9. Охорона праці та техніка безпеки p>
У процесі дипломного проектування ведеться дослідно-конструкторськарозробка пристрою постановки перешкод. У рамках розробки проводитьсяексперимент. Завданням експерименту є з'ясування залежності придушеннякорисного сигналу в приймальному пристрої сигналом із змінною частотою.
Роботи проводяться на лабораторному стенді радіотехнічної лабораторії. Припроведення експерименту робота відбувається при штучному освітленні,вимірювальна апаратура використовує висока напруга. p>
9.1 Вплив зовнішніх факторів на організм людини і вимоги, пропоновані до цих чинників в радіотехнічної лабораторії p>
Дія електричного струму на організм людини. p>
Ступінь впливу електроструму на організм людини залежить від йоговеличини про довжину впливу. У випадку, якщо пристрої живляться віднапруги 380/220 В або 220/127 В в електроустановках з заземленоюнейтраллю застосовується захисне занулення. p>
Призначення занулення. p>
Занулення застосовується в чотирипровідних мережах напругою до 1 кВ ззаземленою нейтраллю. Занулення здійснює захист шляхом автоматичноговідключення пошкодженої ділянки електроустановки від мережі і зниженнянапруги на корпусах занулені електрообладнання до безпечного назапрограмований час захисту. Зі всього вище сказаного робимо висновок, щоосновне призначення занулення - забезпечити спрацьовування максимальноїструмового захисту при замиканні на корпус. Для цього струм короткого замиканняповинен значно перевищувати встановлення захисту або номінальний струм плавкихвставок. Далі наведемо принципову схему занулення на рис. 23: p>
p>
Рис. 23. Схема занулення. P>
Ro - опір заземлення нейтралі p>
Rh - розрахунковий опір людини; p>
1 - магістраль занулення; p>
2 - повторне заземлення магістралі; p>
3 - апарат відключення; p>
4 - електроустановка (паяльник); p>
5 - трансформатор. p>
Сила струму залежить від величини прикладеної напруги та опоруділянки тіла. Опір ділянки тіла складається з опорутканин внутрішніх органів і опору шкіри. При розрахунку приймається
R = 1000 Ом. Вплив струму різної величини наведено в таблиці 9.1. P>
Таблиця 9.1
| Тік, | Вплив на людину |
| мА | |
| | Змінний струм | Постійний струм |
| 0,5 | Відсутній | Відсутній |
| 0,6-1, | Легке тремтіння пальців | Відсутня |
| 5 | | |
| 2-3 | Сильне тремтіння пальців | Відсутня |
| 5-10 | Судоми в руках | Нагрівання |
| 12-15 | Важко відірвати руки від | посилення нагріву |
| | Проводів | |
| 20-25 | руки паралізує негайно | посилення нагріву |
| 50-80 | Параліч дихання | утруднення дихання |
| 90-100 | при t> 3 сек - параліч серця | параліч дихання | p>
До електроустановок змінного і постійного струму при їх експлуатаціїпред'являють однакові вимоги з техніки безпеки. p>
9.2 Розрахункова частина p>
Розрахунок занулення p>
Спроектувати занулення електрообладнання з номінальною напругою
220 В і номінальним струмом 10 А. p>
Для живлення електрообладнання від цехової силовий збирання використовуєтьсяпровід марки Алп, що прокладаються в сталевій трубі. Вибираємо перетиналюмінієвого проводу S = 2.5 мм. Споживач підключений до третього дільниціживильної магістралі. p>
Перша ділянка магістралі виконаний четирехжільним кабелем марки АВРЕ залюмінієвими жилами перерізом (3 * 50 +1 * 25) мм в поліхлорвінілової оболонці.
Довжина першої ділянки - 0,25 км. Ділянка приховується автоматом А з 3110комбінованим расщепітелем на ток Iном = 100 А. p>
Друга ділянка прокладений кабелем АВРЕ (3 * 25 +1 * 10) мм довжиною 0,075 км.
