Зміст
Введення 2
1. Сутність фондового ринку 3
1. Поняття фондового ринку, його структура та види 3
1.2. Поняття цінних паперів 5
1.3. Види професійної діяльності на фондовому ринку 5
1.4. Первинний і вторинний фондові ринки 7
1.5. Біржовий ринок 8
1.6. Технології торгівлі, що застосовуються на первинному івторинному ринках цінних паперів 9
2. Ф'ючерсні контракти як фінансовий інструмент фондового ринку
11
2.1. Фінансовий ф'ючерсний контракт 11
2.2. Визначення ф'ючерсу і ф'ючерсні угоди 11
2.3. Операції з ф'ючерсами. Структура ф'ючерсного ринку 12
2.4. Угода метелика. Хеджування 14
2.5.Разновідності ф'ючерсних контрактів та їх поняття 15
2.5.1.Фінансовие ф'ючерси з конкретною базою 15
2.5.2. Фінансові ф'ючерси з абстрактною базою 16
3. Векселі як фінансові інструменти фондового ринку 16
3.1. Види векселів 16
3.2. Протест векселя. Наслідки протесту 17
3.3. Операції банку з векселем. Облік векселів. Вексельні кредити 18
3.4. Реквізит, властивий переказним векселем. Значення вексельногозвернення 19
4. Опціони як фінансові інструменти фондового ринку 19
4.1. Визначення опціону, різновиди опціонів, цілі учасників контракту
19
4.2. Операції з опціонами 20
4.3. Опціони "колл" і "пут" 21
4.4. Заставні вимоги 21
4.5. Можливі опціонні стратегії 22
5. Сертифікати як фінансові інструменти фондового ринку 22
5.1. Сертифікат як письмове свідоцтво 22
5.2. Термін обігу 23
5.3. Обмеження на звернення 24
5.4. Оподаткування. Оплата сертифіката 24
Висновок 25
Список літератури 26
Додаток 1 27
Введення
У цій роботі будуть розглянуті різні варіанти механізмівздійснення операцій на фондовому ринку. Мета курсової роботи полягає в тому,щоб дослідити застосування основних інструментів фондового ринку, якнеобхідних засобів здійснення угод між продавцем і покупцемтовару.
Безсумнівно, серед інструментів фондового ринку складно виявити пріоритетніі мають потребу в більш повної характеристиці, кожен вид відіграє важливезначення в економіці, але, не маючи можливості докладно розглянути кожнурізновид, у своїй роботі я приділю увагу головним чином видами іхарактеристиками таких інструментів фондового ринку, як ф'ючерсніконтракти, векселя, опціони та сертифікати.
Перший розділ курсової роботи присвячена теоретичним аспектам діяльностіфондових ринків. У ній дані: поняття фондового ринку, структура та видифондових ринків, характеристика товаров беруть участь в угодах,характеристика діяльності учасників торгів. Особливу увагу приділенотехнології торгівлі цінними паперами на фондом ринку.
Другий розділ присвячено теорії і практиці використання ф'ючерснихконтрактів у торгах на фондовій біржі. У ній даються: поняття, визначення,різновиди ф'ючерсних контрактів і ф'ючерсних угод. Розглянутоосновні операції і технології роботи ф'ючерсних контрактів.
Третя глава присвячена теорії та практики використання векселів. У данійчолі описані види боргових грошових зобов'язань, а також практичніаспекти їх застосування.
Четверта і п'ята глави присвячені технології роботи опціонів ісертифікатів на фондовій біржі. У цих розділах дані короткі теоретичнівідомості, а також основні види та умови здійснення операцій з опціонамита сертифікатами.
1. Сутність фондового ринку
1.1. Поняття фондового ринку, його структура та види
Фондовий ринок - це інститут або механізм, що зводить разомпокупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) фондовихцінностей, тобто цінних паперів.
Поняття фондового ринку і ринку цінних паперів збігаються. Згідновизначенням, товаром, що звертається на даному ринку, є цінніпапери, які, у свою чергу, визначають склад учасників даногоринку, його місце розташування, порядок функціонування, правила регулюванняі т.п.
Слід зазначити, що практично всі ринки знаходять відображення вінструментах ринку цінних паперів. Так, наприклад, ринок знову виробленоїпродукції та послуг представлений коносамента, товарними ф'ючерсами іопціонами, комерційними векселями, ринок землі і природних ресурсів --заставними листами, акціями, облігаціями, забезпеченням яких є земельні ресурси і т.д. (див. додаток, схема 1).
