Італійська мова p>
1. Вживання артикля перед іменником у ролі іменної частини складеного присудка. P>
. перед іменником у ролі іменної частини складеного присудка вживається невизначений артикль, якщо цей іменник має визначення: p>
Mara і studentessa. - Mara і una brava studentessa. P>
Aldo і dottore. - Aldo і un noto dottore.
2. Місце прикметника-визначення p>
. зазвичай стоїть після іменника: p>
І un appartamento moderno. p>
І un libro italiano. p>
. лише невелика група найбільш уживаних прикметників стоїть перед визначеним іменником: una bella lingua красиву мову una brava studentessa хороша студентка
3. Негативна форма дієслова p>
. негативна форма дієслова утворюється за допомогою заперечення non, яка ставиться перед дієсловом-присудком: p>
Aldo lavora. - Aldo non lavora. P>
Maria і studentessa. - Maria non і studentessa.
4. Вказівний прикметник questo p>
. ставиться перед визначеним іменником і узгоджується з ним в роді і числі: questo libro questa matita questi giornali questa parete
5. Невизначена прикметник altro p>
. ставиться перед визначеним іменником і узгоджується з ним в роді і числі. Зазвичай перед ним ставиться невизначений артикль: un altro libro un'altra penna
6. Питання до підлягає p>
. питання до підлягає, вираженого іменником, що позначає особа, ставиться за допомогою запитливо займенники chi: p>
Marisa va da Gigi. - Chi va da Gigi? P>
Giovanni і malato. - Chi і malato?
7. Множина іменників p>
. іменники чоловічого роду, що закінчуються в однині p>
-о,-е, у множині приймають закінчення-i p>
. іменники жіночого роду, що закінчуються в однині на-а, у множині приймають закінчення-е p>
. іменники жіночого роду, що закінчуються в однині на-е, у множині приймають закінчення-i p>
. іменники з наголосом на останньому складі не змінюються в множині: la cittа - le cittа p>
8. Множина прикметників узгоджуються в роді і числі з іменниками до яких належать p>
. прикметники з закінченням-о,-е в однині в множині приймають закінчення-i: un appartamento moderno - due appartamenti moderni un camera grande - delle camere grandi p>
. прикметники з закінченням-а в однині в множині приймають закінчення-е: una lavagna nera - delle lavagne nere p>
9. Невизначена прикметник ogni p>
. не змінюється за родами і числами. При вживанні ogni артикль p>
(перед іменником) опускається: ogni treno ogni mattina
10. Питання до іменної частини складного присудка p>
. іменна частина висловлює професію або стан. Питання ставиться за допомогою запитливо займенники chi: p>
Mara і insegnante. - Chi і Mara? P>
. іменна частина висловлює предметність. Питання ставиться за допомогою запитливо поєднання che cosa: p>
І una penna. - Che cosa і? P>
. іменна частина висловлює якість (тобто виражена прикметником). p>
Питання ставиться пріпомощі запитливо слова come: p>
Ada і brava. - Come і Ada? P>
. іменна частина виражена прикметником, що показує колір. Питання ставиться за допомогою запитливо поєднання di che colore: p>
La parete і celeste. - Di che colore і la parete?
11. Питання до прямого доповнення p>
. вираженого іменником, що позначає предмет, ставиться за допомогою запитливо поєднання che cosa. При цьому інверсія підлягає обов'язкове: p>
Maria legge un libro. - Che cosa legge Maria? P>
L'insegnante corregge i dettati. - Che cosa corregge l'insegnante? P>
. вираженого іменником, що позначає особа, ставиться за допомогою запитливо займенники chi: p>
Gigi incontra Aldo. - Chi incontra Gigi?
