Історія японської мови.
Екзаменаційні квитки.

1.1. Періодизація історії ЯЯ, його виникнення. Початок формую-я - 8е тис -е до н.е.. - 2й век до н.е. (період Дзьомон). Період ДЯЯ (пров. Яйої - пер. Нара)з 3в. нє. до к.8в. нє (тобто до 3му в. він сформувався як мова). КЯЯ - 9 -
12вв (епоха Хей'ан - «спокій»). Реформатори 16в встановили світ (поч.нового етапу яз. Битва при Секігахара (1603) - револ-я Мейдзі (1868) (часправління дому Токугава)./Початок формую-я - 8е тис-ті до н.е.. - 2й век донє (період Дзьомон). У той час нас-е Яп. ок. 300тис чол. Племена далековіддалені один від одного. М/у мовами тільки некот-е схожість. 3-2вв до н.е. --о-в Кюсю - племена паяти і Кумасо (мабуть, полінезійські) менш монголоїди.
О-в Хонсю - пл. Эбису, айни (багато хто - руді). Полювання і збирання. Узовсім древ-ті часи о-ви були не заселені. Дзьомон - «мотузяний візерунок».
Гармат кам. і мет. обробки немає. Ні скотарства і будинок. жив-х,землеробства. З 2-3вв до н.е. починають припливала племена з Азії. До цьогоспричинили клімат-е зміни. Алтайські племена по шляху вбирали в себе кор.і кит. (?). Коли Яйої прибутку, вони перевершували Дземонцев за кількістю ірозвитку. Нова версія: була ще одна гілка насел-я - сибірські племена,прийшли з півночі; з Нана, нівхи, якут. мовами зв'язок простежується.
Оскільки немає письм. пам'ятників, взаємовплив яз-в вивчається за допомогою лінгвіст -го аналізу. За послед-е 1000 років 19% мови змінилися. Айнська мови надавоч. малий вплив на яп-й (запозичення). Айн/яп: поне/хоне (кістку),сіппо/сіпо (сіль). Айнська яз. допускав поєднання злагоди-х на стику коренів увідміну від япон-го; Оскільки кіт-ці (кор) допускають стики злагоди-х на кореняхслів, а в ЯЯ нет, то он звідти взялися онние читання з остаточним-му Н. Авідкриття склади характерні для Полінезія-х мов. Тому за субстрат ЯЯприйнято вважати полінезійські мови, на кот-й вплинули алтайські.
1.2. Типи відмінювань ДЯЯ. ? Дієслова - раніше, як і зараз, не змінюються поособам, числами, не мають грам-х пологів. Мають флективна будову (флексія --зрад-ся частина слова). Корінь дієслова 1 спр самост-го закінченням-я (?) Не має.
Аруку - флексія У, арукі - И. Гл-ли 2 спр. мають однослож-й корінь, заканчуются -ся на І.

2.1. ДЯЯ. Загальна харка ДЯЯ. Походження, становлення, тимчасові рамки.
