Фінансове забезпечення інвестиційних проектів

Реферат

з курсу «Інвестування»

на тему:

Миколаїв 2004

Зміст

Вступ 3
1. Особливості визначення джерел формування інвестицій 4
2. Фінансування на безповоротній та поворотній основі. Принципифінансово-кредитних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності
5
3. Джерела формування інвестиційних коштів підприємства 6
3.1. Внутрішні джерела формування інвестицій підприємства 7
3.2. Зовнішні джерела формування власних інвестиційних ресурсівпідприємства 8
3.3. Джерела формування позикових інвестиційних ресурсів підприємства 9
Висновок 12
Список літератури 13

Введення

Заключним етапом управління формуванням інвестиційних ресурсівв цілому по підприємству є визначення конкретних джерел їхньогозалучення. Цей процес є частиною більш загального процесу --формування фінансових ресурсів для забезпечення всіх потребстратегічного розвитку підприємства.

Визначення джерел формування інвестиційних ресурсів підприємстває одним з найважливіших завдань для успішного функціонуванняпідприємства та успішної реалізації інвестиційних проектів.

Важливою особливістю вибору джерел формування інвестиційнихресурсів є досить широка їх альтернативність для задоволенняодних і тих самих інвестиційних потреб підприємства. Цяальтернативність формується не тільки в діапазоні можливого залученнявласних або позикових джерел інвестиційних ресурсів (наприклад,власний капітал або довгостроковий кредит), але і в діапазоні кожного зцих видів залученого капіталу (власний капітал, який притягається звнутрішніх або зовнішніх джерел; позиковий капітал, який притягається у формідовгострокового кредиту банку, фінансового лізингу або облігаційної позики).
Тому в основі вибору конкретних джерел формування інвестиційнихресурсів з можливих альтернатив їх завжди лежить порівняльна їх оцінказа критерієм вартості капіталу Її доповнює урахуванням ряду інших факторів.

Основні види джерел формування інвестиційних ресурсівпідприємства, а також фактори вибору даних джерел пропонуються длярозгляду в даному рефераті.

1. Особливості визначення джерел формування інвестицій

Визначення джерел формування інвестиційних ресурсів підприємствамає ряд відмінних рис.

Однією з таких особливостей є те, що інвестиційний процес врамках більшості інвестиційних проектів характеризується доситьтривалим періодом, що відповідно визначає і довгостроковевідволікання фінансових коштів на інвестиційні цілі. Тому джереламиформування інвестиційних ресурсів крім власного капіталу можутьвиступати, як правило, тільки довгострокові кредити і позики, а такожфінансовий лізинг. Короткострокові позикові інвестиційні ресурсивикористовуються в процесі інвестиційної діяльності лише у винятковихвипадках.

Крім того, при виборі джерел формування інвестиційних ресурсівслід врахувати, що їх надання підприємству на тривалий періодформує для кредитора більш високий рівень фінансового ризику (упорівняно з короткостроковим кредитуванням), що відповідно істотнопідвищує вартість позикових інвестиційних ресурсів і визначаєнеобхідність більш надійного їх забезпечення (додатковими гарантіями,заставою, закладом тощо). З урахуванням цих умов вартість пропонованогодовгострокового позикового капіталу на вітчизняному фінансовому ринку частоперевищує не тільки вартість власного капіталу (з урахуванням податкової йогонавантаження), але й можливий рівень інвестиційного доходу підприємства (щоробить його інвестиційну діяльність, пов'язану з використанням позиковогокапіталу, неефективною). Тому в процесі вибору джерел формуванняінвестиційних ресурсів підприємства їх вартість повинна порівнювати нетільки між собою, але і з прогнозованим рівнем інвестиційного доходу.

