків. Преса виступає головною опорою більш-ва ПР-програм, осн. об'єктом повсякденному деят-сті ПР-фірм.
 Преса допомагає інформувати громадськість про діяльність фірми, розповсюджує рекламу, служить джерелом інформації про стан ринку, про дії конкурента та інших відомостей.
 ЗМІ ставлять проблеми, кот. обговорюються в общ-ве.
 ЗМІ исп-ють метод прагматичної надмірності, і тим самим формують думки і впливають на поведінку людей.
 ЗМІ використовує сенсації, компромат, скандали.
 3 осн. способу взаємодія ПР-менов зі ЗМІ:
 1. рутинний (традиційна) - розсилка прес-релізів, орг-ия прес-конференцій;
 2. неформальний - санкціонована витік інф-ії - коли компанія влаштовує зустріч з репортерами, і дає навмисну витік;
 3. вільний - журналістські розслідування.
 Припускає. многоступенч. стратегії ПР у зв'язку з ісп-іем орг-іей преси, телебачення:
 1 ступінь - поширення інф-ії всередині орг-ії, потік прес-релізів.
 2 ступінь - участь у підготовці управленч. информац. матеріалів і формування корпорат. культури персоналу, заснованої на принципах довіри до джерела інф-ії.
 3 ступінь - замовлення спец. статей, створ. сприятливу репутацію орг-її і її РУКОВ-ву.
 4 ступінь - різні презентації.
 5 ступінь - спец. заходи, кот. пов'язані з добро. деят-стю: спонсорство, меценатство, патронаж.
 13 Прес-служба
 ПРЕС-СЛУЖБА міжнародних організацій, вищих державних структур (законодавчої влади, Президента, уряду, вищої судової інстанції) вирішує два завдання: забезпечує повноту і оперативність інформації про свою діяльність; створює оптимальні умови для роботи (і відпочинку!) Акредитованих журналістів.
 Квоти акредитації представників ЗМІ визначаються керівництвом адміністрації, директором прес-служби з урахуванням загального числа редакційних заявок і технічних можливостей приміщень. Контрольний список журналістів складається відповідно до заявок і квотами редакцій ЗМІ. Субпресс-центри можуть створюватися прес-службою на місцях актуальних подій. Група акредитації видає журналістам акредитаційні картки, а також документи, що забезпечують роботу творчих бригад ТБ, фотокореспондентів і т.п. Творча група прес-служби включає власних кореспондентів, ТВ-репортерів і операторів, здатних самостійно підготувати матеріал для редакцій ЗМІ.
 Технічне оснащення прес-служб звичайно включає: засоби зв'язку; системи електронної обробки інформації; видавничий відділ; внутрішня ТБ і радіомережа; бібліотека поточної друку; інформаційно-довідкові пункти АСУ; служби сервісу, автоматичний інформатор встановлюється в прес-центрі під час тривалих заходів. Це телефонна апаратура багатоцільового призначення, що видає за запитами абонентів довідкову інформацію.
 До структури прес-служби (прес-центру) входять: спеціаліст (консультант) із зв'язків з районними ЗМІ; ТВ-група; аналітик-дослідник, який займається тематичних контент-аналізом публікацій; творча (літературна) група журналістів-практиків може створюватися (за договором ) як тимчасовий колектив для висвітлення суспільно-політичних кампаній, офіційних заходів тощо
 Керівник прес-служби, або прес-секретар, безпосередньо підпорядковується керівнику ПР-структури (якщо вона є) або чолі фірми (організації) і виступає перед представниками преси від його імені. Його функції полягають не тільки в підготовці матеріалів для зустрічей з журналістами, які проводить керівник, але і в самостійних контактах з ними. Йому ж довіряється роз'яснення точки зору керівництва фірми з різних питань.
 Важливо забезпечити можливості для формування і прояву індивідуального стилю діяльності прес-секретаря, виявити своєрідність прийомів і методів його роботи. Необхідно також оформити функціональні права і обов'язки прес-секретаря. У своїй роботі прес-секретар може спиратися на апарат прес-служби. Якщо ж він сам очолює прес-службу, слід визначити обов'язки співробітників.
 Керівник фірми зобов'язаний забезпечити умови, за яких прес-секретар мав би інформацією по всіх суспільно значущих проблем, міг би швидко й оперативно організувати публікації матеріалів з актуальної тематики, щоб потім аргументування вести бесіди з журналістами. Прес-секретар повинен бути присутнім на відповідних засіданнях, регулярно отримувати інформацію від усіх підрозділів з питань, що цікавлять пресу.
 
14 ЗМІ як 4-а влада
 Засоби масової інформації поширюють інформацію, норми, цінності, засвоєння яких необхідно для свідомого і справжньої участі громадян у житті держави і суспільства. Преса створює середовище з двох потоків інформації - "зверху" і "знизу". Інформація "зверху" несе дані про державні та адміністративних рішеннях ( "прямий зв'язок"), інформація "знизу" ( "зворотній зв'язок") - про те, як ці рішення сприймаються, які потреби керованих. Так преса закономірно включена в систему державного управління і поряд з владою законодавчої, виконавчої та судової набуває статус "четвертої влади".
36 ПР на радіо і ТБ
 Свої специфічні здібності має робота з метою ПР з електронними засобами масової інформації. Можливості передач ТБ, а тим більше - прямого ефіру, дозволяють підкреслити переваги (якщо такі є) фірми, її представника, керівника або політичного діяча, особливо в зіставленні з конкурентами.
 Властива прямого ефіру і взагалі телепередачам діалогічність відкриває можливість більш грунтовного доведення до аудиторії своїх ідей.
