Науково-педагогічне обгрунтування уроку англійської мови в 8 "б" класі Лінгвістичною гімназії № 3

Іноземна мова

Міністерство освіти РФ

Бурятський Державний Університет

Інститут педагогічної освіти

Науково-педагогічне обгрунтування уроку англійської мови в 8 "б" класі

Лінгвістичною гімназії № 3

Тема: "Imagine" (УМК Colin Granger, Digby Beamount

"Generation2002", Lesson 37, 1 урок в серії уроків за темою "Imagine").

Виконав:
Перевірив:
ElemeNT
Incognito

Ула-Уде,

2004

Тип уроку: Формування лексичних і граматичних навичок

Завдання:

1) Практическая: 1) Ознайомити учнів з новим граматичним матеріалом
(Second conditional, if sentences) і тренувати до рівня репродукції.

2) Виховна: Сприяти формуванню позитивного ставлення до іноземної мови, до культури англомовнихкраїн, формувати позитивне ставлення до

співрозмовника.

Оснащення: підручник, картки з моделями висловлювань.

Хід уроку:

I. Організація класу та мовна підготовка.

!) Організаційний момент.

Good morning, kids. Stand up and greet our guests. How are youtoday? How do you feel, Roksana? And what about you, Katya? I'm glad tohear you are all fine.

2) Фонетична зарядка.

Now, please, look at the blackboard. Dima, will you read thequotation?

"Dreams make people fly"

-діагностуючої читання;
-осмислення за допомогою перекладу;
-навчальне читання до режимі T-Cl-T-P1-P2-P3-T-P4;
-контролює читання.

3) Мовна підготовка (бесіда)

II. T: I wonder if you could tell us about your dreams, Misha?

T: So, in our dreams we can do anything we want, we can be anyone wewant, we can go anywhere we want.

Основний етап.

Повідомлення завдання уроку:

T: Today we're to speak about the way to express unreal, unpleasant events in the present or future. For example dreams. For that have a look at the blackboard. This is the way to speak about these situations.

На дошці: IF + Past Simple, + would + infinitive (-to)

(Second conditional)

1. Now please agree with me like in the model. (картки з моделями у дітей на парті).

Model: A: If there was a fire I'd call the emergency services.

B: Quite so, if there was a fire I'd call the emergency services.

(Модель читають учні)

1. If I were ill, I'd send for a doctor.

2. If I saw a robbery I'd call the police.

3. If I were you, I'd study harder.

4. If my friend were in a trouble I'd help him.

2. Now pretend that you know better than me, so disagree with me like in the model.

A: If I were hungry I'd go to the drug store. (snack bar).

B: You're mistaken, I'm afraid. If I were hungry I'd go to the snack bar.

(учні читають).

1. If I were ill, I'd send for the driver. (doctor).

2. If I were dirty, I'd go to the dinning-room. (bathroom).

3. If there was a fire I'd call the police. (firefighters).

2. T: Now please answer my questions and try to prove your opinion.

1. What would you buy if you had a lot of money?

2. Who would you meet if could meet a famous person?

3. Where would you live if could live anywhere in the world?

4. What would you change about the way you look if could change something?

5. What would you change about the world if you had the power to change something?

3. T: Now please open your books on page 69 and find ex. C. Juliawill you read the task? For example, take the first one. So work in pairs.
In the task you may meet some new words.

На дошці: To shoplift, To play cards, To cheat, a purse, To kiss.
Читання в режимі P1-T-P1-P2.

III. Завершальний етап.

1) Підведення підсумків.

OK, that was real pleasure to work with you today. Roksana,

Katya, Dima, Misha - you've got a five and Tanya, Surana you've got a four, next time please mind your grammar.

2) Завдання на будинок

Please, look at the blackboard. There is your home task. Write it down. (Workbook, p. 60, ex. 1,2).

НАУКОВО-педагогічне обгрунтування УРОКУ

1. Обгрунтуйте місце даного уроку в системі занять по темі. До якого типууроку можна віднести цей урок?

