[email protected]
ЗМІСТ сторінка
ВСТУП
.................................................. ..........................< br>................................... 3
1. Поняття, суб'єкти, форми та види іноземного інвестування.
Оцінка іноземних інвестицій. Об'єкти іноземного інвестування ......
5
2. Створення сприятливого інвестиційного клімату
............................. 8
3. Вільні економічні зони як ефективний засіб залучення іноземних інвестицій ......................................... .....................
.................... 18
4. Інвестиції в підприємства
України ................................................. ......... 22
ВИСНОВКИ ................................ ................................< br>...................................... 27
ЛІТЕРАТУРА
.................................................. ..........................< br>....................... 29
ВСТУП
Що таке міжнародні інвестиції і які місце вони посідають в економіці
Україна, і не тільки України? За останні часові періоди інвестиції сталивідігравати особливу роль у житті будь-якої країни пострадянського періоду.
Коли є кошти, їх можна інвестувати в основні фонди або в оборотні кошти, таякщо продукція має достатній ринок збуту, то можна жити доситьреспектабельно навіть в умовах нестабільної економіки. Але де знайти коштив час, коли така слабка стабільність як в економіці, так і законодавстві?
Згідно з визначенням гроші є у інвесторів, але більшість їх знаходитьсяза кордоном, де фінансисти грають за своїми правилами. Вони готові вкладатигроші тільки в ті проекти, які принесуть їм найбільшу користь.
Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центріуваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаютьсянайглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічногозростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобомзабезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень ународному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якіснихпоказників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізаціяінвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально -економічних перетворень.
Ситуація економічного розвитку, яка склалась зараз в Україні, дужескладна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримуютьперехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою єнизька інвестиційна активність. З 1991 р. обсяг ВВП скоротився майжевдвічі. При цьому абсолютна більшість відтворювальніх ресурсів ледвепокриває фізичне зношування виробничого апарату, а чистого нагромадження
(приріст основного капіталу) практично немає. Ця тенденція тісно пов'язаназ явищами щорічного падіння обсягів капітальних вкладень, постійнимзменшенням бюджетного фінансування народного господарства. З 1989 по 1996рр.. обсяг капітальних вкладень скоротився на 78,2%. Зношування основнихфондів у деяких галузях досягло критичного рівня і не компенсується новимикапітальними вкладеннями.
У забезпеченні виходу економіки з кризового стану і стабільного їїрозвитку вирішальну роль відіграє науково обгрунтована інвестиційнаполітика держави. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуруінвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконаннязагальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних ітехнологічних програм, відтворює процеси на макро-й мікроекономічномурівнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий інвестиційнийклімат з метою ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторівна взаємовигідних засадах.
Загальновідомо, що ефективне реформування економіки будь-якої країни,її структурне перетворення з якісним оновленням товаровиробництва, ринковоїта соціальної інфраструктури немислимі без відповідних капіталовкладень,тобто без належного інвестування. Без надійних капіталовкладень неможливозабезпечити створення і впровадження новітніх технологій, систем сучасноїорганізації та управління товаровиробництва і збутом продукції, розвитокринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо. Це фундаментальніоснови для забезпечення конкурентоспроможності національноготоваровиробництва, без чого не може бути й успішної інтеграції нашої країнив Європейське співтовариство. Складні відтворювальні процеси відбуваютьсявиключно на базі інвестування. Чим воно активніше, тим швидші темпивідтворення і ефективних ринкових перетворень.
Крім Того інвестиції дають змогу впроваджувати науково-технічнідосягнення у виробництво і на цій основі забезпечувати зростання ВНП,продуктивності праці, реальних доходів на душу населення, а такожвирішувати багато соціальних проблем. Дослідженнями встановлено прямузалежність між темпами зростання ВНП та інвестиціями, боконкурентоспроможність і темпи розвитку підприємства визначаютьсяінвестиціями. Без них підприємство будь-якої форми власності приречене набанкрутство. Тому у розвинутих країнах приділяється серйозна увагаінвестиційній діяльності. Органи державного управління у цих країнахвикористовують широкий спектр методів її стимулювання:
> прискорена амортизація;
> раціональна податкова система;
> кредити та регулювання банківських процентних ставок; < p>> заохочення лізингу.
В Україні ж дотепер не створено обгрунтованої системи державноїпідтримки інвестиційної діяльності підприємств. Як наслідок цього, вінвестиційній діяльності країни утворилося замкнуте коло, колинедоінвестування народного господарства посилює спад виробництва, що, всвою чергу, спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб'єктівгосподарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лишенауково обгрунтована інвестиційна політика держави.
