Лінгвострановедческій аспект економічної лексики

Іноземна мова

Уральський державний педагогічний університет

Інститут іноземних мов

Курсова робота

Лінгвострановедческій аспект економічної лексики.

Перевірив:

Пузирьов В.В.

Виконала:

Студентка 3 курсу

Групи 306

Жейдс Олена

Єкатеринбург 2003

Зміст.

Введення. . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . 3

Глава 1. Лінгвістичний аспект лінгвокраїнознавства.

1.1Основное напрямок лінгвістичних досліджень соціальноїзумовленості мови; лінгвострановедческое напрямок. . . .
. 5
1.2 Мова як засіб збереження культурно-історичної інформації:кумулятивна функція мови. . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . .12

Глава 2. Опис економічної лексики: лінгвострановедческій аспектзначення. . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . .17

Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . 24

Список літератури. . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . 26

На даний момент, при спробі вступу в загальноєвропейський дім,своєчасно ставиться питання про долучення людини до світової культури, пронаближенні його освітнього рівня до європейського стандарту, проволодінні не менш як двома іноземними мовами. З цієї причини, у своїйроботі я спробувала показати значення лінгвокраїнознавства для студента,майбутнього вчителя іноземної мови. Зараз перед системою освітипостає завдання підготовки студентів до культурного, професійного іособистому спілкуванню з представниками країн з іншими громадським пристроєм,соціальними традиціями та мовною культурою. Вимоги програмнихдокументів (1994) висувають однією з основних цілей навчання іноземноїмові залучення учнів до іншомовної культури. Всі перераховані вищефакти, що свідчать значущості теми для студента, викладача і т.д. впроцесі вивчення іноземної мови, тобто про актуальність теми.
З-за триваючої глобалізації економіки у світі, мені здалосяцікавим і доцільним - розглянути тему саме економічноїлексики. Вона необхідна і для професійного, і для повсякденногоспілкування. Мета роботи може бути сформульована як "опис економічноїлексики в її лінгвострановедческом аспекті ".
На практиці оволодіння іноземною мовою нерозривно пов'язане із залученням доіншомовної культури. У процесі навчання іноземної мови елементикраїнознавства поєднуються з мовними явищами, які виступають не тількияк засіб комунікації, а й як спосіб ознайомлення учнів з новоюдля них дійсністю. У результаті поряд з оволодінням іноземниммовою відбувається засвоєння культурологічних знань і формуванняздатності розуміти ментальність носіїв іншої мови. Якщо щекілька років тому визнавалося, що звернення доекстралінгвістичні факторів свідчить про деяку
"Неспроможність" або "слабкість" лінгвіста-дослідник, то в данийчас необхідність вивчення мови в її реальному функціонуванні врізних сферах людської діяльності стала загальноприйнятою.
З'являється ряд праць, в яких робляться спроби виявити обумовленістьмови в самому значенні лексичних одиниць, виділити так званий
"Культурний" компонент значення, розкрити лінгвістичну природу "фонових"знань, показати особливість та своєрідність їх функціонування в кожній зрозглянутих мовних спільнот. Це перш за все роботи Г.Д. Томахіна,
Е.М. Верещагіна і В.Г. Костомарова. Книги цих авторів, перш за все
Томахіна, послужили теоретичним матеріалом для курсової. Для практикибули використані лінгвострановедческіе словники (Томахін), словникекономічний (Черносітова).
Що стосується методів дослідження, то вони не дуже численні, тому що роботаносить більшою мірою теоретичний характер. У першу чергу: це методкультурологічного аналізу, так як порівнювалися 2 різні культури --іншомовна і рідна; також був використаний історичний метод, тому що словаздобуваю своє значення вході історичного розвитку. З методівсоціологічного дослідження, я використовувала метод суцільної вибірки,адекватної всієї сукупності, тобто репрезентативною. Робота складається звведення, 2х голів, перша з яких присвячена лінгвострановедческойтеорії, другий включає в себе практичну частину і висновки.

