Ступені порівняння прикметників
В латині, як і в російській мові, серед прикметників виділяється групаякісних прикметників. Вони називають яка-небудь якість предмета:гарний, добрий і т.п. Ці якості можуть виявлятися у того чи іншогоособи або предмета більшою чи меншою мірою. Відповідно, від тогочи іншого якісного прикметника можуть бути утворені форми,виражають більшу чи меншу ступінь даної якості: добрий - найдобрішийтощо
У латинській мові існують три ступені порівняння прикметників (сюдивключаються і вихідні форми): p>
. позитивна (gradus posit? vus), до якої відносяться вже відомі нам прикметники p>
. порівняльна (gradus comparat? vus) p>
. чудова (gradus superlat? vus).
Порівняльні і чудові ступеня прикметників можуть бути утворені: p>
. за допомогою суфіксів; p>
. за допомогою слів, що вказують на ступінь якості; p>
. від основ, не збігаються з основами позитивної ступеня. p>
Освіта порівняльному ступені p>
Освіта за допомогою суфіксів
N. sing. порівняльному ступені прикметників всіх відмін утворюється відоснови прикметника, до якої додається p>
. у формах mascul? num і femin? num - суфікс-ior- p>
. у формі neutrum - суфікс-ius:longus, a, um довгий; G. sing. long-i; основа long-. Порівняльнаступінь: m - long - ior, f - long - ior, n - long - ius;brevis, e короткий; G. sing. brev-is, основа brev-. Вищий ступінь: m
- Brev - ior, f - brev - ior, n - brev - ius.
Вищий ступінь змінюється за III згідно склонению: p>
Вищий ступінь прикметників на-d? Cus,-f? Cus,-v? Lus утворюється здопомогою додавання до основи елемента-entior: magnificus, a, umчудовий -> magnificentior, ius більш чудовий. p>
Освіта за допомогою допоміжних слів
Порівняльну ступінь від позитивної ступеня за допомогою прислівники magisбільше утворюють прикметники, у яких основа закінчується на голоснийзвук (тобто прикметники, що закінчуються в N. sing. на-eus,-ius,-uus):necessarius необхідний, magis necessarius - більше необхідний. p>
Вживання порівняльному ступені
Вищий ступінь може вживатися:при іменників (займенники), яке порівнюється з чим-небудь.
Об'єкт порівняння приєднується союзом quam ніж: aer levior est, quam aquaповітря легше, ніж вода. p>
Ablat? vus comparati? nis
Союз quam при об'єкті порівняння може бути пропущений. У цьому випадку слово,яким виражений об'єкт порівняння, ставиться в аблатіве (в російській мовівикористовується родовий відмінок: повітря легше води). Такий ablativusназивається ablat? vus comparati? nis (? блатів порівняння): a? r levior estaqu?.
Сполучення іменника (займенника) з залежить від нього порівняльноїступенем може вживатися ізольовано, без об'єкта порівняння. У цьомувипадку порівняння відбувається ніби з якоюсь нормою, яка існує у свідомостіговорить. Таке вживання порівняльному ступені називаєтьсясамостійної порівняльної ступенем. На російську мову самостійнапорівняльна ступінь перекладається позитивної ступенем (тобто звичайнимприкметником) у поєднанні зі словами досить, декілька, вельми,занадто, не в міру і т.д.: senex servior - занадто суворий старий. p>
Освіта найвищому ступені
Найвищий ступінь прикметників може бути утворена суффіксальнимспособом: p>
. за допомогою додавання до основи елементи -? ssim-, а до нього - закінчень чоловічого, жіночого та середнього родів I - II відмін: long-us, a, um довгий> longiss? m-us, a, um найдовший p >
. прикметники на-d? cus,-f? cus uv? lus утворюють порівняльну ступінь на-entiss? mus: magnificus, a, um чудовий -> magnific - entissimus, a, um найбільш чудовий. p>
. прикметники на-er утворюють чудову ступінь додатком до основи елемента-r? m-, a до нього - закінчень чоловічого, жіночого та середнього родів: liber, -? ra, -? rum вільний; основа liber-; чудова ступінь liber-r? m-us, a, um самий вільний.
Так само утворює чудову ступінь прикметник vetus,? Ris старий,древній -> veterr? mus, a, um найстаріший, найдавніший. p>
. група прикметників на-lis утворює чудову ступінь з суфіксом-l? m-, до якого приєднуються родові закінчення us, a, um:fac? lis, e легкий -> facil-lim-us, a, um найлегший і т.п.diffic? lis, e важкий, важкийsim? lis, e схожийdissim? lis, e несхожийhum? lis, e низькийgrac? lis, e витончений.
Прикметники на-eus,-ius,-uus утворюють порівняльну ступінь відпозитивної за допомогою прислівники maxime найбільш: necessarius, a, umнеобхідний -> maxime necessarius самий необхідний.
Прикметники в найвищому ступені змінюються за I - II відміни. P>
Значення найвищому ступені прикметників
Прикметники в найвищому ступені можуть мати два значення: p>
. найвищий ступінь якості (власне gradus superlat? vus); p>
. дуже високий ступінь якості (це значення називається gradus elat? vus).
Те чи інше значення найвищому ступені визначається на контекст. Найчастішеза все вживається Елат: flumen latiss? mum сама широка річка
(суперлатів), дуже широка річка (Елат).