Ділянка захищена автоматичним вимикачем А 3134 на струм 80 А. Магістральживиться від трансформатора типу ТМ = 1000 з первинним напругою 6 кВ івторинним 400/220 В. p>
Магістраль занулення на перших двох ділянках виконана четвертої житловийживильного кабелю, на третьому ділянці - сталевою трубою. p>
p>
Рис. 24. Схема живлення обладнання p>
TT - трансформатор p>
ТП - трансформаторна підстанція p>
РП - розподільний пункт p>
СП - силовий пункт. P >
Для захисту використовується запобіжник ПР-2. Ток запобіжника: p>
(9.1) p>
де Кп - пусковий коефіцієнт = 0,5 ... 4,0 p>
Значення коефіцієнта До приймається в залежності від типу електричнихустановок: p>
1. Якщо захист здійснюється автоматичними вимикачами, що маютьтільки електромагнітні розчеплювача, тобто спрацьовують без витримкичасу, то До вибирається в межах 1,25 е1, 4 p>
2. Якщо захист здійснюється плавкими запобіжниками, часперегорання яких залежить від величини струму (зменшується зі зростанням струму),то з метою прискорення відключення До беруть І3. p>
3. Якщо установка захищена автоматами виключення з назад залежною відструму характеристикою, подібною характеристикою запобіжників, то так само
Кі3. P>
Вибираємо стандартний запобіжник на 15 А. p>
Так як у схемі наведено ділянку магістралі більше 200 м, то необхідноповторне занулення. Значення опору занулення не повинно перевищувати
10 Ом. P>
Розрахункова перевірка занулення p>
Визначимо розрахункове значення опору трансформатора: p>
Розрахуємо активний опір фазного проведення для кожного здільниць: p>
(9.2) p>
де l - довжина дроту p>
S - перетин дроту p>
(- питомий опір матеріалу (для алюмінію (= 0,028
0м * мм2/км). P>
Розрахуємо активний опір фазних проводів для трьох дільниць: p>
Ом (9.3) p>
Ом (9.4) p> < p> Ом (9.5) p>
RФ1 = 0,14 0м; RФ2 = 0,084 0м; RФ3 = 0,336 0м: p>
Повний активний опір фазного провода: RФе = О, 56 0м; p>
Розрахуємо активний опір фазного дроти з урахуванням температурноїпоправки, вважаючи нагрів проводів на всіх ділянках рівним Т = 55 С. p>
Ом, (9.6) p>
де p>
град - температурний коефіцієнт опору алюмінію. p>
Активний опір нульового захисного провідника: p>
Ом (9.7) p>
Ом (9.8) p>
Для труби зі сталі: (= 1,8 Ом/км p>
Ом (9.9) p>
Таким чином, сумарний опір магістралі занулення одно: p>
RM3 е = RM3 1 + RМЗ 2 + RM3 3 = 0,544 Oм (9.10) p>
Визначаємо зовнішні індуктивні опору. Для фазового провода: p>
Х'Ф = Х'ФМ - ХФL; (9.11) p>
Для магістралі занулення : p>
Х'М3 = Х'М3 М - ХМ3 L; (9.12) де p>
Х'М3 і Х'ФМ-індуктивні опору, обумовлені взаємоіндукціїфазового проводу та магістралі занулення; p>
ХМ3 і ХФ1-зовнішні індуктивні опору самоіндукції. p>
Індуктивні опору, обумовлені взаємоіндукції фазовогопроводи та магістралі занулення визначаються за формулою: p>
Х'ФМ = Х'М3 М = 0145 lg (dФМ3), (9.13) p>
де d - відстань між фазним і нульовим проводом. (для 1 і 2 d = 15мм, для 3 d = 9.5 мм) p>
Х'ФМ1 = Х'М3М = 0,145 lg15 = 0,17 Ом. (9.14) p>
Х'ФМ2 = Х'М3М = 0,145 lg15 = 0,17 Ом. (9.15) p>
Х'ФМ3 = Х'М3М = 0,145 lg9, 5 = 0,142 Ом. (9.16) p>
Сумарний опір на всіх ділянках: p>
Х'ФМ = Х'М3М = 3 * 0,145 = 0,482 Ом (9.17) p>
Зовнішні індуктивні опору визначаються за формулою: p>
XФL = X'L * L, де X'L-питомий опір самоіндукції, Ом/м. p>
X'L1 = 0,09 * 0,25 = 0,023 Oм p>
X'L2 = 0,068 * 0,075 = 0,005 Oм p>