Глава 1. Лінгвістичний аспект лінгвокраїнознавства
«Лінгвокраїнознавство - напрям у лінгвістиці і лінгводидактики,що поєднує в собі елементи лінгвістики (розкриття семантики мовниходиниць) з елементами країнознавства (вивчення реалій країни черезпозначають їх слова) »[№ 11]. Тобто цей напрямок з одного боку включаєв себе вивчення мови, а з іншого, дає певні відомості про країнумови, що вивчається. Лінгвокраїнознавство є приватним відгалуженнямбагатоаспектною науки про мову та суспільстві - соціолінгвістики. Однак, ввідміну від соціолінгвістичних досліджень, де безпосереднім об'єктоманалізу є соціально-зумовлена варіативність мовної структуриякогось соціального колективу всередині нації, лінгвокраїнознавство вивчаєелементи загальнонаціональної культури, які знаходять своє вираження улітературному мовному стандарті, що обслуговує всю націю.
Головна мета лінгвокраїнознавства - забезпечення комунікативної компетенціїв актах міжкультурної комунікації, перш за все через адекватнесприйняття мови співрозмовника і розуміння оригінальних текстів. Теоріякомунікації припускає відносне рівність співрозмовників в планіволодіння деякою інформацією: крім спільної мови (у суто структурному ізначною мірою семантичному плані його компонентів) вони повинніволодіти деяким загальним для них обсягом екстралінвістіческіх знань, що йутворює основу спілкування.
Основний лінгвострановедческой завданням є вивчення мовних одиниць,найбільш яскраво відображають національні особливості культури народу --носія мови: реалій (позначень предметів і явищ, характерних дляоднієї культури і відсутніх в інший), коннотатівной лексики (слів,співпадаючих за основним значенням, але відмінних за культурно-історичнимасоціаціям), фонової лексики (позначень предметів і явищ, що маютьаналоги в зіставляються культурах, але розрізняються національнимиособливостями функціонування, форми, призначення предметів). При цьомукультурологічна і країнознавчих цінність, типовість, загальновідомістьі орієнтація на сучасну дійсність, тематично іфункціональність явищ є найважливішими критеріями відбору національно -культурного компонента змісту навчання іноземної мови.

Представники лігвострановедческого напрямки вивчення соціальноїзумовленості мови зосереджують свою увагу на дослідженнізначення слова. Вони виходять з того, що слово є, перш за все,позначення, знак тієї чи іншої реалії дійсності і тому в йогосемантиці можна знайти, виділити деякий "екстралінгвістичні"зміст, який прямо і безпосередньо відображає обслуговується мовоюкультуру. Таким чином, саме через значення здійснюється зв'язоклексичних одиниць із позамовних дійсністю. Даний напрямокможна назвати лінгвострановедческім, так як з боку, воно сформувалосяпід впливом розв'язуваної проблеми про співвідношення мови і культури, а з іншогобоку його виникнення було обумовлено чисто прагматичнимипередумовами: підходом до викладання іноземної мови, як засобуспілкування, необхідністю вивчення мови в тісному зв'язку з культурою країни,обслуговується цією мовою.

Так, наприклад, Н. Г. Комлев, вперше ввів у лінгвістику поняттякультурно-історичного компонента значення. Він висловив думку про те, щослово, що відображає предмет або явище дійсності певногосоціуму, не тільки означає його, а й створює при цьому певний фон,асоціюється з цим словом. Тому в його семантиці повинен міститисядеякий компонент, що фіксує саме цей соціальний фон, в якомуслово існує. .

Вивчення культурного компонента слів є важливою умовоюуспішного оволодіння іноземною мовою, однак, у свою чергу він входить вширше коло культурно-історичних значень відповідноїсоціальної дійсності, засвоєння якої - важлива умовавикористання мови як засобу спілкування.

Лінгвокраїнознавство ставить своїм завданням вивчення мовних одиниць,найбільш яскраво відображають національні особливості культури народу --носія мови та середовища його існування. Необхідність спеціального відборуі вивчення мовних одиниць відчувається в усіх випадках спілкування зіноземцями, при читанні художньої літератури, публіцистики, преси тат.д. «У число лексичних одиниць входять назви реалій, коннотатівнаялексика, фонова лексика »[№ 11]. Також великий інтерес длялінгвокраїнознавства представляють фразеологізми, в яких відображаєтьсянаціональну своєрідність історії, культури, традиційного способу життянароду-носія мови.