 Проведення на ТБ різних передач, що одержали назву "ток-шоу", "круглих столів" та інших, дозволяє використовувати їх для досягнення цілей ПР-компаній.
 РАДІО і ТВ відносяться до найбільш ефективних каналів доставки ПР-звернення (можливість індивідуалізації тексту, музичний і шумовий супровід, великі аудиторії, літературно-художня форма, відеоряд і т.п.). ТБ-канали - найдорожчі у світі електронної журналістики.
 При цьому радіозвернення швидше (оперативніше) досягає аудиторії, ніж аналогічні газетні форми. Організовуючи передачі з місця подій ( "прямі передачі"), радіожурналіст створює "ефект присутності", що включає радіослухачів в події прямого репортажу. Цей ефект підвищує довіру аудиторії до матеріалів ПР. Велико і вселяє, підсвідоме радіо вплив на масову свідомість - цей ефект створюється тим, що саме сприйняття радіоповідомлень відбувається між справою, "без відриву" від виробничих та інших занять людини.
 Телебачення, здатна виводити на екран зображення (в тому числі і текст), усне мовлення і музику, створює найдоступніші масовій свідомості рекламні та ПР-звернення (і найефективніші!). Для ПР-фахівця важливо врахувати спос-сть ТБ швидко формувати ставлення публіки до "героя" передачі, оперативно створювати його імідж, підтримувати (або руйнувати) його репутацію. Секрет такого впливу - исп-ня великих планів, камерність дії (невелике число дійств. Осіб), подовжений за часом кадр (пильне спостереження, безперервний моніторинг, невідривно "око" ТВ-об'єктива). Ці прийоми перетворюють ТБ-інтерв'ю в сеанс своєрідної "рентгеноскопії" - характер людини (гостя студії) "просвічується" наскрізь, а разом з цим і своєрідність його особистості, привабливі або, навпаки, не дуже симпатичні риси його індивідуальності. Ефект присутності на ТБ має більш сильним впливом, ніж на радіо. Отже, ТБ-глядач схильний і більше довіряти ПР-зверненням, запропонованого йому майстрами малого екрану. Телевізійна мова близька до форм міжособистісного спілкування, що також підвищує ефективність тут ПР-звернення.
 
16-18 Ресурси, політика (н)
 Інформаційні ресурси - окремі документи і окремі масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших інформаційних системах).
 Державна політика у сфері формування інформаційних ресурсів та інформатизації спрямована на створення умов для ефективного і якісного інформаційного забезпечення вирішення стратегічних та оперативних завдань соціального та економічного розвитку Російської Федерації.
 Інформаційні ресурси є об'єктами відносин фізичних, юридичних осіб, держави, складають інформаційні ресурси Росії та захищаються законом поряд з іншими ресурсами.
 Правовий режим інформаційних ресурсів визначається нормами, які встановлюють: порядок документування інформації; право власності на окремі документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах; категорію інформації за рівнем доступу до неї; порядок правового захисту інформації.
 Документування інформації є обов'язковою умовою включення інформації в інформаційні ресурси. Документування інформації здійснюється у порядку, що встановлюється органами державної влади, відповідальними за орга?? ізації діловодства, стандартизацію документів та їх масивів, безпеку Російської Федерації.
 Інформаційні ресурси можуть бути державними і недержавними і як елемент складу майна перебуває у власності громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій та громадських об'єднань.
 Держава має право викупу документованої інформації у фізичних та юридичних осіб у разі віднесення цієї інформації до державної таємниці.
 Інформаційні ресурси, що є власністю організацій, включаються до складу їх майна відповідно до цивільного законодавства Російської Федерації.
 Інформаційні ресурси можуть бути товаром, за винятком випадків, передбачених законодавством Російської Федерації.
 Власник інформаційних ресурсів користується всіма правами, передбаченими законодавством Російської Федерації, в тому числі він має право: призначати особа, яка здійснює господарське відання інформаційними ресурсами або оперативне управління ними; встановлювати в межах своєї компетенції режим і правила обробки, захисту інформаційних ресурсів і доступу до них; визначати умови розпорядження документами при їх копіюванні та розповсюдженні.
 Окремі об'єкти федеральних інформаційних ресурсів можуть бути оголошені загальноросійським національним надбанням.
 Державні інформаційні ресурси Російської Федерації є відкритими і загальнодоступними. Виняток становить документована інформація, віднесена законом до категорії обмеженого доступу. Документована інформація з обмеженим доступом за умовами її правового режиму поділяється на інформацію, що віднесена до державної таємниці, і конфіденційну.
17 Інформ. канали
 Газети. Вони різні за тер-ії розпод-ия і бувають общенац., Регіональними та місцевими. Газети також відрізняються за тематикою і м.б. офіційними, загальнополітичними, діловими, галузевими, рекламно-інформаційними, розважальними. За періодичністю газети бувають щоденними і щотижневими.
 Газети мають такі деякі переваги перед іншими ЗМІ: * масовість (газети читає майже все населення); * сталість (газети зберігають довгих. Час, особливо в бібліотеках і до них можна звернутися в будь-який момент); * вибірковість (опред. категорії населення читають визна . газети і шукають визна. матеріали).
 Журнали. Вони також відрізняються тематикою, характером подання матеріалу і хоча поступаються газетам в оперативності, мають більше можливостей для аналізу. ЖУРНАЛ розрахований на тривалий читання в колі сім'ї, а також під час відпустки, подорожей, відряджень. В оточенні журнальних публікацій, у відсутності оперативної інформації, ПР-звернення тяжіє до перспективних тем, до літературних форм підготовки тексту.
 Інформаційні агентства. Їх співробітники збирають і поширюють інформацію для інших газет і різних організацій.
 Видавництва. Вони випускають книги, бро