МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Курганського Державного Університету

Контрольна робота

За Безпека життєдіяльності

Студенти :/________________/ Никифоров В. А.

Група МСЗ-6106

Напрямок
(спеціальність) 030500 - Професійне навчання

Керівник: __________________//

Курган 2002

Фізіологічні основи діяльності. Динаміка працездатності. Оцінка тяжкості напруженості праці.

Характер і організація трудової діяльності справляють істотнийвплив на зміну функціонального стану організму людини.
Різноманітні форми трудової діяльності діляться на фізичний тарозумова праця.

Фізична праця характеризується в першу чергу підвищеним навантаженнямна опорно-руховий апарат і його функціональні системи (серцево -судинну, нервово - м'язову, дихальну та ін), що забезпечують йогодіяльність. Фізична праця, розвиваючи м'язову систему і стимулюючиобмінні процеси, в той же час має ряд негативних наслідків.
Перш за все це соціальна неефективність фізичної праці, пов'язана знизькою його продуктивністю, необхідністю високої напругифізичних сил і потребою в тривалому-до 50% робочого часу --відпочинку.

Розумова праця об'єднує роботи, пов'язані з прийомом та переробкоюінформації, що вимагає переважного напруження сенсорного апарату,уваги, пам'яті, а також активізації процесів мислення, емоційноїсфери. Для даного вила праці характерна гіпокінезія, тобто значнезниження рухової активності людини, що приводить до погіршенняреактивності організму і підвищенню емоційної напруги. Гіпокінезіяє однією з умов формування серцево-судинної патології вулицьрозумового купа. Тривала розумова навантаження пригнічуєвплив на психічну діяльність: погіршуються функції уваги (обсяг,концентрація, переключення), пам'яті (короткочасної і довготривалої),сприйняття (з'являється велика кількість помилок).

У сучасній трудової діяльності чисто фізична праця не граєістотної ролі. Відповідно до існуючої фізіологічноїкласифікацією трудової діяльності розрізняють: форми праці, що вимагаютьзначною м'язової активності; механізовані форми праці; формипраці, пов'язані з напівавтоматичним і автоматичним виробництвом:групові форми праці (конвеєри); форми праці, пов'язані з дистанційнимуправлінням, і форми інтелектуального (розумового) праці.

Форми праці, які потребують значної м'язової активності, мають місцеза відсутності механізації. Ці роботи характеризуються в першу чергупідвищеними енергетичними витратами. Особливістю механізованих формпраці є зміни характеру м'язових навантажень і ускладнення програмидій. В умовах механізованого виробництва спостерігається зменшенняобсягу м'язової діяльності, до роботи залучаються дрібні м'язикінцівок, які повинні забезпечити більшу швидкість і точністьрухів, необхідних для керування механізмами. Одноманітність простих іздебільшого локальних дій, одноманітність та малий обсяг сприйманоїв процесі праці інформації призводить до монотонності праці. При цьомузнижується збудливість аналізаторів, розсіюється увага, знижуєтьсяшвидкість реакцій і швидко настає втома.

При напівавтоматичному виробництві людина виключається з процесубезпосередньої обробки предмета праці, який цілком виконуємеханізм. Завдання людини обмежується виконанням простих операцій наобслуговуванні верстата: подати матеріал для обробки, пустити в хід механізм,витягти оброблену деталь. Характерні риси цього виду робіт --монотонність, підвищений темп. і ритм роботи, втрата творчого початку.

Конвеєрна форма праці визначається дробленням процесу праці наоперації, заданим ритмом, суворої послідовністю виконання операцій,автоматичною подачею деталей до кожного робочого місця з допомогоюконвеєра. При цьому чим менше інтервал часу, що витрачається працюютьна операцію, тим монотонна робота, тим спрощеним її зміст, щопризводить до передчасної втоми і швидкому нервового виснаження.

При формах праці, пов'язаних з дистанційним управліннямвиробничими процесами і механізмами, людина включено до системиуправління як необхідне оперативне ланка. У випадках, коли пультиуправління вимагають частих активних дій людини, увагу працівникаотримує розрядку в численних рухах або рече рухових актах. Урідкісних випадках активних дій працівник перебуває головним чином устані готовності до дії, його реакції нечисленні.

Форми інтелектуального купа підрозділяються на операторський,управлінський, творчий, праця медичних працівників, працявикладачів, учнів, студентів. Ці види відрізняються організацієютрудового процесу, рівномірністю навантаження, ступенем емоційногонапруги.

