МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

Р Е Ф Е Р А Т

на тему: Інвестиційна діяльність підприємства з дисципліни "Основи бібліографії"

Виконала: студенткагрупи АУ-11з

Щербакова
О.Е.____________________

________< br>"__"_______ 2000р.

Науковий керівник:

Ржевцева Н.Л. _____________________

_________

"__"______ 2000р.

Севастополь 2000

ЗМІСТ

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... 4

1 Інвестиції та їх місце в економічній системі ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... .... ... ... ... .6

2 Види інвестиційної діяльності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... .... ... ... ... .8

2.1 Види зовнішніх інвестицій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... .... ... ... ... ... ... .8

2.1.1 Статутний капітал ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .. 8

2.1.2 Емісія цінних паперів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .... ... ... ... ... ... .. 8

2.1.3 Емісія облігацій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 9

2.1.4 Комерційний кредит ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... 9

2.1.5 Кредит ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10

2.1.6 Лізинг ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 12

2.2 Самофінансування ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 14

2.2.1 Фонд накопичення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 15

2.2.2 Амортизаційні відрахування ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... .15

2.2.3 Резервний фонд ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 16

Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... .... ... 17

Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .18
Додаток А Структура інвестицій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 19

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ І УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КМУ - Кабінет Міністрів України

% - відсоток

т. д. - так далі

т. п. - тощо

ВСТУП

Характерними рисами ринкової економіки є динамічністьекономічного середовища, постійна зміна зовнішніх факторів, що визначаютьполітику підприємства, зміна конкурентних цін на продукцію, коливаннякурсів валют, інфляційне знецінення коштів господарюючогосуб'єкта, поява конкурентів, що надають продукцію ідентичну абоперевершує за якістю продукцію. Для підтримки конкурентоспроможностіпідприємства і його частки ринку збуту, підприємству необхідно постійнопроводити реконструкцію виробничих потужностей, оновлення наявноїматеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробничоїдіяльності, освоєння нових видів діяльності.

Для проведення реконструкції старого та купівлі нового обладнанняпідприємству необхідно велике вкладення грошей, що підприємству, частішеза все, недоступно через відсутність вільних грошових коштів. Длязалучення необхідних коштів підприємство має проводити агресивнуінвестиційну політику.

Інвестиційна діяльність в тій чи іншій мірі властива будь-якомупідприємству. При великому виборі видів інвестицій "додаток А" підприємствопостійно стикається із завданням вибору інвестиційного рішення. Прийняттяінвестиційного рішення неможливе без врахування наступних факторів: видінвестиції, вартість інвестиційного проекту, множинність доступнихпроектів, обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування,ризик, пов'язаний з прийняттям того чи іншого рішення і т.д.

Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамкахтого чи іншого напрямку різна. Так, якщо мова йде про заміщеннянаявних виробничих потужностей, рішення може бути прийнято достатньобезболісно, оскільки керівництво підприємства ясно уявляє собі, уякому обсязі і з якими характеристиками необхідні нові основнікошти. Завдання ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, пов'язані зрозширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідноврахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми наринку товарів, доступність додаткових обсягів матеріальних, трудових іфінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків та інші

В умовах ринкової економіки можливостей для інвестуваннябагато. Однак дуже важливим є фактор ризику. Інвестиційна діяльністьзавжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої можезначно варіювати. Так, у момент придбання нових основних засобівніколи не можна точно передбачити економічний ефект від цієї операції.
Тому нерідко рішення приймаються на основі інтуїтивно.

В Україні, за причини невизначеності і заплутаність законіврегулюють інвестиційну діяльність підприємства, можливість іреальність інвестицій в реальний сектор економіки сильно обмежена, хоча ісвітовою практикою розроблено цілий ряд інвестиційних коштів підприємства.

