Іноземні запозичення в лексиці англійської мови

Дипломну роботу виконав Горшков Дмитро Федорович, студент гр. 1962

Томський Державний Університет

Факультет іноземних мов, кафедра англійської філології

Томськ 2001

Вступ

Запозичення в різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового складу. У деяких мовах вони не мали такого впливу, що могло суттєво вплинути на словниковому складі мови. В інших мовах запозичення в різні історичні епохи мали настільки істотний вплив на словниковий склад мови, що навіть службові слова, як, наприклад, займенники, прийменники, запозичені з інших мов, витісняли споконвічні службові слова. Так як запозичення як процес є властивими для кожної мови і невід'ємними для лексичного складу англійської мови особливо, то ця тема завжди важлива та актуальна, вона має достатньо матеріалу і для розгляду і дослідження. Оскільки живе мова - явище постійне розвивається. Приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве, то й для вчених, що працюють в галузі лексикології, залишається багато питань, які вимагають дозволу.

Проблема ж полягає в тому, що в процесі тривалої історії свого розвитку англійська мова сприйняв значну кількість іноземних слів, тим або іншим шляхом проникли в словник. У числі цих слів є й службові слова, і словотворчі морфеми. Така велика кількість запозичених слів у англійською мовою дало підставу деяким лінгвістам стверджувати, що англійська мова втратив свою самобутність, що він являє собою «гібридний мова». Англійська лінгвіст А. Бо, наприклад, стверджує, що словотворча здатність англійської мови почала помітно затухати у зв'язку з тією легкістю, з якою ця мова звертається до інших мов в разі потреби позначення нового поняття.

Ці твердження не відповідають дійсності. Мета роботи - довести, що, незважаючи на те, що в англійській мові велика кількість слів є словами запозиченими з інших мов, ця мова не втратив своєї самобутності.

Розгляд запозичених слів можна вести різними шляхами. Історія англійської мови, вивчає лад мови, її фонетичні, граматичні та лексичні особливості в різні епохи розвитку мови, вивчає словниковий склад англійської мови в кожен даний період його розвитку. Тому, в історії мови запозичення з інших мов розглядаються зазвичай стосовно до даного періоду існування мови. Іншими словами, всі запозичення розглядаються одночасно в дану конкретну епоху. Ми ж, досліджуючи стан словникового складу англійської мови в цілому, будемо розглядати запозичення з мов, з яких ці запозичення потрапили у досліджуваний мову в усі періоди розвитку. У чому і полягає наше завдання.

Глава 1. Запозичення в лексичній системі мови

Особливий пласт лексики як з точки зору процесів номінації, так і в плані мотивації становлять запозичення. Як один з можливих відповідей на потреби номінації, що виникають в результаті мовних контактів і розширення під впливом інших мовних соціумів досвіду даного мовного колективу, вони являють собою певну економію мовних зусиль при породження мовлення, так як для заповнення номінативних лакун, що виникли в даній мові, використовуються готові одиниці чужої мови. У той же час втрата колишніх асоціативних зв'язків, які існували в мові, з якої вони запозичені, тягне за собою і втрату можливо властивою запозиченим словами в мові джерело мотивації, що відповідно викликає суттєві труднощі, при розпізнаванні їхнього змісту в процесі сприйняття мови. Запозичення як процес використання елементів однієї мови в іншому, таким чином, обумовлено лінгвістично діалектично суперечливою природою мовного знака: його довільністю як роздільної запозичення силою і мимовільності як перешкоджає запозичення фактором. Цим, мабуть, і пояснюється та обставина, що процес запозичення в сучасному англійською мовою, як, втім, і в російській мові, за наявними даними, вельми НЕ продуктивний і в кількісному відношенні значно поступається таким описаним вище процесам номінації, як словотвір і семантична деривації. Сказане не означає, однак, що частка запозичень в сучасній англійській мовою не представницька. Запозичені приблизно з 50 мов світу лексичні одиниці становлять майже 70% словникового складу англійської мови та включають пласти лексики, запозичені в різні історичні епохи і під впливом різних - історичних, географічних, соціальних, економічних, культурних і т.д. - Умов розвитку та існування англійської мови. Будучи результатом тривалого історичного взаємодії мов, запозичення як процес і запозичення як результат цього процесу є значний інтерес для історії мови, в рамках якої одержують детальне висвітлення причини і мови-джерела запозичень, шляхи, форми і типи запозичень, а так само ті перетворення, яких зазнає запозичене слово в мові, його запозичити. Для синхронних лексікологіческіх штудій запозичення цікаві, насамперед, тим, який вплив вони роблять на системне пристрій лексики даної мови, а також своїм особливим, у разі збереження ряду генетичних характеристик, роботою в запозичила їх мовою.