Ринок цінних паперів співвідноситься з такими видами ринків, як риноккапіталів, грошовий ринок, фінансовий ринок; традиційно цих ринкахпредставлено рух грошових ресурсів.
У прийнятій у вітчизняній і міжнародній практиці термінології:
ФІНАНСОВИЙ РИНОК = ГРОШОВИЙ РИНОК + РИНОК КАПІТАЛІВ
На грошовому ринку здійснюється рух короткострокових ( до 1 року) накопичень, на ринку капіталів - середньо-і довгострокових накопичень
(понад 1 року).
Фондовий ринок є сегментом як грошового ринку, так і ринкукапіталів, які також включають рух прямих і банківських кредитів,перерозподіл грошових ресурсів через страхову галузь,внутріфірмові кредити і так далі (див. схему, наведену нижче).
У ринковій економіці ринок цінних паперів є основним механізмомперерозподілу грошових накопичень. Фондовий ринок створює ринковиймеханізм вільного, хоч і регульованого, переливу капіталів у найбільш ефективні галузі господарювання (див. схему).
перерозподільні
Споживачі механізм Постачальник
грошових Бюджет Ринок Банківська система інвестицій грошових цінних паперів (прямий накопичень кредит)
Структура фондового ринку.
Будь-який фондовий ринок складається з наступних компонентів:
* суб'єкти ринку;
* власне ринок (біржовий, позабіржовий фондові ринки);
* органи державного регулювання та нагляду (Комісія з ціннихпаперів, Центральний банк, Мінфін і т.д.);
* саморегулівні організації (об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів, які виконують певні регулюючі функції,наприклад, НАСД (США) тощо);
* інфраструктура ринку: а) правова, б) інформаційна (фінансова преса, системи фондових показниківі т.д.), в) депозитарна і розрахунково-клірингова мережа (для державних іприватних паперів часто існують роздільні депозитарно-кліринговісистеми), г) реєстраційна мережу.
Суб'єктами ринку цінних паперів є:
1) емітенти - держава в особі уповноважених нею органів,юридичні особи та громадяни, які залучають на основі випуску цінних паперівнеобхідні їм грошові кошти і виконують від свого іменіпередбачені в цінних паперах зобов'язання;
2) інвестори (або їх представники, які не є професійнимиучасниками ринку цінних паперів) - громадяни або юридичні особи,що купують цінні папери у власність, повне господарське віданняабо оперативне управління з метою здійснення засвідчених цимицінними паперами майнових прав (населення, промислові підприємства,інституційні інвестори - інвестиційні фонди, страхові компанії таін);
3) професійні учасники ринку цінних паперів - юридичні особи та громадяни, які здійснюють види діяльності, визнаною професійною на ринку цінних паперів (дилерська, брокерська та інші види діяльності). < p> Існують 3 моделі фондового ринку в залежності від банківського абонебанківського характеру фінансових посередників:
1) Небанківська модель (США) - в якості посередників виступають небанківські компанії по цінних паперах.
2) Банківська модель (Німеччина) - посередниками виступають банки.
3) Змішана модель (Японія ) - посередниками є як банки, так і небанківські компанії.
Види фондових ринків.
Будь-який фондовий ринок поділяється на первинний і вторинний. Первиннийринок об'єднує фазу конструювання нового випуску цінних паперів та їхпервинне розміщення.
Вторинний ринок - це ринок, на якому звертаються ранішеемітовані на первинному ринку цінні папери. У свою чергу вториннийфондовий ринок поділяється на організований і неорганізованийринки.
Крім того, фондові ринки можна класифікувати за іншимикритеріями: за територіальним принципом (міжнародні, національні тарегіональні ринки), за видами цінних паперів (ринок акцій і т.п.), повидами операцій (касовий ринок, форвардний ринок і т.д.), за емітентам
(ринок цінних паперів підприємств, ринок державних цінних паперів ітощо), за термінами (ринок коротко-, середньо-, довготермінових та безстроковихцінних паперів), за галузевим та іншими критеріями.
1.2. Поняття цінних паперів.
Цінні папери є товаром, який звертається на фондовомуринку. Тому перш, ніж перейти до розгляду особливостейпобудови та функціонування фондового ринку, необхідно розглянути,що містить у собі поняття цінного паперу і які документи можутьобертатися на ринку цінних паперів.