1 ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЇХ МІСЦЕ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу в різні сфериекономіки з метою його збереження і збільшення. Розрізняють реальні
(капіталообразующіе) інвестиції - вкладення у створення нових, реконструкціюабо технічне переозброєння існуючих підприємств, виробництв іфінансові (портфельні) вкладення в покупку акцій і цінних паперівдержави, інших підприємств, інвестиційних фондів. У першому випадкупідприємство інвестор, що вкладає кошти, збільшує свійвиробничий капітал - основні виробничі фонди та необхіднідля їх функціонування обігові кошти. У другому випадку інвесторзбільшує свій фінансовий капітал, отримуючи дивіденди - доход на цінніпаперу. Вкладення коштів у створення виробництв при цьомуздійснюють інші підприємства та організації, що випустили акції длязалучення фінансових коштів на їх здійснення інвестиційних проектів.

Іншими формами інвестування є: придбання земельнихділянок, майнових прав (оцінюваних грошовим еквівалентом), ліцензійна передачу прав промислової власності, секретів виробництва,патентів на винаходи, свідоцтв на нові технології, корисні моделіі промислові зразки, товарні знаки, фірмові найменування, сертифікатина продукцію і технологію виробництва, права землекористування і т. п.

Інвестиції, що вкладаються в створення нових і відтвореннядіючих основних фондів без вкладень в потребу оборотні кошти,мають форму капітальних вкладень. Капітальні вкладення становлятьпереважну частину всіх засобів, що забезпечують просте і розширеневідтворення основних фондів. До них належать усі капітальні витрати наприріст і відшкодування зносу основних фондів, включаючи витрати на капітальнийремонт і модернізацію основних фондів.

Всі джерела інвестицій поділяються на власні (внутрішні) ізовнішні.

До власних джерел інвестицій відносяться:

- власні фінансові кошти, які формуються в результатінарахування амортизації на діючий основний капітал, відрахувань відприбутку на потреби інвестування, сум, виплачених страховими компаніями іустановами у вигляді відшкодування збитків від стихійних і інших лих, і т.п.;

- інші види активів (основні фонди, земельні ділянки, промисловавласність у вигляді патентів, програмних продуктів, торгових марок і т.п.);залучені кошти в результаті випуску підприємством та продажу акцій;

- кошти, що виділяються вищестоящими холдинговими та акціонернимикомпаніями, промислово-фінансовими групами на безповоротній основі;

- благодійні та інші аналогічні внески.

До зовнішніх джерел інвестицій відносяться:

- асигнування з державного, регіональних та місцевих бюджетів,різних фондів підтримки підприємництва, надані набезоплатній основі;

- іноземні інвестиції, надані у формі фінансової абоіншого матеріального і нематеріального участі в статутному капіталіспільних підприємств, а також у формі прямих вкладень (у грошовій формі)міжнародних організацій і фінансових інститутів, держав, підприємствта організацій різних форм власності та приватних осіб;

- різні форми позикових коштів, у тому числі кредити,що надаються державою і фондами підтримки підприємництва наповоротній основі (у тому числі на пільгових умовах), кредити банків іінших інституційних інвесторів (інвестиційних фондів і компаній,страхових товариств, пенсійних фондів), інших підприємств, векселі та іншікошти.

Якщо ж розглядати інвестиції у розрізі їх відношення до економікивзагалі, то можна помітити, що інвестиційна діяльність (банківськікредити, ввезення в Україну грошових засобів і устаткування, лізинг, випускакцій і т.д.) займає абсолютне лідерство на ринку рухугрошових коштів і впливає на абсолютну більшість показників,визначають економічний розвиток держави в цілому

2 ВИДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Види зовнішніх інвестицій

2.1.1 Статутний капітал

Формування статутного капіталу залежить від організаційно-правовоїформи підприємства. У товариствах з обмеженою відповідальністю статутнийкапітал формується за рахунок внесків засновників.
Статутний капітал акціонерного товариства складається з номінальноївартості акцій товариства, придбаних акціонерами. Номінальна вартістьвсіх звичайних акцій товариства повинна бути однаковою. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства,що гарантує інтереси його кредиторів.