І нарешті, при виборі конкретних джерел формування інвестиційнихресурсів слід враховувати прогнозовані пропорції обсягів окремихнапрямків інвестування - реального і фінансового. Якщо фінансоваінвестування підприємства здійснюється переважно за рахуноквласних внутрішніх джерел інвестиційних ресурсів, то реальне - зарахунок більш широкого кола як власних, так і позикових коштів.

Фінансове забезпечення інвестиційного процесу - це, по суті, участьфінансів у відтворенні основного капіталу. В економічній теоріїрозвинених країн розрізняються поняття фінансування та інвестування. [5,С.246]

Процес визначення джерел та виділення (залучення позики) грошовихкоштів для інвестицій називається фінансуванням.

Процес застосування грошових коштів в якості довгострокових вкладеньозначає інвестування, тобто фінансування передує інвестуванню.

2. Фінансування на безповоротній та поворотній основі. Принципи фінансово-кредитних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності

Після пошуку джерел фінансування та визначення структури,оформлення договорів фінансування (кредитного договору) починаєтьсяпроцес інвестування, тобто перетворення грошової форми капіталу впродуктивну. Потім капітал у процесі обігу починає приносити дохіду вигляді грошових потоків (прибутку та амортизації) і частково вивільнятися
(через ліквідність), поповнюючи тим самим власні джерелафінансування.

Фінансове забезпечення проектів може здійснюватися на безповоротнійабо поворотній основі.

Фінансування на безповоротній основі - це надання грошовихкоштів (здійснення витрат) різними інвесторами на невизначенийчас у надії на одержання від реалізації проекту в майбутньому доходів,які покриють із прибутком ці витрати.

Фінансування на поворотній основі - це надання інвесторомгрошових коштів на певний час, із зобов'язанням повернути їх дообумовленого терміну з відсотками.

При першому методі джерелами фінансування є бюджетніасигнування, державні субсидії, кошти позабюджетних фондів,власні кошти інвесторів, а також залучені ними кошти
(фінансування за рахунок випуску акцій).

При другому методі використовується національний кредит, кредитиміжнародних фінансово-кредитних інститутів, комерційних банків та іншихфінансово-кредитних установ.

Дедалі більшого значення як джерело фінансування набувають іншіпозикові кошти: комерційний кредит, іпотечні позики, кошти кредитнихспілок, кошти від випуску та продажу облігацій, кошти від лізингових іфакторингових операцій.

Основними принципами фінансово-кредитних відносин між суб'єктамиінвестиційної діяльності є договірною, прямий, цільовий ібезперервний характер фінансування, принцип взаємного фінансовогоконтролю.

Фінансування проектів здійснюється на підставі договорів
(контрактів) по мірі їх виконання. Відповідно до цього принципу оплатаробіт чи послуг здійснюється після їх виконання в цілому або в мірувиконання окремих етапів.

Проектно-вишукувальні роботи звичайно оплачуються або за проект вцілому, або за виконану проектно-кошторисну документацію.

Прямий і цільовий характер фінансування зумовлюють надходженнякоштів безпосередньо замовнику і лише на той об'єкт, для якого вонипередбачені.

Ритмічність і безперервність виробництва вимагають і безперервності йогофінансування, своєчасної оплати виконаних робіт.

Фінансовий контроль за цільовим і раціональним використанням виділенихкоштів здійснюється в залежності від форми власності інвестора івикористовуваних джерел фінансування проекту, наприклад, при бюджетнихасигнування його здійснюють державні органи фінансово -господарського контролю, при довгостроковому кредиті - комерційні банки.

3. Джерела формування інвестиційних коштів підприємства

Джерела фінансування реальних інвестицій тісно пов'язані з фінансово -кредитним механізмом інвестиційної сфери, де відбувається їх практичнареалізація.

