Лісовий фонд складає більше однієї третини території Росії. У його
складу входять:, лісу, землі, вкриті лісом або призначені для
лесоразведиванія, нелісові землі, але розташовані всередині земель ліс-
ного фонду (болота, дороги, гару, просіки і т.д.).
Центральне місце в складі елементів лісового фонду займають ле-
са. Основи лісового законодавства РФ визначають ліси як сово куп-
ність землі, деревної, чагарникової і трав'янистої рослинністю ності,
тварин, мікроорганізмів та інших компонентів навколишнього природного щей
середовища, біологічно взаємопов'язаних і впливають один на одного в своєму
розвитку.
Дане визначення має три недоліки, про які необхідно
знати у практичній роботі. Перший стосується термінології. Закон упот-
ребляет невідоме слово окомпонентип навколишнього природного середовища. За-
кон РФ ВЗБ охорони навколишнього природного средип такого поняття не знає.
Він знає поняття ооб'ектовп навколишнього природного середовища.
Другий недолік відноситься до функцій лісів. Закон не розкрив ва-
ет екологічну функцію лісів, бо не підкреслює впливу, кото-
рої ліс обов'язково робить на стан рослинних і живіт них
спільнот не тільки всередині, а й зовні - у навколишньому його природної
середовищі. Нарешті, третій недолік, який не дозволяє ліс як сово-
купность деревно-чагарникової рослинності відрізнити від інших
великих рослинних масивів типу парків, бо таніческіх садів, Денді-
рарія. Такого ознаки Основи законодавець ства не вказують. А їм
повинен стати правовий режим земель, склад ляющие поняття ліс: вироби,
Растану рослинності на землях лісового фонду. Звідси випливає визна-
поділ ліси як складова частина природного середовища, що представляє сово-
купность земель, віднесених до лісового фонду, деревної, чагарникової
і трав'янистої рослинності, тварин, мікроорганізмів та інших об'єк-
об'ектов природного середовища, біологічно взаємозалежних один з одним і
що роблять вплив один на одного в своєму розвитку і на навколишнє
природне середовище.
Як природний об'єкт ліс виконує три жізнеобеспечітельние функ-
ції: екологічну, економічну, культурно-оздоровчу. Екологи-
чна функція лісу виражається в наданні впливу на навколишнє (а не
тільки природне) середовище. Ліс має средозащітное, кліматорегулірующее,
почвозащитное, водоохоронне, санітарний, оздоровче значення.
Економічна, функція лісу полягає в тому, що він є джерелом
деревини та іншої дродукціі народного господарства. Культурно-оздоровчий-
тельно функція виявляється в тому, що ліс сприяє зміцненню
здоров'я, розвитку пізнання людиною природи.
У поняття "ліс" входять декілька видів природних ресурсів, які
зараз активно використовуються у господарській діяльності, нау ці,
культурі, медицині: деревина, ягоди, гриби, лікувальні тр.ави, соки,
смоли, ресурси тваринного світу, сіножаті тощо
Щодо лісу і його ресурсів законодавство вживає че-
тире основних поняття: раціональне використання, відтворення,
охорона і захист.
Раціональне використання лісу (як трактує це коментують
література) є отримання максимальної кількості лісової продукції з
мінімальних лісових площ. При цьому необхідно сказати про екологи-
чеський стороні: Опрі умови дотримання правил охорони навколишнього при-
рідного середовища.
Відтворення лісових ресурсів - заходи з підвищення продуктівнос-
ти лісів, поліпшення їх якості і породного складу (ст. 55).
Охорона лісів - заходи по огорожі лісів від пожеж, незаконних
порубок, порушень встановленого порядку лісокористування і інших
протиправних дій, що завдають шкоди лісу (ст. 59).
Захист лісу - система біологічних заходів, спрямованих на боротьбу з
хворобами та шкідниками лісу (ст. 59).
Правове регулювання використання та охорони лісу направлено на
запобігання та усунення таких негативних явищ, викликаних хо-
зяйственним розвитком, як виснаження і забруднення лісів.
