Львів
Вступ
Львів, обласнай
центр однойменної області-одне з найстародавні-ших міст нашої державі.Місто
розташоване на самому заході країні.Львів вирізняється вигідним географічним
положенням на важливих сухопутних шляхах, в центрі найбільш густо населеного
району краю.Місто стоїть в котловині і схилах водорозділу Дністра і Буга.В межах
Львова річка Полтва, ліва притока Буга, тече в підземному тунелі.В місті
знаходяться Замкова гора, Пісчана гора та ін.Вони прідають Львову живописний
характер.І хоча у Львові сусідують споруди різних єпох та стилів, проте всі вони
відзначаються художньо-мистецькою єдністю і разом складають єдиний
історико-архітектурний комплекс.
Усі, хто вперше
приїжджає до Львова хочуть побачити його площу Ринок і насамперед прямують до
неї.Та й не дівно.Згадаймо скільки трагедій пронеслося над містом, скільки
потрясінь випало на його долю.Наше знайомство з пам'ятками історико-архітектурного
заповідника починається розповіддю про площу Ринок і найстаровінніші пам'ятки міста.
Старовинний й
молодий. Ті означення якнайповніше характеризують Львів - місто пам'ятник, місто - музей під відкритим
небом, місто в якому переплелися минуле і сучасне.
Львів практично зберіг забудови усіх історичних
періодів.Ніде більше в Україні не було ні таких величних готичних і
ренесансних кам'яниць, ні таких
ренесансних і барокових храмів.
Протягом сторіччя
Львів був одним з найбільших за кількістю населення містом України, осередком
ремесел, промислів, і, звичайно, центром культури.
В середині 13 століття на місці давнього поселення на
Замковій горі Галицько-Волинський князь Данило Галицький заснував місто, назвавши
його Львовом.Тогочасній Львів складався із двох частин: на горі - укріплений
замок ( "град"), а в низу - торгово - ремісніче місто ( "посад ").
Поступово місто розбудували і в 1272 р.. стало столицею
Галицько-Волинської держави.
На південь від найдавнішої частини міста виростає новий
район - Середмістя, який згодом став центром середньовічного Львова.Нове місто
було оточене мурами.
Більшість пам'яток архітектури середньовічного Львова до
наших років не дійшли, їх поглинула полум'я
пожеж 1381 і 1527 рр.Так, від пожежі 1527 року повністю згоріло готично
місто.
Приблизно в 1360 році поряд з площею Ринок закладено
Кафедральний (Латинський) собор за планом архітектора Петра Штехера.Будівніцтво
собору розтягнулося на довгий час, і лише в 1479-1481роках його закінчили
вроцлавські архітектори Йоахім Гром і Амбросій Робіш.
Цей тринефний з видовжених вівтарною частиною костьол
суворих і простих готичних форм, а водночас монументальних величавий, на них
відсутні декоративні оздоби, характерні для европейської готікі.Своєрідною
прикрасою храму служить ряд контрфорсів, якими підперті стіни пресбітеріуму.В
стінах, звільнених від тягаря нервюрного склепіння, перекладений на
контрфорси, високі стрільчасті вікна, покриті вітражамі.Ця вівтарна частина
костьолу залишилась майже незмінною до нашого часу.Основна ж маса храму була
піддана корінним змінам в пізніші часі.Велікої шкоди зазнав костьол під час
пожежі 1527 року - завалити склепіння.Але ще більших втрат завдали йому
реставраційно - конструктивні роботи в 1760-1780 роках: готичні форми було
змінено барочними, перероблений вхід, монументально строгих форм вежа увінчалась
барочним завершенням, і висота її досягла 65 метрів.Було знесено чимало
каплиць, що оточували храм, а з ними безповоротно загинуло їх оздоблення-твори
містецтва.Залішілісь тільки дві каплиці - Камп'янів та Боїмів, а також слід від
третьої, що колись щільно примикали до апсідального простінку вівтарної частини
- Овальний портрет з зображенням купця Яна Домагліча та вотивні рельєф, на
якому представлена численна родина Домагліччв.