Рис.3 Джерела фінансування інвестицій підприємств

Отже, капіталовкладення в основні засоби фінансуються в
Україні за рахунок:

• власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервівінвесторів (чистого прибутку; амортизаційних відрахувань; заощаджень громадяні юридичних осіб; коштів, що виплачуються органами страхування у виглядівідшкодування втрат від стихійних лих, аварій і т.д.);

• позикових фінансових коштів інвесторів (банківських кредитів,облігаційних позик та ін);

• залучених фінансових коштів інвесторів (коштів, отриманих відемісії акцій, пайових та інших внесків фізичних і юридичних осіб устатутний капітал);

• грошових коштів, централізованих добровільними спілками
(об'єднаннями) підприємств і фінансово-промисловими групами;

• коштів федерального бюджету, що надаються на безоплатній іоплатній засадах; коштів бюджетів суб'єктів Російської Федерації; «коштів позабюджетних фондів (наприклад, дорожнього фонду);

• коштів іноземних інвесторів.
Фінансування капітальних вкладень по будівництвах може здійснюватися якза рахунок одного, так і декількох джерел.

1. Внутрішні джерела формування інвестицій підприємства

Основні форми залучення власних інвестиційних ресурсівпідприємства, за рахунок внутрішніх джерел, представлені на рис. 3.1

Серед представлених на малюнку видів внутрішніх джерелформування інвестиційних ресурсів підприємства головна рольналежить реінвестованого частини чистого прибутку.

мал.3.1 Основні види внутрішніх джерел формування власних інвестиційних ресурсів підприємства

Саме це джерело формування інвестиційних ресурсів забезпечуєпріоритетний напрямок зростання ринкової вартості підприємства. Уформуванні конкретної суми коштів, що залучаються за рахунок цьогоджерела, велику роль відіграє дивідендна політика підприємства (політикарозподілу його чистого прибутку). Інвестиційні ресурси, що формуються зарахунок цього джерела, мають найбільш універсальний характер використання --вони можуть бути спрямовані на задоволення будь-яких видів інвестиційнихпотреб підприємства.

Другим за значенням внутрішнім джерелом формування власнихінвестиційних ресурсів є амортизаційні відрахування. Це джереловідрізняється найбільш стабільним формуванням коштів, що спрямовуються наінвестиційні цілі. Разом з тим, цільова спрямованість цього джереланосить вузький характер - формується за рахунок амортизаційних відрахувань сумаінвестиційних ресурсів спрямовується в основному на ре-новацію діючихосновних засобів і нематеріальних активів. Розмір цього джерелаформування власних інвестиційних ресурсів залежить від обсягувикористовуються підприємством амортизируемим необоротних активів і прийнятої нимамортизаційної політики (обраних методів амортизації). [2, С.140]

Крім прибутку та амортизації, до власних джерел фінансуванняприйнято відносити мобілізацію внутрішніх ресурсів (МВР). До них відносятьсякошти від реалізації вибуває обладнання, непотрібних матеріалів,інструменту, інвентарю, ліквідації тимчасових будівель та споруд,реалізації попутно добутих корисних копалин (за винятком витрат на їхреалізації).

При господарському способі будівництва до МБР відносяться плановінакопичення та економія від зниження собівартості будівельно-монтажнихробіт, амортизація по засобах праці, які використовуються в будівництві.

2. Зовнішні джерела формування власних інвестиційних ресурсів підприємства

Основні види зовнішніх джерел формування власнихінвестиційних ресурсів наведено на рис. 3.2

Характеризуючи склад наведених джерел, слід зазначити, що влітературі вони звичайно характеризуються терміном "залучені інвестиційніресурси ". Це пов'язано з тим, що на відміну від внутрішніх джерел домоменту їх надходження на підприємство вони не носять титулу його власностіі вимагають від підприємства певних зусиль і витрат по їх залученню.
Однак у міру їх надходження вони входять до складу власного капіталупідприємства і надалі використанні характеризуються відповідно яквласні інвестиційні ресурси.

Серед перелічених видів цих джерел формування інвестиційнихресурсів найбільшу роль відіграють емісія акцій (для акціонерних товариств) абозалучення додаткового пайового капіталу (для інших видів товариств).
Безповоротні асигнування з бюджетів використовуються для фінансуванняінвестиційної діяльності переважно державних підприємств.