Початок формую-я - 8е тис-ті до н.е.. - 2й век до н.е. (період Дзьомон). Період
ДЯЯ з 3в. нє. до к.8в. нє (тобто до 3му в. він сформувався як мова). У тойчас нас-е Яп. ок. 300тис чол. Племена далеко віддалені один від одного. М/умовами тільки некот-е схожість. 3-2вв до н.е. - о-в Кюсю - племена паяти і
Кумасо (мабуть, полінезійські) менш монголоїди. О-в Хонсю - пл. Эбису,айни (багато хто - руді). Полювання і збирання. У зовсім древ-ті часи о-вибули не заселені. Дзьомон - «мотузяний візерунок». Гармат кам. і мет. обробкинемає. Ні скотарства і будинок. жив-х, землеробства. З 2-3вв до н.е. починаютьприпливала племена з Азії. До цього спричинили клімат-е зміни. Алтайськіплемена по шляху вбирали в себе кор. і кит. (?). Коли Яйої прибутку, вониперевершували Дземонцев за кількістю та розвитку. Нова версія: була ще однагілку насел-я - сибірські племена, що прийшли з півночі; з Нана, нівхи,якут. мовами зв'язок простежується. Оскільки немає письм. пам'ятників,взаємовплив яз-в вивчається за допомогою лінгвіст-го аналізу. За послед-е
1000 років 19% мови змінилися. Айнська мови надав оч. малий вплив на яп -й (запозичення). Айн/яп: поне/хоне (кістку), сіппо/сіпо (сіль). Айнськаяз. допускав поєднання злагоди-х на стику коренів на відміну від япон-го; Оскількикіт-ці (кор) допускають стики злагоди-х на коренях слів, а в ЯЯ нет, то осьзвідти взялися онние читання з остаточним-му Н. А відкриття склади характерні дляПолінезія-х мов. Тому за субстрат ЯЯ прийнято вважати полінезійськімови, на кот-й вплинули алтайські. ДЯЯ-П, КЯЯ-Ф, няя-Х.

3.1. Писемність ДЯЯ. Письмові джерела та пам'ятники. У період ДЯЯз'явилася письм-ть. Припустимо-но в 523г нє з кор-го княж-ва Кударьприбутку місіонери буддисти-монахи, привезли скульптури будди, і рукописи
(сутри), написані єдиною пісьс-ю в Азії - кіт-ми Єр-ми. 6-7ВВписьм-ть утвердилася так, що маніфести імператора вже запису-ся Єр-ми.
Проблема для японістів - як прочитати Єр-фы. Буква сенсу не має
(тільки фонет.), а Єр-фы мають. Порівнюючи-но кит-е лист прийшов з кит-миж читаннями. Тому письм-ть по суті була кит-й. Кит. яз. односкладовий,кожен склад це корінь, а в ЯЯ так не прийнято. Імена влас-е - підбираютьсяЄр-фы за звуками. Катакана і хірагани тоді не було. 1) 712г - 1-й основнийписьм-й пам. - Ясумаро «Кодзікі» (записи старих справ). Документ начин-ся зери богів (міфи), потім переходить в опис періоду Яйої. Правитель одногоплемені підпорядкував собі 5 др-х племен => плем'я Ямато (що і є Японія).
«Кодзікі» написано в осн-м кит-м яз-му, але шв-ті слова написані кит-ми Єр -ми в фонет-му значенні (але без сенсу); 2) Япон-й письм-й пам-до 720г «НіхонСьокі »(аннали Японії). Теж написано кіт. яз-м. Теж імена і топоніміказапис-сь Єр-ми, але в значенні фонетіч-х значків; 3) «Фудокі» - 8й в.
(запис про землі та звичаї) - опис місцевого фольклору. Те ж саме --кит. яз. з яп-м у вигляді фонет. значків; 4) «Ман | есю» - 2я пол. 8в. Написанопо-яп-ки, але тому що письм-ти ні, то кіт-ми Єр-ми в фонет-му значенні.
Стіхотв-я в жанрі танка./Японці придумали систему Вокототен дляпозначення в кит. Єр-х япон. грам. змін. Це було дуже складно,тому сист. не прижилася. «Манйосю» вже виходить без Вокототен. Разом: 6 -
7ВВ Єр. проникають але фон. і грам. інша, тому спроби модифікувати.

4.1. Лексика ДЯЯ. Сліди субстрату, вплив алтайських мов, слова-табу.