Цей вплив найбільш очевидно тоді, коли в процес запозичення втягуються не тільки окремі одиниці, але цілі групи слів, між якими у мові-джерелі існували певні відносини. Явним випадком, коли наявність зв'язків між словами в мові-джерелі релевантний і для запозичують мови, є дериваційні зв'язку. Значна кількість запозичень англійської мови (напр., rural `сільський` - L. Ruralis від rus, ruris `село, рілля, поле`, cardiac `серцевий` - Gk. Kardiakos від Kardia `` серце, і багато інших) виявляються в мові-джерелі генетично похідними і характеризуються структурно-семантичної залежністю або виводиться. За умови запозичення обох членів таких словотворчих пар дериваційні відносини між ними зберігаються і в запозичують їх мовою. Наприклад, gloss `глоса, замітка на полях; тлумачення` - glossary `глосарій, словник`, dynasty `династія` - dynastic `династичний` та ін У результаті групового характеру запозичень і численності, взаємопов'язаних тим або іншим типам відносин запозичених слів в англійській мові має місце не тільки поповнення підсистеми простих і похідних слів. Виникає значне число морфологічно членімих одиниць, чия комплексність добре відчувається носіями англійської мови, і в результаті відбувається формування нових словотворчих моделей. Таким чином, істотно розширюються як сам склад морфем англійської мови, так і його дериваційні можливості.

Цікава життя запозичених слів в запозичила їх мовою. Багато хто з запозичень під впливом системи, до якої вони увійшли, зазнають значних фонетичні, граматичні і навіть семантичні зміни, пристосовуючись, таким чином, до фонетичним, граматичним і семантичним законам даної системи.

Процес асиміляції може бути настільки глибоким, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями англійської мови і виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. Це особливо стосується, наприклад, для скандинавських і ранніх латинських запозичень типу get `отримувати`, skill `вміння`, sky `небо`, skirt `спідниця`, skin `шкіра`, they `вони`, street `вулиця` та ін На відміну від повністю асимілювалися і засвоєних запозичень частково асимільовані іншомовні одиниці зберігають сліди свого іноземного походження у вигляді фонетичних, наприклад, (garage) chаise-longue chic), граматичних (напр., однини datum, nucleus, antenna - множина datd, nuclei, antennae) і семантичних особливостей (напр., taiga, tundra, rouble, knout та ін запозичення з російської мови, що позначають чужі англійцям реалії та поняття). У метою адекватного їх опису в тлумачних словниках англійської мови лексикографами широко використовується енциклопедична інформація, що повідомляє про місцях розповсюдження, форми існування, способи застосування і т.д. позначаються об'єктів і явищ. Так, при тлумаченні слів taiga, tundra поряд із зазначенням родової характеристики та диференціальних ознак, що дозволяють побачити специфіку і відмінність даних реалій у порівнянні з найбільш близькими і відомими носіям англійської мови реаліями, даються вказівки кліматичної зони, географічного ареалу: taiga - swampy coniferous forest of Siberia, beginning where the tundra ends; tundra - treeless plain characteristic of arctic and subarctic regions. Опис запозичених в англійський мова назв грошових одиниць типу rouble також припускає вказівку як на те, що це грошова одиниця, що займає певне місце в загальній системі грошових одиниць, так і на країну, в якій вона знаходиться в обігу: rouble - see money table: 100 kopecks, Russia.

1.1. Етимологічна класифікація лексики

З етимологічним точки зору вся лексика поділяється на споконвічну і запозичену.