Вищий ступінь може бути посилена за допомогою прислівники multo гаразд,значно; чудова - за допомогою союзу quam: Sementes quam max? masfac? re - виробляти якомога більші посіви. p>
Супплетівние ступеня порівняння
Супплетівнимі формами різних частин мови називаються такі форми, якіутворені від різних основ (пор. в російській мові: позитивна ступіньдобре, а порівняльна - краще). В латині супплетівние ступеня порівнянняутворюють прикметники:
| Позитивна ступінь | Порівняльна | Чудова |
| | Ступінь | ступінь |
| bonus, a, um (хороший) | melior, melius | opt? mus, a, um |
| malus, a, um (поганий) | peior, peius | pess? mus, a, um |
| magnus, a, um (великий) | maior, maius | max? mus, a, um |
| parvus, a, um (малий) | minor, minus | min? mus, a, um |
| multi, ae, a (багато) | plures, pluri | plur? mi, ae,? |
| | (G-plurium) | | p>
Ablat? Vus separati? Nis
Ablat? Vus separati? Nis вживається при дієсловах або прикметників,що мають значення видалення, відділення, наприклад: mov? re, pell? re - видаляти, тих людей (з чого-небудь) ced? re - вилучатися з чого-небудь arc? re, prohib? re - утримуватися від будь-чого liber? re - звільняти від чого-небудь.
Якщо ablat? Vus separati? Nis виражений одухотворинними ім'ям іменником, товін вживається з прийменником a (ab). Неживе іменник вablat? vus separati? nis вживається без приводу, а іноді з приводамиa (ab), de, e (ex).
Homo sum, hum? Ni nihil a me alienum puto. - Я людина, і вважаю, що ніщолюдське мені не чуже.
Duces copias castris ed? Cunt. - Полководці виводять війська з табору. P>
Ablat? Vus loci
Ablat? Vus loci ( "аблатів місця") відповідає на питання "де" і означає місцедії.
Ablat? Vus loci вживається без приводу, якщо слова із значенням місцяабо простору мають при собі узгоджене визначення (тобто стоїть втому ж відмінку і числі, що і слово, до якого воно відноситься). Зокрема,це правило відноситься до сполучень, що включає слова totus, a, um весь,цілий і locus, i, m місце: tot? urb? в усьому місті; hoc loco в (на) цьомумісці.
Якщо при таких словах з локально-просторовим значенням визначенняні, вони вживаються з прийменником in: in urb? у місті.
Без приводу вживаються: p>
. вираз terr? mar? que на суші і на морі; p>
. назва вулиці та дороги при дієсловах руху: e? dem itin? r? reverti p>
- повертатися тим же шляхом. p>
Позначення місця дії в латинській мові
При позначенні місця дії, що відповідає на питання "де", ставляться вформі genetivus: p>
. назви міст I і II відміни: Romae в Римі p>
. слова domus, i, f будинок: domi будинку humus, if земля: humi на (в) землі, на землю rus, ruris n село: ruri в селі [Ці форми мають закінчення втраченого в латинській мові локатіва (місцевого відмінка). p>
Тому форма ruri має не властиве генетіву III відміни закінчення-i.]
При позначенні напрямки дії слова, що відповідають на питання "куди?",ставляться у формі accusativus: Romam в Рим, domum додому, rus в село.
При позначенні місця відправлення (тобто відправну точку) словавживаються у формі ablat? vus: Rom? з Риму, dom? з дому, rur? зсела.
Назви міст I - II відмін, що мають форму тільки множиничисла (Ath? nae,? rum f? фіни, Delphi,? rum m Дельфи), а також назвиміст III відхилення (Carthago, Carthag? nis f Карфаген): p>
. для позначення місця дії і місця відправлення ставляться в аблатіве: Athenis в Афінах (або з Афін), Delphis в Дельфах (або з p>
Дельф), Carthagin? в Карфагені (або з Карфагена); p>
. для позначення напрямку дії - в аккузатіве: Ath? nas в Афіни і т.д. p>
Російські іменники, що позначають відрізки простору (і часу),зазвичай виражаються в латинській мові прикметниками, які ставляться вцьому випадку перед іменниками (за цією ознакою слід відрізнятисловосполучення цього типу від звичайних сполучень іменника зприкметником - узгодженим визначенням: media via середина дороги (СРvia media середня дорога) і т.п. p>
Genet? vus gen? ris
Genet? Vus gen? Ris ( "родовий роду" або "родовий виду")вживається: p>
. при іменників середнього роду однини, що позначають міру, число або кількість; p>
. при кількісних прикметників і займенниках середнього роду однини. Genetivus generis позначає предмети або речовина, яка піддається вимірюванню або рахунку: num? Rus mil? Tum число воїнів; nihil novi нічого нового; aliquid temp? Ris деякий час (букв. кілька часу). P>
Genet? Vus partit? vus
Genet? Vus partit? Vus вживається для позначення, цілого, з якоговиділяється лише частина. p>
Genetivus partitivus вживається: p>
. за наявності визначення, вираженого прикметником у порівняльній або найвищому ступені: Gall? rum omnium fortiss? mi sunt Belgae p>
(Caes.) - Рейтинг хоробрі з усіх галлів - Бельгія; p>
. при питальних і невизначених займенниках (див. лекцію): quis nostrum? хто з нас? nemo nostrum ніхто з нас; p>
. при прикметників із значенням кількості, що стоять у формі множини (multi багато, pauci небагато і т.п.): multi nostrum багато хто з нас; p>
. при числівників: unus nostrum один з нас.
На російську мову поєднання genet? Vus gen? Ris з цими словами перекладаєтьсяродовим відмінком з приводами "з", "між", "серед". p>
p>