В оплату статутного капіталу можуть надходити: грошові кошти;майнові внески; майнові права; цінні папери; кошти вдо іноземців валюті для акціонерних товариств, що створюються за участюіноземного капіталу.

З досвіду зарубіжних країн, а також за наявним досвіду нашої країнивеликий розмір статутного капіталу позитивно впливає на інвестиції. Теє інвестор з більшою впевненістю вкладає свої кошти вінвестиційний проект, тому що у підприємства в яку він вкладаєкошти є можливість відшкодувати йому збитки, у разі провалу абонезадовільного результату реалізації інвестиційного проекту. У цьомуразі статутний капітал відіграє роль гаранта надійності підприємства.

2.1.2 Емісія цінних паперів

Емісія цінних паперів дозволяє залучити додаткові кошти дляфінансування інвестиційного проекту.

У залежності від потреб акціонерного товариства можна говорити провидах, або типах емісії, спрямованих на їх задоволення:

- для збільшення статутного капіталу емітента;для зміни структури його акціонерного капіталу;для мобілізації ресурсів на інвестиції чи поповнення обігових коштів;для погашення кредиторської заборгованості емітента.

Зазначені типи емісії є найбільш загальними і схематичними. Напрактиці найчастіше реалізуються їх комбінації, оскільки зазвичай треба вирішитидекілька завдань, наприклад мобілізувати кошти, змінити структуруакціонерного капіталу, і частково погасити кредиторську заборгованість.

2.1.3 Емісія облігацій

Суспільство має право відповідно до його статуту розміщувати облігаціїта інші цінні папери, передбачені правовими актами України про цінніпаперах.

При розміщенні облігацій підприємство отримує фінансовий кредит,необхідний для подальшого розвитку.

2.1.4 Комерційний кредит

Комерційний кредит можна охарактеризувати як кредит, що надаєтьсяу товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу запродані товари. Він надається під зобов'язання боржника
(покупця) погасити у визначений термін як суму основного боргу, так інараховуються відсотки.

Застосування комерційного кредиту вимагає наявності у виробникадостатнього резервного капіталу на випадок уповільнення надходжень відборжників.

Виділяють п'ять основних способів надання комерційного кредиту:вексельний спосіб;відкритий рахунок;знижка за умови оплати у визначений термін;сезонний кредит;консигнація.

2.1.5 Кредит

Кредит в економіці країни, виконує певні функції:полегшує перерозподіл капіталів між галузями господарства і тим самимсприяє утворенню середньої норми прибутку;стимулює ефективність праці;розширює ринок збуту товарів;прискорює процес реалізації товарів і отримання прибутку;є потужним знаряддям централізації капіталу;прискорює процес нагромадження і концентрації капіталу;забезпечує скорочення витрат обігу:

- пов'язаних з обігом грошей;

- пов'язаних з обігом товарів.

У підприємств усіх форм власності все частіше виникає потребазалучення позикових коштів для здійснення своєї діяльності іотримання прибутку. Найбільш поширеною формою залучення коштівє отримання банківської позики але кредитним договором.

Кредит - надання грошей або товарів в борг, як правило, зсплатою відсотків; вартісна економічна категорія, невід'ємнийелемент товарно-грошових відносин. Виникнення кредиту пов'язанобезпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять одинодному як власники, готові вступити в економічні відносини.