Запозичення лексики є наслідком зближення народів на грунті економічних, політичних, наукових і культурних зв'язків. У більшості випадків запозичені слова потрапляють у мову як засіб називання нових речей і вираз раніше невідомих понять. Запозичені слова можуть також бути вторинними найменуваннями вже відомих предметів і явищ. Це відбувається, якщо запозичене слово використовується для дещо інший характеристики предмета, якщо воно є загальноприйнятим інтернаціональним терміном чи якщо іноземні слова насильно впроваджуються в мову (за військової окупації).

Багатозначні слова зазвичай запозичуються в одному з своїх значень, і обсяг значення слова при запозичення, як правило, звужується.

У розвитку словникового складу англійської мови велику роль відіграли запозичення з латинської та французької мов. Деякий вплив на словник англійської мови зробили також скандинавські мови.

Запозичення латинської лексики в англійська мова пов'язано, головним чином, з трьома подіями в історії англійського народу: римським пануванням (з I по V століття н.е.), введенням християнства в Англії (VI-VII ст.) І розвитком культури в епоху Відродження (XV-XVI ст).

Вплив французької мови на англійську було особливо сильним у період французького панування в країні, коли національний англійська мова ще не склався. Вторгнення французів до Англії в 1066 році стало початком так званого періоду нормандського завоювання. Французька мова протягом тривалого часу був державною мовою Англії, і в країні існувало двомовність. Деяка кількість лексики було запозичено пізніше: після реставрації династії Стюартів і у зв'язку з французькою буржуазною революцією 1789 року.

В XI ст. Англія входила в державу данського короля, що включала також Данію і частина Норвегії та Швеції. Цей період називають в історії періодом скандинавського завоювання Англії. Вплив скандинавських діалектів на англійську мову виразилося не тільки у запозиченні лексики. Показують, що скандинавське вплив певною мірою сприяло редукції і відпадання закінчень в англійських словах, тобто в кінцевому рахунку, становленню аналітичного ладу англійської мови.

Сучасний англійська мова своїм ладом є мовою аналітичним, тобто має такий граматичний лад, при якому зв'язок слів у реченні виражається головним чином порядком слів і за допомогою службових слів - прийменників і союзів. Давньоанглійська мова була мовою синтетичним, тобто мовою, в якій зв'язок слів у реченні виражається головним чином за допомогою зміни самих слів. У давньоанглійській мовою була розвинена система словозмінної форм: іменники мали розвинену систему відміни і категорію граматичного роду, прикметники узгоджувалися з іменниками в роді, числі і відмінку, дієслова мали спеціальні форми для вираження досконалого і недосконалого виду та ін

Запозичення лексики може відбуватися усним та письмовим шляхом. У разі запозичення усним шляхом слова швидше повністю асимілюються в мові. Слова, запозичені письмово, довше зберігають свої фонетичні, орфографічні і граматичні особливості.

Запозичення буває безпосередню і через мову-посередник. Мовами-посередниками з'явилися, наприклад, латинська (через латину в англійський потрапило багато грецьких слів) і французька (з якого було запозичено багато латинських слів).

Основними способами запозичення лексики є транскрипція, транслітерація і калькування.

Транскрипція (фонетичний спосіб) - це таке запозичення словникової одиниці, при якому зберігається її звукова форма (іноді трохи видозмінена відповідно до фонетичними особливостями мови, в який слово запозичується). Таким способом з англійської мови запозичені слова футбол (football), трейлер (trailer), джинси (jeans) та ін В англійській мові запозичені з французького regime, ballet, bouquet та ін

Транслітерація - Це спосіб запозичення, при якому запозичуються написання іноземного слова: літери заімствуемого слова замінюються буквами рідної мови. При транслітерації слово читається за правилами читання рідної мови. Методом транслітерації з англійської мови в російський запозичені слова круїз (англ. cruise), мотель (англ. motel), клуб (англ. club). Транслітерований при запозиченні з англійської також багато імена власні: Вашингтон (англ. Washington), Техас (англ. Texas), Лондон (англ. London). В англійській мові багато слів грецького, латинського та французького походження, які зберегли свої графічні особливості, хоча і читаються за правилами англійської мови.

