ЦІННІ ПАПЕРИ
Цінні папери являють собою не що інше, як юридичні до-
кументи, що свідчать про право їх власника на дохід або частину
майна акціонерного товариства. Купуючи цінний папір, інвестор
може розраховувати, як мінімум, на два види доходу: інвестиційний і
курсової. Курсовий дохід - це дохід, отриманий в результаті покупки
папери по одній ціні (наприклад за номінальною, тобто зазначеної на
її бланку) з подальшим перепродажем за іншою, за вищою це-не. Інвестиційний дохід - це дохід від володіння цінними паперами,
званий також дивідендів.
Вкладаючи свої заощадження в цінні папери, можна збільшити свої
доходи і при цьому зменшити свій ризик. З цією метою слід вклади-
вати гроші в цінні папери емітентів, що представляють різні від-
раслі виробництва. Такий підхід до формування інвестиційного порт-
феля називається диверсифікацією вкладень.
Формування фондового ринку в Криму тісно пов'язане з переходом від
державної до акціонерної форми власності та випуском акцій
утворилися акціонерних товариств для їх подальшого вільного об-
рощення. Цей процес отримає свій подальший розвиток тільки при тому
умови, що в країні буде створено достатню кількість акціонер-
них товариств (переважно відкритого типу), що дозволить здійснювала-
влять грошові вкладення в їхні цінні папери.
Оскільки права власників при здійсненні операцій з цінними бу-
магами і порядок підтвердження цих прав різні, то самі цінні бу-
маги розрізняються за своїм характером і видами. Найбільш поширений-
ний тип цінних паперів - на пред'явника. Вони називаються так тому,
що для підтвердження права володіння ними достатньо їх просто пред-
явити. На кримському позабіржовому ринку до даного типу цінних паперів мож-
але віднести акції АТ "СІМ'Я", "Разноекспорт-інвест", "OLBI-Україна",
"Cлiд" та інші. Існують також іменні цінні папери, права держа-
телей яких підтверджуються ім'ям власника, зафіксованим на
бланку акції або облігації і в книзі реєстрації цінних паперів випус-
тевшего їх емітента.
Цінні папери подразделяються також на пайові (акції) і боргові
(облігації, казначейські зобов'язання та ощадні сертифікати).
Акція представляє собою часткову ц.б., що свідчить про внесення
частини у капітал акціонерного товариства і дає право її власнику на
отримання прибутку у вигляді дивіденти. Ціна, за якою акція реалізує-
ся на ринку, називається курсом акції, який, як правило, знаходить-
ся в прямій залежності від величини отримувати дивіденди.
Акція повинна містити такі реквізити: фірмове наіменова-
ня акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування ц.б. -
"акція", її номінальну вартість, розмір статутного фонду АТ на мо-
мент випуску акцій, а також термін виплати дивідендів і підпис представлення
дателя правління акціонерного товариства.
Слід згадати про те, що акції відкритого акціонерного гро-
ва поширюються шляхом відкритої підписки на них, у той час як ак-
ції закритого акціонерного товариства распределяються між його учере-
уря.
Акціонерне товариство може випускати прості та привілейовані
акції. Власник привілейованих акцій має право на першочергове
в порівнянні з іншими акціонерами отримання дивідендів і привілей
першочергового одержання майна акціонерного товариства у разі
його банкрутства. Але при цьому привілейовані акції не дають їх вла-
ділкові права участі в управлінні акціонерним товариством.
Прості акції не мають фіксованої норми прибутку: сума виплив-
Чіван дивідендів по них залежить від обсягу доходів і від рішення
зборів акціонерів про те, яку частину чистих доходів направити на
виплату дивідендів акціонерам. У той же час для інвестора прості ак-
ції мають деякі переваги: вони швидше обертаються на ринку, а
також дають можливість участі в управлінні акціонерним товариством і
одержання більш високих дивідендів.
До боргових ц.б. відносяться, перш за все, облігації. Ці ц.б.
засвідчують внесення її власником грошових коштів і підтверджують
зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цієї ц.б. в пре-
дусмотренний термін, зі сплатою фіксованого, або наростаючої про-
цента.