Отже, дана курсова робота розкриває суть іноземних інвестицій, основнішляхи залучення іноземного капіталу, основні заходи стимулювання іноземногоінвестування. В роботі наведені приклади залучення іноземних інвестицій напідприємства України.
1. Поняття, суб'єкти, форми та види іноземного інвестування. Оцінка іноземних інвестицій. Об'єкти іноземного інвестування.
У Законі України «Про режим іноземного інвестування» іноземніінвестиції визначаються як цінності, що вкладаються іноземними інвесторамив об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України зметою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Іноземними інвесторами є суб'єкти, які провадять інвестиційнудіяльність на території України, а саме:
• юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого ніжзаконодавство України;
• фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання натериторії України і не обмежені у дієздатності;
• іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
• інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаютьсятакими відповідно до законодавства України.
У законодавстві України існує також визначення терміну «іноземнісуб'єкти господарської діяльності », які в Законі України« Прозовнішньоекономічну діяльність »визначаються як суб'єкти господарськоїдіяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місцепроживання за межами України.
Крім вищезазначених, в декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого
1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»дається визначення поняття «нерезиденти», до яких відносяться:
• фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи безгромадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, втому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не маютьстатусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженнямза межами України, які створені й діють відповідно до законодавстваіноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єктипідприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктівпідприємницької діяльності України;
• розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські,торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхфілії, що мають імунітет та дипломатичні привілеї, а також представництваінших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності напідставі законів України.
Необхідно пам'ятати про те, що до «іноземних інвесторів» застосовуютьсяположення чинного законодавства України, що стосуються їх безпосередньо, атакож «іноземних суб'єктів господарської діяльності» та «нерезидентів».
У Законі України «Про режим іноземного інвестування» визначаютьсянаступні види іноземних інвестицій:
V іноземна валюта, що визнається конвертованою Національним банком
України;
V валюта України - при реінвестіціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток
(доходи);
V будь-яке рухоме та нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права;
V акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права
(права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
V грошові вимоги та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами
(процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
V будь-які права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами
(процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
V права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
V інші цінності відповідно до законодавства України. Відповідно до
Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України в наступних формах:
V часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
V створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
V придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
V придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею, та використання природних ресурсів на території України;
V придбання інших майнових прав.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися також в інших формах, які незаборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи напідставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися на основі концесійнихдоговорів, договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільневиробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності.
Надання іноземним інвесторам прав на розробку та освоєння відновлюванихі не відновлюваних природних ресурсів, проведення господарської діяльності,пов'язаної з використанням об'єктів, що перебувають у державній власності,але не передані підприємствам, установам, організаціям у повне господарськевідання чи оперативне управління, здійснюється на підставі концесійнихдоговорів, які укладаються з іноземними інвесторами Кабінетом Міністрів
України або уповноваженим на це державним органом відповідно дозаконодавства України. Термін дії концесійного договору визначаєтьсязалежно від характеру та умов концесії, але не може бути більшим ніж 99років. Якщо концесійні договори містять умови, не передбаченізаконодавством України, вони підлягають затвердженню Верховною Радою
України.
Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) проспільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництвотощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно дозаконодавства України.
Господарська діяльність на підставі зазначених договорів (контрактів)регулюється законодавством України.
Сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремийбухгалтерський облік і складати звітність щодо операцій, пов'язаних звиконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки вустановах банків України для проведення розрахунків за цими договорами
(контрактами).
Договори (контракти) мають бути зареєстровані у терміни та в порядку,що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Положення про порядокдержавної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційнудіяльність за участю іноземного інвестора затверджене Постановою Кабінету
Міністрів України від 30 січня 1997р. № 112.
Майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), щоввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років зметою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів),звільняється від обкладення митом. При відчуженні такого майна раніше трьохроків з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку,передбаченому ч. 5 статті 18 цього Закону.
Прибуток, одержаний від спільної інвестиційної діяльності за договорами
(контрактами), оподатковується відповідно до законодавства України.
Специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних)економічних зонах встановлюється законодавством України про спеціальні
(вільні) економічні зони. Правовий режим іноземних інвестицій, щовстановлюється у спеціальних (вільних) економічних зонах, не можестворювати умови інвестування та здійснення господарської діяльності меншсприятливі, ніж встановлені Законом України «Про режим іноземногоінвестування ».
Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючивнески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземнійконвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основіцін міжнародних ринків або ринку України.
Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту Україниздійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національнимбанком України.
При реінвестіціях прибутку, доходу та інших коштів, одержаних у валюті
України внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перерахуванняінвестиційних сум провадиться за офіційним курсом валюти України,визначеним Національним банком України на дату фактичного здійсненняреінвестіцій.
Об'єктами іноземного інвестування є всі об'єкти, інвестування в які незаборонено законами України. Так, згідно із Законом України «Проінвестиційну діяльність »об'єктами інвестиційної діяльності в Україні можебути будь-яке майно, в тому числі основні фонди та оборотні кошти у всіхгалузях і сферах народного господарства України, цінні папери, цільовігрошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, іншіоб'єкти власності, а також майнові права. При цьому, забороняєтьсяінвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогамсанітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та іншихнорм, встановлених законодавством України, а також порушує права таінтереси громадян, юридичних осіб і держави, які охороняються законом.
2. Створення сприятливого інвестиційного клімату.
Інвестиційний клімат держави - це сукупність політичних, правових,економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційнійдіяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційнийклімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків.
Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішніінвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки,українська держава намагається створити сприятливі рамкові умови длярозвитку інвестиційної сфери. Здійснено перехід до управління інвестиціямина базі ринкових відносин. Формується багато секторна система капітальногобудівництва. Ліквідовані будівельні міністерства. Розукрупнені таприватизуються будівельні організації. У макроекономічній політиці наголосробиться на створенні передумов зростання інвестицій — послабленняінфляції, забезпечення оптимальних процентів за депозитами і вкладеннями,зниження відсоткових ставок за кредитами, скорочення заборгованості тазростання споживчого попиту населення.
До чинників, що забезпечують подолання або зниження ризиків дляінвесторів в Україні, належать:
1) рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;
2) правове поле держави (законодавча база);
3) політична воля усіх гілок влади;
4) стан фінансово-кредитної системи;
5) статус іноземного інвестора;
6) інвестиційна активність населення.
За умов економічної кризи важливе значення має державна підтримкареалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних виробництв, а такожвпровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційноїактивності.
Рівень розвитку продуктивних сил держави — один з найважливішихчинників, що впливає на покращення інвестиційного клімату. Оскільки основніджерела інвестицій формуються у виробництві, то велике значення маєзростання ВВП та національного доходу, що спрямовуються на нагромадження.
На жаль, до 1997 р. ми маємо стійке падіння цих показників. Ретроспективнакартина погіршується тим, що наша методика визначення ВВП суттєвовідрізняється від світової, на що вказує шерег вітчизняних і зарубіжнихвчених. Розподіл національного доходу на фонди споживання і нагромадженнята фінансування обігових коштів і основних фондів дає певну помилку увизначенні розміру ресурсів для інвестування, але не такою мірою.
Зрозуміло, що в останні роки структура національного доходу змінювалась нена користь фонду нагромадження і, перш за все, через інфляцію та стагнаціювиробництва.
Згідно з офіційними даними національні нагромадження в 1990—1995 рр.коливались на прийнятному рівні від 26 до 30 %, а інвестиції з врахуваннямструктурних зрушень в запасах — від 26 до 34 %. Але ці нагромадження таінвестиції фактично не були профінансовані в 1992—1995 рр., а черезінфляційні процеси були спожиті.
В 1996—1997 рр. через подолання інфляції картина різко змінилась інаціональні нагромадження та інвестиції в структурі ВВП і національногодоходу набули реального характеру. В 1997 р. за даними Держкомстату освоєно
10,42 млрд. грн. капітальних вкладень, що становить понад 10 % ВВП.
Основними джерелами фінансування були: кошти підприємств і кредити банків —
74 % від обсягу; держбюджету - 8 %; місцевих бюджетів — 5 % .
Важливим чинником, що впливає на інвестиційний клімат, є рівеньрозвитку інвестиційної сфери, особливо активних її елементів — підприємстві організацій будівельного комплексу.
Підприємства мають зношене та морально застаріле обладнання, але припершочерговому їх переозброєнні можуть стати впливовим чинником активізаціїінвестиційних процесів в Україні. Приватизація цієї сфери з залученняміноземних інвестицій також сприятиме цим процесам.
Одним з найважливіших чинників покращення інвестиційного клімату в
Україні є створення адекватного ринковій економіці правового поля, якецілком залежить від політичної волі законодавчої та виконавчої гілок влади.
