ВСТУП


Засоби електричного зв'язку забезпечують тісну взаємодію отрас-економіки,
а також спілкування людей в області культури і побуту. При цьому відстані
не впливають на активність взаємодії. Особливе місце в комплексесредств електричної
зв'язку займає телефонний зв'язок як самий оперативними-вий і наймасовіший
вид зв'язку. У нашій країні телефонний зв'язок об'єднана в єдиний комплекс - Загальнодержавну
автоматично коммутіруе-мую телефонну мережу (ОАКТС), яка є
складовою частиною Едінойавтоматізірованной мережі зв'язку країни (ЕАСС). Основою
ЕАСС служить первинна мережа, що представляє собою сукупність-ність мережевих вузлів,
мережевих станцій і ліній передачі, яка створює мережу типових каналів передачі та
типових групових трактів в ЕАСС. На базі пер-первинних мережі ЕАСС оганізуются вторинні
мережі зв'язку. Вони являють со-бій сукупність комутаційних станцій,
вузлів комутації, оконечнихабонентскіх апаратів і каналів вторинної мережі, організованих
на базі каналів передачі первинної мережі ЕАСС. Вторинна мережа характеризується
видом переданих повідомлень, спосо-бом встановлення з'єднання, типом
каналів, швидкістю встановлення з'єднання і надійністю. Однією з вторинних
мереж ЕАСС є ОАКТС. Вона призначена для передачі телефонних розмов
а при заміні теле-фонних апаратів спеціальними кінцевими пристроями - для
передачідіскретной інформації, а також факсимільних повідомлень. Загальнодержавна
автоматично комутована телефонна мережа сос-тоит з місцевих мереж (ГТС
і СТС), зонових мереж ЗТС, та міжміської телефонної мережі. Зонова мережа складається
з місцевих телефонних мереж, розташованих на території зони та внутрізоновой
телефонної мережі. Остання являє со-бій сукупність розташованих на території
зони автоматичних меж-дугородних телефонних станцій (АМТС), зонових
телефонних вузлів, а так-же сполучних і замовний-з'єднувальних ліній, що зв'язують
їх меж-ду собою і місцевими мережами. У відповідності до прийнятої для ОАКТС
систе-мій нумерації кожна зонові мережа має присвоєний їй тризначний код АВС.
Зоновий номер лінії абонента складається з семи знаків: двозначного коду стотисячним
групи ab і п'ятизначного номери в лінії абонента в стоти-сячно групі abxxxxx.
Міжміський номер лінії абонента складається з десяти знаків: тризначного
кода зони і семизначного зонового номераABCabxxxxx. 1. СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ'ЯЗКУ
НА СТС Під зв'язком у сільській місцевості розуміється система електрозв'язку орга-нізуемая
в межах сільського адміністративного району. Вона підрозділами-ється на: зв'язок
загального користування, внутрішньовиробничих зв'язок сільсько-господарських підприємств,
засновницької-виробничу зв'язок міні-стерства і відомств, промислових
і будівельних підприємств. Відповідно до цього в кожному сільському адміністративному
районі будів-ятся: мережу телефонного зв'язку загального користування (СТС), призначена
для здійснення телефонного зв'язку між будь-якими абонентами цієї
мережі в межах сільського адміністративного району, а також для виходу абонентів
назоновую і міжміський телефонні мережі; мережі внутрішньовиробничої телефонної
зв'язку (ВПТС), предназначенниедля здійснення телефонного зв'язку в межах
окремих сельскохозяйст-ських підприємств та виходу частини абонентів ВПТС на телефонний
мережу загального користування; мережі Диспечерська телефонного зв'язку (ДТЗ), призначені
для осущ-організованого оперативно-командної телефонного зв'язку в межах
окремих сільськогосподарських підприємств; мережі засновницької-виробничої
телефонного зв'язку (УПТС), призначені для здійснення адміністративно-господарської
і виробниц-ного-технологічної телефонного зв'язку абонентів промислових
і будівельних підприємств та для виходу частини абонентів УПТС на мережу
про-ного користування. Для забезпечення телефонним зв'язком установ і підприємств