У методиці на сьогоднішній день загальноприйнятою вважається класифікація Е. И.
Пассова, запропонована ним в роботі «Урок іноземної мови в середній школі»
(М., 1988). Згідно з Е. И. Пассову, виділяються 3 етапу роботи над мовнимматеріалом:
1. Етап формування навичок.
2. Етап вдосконалення навичок
3. Етап розвитку власне вміння.
Критерієм виділення типів уроків Е. И. пасів вважає мета даного етапустановлення мовного вміння. Отже, пасів виділяє такі типи і підтипиуроків:

I тип. Уроки формування мовних навичок. Тут розрізняють
2 підтипи (підетапи):
- Формування лексичних навичок,
- Формування граматичних навичок.
Вони можуть мінятися місцями або одна з них можевідсутнім. П

тип Уроки вдосконалення мовних навичок (підготовлена мова наоснові розмовного тексту).

Ill тип Уроки розвитку власне уміння (непідготовлена мова): Туттакож розрізняють 2 підтипи (підетапи):
- Розвиток монологічного мовлення і розвиток діалогічної мови,
- Урок після 2-Зх циклів на межтематіческой основі.

Типології уроків, прийняті в методиці лише побічноспіввідносяться з дидактичними класифікаціями. У методиці не виділяються якокремі самостійні типи уроків-контрольні уроки, боконтроль присутній на будь-якому етапі і є супутнім методом.

Даний урок є уроком формувань лексичних і граматичнихнавичок, тобто ставитися до I типу уроку, відповідно до класифікації, даної
Е. И. Пассовим. На цьому уроці учні знайомляться з новим лексичним іграматичним матеріалом, і є першим ступенем до уроківвдосконалення навичок ..

2. Визначте завдання уроку. Як вони співвідносяться з цілями навчання іноземних мов?
У дидактиці поняття "мета" визначається як планований результатмайбутньої роботи.
Необхідно розмежовувати поняття цілі та завдання.

Мета визначає загальну, стратегічний напрям діяльності ідосягається в ході вирішення безлічі конкретних завдань.

Завдання - це етап досягнення мети або ціль на даному конкретному етапі.

Провідною метою навчання іноземної мови є практична --формування комунікативної компетенції, яка включає в себелінгвістичну, тематичну, соціо-культурну, навчальну та компенсаторнукомпетенції. Постачальники (лінгвістична) компетенція в свою чергу,складається з мовних знань і навичок їх використання (провідний компонент) і мовних (комунікативних) умінь: говоріння, читання, аудіювання та письма,з яких цільової домінантою на даному етапі розвитку суспільства єчитання. Практична мета може бути реалізована лише в певнихмежах, тобто на строго обмеженому, науково відібраному в навчальних ціляхмовному матеріалі, достатній для розвитку мовних автоматизмів та складнихмовних умінь: висловлювати в елементарній формі свої думки, розпізнавати взагальному плані думки інших, домагатися взаєморозуміння при безпосередньому іопосередкованому спілкуванні (Програми восьмирічної та середньої школи. Іноземнімови JV-Х кл. М, 1985).

На даному уроці практична мета навчання англійській мові реалізуєтьсячерез постановку наступного практичного завдання:

Ознайомити учнів з новим граматичним матеріалом (Second conditional,if sentences) і тренувати до рівня репродукції.

Розвиваюча мета навчання полягає в тому, щоб розвивати в учнівмовні, інтелектуальні, пізнавальні здібності: ціннісніорієнтації, відчуття, емоції; механізм мовної здогадки, перенесення;готовність вступати в іншомовне спілкування, здатність до самоосвіти.учнів

Виховна мета навчання іноземної мови містить у собі оціночно -емоційне ставлення до світу, позитивне ставлення до мови, що вивчається,культури народу, розуміння важливості іноземної мови. На даному уроцібула поставлена наступна виховна завдання:
Сприяти формуванню позитивного ставлення до іноземних мов, до культури англо -говорять країн, формувати позитивне ставлення до свого співрозмовника.

Освітня мета навчання іноземної мови включає в себеусвідомлення суті мовних явищ, іншої системи понять; зіставленнямов (діалог культур); знання про історію,. культурі, релігії, реаліях ітрадиціях країни; уявлення про досягнення національних культур урозвитку загальнолюдської культури, про роль рідної мови і культури вкультуру іншого народу.

Освітня задача формулюється наступним чином:

Сприяти розширенню загального та лінгвістичного кругозору,учнів щодо життя знаменитих людей.
Слід підкреслити, що реалізація виховної, освітньої,розвиваючої задач відбувається у комплексі протягом серії уроків, і всезавдання не можуть бути реалізовані за один урок. На даному уроці поставленапрактична мета була досягнута - в кінці уроку хлопці вживалиграматичний матеріал у своїх діалогах на рівні сфе. Інші завданнябули частково реалізовані не на шкоду один одному.