12. Форми прикметників bello, quello, grande p>
. прикметник bello, яке стоїть перед іменником чоловічого роду, приймає такі форми: p>
| Єдине число | Множина |
| il bel libro | i bei libri |
| il bell'amico | i begli amici |
| il bello specchio | i begli specchi | p>
. при вживанні вказівного прикметника quello артикль перед іменником опускається. У чоловічому роді quello приймає такі форми: p>
| Єдине число | Множина |
| quel libro | quei libri |
| quell'amico | quegli amici |
| quello specchio | quegli specchi | p>
. прикметник grande перед іменником чоловічого роду в однині приймає форму gran: un gran balcone - due grandi balconi un grande amico - due grandi amici un grande specchio - due grandi specchi
13. Оборот c'і, ci sono складається з адвербіального займенники ci тут, там і дієслова essere в 3 - м особі єдиного або множини. Цей оборот вказує на наявність одного або декількох предметів: p>
Nel dettato c'і uno sbalio. У диктанті є помилка. P>
Nel dettato ci sono tre sbagli. У диктанті три помилки. P>
На російську мову оборот c'і, ci sono може перекладається залежно від змісту пропозиції наступними словами: есть, знаходитися, є, стоїть, лежить чи може опускатися. P> < p> Che cosa c'і nel tavolo? Що лежить в столі? P>
Nel tavolo c'і un quaderno. У столі зошит. P>
Оборот c'і, ci sono може стоять на початку речення або після обставини місця: p>
Ci sono due libri sul tavolo. P>
Sul tavolo ci sono due libri. p>
У питальних речень оборот c'і, ci sono коштує зазвичай на початку речення: p>
C'і uno sbaglio nel dettato? p>
Оборот c'і, ci sono вживається обов'язково: p>
. коли пропозиція починається з обставини місця: p>
Nel dettato c'і uno sbaglio. p>
. з запитання словами chi, che cosa: p>
Chi c'і qui? Хто тут? P>
Che cosa c'і sul tavolo? Що стоїть на столі? P>
. у відповіді на питання, що містить оборот c'і, ci sono: p>
Che cosa c'і sul tavolo? - C'і un mazzo di fiori. P>
. в негативному пропозиції без зазначення місця: p>
Aldo non c'і. Альдо немає. P>
Цей оборот не уживається з запитання словом dove (де): p>
Dov'і il libro? Il libro і sul tavolo. P>
Dove sono i fiori? I fiori sono in camera. P>
Після обороту c'і, ci sono перед ім'ям іменником зазвичай ставиться невизначений артикль: p>
Sul tavolo c'і un libro. P>
Nella borsa ci sono dei quaderni. p>
14. Кількісні числівники p>
. при вживанні кількісних числівників артикль перед іменником опускається quattro libri sei penne p>
. кількісні числівники 21, 31, 41, 51, 61, 71, 81, 91, що стоять перед іменником, узгоджуються з ним у роді, а іменник має форму однини: ventum libro sessantuna camera
15. Питання до обставині місця p>
. ставиться за допомогою запитливо прислівники dove. Інверсія підлягає обов'язкове. P>
Dov'і il libro? - І sul tavolo. P>
Dove sono i libri? - Sono in camera.
16. Єдине і множинне число певного артикля p>
| Чоловічий рід | Жіночий рід |
| єдностей. число | множин. число | єдностей. число | множин. число |
| Il - перед сущ. | I (i libri) | la - перед сущ. | |
| на злагоди. (Il | | на злагоди. (La | |
| libro) | | casa) | le case |
| | | | Le amiche |
| l '- перед | gli (gli | l' - перед | |
| голосною (| aerei) | голосною (| |
| l'aereo) | | l'amica) | |
| lo - перед сущ. | gli (gli | | |
| на s + злагоди., z, | studenti) | | |