не маю-щих УПТС, використовується вільна ємність існуючих сільських стан-цій
або здійснюється їх розширення. Якщо в сільському населеному пунктеімеется УПТС
але немає сільської телефонної станції, то абоненти включають-ся в УПТС. Будівництво
УПТС допускається тільки для великих підпри-ятий і окремих відомств: залізних
доріг, пароплавств, газо-і нафтопроводів. До складу СТС не входять розташовані
на території сільської админи-стративно району телефонні мережі виділених
міст обласного (краї-вого) підпорядкування. Сільські телефонні мережі мають ряд
особливостей багато в чому определяющіхпрінціп побудови цих мереж. Як правило,
СТС охоплюють значну територію з меншою, ніж у містах телефон-ної
щільністю і нерівномірним розподілом абонентів за терріторіі.Ето призводить
до необхідності використання на сільських мережах телефоннихстанцій малої місткості
і до будівництва міжстанційних ліній великої довжини при малому числі ліній в
пучках. Абонентські лінії на СТС мають значно більшу довжину, ніж на
ГТС. Ці особливості обуслав-Ліван вищі, ніж на ГТС, капітальні витрати
і експлуатаційні витрати по лінійних споруд на один номер станційної
емкос-ти. Для підвищення використання з'єднувальних ліній необхідно: будувати
сільські телефонні мережі радіальних і радіально-вузловим спо-собами з метою
укрупнення пучків міжстанційних з'єднувальних ліній; використовувати лінії двостороннього
дії і малоканальні системи пе-редачі; збільшити норми допустимих
втрат повідомлення в порівнянні з нормаміпотерь на ГТС; використовувати одні й ті
ж лінії для встановлення як місцевих так і між-дугородних з'єднань. Перераховані
вище особливості сільського телефонного зв'язку определіліпрінціпи побудови
СТС. Із-за великої території, що регулюється однойсельской телефонною мережею, безпосереднє
включення всіх абонентських ліній в одну чи кілька станцій розташованих
в райцентрі економічно не виправдано. Тому на СТС застосовують районування
і узлообразо-вання з різним ступенем децентралізації станційного
устаткування. На СТС розрізняють станції наступних видів: центральні (ЦС), вузлові (УС),
і кінцеві (ОС). Центральна станція, розташована в райцентрі, є
основним комутаційним вузлом СТС і одночасно виполняетфункціі телефонної
станції райцентру. У вузлові станції, розташовані в будь-якому населеному пункті сільського
району, включаються сполучні лінії від кінцевих станцій, віднесених
до одного вузловому району. Кінцеві станції розташовані в будь-якому з населених
пунктів сільського району. Сполучні лінії від ОС в залежності від способу
побудови мережі включаються до ЦС або УС. При радіальному способі побудови мережі
всі ОСвключаются безпосередньо в ЦС. При цьому забезпечується мінімальне загасання
телефонного тракту між абонентами різних станцій, спрощує-ся станційне
устаткування і прискорюється процес встановлення соедіненія.Прі радіально-вузловому
принципі побудови СТС кінцеві станції під-ня до найближчих УС. Цей
спосіб дозволяє укрупнити пучки З'єднан-Передачі ліній з цельюлучшего їх використання
і застосовується при усло-вії техніко-економічної доцільності вузлоутворенням.
На реальних мережах розглянуті способи звичайно комбінуються в залежності
від конкретного умов: розміщення станцій на території району, його
площі, ємності станцій. У цій роботі задано радіально-вузловий спосіб
побудови се-ти. Схема організації зв'язку наведена на малюнку 1. 2. РОЗРОБКА
Системи нумерації НА МЕРЕЖІ На сільських телефонних мережах можуть застосовуватися відкрита
і закрита сис-теми нумерації. При відкритій системі нумерації з індексом
виходу внутрістанціоннийномер залежить від ємності АТС і може містити від двох
до п'яти знаків. Для виходу на мережу району виходу на мережу району абонент спочатку
набирає індекс виходу, а потім - п'ятизначний номер лінії, що викликається абонента.Індекс
виходу не входить до значность номери, а набирається понад абонентського номера.