Айнська яз. допускав поєднання злагоди-х на стику коренів на відміну від япон-го;
Оскільки кіт-ці (кор) допускають стики злагоди-х на коренях слів, а в ЯЯ нет, то осьзвідти взялися онние читання з остаточним-му Н. А відкриття склади характерні дляПолінезія-х мов. Тому за субстрат ЯЯ прийнято вважати полінезійськімови, на кот-й вплинули алтайські. Слова табуйовані. Древ-е племенапоклонялися духам. Духи могли почути. Заборона ліг на: а) назви живіт-х,об'єкти полювання, промислу, б) знаряддя промислу, в) учасники промислу (те.мисливці та рибалки), г) імена богів (справжні). Тому багато початковіслова були втрачені. Напр. вудка - уми сачі (морська удача); богиня сонця
- Заміна табуір-го імені - «висвітлює небо», меч - катана (щось ріжуче,ката (алтайск. - різати)). У ДЯЯ словотвір: за допомогою додаваннякореневих основ (простих, більш древ-х); озвонченіе нач-го складу - ознакатого, що складне слово; чергування голосних (Мадо - е (а). Якщо на стикукоренів виходило 2 гл-х, то 1 випадала (кане/вчи - коваль - канучі).
Редуплікація - для парових предметів (мими, тому що в звичайній ситуації їх 2).

5.1. КЯЯ. Загальна хар-ка і письм-ті пам'ятники КЯЯ. Відмінні особливості.
КЯЯ - 9-12вв (епоха Хей'ан - «спокій»). Столиця знаходилася в г.Хейан
(Кіото). Розквіт старояп-й літ-ри. З епохи Хей'ан письм-й яз. зберігався до
20в. (письм-ть КЯЯ - Бунге). А розмова-й яз. розвивався. Огром-е к-тьписьм-х памят-в. В епоху Хейан поява ся перша іерогл. словники (длясистематизації кит-х Єр-в). П. памят-ки: 1) Гендзі-моногатарі (- прим.
1001-6 г - Мурасакі Сікебу (ж) - нравоопісательний роман; 2) Макура алез: сі (Записки в головах) = понад 300 мініатюр - Сей Сьонагон (ж). Була йперекладна літ-ра. Вона кишів словами, запозичує-ми з кит-го, санскриту.
Багато поетичний. произв-й, найбільш поширеною. - ТАНКА (31 склад у 5 стрічках).
КЯЯ, за порівняй-у з ДЯЯ, значить-но ускладнився, особливо форми гол-в і прог-х.
Союзних зв'язків у пропоз-і було оч. мало, але їх замінювали многочисл-е деепр.обертів. Серед Глагов-в стали виділятися скромні і гоноріфіческіе (овисокопост-х). Письм-й мову стандартизований (майже зникають діалекти).
Яз. був однотипний всі 400 років, тому що не було воєн, не було впливу др-х яз -в. Прийшли до класичн-му пятізвучію (створюється абетка Годзюон. «П» вимирає
(каперу (Каер). Приходить «Ф».

6.1. Листи-ть КЯЯ та її види вживання. Походження фонетичноїабетки.
У період КЯЯ придумали абетку. Почали з чисто кит-х знаків. По-перше, Єр -фы писалися як Єр-фы. Читатися вони могли (за своїм знач-ю) кит-ми або яп -ми словами. По-друге, Єр-фы использ-сь і в кач-ве букв (вони моглипередавати знач-е кіт-й або яп-й морфеми). Сист. Манйогана: кит. Єр. --Онна, яп. Єр. - Куннана. Але не було суворих правил, який кіт. Єр.підходить для будь складу. Тому в кожному письм-му памят-ці були свої Єр -фы для заміщення яп. звуків. Манйогана вимагала швидкого написання (з'явилася скоропис. В епоху Хейан скоропис назив-сь канна, потім 1 Нвипав. В 17м в. її стали наз-ть фурігана. Також широко застосовувалискорочення. Статутний написання (катани = «повний») приз-сь катакана. Кит-етексти назив-сь Ханбун, а те, що записи-сь Єр-ми, але в знач-і яп. букв,отримало назв-е Вабун. Сист. Вокототен перетворилася на Кунтен (позначення е грам -ки в Єр-фе). Широко застосовувалася Манйогана. При цьому стало частозустрічатися, що слова писалися Єр-ми, а грам. зміни манйоганою. Єр-еяп. словники. Словник «Нові зарцала яп-х Єр-у» ок 900г. Манйогана исп-сь:а) у поет. лит-ре, б) в словниках, в) перекладна літ-ра, г) імператор-еукази. Неск-ко видів написання: а) Кайсьо - уствное нап-е, б) Госе --напівустав., в) з: се - скоропис. Статут исп-ся в осн-м у реліг. лит-ре --для запису кіт. сутр, а також кіт. класики. Скорописна запис исп-сь влистах, щоденникових записах, у збірниках віршів. Поява ся тексти насанскриті. На поч. епохи Хей'ан багато яп. ченці їздили за кордон вчитися (в
Китай. Буддизм до Китаю прийшов з Індії, тому вся лит-ра буд. в Китаїбула на санскриті. Тому збереглося багато літ-ри, кот-я вчила читатитексти на санскриті, причому з якомога більшою фонетичної точністю.