Емітент - це той хто випускає ц.б. (здійснює емісію). Ін-
вестор - це покупець ц.б., який таким чином вкладає свої
гроші (здійснює інвестиції) в емітента. І в тому, і в іншому ка-
честве можуть виступати держава, приватизовані підприємства, дру-
Гії юридичні особи. Інвестором також є кожна людина стра-
ни, що вклав свій приватизаційний сертифікат у ц.б. будь-якого акціо-
нерного товариства або який придбав їх за грошові кошти. Третій
суб'єкт фондового ринку - iнвестицiйний (фінансовий) посередник слу-
жит як би сполучною ланкою між емітентом та інвестором.
Для того, щоб допомогти інвестору прийняти правильну інвестиційну-
ве рішення, з метою економії його грошей, часу і сил створюються спе-
ціалізірованние організації, які беруть на себе відповідальність за на-
дежность і вигідність вкладень у ц.б. До числа таких професійних
організацій відносяться інвестиційні фонди.
Інвестиційний фонд - це посередник, який шляхом випуску ц.б.
привертає приватизаційні сертифікати та грошові кошти громадян
для їх подальшого інвестування в об'єкти приватизації, нерухомість-
тість і ц.б. інших акціонерних товариств. Існують інвестиційні
фонди відкритого та закритого типів. Інвестиційні фонди відкритого ти-
па продають свої ц.б. з обязазательством викуповувати їх на першу требо-
ванію інвесторів. Інвестиційні фонди закритого типу здійснюють
випуск своїх ц.б. із зобов'язанням викупити їх після закінчення строку, на
який учереждался фонд.
Відповідальне управління активами інвестиційного фонду здійснювала-
вляєтся інвестиційний керуючий - фірма, співробітники якої (еконо-
Місто, брокери, аналітики, маркетологи) безпосередньо здійснюють
процес інвестування зібраних коштів і, зокрема, займаються
придбанням ц.б. найбільш перспективних підприємств з числа тих,
які підлягають приватизації. Наприклад, інвестиційним керуючим
фонду "Кримська приватизація" є закрите акціонерне товариство
"Крим-фінанс-сервіс", що має державну ліцензію на здійснення
операцій з ц.б. Причому крім забезпечення безпосередніх інтересів
учасників фонду "Крим-фінанс-сервіс" виробляє оопераціі по куп-
ле-продажу ц.б. для всіх інших, без винятку, громадян. Дивіденд,
виплачується за придбаними через інвестиційного керуючого ак-
ціям, щорічно розподіляється між всіма учасниками фонду, пропорційно
нальні кількості ц.б., якими вони володіють.
Ключовою фігурою, з якою доводиться мати справу особі, пожелавше-
му придбати або продати ц.б., є брокер. Брокер - це спеціа-
лист, який діє на організованому фондовому ринку, в чиї обов'язки
входить надання професійних послуг з розміщення коштів громадян
та юридичних осіб у ц.б. По суті його робота передбачає знаходження
і підключення продавця і покупця ц.б.
Ц.б., що пройшли випробування первинним ринком і які довели свою жиз-
нестійкість, як правило, потрапляють у вторинну звернення. Тобто їх
подальша доля складається як би без безпосередньої участі
того акціонерного товариства, яка їх випустила і виробило началь-
ве розміщення. Вони постійно купуються і продаються, переходять від
одного власника до іншого, набувають у своїй ціні або втрачають. Навіть
дивіденди по них нерідко виплачує генеральний торговець по спеці-
радіальному угоди з емітентом.
Проте недоліки, властиві позабіржовому ринку (щодо не-
висока ліквідність, слабка інформованість пересічних інвесторів про
інвестиційних якостях тієї чи іншої ц.б., помножена на їх право-
ву незахищеність, низька швидкість торгових оборотів і пр.), предоп-
рідшали у світовій практиці поява унікального інституту, отримавши-
шего назва - фондова біржа.