Виснаженням лісів слід вважати не тільки фізичне знищення
лісів як природного фактора, а й зниження їх продуктивних функцій
(наприклад, грунтозахисних, водоохоронних і т.д.). Джерелами виснаження
лісових масивів є - нераціональне ведення лісового господарства,
вирубка лісів без науково обгрунтованої системи відтворення, пожежі,
незаконні лісові користування, знищення корисних для лісу тварин.
Забруднення лісу - внесення у навколишнє лісову середу речовин і
препаратів, що завдають шкоди лісовим рослинам і тваринам, що живуть у
лісах. Подібна дія перетворює ліс з активного захисника при-
пологи і людини в жертву технічного прогресу.
Іншим елементом лісового фонду є земля. Вона представлена в
двох значеннях: як складова частина земельного фонду (ст. 3 ЗК РСФРР)
і невід'ємна частина лісового фонду. Звідси випливає і двой ва правова
функція даної категорії. У якості складової частини земельного фонду
земля є об'єктом правового регулювання з боку земельної
законодавства. У цьому сенсі її охорона та використання повинні соот-
ветствовать Земельного кодексу. Цей же документ визначає порядок
виникнення та припинення права користування землями лісового фонду. В
той же час в якості складової частини лісового фонду земля схильна
впливу правового регулювання використання охорони лісів.
У другому значенні спостерігається "зрощення" деяких понять.
Наприклад, раціональне використання лісів одночасно означає раці-
ональних використання земель, зайнятих цими лісами. Охорона лісових зе-
мілину від самовільного зайняття розглядається не тільки як земельне,
але і лісове правопорушення. У цьому сенсі раціональне використання,
земель лісового фонду є перш за все раціональне виконання лісів,
охорона їх і захист.
Межі земель лісового фонду встановлюються державою, виходячи з
фактично займаної площі лісовими деревами та лісової рослинністю
ністю, з урахуванням необхідності відновлення та відтворення лісових
культур. Конкретне земельно-лісове простір розподіляється по
суб'єктам федерації, власникам лісового фонду та суб'єктам лесопользо-
вання, які мають право на здачу лісів в оренду.
Внутрішнє розподіл земель та лісів у рамках лісового фонду
вирішується органами лісового господарства.
З взаємозв'язку земель і деревно-чагарникової рослинності оп-
ределяется і власність на лісовий фонд.
Основи лісового законодавства РФ не дають відповіді про право собс-
твенності на ліси в РФ. Згідно з Конституцією РФ, лісу можуть бути в
власності державної, муніципальної та приватної.
Основна частина лісового фонду перебуває у державній собс-
твенності. До муніципальної власності можуть бути віднесені лісові
ділянки міських лісів, лісопаркового пояса, що обслуговують потребнос-
ти міст і районів. У приватній власності закон допускає нахожде-
ня невеликих лісових ділянок лесфонда.
Державна власність на ліси в даний період розвитку
російського суспільства є домінуючою серед інших форм власності
ності на ліси. Розподіл об'єктів лісового фонду між федеральної
власністю на ліси та власністю суб'єктів Федерації вироб-
диться на основі закону про федеральні ресурсах та договору Федерації з
областями України.
Третьою структурною частиною лісового фонду є тваринний світ.
Підніми розуміється співтовариство диких тварин і птахів, комах, живу-
щих в лісах. Вони органічно пов'язані з лісом як із середовищем свого оби-
танія. Разом з тим (як і земля) тваринний світ лісів має самостійно-
валий значення і регулюється в аспекті його охорони та використання
спеціальним законодавством.
УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ФОНДОМ
Під управлінням лісовим фондом розуміється севокупцочть функцій з
організації та ведення лісового господарства або сама діяльність дер-
жавних і муніципальних органів, наділення їх відповідними
повноваженнями і відмежування їх компетенції.
Згідно з Конституцією РФ володіння, користування, розпорядження ліс-
вим фондом віднесено до спільних повноважень Федерації і суб'єктів Фе-
дераціі.
До відання Федерації Основи лісового законодавства відносять сле-
дмуть питання: визначення основних напрямів державної полі-
тики в галузі лісового господарства; облік лісового фонду та ведення лісового
кадастру; визначення порядку організації та діяльності органів уп-
равленія лісовим фондом; встановлення порядку розподілу лісів за
груп та категорій захисності; призначення системи платежів за поль-
тання лісовим фондом; затвердження розрахункової лісосіки; правил відпустки
лісу на пні, рубок лісу, умов передачі ділянок лісового фонду в
оренду і т.д.