Акціонування як метод фінансування інвестицій зазвичай використовуєтьсядля реалізації великомасштабних проектів за галузевої або регіональноїдиверсифікації інвестиційної діяльності.

Рис. 3.2 Основні види зовнішніх джерел формування власних інвестиційних ресурсів

3. Джерела формування позикових інвестиційних ресурсів підприємства

Основні види джерел формування позикових інвестиційних ресурсівпредставлені на рис. 3.3. Кредитне фінансування зазвичай виступає у двохформах: у вигляді отримання довгострокових банківських позик на реалізаціюконкретних проектів та облігаційних позик. Довгострокові кредитикомерційних банків залучаються зараз у реальні і бистрореалізуемиепроекти з високою нормою прибутковості (прибутковості) інвестицій. [2, с.142]

На відміну від бюджетних коштів залучення довгострокових кредитів банківна капіталовкладення підвищує відповідальність позичальників за їх раціональневикористання завдяки зворотності і платності позикових коштів.
Конкретні строки надання довгострокового кредиту і терміни його погашеннявизначаються договором між позичальником та комерційним банком. Однакдовгостроковим кредитуванням капіталовкладень здатні займатися заразтільки великі комерційні банки, але за умови надання їмподаткових пільг, тому що при високій інфляції відсутні критеріїдоцільності кредитуються заходів.

Важливим джерелом фінансування є кредит, що надаєтьсяінвесторам, незалежно від форми власності, для здійснення реальнихінвестицій. Як правило, це довгостроковий (на термін більше 1 року) кредит.
Такий кредит може надаватися комерційними банками на договірнихзасадах, державою (національний кредит) із коштів держбюджету і
Національним банком за рахунок центральних кредитних ресурсів, комерційногокредиту, іпотечних позик, лізингових операцій.

Рис. 3.4 Основні види джерел формування позикових інвестиційних ресурсів

Основою взаємин інвестора і банку (іншого кредитодавця)являегся кредитний договір, де обумовлюється розмір наданогокредиту, його забезпеченість, гарантії повернення, терміни його використання іспособи погашення, процентні ставки за користування, майновавідповідальність сторін.

Укладенню кредитного договору передує подання позичальникомряду документів, у яких обгрунтовується потреба в кредиті підінвестиційний проект. Зазвичай потребав кредиті визначається якрізниця між загальним обсягом інвестицій і власними і залученимиресурсами. Але можливо і повне фінансове забезпечення проекту за рахуноккредиту. Надання кредиту передує оцінка банкомкредитоспроможності позичальника або самостійно, або, за його дорученням,аудиторською фірмою.

Державний кредит використовується інвесторами тільки дляфінансування реконструкції, технічного переозброєння і новогобудівництва виробничих об'єктів під гарантію міністерств тавідомств. Кредити за рахунок централізованих ресурсів Національного банкунадаються на підставі рішення Верховної Ради України тількидержавним підприємствам і тільки на цільові програми з впровадженнянових технологій, модернізації виробництва, розширення випуску товарівнародного споживання.

Облігаційні позики можуть випускатися тільки відомими акціонернимикомпаніями (корпораціями або фінансово-промисловими групами),платоспроможність яких не викликає сумніву в інвесторів (кредиторів).

Лізинг та інвестиційний селенга використовуються при нестачі власнихкоштів для реальних інвестицій, а також при капітальних вкладеннях впроекти з невеликим періодом експлуатації або з високим ступенемзмінності технології.

Лізинг є одним з перспективних методів залучення позиковихкоштів. Він розглядається як один з різновидів довгостроковогокредиту, що надається лізинговою компанією (банком)лізингоодержувачу в натуральній формі і погашається в розстрочку. Данийметод дозволяє підприємству-лізингоодержувачу швидко набуватинеобхідне йому обладнання, не відволікаючи одноразово з свого обігузначні фінансові ресурси.