калькування -- це спосіб запозичення, при якому запозичуються асоціативне значення і структурну модель слова або словосполучення. При калькування компоненти заімствуемого слова або словосполучення перекладаються окремо і з'єднуються з зразком іноземного слова або словосполучення. У результаті калькування створюються кальки, тобто слова і вирази, створені за зразком іншомовного слова або словосполучення. Наприклад, німецьке существітельноее Vaterland, перекладене по частинах, дало англійську кальку Fatherland; російське іменник «самогубство» - калька латинського suicide (sui - себе, cide - вбивство); англійське іменник selfservice, запозичене у російську мову методом калькування, має форму «самообслуговування». Методом калькування в англійською мовою створено багато слів і фразеологічних одиниць на базі латинської та французької мов. Кальками є, наприклад, такі словникові одиниці below one `s dignity - нижче за свою гідність (з лат. infra dignitatem); under consideration -« обговорюваний »(з лат. sub juice); vicious circle -« порочне коло »(з лат. circulus vitiosus); masterpiece -- «шедевр» (з франц. chef d `oeuvre); pen name -« псевдонім »(з франц. nom de plume) та ін

калькування, транскрипцію і транслітерірованіе як способи запозичення слід відрізняти від однойменних засобів перекладу. Чи не розрізняючись за своїм механізмом, вони розрізняються за своїми кінцевими результатами: при перекладі не відбувається збільшення словника, тоді як при запозиченні у ящику з'являються нові словникові одиниці.

Оскільки процес асиміляції іншомовних елементів починається з моменту введення їх у мову перекладачами, доречно сказати кілька слів про техніку перекладу специфічно іноземних найменувань. При перекладі слів і виразів з незрозумілих асоціативним значенням, а також при перекладі найменувань реалій можуть бути застосовані транскрипція, рідше транслітерація, калькування та пояснювальний переклад (передача значення іноземного слова або словосполучення засобами рідної мови без збереження мотивування і форми). Наприклад, переклад слова the Speaker словосполученням «голова палати громад », слова backbenchers словосполученням« рядові члени англійського парламенту »і т.п. При пояснювальній перекладі у виносці може бути приведене у транскрипції перекладається слово, в даному випадку «спікер» і «бекбенгерз». При калькування, транскрипції і транслітераціі необхідно іноді вдаватися до коментарів. АОТ, наприклад, як можна прокоментувати деякі слова з незрозумілою для росіян мотивуванням «... ставлення президента Джонсона до американських« яйцеголових »[1] . Так у США з насмішкою називають інтелектуалів, інтелігентів.

Може бути також застосований прийом, що є різновидом пояснювального перекладу і калькування - заміна асоціативного значення. Однак це не виключає необхідності коментаря. Зловживання транскрипцією і калькування як методами перекладу засмічують мову. При незрозумілою мотивуванні транскрипція і калькування без коментарів неприпустимі, тому що переклад у власному сенсі слова в цьому випадку відсутній.

У результаті впливу на англійську мову інших мов в його словниковому складі відбулися деякі зміни, найбільш помітними з яких є наступні.

1) В англійській мовою з'явилося багато іншомовних словникових одиниць, особливо слів, запозичених з французької, латинської та грецької мов (грецькі слова були запозичені через латинська мова). Знання значення найбільш поширених коренів грецького і латинського походження допомагає розкрити мотивування запозичених слів і зрозуміти їх значення. Знайомство з семантикою найбільш уживаних грецьких і латинських коренів необхідно також для правильної вимови і написання поширених термінів і загальнонародних слів.

Деякі грецькі і латинські коріння в сучасних англійських словах audio - лат. слухати: auditorum, audience. bios - грец. життя: biology, biography. Сentum - лат. сто: cent, century, centenary. Demos - народ: democracy, demography. Grapho - грец. писати: graphic, phonograph. Homos - грец. однаковий: homonym, homophone. Lexis - грец. слово; lexicon - грец. словник: lexicology, lexicography.

Onoma - грец. ім'я: synonim, antonim, pseudonym

Phone - грец. звук: phonetics, phoneme, phonology

Scribe, scriptum лат. писати, написаний: describe, subscribe, scritwriter, inscription.

Tele - грец. далечінь, далеко; telescope, telegraph.

Video - лат. бачити; visus лат. 1) зір; 2) вид, видовище: visible, vision, revise, television, evidence.

Vita - лат. життя: vital, vitality, vitamin.