3. Обгрунтуйте структуру і логіку уроку, тривалість і співмірністьйого етапів. Які форми організації діяльності учнів використовуються,дайте їм психологічне обгрунтування.

У педагогіці "структура уроку" визначається як "сукупність різнихваріантів взаємовідносин між елементами уроку, що забезпечує йогоцілеспрямовану дієвість. "(Зотов Ю. Б. Організація сучасногоуроку. - М, 1984.). Структура уроку повинна відповідати навчальноїдіяльності школяра, яка повинна відповідати структурідіяльності як такої. Так Гальперин П. Я. виділяє 3 компонента вструктурі діяльності:
1. Цілепокладання, що реалізуються в послідовності: Потреба
Мотив Мета Завдання 1,2 ...
2. Виконання, що реалізуються в діях, що складаються з операцій.
Кількість дій визначається кількістю завдань.
3. Аналіз, який передбачає визначення відповідностідосягнутого результату поставленої мети.
"Структура уроку визначається етапом навчання, місцем уроку в серії уроків,характером поставлених завдань. Як цілісний твір, структура будь-якогоуроку включає: початок, центральну частину і завершення. Кожна з названихчастин виконує властиву йому функцію, що відображає специфіку предмета. "
(Рогова Г.В. та ін Методика навчання іноземних мов у середній школі. -
М.: Просвещение, 1991).

На даному уроці ставилася фактично одна основна практичне завдання,тому урок, на мою думку, доцільно розділити на три етапи:
I. етап.
1) Вітання, повідомлення завдань уроку.
2) Мовна підготовка.
II. етап. Тренування нового граматичного матеріалу.
III. етап.

1) Підведення підсумків, оцінки і відмітки.

2) Домашнє завдання.

На початковий і заключний етап уроку зазвичай не виділяється багаточасу, так як вирішенню практичного завдання уроку сприяє самеосновний етап. На даному уроці мовної підготовки (точніше всьому першиметапу) відведено 10 хвилин тому учням просто необхідно цікавепочаток уроку, яке підготувало б їх психологічно до уроку, налаштувалоб їх на роботу. До того ж мовна підготовка за тематичним змістомє підготовкою до вирішення основної практичного завдання, а на моємуурок мовна підготовка була, фактично, активізацією раніше вивченоїлексики і граматики по темі. А основний етап присвячений тренуванні новогограматичного матеріалу в уру. Етап формування навичок займаєпрактично весь урок.
На заключний етап, що включає в себе підведення підсумків та повідомленнядомашнього завдання, приділяється близько 5 хвилин.

Що стосується логіки уроку, то, на думку Є.І. Пассова. вона пов'язана зструктурою уроку, складаючи його внутрішню сутність. Логіка - поняттякомплексне, багатоаспектне. Так, пасів виділяє чотири аспекти логікиуроку (пасів Е. И. Урок іноземної мови в середній школі. - М.:
Просвещение, I 988):

1. Цілеспрямованість (співвіднесеність всіх компонентів уроку зпровідною метою);
2. Цілісність (відповідність всіх компонентів уроку, їх підпорядкованістьодин одному);
3. Динаміка (рух за стадіями засвоєння мовногоматеріалу.
4. Зв'язність (єдність і послідовність матеріалу за змістом).

Підготовлений мною урок можна, на мою думку, логічно вважатизбудованим, тому що в ньому знайшли відображення всі 4 аспекту логіки уроку. Вінє цілеспрямованим, оскільки всі компоненти уроку були спрямовані нарішення провідної практичного завдання, а також виховної.
Цілісність виявляється у відповідності, співпідпорядкованості етапів та їхлогічного переходу з одного в інший, так мовна підготовкапередбачає створення іншомовної атмосфери, а основний етап присвяченийвідпрацювання нового грам. і лекс. матеріалу. Динаміка уроку проявляється вправильності та логічності переходу від одного етапу до іншого. Динамікауроку забезпечується наявністю зразків і зміною форм роботи. Зв'язковим урокє завдяки тематичної спрямованості, предметного змісту, і,головне, загальним задумом.

