Київський Державний Торговельно-Економічний Университет
Доповідь на тему:
"Заходи держави, щодо залучення іноземного капіталу"
Студентки 2 курсу 1 групи
Київ 1999
ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ІНВЕСТИЦІЙ, КЛАСИФІКАЦІЯ
Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів та країни в ціломузначною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій.
Термін "інвестиції" означає вкладення коштів. У більш широкій трактовціінвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого йогозбільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення.
За фінансовим визначенням, ІНВЕСТИЦІЇ - це всі види активів (коштів), щовкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічневизначення інвестицій можна сформулювати таким чином:інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічнепереозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміниоборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасахздебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.
Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різнихформах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються зарізними ознаками.
1. За об'єктами вкладень виділяються реальні та фінансові інвестиції.
Під РЕАЛЬНИМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи -як матеріальні, так і нематеріальні (Іноді вкладення коштів у нематеріальніактиви, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризуються якінноваційні Інвестиції).
Під ФІНАНСОВИМИ Інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансовіактиви, серед яких найбільш значущу частку посідають вкладення коштів уцінні папери.
2. За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непряміінвестиції.
Під ПРЯМИМИ інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів
Інвестором в об'єкти Інвестування.
Під НЕПРЯМИМИ Інвестиціями розуміється інвестування, опосередкованеіншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).
3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгостроковіінвестиції.
Під КОРОТКОСТРОКОВИМИ інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталуна період, не більше одного року.
Під ДОВГОСТРОКОВИМИ інвестиціями розуміють вкладення капіталу на періодбільше одного року.
У практиці великих інвестиційних компаній довгострокові інвестиціїдеталізуються таким чином:а) до 2 років;б) від 2 до 3 років;в) від 3 до 5 років;г) понад 5 років.
4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні
(акціонерні), державні, іноземні та спільні.
5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни та закордоном.
Під ВНУТРІШНІМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єктиінвестування, розміщені в межах даної країни.
Під інвестиціями ЗА КОРДОНОМ (іноземні Інвестиції) розуміють вкладеннякоштів у об'єкти Інвестування, розміщені за межами даної країни.
Під інвестиціями звичайно розуміються довгострокові вкладення капіталу впідприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, всоціальні програми, в охорону навколишнього середовища. Інвестиціївиражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються воб'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якоїформується прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Державніінвестиції можуть здійснюватись і з метою регулювання розвитку економіки.
Основними цінностями інвестицій є:
• рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та іншіматеріальні цінності);
• кошти, цільові банківські внески, кредити, акції та інші цінні папери;
• майнові права, похідні від авторського права - ліцензії, "ноу-хау",досвід та інші інтелектуальні цінності;
•право користування землею та іншими природними ресурсами, а також іншімайнові права.
Головним об'єктом вивчення виступали капітальні вкладення як процес рухувартості, авансованої у розширене відтворення основних фондів. Основнаувага приділялась вивченню структури джерел фінансування капітальнихвкладень, договірним стосункам замовників та підрядників, ролі банків якустанов, що здійснюють фінансування та кредитування капітальних вкладень.
За обсягом та значущістю капітальні вкладення є основною складовою частиноюінвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій.
Головними етапами інвестування є:
• перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процесспрямування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власнеінвестування);
• перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості, щохарактеризує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчоївартості;
• приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту,тобто кінцева мета інвестиційної діяльності.
Початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новийвзаємозв'язок: прибуток - ресурси, тобто процес нагромадження повторюється.
ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичнихосіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правовасистема України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативнихактів, що регулюють інвестиційну діяльність.
Серед них слід насамперед відзначити Закон України "Про інвестиційнудіяльність", Закон України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Продержавну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні", Закон України
"Про цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основуінвестиційної діяльності.
Законодавство визначає, що всі суб'єкти інвестиційної діяльностінезалежно від форм власності та господарюваннямають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійновизначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їхреалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційноїдіяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.
Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:
• новоутворювані та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обіговікошти в усіх галузях народного господарства;
• цінні папери (акції, облігації та ін.);
• цільові грошові внески;
• науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права таправа на інтелектуальну власність.
Аналогічні об'єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона несуперечить законодавству України. Іноземні інвестори мають правоздійснювати інвестування на території України шляхом:
• пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України устворенні підприємств;
• створення підприємств, цілком належних іноземним інвесторам, а такожфіліалів підприємств іноземних юридичних осіб;
• придбання підприємств, будівель, споруд, паїв, акцій, облігацій та іншихцінних паперів, а також іншого майна, яке за законодавством України моженалежати іноземним інвесторам;
• придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами;
• надання позик, кредитів, майна та майнових прав.