Санскрит показав японцям, що можна писати не лише Єр-ми. Хірагана єзнівечена манйогана. Існувало неск. 10в варіантів написання.
Катакана - це статутні Єр-фы, але скорочені. А хірагана - не скор-е, алеприскорені. Швидше за все кат. і хір. походили від різних Єр-в. Томутепер так різні.

7.1. Частини мови КЯЯ. Грам-ка КЯЯ.
Местоім-а. 1) Особисті. 1е л. - Осн-е Варе і Ва, поступово вимирали А і Аре
(тільки в складність. сл), і Аре ще зустрічей-ся як оч. ввічливий. про себе. Ва употр.переважно-но в прітяж. пад., тобто Вага, а також в складність. сл. (ваіфе). Скромний-емісць. - Оноре (я сам). Місць. Маро, марор, Нанігасі і Мідукара исп-сьтільки в поезії і лит-ре Вабун. Множ. ч. - Варера - исп-ся вкоментаторських лит-ре. Син - раб, васал (я). 2е л. - На і Наре устар-ють іисп-ся тільки в поезії. Намуді і Кімуді зустрічей-ся в коммент. лит-ре. Нусі --ввічливий. до гол. або старш. Ванусі - дружелюбність. зверну-е простолюдинів до слугз села. Ва (б) Оток - ти - зверну-е пана до креп. слузі. Ваотомо - ти
- Хрест-ка к хрест-ке. Вавін = ВАЛТ = вабобо - ввічливий. до духовн. особам. В епоху
Хей'ан местоім-й оч. високого ступеня ввічливий-ти немає. І звідси пішла традиція неисп-ть лич. місць-а до співбесідника. В епоху Хейан викорис-сь місць-я: соко ісокомото; маси - оч. рідко. 3е л. - Місць. були оч. нерозвинені. Він, вона --каре, канофіто. Запитання. м.: хто - та/таре, що - нані, де - ідуко, куди
- Ідуку, нові для епохи: коли - ІТУ, куди - дути. У вабуне у разіпитання. місць-й можна було обходитися без вопр. частинок. Ідуку і ідукомогли теж исп-ся як питання про причини. Вопр-а частка ДЗО поступово.замінюється на Ка, а Нані поступово. редукується в Нан. Сущест. Видозмінаімен в потоці мови ЯЯ - за допомогою суф. або падіж-х показників. Сист.відмінків в КЯЯ по срав-у з ДЯЯ значить. змінилася: 1) кількість оформленихвідмінками сущ-х зр-ся, 2) падіж-ті показники не відділ-ся паузою від словаі не можуть починати синтагма, 3) вихідної порівняє-й відмінок залишився один -
Ери, 4) прітяж. суф. Га став роздвоюватися у своїх ф-ціях, став вказуватина підмет. Прітяж. відмінок - суф. Га позначав прітяж-ть як і Але, алезустрічався набагато рідше (після особистих займенників тільки Га). Видільноївідмінок. Суф Фа - выд. підлягає. голов. пропоз-а., іноді позначає час абомісце дії. ВИНИТИ. пад. - Суф. По - пряме дополн-е. Вомотте - знаряддя /час прийн-я, міг позначення ть чол-ка, ч/з кіт-го передається повідом-е. Дат.пад. Ні оч. вживемо. Направить-й пад. Фе тільки зародився, тому Ніозначає і напрямок (а також час). Поява ся творить. відмінок