Відбір одиниць з яскраво вираженою національно-культурною семантикоює завданням тих розділів лексикології та фразеології, які виступаютьяк лінгвістичної основи лінгвокраїнознавства і можуть бути названікраїнознавчих орієнтованої лінгвістикою.

Так, наприклад О. С. Ахманова відзначає, що неодмінною умовоюреалізації будь-якого комунікативного акту повинно бути "обопільне знання реалійговорить і слухає, що є основою мовного спілкування ", вони отрималив лінгвістиці назву "фонових знань". Тему фонових знань добре розкрив
Томахін. Він вважає, що «викладання культури у зв'язку з навчанняміноземної мови має совій на меті передачу навчається мінімуму фоновихзнань, якими володіє носій »[№ 6, стор.6], що в якійсь мірінагадує акультурації (тобто процес засвоєння особистістю, що виросла в однійкультурі, елементів іншої культури), проте набуття знань про культурув лінгвокраїнознавство принципово відрізняється від акультурації. Вивчаєіноземна мова залишається носієм своєї культури, однак його фоновізнання збагачуються, набуваючи елементи культури країни мови, що вивчається;тим самим він стає в якійсь мірі носієм світової культури,починає краще розуміти й цінувати власну культуру. Фонові знанняяк основний об'єкт лінгвокраїнознавства розглядали в своїх роботахбагато вчених і вчителі практики. Звичайно, не можна заперечувати, що всідосягнення лінгвокраїнознавства відповідають цілям і завданням методикивикладання іноземних мов і в даний час широко застосовуються.

Однак ми не можемо недооцінювати і той факт, що, звернувшись долінгвокраїнознавство як до науки, ці люди порушили таке широке колопроблем, над яким в даний час працюють вчені з різних областейзнань: лінгвісти, психологи, психолінгвісти, соціологи, соціолінгвістів.
Так, наприклад, лінгвокраїнознавство розглядаються "фонові знання", щомаловивчений компонент семантики слова, звідси лінгвістичнаспрямованість досліджень. Як один з методів об'єктивізаціїфонових знань використовується асоціативний експеримент, широко застосовується упсихолінгвістиці. У рамках цієї ж науки вирішується і проблема співвідношеннягромадського та особистого в побудові комунікативного акту.
Основним об'єктом лінгвокраїнознавства, як стверджує В. Г. Томахін, єфонові знання, якими володіють члени певної мовної таетнічної спільності, тому які вирішуються в цій науці проблеми частковопокривають завдання соціолінгвістики. А так як фонові знання включаютьсистему світоглядних поглядів, що панують у даному суспільстві тедану науку необхідно визнати суспільної, соціологічної. Фоновізнання необхідно «прив'язувати» до певних лексичним одиницям, длявизначення і опису.
Основний метод отримання лінгвострановедческой інформації - асоціативнийексперимент та опитування інформантів по заданому вокабуляр.

Таким чином, значне коло проблем, намічаються перспективидосліджень розширюють межі лінгвокраїнознавства і роблять його наукукомплексною.

Е. М. Верещагін і В. Г. Костомаров були першими вченими, які науковообгрунтували об'єктивність існування фонових знань, вони розкрилинакопичувальну функцію лексичної семантики, розкрили змісткумулятивної функції мови, згідно з якою - мовні одиниціявляють собою "вмістилище" знань осягнуте людиною соціальноїдійсності.
Вони розкрили лінгвістичну природу фонових знань; показавши на безлічіприкладів що, семантика слова одним лексичним поняттям не вичерпується.
Слова еквівалентні в понятійної області, розходяться в іншій сфері своєїсемантики. Розглядаючи знання слова розчленоване, як сукупністьсемантичних складових або семантичних часток то, можна виділитилексичний фон наступним чином: він буде складатися з тих непонятійнихсемантичних часток, які утворюють залишок, якщо з усієї семантики,всього плану змісту слова,/семеми /, відняти понятійні семантичнічастки.