Робота оператора відрізняється великою відповідальністю і високим нервово -емоційною напругою. Наприклад, праця авіадиспетчер характеризуєтьсяпереробкою великого обсягу інформації за короткий час і підвищеноїнервово-емоційною напруженістю. Праця керівників установ,підприємств (управлінський працю) визначається надмірним об'ємомінформації, зростанням дефіциту часу для її переробки, підвищеноїособистою відповідальністю за прийняті рішення, періодичним виникненнямконфліктних ситуацій.

Праця викладачів та медичних працівників відрізняється постійнимиконтактами з людьми, підвищеною відповідальністю, часто дефіцитом часу іінформації для прийняття правильного рішення, що обумовлює ступіньнервово-емоційного напруження. Праця учнів і студентів характеризуєтьсянапругою основних психічних функцій, таких як пам'ять, увага,сприйняття; наявністю стресових ситуацій (іспити, заліки).

Найбільш складна форма трудової діяльності, що вимагає значногооб'єму пам'яті, напруження, уваги, - це творча праця. Праця науковихпрацівників, конструкторів, письменників, композиторів, художників,архітекторів призводить до значного підвищення нервово-емоційногонапруги. При такій напрузі, пов'язаний з розумовою діяльністю,можна спостерігати тахікардію, підвищення кров'яного тиску, зміни ЕКГ,збільшення легеневої вентиляції і споживання кисню, підвищеннятемператури тіла людини та інші зміни з боку вегетативнихфункцій.

Енергетичні затрати людини залежать від інтенсивності. М'язовоїроботи, інформаційної насиченості праці, ступеня емоційногонапруги та інших умов (температури, вологості, швидкості рухуповітря та ін.) Добові витрати енергії для осіб розумової праці
(інженерів, лікарів, педагогів та ін) складають 10,5 ... 11,7 МДж; дляпрацівників механізованої праці і сфери обслуговування (медсестер,продавщиць, робітників, які обслуговують автомати) -11,3 ... 12,5 МДж; дляпрацівників, що виконують роботу середньої важкості (верстатників, шахтарів,хірургів, ливарників, сільськогосподарських робітників і ін), -12,5 ... 15,5
МДж; для працівників, що виконують важку фізичну роботу (гірників,металургів, лісорубів, вантажників), -16,3 ... 18 МДж.

Витрати енергії змінюються в залежності від робочої пози. При робочоїпозі сидячи витрати енергії перевищують на 5-10% рівень основного обміну; приробочій позі стоячи-на 10 ... 25%, при вимушеній незручній позі-на 40 ... 50
%. Роботі При інтенсивній інтелектуальної потреба мозку в енергіїстановить 15 ... 20% загального обміну в організмі (маса мозку становить 2%маси тіла). Підвищення сумарних енергетичних витрат при розумовоїроботі визначається ступенем нервово-емоційної напруженості. Так, причитанні вголос сидячи витрата енергії підвищується на 48%, при виступі зпублічною лекцією-на 94%, в операторів обчислювальних машин-на 60 ... 100
%.

Рівень енерговитрат може служити критерієм тяжкості і напруженостівиконуваної роботи, що мають важливе значення для оптимізації умов праці тайого раціональної організації. Рівень енерговитрат визначають методомповного газового аналізу (враховується обсяг споживання кисню івиділеного вуглекислого газу). Зі збільшенням тяжкості праці значнозростає споживання кисню і кількість витрачається енергії.

Важкість і напруженість праці характеризуються ступенем функціональногонапруги організму. Воно може бути енергетичним, що залежать від потужностіроботи, - при фізичній праці, і емоційним - при розумовому працю,коли має місце інформаційне перевантаження.

Фізична важкість праці-це навантаження на організм при працю,що вимагає переважно м'язових зусиль і відповідногоенергетичного забезпечення. Класифікація праці за важкістю проводиться зарівнем енерговитрат з урахуванням виду навантаження (статична або динамічна) інавантажуються м'язів.

Статична робота пов'язана з фіксацією знарядь і предметів праці внерухомому стані, а також з наданням людині робочої пози. Так,робота, що вимагає знаходження працює в статичної позі 10 ... 25%робочого часу, характеризується як робота середньої тяжкості (енерговитрати
172 ... 293 Дж/с); 50% і більш-важка робота (енерговитрати понад 293
Дж/с).