X'L3 = 0,03 * 0,03 = 0,0009 Oм p>
Сумарне зовнішнє індуктивний опір фазового провода: p>
ХФL = 0,029 Oм p>
XM3L1 = 0,068 * 0,25 = 0,017 Oм p>
XM3L2 = 0,03 * 0,075 = 0,0025 Oм p>
XM3L3 = 0,138 * 0,03 = 0,004 Oм. p>
Сумарне зовнішнє індуктивний опір магістралі занулення: p>
XM3L = 0,024 Oм p >
Сумарне зовнішнє індуктивний опір: p>
ХФ '= 0,435-0,0314 = 0,453 Ом p>
ХМ3' = 0,435-0,0244 = 0,458 Ом p> < p> Визначаємо внутрішній індуктивний опір: p>
ХФ "1-2 = XM3" 1-2 = 0,057 * 0,075 = 0,001 Ом p>
ХФ "3 = 0,0157 * 0,03 = 0,0005 Oм p>
Опір фазного проводи й магістралі занулення: p>
ZФ = 0,78 Ом p>
ZM3 = 0,79 Oм p>
Ток однофазного КЗ визначимо за формулою: p>
IКЗ = 220/(0,78 +0,79) = 132 А (9.18) p>
Порівняємо розрахункові параметри з допустимими: IКЗ = 132> 12 А p>
Крім того, повинна виконуватися умова: ZM3 <2 * ZФ p>
Умова виконується. p>
9.3 РОЗРАХУНОК Місцеву витяжну вентиляцію p>
Вентиляція - організований і регульований повітрообмін, що забезпечуєвидалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими газами, парами,пилом, а також поліпшує метеорологічні умови в цехах. За способомподачі в приміщення свіжого повітря і видалення забрудненого, системи ділятьна природну, механічну і змішану. p>
Механічна вентиляція може розроблятися як загальнообмінна, так імісна з загальнообмінної. У всіх виробничих приміщеннях, де потрібнанадійний обмін повітря, застосовується припливно-витяжна вентиляція. Висотаприймального пристрою повинна залежати від розташування забрудненого повітря.
У більшості випадків приймальні пристрої розташовуються в нижніх зонахприміщення. Місцева вентиляція використовується для видалення шкідливих речовин 1 і
2 класів з місць їхнього утворення для запобігання їх розповсюдження вповітрі виробничого приміщення, а також для забезпечення нормальнихумов на робочих місцях. p>
9.4 РОЗРАХУНОК виділення тепла p>
А) тепловиділення від людей p>
тепловиділення людини залежать від важкості роботи, температуринавколишнього повітря і швидкості руху повітря. У розрахунку використовуєтьсяявне тепло, тобто тепло, що впливає на зміну температури повітря вприміщенні. Для розумової роботи кількість явного тепла, що виділяється однимлюдиною, становить 140 Вт при 10оС і 16 Вт при 35оС. Для нормальнихумов (20оС) явні тепловиділення однієї людини становлять близько 55 Вт
Вважається, що жінка виділяє 85%, а дитина - 75% тепловиділеньдорослого чоловіка. У що розраховується приміщенні (5х10 м) знаходиться 5 чоловік.
Тоді сумарне тепловиділення від людей буде: p>
Q1 = 5 * 55 = 275 Вт (9.19) p>
Б) тепловиділення від сонячної радіації. P>
Розрахунок тепла надходить у приміщення від сонячної радіації Qост і Qп
(Вт), проводиться за наступними формулами: p>
- для засклених поверхонь p>
Qост = Fост * qост * Aост (9.20) p>
- для покриттів p >
Qп = Fп * qп (9.21) p>
де Fост і Fп - площі поверхні скління і покриття, м2 qост і qп - тепловиділення від сонячної радіації, Вт/м 2, через 1 м2поверхні засклення (з урахуванням орієнтації по сторонах світу) і через 1 м2покриття; p>
Аоста - коефіцієнт врахування характеру скління. p>
У приміщенні є 2 вікна розміром 2х1, 2 м2. Тоді Fост = 4,8 м2. P>
географічну широту приймемо рівною 55о, вікна виходять на південний схід,характер віконних рам - з подвійним склінням і дерев'яними палітурками.