У відання суб'єктів Федерації Основи законодавства включають
розробку регіональних програм із розвитку лісового господарства; учас-
нення у вдосконаленні лісового законодавства; розпорядження сов-
місцево з РФ лісовим фондом; затвердження по районах лімітів лісосічного
фонду в рамках розрахункової лісосіки; екологічне виховання і образо-
вання населення з забезпеченням його необхідної екологічної інфор-
єю і т.п. (ст. 4, 5.Основ).
До компетенції місцевих органів самоврядування лісовим фондом відно-
сятся участь у розробці федеральних і регіональних програм розвит-
ку лісового господарства; узгодження з вищими органами управління
лісовим фондом принципів визначення ставок і розмірів лісових податей,
орендної плати за користування лісовим фондом. Районні виконавчі
органи разом з власниками лісового фонду приймають рішення про пере-
дачі в оренду ділянок лісового фонду. Цим органам належить право
вибору лісокористувача на основі прямих переговорів, конкурсу, лісових
торгів. Вони мають право приймати рішення про призупинення, обмеження
панії або припинення права на користування лісовим фондом у разі нару-
ності закону, умов користування, заподіяння шкоди лісу.
Дещо інший перелік повноважень у виконавчих органів горо-
дів по керованим ними міським лісах, лісопарковим зонам та іншої рас-
тітельності, що віднесена до категорії лісового фонду. Лісова рослинність
ність всередині міст, приміських, зелених зон міст і великих про-
промислово центрів не має експлуатаційного значення. Основна функ-
ція цієї категорії лісів - захисно-санітарна, рекреаціоннап. Зрозумівши-
але цьому повноваження міських органів спрямовані на реалізацію рекреа-
ционной та культурно-оздоровчої функції лісу.
Державне управління лесофондом складається з органів загальної та
спеціальної компетенції. До органів загальної компетенції закон відносить
Президента РФ, Федеральні збори, уряд, представницькі і
виконавчі органи суб'єктів федерації та муніципальних органів.
До системи спеціально уповноважених органів управління лісовим хо-
зяйством входять федеральна служба лісового господарства (Рослесхоз),
що має підвідомчі їй управління лісового господарства в суб'єктах
Федерації, лісгоспи в районах і містах, лісництва.
Федеральна служба лісового господарства (Рослесхоз), дав згоду на Поло-
женію, затвердженим Урядом РФ 5 липня 1994, розробляє
основні напрямки державної політики в галузі використання,
відтворення, охорони і захисту лісів та розвитку лісового господарства,
забезпечує безперервне, неістощітельное лісокористування, збереження
і примноження лісових багатств.
З цією метою Рослесхоз веде облік лісового фонду і організовує
ввденіе лісового кадастру, класифікує лісу по певним групам
і категоріями захисності, затверджує розрахункові лісосіки, розробляє
рекомендації з ведення побічних лісових користування, організовує управ-
ня національними природними парками, навчальними лісовими і досвідченими
лісовими господарствами, відає мисливським господарством та регулюванням
полювання в тих лісгоспах, на які біля дружини дані функції.
Федеральна служба лісового господарства організовує лесовосстанові-
тільні і гідролесомеліоратівние роботи, авіаційну та наземну охорону
лісів від пожеж, від незаконних порубок та інших дій, що завдають
шкоду лісі. Закон надає органам Рослесхоза при залучати лесона-
рушітелей до адміністративної відповідальності. Крім того, своїм рі-
ням вони вправі обмежувати, зупиняти, припиняти діяч-
ність підприємств, організацій, установ, що порушують лісове законо-
ства і завдають шкоди лісу.
Рослесхоз володіє державним майном на праві оперативно-
го управління і має право розпоряджатися ним тільки за згодою Росгосіму-
вин.
ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Основна функція федеральної служби лісового господарства полягає в
організації лісового господарства - роботи, спрямованої на раціональне
використання, відтворення, охорону і захист лісів. У цю роботу
входять наступні показники: основні вимоги щодо ведення лісового
господарства, розподіл лісів за групами і категоріями захисності,
розрахункової лісосіки, володіння лісовим фондом.