2) В англійській мовою з'явилися іншомовні словотворчі елементи. Як правило, афікси НЕ запозичуються окремо, а вичленяються з потоку запозичених слів, приєднуючись потім до споконвічних основ і створюючи разом з ним новоутворення. В англійській мові багато латинських і французьких афіксів: anti-, re-, pro-, counter-,-ism-,-age-,-able-,-ous та ін

3) Під впливом запозичень багато споконвічні англійські слова вийшли з ужитку або змінили своє значення.

Наприклад, замість довіреність слів, які виражали відповідно поняття «ріка, битва, армія, астрономія, арифметика, поезія »з'явилися французькі або запозичені через французьку мову латинські та грецькі слова «river, battle, army, astronomy, arithmetic, poetry», скандинавські займенника they, them витіснили довіреність слова з тим же значенням; під впливом скандинавських слів sky і anger англійські іменники heaven і wrath звузили своє значення.

4) З'явилося багато різностильових оціночно неадекватних синонімів (головним чином романського походження).

5) Одним з наслідків запозичення з'явилося виникнення етимологічних дублетів. Етимологічні дублети - це слова, етимологічно висхідні до однієї і тієї ж основі, але що мають в мові різне значення, вимову і написання. Наприклад: catch і chase, goal і jail, channel і canal.

Виникнення етимологічних дублетів пояснюється різними конкретними причинами. Одне і те саме слово могло запозичений в різний час або з різних джерел. Наприклад, латинське canalis «канал» прийшло в англійську мову через діалект центральній Франції у формі channel і через діалект північної Франції у формі canal, і форми ці диференціювалися по значенням. Латинське quies, quietus «спокій», «Відпочинок», запозичене безпосередньо в англійська мова має форму quiet, те ж слово, яке прийшло через французький мова, існує в мові як quite. В результаті проникнення в різний час в англійську мову через французький латинського іменника corpus «тіло» створилися етимологічні дублети corps «корпус» і corpse «труп».

Більшість існуючих в даний час етимологічних дублетів - романського походження. Однак є також англо-скандинавські дублети (disk і disc, shirt і skirt) і споконвічно англійські (shade і shadow, scale і shell).

У сучасному англійською мовою етимологічні дублети можуть бути синонімами або помилковими синонімами (shade і shadow, frail і fragile) або мати подібну форму і бути помилковими омоніми (liquor і liqueur, through і thorough, corpse і corps). Диференціація таких слів важлива для практичного оволодіння мовою.

Історична спільність багатьох етимологічних дублетів може не відчуватися в даний час. Такі дублети далеко розійшлися за формою та значенням, і зіставлення їх проводиться тільки при вивченні мови в історичному плані. У практичному плані такі слова труднощі не представляють, тому що вони не зближаються в сучасному свідомості на структурно, ні семантично. Наприклад, host і guest, hotel і hostel, ounce і inch, prune і plum. Деякі етимологічні дублети придбали прямо протилежні значення, як, наприклад: ward - Особа, що перебуває під опікою і guard - варта; той, хто охороняє.

6) У результаті запозичення англійська мова поповнився інтернаціональними словами. Інтернаціональними називають слова, що зустрічаються в багатьох мовах, але що мають незначні фонетичні розходження, пов'язані з особливостями вимови кожної мови. Наприклад: адреса, address (англ.), adresse (фр.), Adresse (ньому); Telegraph (нім.); соціалізм, socialism (англ.), socialisme (фр.), Sozialismus (нім.)

Інтернаціональні слова є етимологічним дублетів, що відбулися в більшості випадків від грецьких і латинських коренів.

7) З'явилося багато слів, вимова і написання яких не відповідає нормам англійської мови і які мають певні граматичні особливості. До числа особливостей запозичених слів, не повністю асимілювалися в мові, відносяться наступні:

У словах, запозичених з французької мови в більш пізній період, літера g читається як [ж]: genre, prestige; поєднання ch читається як [ш]: machine, chauffeur; кінцева згодна не читається: corps, ballet.

У словах грецького походження звук [k] передається на письмі буквосполучення ch: Christ, character; буква p перед s не читається: psychology, psychiatry; звук [f] передається на письмі буквосполученням ph: alphabet, emphasis; в середині слова замість i пишеться y: sympathy , physics.

Глава 2.