Тоді, p>
qост = 145 Вт/м 2, Аоста = 1,15 p>
Qост = 4,8 * 145 * 1,15 = 800 Вт p>
Площа покриття Fп = 20м2. Характер покриття - з горищем. Тоді, p>
qп = 6 Вт/м2 p>
Qп = 20 * 6 = 120 Вт p>
Сумарне тепловиділення від сонячної радіації: p>
Q2 = Qост + Qп = 800 +120 = 920. Вт (9.22) p>
В) тепловиділення від джерел штучного освітлення. P>
Розрахунок тепловиділень від джерел штучного освітлення проводитьсяза формулою: p>
Q3 = N * n * 1000, Вт (9.23) p>
Де N - сумарна потужність джерел освітлення, кВт; n - коефіцієнт теплових втрат (0,9 для ламп розжарювання і 0,55 длялюмінесцентних ламп). p>
У нас є 20 світильників з двома лампами ЛД30 (30Вт) і 2 місцевихсвітильника з лампами Б215-225-200 або Г215-225-200. Тоді отримуємо: p>
Q3 = (20 * 2 * 0.03 * 0.55 +2 * 0.2 * 0.9) * 1000 = 1020 Вт p>
Г) тепловиділення від радіотехнічних установок і пристроївобчислювальної техніки. p>
Розрахунок виділень тепла проводиться аналогічно розрахунку тепловиділень відджерел штучного освітлення: p>
Q4 = N * n * 1000, Вт (9.24) p>
Коефіцієнт теплових втрат для радіотехнічного пристрою становитьn = 0,7 і для пристроїв обчислювальної техніки n = 0,5. p>
У приміщенні знаходяться: 3 персональних комп'ютери типу Pentium PRO з 600
Вт (разом з моніторами) і 2 принтера EPSON по 130 Вт p>
Q4 = (3 * 0.6 +2 * 0.13) * 0.5 * 1000 = 1030 Вт p>
Сумарні тепловиділення складуть: p>
Qс = Q1 + Q2 + Q3 + Q4 = 3245 Вт (9.25) p>
Qізб - надлишкова теплота в приміщенні, що визначається як різниця між
Qс - теплом, які виділяються в приміщенні і Qрасх - теплом, що видаляється зприміщення. p>
Qізб = Qс-Qрасх (9.26) p>
Qрасх = 0,1 * Qс = 324,5 Вт p>
Qізб = 2920,5 Вт
9.5 РОЗРАХУНОК необхідний повітрообмін p>
Обсяг припливного повітря, необхідного для поглинання тепла, G (м3/ч),розраховують за формулою: p>
G = 3600 * Qізб/порівн * p * (tуд-tпр) (9.27) p>
Де Qізб - теплоізбиткі (Вт); p>
Ср - масова питома теплоємність повітря (1000 Дж/кгс); р - щільність припливного повітря (1,2 кг/м 3) tуд, tпр - температура видаляється і припливного повітря. p>
Температура припливного повітря визначається за СНіП -П-33-75 дляхолодного і теплої пори року. Оскільки видалення тепла складніше провестив теплий період, то розрахунок проведемо саме для нього, прийнявши tпр = 18оС.
Температура повітря, що видаляється визначається за формулою: p>
tуд = tрз + a * (h-2) (9.28) p>
Де tрз - температура в робочій зоні (20оС); а - наростання температури на кожен метр висоти (залежить відтепловиділення, приймемо а = 1оС/м) h - висота приміщення (3,5 м) p>
tуд = 20 +1 * (3,5-2) = 21,5 оС p>
G = 2160, м3/ч p>
9.6 ВИЗНАЧЕННЯ поперечні розміри Повітропровід p>
Вихідними даними для визначення поперечних розмірів воздуховодає витрати повітря (G) і допустимі швидкості його руху на ділянцімережі (V). p>
Необхідна площа воздуховода f (м2), визначається за формулою: p>
V = 3 м/с f = G/3600 * V = 0,2 м2 ( 9.29) p>
Для подальших розрахунків (при визначенні опору мережі, підборівентилятора та електродвигуна) площа воздуховода приймається рівноюнайближчої більшої стандартною величиною, тобто f = 0,246 м2. У промисловихбудівлях рекомендується використовувати круглі металеві повітроводи. Тодірозрахунок перетину воздуховода полягає у визначенні діаметра труби. p>
За довідником знаходимо, що для площі f = 0,246 м2 умовний діаметрвоздуховода d = 560 мм. p>
9.7 ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ МЕРЕЖІ p>
Визначимо втрати тиску у вентиляційній мережі. При розрахунку мережінеобхідно врахувати втрати тиску у вентиляційному обладнанні.