При зв'язку від абонентів авторизації, а при зовнішнього зв'язку від абонентів АТСК-100/2000
незалежно від призначення станції індекс виходу не набираючи-ється. Практично на мережах
обладнаних станціями АТСК-100/2000 і АТСК-50/200, індекс виходу повинні
набирати тільки абоненти станцій К-50/200на яких використані тризначні абонентські
регістри. Індексом ви-ходу на мережу району прийнята цифра «9». Виклик спецслужб
району здійснюється набором цього індексу, а потім номери спецслужби
01-09; виклик АМТСнабором індексу "9", а потім індексу виходу на АМТС. При відкритій
системі нумерації без індексу виходу на мережу району внут-рістанціонная зв'язок
на всіх станціях СТС, за винятком ЦС, здійснюється набором скорочених тризначних
номерів. Внутрішньостанційних связьабонентов авторизації, а міжстанційних зв'язок
всіх АТС мережі здійснюється набоя-ром п'ятизначний номер без набору індексу виходу
на мережу району. Для виклику спецслужб райцентру абоненти всіх станцій мережі
набирають скорочений-ні номери спецслужб 01-09, а для виходу на АМТС - індекс «8».
Закриту систему нумерації можна застосовувати на телефонних мережах, обладнаних
сільськими АТС з п'ятизначними абонентськими регістрами. Такими станціями є
АТСК-100/2000, АТСК-100/2000У і АТСК-50/200М.Станція АТСК-50/200 надходить на
експлуатацію з тризначними абонент-ськімі регістрами. Але на статіва абонентського
обладнання станції име-ются вільні місця для встановлення другу плат абонентських
регітров. Ес-ли плати встановити те регістри стають п'ятизначними.
При закритій системі нумерації як внутрішньостанційних так і межстан-Ціон з'єднання
в межах СТС здійснюються набором пятізначногономера лінії викликається
абонента, виклик спецслужб - набором скорочений-них номерів 01 - 09, а внутрізоновая
та міжміський автоматична связьосуществляется набором індексу виходу
на АМТС (цифри «8») і, після про-слушіванія акустичного сигналу, зонового
або міжміського номера. Незалежно від обраної системи нумерації на мережі внутрістанціоннаянумерація
нумерація на ЦС повинна бути вирівняні до п'ятизначної.
В на-варте час на СТС використовується в основному відкрита система нумера-ції з
індексом виходу. У міру зростання ємності мережі необхідно здійснюва-лять перехід до
закритою або єдиній системі нумерації. Виходячи з цих міркувань (простота і
однозначність набору номера, з-ності сучасним вимогам) в розробляється
сільської мережі свя-зи застосована закрита система нумерації (малюнок 1). При
цьому слід зазначити, що всі станції АТСК-50/200 є модернізованими,
т.е.імеют п'ятизначні абонентські регістри.3. ВИЗНАЧЕННЯ монтувати і задіяння
ВОВАН ЄМНОСТІ МЕРЕЖІ монтувати і задіяна ємність всій мережі
складається з мон-тірованной та задіяної ємності всіх станцій мережі. Тому
для визначення монтованою ємності необхідно монтувати ємності стан-ції: М = Мцс + Мос1 + Мос2 + Мос3 + Мос4 + Мус1 + Мос1 + Мос2 + Мос3 + Мус2 + Мос1 + Мос2 + Мос3
== 1800 +100 +50 +400 +200 +800 +50 +150 +200 +200 +400 +200 +50
= 4600 номеров.Задействованная ємність
визначається як сума задіяних емкостейкаждой станції мережі: З = Зцс + Зос1 + Зос2 + Зос3 + Зос4 + Зус1 + Зос1 + Зос2 + Зос3 + Зус2 + Зос1 + Зос2 + Зос3
== 1600 +62 +25 +390 +170 +702 +25 +102 +154 +145 +300 +180 +47 = 3902
номеров.Із розрахунків видно, що в дану
сільську телефонну мережу можна додат-кові включити М-З = 4600-3902 = 698 номерів.