Можливість виникнення і розвитку кредиту пов'язані з кругообігом іоборотом капіталу. У процесі руху основного і оборотного капіталувідбувається вивільнення ресурсів. Засоби праці використовуються в процесівиробництва тривалий час, їх вартість переноситься на вартістьготової продукції частинами. Поступові відновлення вартості основногокапіталу в грошовій формі приводить до того, що вивільняються грошовікошти осідають на рахунках підприємств. Разом з тим на іншому полюсівиникає потреба в заміні зношених засобів труда і доситьвеликих одноразових витратах. Аналогічні по своєму характеру процесивідбуваються і в русі оборотного капіталу. Більше того, тут коливання вкругообігу й обороті виявляють себе більш різноманітно. Так, в силусезонності виробництва, нерівномірного постачання і іншого відбуваєтьсянеспівпадання часу виробництва та реалізації продукції. У одних суб'єктівз'являється тимчасовий надлишок коштів, у інших - їх нестача. Це створюєможливість виникнення кредитних відносин, тобто кредит дозволяєвідносне протиріччя між тимчасовим осіданням коштів інеобхідністю, їх використання в господарстві.
Місце і роль кредиту в економічній системі суспільства визначаються такожнасамперед виконуваними ним функціями як загального, так і селективногохарактеру.

Функції кредиту:

Пере розподільна функція

В умовах ринкової економіки ринок позикових капіталів виступає вяк своєрідний насоса, що відкачує тимчасово вільні фінансовіресурси з одних сфер господарської діяльності та направляє їх уінші, що забезпечують, зокрема, більш високий прибуток. Орієнтуючись надиференційований її рівень в різних галузях або регіонах, кредитвиступає в ролі стихійного макрорегулятора економіки, забезпечуючи.задоволення потреб динамічно розвиваються об'єктів програмикапіталу в додаткових фінансових ресурсах.

Прискорення концентрації капіталу

Процес концентрації капіталу є необхідною умовоюстабільності розвитку економіки і пріоритетною метою будь-якого суб'єктагосподарювання. Реальну допомогу в рішенні цієї задачі надають позиковізасоби, що дозволяють істотно розширити масштаб виробництва (або іншоїгосподарської операції) і, таким чином, забезпечити додаткову масуприбутку. Навіть з урахуванням необхідності виділення частини її для розрахунку зкредитором залучення кредитних ресурсів більш виправдане, ніж орієнтаціявиключно на власні кошти.

Прискорення науково-технічного прогресу

У післявоєнні роки науково-технічний прогрес став визначальнимфактором економічного розвитку будь-якої держави і окремого суб'єктагосподарювання. Найбільш наочно роль кредиту в його прискоренні може бутивідслідковано на прикладі процесу фінансування діяльності науково -технічних організацій, специфікою яких завжди був більший, ніж уінших галузях, тимчасової розрив між первинним вкладенням капіталу іреалізацією готової продукції. Саме тому нормальне функціонуваннябільшості наукових центрів (за винятком що знаходяться на бюджетномуфінансуванні) немислиме без використання кредитних ресурсів. Настільки жнеобхідний кредит і для здійснення інноваційних процесів в формібезпосереднього впровадження у виробництво наукових розробок і технологій,витрати на які спочатку фінансуються підприємствами, в тому числі іза рахунок цільових середньо - і довгострокових позик банку.

Отже, кредит - це економічні відносини, що виникають міжкредитором і позичальником з приводу вартості, передавався у тимчасовекористування.

В умовах ринкової економіки кредит виконує такі функції:акумуляція тимчасово вільних грошових коштів;перерозподіл грошових коштів на умовах їх подальшого повернення;створення кредитних знарядь обігу (банкнот і казначейських квитків) ікредитних операцій;регулювання об'єму сукупного грошового обороту.

Кредит є основним інструментом інвестування грошей упідприємство.

2.1.6 Лізинг

Лізинг - форма кредитно-фінансових відносин, яка полягає в довгостроковійоренді промисловими, транспортними та іншими підприємствами машин іобладнання або у підприємств, що виробляють їх, або у спеціальностворюваних лізингових компанії. У лізинговій операції крім зазначенихсторін беруть участь також страхові компанії, комерційні або інвестиційнібанки, здатні мобілізувати необхідні для цього грошові кошти вфінансування операцій.

В умовах дефіциту фінансових коштів, що спрямовуються на інвестиційнімети, важливим засобом активізації інвестиційної діяльності єлізинг.