Основні вимоги до ведення лісового господарства (ст. 12 Основ
лісового законодавства) включають принципи лісогосподарських ставлення-
ний: збереження і посилення екологічної функцій лісу, підвищення його
природоохоронного значення; відтворення лісу і поліпшення його порід-
ного складу; ефективність ведення лісового господарства.
Неважко помітити, що пріоритет в переліку функцій віддається еко
логічним, лісоохоронній напрямками діяльності служби лісового хо-
зяйства. Споживче ж значення лісу в сенсі задоволення пот-
ребностей народного господарства і громадян в деревині ставиться в переліку
на друге місце (хоча на практиці реалізації закону все відбувається на-
оборот).
Основні вимоги ведення леснол) господарства, зафіксовані в
ст. 12 Основ лісового законодавства, зрозуміло, відносяться не толь
до до органів лісового господарства системи Рослесхоза. Вони поширюють-
ся на всіх лісокористувачів у лісах Російської Федерації. Ці вимоги-
вання покладені в основу підрозділу лісів лесфонда за групами з-
відповідності з виконуваними ними екологічними якими економічними або
культурно-оздоровчих функціями.
Всі ліси Росії з їх екологічного, економічного, культур-
нооздоровітельному значенням поділяються на три групи. Подібне де-
ня існувало здавна. Чинне законодавство знову підтем-
верждает його правове та організаційне значення.
До першої групи належать ліси, що виконують переважно еко-
логічні і природозахисні функції. Це грунтозахисні, водоохоронні,
санітарно-гігієнічні, міські ліси, ліси заповідників, природних-
національних парків. Дана група лісів розташована по всій терито-
рії Росії. Вона встановлюється Рослесхозом за погодженням з виконавчої
тільних органами суб'єктів Федерації. У лісах першої групи заборонена
заготівля деревини на основі рубок головного користування. Допускаються
рубки догляду за лісом, санітарні рубки дерев, якщо це не протидії
речіт цілям охорони лісу.
До лісах другої групи відносяться лісові масиви з високою пліт
ністю населення і розвиненою мережею транспортних шляхів, районів, де ле-
са недостатньо. Ліси другої групи мають природозахисні і обмежений-
але експлуатаційне значення. Відповідно до принципу неістощітел-
тости в користуванні лісовим фондом заготівля деревини в лісах даної
категорії ведеться на основі розрахункової лісосіки.
В Основах лісового законодавства РФ розрахункова лісосіка визна-
ляется як норма підлягає вирубці деревини. Це не зовсім точно.
Весь "розрахунок" лісосіки повинен полягати в тому, що норма щорічної ви-
рубки виходить з її відповідності нормі щорічного приросту деревини
по республіці, області, краю, район??, Лісгоспу. Причому невибірка дереві-
синьї, в рамках розрахункової лісосіки в одному році не дає підстав для
збереження цієї кількості на наступний рік.
Лісами третьої групи вважаються лісу многолесних районів, де
площа, зайнята лісовим деревостанів, перевищує 50% території. Ці ліси
мають переважно експлуатаційне значення. Вони в основному перед-
призначені для задоволення потреб у деревині народного хо-
зяйства і громадян. Разом з тим ця група лісів в силу займаного нею
простору виконує важливі екологічні функції. Серед них насамперед
за все слід назвати той питома вага, яку вони мають у поповненні
кисневого запасу атмосфери.
У лісах усіх груп органами лісового господарства можуть бути виділені
особливо охоронювані ділянки лісу з обмеженим режимом лісокористування.
У лісах першої групи - це ліси заповідників і національних парків,
міст і зелених зон, захисні, санітарні ліси і т.д. У лісах другий
і третьої груп такими особливо охороняються зонами можуть стати особливо цін-
ные ділянки лісу, полезахисні насадження, місця проживання рідкісних і іс-
Чеза рослин і тварин, занесених до Червоної книги.
Розрахункова лісосіка встановлюється органами лісового господарства за
погодженням з виконавчими органами суб'єктів Федерації на основі
принципів безперервності і неістощітельності лісокористування і з урахуванням
рубок головного користування при заготівлі деревини по кожному лісовому
господарству. Розрахункова лісосіка затверджується федеральною службою лісового
господарства за погодженням з органами влади Федерації і суб'єктів Фе-
дераціі.