4. СТРУКТУРНА СХЕМА АТСК-100/2000 Центральна станція СТС встановлюється в
районному центрі і забезпечують-кість внутрішньостанційних зв'язок абонентів даного райцентру,
зв'язок цих або-нентов з усіма абонентами СТС, з МТС, спецслужбами, абонентами
ВАТС, а також забезпечує всі види транзитної зв'язку абонентів ОС, УС та ВАТС, включених
в центральну станцію. Залежно від ємності всієї мережі і ємності
мережі в райцентрі ЦС системи АТСК-100/2000 може бути построенас однією або двома
ступенями групового шукання. На малюнку 2 наведена структурна схема ЦС
системи АТСК-100/2000 з двома ступенями ГІ, забезпечувати всі види сільського телефонного
зв'язку. На існуючих мережах зв'язок між центральними, вузловими, кінцеві-ми
станціями організовується за фізичними двопровідним лініях і по каналах
ТЧ систем передачі. Кожна лінія обладнується індуктивним комплек-том реле РСЛІ-І
або РСЛВ-І в залежності від призначення лінії - виходячи-щая, що входить. Зв'язок з
ВАТС організовується за трьохпровідний фізичних лініях, обладнаними комплектами
РСЛІ-П/Б3 для вихідного зв'язку і комплектаміРСЛВ-Б3 для вхідного зв'язку. Зв'язок
з однотипними станціями організуетсяпо трьохпровідний фізичних лініях обладнаними
комплектами РСЛІ-П/Б3 і РСЛВ-П3. Вхідні трьохпровідний СЛМ від АМТС або
каналів входить напівавт-матики включаються через комплекти ВШКМ-А. Цей комплект
передає функціональні сигнали батарейним імпульсами з використанням декадногокода.
Вихідна медугородная зв'язок здійснюється через вихідні комп-лекти
замовлене-з'єднувальних ліній (ІК-ЗСЛ). Зв'язок абонентів зі спецслужбами здійснюється
по двопровідним сполучних лініях, устатку-ванні кімнати комплектами РСЛспец
через ступінь 2ГІСП. Вхідні лінії блоку АІ об'єднуються в напрямку запараллеліваніемліній
відповідних виходів блоків ГИ другого ступеня. Для включеніясотенних
блоків АІ використовується напрямок з доступністю D = 20. Так як
ємність цієї станції становить 1600 номерів, то число направленійравно 16.
Ступінь 2ГІ, що забезпечує внутрішньостанційних зв'язок розділена на двечасті: 2ГІвн1,
яка забезпечує зв'язок для першої тисячі абонентів і 2ГІвн2, що забезпечує
зв'язок для залишилися шестисот абонентів. Ступінь 2ГІ забезпечує вихідну
зв'язок абонентів центральнойстанціі також розділена на дві частини: 2ГІсп для
зв'язку зі спецслужбами і2ГІісх для зв'язку з абонентами відомчих АТС і кінцевими
станці-ямі 1 і 2 (ОС-21 і ОС-22 відповідно на малюнку 1). Зв'язок з оконечнойстанціей
4 (ОС-24) і двома вузловими станціями (УС-30 і УС-40) здійснюва-ляется
через ступінь 1ГІ й комплекти РСЛІ-І. Зв'язок з ОС-3 (ОС-23) здійснюватись
через ступінь 1ГІ і комплект РСЛІ-П/Б3, так як ОС-23 - станція системи АТСК-100/2000.