Причиною широкого розповсюдження лізингу є ряд йогопереваг у порівнянні з іншими формами інвестування. Основними з нихє:інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижуєризик не повернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються прававласності на передане майно;лізинг передбачає 100-відсоткове кредитування і не вимагає негайногопочатку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювативиробничі фонди, здобувати дороге майно;часто підприємству простіше отримати майно по лізингу, ніж позику на йогопридбання, оскільки лізингове майно виступає в якості застави;лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надаєможливість обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаємноюдомовленістю сторін лізингові платежі можуть здійснюватися післяодержання виторгу від реалізації товарів, вироблених на взятому в кредитобладнанні. Ставки платежів можуть бути фіксованими і плаваючими;для лізингоотримувача зменшується ризик морального і фізичного зносу істаріння майна, так як майно не купується у власність,а береться в тимчасове користування; так як платежі по лізингу не прив'язанідо норм амортизації, то при лізингових відносинах лізингоотримувач маєсправу з прискореною амортизацією майна;лізингове майно не значиться у лізингоодержувача на балансі, що незбільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно;лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість)лізингоотримувача і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;виробник отримує додаткові можливості збуту продукції, тому щообмежене фінансування інвестицій часто не дозволяє підприємствамсвоєчасно оновлювати технологічну систему.

За наявності у підприємства альтернативи - узяти кредит на купівлюустаткування або придбати це обладнання на певний час задоговором лізингу - її вибір необхідно здійснювати на основі результатівфінансового аналізу.

2.2 Самофінансування

Самофінансування - обов'язкова умова успішної господарськоїдіяльності підприємств в умовах ринкової економіки. Цей принципбазується на повній окупності витрат по виробництву продукції іпоширенню виробничо - технічної бази підприємства, він означає, щокожне підприємство покриває свої поточні і капітальні витрати за рахуноквласних джерел.

Зміст інвестування коштів у виробництво продукції полягає водержанні чистого доходу, і якщо виторг перевищує собівартість, топідприємство одержує його у вигляді прибутку. Прибуток і амортизаційнівідрахування є результатом кругообігу коштів, вкладених увиробництво, і відносяться до власних фінансових ресурсів підприємства,якими вони розпоряджаються самостійно. Оптимальне використанняамортизаційних відрахувань і прибутку по цільовому призначенню дозволяєвідновити виробництво продукції на розширеній основі.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства - це багатоцільовийджерело фінансування його потреб, але основні напрямки їївикористання можна визначити як накопичення і споживання. Пропорціїрозподілу прибутку на нагромадження і споживання визначають перспективирозвитку підприємства.

Амортизаційні відрахування і частина прибутку, що спрямовується нанагромадження, складають грошові ресурси підприємства, використовувані на йоговиробничий і науково - технічний розвиток, формування фінансовихактивів - придбання цінних паперів, внески в статутний капітал іншихпідприємств і т.п. Інша частина прибутку, використовувана на нагромадження,направляється на соціальний розвиток підприємства. Частина прибутку використовуєтьсяна споживання, в результаті чого виникають фінансові відносини міжпідприємством і особами, як зайнятими, так і не зайнятими на підприємстві.

У сучасних умовах господарювання розподіл і використанняамортизаційних відрахувань і прибутку на підприємствах не завждисупроводжується створенням відособлених грошових фондів. Амортизаційний фонд як такий не формується, а вирішення питання про розподіл прибутку вфонди спеціального призначення залишено в компетенції підприємства, але цене змінює сутності розподільних процесів, що відбивають використанняфінансових ресурсів підприємства.

Оскільки фінанси підприємства як відносини є частиноюекономічних відносин, що виникають у процесі господарської діяльності,принципи їхньої організації визначаються основами господарської діяльностіпідприємств. Виходячи їх цього, принципи організації фінансів можнасформулювати в такий спосіб: самостійність в області фінансовоїдіяльності, самофінансування, зацікавленість у результатах фінансово --господарської діяльності, відповідальність за її результати, контроль зафінансово - господарською діяльністю підприємства.