| ps, gn, pn, io | | | | p>
17. Єдине і множинне число невизначеного артикля p>
| Чоловічий рід | Жіночий рід |
| єдностей. число | множин. число | єдностей. число | множин. число |
| un - перед сущ. | "dei" | una - перед | |
| на злагоди. або | Ho dei libri. | сущ. на | |
| гласно. un | | згоден | "delle" |
| libro | | una matita | Io ho delle |
| | | Una studentessa | matite rosse. |
| | | | |
| un amico | "degli" | | |
| | Ci sono degli | | |
| | Specchi e degli | | |
| | Armadi. | | |
| uno - перед | | un '- перед | |
| сущ. на s + злагоди. | | ім. на голосний | |
| | | | |
| uno studente | | un'amica | | p>
Невизначений артикль сходить до латинської unis один і зберігає значення одиничності. Вживається: p>
. для вираження одиничного значення: p>
Maria ha un libro e due quaderni. У Марії одна книга і два зошити. P>
. для віднесення предмета до класу однорідних предметів: p>
І una matita. Це олівець. P>
. коли мова йде про особу чи предмет, що зветься вперше: p>
Pietro parla con uno studente. П'єтро говорить з якимось студентом. P>
18. Прийменники a, da, di p>
Привід da: p>
. вказує на напрям руху від будь-якого місця: p>
Da dove vieni? Звідки їдеш? P>
Vengo da Roma. Їду з Риму. P>
. вказує на рух на-віч: p>
Io vado da Giordio. Я йду до Джорджо. P>
. вказує на знаходження у особи: p>
Marisa і da Ada. Маріза у Ади. P>
Привід а: p>
. служить для виявлення місцезнаходження особи, предмета або напрямки руху: p>
І a casa (місцезнаходження). Він (вона) будинку. P>
Va a casa (напрямок руху). Він (вона) йде додому. P>
. відповідає російській давальному відмінку: p>
Io scrivo a Maria. Я пишу Марії. P>
. висловлює граматику, відповідні інших непрямих відмінках з російською: p>
Pietro risponde a una domanda. Петро відповідає на запитання. P>
Giorgio parla a Gigi. Джордж розмовляє з Джіджі. P>
Привід di: p>
. вираження ставлення до речі: la casa di Mara - будинок Маридля вираження походження:
19. Питання до дієслівними присудка p>
. ставиться за допомогою запитливо поєднання che cosa + дієслово fare у відповідному особі: p>
Mario scrive. - Che cosa fa Mario? P>
Gli studenti scrivono. - Che cosa fanno gli studenti.
20. Присвійні прикметники p>
| Особа | Єдине число | Множина |
| | Чоловік. рід | дружин. рід | чоловік. рід | дружин. рід |
| 1-е | mio | mia | miei | mie |
| 2-е | tuo | tua | tuoi | tue |
| 3-є | suo | sua | suoi | sue |
| 1-е | nostro | nostra | nostri | nostre |
| 2-е | vostro | vostra | vostri | vostre |
| 3-є | loro | loro | loro | loro | p>
. присвійні прикметники узгоджуються в роді і числі С володіє предметом і в особі з володарем: p>
Io prendo il mio libro. p>
Voi leggete le vostre frasi. p>
. перед присвійний прикметник, що належать до іменника в однині, що означає ступінь споріднення, артикль зазвичай не вживається: tua madre p>
Артикль вживається: p>
. якщо присвійний прикметник вжито з іменниками babbo, mamma (зменшено-ласкава форма): il mio babbo p>
. перед прикметником loro: il loro fratello
21. Запитальне слово quanto p>
. узгоджується в роді і числі з іменником, до якого воно належить: p>
Quanti libri hai? p>
Quanti studenti sono assenti? p>
. при вживанні запитливо слова quanto інверсія підлягає обов'язкове: p>
Quanti libri ha Giorgio? p>
Quante frasi scrive Mario?