Порівняємо, наприклад, такі понятійно-еквівалентні одиниці, як
'Department' і 'відділ'
Відділ - структурний підрозділ підприємства, що виконує певніобов'язки
Department - a structural subdivision executing certain functions.

Однак, це слово в англійській і російській мовах викликає сукупністьзнань, пов'язаних з встановленим явищем.

Відділ

Departmentпраці та заробітної плати, personnel,marketing,маркетингу, фінансовий, транспортний finance,logistics,виробничий production

Верещагін і Костомаров змогли не тільки визначити місцелексичного фону в значенні фону, а й показати його глибоколінгвістичний зміст: фонові знання визначають місце слова влексичній системі і його вживання в мові.

Лінгвокраїнознавство має дуже багато невирішених питань, значначастина яких носить проблемний характер. Їх складність і багатоаспектність НЕдозволяє дати на всі вичерпні відповіді, виробити певну точкузору. Ймовірно, з цієї причини іноді в судженнях авторів спостерігаєтьсядеяка суперечливість. Так, наприклад, Є. М. Верещагін і В. Г. Костомаров,з одного боку, доводять наявність фонових знань у семантиці слова у виглядінепонятійних СД, а іншого боку, висловлюють припущення, що вони/СД /не мають вербальної природи, існують незалежно від слова і лишез'єднуються з ним в акті мовлення.
Таким чином, лексичний фон виноситься як би за межі слова, авторивизнають лише його тлумачення як самостійної одиниці. Остаточно невирішено питання про визначення кордонів фонових знань, часом до них відносятьсяпрактично всі знання, якими володіють люди на час спілкування
Томахін, припустивши певну градацію фонових знань, вказав на те,що основним об'єктом країнознавства є знання, пов'язані знаціональною культурою, властиві певної етнічної і мовноїспільності. Оскільки вони базуються на масовій повсякденній свідомості носіївмови і культури, де поряд з повсякденними побутовими знаннямипредставлені, в якійсь мірі, знання наукового характеру, якіздобуваються в процесі виховання людини в даній культурі черезрізні засоби освіти та передачі інформації, і поряд зі звичайнимижиттєвими значеннями стають частиною мовної свідомості особистості.
Однак, ці знання не енциклопедичності, вони відрізняються неповнотою ісвоєрідною формою їх подання у свідомості, тобто автор не вважаєможливим представити фонові знання системно, тому що вони в порівнянні,наприклад, з науковими, не впорядковані ієрархічно, а запам'ятовуються івідтворюються за яскравістю вражень.
Кілька більш диференційовано до даної проблеми підійшли Е. М. Верещагін і
В. Г. Костомаров. Вони певним чином класифікували змістсемантичних часток слова, підрозділивши їх на:

. екзотеріческіе/зовнішні/і

. езотеричні/внутрішні /, вказавши на те, що при семантизації лексичного фону слова описупідлягають саме езотеричні частки, а екзотеріческіе хоча і входять долексичний фон слова, знаходяться скоріше за межами його семантики.
Розробивши загальнотеоретичні та методичні аспекти лінгвокраїнознавства,
Е. М. Верещагін і В. Г. Костомаров відкрили нові перспективи розвитку навчальноїлексикографії. Вони вказали на те, що доцільно проводити семантизаціїлексичного фону слова як члена тематичної групи,?? отому що при такомупідході слова виступають в однорідних сукупностях і запам'ятовуються у своїхпротиставленнях і своєї сполучуваності.

1.2 Мова як засіб збереження культурно-історичної інформації.

Колекція та інформативність є тими істотними властивостямимовного знака, які лежать в основі його найважливішої функції поряд ізкомунікативної: функції кумулятивної. Мова в цій функції виступаєсполучною ланкою між поколіннями, служить "сховищем" і засобомпередачі позамовних колективного досвіду.

Найбільш яскраво кумулятивна функція проявляється в галузі лексики, такяк саме вона безпосередньо пов'язана з предметами і явищами навколишньогодійсності. Лексична система в більшій мірі обумовленакатегоріями матеріального світу, соціальними факторами.

Слово - ім'я конкретної речі, конкретного явища - однозначно, алевоно не простий знак речі або явища. Слово може розповісти і про час, іпро середовище, в якій воно існує.