Переведення лісових земель в нелісові в лісах першої групи для ис-
користування їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства і
користуванням лісовим фондом, проводиться у виняткових випадках з
дозволу уряду РФ. Переведення лісових земель в нелісові в цілях,
пов'язаних з веденням лісового господарства (будівництво доріг, підприєм-
тий з переробки лісової продукції тощо), провадиться з дозволу
державних органів управління лісовим господарством області, краю,
Москви і Санкт-Петербурга.
Право землекористування на землях лісового фонду
Суб'єктами права землекористування на землях лісового фонду являють-
ся лісгоспи, заповідники, національні природні парки-, колгоспи, совхо-
зи, інші сільськогосподарські формування, навчальні лісові та досвідчені
господарювання, що здійснюють ведення лісового господарства. Об'єктами права
землекористування служать земельні ділянки лісового фонду. Причому у кол-
хозов, радгоспів знаходиться лісовий фонд, раніше переданий колгоспам в
безстрокове користування, а також закріплений за радгоспами. При реорганізований-
ціями колгоспу (чи радгоспу), в інший формування йому передається
лісовий фонд цього колгоспу (чи радгоспу)
Землекористувачі лісового фонду не є власниками лісів.
Між ними і центром іде розподіл повноважень за спільним ве-
ня і управління. Для землекористувачів земель лесайго фонду характе-
Терно те, що вони наділяються законом повноваженнями вла дення лісовим
фондом.
Володіння - одне з правомочностей власника лісового фонду, вклю
чающее право на користування відповідно до цільового призначення і
розпорядження в межах наданих законом права.
Власник, лісового фонду виконує різноманітні функції: облік,
надання ділянок лісового фонду в короткострокову або довго сроч-
ву оренду, відведення лісосік і видача лесорубочних квитків, видача лісових
квитків на побічні лісові користування, протипожежний та санітарний
облаштування лісів, відтворення і підвищення продуктивності лісових
дерев, контроль за лісокористуванням.
Робота з виконання зазначених функцій у повному обсязі характер-
на для таких власників лісового фонду, як лісгоспи. У той же час за-
поведнікі, національні парки та подібні суб'єкти права землі користу-
вання та права володіння за своїми завданнями не мають повноважень на здачу
земель в оренду, на надання лісосік, лесорубочних і лісових бі-
льотів. Обмежені можливості у здійсненні подоб них функцій име-
ють і інші власники лісового фонду - колгоспи, навчальні, дослідні господар-
тва.
Надання в оренду ділянок лісового фонду проводиться на
підставі спільного рішення власника лісового фонду та місцевої адміні-
ністраціі за погодженням з відповідним органом охорони навколишнього
середовища. Відносини з оренди ділянок лісового фонду регулюються Поклади-
ням, затвердженим Урядом РФ 23 ію ля1993г.
Орендар за договором має право: самостійно вибирати форму
господарської діяльності, проводити всі види рубок (при договорі на
заготівлю деревини), зводити об'єкти, пов'язані з користуванням ле-
самі, їх охороною і захистом. У той же час орендар зобов'язаний: дотримуватися
правила охорони лісів, грунтів і навколишнього середовища, проводити протипожежне-
ные меропоіятія, лісовідновлювальні роботи. Після закінчення робіт
орендар повинен привести лісові ділянки у стан, придатний для
використання їх за призначенням. Орендар визначається відповідно
із заявками на основі прямих переговорів або, лісових торгів і конкур-
сов. Передача в оренду проводиться шляхом видачі ліцензії. Граничні
норми орендованих ділянок встановлюються органами лісового господарства.
Оренда відкривається для наступних видів лісових користування: заготовки
деревини, заготівлі живиці заготівлі другорядних лісових матеріалів-
лов, побічних лісових користування. Орендарями мають право бути юриди-
орієн особи, у тому числі іноземні, і громадяни, які мають право на
лісові користування.
За користування земельною ділянкою лісового фонду орендар ви пла-
Чіван орендну плату.