7.2. Тимчасові рамки і історична епоха існування няя. Фактори, щощо вплинули на формування няя. Битва при Секігахара (1603) - револ -я Мейдзі (1868) (час правління дома Токугава). КЯЯ - мається на увазітільки усний яз., тому що письм-й літ. яз. заморозився з 12 до 19в. Класичні-алит-ра на Бунге була оч. консервативна, але інколи в літ-ру все ж таки потраплялиел-ти нового яз-ка. В к. 15 ст поява ся малу кількість нових лит-х творів,де можна простежити виникнення нових літер-х форм. Європейське вплив
(Притягує, Голланд та ін) призвело до поява ю кнігопечат-а і яп-ці определ-е к -у письм-х пам'яток видали латиницею. На відміну від япон-х текстів, текстилатиницею дають нам інформ-ю про зміни яп-го мови. Латиницеюзаписувалося звучання. Словники та учеб-ки по ЯЯ, що видаються європейцями,теж дають таку інфор-ю (неск-ко словників і учеб-в грам-ки). У 16в --об'єднання Японії. Цьому передували криваві яп-е війни =>значні міграції насел-я, що сприяло появі общенаціон-гомови. Оскільки з'являлися нові класи людей (торговці, біднота), тому щовони були далекі від КЯЯ (письм) => писали лит-ру на живому розмова-м мовою.
Напр. КОГЕНи - п'єси для театру. Документи, укази і тд. писалися по -китайськи (КАНБУНом). Європейські автори теж перекладалися на КАНБУН.
Періоди: 1) к.16 - н.17в - пров. Токугава. Столиця переїжджає в Едо (Токе:).
Різні діалекти. Модні західні діалекти. 2) 2я пол. 17в. - Змішання лит -го і разг-го яз-в. Літ-ра писалася на Бунге, а нова мовна формасущест-ла лише як розмовна. У Бунге стали вкраплять ел-ти разг-гомови. У тому числі: - Іхара Сайкаку (письменник), - Чікамацу Мондзаемон
(драматург), - поезія (багато чисто на няя). У цей час Едо розвинувши-ся =>з'являються літератори, кот. писали на східних діалектах. 3) З сер. 18в.до 1ых 10лет 19в. Літ-ра зі сходу з'явилася на заході і стала з нимконкурувати. 4) З 1ых 10лет 19в.

8.1. Лист-е пам'ятники няя. Використання латинського алфавіту у пресі. 1)
Іхара Сайкаку - велика кількість живої разг-й мови. У діалоги персонажів Сайкакупроникли, в першу чергу такі ел-ти живої мови: кінцева форма прог-х іГлагов-в, а також система займенників. 2) Мацуо Басьо - поет. Бувконсерватов. Разг-х слів немає, але є нова фонетика. А також реплікиразг. яз. З грам. нововведень тільки деепр. 3) Чікамацу Мондзаемон --драматург. Пише в основному на зап. діалекті. Оскільки п'єси співають, з метоювідрізняти мову автора і героїв - употр. Бунге і разг. яз. 4) Мотоорі
Норінага «Далеке зерцало» - антології старих і нових пісень. Філософ школи
Вагаку (японофіли) він переклав «Кокінвакасю: то: кагамі» прозовим НЯтекстом. 5) Книжки в жовтих обкладинках «Кібе: сі» - жанр виник в 70х рр. 18в.
- Це був прародитель коміксів. Сторінки з ілюстраціями і текстом у кутку
(на сх. діалекті). Авторська мова на Бунге.