Вхідна зв'язок від абонентів перерахованих вище станцій здійснює-ся
через відповідні комплекти з'єднувальних ліній (РСЛІ-П3/Б3, РСЛІ-И, ВШКМ,
ВШКМ-А), включених на вхід ступені 1ГІ. Крім цього до складу станції входять блок
АІ і ступінь РІ. У функції ре-гістра входить прийом номера абонента, що викликається
і передача його на ступі-ні АІ і ГИ для встановлення з'єднання. Про функції блоку
АІ і його струк-турі буде сказано далі. 5. РОЗРАХУНОК БЛОКУ АІ Ступінь АІ представляє
собою комбіновану щабель, виконую-щую функцію попереднього
шукання при вихідного зв'язку і лінійного шукання при вхідного зв'язку. Блок Аі розрахований
на включення 100 абонентс-ких ліній, що дозволяє будувати станції середньої
ємності, кратні 100. Він будується для вихідного зв'язку подвухзвенной схемою (ланки
А, В), а для входити-дящей зв'язку з триланкової (А, В, і С). Структурна схема
блоку АІ приве-Дена на малюнку 3, а схеми цього блоку в символічному та сіткового
зображені жении при транспонована включення наведені на рисунках 4 і 5. БлокАІ
побудований із застосуванням МКС 20 * 10 * 6. У цій роботі необ-хідно
визначити комутаційні параметри даного блоку, тобто чіслоМКС і комутаторів
на кожній ланці, а також кількість входів в один ком-мутатор кожної ланки.
Число МКС розраховується за такою формулою: МКС = V/n1 (1) де V - кількість ліній,
включених у виходи ланки; n1 - число входів обраного МКС. Кількість комутаторів
на ланці розраховується за такою формулою: К = N/m1 (2) де N - число
Число входів
в один комутатор ланки визначається наступним чином: n = V/K (3) Тепер,
знаючи параметри блоку АІ (малюнок 3), і знаючи параметри МКС мож-но визначити комутаційні
параметри блоку АІ. Ланка АОпределім число МКС: МКСА = 60/20 = 3Чісло
комутаторів на ланці А одно: КА = 200/10 = 20 В даному випадку число входять
в ланка ліній одно 200 через транспоні-ваного включення абонентських ліній,
які є вхідними длязвена А. При нетранспонірованном включення АЛ число
комутаторів рав-но 10 (число АЛ одно 100). Число входів комутаторів ланки
А nА = 60/20 = 3, але насправді комутатори ланки А мають різну кількість
вихо-дів, а саме 20 комутаторів поділені на 2 групи по 10 комутаторів
в кожній з числом виходів 4 і 2. Ланка ВЧісло МКС на ланці В: МКСВ = 40/20 = 2Чісло
комутаторів назвене В одно: КВ = 60/10 = 6Чісло входів в комутаторі ланки
В: nв = 40/6 = 7,6,7; 7,6,7 (МКС-4 і МКС-5 відповідно) Ланка СЧісло МКС
на ланці З: МКСС = 20/20 = 1Чісло комутаторів на ланці З: КС = 20/10 = 2Чісло входів
комутатора ланки З: nC = 20/2 = 10 Як видно з наведеної схеми блоку АІ
на малюнку 4, три МКС ланки А утворюють 20 комутаторів, в поля яких включені
абонентські лінії з нумерацією від 11 до 00. Для більш рівномірного використання
ПЛ між ланками А і В у блоці АІ станції використано просте транспонована
включення абонентс-ких ліній. Суть такого включення полягає в тому, що
МКС ланки А під-розділяються на дві групи: вертикалі МКС1 (А) і МКС2 (А) становлять
од-ну групу, а вертикалі МКС3 (А) - другу групу. У МКС1 і МКС2 абонентські
лінії в поле чотирьох вертикалей включені так, що в їх номері одина-кової
залишається цифра десятків (поле 1), а в МКС3 - цифра одиниць (поле 2). При такому
включення кожної абонентської лінії будуть доступні шість ПЛ між ланками А і
В. Наприклад для лінії з номером 11 будуть доступні проміжні лінії 1 - 4 в МКС1
і ПЛ 1, 2 в МКС3. У той же час для групи з 10 АЛ наприклад 11 - 01 будуть
доступні по полю 1 ПЛ з номерами 1 - 4 через МКС1 і МКС2 і всі 20 ПЛ по полю 2
че-рез МКС3, тобто всього 24 проміжних лінії. Без транспонована вклю-чення
кожній групі з десяти абонентських ліній були доступні тільки шість ПЛ. Таким
чином транспонована включення підвищує пропуск-ву здатність блоку
і забезпечує більш рівномірне використання ПЛ між ланками. На ланці У МКС
4 і 5 розбиті на шість комутаторів - по три на кожному МКС. Так вертикалі 1 -
7 МКС4 (В) утворюють комутатор 1 ланки У, вертикалі 8 - 13 - комутатор 2 і т.
