евфемізми як засіб маніпулювання в
мові ЗМІ (на матеріалі російської та англійської мов)
Баскова Юлія Сергіївна
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук
Краснодар 2006
Робота виконана на
кафедрі теоретичної та прикладної лінгвістики Кубанського державного
університету
Загальна характеристика
роботи
Актуальність теми
дослідження. В останні роки в зв'язку зі збільшенням увагою соціуму до способів
впливу на громадську свідомість з'явилася велика кількість наукових
робіт, присвячених маніпуляції свідомістю, в яких аналізуються
маніпулятивні технології та методи, викладаються принципи психологічного захисту
від маніпуляції, а також розглядається світоглядне значення
маніпулятивного впливу на людину. Однак у даних роботах маніпуляція
вивчається переважно у рамках психології (Грачов, Мельник 1996, 2002;
Доценко 1996; Лепський 1996, Кабаченко 2000; Панкратов 2001), політології
(Прокоф'єв 1999; Почепцов 2003; Кара-Мурза 2002, 2004), соціології (Комова
2005), філософії (Павлова 2005). Власне лінгвістичних досліджень з
маніпулювання реципієнтом поки існує вкрай мало (Мегентесов, Мохамад
1997; Плохінова, Лапинського 2002; Желтухина 2003 (б)), не дивлячись на те, що
маніпуляція в більшості випадків здійснюється за допомогою засобів мови і,
отже, є також і лінгвістичної проблемою.
Як основний
ознаки маніпуляції дослідники називають прихований характер впливу, сам
факт якого не повинен бути помічений об'єктом маніпуляції. Саме тому з
численних мовних засобів маніпулятивного впливу нашу увагу
залучили евфемізми - слова або вирази, здатні вуалювати факти і
події, що мають для суспільної свідомості свідомо несприятливу систему
оцінок і здатні викликати антипатію. Лінгвістична природа евфемізмів
така, що вони відволікають увагу реципієнта від забороненого поняття, тому що
зв'язуються «у свідомості учасників мовного акту з денотативного поза
табуіруемого кола »(Кацев 1981, с. 141). Евфемізми, таким чином, є
емоційно нейтральними субститутами небажаних або занадто різких
позначень.
Широкого комплексного
дослідження маніпулятивних можливостей евфеміі в лінгвістиці НЕ
робилося, проте окремі аспекти даної проблеми були порушені
в різних видах праці, присвячених мови як засобу ідеологічного
впливу, семіотики політичного дискурсу (Бергсдорф 1982; Лузіна 1983;
Джелберт 1986; Ребуль 1986; Саламун 1986; Блакар 1987; Болінджер 1987;
Стриженко 1988; Шейгал 2000 (б)). Проблема спотворює семантики евфемізму
піднімалася лінгвістами у працях, орієнтованих на вивчення самого феномену
евфеміі, однак вона розглядалася фрагментарно та переважно на матеріалі
англійської мови (Lawrence 1973; Кульман 1978; Борисенко 1988; Кацев 1988;
Темірбаева 1991; Allan, Burridge 1991; Ліневич 2001; Москвін 2001; Обвінцева 2003;
Павлова 2003; Сілінскій 2003).
Вивчення способів і
прийомів маніпулятивного впливу евфемізмів на аудиторію представляється
дуже актуальним не тільки для розробників соціальних інформаційних
технологій (реклами, маркетингу, public relations) і для вчених-лінгвістів, але
і для тих людей, чиїм свідомістю маніпулюють, тому що отримання знання про
інструментарії маніпулятивного впливу допоможе виробити способи захисту від
маніпуляції. Таким чином, актуальність даного дослідження обумовлена зростаючою
роллю маніпулятивного впливу в сучасному суспільстві та недостатньою
лінгвістичної вивченістю впливає, маніпулятивного аспекту
евфемізмів у мові ЗМІ.
Наукова новизна роботи
полягає в тому, що в ній зроблено комплексне дослідження евфемізмів як
засоби маніпулювання реципієнтом, запропоновано класифікацію маніпулятивних
способів і засобів евфемізаціі з урахуванням задіяного мовного рівня. У
різноманітних класифікаціях способів маніпулятивного впливу, складених
такими вченими, як Т.М. Миколаєва, І.В. Сентенберг, В.І. Карасик, П.С.
Таранов, Е.А. Цвєтков, С.А. Мегентесов, І. Мохамад, евфемізми, на жаль, не
представлені, хоча мають, на наш погляд, величезним потенціалом маніпулятивним
і заслуговують бути включеними в дані класифікації.