Селенга являє собою специфічну форму зобов'язання,що складається в передачі власником (юридичною особою абогромадянином) прав на користування і розпорядження його майном на термінза певну плату. В якості такого майна можуть виступати якнеоборотні активи (будівлі, споруди, обладнання), так і оборотніактиви (грошові кошти, цінні папери та ін.) При цьому власникзалишається власником переданого в найм майна і може на першійвимогу повернути його. Селенга-компанія залучає і вільно використовуєна свій розсуд майно та окремі майнові права юридичнихосіб і громадян.

За допомогою селенга подають фінансову допомогу компаніям, що зазнаютьгострий дефіцит у різних видах ресурсів, включаючи і кошти.
Тому в зарубіжній практиці селенга перетворився в один з важливих методівфінансування інвестицій у різних сферах підприємницькоїдіяльності.

Змішане фінансування засноване на різних комбінаціях зазначенихметодів і може бути реалізовано в усіх формах інвестування.

Висновок

У даному рефераті визначені основні джерела формуванняінвестиційних ресурсів підприємства, а також фактори, що впливають наконкретний вибір джерел фінансування для конкретного інвестиційногопроекту. Однак навіть при врахуванні цих факторів необхідно врахувати, що вположенні, в якому перебуває нині економіка України необхідно прагнути створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземнихінвесторів, але і для своїх власних. І мова не про те, щоб знайти їмкошти на здійснення інвестицій. Приватному капіталу також потрібнігарантії від примусових вилучень і свавілля влади, система страхуваннявід некомерційних ризиків, а також стабільні умови роботи приздійсненні довгострокових капіталовкладень.

Список літератури
1. Беренс В. Хавранек П.М. Керівництво з оцінки ефективності інвестицій.

- М.: АОЗТ «Интерэксперт», «Инфра-М», 1995. - 528с.
2. Бланк І.А. Управління інвестиційними підприємствами. - К.: Ніка-Центр,

Ельга, 2003. - 480с.
3. Книш М.І., перекати Б.А., Тютіков Ю.П. Стратегічне планування інвестиційної діяльності: Навчальний посібник - Видавничий дім «Бізнес-преса», 1998. - 315с.
4. Пересада А.А. Основи інвестиційної діяльності. - К.: «Видавництво

Либра» ООО, 1996. - 344с.
5. Пересада А.А. та ін. Інвестування: навчально-методичний посібник. - К.:

КНЕУ, 2001. - 251с.
6. Федоренко В.Г. Інвестознавство: Підручник. - К.: МАУП, 2000. - 408с.
7. Янковський К.П., Мухарь І.Ф. Організація інвестиційної та інноваційної діяльності. - СПб Питер, 2001. - 488с.

-----------------------

Внутрішні джерела формування власних інвестиційних ресурсів підприємства

реінвестованого частина чистого прибутку

Амортизаційні відрахування

Кошти від продажу вибувають необоротних активів

Інші зовнішні джерела

Цільові асигнування недержавних фондів та інститутів на безповоротнійоснові

Асигнування з бюджетів різних рівнів на безповоротній основі

Залучення додаткового пайового капіталу

Інвестиції в основний капітал

Портфельні (фондові) інвестиції

Резервний (страховий) капітал

Інвестиції в оборотний капітал

Іммобілізуемая в інвестиції зайва сума власних оборотних активів

Інші внутрішні джерела

Емісія акцій

Зовнішні джерела формування власних інвестиційних ресурсів підприємства

Інші зовнішні джерела

Державні цільові пільгові кредити

Довгострокові кредити і позики небанківських фінансових установ

Довгострокові кредити банків

Джерела формування позикових інвестиційних ресурсів підприємства

< br>Фінансовий лізинг

Облігаційний позику (емісія облігацій)