Перш за все, в лексиці відбиваються фрагменти соціального досвіду,обумовленого основною діяльністю даного народу. Існування тих чиінших лексичних одиниць пояснюється як би практичними потребами.

Наприклад, жителі Чукотки мають до десяти назв снігу,відповідних його різним станам, араби користуються численниминазвами різних порід коней, представники чорношкірих племен
Ліберії розрізняють різноманітні сорти рису, кожному з якихвідповідає свою назву.
Неоднакові в різних народів і традиції позначення кольору. Африканець шонарозрізняє всього лише три кольори. Така ж кількість назв квітівіснує на мові навахо, при цьому для позначення чорного кольору єдва слова: чорний колір темряви і чорний колір вугілля. своєрідно ісимволічне значення назв кольорів у різних мовах. Так, наприклад,сірий колір асоціюється в російській мові з пересічністю, буденністю. Миговоримо "сірі будні" чи "така сірість", характеризуючи обмежених людей.
В Англії ж сірий колір - це колір благородства, елегантності, тобто маєзовсім інші конотації. Навіть однієї і тієї ж фізичної речі можутьвідповідати абсолютно різні семантичні описи залежновід того, в рамках якої цивілізації розглядається ця річ. Томусправедливе твердження А. А. Леонтьєва про існування "національнихсмислів ". Не можна заперечувати, "що дві слова в двох різних мовах,що позначають один і той же предмет в культурі двох народів і єпереказними еквівалентами, неминуче пов'язуються з нетотожнізмістами, і це дозволяє говорити про "національних сенсах".
Наочним прикладом може служити осмислення такого, наприклад, слова як
"Собака".
Собака 1/упряжні тварина/у ескімосів

2/священна тварина/у персів

3/зневажає як парія/в індуїстському мовою

У деяких мовах виникнення низки слів, які позначають ті чи іншіпоняття, було продиктоване деякими соціальними причинами. Наприклад, вминулому столітті в вікторіанської Англії було заборонено вимовляти такіслова, як "груди", "ніжка", навіть говорячи про курку, тому з'явилисясловосполучення "white meat" і "black meat'', замість" to go to bed "вживалося "to retire to bed". Існування будь-яких заборон уінших мовах було відсутнє, поява подібних поєднань зафіксовано небуло.

Певну національну конотацію знаходять в мові та іменавласні. Їхній конкретний зміст визначається особами, що носять даніімена, однак вони мають властивість виконувати не тільки називние функції, але йпозначати яке-небудь якість, властивість, характерні риси особистостівзагалі. Так, наприклад, в книзі, де зачіпаються питання соціології тадитячої психології/M. James D. Jonderword "Born to win" 1981/автори,вказуючи на те, скільки різноманітними можуть бути риси характеру окремоїособистості, наводять приклад:
. . . A person can be
. . . Miserable like the little match girl
. . . Alike with women and fast with gun like James Bond

Не знаючи, що маленька дівчинка, що продає сірники на вулиці (образ,що склався в англійській літературі 19 ст.), уособлює собою позбавлення істраждання, а з Джеймсом Бондом, суперагентом 007, героєм роману Флемінга,пов'язане уявлення про супермена, улюбленця жінок, - важко зрозуміти весьзміст, що автори намагалися вкласти в ці рядки. Потрібно знаннялітератури, історії, традицій Англії.

Зв'язок історії та культури народу з мовою особливо яскраво проявляєтьсяна фразеологічному рівні. Велика кількість прислів'їв, приказок відображаютьспецифічні національні риси, мають тієї мовної образністю,яка корінням сягає в історію народу, його побут, звичаї, традиції.
Порівняємо, наприклад:
. Cristmas comes but jnce a year - не все коту масленница
. To have one `s cake and eat it - і вовки ситі, і вівці цілі
. A cat may look at a king - не боги горшки ліплять

В англійській мові є велика кількість фразеологізмів маютьлітературне походження, багато з них широко застосовуються вщоденної розмовної мови. Будь-якому англійцю з дитячих років відомітакі фразеологічні словосполучення з книг Л. Керрола "Аліса в країнічудес "," Аліса в задзеркаллі ", як:

To smile like a Cheshire cat - посміхатися до вух
Mad as a hatter - зійти з розуму,перешкодити.
Звичайно, важко визначити, якою мірою зберігається при перекладі наіншу мову вся образність, національний колорит даного фразеологічногословосполучення.