Отже, цінні папери - це права на ресурси, які відповідають наступнимвимогам: обертаністю, доступність для цивільного обігу,стандартність і серійність, документальність, регулювання івизнання державою, ринковість, ліквідність, ризик.
У світовій практиці існують різні підходи до визначення ціннихпаперів: різні переліки цінних паперів, що включаються в це поняття; різніпідходи до змісту економічних відносин, які виражають цінніпаперу і т.п.
У Російській Федерації, відповідно до Положення про випуск та обігцінних паперів і фондових бірж в Україні від 28.12.1991г., цінні папери - цегрошовий документ, що засвідчує майнове право чи відношення позикивласника документа по відношенню до особи, випустила такий документ.
Цінні папери можуть існувати в формі відокремлених документів абозаписів на рахунках.
1.3. Види професійної діяльності на фондовому ринку.
Професійна діяльність - це спеціалізована діяльністьна фондовому ринку з перерозподілу грошових ресурсів на основіцінних паперів, з організаційно-технічного та інформаційногообслуговування випуску з обігу цінних паперів.
Професійна діяльність на фондовому ринку поділяється нанаступні види:
* Перерозподіл грошових ресурсів і фінансове посередництво --брокерська діяльність, дилерська діяльність, діяльність зорганізації торгівлі цінними паперами.
* Організаційно-технічне обслуговування операцій з цінними паперами
- депозитарна діяльність,
- консультаційна діяльність,
- діяльність з ведення та зберігання реєстру акціонерів,
- розрахунково-клірингову діяльність по цінних паперах,
- розрахунково-клірингова діяльність за грошовими коштами (у зв'язку зопераціями з цінними паперами).
На підставі Указу Президента РФ від 4.11.1994г. "Про заходи щододержавного регулювання ринку цінних паперів в Російській
Федерації "та проекту закону" Про ринок цінних паперів "можна дати наступнівизначення кожного виду діяльності та вказати основні типипрофесійних учасників, які їй відповідають.
Брокерської діяльністю визнається здійснення операцій з ціннимипаперами на основі договорів комісії та доручення (фінансовий брокер).
Дилерська діяльність визнається вчинення угод купівлі-продажуцінних паперів від свого імені і за свій рахунок, шляхом публічного оголошенняцін купівлі та продажу цінних паперів із зобов'язанням покупки і продажуцих цінних паперів за оголошеними цінами (інвестиційна компанія).
Діяльність по організації торгівлі цінними паперами - ценадання послуг, що сприяють висновку операцій з цінними паперами між професійними учасниками ринку цінних паперів (фондовібіржі, фондові відділи товарних і валютних бірж, організованіпозабіржові системи торгівлі цінними паперами).
Депозитарної діяльністю визнається діяльність щодо зберіганняцінних паперів та/або обліку прав на цінні папери (спеціалізованідепозитарії, розрахунково-депозитарні організації, депозитаріїінвестиційних фондів).
Консультаційної діяльністю визнається надання юридичних,економічних та інших консультацій з приводу випуску й обігу ціннихпаперів (інвестиційний консультант).
Діяльність з ведення та зберігання реєстру - це надання послугемітенту щодо внесення імені [найменування] власників іменних ціннихпаперів до відповідного реєстру. (спеціалізовані реєстратори).
Розрахунково-клірингової діяльністю по цінних паперах визнаєтьсядіяльність з визначення взаємних зобов'язань з поставки [перекладу]цінних паперів учасників операцій з цінними паперами (Розрахунково-депозитарніорганізації, клірингові палати, банки та кредитні установи).
Розрахунково-клірингова діяльність за грошовими коштами цедіяльність з визначення взаємних зобов'язань та/або з постачання
[перекладу] грошових коштів у зв'язку з операціями з цінними паперами
(розрахунково-депозитарні організації, клірингові палати, банки та кредитніустанови).
Згідно з чинним законодавством, професійні учасникиринку цінних паперів мають право поєднувати різні види діяльності, завинятком суміщення діяльності дилера або брокера з посередницькоюдіяльністю.
1.4. Первинний і вторинний фондові ринки
Первинний ринок.
Законодавчо первинний ринок цінних паперів визначається яквідносини, що складаються при емісії (для інвестиційних цінних паперів)або при укладанні цивільно-правових угод між особами, які беруть на себе зобов'язання з інших цінних паперів, і першими інвесторами,професійними учасниками ринку цінних паперів, а також їхпредставниками.
