Мислення

Мислення - це процес опосередкованого, предметного відображення (пізнання) загальних, суттєвих властивостей об'єктів та явищ дійсності, відображення взаємозв'язків та відношень, що існують між ними.

Мислення починається з проблемної сітуацїї, для виходу з якої індивід повінен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії . Вона включає в себе невідоме (шукану), пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід.Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну, часто не шукає виходу з неї. Він вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу-мету, яка дається в певних умовах і в якої можна досягти за рахунок останніх. Інакше кажучи задача-це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, зв'язки між якими слід віднайти. Пошук таких зв'язків, тобто розв'язування задачі і становить процес мислення.

Порівняно з відчуттями і сприймання це значно повнішій образ свіеу, який несе в собі ступінь проникнення індивіда в сутність явища дійсності з'ясування їх неявних властивостей. Усвоїх розвинених формах це раціональна пізнавальна діяльність, шляхом людина здобуває нові абстраговані від чуттєвих даних, знання, будує узагальнений образ світу, створює власну філософію, з рештою, здійснює акти творчості. Закономірності розвитку мислення, і психіки в цілому, висвітлює аналіз його ФІЛО-історіо-та онтогенезу. Протягом філогенезу, воно надбудовується над стадіями елементарної сенсорної та перцептівної психіки і виконує функції інтелекту. На початкових етапах історіогенезу цей процес має вигляд первісного (міфологічного) мислення й слугує засобом пояснення життя людини. Він виникає під час практичних дій, за допомогою яких, людина реалізує стосунки з природою, започатковує шлях, яким людина прямує від чуттєвого до теоретичного пізнання дійсності. В онтогенезі мислення формується івідозмінюється в міру ускладнення життєвих зв'язків дитини зі світом.

Ще мислення є здатністю людини відображати об'єктивну дійсні.сть банківську діяльність та судженняхю

Процес мислення характеризується такими особливостями.

1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов'язане з мовою, але виражене в мові.

Незважаючи на те, що в онтогенезі відношення мислення і мовлення своєрідні і мінливі, неможливо вивчати ппроцес мислення вдітіні поза аналізом розвитку її мовлення.

2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розв'язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.

І.П. Павлов візначаючіслово, як особливий сигнал дійсності, як спецефічній подразник, що має узагальнений характер, розкриває і його відношення до мислення,

Він писав про те, що мовні сигнали "є абстрагування від дійсності і припускають узагальнення, що й становить наше зайве спеціально людське, вище мислення, яке створює спочатку загально-людський емпірізм, а нарешті й науку-знаряддя вішого орієнтування людини в навколишньому світі і в собі самій.

Зв'язки між предметами і явищами відбражаються звичайно у мовних формах, хоч деякі зв'зкі, наприклад просторові і часові, людина може сприймати й безпосередньо.

3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв'язків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об'єктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При цьому кожне запитання символізує цілко визначений тип зв'язку, розкриття якого в певномуконкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: "Чий м'яч покотився?"-Потребує встановити зв'язок лише однієї категорїї відношень належності.Запітання: "Куди м'яч покотився?" - сигналізує також лише один тип зв'язку-напрям, місце Запитання: "Чому м'яч покотився?-зумовлює пошуки причинних зв'язків.

Запитання-одна з найбільш доказова форм єдності мислення і мови. Запитання є сигнал, і він спричиняє відповідь-специфічну для людини орієнтувальну реакцію, пошукову розумову діяльність.

Мислення-це розв'язання певно' задачі, сформцульованої в запитанні. Пошук відповіді на поставлене запитання надє процесу мислення спрямованого, організованого характеру.

4. мислення-стрижень будь-якої розумової діяльностілюдіні.Цім розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тварінам.Пошукшляхів розв'язаннятварініздійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення "приманки", але не на націленість. Сформульована взапітанніпотреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер.Місляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла, розв'язавши поставлену задачу.

Оформлення задачі в запитанні є першим етапом розумового процесу, бо перш ніж розв'язувати задачу, треба розкрити категорію, в межах якої лежать шукані зв'язки. Знайдений розв'язок задачі-це розуміння, тобто встановлення нових знань, яких набула людина.

Звичайно, не тільки діти, а й дорослі і не завжди відразузнаходять правильний розв'язок поставленої задачі.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали с сайта http://www.referaty.com.ua/