Тоді ж інтер'єр костьолу був розмальований відомим
художником-монументалістом С. Строїнськім, а вівтарі прикрашені чудовими
дерев'яними скульптурами, виконаними львівськими різбярамі М. Полейовськім та
Я. Овідізькім.
В храмі зберігаються пам'ятники меморіальної скульптури
16ст.: Коменданту міста Миколі Гербурт, створений у 1555 році Нюрнберзьким
майстром Панкратіем Лабенвольфом, а також скульптури багатих міщан С. Ганля
таБ.Бзовського.
План подібний до Кафедрального собору, мав нині неіснуючий
костьол францисканський монастіря.Він постав у кінці 14 ст., а також
Домініканський костьол, збудований на початку 15 ст ..
Крім Кафедральньного костьолу в 14 ст. спорудження ще дві
пам'ятки архітектури-церкви св.Юра та вірменську, архітектором яких був
Дерінг (Дере). Юрське церква не зберіглась до нашого часу - у 18 ст. на
її місці поставили велічнішу будівлю, а Вірменська, збагачувалась добудуванням на
протязі столітть, нині є визначною пам'яткою львівського зодчества.
Церква будувалась за зразком вірменських святинь, але на
ній позначились впливи романських-готичної архітектури Західної Європи та у
великій мірі відбиті сліди запозичень староруського галицького зодчества.
Середня частина собору добудовувалось в 17 ст., а
західна, від Краківської вулиці, на початку 20 ст .. Головний вхід, стилізований під
готику, похмурий і таємничий.
В гарячий червневий день 1527 р.. у Львові на вулиці
Пивоварів виникла пожежа і швидко перекинувся не тільки на середмістя, а й на
передмістя - Підзамче, Знесення.На другий день Львів являв собою суцільне згаріще.Тількі
уціліли спотворений вогнем будинок ратуші, обгоріла Вірменська церква, стіни
Кафедрального собору.Готічній Львів пропав.
Львів був відроджений за відносно короткий час. Його
архітектурне обличчя визначилось, головним чином, у 16 ст .. Будувалися тільки
кам'яні будінкі.Архітекторамі були італійці.Воні принесли з собою подих
італійського ренесансу, але чистоту його форм
розчинились в традиціях і вимогах міст, де їм доводилось працювати.
Львів планувався по-новому.Зберігалося тільки середньовічне розміщення центру --
Ринкова площа з ратушею.Вуліці проводилися прості.Будінкі ставились вузькі по
фасаду, триповерхові.
Національностям некатоліцького віросповідування НЕ
дозволялося поселятіся на площі Рінок.Для них були відведені вулиці, які з того
часу зберіглі свої назви: Руська, Вірменська, Сербська.На площі Ринок містилося
управління міста, суд, тут відбувалися торгі.Сама площа майже квадратної форми
(142м. на 129м.). З неї виходить вісім вуліць.Будінкі наче споріднені між
собою, але в той же час різні й неповторні.
Площа Ринок - серцевина історико-архітектурного
заповідника, являє собою унікальний ансамбль.З чотирьох сторін її оточує
комплекс з 44 різнорідних за часом і стилем будинків.
В дусі ренесансу ветрімана вся площа Ринок, хоча
перебудови викликані корінною зміною мешканців та їх смаками, надали деяким
будинкам класичного або ампірного вигляду.
Рештки старої готики, в стилі якої велось будівництво до
пожежі 1527 року, нерідко включалося в нову споруду і, таким чином, в ряді
будинків на першому поверсі зустрічаємо готичні портали, вестибюлі - входи, з
характерними нервюрнімі склепіннямі або стрільчастімі арками.