Мета даної дисертації
полягає у виявленні природи і механізмів маніпулятивного впливу
евфемізмів, що функціонують у мові ЗМІ.
Поставлена мета
визначає завдання дослідження, основними з яких є наступні:
- встановлення і
дефінірованіе специфіки евфемізмів як мовних одиниць;
- характеристика
власне лінгвістичних, психолінгвістичних і соціолінгвістичних
аспектів евфеміі;
- виявлення
маніпулятивного потенціалу евфемізмів, заснованого на механізмі асоціативності
і механізм «буфера»;
- побудова
класифікації маніпулятивних способів і засобів утворення евфемізмів на
різних мовних рівнях;
- розгляд
лінгво-комунікативних особливостей функціонування евфемізмів, здатних
маніпулювати реципієнтом, у текстах ЗМІ.
Об'єктом цього
дослідження виступає маніпулятивний вплив евфемізмів, результатом
якого є зміна ціннісних і поведінкових установок реципієнта.
Предметом даної
дисертації є евфемізми, евфемістичні словосполучення та пропозиції,
репрезентувати в мові ЗМІ.
Практичним мовним
матеріалом дослідження стали понад 1100 евфемістично одиниць російської та
англійської мов (600 російських і 500 англійських). Евфемізми російської мови
були вилучені з текстів періодичних видань (газети «Известия», «Аргументи
і факти »,« Комсомольська правда »,« Российская газета »за 2001-2006 рр..),
стенограм, аудіо-і відеозаписів телевізійних і радіопередач ( «Час» на ОРТ,
«Вісті» на РТР, новини на радіо «Маяк»), новинних заміток, розміщених на
Інтернет-сайтах. Евфемізми англійської мови були відібрані з текстів
англійських та американських газет і журналів (The Times, The Mail on Sunday, The
World, The Independent, Washington Post) за 2001-2006 рр.., А також з текстів
офіційних сайтів телекомпаній BBC (www.bbc.co.uk) і CNN (www.cnn.com).
Достовірність і об'єктивність результатів дослідження забезпечуються
значною кількістю проаналізованих прикладів при загальному обсязі текстів
близько 20000 сторінок.
У роботі використовувалися
наступні методи дослідження: індуктивний метод, методи дефініціонного і
контекстом аналізу; метод систематизації та класифікації матеріалу; метод
структурно-семантичного опису; метод інтерпретації тексту; порівняльний
метод.
Методологічною базою
дослідження стали ідеї та концепції, представлені в працях вітчизняних
та зарубіжних лінгвістів по евфеміі (А. М. Кацев, Л. П. Крисін, А. Д. Кульман, Б.А.
Ларін, В.П. Москвін, О.В. Обвінцева, Є.П. Сенічкіна, Е.Н. Торопцева, Є.І.
Шейгал, K. Allan, K. Burridge, R.W. Holder, J. Lawrence), з маніпуляції
свідомістю (Б. Н. Бессонов, Д. Болінджер, Г. В. Грачев, Є. Л. Доценко, С.Г.
Кара-Мурза, С.А. Мегентесов, І.К. Мельник, І. Мохамад, Г. Франке, Г. Шиллер),
по мові ЗМІ (А. Д. Васильєв, В. І. Коньков, В. Г. Костомаров, М. Р. Желтухина,
Г. С. Мельник, В.П. Пугачов, М.І. Скуленко, С.І. Сметаніна та ін.)
Основні положення,
виносяться на захист:
1. Здатність
евфемізмів маніпулювати реципієнтом визначається рядом факторів: по-перше, евфемізми
приховують істинну сутність явища за рахунок створення нейтральною або
позитивної конотації, по-друге, реципієнт звичайно не встигає вичленувати
евфемізми з контексту і осмислити їх, оскільки велика кількість інформації в сучасному
соціумі ускладнює орієнтацію в мовному матеріалі та його критичну оцінку;
по-третє, щоб привласнити речі статус евфемізму, треба ідентифікувати
табуіруемий денотат, що ховається за цим словом, інакше евфемізм не буде
«Розпізнано»; по-четверте, мала частина реципієнтів знайома з даними
лінгвістичним явищем, не знаючи суті явища, неможливо зрозуміти, як
здійснюється маніпулятивний вплив.
2. Евфемізми,
що використовуються в політичних текстах, не втрачають статусу евфемізму навіть при
умови слабкої зв'язку з денотат, оскільки відповідають основним параметрам
ідентифікації евфемізму (замінюють небажані слова або вирази, володіють
нейтральної конотацією, допомагають уникнути комунікативного конфлікту).