Розмір орендної плати залежить від кількості та якості вико-
зуемих лісових ресурсів, їх виду, розташування. Принципи орендної плати
розробляються суб'єктами Федерації, конкретні розміри - встановлюється
вають місцевою адміністрацією або визначаються на ліс них торгах.
Власник лісового фонду веде постійний контроль за виконанням
орендарем своїх зобов'язань. У випадках порушення правил лесапользо-
вання власник має право припинити оренду ділянки, розірвати дого-
злодій, пред'явити п суді позов про відшкодування збитку.
Дія ліцензії на оренду ділянок лісового фонду припиняється
після закінчення строку, при відмові орендаря від договору, систематичному
порушенні законодавства, невнесення платежів за користування лісовим
фондом і т.п.
Висновок і дія договору оренди ділянок лісового фонду не
скасовує ст. 29 Основ лісового законодавства про перебування громадян в
лісах з метою відпочинку, туризму, збору ягід, грибів, полювання. Ці положе-
ня не поширюються на території, що мають закритий режим природо-
користування типу заповідників, різного роду адміністративних зон.
Правила лісокористування
Основи лісового законодавства РФ передбачають сім видів
лісових користування. Це: заготівля живиці (соку хвойних дерев),
деревини, другорядних лісових матеріалів (пнів, кори, соснової і
ялинової лапки); побічні лісові користування; користування лісом для
потреб мисливського господарства; в науково-дослідних цілях; для реа-
лізації культурних і оздоровчих інтересів, туристичних і спор-
тивних завдань.
Заготівля деревини - основний вид користування лісом. Вона вироб-
водиться у всіх групах лісів. У лісах першої та другої груп вона ве-
дется шляхом виконання санітарних рубок, рубок догляду за лісом, рубок
реконструкції лісу, спрямованими на заміну малоцінних порід деревини
високопродуктивними породами ліси, що виконують екологічні та приро-
доохранние функції лісу. До заготівлях деревини відносяться рубки де-
ревьев, пов'язані з проведенням протипожежних заходів, прорубування
доріг, просік тощо
Основна маса деревини заготовляється в лісах, що мають експлуатації нашої
атаціонное значення, шляхом проведення рубок головного користування. В
лісах третьої групи рубки головного користування ставлять своїми завданнями
ефективну і раціональну експлуатацію лісу. У лісах другої групи
рубки головного користування проводяться для відбудовн лення лісів хо-
зяйственно цінними деревними породами. Для лісів першої групи рубки
проводяться для своєчасного і раціонального використання запасів
перестійних і стиглих деревостанів. Рубки також ведуться в лісах заповідь-
ників, національних природних парків, на особливо цінних ділянках лісового
фонду та інших особливо охоронюваних лісах першої групи (міських, сани-
тарних, захисних і т.п.). Порядок заготівлі деревини регулюється
Правилами відпуску деревини на, корені, які затверджуються прави-
будівництві РФ. Порядок передбачає, що після проведення перегово-
рів, торгів або конкурсів лісгосп видає лісозаготівельникам лесорубочний
квиток і виділяє лісу соковитий фонд. Лісосічний фонд являє собою
сукупність стиглих деревостанів, призначених до вирубки.
Розмір деревини, заготовляють у порядку рубок головного користу
вання, визначається розрахункової лісосіки. Перевищення цих показників
не допускається. Розмір деревини, заготовляють у порядку проміжний
ного користування, встановлюється за матеріалами лісовпорядкування: обсяг
санітарних рубок, рубок догляду та реконструкції, а також за обсягом робіт
для розчищення площ, зайнятих лесом.под-будівельні об'єкти, доро-
ги, просіки, трубопроводи тощо
Іншим видом основного користування лісом є заготівля живи-
ци - смолистої речовини, що виділяється при підсочка стовбура хвойних
дерев. Добувається таким чином речовина служить сировиною для вироби
ництва скипидару і каніфолі.Правіла підсочування затверджуються Рослесхо-
зом.
Третім видом заготівельних робіт при виконанні лісових користу-
ваний служить заготівля другорядних лісових матеріалів. До таких за-
кон відносить пні, кору, бересту і т.д. Заготівля ведеться на основі ли-
ценз на лісокористування та лісового квитка на виконання конкретного
виду лісових робіт.