Вищевикладене дозволяє зробити висновок про те, що одні шари лексикиобумовлені соціальними факторами більш очевидно, інші - менш очевидно.
Якщо національно-культурний зміст являє собою ядрофразеологічних одиниць, то в іменах власних воно є свого родуконотацією.

Е. М. Верещагін і В. Г. Костомаров, розробляючи як загальнотеоретичні,так і методичні аспекти проблеми "мова і культура", класифікувалислова, що мають культурний компонент, на 3 основні групи:

1) безеквівалентние

2) коннотатівние

3) фонові

Перші -- слова, що служать для вираження понять, які відсутні віншої культури, і що не мають прямих еквівалентів за межами мови, доякої вони належать.

Другі - слова, які не просто вказують на предмет, але і несуть усобі позначення його відмінних властивостей.

Фонова лексика - слова або вирази, що мають додатковезміст і супутні семантичні або стилістичні відтінки,які накладаються на його основне значення, відомі говорить іслухає які належать до даної мовної культури.

Як зазначають автори, найбільш складну групу з точки зору визначення їхнаціонально-культурного змісту, утворює фонова лексика. Доведено,що якщо порівнювати понятійно-еквівалентні слова в різних мовах, то вонибудуть відрізнятися один від одного в силу того, що кожне з них пов'язане зпевною сукупністю знань. з області економіки і управління такимисловами, наприклад, є:

. "Big banks" і

. "Великі банки".

Обидва вони включають поняття: "великий за розмірами банк".
Однак у російській дійсності це означає: банк з великим пофізичними розмірами будівлею, з мережею філій по країні (2 філії - цевже мережа), з великим статутним капіталом. У міжнародній практиці, цимтерміном позначаються тільки банки зі сферою впливу в світовому масштабі.
Вся сукупність властивих буденного мовного свідомості відомостей,що відносяться до слова, називається лексичним тлом. Виходячи з теорії,що грунтується на розмежуванні власне лексичного значення ілексичного фону, то реаліями потрібно вважати слова, що не мають понятійнихвідповідностей в зіставляються мовами (через відсутність самих позначаютьсяпредметів), а фонової лексикою - слова, що розрізняються своїми фонами черезрозбіжності окремих семантичних часток (їх іноді називаютьдругорядними ознаками). Але справа в тому, що саме ці окремісемантичні частки часто відіграють вирішальну роль у віднесенні слова до даноїкультурі, тому що саме в цій зокрема закладена національнасамобутність позначається тим чи іншим словом явища.

Глава 2.

Опис економічної лексики: лінгвострановедческій аспектзначення.

Дослідження проблеми існування особливого компонента в значенні слова,який хоча б деякою мірою укладав в собі відомості про тусоціально-історичної дійсності, в якій існує іфункціонує та чи інша мова, ведуться російськими лінгвістами вже наПротягом декількох десятиліть. Досить згадати роботи
О. С. Ахманова, Г. Д. Томахіна, констатують наявність у семантиці слова
"Культурного" компонента значення.

Однак перший фундаментальною монографією, присвяченоїдослідження, опису, а головне - доказу лінгвістичної природинового семіологіческого поняття - "лексичного фону" - була присвяченакнига Е. М. Верещагіна і В. Г. Костомарова "Лінгвострановедческая теоріяслова ". У ній автори на великому ілюстрованому матеріалі описуютьрізні властивості лексичного фону: його історизм, динамічність,спряженість з зоровим чином і т.д. Досліджуючи значення фонових знаньдля спілкування в осмисленої комунікації, тобто проводиться докладнийсоціолінгвіческій аналіз слова як одиниці мови, що функціонує впевному соціальному контексті.