Цільові фонди, зазвичай створюються підприємством з нерозподіленогочистого прибутку.

2.2.1 Фонд накопичення

Цей фонд являє собою джерело коштів господарюючого суб'єкта,акумулює прибуток і інші джерела для створення нового майна,придбання основних фондів, оборотних коштів і т.п. Фонд накопиченняпоказує зростання майнового стану господарюючого суб'єкта,збільшення власних його коштів. Разом з тим операції з придбання тастворенню нового майна господарюючого суб'єкта не зачіпають фонднакопичення.

2. Амортизаційні відрахування

Призначення амортизаційних відрахувань - забезпечувати відтворенняосновних виробничих фондів і нематеріальних активів.

Амортизаційні відрахування є стійким джерелом фінансовихресурсів. Амортизаційні відрахування провадяться тільки до повногоперенесення балансової вартості фондів на собівартість продукції (робіт,послуг) і витрати обігу. Амортизаційні відрахування можуть нараховуватисярівномірним або прискореними методами.

2.2.3 Резервний фонд

Резервний фонд створюється господарюючими суб'єктами на випадокприпинення їх діяльності для покриття кредиторської заборгованості.
Утворення резервного фонду є обов'язковим для акціонерноготовариства, кооперативу, підприємства з іноземними інвестиціями. Відрахуванняв резервний фонд і інші аналогічні за призначенням фонди проводяться додосягнення розмірів цих фондів, встановлених установчими документами.

Фонд споживання є джерелом засобів господарюючого суб'єкта,зарезервований для здійснення заходів з соціального розвитку
(крім капітальних вкладень) і матеріального заохочення колективу.

ВИСНОВОК

Структура джерел інвестування характеризується наступнимиданими: на частку власних джерел інвестування припадає майже 20%всіх направляються коштів, частка кредитів банків у загальній сумі інвестиційстановить 30%. Частка бюджетних коштів приблизно 10% і має постійнутенденцію до зниження. Решта 40% представляють собою різні формилізингу.

Основним джерелом інвестування у складі внутрішніх засобівє амортизація. Її частка перевищує 70%.

У зв'язку з наявністю інфляційних процесів і відставанням данихбалансового обліку вартості основних фондів від їх реальної ринковоївартості, відставанням переоцінки основних фондів від темпів інфляції, атакож у зв'язку із значним ступенем зносу основних фондів нараховуєтьсяамортизації далеко не достатньо навіть для простого відтворення. Томуодним із засобів підвищення інвестиційної активності підприємств єприскорена амортизація основних фондів.

В умовах дефіциту припливу зовнішніх фінансових коштів, що спрямовуютьсяна інвестиційні цілі, важливим засобом активізації зовнішньої інвестиційноїдіяльності є лізинг. В даний час у зв'язку із законодавчимобмеженням пільг для підприємств з іноземними інвестиціями лізингнабуває дуже широкого розмаху.

З іншого боку через нерозвиненою законодавчої бази України іручним управлінням економікою з боку Кабміну, а також надмірногофіскального тиску на реальний сектор економіки, Україна не можерозраховувати найближчим часом на зростання інвестицій в її економіку.

Посібник/За ред

1. Іллінська Е.М. Інвестиційна діяльність. - С-Пб.: Фінанси і статистика 1997. - 288 с.
2. Ковалева А.М. Фінанси. - М.: Фонд "Правова культура", 1996. - 313 с.
3. Когут А.Є. Управління інвестиційною діяльністю підприємства. - М.:
Перспектива, 1997. - 237 с.
4. Котова Н.М. Інвестиційна діяльність фірми. - М.: Перспектива, 1996.
- 191 с.

ДОДАТОК А

Рисунок А.1 - Структура інвестицій
-----------------------

Наука і наукове обслуговування

Підготовка та перепідготовка персоналу

Створення соціальної інфраструктури

Створення товароматеріальних запасів і резервів

Створення виробничої інфраструктури

Розширення або модернізація виробництва

Інвестиції