Проблема стратосферного озону. Хлорфторвуглеці (ХФВ) та їх вплив на озоновий шар

Реферат виконав: студент ФПрН-3 Фурсов Е.Ю

Національний Університет «Києво-Могилянська Академія»

Кафедра екології

КИЇВ 1999

Вступ

У 1985 р. фахівці з Британської Антарктічної Служби дослідження атмосфери повідомили про абсолютно несподіваний факт: весняний вміст озону в атмосфері над станцією Халлі-Бей в Антарктиді зменшився за період з 1977 по 1984 р.. на 40%. Незабаром це підтвердили інші дослідники, що показали, що область зниження вмісту озону іде за межі Антарктиди і за висотою охоплює шар від 12 до 24 км, тобто значну частину нижньої стратосфери. Найбільш докладним дослідженням озонового шару над Антарктидою було міжнародний Літаковій антарктичний озоновий Експеримент. Протягом експеременту вчені з 4 країн декілька разів піднімалися в зону зниженою вмісту озону і зібрали детальні дані про її розміри і хімічні процеси, які там вібуваються. Фактично це означало, що в полярній атмосфері є Озонова "дірка". На початку 80-х за вімірюваннямі зі супутника "Німбус-7" аналогічна дірка була виявлена і в Арктиці, правда вона охоплювала значно меншу площу і зниження рівня озону в ній було не таке суттєве - Біля 9%. У середньому на Землі з 1979 по 1990 р.. вміст озону впав на 5%.

Принцип проблеми. Наслідки для "живого".

Це відкриття стурбувала як вчених, так і широку громадськість, оскільки це означало, що шар озону, який охоплює нашу планету, знаходиться в більшій небезпеці, ніж вважали раніше. Потоншення цього шару може призвести до серйозних наслідків для людства. Вміст озону в атмосфері менше за 0.0001%, однак саме озон повністю поглинає смертельне ультрафіолетове випромінювання сонця з довжиною хвилі l