2.1. Запозичення зі скандинавських мов

У цій главі ми спробуємо більш детально розібрати питання про французьких та скандинавських запозичення в англійській мові, як найбільш важливих для формування словникового складу сучасної англійської мови. Хоча й проблема походження словникового складу мови не обмежується проблемою запозичень.

У словниковому складі сучасної англійської мови можуть бути більш-менш чітко відокремлені один від одного різні історичні шари, неоднакові за походженням, характером та обсягом. При цьому в основному намічається така угруповання слів:

Слова, безсумнівно, запозичені:

а) з скандинавських мов; б) з французької; в) з латинської та грецької мов; г) з російської мови і т.д.) з інших мов.

Старий лексичний фонд англійської мови, то є сукупність слів сучасної англійської мови за винятком зазначених вище запозичень.

Слова не запозичені і не старі, але утворені в порівняно пізній час з запозиченого чи старого матеріалу. Особливість цієї категорії полягає в те, що вона виділяється лише остільки, оскільки маються на увазі цілі, готові слова, але якщо мати на увазі тільки самі корені, то слова цієї категорії можуть бути віднесені до різних перерахованих вище груп (не рахуючи тих випадків, які взагалі не ясні). Так, наприклад, сучас. англ. eatable «їстівний» утворене від дієслова eat «є» за допомогою суфікса-able-, запозиченого з французької, і, отже, як ціле не може бути старим словом, але за своїм кореня-eat-воно належить до старого лексичного фонду (СР та etan).

Англійська мова належить до західної підгрупи германських мов, а тому слова, що представляють собою старий фонд англійської мови, знаходять дуже часто етимологічні паралелі в інших германських мовах: порівняйте, наприклад, англ.: house, нім. Haus, гол. huis, норв. hus, швед. hus, англ. day день, нім. Tag, гол. dag, норв. dag, швед. dag. та ін

Особливо ж багато етимологічних паралелей споконвічним англійським словами знаходиться, природно, в мовах західнонімецькій підгрупи, зокрема, у німецькому: порівняйте англ. day, ньому. Tag, англ. night, нім. Nacht, англ. way, нім. Weg, англ. book ньому. Buch і т.п.

Говорячи про запозиченнях, слід враховувати ряд обставина, що ускладнюють це питання. Крім того, необхідно враховувати, що саме поняття «запозичення» є відносним, обумовленим нашим фактичним знанням.

Зазвичай ми називаємо те інше слово запозиченням, якщо ми можемо вказати фактичний джерело цього запозичення. Багато слів, однак, не включені таким чином в запозичення, можуть виявитися, тим не менше, запозичення з якого-небудь невідомого джерела або дуже давніми запозиченнями. Ось, наприклад сучасне англійське слово inch «дюйм», запозичене з латинської мови у дуже давню епоху (лат. uncia 1/12 якої-небудь заходи), виступає абсолютно на рівних правах, що і сучас. англ. foot «фут», і якщо б не був відомий іншомовний джерело слова inch, то воно було б, без жодного сумніву, віднесено до слів споконвічно англійською.

Необхідно далі відрізняти запозичення в англійську мову. У результаті безпосереднього і масового зіткнення англійців з носіями інших мов. Як відомо, Середньоанглійська мову протягом довгого часу розвивався під безперервним інтенсивним впливом, з одного боку, скандинавських говорив, принесених скандинавськими завойовниками в IX-XI ст., а з іншого - французької мови, принесеного в Англію нормандські завоюванням цієї країни в 1066 році. Вплив скандинавських мов і французької мови в зазначені періоди слід виділяти особливо, як незрівнянно більш значне і глибоке, ніж вплив інших мов або вплив скандинавських мов і французького зыка в інші періоди історії англійської мови.

Вплив скандинавських Зиков пов'язано із завоюванням Англії скандинавами протягом IX-XI ст. Приблизно однакова ступінь суспільно-економічного і культурного розвитку завойовників зумовила проникнення в англійську мову слів, що позначають вже відомі англійцям предмети і явища об'єктивної дійсності.

Порівняйте anger «гнів» (са. anger - нещастя, біда, розлад, гнів: з ск. - ДСК. angr - Горе, печаль); fellow «Хлопець, товаришу» (са. felawe - товариш, компаньйон, хлопець: з ск.-ДСК. Felagi - товариш, компаньйон, співучасник); fit «прилаштовувати, забезпечувати, встановлювати, відповідати »(са. fitten - влаштовувати: ДСК. fitja - зв'язувати); weak« слабкий »(са. weik: з ДСК. veikr) та інші слова.