Так, наприклад, реалізація угоди про вільну торгівлю між Україною та РФдозволила вести торгівлю з Росією без стягування ПДВ, що значно покращилоінвестиційний клімат.
Загальне правове поле інвестиційної діяльності регулюється законами,більшість з яких прийняті ще в 1991 р.
Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає рівність суб'єктівцієї діяльності (вітчизняних та іноземних), гарантії прав власності, правопредставництва, реєстраційний порядок організації діяльності. В законіпередбачені податкові, митні норми регулювання, експортно-імпортні квоти.
Розрахунки між суб'єктами інвестиційної діяльності (резидентами інерезидентами) здійснюються згідно з Законом "Про порядок здійсненнярозрахунків в іноземній валюті" .
В Законі "Про інвестиційну діяльність" зафіксовані державні гарантіїправ інвестора. Передусім передбачено стабільність умов діяльностіінвесторів внаслідок зміни законодавства впродовж 10 років, відшкодуваннязбитків, що спричинили інвестору державні органи та ін. Закон України "Проіноземні інвестиції" (березень 1992 р., його дію припинено 19.03.1996 р.)був визнаний одним з найкращих у країнах колишнього Радянського Союзу щодозаохочення прямих іноземних інвестицій. Він надавав значні гарантії, правата пільги іноземним інвесторам.
Розпорядженням Президента України 20.05.97 р. створено Палатунезалежних експертів з питань іноземних інвестицій. Затверджено переліксуперечок, з якими інвестори можуть звертатись до Палати, в тому числі пронечесну конкуренцію, одностороннє невиконання домовленостей, розголошенняконфіденційної інформації тощо.
Сьогодні статус іноземного інвестора в Україні визначається Законом
"Про режим іноземного інвестування", який був прийнятий в березні 1996 р.
Останні пільги іноземним інвесторам скасовані новою редакцією законів про
ПДВ та оподаткування прибутку, що передбачають оподаткування іноземнихінвестицій на загальних засадах.
Закон "Про банки і банківську діяльність" визначає дозволені банкамвиди операцій, пов'язаних з інвестиційною діяльністю: фінансування реальнихінвестицій за дорученням їх власників або розпорядників, випуск ціннихпаперів, їх придбання та продаж; лізингові, факторингові та довірчіоперації. Законом забороняється діяльність банку як інвестора в виробничійсфері, в законопроекті нової редакції цього закону передбачаються суттєвізміни щодо активізації інвестиційної діяльності банків.
Важливе значення має Указ Президента "Про заходи щодо реформуванняінвестиційної політики в Україні", в якому надавались доручення КМ щодовпровадження в практику нового порядку визначення амортизації, нормамортизаційних відрахувань, віднесення амортизаційних відрахувань навитрати виробництва (обігу), використання прискореної амортизації основнихфондів. Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо стимулюванняінвестиційної діяльності в Україні" зумовлює:
— необхідність приватизації об'єктів незавершеного будівництваодночасно з приватизацією земельних ділянок;
— спрощення системи отримання дозволів на проведення проектно-розвідувальних робіт;
— звільнення компаній, що споруджують об'єкти за рахунок бюджету, відсплати земельного податку.
Постанова передбачає розробку проектів таких законів:
* про звільнення експортерів від сплати податку на прибуток на приріст обсягів експорту;
* про спрощення оподаткування малого підприємництва;
* про дозвіл підприємству відкривати більше одного банківського рахунку;
* про скасування обмеження для інвестфондів та інвесткомпаній щодо володіння майном підприємств;
* про амністію нелегально вивезених з України капіталів;
* про збільшення ліміту участі іноземного капіталу в українській банківській системі
Певну роль в покращенні інвестиційного клімату та в активізаціїінвестиційного процесу відіграють законодавчі акти, що були розглянутіпарламентом в 1998 р., якщо положення, що в них пропонуються, не будутьвилучені і якщо будуть враховані прогресивні пропозиції. Це, зокрема, такізаконопроекти:
— "Про промислово-торговельну палату України". Мета палати —забезпечити представництво і захист інтересів підприємців У відносинах здержавою міжнародними та неурядовими організаціями. Ця палата повинназатверджувати сертифікати товарів, підтверджувати форс-мажорні обставини,вести недержавний реєстр українських підприємств з надійним фінансовимстаном;
"Про націоналізацію майна в Україні", де повинна передбачатись повнакомпенсація вартості втраченого майна та упущеної інвесторами вигоди;
— законодавство з валютного регулювання повинно передбачитиреєстраційний характер одержання кредитів резидентами та звільнення відподатків Грантів, що надходять з-за кордону;
— "Про оцінку майна, майнових прав і про професійну оціночну діяльністьв Україні". Цей законопроект повинен визначати вимоги до оцінювачів майна,затверджувати прогресивну методику його оцінки та порядок державноїреєстрації фірм-оцінювачів;
— "Про управління державним майном", де повинна бути створена системарегулювання казенних підприємств, тобто зі 100 % державною власністю, ікорпоратизованих підприємств, передбачатись створення окремого органу, якийбуде управляти державними активами;
— "Про електронний обіг цінних паперів і систему депозитарію України",де повинен бути передбачений загальний облік всіх акцій, що унеможливитьстворення "пірамід" у фінансових структурах.