д. У виходи комутаторів зве-на В включені 60 ПЛ від ланки А. У вертикалі обох
МКС ланки У включені 20 вихідних ліній до 1ГІ та 20 ПЛ між ланками В і С - по
десять вихідних ліній і десять ПЛ в кожен МКС. Таке включення надійність роботи
блоку в цілому. Так при відмові одного з МКС ланки У зберігається можливість
здійснення як вихідної так і вхідного зв'язку. На ланці З МКС6 використовується
в режимі двох комутаторів по десять вер-Тікаля в кожному комутаторі. У полі
кожного комутатора ланки З включе-ни по десять вертикалей ланки В, а також по
одній чи по дві вертикалі каж-дого комутатора. Таким чином між ланками
В та С утворюється 20 ПЛ. У вертикалі ланки З включаються 20 вхідних ліній, причому
кожній групі в десять вхідних ліній ланки З доступні десять незалежних ПЛ.
Як видно з малюнка 4 блок АІ побудований з використанням транспоніро-ного
включення абонентських ліній. Це зроблено для зменшення Веро-ності виникнення
внутрішніх блокувань. Внутрішня блокування - сос-тояніе, при якій виникають
втрати повідомлень через зайнятість ПЛ між ланками комутаційного блоку.
Розглянемо процес виникнення внут-ренней блокування. Для цього представимо
що на малюнку 4 зображено блок АІ без транспонована включення (нема другого
поля абонентських чи-ний). Тоді три МКС ланки А будуть розбиті на десять незалежних
комутац-торів. Нехай у певний момент часу на блок АІ надійде виклик
від або-нентов включеного до 11 АЛ. Цей виклик може зайняти одну з 6 ПЛ між ланками
А та В. Отже, для виклику по 12 АЛ буде доступно 5 ПЛ, для виклику
по 13 АЛ - 4 промлініі і т. д. Таким чином видно, що при та-ком поступове
занятті промліній виклик по 17 АЛ не буде обслужений через зайнятість ПЛ між
ланками А і В, тобто через внутрішньої блокування. З поняттям внутрішньої
блокування тісно пов'язане поняття пере-менной доступності. Змінна доступність
- Залежність між числом вільних проміжних ліній між ланками комутаційного
блоку і навантаженням, що надходить на цей блок (чим більше надходить
навантаження тим менше доступність). Можна сказати, що змінна доступність
яв-ся причиною внутрішніх блокувань. Приклад змінної доступності наведено
вище при описі внутрішньої блокування: при вступі каж-дого наступного
виклику число доступних промліній зменшувалася на єдиному-цу. 6. Розмовний ТРАКТ
У відповідності із завданням в даній курсовій роботі необхідно описати встановлення
соедінеія між абонентами двох станцій заданої мережі. У даному випадку цими
двома станціями є ОС3 і ЦС. При знятті абонентом ОС3 мікротелефонною
трубки в АК спрацьовує ли-нейное реле і відбувається заняття МАІ. Маркер визначає
номер лінії абонента, а потім здійснює обумовлене вільне
ис-каніе ШК, для якого в момент проби є вільний регістр. Після включення
ланцюгів вибирають і утримують електромагнітів МКС у ланках А і В щаблі
АІ маркер звільняється а живлення утримують електромагнітів здійснюється
з ШК. До який посів ШК за допомогою МРІ підключається вільний регістр. Після цього
маркер звільняється а живлення утримує електромагнітні-та ступені РІ забезпечується
з регістра. Абонентові посила-ється сигнал «Відповідь станції»