З наведеного списку цілком очевидно, що запозичення зі скандинавських мов представляли собою звичайні повсякденні, широко вживані слова, пов'язані з поняттями, вже мали в англійській мові синонімічне вираз: порівняйте са. angry «роздратований, сердитий »- wrooth сердитий, злий; skye «Хмара, хмари»; небо - heaven - небо, небеса; taken «брати, хапати, починати» - niman «брати, хапати»; they «вони» - hi, heo, he «вони» та інші.

Щоб зрозуміти до кінця причину зазначеного вище характеру скандинавських запозичень, необхідно враховувати, що англійська мова, з одного боку, і скандинавські мови, принесені до Англії, з іншого боку, були мовами близько спорідненими. Відомо, що у разі близько споріднених мов ми спостерігаємо особливу співвідношення, оскільки такі мови можуть більш-менш легко застосовуватися одночасно в одному і тому ж процесі спілкування. Подібне співвідношення між мовами було названо «потенційно-діалектних». Якщо ж до цього додати, що англійська мова і скандинавські мови в ту епоху володіли особливою ступенем близькості, то цілком правомірно буде припустити, що «Потенційно-діалектні» відносини між зазначеними мовами в період масового дотику англійців і скандинавів на одній і тій же території зробилися реально діалектних. Інакше кажучи, в епоху скандинавського завоювання правильніше говорити не про різних мовах, а про різних діалектах одного і того ж мови. Адже необхідно враховувати, що мова є тотожним собі (одним і тим же мовою, хоча б і в різних діалектних варіантах) так і остільки, де і оскільки всі різноманітні складові частини мови (слова, типи їх побудови, зміни і сполучення, засоби освіти пропозицій та інше) так чи інакше пов'язані між собою взаємною залежністю в певну, хоча й різноманітну систему - систему, яка існує внаслідок взаємодії між ними в процес регулярного спілкування. Утворює як би деяку єдину, яка не має істотних розривів «мережа».

Таким чином, у разі взаємодії англійської мови зі скандинавськими говорами ми маємо не запозичення в строгому і точному сенсі цього слова, а взаємодія між різно діалектних одиницями одного і того ж мови в процесі регулярного спілкування між носіями. Тому ті чи інші слова проникали зі скандинавських говірок в англійські здебільшого не в силу того, що вони були пов'язані з будь-якими новими поняттями для англійців, а в силу того, що в процесі регулярного і масового спілкування між англійцями та скандинавами дані слова виявлялися більш зручними для адекватного вираження думок. Можна думати, наприклад, що слово they витіснило відповідне Середньоанглійська слово hi (heo, he) у зв'язку з тим, що в системі особистих займенників у цей період мала місце значна омонімія, яка до певною мірою була усунена введенням скандинавського діалектного варіанту they.

У переважній більшості випадків, однак, відбувалося взаємодія між англійською та скандинавським діалектних варіантами у зв'язку з їх регулярним ототожненням як варіантів того ж самого слова. В результаті цієї взаємодії в мові з'являвся третій варіант, що поєднує в собі риси обох діалектних варіантів (як англійської, так і скандинавського).

Порівняйте сучас. англ. Ken «знати»: у давньоанглійській відповідний дієслово (да. cennan) мав значення «оповістити, оголосити», значення ж «знати» з'явилося до нього під впливом древнескандінавского Kenna «навчати, знати»; - сучас. англ dwell «жити», «затримуватися»: значення «Затримуватися» сходить до так. dwellan «відводити геть, заважати, обманювати, помилятися», а значення «жити» до давньоанглійській dvelza, - Sk, «жити».