Таким чином, первинний ринок - це ринок перших і повторнихемісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщеннясеред інвесторів.
Механізм первинного ринку цінних паперів наведено у схемі 2
(см.пріложеніе).
Найважливішою рисою первинного ринку є повне розкриття інформаціїдля інвесторів, що дозволяє зробити обгрунтований вибір цінного паперу длявкладення грошових коштів. Вся діяльність на первинному ринку служить длярозкриття інформації:підготовка проспекту емісії, його реєстрація та контроль державнимиорганами з позицій повноти представлених даних, публікація проспекту іпідсумків підписки і т.д.
Особливістю вітчизняної практики є те, що первинний ринокцінних паперів поки що переважає. Ця тенденція пояснюється такими процесамияк приватизація, створення нових акціонерних товариств, початок фінансуваннядержавного боргу через випуск цінних паперів, переоформлення черезфондовий ринок валютного боргу держави і т.п.
Існує дві форми первинного ринку цінних паперів:
- приватне розміщення;
- публічна пропозиція.
Приватне розміщення характеризується продажем (обміном) цінних паперівобмеженій кількості заздалегідь відомих інвесторів без публічногопропозиції і продажу.
Публічна пропозиція - це розміщення цінних паперів при їх первинної емісії шляхом публічних оголошення та продажу необмеженому числуінвесторів.
Приклади різної організації первинного ринку наведено в табл.2
(див. додаток).
Співвідношення між публічною пропозицією і приватним розміщеннямпостійно змінюється і залежить від типу фінансування, який обираютьпідприємства в тій чи іншій економіці, від структурних перетворень,які проводить уряд, і інших факторів. Так, у Росії в 1990 -
1992 рр.. переважало
(до 90%) приватне розміщення акцій (створення відкритих акціонерних товариств).
Основна частина публічної пропозиції акцій наводилася на банки іінвестиційні інститути. З початком масштабного процесу приватизації вНаприкінці 1992 р. і централізованим перетворенням багатьох державнихпідприємств в акціонерні товариства відкритого типу, частка публічногопропозиції акцій різко збільшилася.
Вторинний ринок.
Під вторинним фондовим ринком розуміються відносини, що складаються призверненні раніше емітованих на первинному ринку цінних паперів. Механізмвторинного ринку наведено в схемі 3 (см.пріложеніе).
Основу вторинного ринку складають операції, що оформляютьперерозподіл сфер впливу вкладень іноземних інвесторів, а такожокремі спекулятивні операції.
Найважливіша риса вторинного ринку - це його ліквідність, тобтоможливість успішної і великої торгівлі, здатність поглинатизначні обсяги цінних паперів у короткий час, при невеликихколиваннях курсів і при низьких витратах на реалізацію.
Вторинний ринок цінних паперів поділяється на:
- організований (біржовий) ринок
- неорганізованістьй (позабіржовий або "вуличний") ринок.
Особливості даних ринків будуть розглянуті нижче.
1.5. Біржовий ринок
Організований або біржовий ринок вичерпується поняттям фондовоїбіржі, як особливого, інституційно організованого ринку, на якомузвертаються цінні папери найбільш високої якості та операції наякому здійснюють професійні учасники ринку цінних паперів.
Фондова біржа - це організований ринок для торгівлі стандартнимифінансовими інструментами, що створюється професійними учасникамифондового ринку для взаємних оптових операцій.
Ознаки класичної фондової біржі:
1) це централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі,тобто наявністю торгової площадки;
2) на даному ринку існує процедура відбору найкращих товарів
(цінних паперів), що відповідають певним вимогам (фінансовастійкість і великі розміри емітента, масовість цінного паперу, якоднорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко вираженаколивання цін і т.д.);
3) існування процедури відбору кращих операторів ринку якчленів біржі;
4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами тастандартних торгових процедур;
5) централізація реєстрації угод і розрахунків по ним;
6) встановлення офіційних (біржових) котирувань;
7) нагляд за членами біржі (з позицій їх фінансової стійкості,безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).
Функції фондової біржі: а) створення постійно діючого ринку; б) визначення цін; в) поширення інформації про товари та фінансовихінструментах, їх ціна та умови обігу; г) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників; д) вироблення правил; е) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондовогоринку.
Всього в світі коло 150 фондових бірж, найбільшими є наступні:
Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульский,
Цюріхський, Паризька, Гонконгська і біржа Куала Лумпур.