Побічні лісові користування за своїм правовим режимом підрозділ-
ляють на два види - загальнодоступні (збір грибів, ягід), які не потребують
спеціального дозволу, і спеціальні, на виконання яких необ-
обхідно отримати лісовий квиток. Це - сінокосіння, випасанні худоби, Загот-
ка технічної сировини, лікарських трав.
Незважаючи на загальні правила та умови користування лісом, існує
безліч особливостей, що випливають з цілей, переслідуваних конкретними
видами користування лісовим фондом.
При використанні лісу для потреб мисливського господарства закон справи-
ет наголос на взаємні обов'язки сторін: органи лісового господарства
не повинні завдавати шкоди тваринному світу (зокрема, при хімічному
обробці лісової території), а органи охотохозяйства не повинні пре-
вишать чисельність мисливських тварин понад встановлених нормативів.
Для проведення науково-дослідних робіт на окремих учас-
ках лісового фонду можуть бути введені обмеження або заборони поль-
тання лісовим фондом, необхідні для отримання наукових результатів
проведених експериментів.
Лесополазоваііе в культурно-оздоровчих цілях припускає
проведення в зелених зонах та на інших територіях заходів щодо бла-
гоустройству лісових територій. Порядок користування лісом у вказаних
цілях регулюється Правилами користування лісом у культурно-оздоровчий-
тільних, туристичних та спортивних цілях, які затверджуються прави-
будівництві.
Лісокористувачами є юридичні (у тому числі іноземні)
та фізичні особи - громадяни, які мають право на здійснення ліс-
них користування за російським законодавством.
Передача ділянок лісового фонду в користування проводить районна
(міська) адміністрація на основі прямих переговорів, торгів, кон-
курсів.
Для виникнення права користування необхідно отримати від орга-
нов лісового господарства два дозвільних документа - ліцензію, сподоби-
вірять право на довгострокове користування ділянками лісового фонду
(оренда), лесорубочний або лісовий квиток.
Лісокористувачі має право - самостійно вибирати форму хо-
зяйственной діяльності з користування лісовим фондом; будувати дороги,
зводити споруди, пов'язані з лісокористуванням; проводити лісо-
користування тих обсягах, термінах і видах, які вказані в дозволь-
тільних документах.
Більш широкий спектр представляють обов'язки лісокористувача:
дотримувати правил охорони лісового фонду та навколишнього природного середовища
при виконанні робіт, зазначених у ліцензії; дотримувати санітарні пра-
вила, правила пожежної безпеки; проводити лісовідновлювальні
заходи, приводити порушені ділянки у стан, придатний для викорис-
тання; своєчасно вносити плату за користування лісом.
Закон не допускає втручання в господарську діяльність
користувачів лісом, якщо це не викликається необхідністю усунення
порушення законодавства. Порушені права лісокористувачів можуть
бути відновлені по суду, а заподіяні збитки підлягають компенсації.
Право лісокористування може бути достроково припинена за ініціатив-
ве власника лісового фонду при систематичному порушенні лісового, зе-
мельня, природоохоронного законодавства, сістемаматіческом невагомий-
нии платежів за користування ділянками лісового фонду та інші наруше-
вання. Прекртщеніе права лееопользованія оформляється анулюванням чи-
ценз, лесорубочного або лісового квитка. При незгоді лесопользова-
теля прийнятим рішенням про припинення його прав на користування лісом він
має право звернутися з позовом до суду або арбітражного суду.
Від припинення права лесопользоранія слід відрізняти пріостанов-
ня та обмеження права користування. Цими заходами користуються органи,
видали дозвільний документ. Підстави припинення і ограни-
чення: а) порушення умов, зазначених у дозвільному документі; б)
невнесення платежів за користування лісовим фондом. Рішення власника
лісового фонду про припинення або обмеження може бути оскаржено
до суду, арбітражного суду.
Користування лісовим фондом є платним. Основи лісового зако-
нодательства встановлюють систему платежів за лісокористування, кото-
раю включає: відрахування на відтворення, охорону і захист лісів;
лісові подати (плата за користування лісовим фондом); орендну плату.