Для покращення інвестиційного клімату в Україні конче необхідноприйняти цілу низку законодавчих актів:
— закони "Про Державний банк реконструкції та розвитку", "Про іпотекута іпотечні банки", "Про інвестиційні банки";
— закони про страхування цінних паперів, депозитів юридичних осіб,внесків фізичних осіб, інвестиційних житлових кредитів тощо.
Важливе значення мають також заходи щодо державної підтримки тастимулювання інвестиційної діяльності, що передбачаються урядом.
Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Українівідіграють фондовий ринок, фінансово-кредитна система, залучення іноземногокапіталу, інвестиційна активність населення, структурно-інноваційнаперебудова економіки та інші чинники, що будуть розглянуті в наступнихпідрозділах.
Залучення іноземного капіталу.
Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестуванняекономіки країни. Найважливіші з них:
— прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, втому числі спільних підприємств;
— портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам інерезидентам цінних паперів;
— кредити, позики та Гранти міжнародних фінансових інституцій, країн,державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо.
Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється
Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і регулюється Верховною Радою
України. Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента.
Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій,що безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну:
> Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;
> Національне агентство України по реконструкції і розвитку;
> Державний інвестиційно-кліринговий комітет;
> Палата незалежних експертів з питань інвестицій;
> Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україну;
> Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;
> Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва.
В липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство
України по реконструкції і розвитку, завданням якого є участь в формуваннідержавної політики при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями ізакладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гуманітарної ітехнічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з Положенням про
Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль заефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.
Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координаційна рада зпитань інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання,пов'язані з залученням фінансових і інвестиційних ресурсів в рамкахінвестиційно-клірингових відносин.
Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонуєзгідно з Положенням і є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при
Президентові України, метою якого є запобігання конфліктів між іноземнимиінвесторами і органами виконавчої влади.
Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при
Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню івикористанню іноземних інвестицій.
Рішення про надання державних гарантій при залученні іноземних кредитівприймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України.
Перші спільні підприємства в Україні почали створюватись в 1991 р. Цейпроцес регулюється нормативними актами різної юридичної сили в якихобумовлюється порядок реєстрації іноземних інвестицій, надання або відмінапільг спільним підприємствам, умови розподілу та реінвестування прибутків,їх оподаткування тощо. Загальна сума прямих іноземних інвестицій, Щонадійшли в Україну станом на 1.01.1998 р., складає близько 2,1 млрд. дол.
США. При цьому неможливо визначити, скільки коштів надійшло безпосередньо увиробничі фонди, а скільки — на обладнання офісів та на інші потребипідприємств та їх керівників.
На частку США і Німеччини припадає більше третини прямих інвестицій в
Україну, приблизно 10 % сукупного товарообігу України припадає на цідержави.
Іноземні інвестиції вкладені в 5263 підприємств України, 4117 з яких —спільні. СП володіють двома третинами загальної суми інвестицій. Основнаформа інвестицій це — рухоме і нерухоме майно (65 %),— близько 20 % —безпосередньо — грошові внески.
Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько
70 нормативними актами різного рівня, якими іноземному інвестору доситьважко керуватися в зв'язку з неоднозначністю положень. Крім цього, додіючого Законодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які частозначно погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземнихінвесторів. З метою усунення цих недолік доцільно було б, з одного боку,прийняття нових законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а здругого боку — усунення протиріч та неоднозначних положень в уже діючихзаконодавчих та нормативних актах.
Найсприятливішим для іноземних інвесторів був Закон про іноземніінвестиції, прийнятий ще в 1992 році.