Навмисне спотворення істини властиво евфемізмів, що маніпулюють свідомістю і
поведінкою реципієнта.
3. Маніпулятивні
способи і засоби евфемізаціі повинні бути класифіковані з урахуванням мовного
рівня реалізації евфемістично потенціалу (графічний, фонетичний,
морфологічний, лексико-семантичний, синтаксичний).
4. У мові ЗМІ
евфемізми, утворені на лексико-семантичному і синтаксичному рівнях,
мають найбільший маніпулятивний вплив в силу своїх різнобічних і
потужних можливостей впливу на свідомість адресата.
5. Необхідною умовою
досягнення маніпулятивного ефекту при використанні евфемістично одиниць
є відсутність у тексті прямої номінації, здатної викрити заколисливе
пильність реципієнта дію евфемізму.
Теоретична значимість
роботи полягає в уточненні деяких понять в теорії евфеміі (зокрема,
терміна «евфемізм»), у розробці проблеми маніпулятивного впливу
евфемізмів на свідомість і поведінку адресата, а також у систематизації
маніпулятивних способів і засобів евфемізаціі з урахуванням мовного рівня реалізації
евфемістично потенціалу.
Практична значимість
дослідження полягає в можливості використовувати подані матеріали і
висновки у практиці вузівського викладання, зокрема при читанні курсів і
спецкурсів з лексикології, стилістики, риторики, соціолінгвістики,
психолінгвістики, прагмалінгвістіке, журналістиці. Облік виявлених механізмів
маніпулятивного впливу евфеміі може бути корисним політичним діячам,
політтехнологам, PR-менеджерам, журналістам, психологам, спеціалістам з мовного
впливу. Крім того, знання методів і прийомів маніпулювання за допомогою
евфемізмів дозволяє знизити вразливість реципієнта до впливу маніпуляторів.
Апробація результатів
дослідження. Основні положення дисертації були викладені в доповідях на
міжнародних і регіональних наукових конференціях, що відбулися у Полтаві і
Нижньому Новгороді в 2004-2006 роках: «Соціальні варіанти мови-III», «Мова в
сучасних суспільних структурах »,« Актуальні проблеми сучасного
мовознавства та літературознавства », а також на засіданнях кафедри теоретичної та
прикладної лінгвістики Кубанського державного університету. По темі
дисертації опубліковано 6 робіт загальним об'ємом 1.8 печ. л.
Структура дисертації.
Робота складається з Введення, двох розділів, Висновків, бібліографічного списку,
що нараховує 240 найменувань, і Програми. Текст дисертації викладений на 162
сторінках.
ЗМІСТ РОБОТИ
Під Введенні
обгрунтовується актуальність і наукова новизна роботи, її теоретична
значимість і практична цінність; висвітлюється ступінь розробленості
проблеми, визначаються мета і основні завдання роботи, окреслюються рамки
об'єкта і предмета дослідження; формулюються основні положення, що виносяться на
захист; визначаються матеріал і методи дослідження.
У першому розділі
«Лінгвістичні аспекти евфеміі та маніпуляції свідомістю» аналізуються
існуючі в лінгвістичній літературі підходи до вивчення евфемізму і
уточнюються найбільш суттєві поняття, пов'язані з теорією евфеміі. Докладно
розглядаються психолінгвістичний, соціолінгвістичні і власне
лінгвістичні аспекти евфеміі, викладаються основні лінгвістичні
класифікації евфемізмів. Проводиться ретельний аналіз проблеми маніпулювання
в науковій літературі, характеризується роль мови ЗМІ в маніпулятивним
впливі на аудиторію. Визначаються фактори, що обумовлюють значний
маніпулятивний потенціал евфемізму.
При розгляді
евфемізму в лінгвістичному плані вчені зазвичай загострюють увагу на його зв'язку
з явищем табу. Якщо раніше в лінгвістиці побутувала вузьке осмислення евфемізму
тільки як «слова або вирази, що заміняє табуізірованние слова» (Ж.Ж.
Варбот), то в даний час більшість дослідників дають максимально
розширені визначення, намагаючись врахувати всі можливі характеристики даного
мовного феномена.