У педагогіці розглядаються два типи форм навчальної роботи: загальні таконкретні. Загальні форми організації навчання визначаються за кількістюучнів у класі і за особливостями взаємодії вчителя та учнів.
Педагоги виділяють в основному такі форми роботи на уроці (чергою М.І.
Форми учбової роботи в сучасній школі. - М., 1988):
• фронтальна (передбачає одночасне виконання завданьвсіма учнями, економічна в часі, за розрахована в основному насереднього учня і зворотний зв'язок з усіма учнями встановлюється зпрацею);
• парна;
• групова (тут виділяються коопероване-групова робота,коли кожна група виконує частину загального завдання, і диференційовано -групова робота, коли різним групам учнів даються завданнярізні по складності, обсягу і т.д.);
• індивідуальна.

На даному уроці мали місце такі форми роботи: фронтальна (припроведення відпрацювання нового грам. і лекс. матеріалу) і парна (привиконання вправи С). Робота в парі є дуже ефективною формоюроботи, на її користь говорять безліч факторів: розвиток здатності доспілкуванню, зміцнення міжособистісних відносин, сприяння зростаннюмотивації до навчання, і, що важливо, така форма роботи (на відміну відпередьої) набагато збільшує час говоріння кожного учня на уроці.
. Парна робота доречна на уроках 1 типу, до якого і відноситься данаурок. Виходячи з усього цього, я вважав за доцільне використовувати на уроцітаку форму організації навчального процесу.

4. Які елементи змісту навчання мають місце на уроці. Аргументуйтезалежність змісту навчання від навчальних цілей і завдань уроку.

Сучасна дидактика визначає зміст навчання як точнопевний обсяг систематизованих знань, умінь і навичок, якіскладають основу гармонійного розвитку особистості.

Зміст навчання будь-якій мові, згідно з И.Л. Бім (Бім І. Л. Теорія іпрактика навчання німецької мови в середній школі. - М., 1988), включає:
1. Мовні одиниці: одиниці мови і мовлення (від звуків, слів до цілісноготексту) і правил оперування ними.
2. Предметна зміст, що передається за допомогоюмовного і мовного матеріалу, тобто те, про що ми говоримо, пишемо, читаємо.
3. Предметні та розумові дії з іншомовнимматеріалом, на основі яких формуються знання, вміння та навички.
Вони зазвичай знаходять відображення у КЗ і у вимогах до мовним вмінням.

Згідно Г.В. Роговий, зміст навчання іноземним мовам включаєв себе наступні компоненти. (Рогова Г.В. та ін Методика навчанняіноземних мов у середній школі. - М.: Просвещение, 1991):
1. Лінгвістичний компонент, що поєднує мовної та мовленнєвоїматеріал: строго відібраний фонетичний,граматичний та лексичний мінімуми і мовний матеріал, зразкимовних висловлювань різної довжини, ситуативно-тематичнообумовлені.
2. Психологічний компонент, що включає формуються навички тауміння, що забезпечують учням користування вивчаються мовою приспілкуванні.
3. Методологічний компонент, пов'язаний з оволодінням учнямиприйомами навчання, пізнанням нового для них предмету, розвитком у нихсамодіяльного праці.

Лінгвістичний компонент на даному уроці представлений вивченим івикористовуваним в говорінні мовних і мовним матеріалом за темою "Imagine".

Психологічним компонентом є розвиток умінь говоріння,вдосконалення механізмів мови, що забезпечують використання мови вновій ситуації спілкування. На уроці відбувається процес вдосконаленнянавичок, що сприяє розвитку вмінь.
Методологічний компонент становить навчання переносу знань, навичок іумінь, набутих у процесі вивчення інших предметів. На уроціучні згадували знання з історії, географії і т.д.

У сучасній методиці за основу прийнята точка зору на сутьнавчання І.Я. Лернера, розвинена згодом Є.І. Пассовим. Тутвиділяються:
• знання (лінгвістичні, тобто знання основ фонетики,граматики, лексики) і екстралінгвістичні (знання про традиції,історії, культури країни досліджуваної мови);
• навички (мовні фонетичні, лексичні,граматичні, орфографічні, каліграфічні і навчальні - база длярозвитку вмінь);
• уміння (аудіювання, говоріння, читання, письма);
• мотиви і ставлення до діяльності (виховання інтересу до предмету, виховання ставлення до вчителя як мовногопартнерові, виховання комунікативної мотивації).

На даному уроці відбувається формування лексичних і грамматіч?? ськихнавичок, учні набувають лінгвістичні знання. Тема сприяєвихованню інтересу до предмету.
.
5. Як реалізовані на уроці общедідактіческіе та методичні принципи.