В даний час в Росії налічується більше 60 фондових бірж
(см.пріложеніе, табл.3), що складає більше 40% світової кількості,незважаючи на те, що у світовій практиці досить сильні тенденції зстворення централізованих систем фондових бірж (Німеччина, Японія, Франція іін.)
1.6. Технології торгівлі, що застосовуються на первинному і вторинному ринках цінних паперів.
Залежно від застосовуваних технологій торгівлі можна виділитинаступні ринки: стихійний, дилерські та аукціонні (див. додаток,схема 5).
Стихійний ринок. Правила укладення угод, вимоги до ціннихпаперів та учасникам не встановлені, торгівля здійснюється довільно,в приватному контакті продавця і покупця. У російській практиці існуєбагато прикладів подібних ринків. Це стихійний ринок, що склався навколо
Російської товарно-сировинної біржі (торгівля ваучерами) і вуличний ринокцінних паперів "Гермеса" у 1992-1993 рр.., стихійний ринок навколо Центральноїреспубліканської універсальної біржі в 1994 р.
Аукціонні ринки. Це ринки, які характеризуються публічнимиголосними торгами з відкритим змаганням покупців і продавців упризначення цінових та інших умов угод щодо цінних паперів, принаявності механізму зіставлення заявок на купівлю та продаж івстановлення відповідають один одному заявок, які можуть служитипідставою для укладання угод. Аукціонні ринки поділяються на:простий аукціонний ринок, голландський аукціон і подвійні аукціонні ринки.
* Простий аукціонний ринок - ринок, на якому змагаються тількипокупці, пряма конкуренція продавців відсутній. Перед початкомторгів, на підставі заявок на купівлю та продаж, складається зведенийкотирувальний лист. Аукціон відбувається шляхом публічного послідовногооголошення списку пропозицій, на кожному з яких проводиться гласнезмагання покупців шляхом призначення нових цін. Простий аукціон лежитьв основі діяльності більшості російських бірж і фондових відділівтоварних бірж, і часто використовується для організації позабіржових аукціонів цінних паперів, що проводяться російськими інвестиційними інститутами.
Ця технологія підходить для розвивається і неліквідного ринку ціннихпаперів, яким є російський ринок.
* При голландському аукціоні відбувається попереднє накопичення заявокпокупців, які заочно розглядаються емітентом або посередником,що працюють в його інтересах. Встановлюється єдина ціна, яка дорівнюєнайнижчій ціні в заявках на купівлю, що дозволяє продати весь випуск.
Усі заявки на покупку, представлені за цінами вищими офіційних,задовольняються за офіційною ціною. За даною схемою проводяться аукціониказначейських векселів у США. У Росії вона використовувалася для розміщення
ГКО, але в даному випадку заявки задовольнялися за цінами, за якими вонибули подані.
* Подвійні аукціонні ринки - на таких ринках між собою конкурують іпродавці і покупці. Цей вид ринку у свою чергу включає:
-онкольні ринки,
-безперервні аукціонні ринки. а) Онкольні ринки. До початку торгів накопичуються заявки про покупку іпродажу, які потім ранжуються щодо цінових пропозицій,послідовності надходження і кількості. Співпали заявки іпропозиції порівнюються, встановлюється певний курс, за якимможна задовольнити найбільшукількість заявок про покупку і пропозицій на продаж. Такі ринки широковикористовуються на Заході в організації подвійний режим роботи фондових бірж.
Подібні ринки почали функціонувати в Росії, наприклад, у діяльностівалютної біржі. б) Безперервні аукціонні ринки. Саме за даною схемою організованаробота найбільших фондових бірж на Заході. У період торгів на такому ринку виникає безперервний потік заявок на покупку і пропозицій про продаж,які реєструються спеціально уповноваженими особами, які зводять міжсобою всі доручення продавців і покупців. Знову надходять заявкипорівнюються з зареєстрованими раніше і, якщо вони співпадають, тозадовольняються в порядку надходження, а при одночасному надходженні
- Виконуються найбільші за сумою доручення. Безперервний аукціонний ринокможливий лише при значних обсягах щоденного пропозиції ціннихпаперів (понад 10000 лотів щодня). У Росії прикладом такого ринку можеслужити ринок ГКО.