Для кращого розуміння
лінгвістичної природи евфемізму досліджувані визначення були нами розділені
на три групи в залежності від переважаючою спрямованості визначення. У
першу групу можна помістити ті визначення, в яких основний акцент робиться
на функції, що виконуються евфемізмом (Н. С. Арапова, А. М. Кацев). У визначеннях
другої групи основна увага приділяється способу створення евфемістично
ефекту (Е. И. Шейгал, Е. Н. Торопцева). У визначеннях третьої групи на першій
план виходять цілі використання евфемізму (K. Burridge, О. В. Обвінцева). На наш
погляд, у визначенні евфемізму повинні відображатися не тільки його основні
функції, але й спосіб, за допомогою якого стає можливим виконання цих
функцій, а також цілі, переслідувані говорить при вживанні евфемізму.
Виходячи з
вищесказаного, ми пропонуємо наступне визначення евфемізму, в якому
враховуються всі названі критерії: евфемізм - це заміна будь-якого небажаного
в даній ситуації слова або вирази за допомогою нейтрально або позитивно
коннотірованного позначення з метою уникнути конфлікту в спілкуванні та/або приховати
неприємні явища дійсності.
Дослідження специфіки
евфемізму як мовної одиниці показує, що евфемізація мови може використовуватися
не тільки з причини тактичного ставлення до співрозмовника, але і для
маніпулювання що говорить/пише своїми реципієнтами.
Проблема маніпуляції
людською свідомістю і поведінкою носить яскраво виражений міждисциплінарний
характер і досліджується такими науками, як філософія, психологія, історія,
соціологія, політологія і лінгвістика. Лінгвістика займається даною проблемою
остільки, оскільки маніпуляція в більшості випадків здійснюється за допомогою
засобів мови.
У науковій літературі
поняття «маніпуляція» і «прихований вплив» часто використовуються як
синонімічні. Так, Е.Л. Доценко визначає маніпуляцію як «вид
психологічного впливу, при якому майстерність маніпулятора використовується
для прихованого впровадження в психіку адресата цілей, бажань і намірів, відносин
або установок, не збігаються з тими, які є у адресата у даний
момент »(Доценко 2000, с. +60).
Маніпулювання як вид
психологічного впливу може здійснюватися на двох рівнях: 1) рівень
міжособистісного спілкування; 2) рівень впливу на масову свідомість. У даній
роботі розглядаються випадки маніпулювання масовою свідомістю. Незважаючи на
те, що спроби маніпулювання були характерні для еліти всіх історичних
періодів, більшість авторів вважає це явище властивим тільки нашому
часу (Франке 1964; Шиллер 1980; Кара-Мурза 2004). Саме в 20-му столітті
завдяки бурхливому науково-технічному прогресу стало можливо стрімке
розвиток засобів масової інформації.
В даний час
активно досліджується сугестивному і маніпулятивний вплив мови ЗМІ на
аудиторію, принципи ведення інформаційної війни. Активізація інтересу
лінгвістів до мас-медіа зумовлена тим, що мовний матеріал, який чоловік
отримує через ЗМІ, домінує над усіма іншими.
ЗМІ в силу ряду своїх
відмінних характеристик (масового поширення інформації, публічності,
односпрямованість впливу) ідеально підходять для маніпулювання
людиною. Г. Шиллер відзначав, що для успішної маніпуляції потрібна «фальшива
дійсність, в якій її присутність буде непоміченою »(Шіллер 1980, с.
28). Цю «фальшиву» дійсність створюють ЗМІ: акцентуючи увагу на одних
деталях і залишаючи в тіні інші, вони задають певний тон, емоційний
ставлення до фактів дійсності, впливаючи тим самим і на процес формування
світогляду великої кількості людей.
Роль мови в ЗМІ
маніпулюванні полягає у створенні неадекватної інформаційної моделі
дійсності (перекручення, приховування інформації, зміщення пріоритетів), а
також у сугестивному вплив на аудиторію, що обумовлена, на думку М.Р.
Желтухина, параметрамиТрам агональну, діалогічність, оціночними /
емоційності, інсценнірованності (Желтухина 2003, 155-163).
маніпулятивний ефект
евфемізмів, що функціонують у текстах ЗМІ, заснований на механізмі
асоціативності, через який «говорить має в своєму розпорядженні свого роду
формальної захистом ... як би відволікає увагу співрозмовника від забороненого
поняття, маючи на увазі, принаймні формально, інші утримання »(Відлак
1965, с. 276-277). Розглянемо як приклад широко поширений у
мові ЗМІ евфемізм знешкодити в значенні «вбити». У цьому випадку для
позначення негативного денотат використовується слово, що викликає
додаткові асоціації з чимось позитивним. Виникненню даних
асоціацій сприяє внутрішня форма слова: знешкодити