Фондова біржа являє собою спеціалізовану організацію,
що об'єднує професійних учасників ринку ц.б., що створює усло-
вия для концентрації попиту та пропозиції, а також для підвищення лик-
відності ринку в цілому. Біржа це також певна організація тор-
Гауліт, яка підпорядковується спеціальним правилам і процедурам. У про-
процесі біржових торгових зборів особливими методами встановлюється ри-
нічна ціна (курс) ц.б., інформація про який поряд з відомостями про
обсяги укладених угод стає надбанням широких верств інвес-
торів. У цьому відношенні біржу можна уподібнити чуйному приладу, сигна-
лізує про стан фондового ринку, а через нього - про становище
справ в економіці в цілому.
Засновується біржа, як правило, у формі закритого акціонерного
суспільства, діяльність якого не має комерційного характеру. Те
є доходи цієї організації (яка має, до речі, загальнодержавну
значущість), що складається з податків з угоди та плати за брокерс-
Електричні місця, не підлягають розподілу між засновників, а направлений-
ються на модернізацію біржової інфраструктури. Так що зацікавлений-
ність засновників біржі зовсім не пов'язана з отриманням прибутку від
розміщеного в ній капіталу. Їх інтерес, перш за все, породжений піт-
ребностью в організації, яка могла б концентрувати у своїх
стінах надходять від торговців численні заявки на купівлю та
продаж високоліквідних ц.б. і забезпечувала б завдяки цьому мож-
ливість швидко укладати угоди за цінами, що відображає реальну кон'-
ектуру досить представницького ринку. Тому до числа заснувати-
лий біржі, як правило входять суб'єкти, що професійно займаються діяль-
ності за ц.б.
Незважаючи на те, що це коштує грошей, емітенти повинні бути зацікавлені-
ресовани, щоб їхні папери котирувалися на біржі. По-перше, включення
в котирувальний бюлетень (а відбувається це тільки після проходження
емітентом спеціальної експерементной процедури на спроможність -
лістингу) робить акції якої-небудь компанії більш відомими для ши-
рокіх верств громадськості та більш доступними для купівлі, що підвищення ефектив-
щує їх привабливість, сприяє збільшенню числа угод і по-
височини курсу. По-друге, допуск до біржової котирування сприяє
формування реальних цін на акції компанії і дозволяє точніше визна-
ділити її потенціал і вартість активів, що для солідного емітента
аж ніяк не менш важливо.
Ну а що стосується інвесторів, чи існує в них будь-якої ін-
Терес до біржових котирувань? Поза сумнівом, бо розміщення ц.б. на біржі
підвищує їх ліквідність, а значить, дозволяє їх легше реалізуються-
вать.Кроме цього, компанія, чиї акції котируються на біржі, змушені
надавати громадськості більше інформації про свою діяльність,
що дозволяє інвесторам приймати обгрунтовані інвестиційні рі-
ня, тобто більш ефективно реагувати на зміни в кон'юктури
фондового ринку.
КРОК ЗА КРОКОМ У РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Банк "Україна" почав працювати з цінними паперами з моменту першого
емісії своїх акцій в 1991 р., пройшов шлях удосконалення цієї де-
ності і досяг рівня банківської установи, що здійснює
найзначніші та різноманітні обсяги операцій. Банк має запро-
зію Міністерства фінансів України на здійснення всіх видів операцій з
ц.б. та ліцензію Міністерства фінансів України на здійснення діяль-
ності як депозитарію інвестиційного фонду або інвестиційної
компанії.
Банк активно проводить операції з ц.б. на Українській фондовій бір-
ж і в системі Центрального депозитарію, веде рахунку "ДЕПО" в системі
електронногобанка даних і є Кліринговим банком Української
фондової біржі. Крім того, банк є співзасновником Української
фондової біржі, ряду інвестиційних фондів, інвестиційних компаній,
довірчих товариств, вносить істотний внесок у розвиток інфраст-
руктури ринку ц.б. на Україні.
Не менш явно свідчить про здійснення діяльності банку на
ринку ц.б. те, що акції банку є єдиними банківськими ак-
ціями, які пройшли лістинг на Українській фондовій біржі, і відносяться до
перший группеофіціальной котирування. Банк одним з перших на Україні
приступив до використання у своїй діяльності електронного обліку про-
рощення акцій в депозитарії, що дало можливість здійснювати Аміс-
оцю акцій у безготівковій формі.