Під принципами навчання Г.В. Рогова розуміє "вихідні положення,які визначають зміст, методи, організацію навчання і виявляютьсяу взаємозв'язку і взаємообумовленості ". Існують общед-ідактіческіе іприватно-методичні принципи. Спочатку розкриємо дотримання дидактичнихпринципів на даному уроці англійської мови.

1. Принцип виховує навчання. Цей принциппередбачає єдність усіх цілей навчання - практичної,розвиваючої, освітньої, виховної, що ведуть до вихованнягармонійної особистості і реалізованих через завдання конкретного уроку. Це імало місце на даному уроці, так як на уроці були поставленіпрактична, виховна, освітня і розвиваюча завдання.

2. Принцип науковості полягає в тому, що навчаннямає будуватися на останні досягнення науки. На даному уроці науковістьорганізації процесу засвоєння реалізовувалася через навчання в рамкахпануючого і загальновизнаного зараз в російській науці - сучасноїметодикою іноземних мов - комунікативного підходу.

3. Принцип систематичності в дидактиці проявляється у певній послідовності засвоюваних явищ, у встановленні зв'язківміж уже засвоєним і новим. У навчанні іноземних мов цей принциппроявляється в організації циклу уроку, яка базується напсихологічних законах мовної діяльності: від формування довдосконалення навичок і розвитку мовних умінь. Даний урок-третє всерії уроків і спрямований на вдосконалення навичок говоріння.

4. Принцип доступності та посильности. Посильности проявляєтьсяу визначенні обсягу навчального матеріалу, виходячи з реальних можливостейучнів, доступність - в організації мовного і мовного матеріалу.
На даному етапі навчання запропонований навчальний матеріал не тільки був дужецікавий учням, але і доступний у сприйнятті, осмисленні і роботі з ним.

.
5. Принцип свідомості, згідно Г.В. Роговий та І.М.

Верещагиной, "має реалізовуватися в цілеспрямованомусприйнятті та осмисленні досліджуваних явищ, їх творчоїпереробки та застосування учнями під час виконання мовних дій,тобто при з'ясуванні функції даного явища в мовному спілкуванні ", що булопродемонстровано на даному уроці.

6. Принцип наочності і міцності. "Наочність, - пишуть Т. І. Рогова і
І.М. Верещагіна, - можна визначити як спеціально організований показмовного матеріалу і його вживання в мові з метою допомогти учнюв його розумінні, засвоєнні та використанні ". На цьому уроцівикористовувалися картинки із зображенням відомих особистостей,визначних пам'яток, міст, картки з різними комунікативнимизавданнями для кожної пари.

.
7. Принцип активності. Мовленнєва активність багато в чомуобумовлюється інтелектуальної та емоційної активністю. Також вона пов'язана з формуванням в учнів уміння комбінуватимовні одиниці по - новому в зв'язку з мінливими ситуаціями імовними завданнями. Даний принцип був реалізований на моєму уроці, тому щоучням пропонувалися різні комунікативні завдання, що сприялоактивізації розумової та мовленнєвої діяльностей.

У сучасній методиці викладання іноземних мов існує дваосновні підходи до класифікації принципів. Згідно з першим, більшепоширеному, все прінціпи.обученія підрозділяються наобщедідактіческіе і частнометодіческіе. Згідно з другим, меншпоширеній підходу, всі методичні принципи це ті ж общедідактічесікіе принципи, але функціонують зурахуванням специфіки предмета.
Методичних змістом комунікативного методу, що є важливимдосягненням методичної думки нашого часу і що отримав широкепоширення на практиці, Є. І. пасів виділяє 5 принципів:

1. Індівідуалізація.Существуют три аспекти індивідуалізації: індивідуальна,суб'єктна і особистісна. Найбільш важливою є особистіснаіндивідуалізація, особистісні якості тісніше, ніж індивідуальна ісуб'єктні пов'язані з мовною діяльністю через її соціальну функцію.
На даному уроці при проведенні мовної підготовки були враховані інтереси,уподобання, інтереси учнів, і, відповідно до них були заданіпитання.

2. Принцип мовної спрямованості реалізується черезпрактичну мовну діяльність на уроці, що передбачає такуорганізацію навчання, при якій учень постійно залучений допроцес спілкування на мові. Також мовна спрямованість означає мовний характер всіх вправ і вмотивованістьвисловлювання. На даному уроці мовленнєва спрямованістьпроявляється при вирішенні комунікативних завдань під час тренування новогограматичного та лексичного матеріалу.