Природним тиском в системах механічної вентиляції нехтують. Длязабезпечення запасу вентилятор повинен створювати в повітроводі тиск,що перевищує не менше ніж на 10% розрахунковий тиск. p>
Для розрахунку опору ділянки мережі використовується формула: p>
P = R * L + Ei * V2 * Y/2 (9.30) p>
Де R - питомі втрати тиску на тертя на ділянках мережі p>
L - довжина ділянки воздуховода (8 м) p>
Еi - сума коефіцієнтів місцевих втрат на ділянці воздуховода p>
V - швидкість повітря на ділянці воздуховода, (2,8 м/с) p>
Y - щільність повітря (приймаємо 1,2 кг/м 3). p>
Значення R, визначаються за довідником (R - за значенням діаметравоздуховода на ділянці d = 560 мм і V = 3 м/с). Еi - залежно від типумісцевого опору. p>
Результати розрахунку воздуховода і опору мережі наведено в таблиці
9.2, для мережі, наведеною на малюнку 25 нижче. P>
Рис. 25. P>
Таблиця 9.2. Розрахунок повітроводів мережі.
| № | G | L | V | d | М | R | R * L | Еi | W | Р |
| уч. | м3/ч | м | м/с | мм | Па | Па/м | Па | | Па | Па |
| 1 | 2160 | 5 | 2,8 | 560 | 4,7 | 0,018 | 0,09 | 2,1 | 9,87 | 9,961 |
| 2 | 2160 | 3 | 2,8 | 560 | 4,7 | 0,018 | 0,054 | 2,4 | 11,28 | 11,334 |
| 3 | 4320 | 3 | 4,5 | 630 | 12,2 | 0,033 | 0,099 | 0,9 | 10,98 | 11,079 |
| 4 | 2160 | 3 | 2,8 | 560 | 4,7 | 0,018 | 0,054 | 2,4 | 11,28 | 11,334 |
| 5 | 6480 | 2 | 6,7 | 630 | 26,9 | 0,077 | 0,154 | 0,9 | 24,21 | 24,264 |
| 6 | 2160 | 3 | 2,8 | 560 | 4,7 | 0,018 | 0,054 | 2,4 | 11,28 | 11,334 |
| 7 | 8640 | 3 | 8,9 | 630 | 47,5 | 0,077 | 0,531 | 0,6 | 28,50 | 29,031 | p>
Де М = V2 * Y/2, W = M * Ei (9.31) p>
Pmax = P1 + P3 + P5 + P7 = 74,334 Па. (9.32) p>
Таким чином, втрати тиску у вентиляційній мережі складають
Р = 74,334 Па. P>
9.8 ПІДБІР ВЕНТИЛЯТОРА І ЕЛЕКТРОДВИГУНА p>
Необхідний тиск, що створюється вентилятором з урахуванням запасу нанепередбачене опір у мережі в розмірі 10% складе: p>
Pтр = 1,1 * P = 81,7674 Па (9.33) p>
У вентиляційній установці для даного приміщення необхідно застосувативентилятор низького тиску, тому що РТР менше 1 кПа. P>
Вибираємо осьовий вентилятор (для опорів мережі до 200 Па) поаеродинамічних характеристик тобто залежностей між повним тиском
РТР (Па), що створюється вентилятором і продуктивністю Vтр (м/год). P>
З урахуванням можливих додаткових втрат або підсосу повітря вповітроводі необхідна продуктивність вентилятора збільшується на
10%: p>
Vтр = 1,1 * G = 9504 м/ч (9.34) p>
За довідником вибираємо осьовий вентилятор типу 06-300 N4 з ККД nв = 0,65першого виконання. ККД ремінною передачі вентилятора nрп = 1,0. P>
Потужність електродвигуна розраховується за формулою: p>
(9.35) p>
N = 332 Вт p>
По потужності вибираємо електродвигун АОЛ-22-2 з потужністю N = 0,6 кВт ічастотою обертання 2830 об/хв. p>
-----------------------< br>2 p>
кім.3 p>
5 p>
1 p>
7 p>
4 p>
Кім. 1 p>
ком.2 p>
Ком.4 p>
3 p>
6 p>