Динамічна робота - процес скорочення м'язів, що призводить допереміщення вантажу, а також самого тіла людини або його частин упросторі. При цьому енергія використовується як на підтримку певногонапруги в м'язах, так і на механічний ефект. Якщо максимальна масапіднімаються вручну вантажів не перевищує 5 кг для жінок і 15 кг для чоловіків,робота характеризується як легка (енерговитрати до 172 Дж/с); 5 ... 10 кгдля жінок і 15 ... 30 кг для чоловіків-середньої тяжкості, понад 10 кг для жінокабо 30 кг для чоловіків-важка.

Напруженість праці характеризується емоційним навантаженням наорганізм при працю, що вимагає переважно інтенсивної роботи мозку заотримання і переробки інформації. Крім того, при оцінці ступенянапруженості враховують ергономічні показники: змінність праці, позу,число рухів і т.п. Так, якщо щільність сприймаються сигналів неперевищує 75 на годину, то робота характеризується як легка; 75 ... 175-середньоїтяжкості; понад 176 - важка робота.

Відповідно до гігієнічної класифікації праці (Р.2.2.013-94)умови праці поділяються на чотири класи: 1 - оптимальні;
2-допустимі; 3-шкідливі; 4-небезпечні (екстремальні).

Оптимальні умови праці забезпечують максимальну продуктивністьпраці та мінімальну напруженість організму людини. Оптимальні норматививстановлені для параметрів мікроклімату і факторів трудового процесу. Дляінших факторів умовно застосовують такі умови праці, при яких рівнінесприятливих факторів не перевищують прийнятих в якості безпечних длянаселення (у межах фону).

Допустимі умови праці характеризуються такими рівнями факторівсередовища і трудового процесу, які не перевищують встановленихгігієнічними нормативами для робочих місць. Зміни функціональногостану організму відновлюються за час регламентованого відпочинкуабо до початку наступної зміни, вони не повинні шкідливовплив в найближчому і віддаленому періоді на здоров'я працюючого і йогопотомства. Оптимальний і допустимий класи відповідають безпечнимумовами праці.

Шкідливі умови праці характеризуються рівнями шкідливихвиробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи іщо надають несприятливий вплив на організм працюючого та (або)його потомство.

Екстремальні умови праці характеризуються такими рівнямивиробничих факторів, вплив яких протягом робочої сміливі (абоїї частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких формгострих професійних уражень.

Основні вимоги до проектування системи штучного (природного)освітлення у виробничих приміщеннях.

Основні світлотехнічні характеристики. Правильно спроектований іраціонально виконане освітлення виробничих приміщень надаєпозитивний психофізіологічний вплив на працюючих, сприяєпідвищенню ефективності та безпеки праці, знижує стомлення ітравматизм, зберігає високу працездатність.

Відчуття зору відбувається під впливом видимого випромінювання
(світла), що являє собою електромагнітне випромінювання з довжиноюхвилі 0,38 ... 0,76 мкм. Чутливість зору максимальна доелектромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) ізменшується до кордонів видимого спектру.

Освітлення характеризується кількісними та якіснимипоказниками. До кількісних показників відносяться: світловий потік Ф - частина променевого потоку, яка сприймається людиноюяк світло; характеризує потужність світлового випромінювання, що вимірюється в люменах
(лм); сила світла J - просторова щільність світлового потоку;визначається як відношення світлового потоку dФ, що виходить від джерела ірівномірно поширюється всередині елементарного тілесного кута dQ, довеличині цього кута;/= dФ/dомега; вимірюється в канделах (кд); освітленість Е - поверхнева щільність світлового потоку;визначається як відношення світлового потоку, рівномірно падаючого наосвітлює поверхню, вимірюється в люксах (лк); яскравість L поверхні під кутом а до нормалі - це відношення сили світлавипромінюваної, освітлюваної або світиться поверхнею в цьому напрямку, доплощі проекції цієї поверхні, на площину, перпендикулярну до цьогонапрямку, вимірюється в кд • м-2.

Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такіпоказники як фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсаціїосвітленості, показник освітленості, спектральний склад світла.

Фон - це поверхня, на якій відбувається розрізнення об'єкта. Фонхарактеризується здатністю поверхні відображати що падає на неї світловийпотік. Ця здатність (коефіцієнт відбиття р) визначається як відношеннявідбитого від поверхні світлового потоку, до падаючого на неї світловомупотоку. У залежності від кольору і фактури поверхні значення коефіцієнтавідображення знаходяться в межах 0,02 ... 0,95; при р> 0,4 фон вважаєтьсясвітлим; при р = 0,2 ... 0,4-середнім і при р 0,5 (об'єкт різко виділяється нафоні), середнім при & = 0,2 ... 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються по яскравості)і малим при К