Згідно висунутої лінгвістичної концепції, змістовний планслова членом і одним лексичним поняттям не вичерпується. Він включає іті непонятійние семантичні частки (термін авторів), які викликають улюдини сукупність певних знань, пов'язаних з деяким змістом,і утворює той самий лексичний фон, який разом з лексемою ілексичним поняттям складає структуру слова:

лексемаслово (семема (лексичне поняття лексичний фон

Можна навести безліч прикладів, що доводять правильність даноїтеорії. Порівняємо, наприклад, англійське словосполучення

"estate tax"і російське

"податок на майно"

одиниці, які відносяться до економічної лексиці. Понятійно можна вважати їхеквівалентами, тому що обидва слова включають поняття "податок на якийсьмайна, що належить певній особі ", але дані лексичні одиницідуже різняться своїми фоновими знаннями. Якщо російське слово "податокна майно "означає" гроші, що стягуються з особи з його майна ", тоанглійське "estate tax" являє собою "гроші, що стягуються з особи нетільки як податок на його майно, але і на майно, яке йому ще неналежить ", аналог нашого податку на спадщину.
Аналізу були піддані одиниці за темою "економічна лексика банківська,біржова, податкова ".
При розгляді цих одиниць певна частина їх виділилася в групуслів, які можна було б назвати безеквівалентние, тому що національно -культурний зміст в цих словах складає ядро їх значення, і вонипозначають поняття, що не мають аналогів, в нашій дійсності. Воницікаві особливо з країнознавчий точки зору тому яскраво відображаютьнаціональні особливості даної лексики.

Відповідно до класифікації лексичних одиниць, що мають культурнийкомпонент значення, ми розглянули спочатку слова, що відносяться добезеквівалентной лексиці. Вони цікаві особливо з точки країнознавчийзору тому яскраво відображають національні особливості економічної лексики.
Також, серед подібних одиниць часто зустрічаються абревіатури, наприклад:

Також цікаво було б розглянути групу слів, що відносяться доконнотатівной лексиці, що часто мають певну стильову забарвлення.
Так, наприклад, російський вислів «коробка з-під ксерокса» нічого не скажеіноземцю, який представить себе при цих словах картонну коробку знаписом «Photocopier». Російська ж, відразу зрозуміє, що мова йде про гроші,винесених з будівлі Держдуми в коробці з-під цього апарата.
Або англійське «demand-side management», його нове значення пов'язане зенергетичною кризою в південних штатах США, зокрема в Каліфорнії.
Словник on-line дає таку версію походження подібної конотації: The
California energy crisis has put it in the news recently. Basically, it's aform of conservation. Electric utilities regularly offer incentives tocompanies that practice "demand-side management." By getting companies toshift their power usage from peak times when power consumption is high tooff-peak times, the utilities can be more efficient.
Нижче наведено список подібних конотацій, причому вони багато в чому пов'язані зекономічним арго, професійною мовою.
| Across the | Взагалі, походить від «проходу» між республіканцями і |
| aisle | демократами в Конгресі США, а зараз застосовується до до |
| | Всім, у кого протилежна точка зору. |
| | Наприклад: "Management thinks we should focus on becoming |
| | Profitable, but our investors across the aisle think we |
| | Are profitable enough ". |
| adhocracy | An organization with little structure run by creating a |
| | Series of temporary cross-functional teams to do |
| | Specific tasks. Depending upon execution, the result is |
| | Either efficient problem-solving or utter chaos. |
| deep dive: | To explore an issue or subject in-depth. "We did a deep |
| | Dive on that market. There's just nothing there. "|
| demand-side | This isn't a new word, but the California energy |
| management: | crisis has put it in the news recently. Basically, it's |
| | A form of conservation. Electric utilities regularly |
| | Offer incentives to companies that practice |
| | "Demand-side management." By getting companies to shift |
| | Their power usage from peak times when power |
| | Consumption is high to off-peak times, the utilities |
| | Can be more efficient. |
| silver bullet: | In business, it's a guaranteed solution to a problem |
| | (In horror fiction, it's what kills the werewolf). To |
| | Spread an idea with the hope that familiarity will gain |
| | It acceptance or build a consensus. Also used as a way |
| | Of "flying" a trial balloon. "Let's socialize the idea |
| | And see what happens. "|
| socialize the | To spread an idea with the hope that familiarity will |
| idea: | gain it acceptance or build a consensus. Also used as a |
| | Way of "flying" a trial balloon. "Let's socialize the |
| | Idea and see what happens. "|
| learning | A phrase used by the stock analysts. It refers to |
| opportunity: | mistakes made that will somehow be turned into future |
| | Breakthroughs. |