22. Невизначені займенники molto, poco, alcuno, tutto p>
Poco, molto виступають у ролі: p>
. прикметника та узгоджуються в роді і числі з іменником, до якого вони відносяться: p>
Legge molti libri. Він (вона) читає багато книг. P>
Molte finestre sono aperte. Багато вікна відкриті. P>
. займенники, і тоді вони узгоджуються в роді і числі з іменником, яке замінюють: p>
Molti sono assenti. Багато відсутні. P>
Pochi sono presenti. Мало хто присутні. P>
. прислівники: p>
Legge molto. Він (вона) читає багато. P>
Tutto завжди вживається в ролі: p>
. прикметника та узгоджується в роді і числі з іменником. p>
Тим tutto і іменником завжди ставиться певний артикль: p>
Tutto il lavoro і qui. Вся робота тут. P>
Scrivete tutte le frasi. Напишіть всі пропозиції. P>
. займенники і узгоджується в роді і числі з іменником, яке воно заміняє: p>
Tutto і pronto. Все готово. P>
Tutti sono qui. Все тут. P>
Alcuno вживається в ролі: p>
. прикметника та узгоджується в роді і числі з іменником: p>
Alcuni libri sono sul tavolo. p>
Leggiamo alcune pagine in italiano. p>
. займенники і узгоджується в роді і числі з іменником, яке замінює: p>
Alcuni sono presenti. Деякі присутні. P>
Non sono presenti tutte le studentesse, alcune sono assenti. P>
Не всі студентки присутні, деякі відсутні. P>
23. Рід і число іменників (грец., иностр.)іменники грецького походження з закінченнями-ma,-ta,
-ca завжди чоловічого роду. У множині вони приймають закінчення
-i: il tema - i temi l'atleta - gli atleti il programma - i programmi il monarca - i monarchiіменники із закінченням-ista можуть бути як чоловічої, так і жіночогороду: il dentista il violinista la dentista la violinista
Під множині сужествітельние чоловічого роду приймають закінчення
-i, а жіночого --e: il dentista - i dentisti la dentista - le dentisteіменники із закінченням-i можуть бути чоловічого та жіночого роду. Підмножині вони не змінюються: la crisi криза - le crisi il brindisi торт - i brindisiіменники жіночого роду з закінченням-ie у множині числі незмінюються: la specie вигляд - le specie la serie серія - le serie p>
Виняток: la moglie - le mogli
Cсуществітельное superficie поверхню у множині p>
може мати дві форми - le superficie і lesuperfici;іменник mano - жіночого роду: la mano рука; у множинімають форму le mani. Іменники dinamo, radio - також жіночого роду,в множині не змінюються.односкладові іменники з ударним останнім викладом і з закінченням наприголосну не змінюються в множині, наприклад: il re король - i re la cittа місто - le cittа il трамвай - i tram lo sport спорт - gli sport
24. Приватні ненаголошені займенники у функції прямого і непрямого додатки p>
| Особа | Пряме доповнення | Непряме доповнення |
| 1-е | mi | mi |
| 2-е | ti | ti |
| 3-є | lo (чол. р.). | Gli (чол. р.). |
| | La (жін. р.). | Le (жін. р.). |
| 1-е | ci | ci |
| 2-е | vi | vi |
| 3-є | li (чол. р.). | |
| | Le (жін. р.). | Loro (для обох пологів) | p>
ненаголошені особисті займенники у функції прямого і непрямого додаткистоять безпосередньо перед дієсловом-присудком.у функції прямого доповнення: p>
L'insegnante mi interroga. Викладач менепитає. p>
Tu lo (la) ascolti. Ти його (її)слухаєш. p>
Noi non vi aspettiamo. Ми вас не чекаємо.у функції непрямого доповнення: p>
Tu mi rispondi. Ти мені відповідаєш. P>
Noi gli (le) rispondiamo. Ми йому (їй) відповідаємо. P>
Io rispondo loro subito. Я їм відповідаю відразу. P>
Примітки: 1. Займенник loroставиться завжди після дієслова-присудка. p>
2. Займенники lo, laапострофіруются перед будь-якою голосною, займенники li, le НЕ апострофіруются: p>
Io guardo la cittа el'ammiro. Noi guardiamo il monte e l'ammiriamo. Sono dei quadri famosi enoi li ammiriamo.
25. Ввічлива форма звернення p>
. Поряд із зверненням на voi існує звернення на Lei. Займенник p>
Lei пишеться завжди з великої літери. Це літературна, загальноприйнята форма ввічливого звертання до однієї особи (як до чоловіка, так і до жінки). При займенники Lei дієслово-присудок стоїть в 3-м особі однини. Звернення: signore, signor Mario, signora, signorina. P>
Lei і pronto? Ви готові? (звернення до чоловіка) p>
Lei і pronta? Ви готові? (звертання до жінки)
26. Освіта множини деяких іменників p>
27. Освіта множини прикметників на-co,-go,-ca,-ga p>
. прикметники, що закінчуються на-co,-go, - ca,-ga, беруть у множині закінчення-chi,-ghi,-che,-ghe: bianco - bianchi bianca - bianche vago (смутний) - vaghi vaga - vaghe p>
. прикметники, що закінчується на-cio,-gio,-cia,-gia p>
(з ненаголошених i), приймають закінчення-ci,-gi,-cie, p>
-gie: sudicio (брудний) - sudici sudicia - sudicie p>
. прикметники з закінченням-ico мають в множині закінчення-ici: magnifico (прекрасний) - magnifici
28. Присвійні прикметникиза наявності присвійний прикметник артикль не вживається передіменником в однині, що позначає спорідненість. Виключенняскладає прикметник loro.