Зазначений характер проникнення в англійську мову скандінавцев обумовив те, що скандінавізми в словниковому складі англійської мови в переважній більшості випадків з самого моменту їх появи ставилися до загальновживаної лексики. У більшості випадків вони збереглися в цій частині словникового складу і в надалі: порівняйте anger, angry, fellow, fit, get, hit, leg, low, skill, take, want, week, till, they і тому подібні. У деяких випадках вони навіть замінювали відповідні англійські синоніми (they і take) або витісняли їх на периферію словникового мови (sky при англ. heaven, skin при англ. hide). До цього необхідно додати ще й наступне: скандинавські запозичення не тільки представляли собою загальновживані слова, але й дали велику кількість похідних слів: hap - випадок, щаслива випадковість, haphazard - випадок, випадковість, haphazard - випадковий, hapless - нещасний, нещасливий, happen - траплятися, happening - випадок, подія, happy - щасливий, happily -- щасливо, happiness - щастя, perhaps - можливо; weak - слабкий, weaken - послаблювати, слабшати, weak-headed - недоумкуватий, легко пьянеющій, weak-kneed - слабкий на ноги, weakling - слабовільний людина, weakness - слабкість та інші.

Інакше кажучи, скандинавські запозичення лише в тій мірі і остільки, якою мірою і оскільки можна встановити історичний факт їх проникнення в певну епоху зі скандинавських говірок на-території Англії. У самій же системі сучасної англійської мови вони функціонують нарівні із споконвічно англійськими словами, нічим не відрізняючись від останніх. Щоправда, деякі з цих слів фонетично характеризуються наявністю початкового [CК], яке, як відомо, у споконвічно англійських словах перейшло в [ш] (sky, skin, skill, scathe та інші). Однак і ця риса не виділяє скандинавські запозичення особливо, оскільки в сучасЄмен англійською мовою наявність початкового [ск], завдяки масовому проникненню іншомовних слів, не є чимось винятковим: scobs - тирса, стружки, scoff - насмішка, scope - розмах, охоплення, scorch - полум'я, score - карб, Scotch - шотландський, scout - розвідник і багато інших.

В абсолютно іншому плані слід розглядати запозичення з тих же скандинавських мов в більш пізній період. Ці запозичення в переважній більшості випадків не є загальновживаними словами, не мають або майже не мають похідних і мають різні фонетико-орфографічному зовнішності: tungsten, geyser, ski та інші. Подібні лексичні одиниці в словниковому складі сучасної англійської мови мають характер одиничних вкраплень і в цілому зближуються більше не ранніми запозиченнями з скандинавських мов, а з пізнішими запозиченнями з німецької, голландського та інших германських мов (про них ми поговоримо пізніше): waltz - вальс, nickel - нікель, zinc-цинк, Luftwaffe - авіація і тому подібне.

2.2. Запозичення з французької мови

Зовсім інший характер, ніж ранні скандинавські запозичення, носять і французькі запозичення в епоху нормандського завоювання. Тут слід враховувати, перш все, те, що французька мова по відношенню до англійської мови зайняв панівне становище як мова двору, феодальної знаті, урядових установ, школи і взагалі як основну мову писемності (поряд з латиною). У зв'язку з цим, французькі слова, на відміну від скандинавських, у своїй масі яскраво відображають становище, спосіб життя, діяльність та інтереси тих суспільних шарів, що виключно або переважно користувалися французьким мовою: action - дія (са. accioun - дія, звинувачення: з стфр. accioun - англофр.); agreeable - приємний, згідний (ca. agreable: з стфр. agreable); beauty - краса (са. beautee: з стфр. beate); carpenter - тесля (carpenter: з стфр. carpentier); duke -- герцог (са. duk: з стфр. duc) та багато інших.

Панування французької мови закінчується в другій половині XVI століття, але відносно найбільшу кількість запозичень з нього припадає якраз на цей час: англійська мова, витісняючи французька, особливо мав потребу в збагаченні своєї лексики теми елементами, які мав останній.

Треба, однак, помітити, що спочатку французька мова поширювався в Англії головним чином у формі нормандського діалекту, змішаного з елементами північно-східних французьких говірок. Вже в XIII в. французька мова почала втрачати в Англії характер живого розмовної мови і поступово перетворювався на традиційний офіційна мова. У зв'язку з цим більш пізніше запозичення створюються переважно вже не з англо-французької, а з центрально-французького (паризького або франсійского), що отримав перевагу в XIIIвеке.

Як видно з наведених вище прикладів, запозичення з французької мови, як правило, являли собою, на відміну від запозичень скандинавських, специфічні терміни-назви, пов'язані з новими поняттями, принесеними із собою але