Дилерські ринки. На цих ринках продавці публічно оголошують про цінипропозиції та порядок доступу до місць купівлі цінних паперів. Покупцізгодні з ціновими пропозиціями та іншими умовами інвестування,заявляють про свої наміри і купують цінні папери. Продавці несутьобов'язок укласти угоди з будь-якою особою за цінами, які вони оголосили.
Прямий відкритої конкуренції між продавцями або між покупцями невідбувається. Дилерські ринки застосовуються при: а) первинному розміщенніцінних паперів; б) в тендерних пропозиціях (публічну пропозиціювеликого інвестора про купівлю цінних паперів).
Організувати дилерські ринки можна на основі наступних видівпропозиції цінних паперів:
-локалізованого (призначення кількох локальних місць продажу заготівка);
-розподіленого (створення розподільної мережі з ринкових місць, закатегоріям інвесторів, цінних паперів, форм оплати);
-продовженого (створення постійного пропозиції різних видів ціннихпаперів у мережі філій комерційного або ощадного банку).
Схема дилерських ринків у Росії використовувалася при першому публічномупропозиції акцій для приватних і юридичних осіб (міжбанківськеоб'єднання "Менатеп", грудень 1990 р.) і при розміщенні Ощаднимбанком РФ продовженого пропозиції на придбання випущених ним акцій усвоїх відділеннях і філіях.
2. Ф'ючерсні контракти як фінансовий інструмент фондового ринку
2.1. Фінансовий ф'ючерсний контракт
Відповідно до закону РФ від 20.02.92г. "Про товарних біржах табіржової торгівлі "ф'ючерсними називають операції, пов'язані з взаємноюпередачею прав та обов'язків щодо стандартних контрактів напоставку біржового товару.
При цьому такі угоди на відміну від угод на реальний товар непередбачають зобов'язання сторін поставити або прийняти реальний товар
(у термін, обумовлений контрактом), а припускають купівлю і продаж прав натовар (паперові угоди).
На ф'ючерсному ринку розрізняють 2 основних види ф'ючерснихконтрактів:
- товарні ф'ючерси. Базуються на купівлі-продажу різноманітнихтоварів, що виробляються в народному господарстві (як правило, продукціясільського господарства, металургії, видобувних галузей);
- фінансові ф'ючерси. Базою є певні фінансовіінструментів (депозити, облігації, валюта, індекси і т.д.).
Фінансовий ф'ючерс - договірне зобов'язаннякупити, відповідно продати в стандартизовану дату виконанняконтракту певне, стандартизоване кількість фінансовихінструментів за ціною, заздалегідь визначеною (узгодженої) у вільномубіржовому торзі.
Поява на ринку такого інструменту як фінансовийф'ючерс є однією з найбільших інновацій на міжнародномуфінансовому ринку. Бурхливе зростання в кінці 80-х рр.. числа ув'язненихф'ючерсних контрактів є яскравим прикладом того, що данийінструмент здатний задовольнити потреби великої кількостіучасників фінансового ринку.
2.2. Визначення ф'ючерсу і ф'ючерсні угоди
"Ф'ючерс, або ф'ючерсний контракт - це стандартний договір напоставку товару в майбутньому за ціною, визначеною сторонами приздійсненні угоди "[1].
І ще одне визначення:
Ф'ючерсний контракт (інструмент ф'ючерсної угоди) - документ,що визначає права і обов'язки на отримання або передачу майна
(включаючи гроші, валютні цінності та ЦП) або інформації із зазначенням порядкутакого одержання чи передачі. При цьому він не є цінним папером.
Ф'ючерсний контракт не може бути просто анульований, або, відповідно добіржової термінології, ліквідований. Якщо він укладений, то може бутиліквідований або шляхом укладання протилежної угоди з рівнимкількістю товару, або постачанням обумовленого товару в термін,передбачений контрактом. У переважній більшості випадків має місцекомпенсація і лише по 1-3% контрактів поставляються фізичні товари.
Постачання товарів на ф'ючерсних біржах дозволений в певні місяці,звані позиціями. Наприклад, на Нью-йоркській біржі кави, какао та цукрувона дозволена тільки в березні, травні, липні, вересні та грудні, причомупродавець може поставити товар в будь-який день місяця. Однак продавцібіржових контрактів йдуть на постачання товару по них лише в особливих випадках,тому що це пов'язано з додатковими витратами в порівнянні з його продажемна ринку реального товару.