Слід зазначити, що часом виявлення конотації властивої речі,представляє певну складність у зв'язку з тим, що вона не фіксується всловниках, а відповідний речі іншомовний компонент позбавлений подібноїконотації. Порівняємо, наприклад, англійське слово "manager" та його переклад наросійська "керуючий":
"Manager" (person who is working in the office and responsible for runningthe things at the department
"Керуючий" (чоловік, під керівництвом та відповідальністю якогознаходиться відділ, фірма.

Тільки, поспостерігати вживання англійського слова "manager" вможливих контекстах, а також з точки зору зокрема, можна виявити,що це слово вживається ширше, як українське "керуючий" і єменш стилістично забарвленої одиницею, ніж російська еквівалент.
Наприклад, Не is just a manager now but has a good chance of becoming fchairman's assistant.
There are about 15 managers in our marketing department.
У цих фразах англійське "manager" швидше відповідає російській
"Службовець"; хоча в нових словниках, у пресі, у повсякденному житті вжез'явилося слово-калька менеджер, понятійно еквівалентне англійськоїваріанту.
Великий інтерес, з лексичної точки зору, мають слова, які маютьіншомовний еквівалент, але реалії, що позначаються ними, істотнорозрізняються. Вони і становлять фонову лексику.

Висновок.

Як ми бачили, важко не визнати той факт, що окремі шарилексики мови відчувають великий вплив культури, навколишнього людей.
Особливо яскраво це проявляється на при розгляді безеквівалентних іконнотатівних конструкцій.
Однак найбільш складним і цікавим є випадок фонової лексики, тоє такий де слова еквівалентні в понятійної області, розходяться віншій сфері своєї семантики. Розглядаючи значення слова розчленування, яксукупність семантичних складових або семантичних часток, можнавиділити лексичний фон наступним чином: він буде складатися з тихнепонятійних семантичних часток, які утворюють залишок, якщо з усієїсемантики, всього плану змісту слова (семеми) відняти понятійнісемантичні частки.

Як доводять численні приклади, національно-культурнезміст лексики відіграє важливу роль у прикладному мовознавстві, а особливоу практиці викладання та вивчення іноземної мови.

Вивчення фонових знань, об'єктивних способів виділення культурногокомпонента значення є важливим завданням, тому що включення долінгвістичний аналіз соціального виміру дає можливість глибшепроникнути в саму природу мови, повніше виявити умови йогофункціонування та динаміку його розвитку, дозволяє представити в новомусвітлі картину мови як суспільного явища.
Звичайно, що вивчає іноземну мову залишається носієм культури рідногомови, однак лінгвострановедческій матеріал збагачує його фонові знання,він пізнає елементи іншомовної культури, що дозволить йому включитися вінтегративні процеси, що відбуваються в світі.

Список літератури.

1. Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів-М.: Радянська енциклопедія 1969

2. Верещагін Е.М. Костомаров В.Г. Лінгвострановедческая проблематика країнознавства у викладанні російської мови іноземцям - МГУ., 1971

3. Комлев Н.Г. Компоненти змістовної структури слова - М.: Наука

1969

4. Томахін Г. Д. Реалії - американізми - М.: Вища школа, 1998

5. Шелков Г., та ін Ділова англійська - М.: Вече, 1998

6. Томахін Г.Д. США: лінгвострановедческій словник - М.: Російська мова,

2000

7. Томахін Г.Д, Великобританія: лінгвострановедческій словник

8. Черносітова Т.Л. Тлумачний англо-російський словник економічний словник

- Ростов-на-Дону: Фенікс, 2002

9. Tomakhin GD, Across the countries of the English language - Moscow:

Proveshenie, 1998
10. Resource book for Teachers/Cultural Awareness - Oxford University

Press
11. Томахін: Лінвострановеденіе, що це таке?/Іноземні мови в школі, № 6, 1996