В Законі передбачались такі положення:
— іноземним інвесторам надавались гарантії не погіршення їх фінансовогостану від змін законодавства протягом 10 років;
— підприємства з іноземними інвестиціями звільнялись від сплати податкуна доходи в виробничій сфері протягом 5 років, в торгівлі — протягом 3років, в посередницькій діяльності — протягом 2 років;
— іноземні інвестиції в Україні не підлягали націоналізації;
— в разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор мавправо репатріації свого майна та доходів протягом 6 місяців;
— з іноземними інвесторами могли укладатися концесійні договори нарозробку корисних копалин строком на 99 років.
Діяльність іноземних інвесторів на території України тривалий часрегулювалась Декретом КМУ "Про режим іноземного інвестування та Законом
України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну"
В цих законодавчих актах закріплювались майнові права іноземних інвесторів,додатково передбачені Законом "Про іноземні інвестиції", але відміняласьбільшість пільг.
Більшість державних гарантій збереглася в діючому Законодавстві,зокрема, державні гарантії відносно:
— примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їхпосадових осіб;
— компенсації втрат та відшкодування збитків іноземним інвесторам;
— повернення своїх інвестицій в разі припинення інвестиційноїдіяльності;
— переказу частки прибутку за кордон після сплати податків;
Ці гарантії закріплені в статті 8 Закону України "Про режим іноземногоінвестування", вони захищають права власності іноземного інвестора напротязі 10 років з моменту змін в Законодавстві.
Новою редакцією статті 7 Закону "Про оподаткування прибуткупідприємств" встановлюється податок на прибуток підприємств з іноземнимиінвестиціями на загальних засадах.
Закон «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибуткупідприємств"» визначає постійне представництво нерезидента в Україні тапорядок оподаткування його прибутку. Згідно із статтею 13 цього Закону,всі доходи нерезидентів джерелом походження з України: від головноїдіяльності, портфельних інвестицій в цінні папери, в тому числі відкорпоративних прав оподатковуються за ставкою ЗО%.
Доходи від головної (господарської) діяльності в разі репатріаціїдодатково підлягають оподаткуванню в розмірі 15%.
Суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді страхових внесків,страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, атакож ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15%у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.
Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у виглядівідсотків або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані
(розміщені) нерезидентами за межами території України через уповноваженихагентів-нерезидентів, або відсотків, сплачених нерезидентам за отримані
Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), яківідображаються у державному бюджеті України чи кошторисі Національногобанку України.
Що стосується надання пільг іноземним інвесторам та іншим суб'єктамгосподарювання, то, згідно з чинним законодавством - це прерогатива
Верховної Ради. КМУ має повноваження на встановлення номенклатури товарівкритичного імпорту, ввезення яких на митну територію України звільняєтьсявід ПДВ.
З 1 липня 1997 р. Верховна Рада України внесенням змін до Законів "Прооподаткування прибутку підприємств "та" Про режим іноземного інвестування "скасувала пільговий режим оподаткування діяльності підприємств з іноземнимиінвестиціями.
Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалосязвільнення від податку на прибуток підприємств, які зареєстровані до 1січня 1995 р.., і мають іноземну інвестицію на території України не менше
100 тис.. дол. США. Таких підприємств в Україні приблизно 30% (11 тис..) Іскасування пільг щодо них має принести бюджетові України в 1997 році 615млн. грн.
Законом "Про режим іноземного інвестування" підприємства з іноземнимиінвестиціями звільнялися від обкладання ввізним митом на майно, щоввозилося як внесок у статутний фонд. У 1996 році сума коштів внаслідок діїцієї пільги склала 1 млрд. 190 млн. грн.
На мою думку, скасування пільг щодо іноземних інвесторів погіршитьінвестиційний клімат в Україні, тим паче що для більшості спільнихпідприємств пільгове оподаткування закінчується в поточному (1997) році. Увиробничій сфері пільги по податках на прибуток повинні бути збережені.
Прибуток СП повинен оподатковуватись, але за дещо меншими податковимиставками.
Всі необхідні позитивні зміни для іноземних інвесторів повинні знайтивідображення у проекті Закону «Про внесення змін до Закону України" Прорежим іноземного інвестування "», що розглядається Верховною Радою в 1998 р..
Законодавча база портфельного інвестування шляхом продажу іноземнимінвесторам державних та корпоративних цінних паперів більш-меншвідрегульована.
Фінансові (портфельні) інвестиції можуть надходити в Україну шляхом:придбання іноземним інвестором державних (муніципальних) цінних паперів;акцій, облігацій, деривативів акціонерних товариств та підприємств; часток
(паїв) підприємств, що приватизуються, за міжнародним кон