При термінових угодах покупець не розраховує отримати купуються їмцінності, а продавець продати продавані їм цінності. Результатом такихугод є не передача реального товару, а сплата або одержаннярізниці між ціною контракту в день його висновку і ціною в деньвиконання. Наприклад, продавець продав у січні на біржі партію міді за ціною
960 ф. ст. за 1 т з постачанням в березні. Якщо до терміну поставки ціна на біржіна мідь підвищиться до 965 ф. ст. за 1 т, він виявиться стороною, що програла, апокупець, навпаки, - що виграла. Продавець, як сторона, що програла,повинен сплатити різницю в 5 ф. ст. шляхом укладання, так званої,зворотної (офсетної) угоди, тобто угоди на покупку такої ж партіїтовару за ціною 965 ф. ст. за 1 т, або, за біржовою термінологією,ліквідувати контракт. Покупець, у свою чергу, укладає в березніофсетний угоду, тобто угоду на продаж такої ж партії товару за ціною
965 ф. ст. за 1 т, і в такий спосіб виграє 5 ф. ст. за 1 т. При угодахна термін одна сторона завжди виграє, інша програє.
Для максимального прискорення висновку термінових угод, полегшенняліквідації контрактів і спрощення розрахунків по них існують повністюстандартизовані форми ф'ючерсних контрактом. Кожен ф'ючерсний контрактмістить установлене правилами біржі кількість товару. Наприклад: цукор -
50 т, каучук, мідь, свинець і цинк - 25 т, кава - 5 т і т.д. Відхиленняфактичної ваги від контрактного не повинно перевищувати 3%.
2.3. Операції з ф'ючерсами. Структура ф'ючерсного ринку
При укладенні ф'ючерсного контракту узгоджуються тільки двіосновні умови: ціна і позиція (термін постачання). Всі інші умовистандартні і визначаються біржовими правилами (крім контрактів на кольоровіметали, де вказується також і кількість товару - найчастіше 100 т)
Термін постачання за ф'ючерсним контракту встановлюєтьсявизначенням тривалості позиції. Наприклад, стандартний контракт
Лондонської та інших бірж по каучуку може бути укладений на кожний окремийнаступний місяць - місячну позицію; на цукор, какао, мідь, цинк, олово,свинець - на кожну наступну тримісячну позицію. Усі ф'ючерсніконтракти на відміну від контрактів на реальний товар в обов'язковому порядкуповинні бути негайно зареєстровані в розрахунковій палаті, яка є прикожній біржі. Після реєстрації ф'ючерсного контракту члени біржі --продавець і покупець - більше не виступають у відношенні один до одного яксторони, що підписали контракт. Вони мають справу тільки з розрахунковою палатоюбіржі. Кожна сторона може в односторонньому порядку у будь-який моментліквідувати ф'ючерсний контракт шляхом укладення офсетної угоди на такеж кількість товару. Ліквідація ф'ючерсного контракту припускає сплатурозрахунковій палаті, або отримання від неї різниці між ціною контракту вдень його укладення, і поточною ціною.
Якщо ф'ючерсний контракт не був ліквідований до закінчення йоготерміну шляхом висновку офсетного контракту, то продавець може поставитиреальний товар, а покупець прийняти його на умовах, визначенихправилами даної біржі. У цьому випадку продавець повинен не пізніше, ніж за 5біржових днів до настання термінової позиції послати через брокера врозрахункову палату біржі сповіщення (зване в США "нотіс", в Англії -
"тендер") про своє бажання здати реальний товар. На наступний день Розрахунковапалата вибирає покупця, який раніше за всіх купив контракт, інаправляє йому через його брокера повідомлення про поставку, одночасноінформують брокера продавця, кому призначається товар. Покупець,побажав прийняти реальний товар за контрактом, отримує складськесвідчення проти чека, виписаного на користь продавця. Постачаннямреального товару завершується обмежене число ф'ючерсних угод (менше
2 %).
Інфраструктура ф'ючерсного ринку складається з трьох частин.
1. Біржі - місця для торгівлі.
2. Розрахункової палати, яка є центральною ланкою біржовоїінфраструктури. Вона є органом, що гарантує виконання зобов'язаньза біржовими контрактами (ф'ючерсів) та здійснює розрахунки міжучасниками біржової торгівлі. Тому при розрахунках боку угод берутьзобов'язання саме перед розрахунковою палатою. Розрахункова палата організовуєвсі розрахунки за операціями з ф'ючерсними (біржовими) контрактами іздійснює функцію оперативного регулювання біржової торгівлі, метаякого - забезпечення збалансованості ф'ючерсного ринку. Крім того, вфункцію розрахункової палати входить контроль за постачанням товарів
(контролюється передача варрантів). Але залученням внесків і видачеюкредитів розрахункова палата не займається.