Архітектура Львова різноманітна і неповторна. У ній, як у
дзеркалі, відбилося обличчя минулих епох.У місті, що виникло на Західних рубежах
Київської Русі і впродовж усієїдраматічної історії зберігало свою етнічну
приналежність, яскраво і зримо вимальовується процес взаємовпливу різних культур
і містобудівних традицій - вітчизняних та західноєвропейськіх.Усе це робить
архітектуру Львова предметом великої культурної цінності, загальнонародних
надбанням, що оберігається і вивчається, стає об'єктом естетичного
зодоволення, джерелом невичерпного досвіду для сучасників і прийдешніх поколінь.
Львів - одне з найбагатших міст України за цінністю
історико-архітектурних пам'яток 13-20 ст., що зримо представляють нашарування
всіх стильових епох від часу його заснування до наших днів.
У найдревнішій частині міста Львова - колишньому
підгородді, яке згодом отримало назву Краківського передмісття, знаходиться
найдавніша пам'ятка монументальної архітектури - церква св.Миколая на вулиці
Б.Хмельніцького.За традицією вважається двірською княжу церквою, заснованою ще
в 13 ст., яка служила не тільки храмом, а й осередком громадсько-політичного
життя.
Церква являє собою своєрідну хрещатий в плані споруду з
квадратним нефом, навколо якого групуються об'єми вівтаря з півкруглою
апсидою, прямокутного бабинця і бічних капліць.Об 'ємно - планувальна композиція
Миколаївської церкви зближує її з храмами Київської Русі.Поєднання класичного
візантійсько - руського хрестовокупольного плану з романських будівельною
технікою витвори новий самобутній стиль, характерний для зодчества давньої
Галичини.
З княжим Львовом пов'язана і монастирська церква святого
Онуфрія (вулиця Б. Хмельницького, 36). На жаль, ранній період її будівництва - до
16 століття - не віяснено.Ще за князя Лева Даниловича тут була державна
церква, при якій поселилися ченці.
Спершу храм складався з двох частин, які до 18 століття не
були з'єднані між собою.Ансамбль Онуфріївської церкви доповнюють Монастирський
будинок з дзвіницею і оборонними мурами з бійніцямі.Невелікій мурований
монастир був уже в 16 столітті.
З Онуфріївською
церквою пов'язані визначні сторінки вітчизняної культури.
В одній з монастирських келій до 1616 року містилася
друкарня.Тут, на церковному цвинтарі, у 1583 році поховано Івана Федорова.Його
надгробна плита тривалий час зберігалась у цій церкві.
З північного боку безпосередньо до Онуфріївського монастиря примикали неіснуючий
нині вірменський монастир з Муроване церквою.Це був найдавніший вірменський
мурований з каменю храм у Львові споруджений у 13 ст. (розібрано напрікінці18
ст .).
На тій же вулиці Б. Хмельницького знаходиться одна з
найцікавіших пам'яток
архітектури старого Львова - церква св. Параскеви - П'ятниці. Можливо вона
заснована ще наприкінці 13ст .. Спочатку церква була дерев'яною; сучасну муровану
споруджено на кошти молдавського господаря В. Лупула в 1644р., а посвячено в
1645р .. Про час побудови і фундатора пам'ятки цієї свідчать вмуровані у зовнішню
стіну і парапет хорів пам'ткові таблиці.
Церква у плані має форму прямокутника з гранчастим
апсидою, набагато нижчою від від основної частіні.Архітектура цієї церкви не має
чітко визначеного стілю.Тут присутня і готика, яка проявляється у високому
щипці, влив борокко, що спостерігається у невеликих Ворт на головному фасаді, а
прямокутні ніші з боків нефа асоціюються з молдавським і буковинськими
будівлями того часу.
На розі вул.І.Гонті і пл. 300-річчя Воз'єднання стоїть
костьол Марії Сніжної, заснований німецькими колоністами у 14 ст.Перша
документальна згадка про ньго датується 1352р.Костьол, який спочатку був
дерев'яний, дійшов до нашого часу у дуже зміненному вігляді.Костьол являє собою
однонефну будівлю базілікального типу з видовжених пресвітерією і квадратним
притвором з вежою на одній осі.Можліво, що в початковий період він складався
лише з одного прямокутного нефа.Пізнішє були добудовані пресвітерія і вежа на
західному фасаді.