Банк "Україна" провів чотири емісії акцій на суму 624,79
млрд.крб. На вторинному ринку за 1994 рік продано акцій на суму 1,5
млрд.крб. За масштабами роботи з ц.б. банк "Україна" займає сьогодні
провідні позиції і постійно зміцнює їх.
Ринок ц.б. в Криму на сьогоднішній день менш розвинений, ніж у Києві,
Харкові, Дніпропетровську чи Донецьку, перш за все тому, що віз-
де, за винятком Севастополя, призупинено процес приватизації.
З трьох составляющіхринка ц.б., а до них належать емітенти, інвестори
та фінансові посередники, в Криму найбільших успіхів досягли фінансовим-
ві посередники. Це 5 кримських банків, 10 управлінь і філій укра-
ських банків, більше 2-х десятків торговців ц.б., довірчих про-
вин, інвестиційних фондів та компаній, що мають ліцензію Міністерств-
тва фінансів України на роботу з ц.б. на професійній основі.
Більшою мірою представлені емітенти, зареєстровані Аміс-
оцю своїх ц.б. в Мін.фіне України і Криму, що є основою для
якісного та кількісного розширення ринку ц.б.. Основна частина
акціонерних товариств на півострові - це АТ закритого типу, акції до-
торих не надходять у відкритий продаж і розподіляються між заснував-
телямі, працівниками та ін
Серед відкритих АТ найбільшу популярність отримали акції банків
"Україна", "Відродження", Укросоцбанка, "Інтерконтбанк", "Градобан-
ка "," Аксі-банку ", фінансових та торговельних структур, таких як ТІНФО,
"Південне співтовариство", "ВІНКО", "Корона", "Гелена", "РОДИНА". Зовсім
незначне, на жаль, місце займають АТ виробничої нап-
равленності: "Корпорація 'ОЛЕНА'", "Кримські вина", "Бара".
Таким чином, вибір для інвестування невеликий, і навіть при се-
годняшнем фінансовому становищі попит набагато перевищує пропозицію,
від чого фінансові посередники мають можливості пропонувати все що
завгодно, починаючи з ц.б. українських емітентів і кінчаючи російськими
ц.б.: ДОКА-хліб, ОЛБІ-Дипломат, хопер-Інвест та інші, за наслідки від
розміщення яких вони не несуть відповідальності.
Мотиви і характер їхньої діяльності зрозуміти не складно, але чому
професійні торговці не пропонують своїх послуг у здійсненні
акціонування і корпорації кримських підприємств і не піклуються про
завтрешнем дні?
У цій ситуації Дирекція банку "Україна", яка володіє необхідними
ліцензіями, технічним оснащенням, кадрами, мережею відділень і
агенств, стоїть дещо осібно, оскільки проблеми первинного
розміщення вона вже подолано, пропозицій щодо розміщення акцій прива-
тізіруемих підприємств, по суті, ще немає, а проведення комісійної
діяльності в умовах нерозвиненого ринку ц.б. - для банку малорента-
кабельні.
Тому, крім організації вторинного обігу власних ак-
цій. Дирекція банку освоює нові види операцій з ц.б.: до вері-
валий управління ц.б. своїх акціонерів, інших емітентів в інтересах-
сах їх власників, формування і управління "портфелем ц.б." по по-
доручень юридичних осіб, облік векселів, підготовка вексельних аукціо-
нов, розміщення державних казначейських зобов'язань, зберігаючи-
тільних сертифікатів і векселів банку "Україна".
При благополучно існуючої економіці етіопераціі приносили б
банку прибуток. Для ситуації, в якій зараз знаходиться економіка Ук-
ни, - це шлях підвищення ліквідності активів і мінімізації ризиків
по ц.б., що знаходиться в руках у клієнтів банку, розширення можливостей-
тей для отримання ними доп. доходів і виконання зобов'язань банку
перед своїми акціонерами. Дирекція банку буде активно працювати у
цьому напрямку, розширювати коло операцій, залучати до нього все нові
й нові верстви населення Криму.