3.Сітуатівность. За Пассову, ситуація - це системавзаємин співрозмовників ... І чим ширше й глибше цівідносини, тим легше нам спілкуватися, бо за нашою мовою стоїть великийконтекст - контекст нашої спільної діяльності. Усі поставленікомунікативні завдання говоріння на даному уроці були ситуативні: були присутні всі необхідні компоненти ситуації:взаємовідносини співрозмовників, предмет обговорення.

4. Функціональність, що передбачає висунення на перший план функції, ане форми мовної одиниці. Даний урок - урок формування граматичнихнавичок і цей принцип знайшов свою реалізацію в поясненні граматичногоматеріалу.

5. Новизна як явище може стосуватисяа) форми мовного висловлювання;б) змісту висловлювання;в) прийомів навчання;г) умов навчання;д) змісту навчання (матеріалу). На уроці новизнавиявлялася за рахунок нової граматики і способу вираження мрії, нереальногоподії, фантазії учнів.

6.Прінціп науковості в методиці навчання іноземних мов функціонує в трьох сферах:
1) в організації навчального процесу;
2) в організації процесу засвоєння:
3) в організації навчального матеріалу.

Організація процесу засвоєння і закріплення на уроці базується напринципі комунікативної спрямованості навчального процесу, якиймоделюється як процес реального спілкування. На даному уроці мовнаспрямованість реалізується за допомогою КЗ. Вирішуються різні типи КЗ --пізнавальні, регулятивні та ціннісно - орієнтаційні. Функціональністьвиражається в тому, що учні використовують іноземну мову для вирішеннязавдань спілкування. Новизна виражається в. Нової парній формі роботи, цікавогонового для учнів тематичного змісту уроку, зміни ситуацій спілкування,комунікативних завдань.

6. Які методи навчання використані на уроці. Як співвідносяться методинавчання іноземним мовам з общедідактіческімі методами навчання.

Педагоги дають різні визначення поняттю "метод". Н.А. Сорокінвизначає метод, як "спосіб спільної діяльності вчителя та учнів впроцесі навчання, за допомогою якого досягається виконання поставленихзавдань ". Ю. К. Бабанський пише, що метод - це''способупорядочіваніявзаємозалежної діяльності викладача і учнів, діяльності,спрямованої на освіту, виховання і розвиток в процесі навчання "
(Бабанський Ю. К. Вибір методів навчання в середній школі.-М., 1981).

Різні точки зору на проблему класифікації методів відображаютьприродний процес диференціації та інтеграції знань про них.
При цілісному підході Ю.К. Бабанський вважає за необхідне виділити тривеликі групи методів навчання:
1. методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
2. методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;
3. методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальноїдіяльності.
В основу класифікації методів в методиці навчання іноземних мов взята точка зору
И.Л. Бім, яка визначає метод як "спосіб діяльності, найбільшоюмірою забезпечує досягнення мети ". (Бім І. Л. Теорія та практиканавчання німецької мови в середній школі. - М: Просвещение, 1988). Метоюдіяльності вчителя в кожен даний момент навчання І.Л. Бім називаєрівень навченості учня. Саме це положення береться в якостіпочаткового пункту - критерію для виділення методів навчання.
За Бім, виділяються дві великі групи методів:
1. методи викладання/навчання (показ, пояснення, організаціятренування, застосування, контроль);
2. методи навчання (ознайомлення, осмислення, тренування, застосування,самоконтроль).
На даному уроці з боку учнів мали місце метод тренування новогоматеріалу з даної теми і самоконтролю (при породження реакції на реплікуспіврозмовника). Слід зауважити, що при роботі на уроці був присутнійвзаємоконтроль учнів. З боку вчителя на даному уроці були присутніметоди пояснення, організації застосування матеріалу і контролю в прихованійформі.

7. Як учитель активізує пізнавальну діяльність учнів. Якітипи комунікативно-пізнавальних завдань читання і говоріння були запропонованіучням.