Відрахування на відтворення, охорону і захист лісу виробляють
всі лісокористувачі у відсотках від вартості деревини власної
заготовки, реалізованої, переробленої за цінами реалізації. Відрахований-
ня надходять до державного позабюджетний фонд відтворення.
Кошти цього фонду витрачаються на відтворення, охорону і захист
лісів; організацію користування лісовим фондом, Лісовпорядкування, що містить
жаніе державної лісової охорони. Ставка відрахувань до фонду програванні-
ізводства встановлюється указом Президента РФ або постановою Пра-
вітельства РФ. У 1993 р. указом Президента РФ вона була визначена в
п'ять відсотків від вартості деревини власної заготівлі.
Лісові подати є платою, яка справляється за деревину, відпускає-
мую на корені, за заготівлю живиці, другорядних лісових матеріалів,
побічні лісові користування, користування лісом для потреб, мисливського
господарства.
До складу лісових податей входить плата за землю лісового фонду. Раз-
заходи лісових податей визначаються за ставками за одиницю продукції, по-
променя при користуванні лісовим фондом, або за погектарними ставками
експлуатованої площі лісового фонду. Лісові подати вносяться користу-
Ватель у формі разових або регулярних (протягом року) платежів. Вони
надходять до місцевого бюджету і витрачаються у певних частках на раз-
вітіе лісового господарства, охорону і захист лісів. Місцеві оргата самоуп-
равленія мають право встановлювати пільги щодо стягнення платежів за користу-
вання лісовим фондом аж до звільнення деяких користувачів від
податків.
Ведення лісокористування в лісах колгоспів, радгоспів та інших сель-
скохозяйственних формувань проводиться з метою задоволення пот-
ребностей цих господарств в деревині. Лісові користування в лісовому фон-
де, переданому в їх володіння, проводяться відповідно до правил
організації лісового господарства. Заготівля деревини, заготівля інший
продукції лісу, інші лісокористування проводяться зазначеними володів-
цями на основі дозволів (лесорубочних або лісових квитків), які
видаються лісгоспами. На жаль. Основи законодавства не дають отве-
та на питання про те, на землях якого фонду (земельного або лісового)
підприємствами сільського господарства ведеться лісове користування.
Лісокористування в прикордонних зонах регулюється Основами лісового
законодавства і Закону України "Про державний кордон". Суб'єктом
права землекористування та лісокористування на території державної
прикордонної смуги є Головне управління прикордонними військам
(Держкордон). З урахуванням чинного законодавства, умов наван-
нічного режиму Держкордон видає положення або правила користування
лісовим фондом прикордонних територій. Ними встановлюється низка ограни-
чений, пов'язаних з перебуванням громадян у лісах, будівництвом господа-
ничих та житлових об'єктів у прикордонній смузі, обмеженням видів і
обсягу лісових користування.
ОХОРОНА ЛІСУ І КОНТРОЛЬ ЗА лісокористування
Охорона лісу - одна з функцій в організації та діяльності орга-
нов лісового господарства. У чинному законодавстві вона розуміється в
трьох значеннях. По-перше, під охороною ст. 60, 62 Основ лісового зако-
нодательства розуміють організаційні заходи, що проводяться органами
виконавчої влади та лісового господарства з боротьби з пожежами, зашкодь-
телямі та хворобами лісу. По-друге, у юридичному значенні охороною
вважаються заходи попередження і усунення порушення права влас-
ності, володіння та користування ділянками лісового фонду.
Нарешті, по-третє, під охороною розуміється служба, що називаються
ється державною лісовою охороною. Вона створюється в системі орга
нов лісового господарства для виконання заходів по відтворенню,
охорони і захисту лісів. Статут держохорони наділяє її правами по предуп-
нов і припинення порушень лісового законодавства. Посадові
особи державної лісової охорони мають право залучати до адмініст-
ратівной відповідальності за всі види лісових правопорушень і пред'яв-
лять в суді позови про відшкодування шкоди, заподіяної лісовому господарству. про
Державний контроль за станом, використанням, програвання
ництвом, охороною та захистом лісів закон покладає на органи державної адмін-
ничих представницької і виконавчої влади України, суб'єктів
Федерації, місцеві органи самоврядування, а також спеціально уполномо-
ченние органи лісового гос