8.2. Лексика і словотвір КЯЯ. Поява ся розмежування книж. і разг.яз-в. Класичні-а лит-ра: - сповнена кітаізмамі (на відміну від поезії, дечистий ЯЯ). Разг. и лит. мова розрізнялися кол-вом упторебл-х разл-хчастин мови: у разг. > Сущ-х, в літ. > Глагов і прог-х. Т. к. использ-сьодночасним-а й яп, і кит. слова, їх було оч. багато.

9.1. Частини мови ДЯЯ. Число-е. Сист. рахунку в ДЯЯ двійкова, але вважатинавчилися вони тільки до 10. 10 = со. Зустрічається в топоніміці (согава). 100
= момо, использ-ся від 100 до 199. М/у 10камі і 100нямі розділяє суф. ЧИ.
Лічильних суф-у було оч. мало. Люди - РІ. Часто взагалі не використовували лічильно.суф, або за допомогою ПЗ. 1000 = ЧИ (велике множ-во). 10000 = Еродий. Сущест-е --розділ-ся за способом свого образ-я: 1) з протояп-го, 2) отглаг (морфолог -ки збігаються з з'єднає-й формою гол-в), 3) імена субстантівние (від сущ-х).
Префікси: зміншення. КО, О, збільшить. СПО, шануючи. МИ, складність. ОПОМІ. Афікси:
ВО - самець, МЕ - самка, СА, ТА - /? /. 4) імена ад'єктивних (від прог-х).
Префікси: СА (додам-ся і до гл-м); множ-сть - РА, ДОМО, тати. Прил-е. У ЯЯнемає відносить-х прог-х (част. АЛЕ, або субстантів-й корінь в словах.
Прітяж.: Част. АЛЕ, ГА (вагакуні). Якості. (оосіма - великий острів).
Ступенів порівняй-я не було і немає. Прил. в ДЯЯ оч. складно спрягався (і тількикач.). Форми: визначить-я (сиро/ки), укладе-я (сиро/сі), серединна
(сиро/ку), причинне деепр-е (сиро/ми - тому що білий), поступиться-е деепр.
(сиро/ке (ре) до - хоча і білий), умовно-тимчасово-причинне деепр-е
(сиро/ке (ре) ба - якщо білий), ймовірне накл. (сиро/кему - м.б. будебілим). Некот-ті форми спряж-а виходили злиттям з гол. АРИ. Местоім-а.
Приватні - мало і лише до одуш. предметів. 1е л. - А (+ ГА прітяж, + РЕ),
ВАКЕ - скине. 2е л.: НА (або НАРЕ) - прізвище-но, НАМУКІ, намутив,опонамуті - оч. ввічливий, намутітаті (мені), Імас, Мімас, маси - ти (ввічливий),
ДоІМІ - саме ввічливий (государ), ОРЕ - ти (саме грубе), набідо (устар), І --лайливе (оч. рідко употр). 3е л: спеці-х слів не було, тількиповоротні. Оноре - сам, свій, влас-й (воно ж прим-сь як лайливе словопід 2м особі), ОНОДУКАРА - само собою, мідукара - сам. Місць-я: указати-е:
Коре/Коно - це, Соре/соно - те, Каре - то (малоупотр); місця: Коко,
Соко; направл-я: Кочі, Коната - сюди, Сочі, Соната - туди; питання-е: Таре
- Хто, Нані - що, Ідуку - де, йдуть, ідупе - куди, ВТУ - коли, Ідуре --який, Іка - як. Дієслова - раніше, як і зараз, не змінюються по особам,числах, не мають грам-х пологів. Мають флективна будову (флексія - зрад -ся частина слова). Корінь дієслова 1 спр самост-го закінченням-я (?) Не має. Аруку
- Флексія У, арукі - И. Гл-ли 2 спр. мають однослож-й корінь, заканчуются-ся на
І.