Артикль вживається:якщо іменник, що позначає спорідненість, стоїть у множині: mio figlio - i miei figli vostro zio - i vostri ziiякщо іменник, обозначаещее спорідненість, вжито з зменшувальнимабо пестливих суфіксом: il mio fratellino il mia sorellinaякщо іменник, обозначаещее спорідненість, супроводжується прикметником: mio nipote мій племінник il mio caro nipote мій дорогий племінникякщо присвійний прілагтельное входить до складу іменного присудка, вмоделі типу: p>
Questo libro і mio. p>
La borsa і nostra. p>
Ho: І il mio libro.
29. Займенник (поворотні) дієсловазайменникових частки mi, ti, si, ci, vi, si передують дієслова в особистомуформі: p>
Io mi alzo. Я встаю. P>
Io non mi alzo. Я не встаю.займенникових частки узгоджуються в особі й числі з підметом: tu ti lavi ти вмиваєшся essi si lavano вони умиваютьсяіталійським займенниковим дієсловам можуть відповідати в російській мовідієслова з часткою-ся:svegliarsi прокидатися, vestirsi одягатися;rimanere залишатися, tornare, durarealzarsi вставати, addormentarsi засипатив конструкції "дієслово + інфінітив займенниково дієслова" - займенниковихчастки пишуться злитно з інфінітивом, причому у закінченні інфінітивомвідпадає голосна с. p>
Voglio alzarmi presto. Я хочу встати рано. P>
Dobbiamo vestirci bene. Ми повинні добре одягтися. P>
Voglio mettermi la giacca. Я хочу надіти піджак.
30. Місце ненаголошеного та особистого займенника-додаткив конструкції "модальний дієслово + інфінітив" ненаголошеній особисте займенник -доповнення ставиться після другого дієслова і пишеться з ним злитно абоставиться перед модальним дієсловом. p>
Voglio vederlo. p>
Lo voglio vedere. p>
Виняток становить ненаголошеній займенник-доповнення loro
(давальний відмінок, множина). p>
Voglio mandare loro un regalo. Я хочу послати їм подарунок.в конструкції "дієслово + інфінітив" ненаголошеній особисте займенник-додатокставиться після дієслова і пишеться з ним злитно: p>
Preferisco darti il libro ora. Я вважаю за краще дати тобі книгузараз.
31. Наказовий спосібнаказовий спосіб для 1 і 2 особи множини збігається з 1і 2 особою множини теперішнього часу в усіх групах дієслів. p>
partare - partiamo - partate mettere - mettiamo - mettete costruire - costruiamo - costruite p>
наказовий спосіб для форм на tu, lei і loro утворюється по різному взалежно від групи дієслів. p>
I гр. -are + [-a] (tu) = parla! p>
+ [-i] (lei) = parli! p>
+ [-ino] (loro) = parlino!у дієслів 2 і 3 дієвідміни форма на tu збігається з теперішнім часом: p>
II спр. -ere + [-i] (tu) = prendi! p>
+ [-a] (lei) = prenda! p>
+ [-ano] (loro) = prendano!
III спр. -ire + [-i] (tu) p>
+ [-a] (lei) p>
+ [-ano] (loro)негативная форма наказового способу збігається з ствердній підвсіх обличчях крім 2 особи однини, що має формуінфінітивом.
32. Вираз повинності
33. Множина іменників
34. Questo - презентація p>
. вживається для посилення форми презентації предмета або особи. У цьому випадку воно виноситься на перше місце в пропозиції, зберігаючи при цьому узгодження з відповідним іменником, яке в свою чергу вживається з визначеним або невизначеним артиклем в залежності від визначеності предмета. P>
Questa і una scuola di lingue.
Questo і Mario un mio vecchio amico. p>