У методичній літературі відзначаються наступні умови активізаціїпізнавальної діяльності учнів:
1. Створення потреби спілкування (вступна бесіда,анкетування, за допомогою яких в учнів створюється дефіцит інформації);
2. Створення проблемної ситуації;
3. Чітка постановка комунікативне завдання або їїформулювання самими учнями;
4. Досить автоматизовані лексичні таграматичні навички;
5. Наявність опор як умов вирішення завдання, поступове з спадання;
6. Комунікативні завдання повинні апелювати до складних розумовимпроцесів;
7. Облік інтересів учнів, їх вікових, індивідуальних, груповихособливостей, життєвого досвіду.

На цьому уроці учням запропоновані наступні типи комунікативно -пізнавальних завдань говоріння:
• Інформування (повідомити інформацію): a) "... tell us about your dreams."

Ціннісно-орієнтаційні (вираження думки, оцінка): Agree, disagreewith me.

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищеннямотивації вивчення іноземних мов вирішується в рамках комунікативного та особистісно -діяльнісного підходів, визнаних в методиці іноземних мов і грунтуються нароботах Леонтьева А.Н. і Зимової І.А. На даному уроці пізнавальнаактивізувалася діяльність учнів за допомогою рішення комунікативнихзавдань.

8. Аргументуйте адекватність вправ для формування тавдосконалення навичок та розвитку мовного вміння поставленим завданнямуроку. Охарактеризуйте їх з точки зору комунікативної, спрямованості іситуативності.

У дидактиці дається таке визначення "Вправа-це свідоме, багаторазове виконання учнямизавдань для закріплення знань і навичок у навчальній 'роботі ".

І. Л. Кім визначає вправу в методиці викладання іноземних мов як
"основну безпосередньо матеріальне засіб організації діяльностіучнів і вчителя, учнів один з одним або учня і підручника присамостійної роботи ".

Вправи є одиницею діяльності, і структура вправповинна відповідати структурі діяльності. Таким чином, вправи складаютьсяз трьох частин:
1) встановлення (завдання, КЗ);
2) мовний матеріал, що підлягає засвоєнню;
3) вказівку на здійснення контролю чи самоконтролю і їх форми.

Адекватність вправ означає їх відповідність тому виду мовноїдіяльності, який розвивається на даному уроці.
Вправи класифікуються в методичній літературі на мовні
(комунікативні) - уру і РУ - і мовні. (Пасів Е. І. Комунікативнийметод навчання іншомовного говорінню. - М., 1985) '
. Цей урок присвячений формуванню лексичних і граматичних навичок.
Найважливішим видом роботи на уроках I типу є уру і УРУ1.

1. наявність мовної стратегії і тактики, хто говорить. При вирішенні КЗ висловлювання на рівні пропозиції учні мали певнузавдання - погодитися з партнером і висловити свою думку.
2. актуалізірованіе взаємин учнів. Учням легше спілкуватися на уроці, якщо їх пов'язують певні відносини, розвиток мовної активності і самостійності хто говорить, що неозначає відмову від використання опор, а їх поступове изживание якспосіб виховання самостійності: спочатку можна використовуватизмістовні, потім смислові і, нарешті, відсутність опор. Смисловіопори на даному уроці пори були представлені в написаному вигляді накартках, які використовувались учнями при виконанні уру.
4. Мовне вправа - це завжди нова ситуація, завдяки чомузабезпечується вербальне і структурний різноманітність висловлювання, йогоновизна. На даному уроці були присутні комунікативні завдання на слуханнямовлення вчителя, своїх однокласників; КЗ на читання завдань у підручнику і накартках; КЗ в говорінні для відпрацювання матеріалу.
.
9. Аргументуйте доцільність змістовних і смислових опор, виходячиз поставлених завдань уроку і чинників навчальної ситуації.

Вчителі іноземних мов широко застосовують опори в навчанні. Удидактичному плані опори сприяють реалізації принципів посильности ідоступності, мовленнєвої активності, і ндівідуалізаціі навчання. З точки зорупсихології мови, опори беруть участь у формуванні самостійності
-однією з основних характеристик мовного вміння.
У методичній літературі опора розглядається як мовна підтримка, воназадає рух думки та сприяє її розгортання. Однак необхідно,підкреслює Е.Ф. Іванова, враховувати "тимчасовий характер опори, її функціюпроміжного робочого засобу в процесі розвитку мовного вміння, наостанній стадії якого опора, інтеріорізуясь, зникає. "(Іванова Е.Ф.
Методика розробки та використання опор для монологічного мовлення. - Улан-
Уде: Видавництво Бурятського педінституту, 1994).