Суб'єктами інвестиційної діяльності є:
• інвестори (замовники);
• виконавці робіт (підрядники);
• користувачі об'єктів інвестиційної діяльності;
• постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектноїпродукції;
•юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації,інвестиційні фонди та компанії та ін.);
• громадяни України;
•іноземні юридичні та фізичні особи, держави та міжнародні організації.
Інвесторові надане право володіти, користуватись та розпоряджатисьоб'єктами та результатами інвестиційної діяльності, у тому числіздійснювати торговельні операції та реінвестування. Інвестор може придбатинеобхідне йому майно за цінами та на умовах, що визначаються задомовленістю, без обмежень щодо обсягу та номенклатури, якщо такі угоди несуперечать законодавству України. Інвестор може передати за угодою
(контрактом) свої права щодо інвестицій, їх результатів юридичним тафізичним особам, державним та муніципальним органам.
Учасники інвестиційної діяльності повинні мати у своєму розпорядженніліцензію або сертифікат на право її здійснення.
Інвестиційна діяльність є найважливішою складовою частиноюпідприємницької діяльності компанії (фірми), підприємства.
Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільшефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії (фірми),підприємства на окремих етапах їх розвитку.
У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльністьспрямована на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки:
1. Визначення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм тапроектів. Вирішальна роль у реалізації інвестицій належить галузямінвестиційного комплексу, передусім будівництву. Тому основним завданнямінвестиційної діяльності є визначення шляхів розвитку цих галузей.
Розвинений інвестиційний комплекс дозволяє забезпечувати стійкі темпизростання народного господарства, запроваджувати найновітніші досягненнятехнічного прогресу, реалізовувати великі соціально-економічні завдання.
2. Забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства.
Стратегія розвитку будь-якого підприємства від моменту їх створенняпередбачає постійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягіврезультатів підприємницької діяльності, а також галузевої, асортиментної тарегіональної диверсифікації цієї діяльності. Це економічне зростаннязабезпечується насамперед за рахунок інвестиційної діяльності, у процесіякої реалізуються довгострокові стратегічні цілі підприємства.
3. Забезпечення максимізації доходів від інвестиційної діяльності,
Прибуток є основним показником, що характеризує результати не тількиінвестиційної, але й усієї підприємницької діяльності підприємства.
4. Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків. Сучасне ринковесередовище немислиме без ризику. За певних несприятливих умов ці ризикиможуть викликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу відінвестицій, але й частини інвестованого капіталу. Ці обставини зумовлюютьнеобхідність пошуку шляхів та способів зниження ризику при реалізаціїінвестиційних проектів.
5. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства упроцесі здійснення інвестиційної діяльності.
Усі перелічені завдання інвестиційної діяльності тісно взаємопов'язаніта взаємозумовлені.Забезпечення високих темпів розвитку підприємства можебути досягнуте за рахунок добору високоприбуткових інвестиційних проектів,та за рахунок прискорення реалізації інвестиційних програм, передбачених натому чи іншому етапі її розвитку. У свою чергу максимізація прибутку.
Мінімізація інвестиційних ризиків є одночасно найважливішою умовоюзабезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії у процесіздійснення інвестиційної діяльності.
Виходячи з цього, серед розглянутих завдань інвестиційної діяльностіпріоритетною є не максимізація доходу (прибутку) від інвестиційноїдіяльності, а забезпечення високих темпів економічного розвитку компаній
(фірм) та підприємств при достатній їхній фінансовій стійкості.
Створення сприятливого інвестиційного клімату
Інвестиційний клімат держави — це сукупність політичних, правових,економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційнійдіяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційнийклімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків.
Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційніможливості впродовж всього періоду трансформації економіки, українськадержава намагається створити сприятливі рамкові умови для розвиткуінвестиційної сфери. Здійснено перехід до управління інвестиціями на базіринкових відносин. Формується багатосекторна система капітальногобудівництва. Ліквідовані будівельні міністерства. Розукрупнені таприватизуються будівельні організації. У макроекономічній політиці наголосробиться на створенні передумов зростання інвестицій — послабленняінфляції, забезпечення оптимальних процентів за депозитами і вкладеннями,зниження відсоткових ставок за кредитами, скорочення заборгованості тазростання споживчого попиту населення.
|Е|Рівень розвитку|Стан та структура виробництва |
|-|продуктивних | |
|