3. Системи біржових складів, що представляють собою окремі, абсолютнонезалежні від біржі юридичні особи, зареєстровані на біржі івключені в список офіційних біржових складів. Такі склади здійснюютьзберігання товарів, що надходять в якості виконання зобов'язань заф'ючерсними контрактами, в суворій відповідності з умовами, встановленимибіржею.
Під час укладання угоди і покупець, і продавець контракту вносятьгарантійний завдаток, внесок (маржу), що є фінансовим забезпеченнямздатності покупця і продавця виконати зобов'язання за ф'ючерснимконтрактом - продати або купити товар, якщо позиція не компенсована домоменту закінчення терміну контракту. Розмір його встановлюється Розрахунковоїпалатою і диференціюється в залежності від типу продавця (виробник,посередник і т.п.; для перше він в 1,5-2 рази нижче). При нестійкостіринку зазвичай потрібно більший внесок, при стабільності ринкової кон'юнктуривнесок менше. Крім того, розрізняють внески на хеджеві і спекулятивнірахунку. На хеджеві рахунку, як менш ризиковані, біржі та брокерські фірмизазвичай встановлюють мен?? рілі розміри внесків. На величину завдатку впливаютьтакож ступінь нестабільності цін і час, що залишається до моменту поставкитовару. Величина гарантійного завдатку встановлюється від 5 до 18% вартостіконтракту. На місяць поставки товару за контрактом гарантійний завдаток можедосягати 100% вартості товару.
2.4. Угода метелика. Хеджування.
При покупці ф'ючерсних контрактів або падіння цін при їх продажуокрім отримання прибутку від зростання цін ще можна отримати вигоду з спреду,тобто різниці цін при одночасній купівлі і продажу двох різних ф'ючерснихконтрактів на один і той же товар (угода метелики). Починаючи таку операцію,учасник торгів враховує в більшій мірі співвідношення цін на два контракти,ніж абсолютні їх рівні. Контракт, розцінений як дешевий, він купує, втой час як контракт, який виявився дорогим, продає. Якщо рух цін наринку йде в очікуваному напрямку, біржовий гравець отримує прибуток відзміни у співвідношенні цін на контракти. Такі угоди менш ризикові ізахищені за своєю природою, і, таким чином, менш ризиковані, ніж простіф'ючерсні угоди. Спредінг практично завжди може забезпечити захист відвтрат, пов'язаних з несподіваними коливаннями цін або їх крайнейнестійкістю.
Однією з цілей, переслідуваних учасниками угод при укладанні угодна біржі, є страхування від можливої зміни цін (хеджування).
Такі операції проводяться як з реальним товаром, так і зф'ючерсними контрактами, але при спекулятивних операціях з ф'ючерснимиконтрактами між продавцем і покупцем не проводиться безпосередньожодних розрахунків. Як уже зазначалося, для кожного з них протилежноюстороною угоди є розрахункова палата біржі. Вона виплачує виграластороні і відповідно отримує від сторони, що програла різницю міжвартістю контракту в день його укладання і вартістю контракту на моментвиконання. Ф'ючерсна угода може бути ліквідована (не обов'язково зазакінчення терміну контракту, а в будь-який момент) шляхом сплати різниці міжпродажною ціною контракту і поточною ціною в момент його ліквідації. Ценазивається викупом раніше проданих або продажем раніше куплених контрактів.
Хеджування продажем ( "короткий" хеджування) - це продаж настрокової біржі ф'ючерсних контрактів при закупівлях рівної кількостіреального товару з метою страхування від ризику падіння цін до моментупоставки реального товару.
Хеджування покупкою ( "довге" хеджування) - це купівляф'ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж рівної кількостіреального товару, яким торговець не володіє, з поставкою в майбутньому. Метацієї операції полягає в тому, щоб уникнути будь-яких можливих втрат, якіможуть виникнути в результаті підвищення цін на товар, вже проданий зазафіксованою ціною, але ще не закуплений ( "не покритий ").
2.5.Разновідності ф'ючерсних контрактів та їх поняття.
2.5.1.Фінансовие ф'ючерси з конкретною базою.
Фінансові інструменти, що торгуються на ф'ючерсних біржахможна розділити на: <