Згідно І.Л. Бім і Є.І. Пассову при розробці та використанні опорслід враховувати:
1. адекватність опори певній стадії формування мовногоуміння;
2. методичне єдність опори і установки в мовномувправі;
3. раціональну послідовність опор з поступовою їх інтеріоризації ізникненням.

Взагалі ж опори поділяються на вербально - ілюстративні та смислові.
Перший тип-це картинки, фільми, діафільми і т. д., а другий тип - слова,як опорні віхи, схеми - ілюстрації.

На даному уроці в якості опор були використані картки з КЗдля класу. Я думаю, на цьому уроці такі смислові опори були доречні,так як матеріал для них є новим і на даному етапі учні щеважко спілкуватися у вільних монологічний висловлюваннях, їмнеобхідні опори.

10. Як враховуються вікові особливості учнів при визначенні завдань,змісту, структури уроку, складності комунікативно-пізнавальних завдань,використовуваних прийомів навчання.

Вікова періодизація, як відзначає І.А. Зимова.є однією з складних проблем психології. У психологічнійлітературі поширена вікова класифікація Ельконіна Д. Б., вякій дана класифікація віку з урахуванням особи та пізнавальноїсфери. І так, а) молодший шкільний вік - 7-1 1 років; 6) підлітковийвік -11-15 років; в) старший шкільний вік - 15-17 років. Зупинимося напідлітковому віці. У цьому віці провіднимє спілкування в системісуспільно-корисної діяльності (навчальної,. суспільно-організаційної,трудової та ін.) У цьому процесі новоутвореннями в даний період єформування самооцінки, критичного ставлення до навколишніх людей,прагнення до дорослості та самостійності і вміння підкорятися нормамколективного життя.

При визначенні завдань, змісту, структури даного уроку, складностікомунікативно - пізнавальних завдань, використовуваних прийомів навчання,враховувалися вікові особливості учнів. По-перше, практичнізадачі, їх рішення досить пізнавальні, учні підлітковоговіку постійно розширюють свій кругозір, тому поставлені КЗ будутьсприяти більш осмисленої роботи учнів над матеріалом внадалі. При визначенні змісту даного уроку враховувалися базовізнання дітей, а також прагнення підлітків до спілкування, в реальнихситуаціях. Поступове ускладнення КПЗ, самостійність висловлювань булиспрямовані на задоволення потреб учнів цього віку вспілкуванні, прагнення самостійно долати труднощі.

//. Як підтримується і розвивається мотивація навчальної діяльностішколярів, (позитивні соціальні мотиви, вузько особистісні мотиви,пізнавальний інтерес).

Діяльність збуджується сукупністю мотивів. М.В. Матюхинанаводить наступну класифікацію мотивів (Матюхина М. В. Мотивація навчаннямолодших школярів .- М., 1984):

I. Мотиви, пов'язані з навчальною діяльністю:а) зі змістом навчання (коли учень бажає оволодіти мовниминавички та вміння);б) з процесом навчання (прагнення до подоланняперешкод; прагнення міркувати);

II. Мотиви, що лежать поза навчальної діяльності:а) широкі соціальні мотиви (мотив обов'язку, відповідальності передбатьками, вчителями, мотив самовдосконалення: наприклад,бажання отримати гарну освіту);б) узколічние мотиви (прагнення бути першими, прагнення зайняти гіднемісце серед товаришів);в) негативні (прагнення уникнути неприємностей - з бокубатьків, вчителів.
Мильман В.Е. розробив структуру навчальних мотивів:
1. Внутрішні мотиви, які передбачають власне розвиток в процесінавчання, пов'язані з удосконаленням особистих характеристик:
• дію разом з іншими і для інших;
• пізнання нового, невідомого.
2. Не повністю внутрішні мотиви, але корисні іприродні в навчальному процесі:
• розуміння необхідності навчання для життя;
• процес навчання як можливість навчання;
• похвала від значущих осіб.
3. Не повністю зовнішні - навчання як вимушене або звичнеповедінка:
• навчання заради лідерства, престижу, прагнення опинитися в центрі уваги:
4. Яскраво виражені зовнішні мотиви:
• навчання заради матеріальної винагороди;
• уникнення невдач.

Для розвитку особистості бажаний більшу питому вагу внутрішніхмотивів, а дві проміжні групи між суто внутрішніми і чистозовнішніми мотивами є засобами для їх перетворення у внутрішнімотиви. Зрушення мот