Недалеко від костьолу Марії Сніжної на пл.Вічевій
знаходиться цінна пам'ятка ренесансного будівництва - монастир
бенедіктінок.Збудованій у 1597 р. Павлом Римлянином, що прибув до Львова з
Італії у 80-х роках 16.ст.Костьол
незначний за розмірами і досить скромно оздобленій.Декоратівнімі елементами
його кріпосних стін е різьблені білокам'яні портали і невелика але монумунтальна
вежа при південному фасаді.Скромнтй, позбавлений будь-якого декору й інтер'єр
костьолу.Його неф перекриває хрестово склепіння.Між нефом і вівтарєм
здіймається півціркульна арка, що спирається на спарені пілястрі.Арку оздоблюють
розетки у квадратних полях.
З півдня до вівтарної частини прилягає монастирський
будінок.В ньому, як і у вежі, зберігліся прийоми і елементи ренесансного
будівництва. Особливо цінною є відкрита лоджія з трьома арками. Замкові камені
арок служать консолями для трьох кам'яних скульптур, що стоять у нішах. Цікавим є
конструктивне вирішення деяких залів. Для підтримки склепіння у доволі простих
сінях будівничий застосував один могутній стовп, що є єдиним прикладом такого
конструктивного рішення у львівській архітектурі того часу.
На розі вулиці Радянської і Дарвіна на узгір'ї височить костьол кармелітів босих,
який постав у першій половині 17 століття.
Спорудження Кармелітського костьолу розпочалося у 1634
році. Його будівничим вважають Яна Покоровіча. Цей храм - тринефний, без апсид,
з двома вежами на західному фасаді. До середини 19 століття вежі не було.
Проект на їх добудову виготовив Алотз Вондрашки у 1835 - 1839 рр.. Збудована за
його проектом північна вежа з наметовим завершенням стояла до 1906 року. У
цьому ж році під час грунтовної реставрації добудували другу вежу - південну,
обом дали барокові завершення.
На цій же вулиці неподалік знаходиться інша пам'ятка
бароккової архітектури - Комісійній костьол кармеліток босих. Костьол
збудований за взірцем римської церкви Санта Сусанна. Проект на нього виготовив
італійський архітектор Джованні Джізмені у 1642 році. Будівництво розпочалося
1644 року, оздоблення фасаду білокаменім декором закінчилося наприкінці 18
століття. У 1976 році реставрований приміщення використано під обласний Будинок
якості, матерології та стандартизації.
Висновок:
Сім з половиною віків міцно стоїть на українській землі
Львів.З них всього десять років припадає на останній незалежний період його
історії. Саме ці роки стали для древнього міста роками оновлення і стрімкого
злету. Впевнено, з оптимізмом дивиться у майбутнє Львів, який дивує, зачаровує
гармонією сивої давнини і світлої сучасності.
Пам'ятки сивої давнини в сукупності з
новим лицем Львова це великий всенародний скарб. І тому обов'язок кожного громадянина України
зберегти цей скарб для прийдешніх поколінь. Бережливого ставлення до пам'яток історії та культури --
патріотичний обов'язок еожного
громадянина України.
Список літератури
1.Історія української культури/за ред.І.П.Кріп 'якевича .-
К.: Либідь, 1994
2.Овсійчук В. Архітектурні пам'ятки Львова. -Л.: Каменяр, 1963
3.Вуйцік В.С. Державний історико-архітектурний заповідник
у Львові.-Л.: Каменяр, 1991
4.Кріп 'якевич І.П.
Галицько-Волинське князівство.-К.: Наукова думка, 1984
5.Памятнікі
містобудування та архітектури УССР.т.3.-К.: Наукова думка, 1984
6.Вуйцік В.С. Львівський історико-архітектурний
заповідник: Єкскурсія по місту.-Л.: Каменяр, 1976
Для підготовки даної роботи були використані матеріали
с сайта http://www.referaty.com.ua/