з регістра. При наборі номера лінії вызывае-мого абонента всі цифри номера
приймаються і фіксуються регістром. З моменту надходження першого імпульсу останньої
серії регістр передає сигнал на вхід блоку 1ГІ через ШК для того, щоб
МГІ підключився до за-нявшемуся входу. Потім з регістра в МГІ передається перший
цифра номера (у даному випадку - 2) за якою МГІ не може визначити характер
З'єднан-вання (внутрішньостанційних або вихідне), так як нумерація одразу п'яти станцій
починається з цифри 2. Тому МГІ запитує другу цифру номера, за якою
визначає, що з'єднання виходить і вибирає вільних сполучну
лінію в комплекті РСЛІ-П/Б3. Після підключенні ня сполучної лінії МГІ передає
в регістр сигнал про режим по-дальшої роботи, а також про кількість знаків, які
слід передати до викликаний-ної станції, і відключається. Оскільки викликана центральна
станція так-само як і ОС3 є станцією системи АТСК-100/2000 то передача
до неї інформації з реєстру відбувається полярно-числовим кодом. Ця інфор-мація
(номер абонента) через комплект РСЛВ-П3 надходить на вхід ступені
1ГІ. Переданий номер містить чотири цифри, які не-обхідних для встановлення
з'єднання. Розглянута ЦС має два ступені 2ГІВН. При такій побудові
для вхідного зв'язку всі абонентські лінії розбиваються на тисячні абонентс-кі
групи, кожну з яких обслуговує окрема група 2ГІВН. Ви-бір напрямки
до таких груп здійснюється по цифрі тисяч. Слідчий-но перші знак
що прийшов чотиризначного номера є кодом для ви-бору напряму до 2ГІВН.
Вибравши напрямок до групи блоків 2ГІВН, обс-лужівающіх тисячі абонентів,
до числа яких входить викликається абонентМГІ здійснює обумовлене шукання
виходу в цьому напрямку. Так як група 2ГІВН обслуговує лише одну тисячну
абонентську групу, то для подальшого встановлення з'єднання необхідні останні
три знаканомера. За третього знаку (цифра сотень) маркер блоку 2ГІВН знаходить
потрібний з-тенний блок АІ і встановлює з ним з'єднання. Останні два
знака но-мера (цифри десятків і одиниць) передаються у МАІ. Отримавши інформацію про
лінії абонента, що викликається, МАІ спочатку знаходить вільний шлях від входити-так, на який
надійшов виклик, до АК абонента, що викликається. Потім включаються-ются електромагніти:
вибирають на ланках А, В і С і утримують назвеньях А і В. До утворився
тракту підключається пристрій проби АЛ, розрізняють три стану абонентської
лінії: абонент вільний, або-нентов зайнятий місцевим з'єднанням або його апарат
заблокований з боку спареного апарату. У першому випадку з'єднання завершується
шляхом вклю-чення утримує електромагніту в МКС ланки С. Після відбою
зі сторо-ни будь-якого абонента всі групові пристрої та прилади обох станцій
ос-вобождаются, а другому абоненту, що затримують відбій з його АК поси-робиться
сигнал «Зайнято». Структурна схема розмовного тракту між абонентом ОС3 і абон-те
 в себе: Зміст Введеніе1. Схема організації зв'язку на заданій сеті2. Розробка
системи нумерації на заданій сеті3. Визначення монтованою і задіяної
ємності сеті4. Структурна схема ЦС з урахуванням ємності та схеми связі5. Розрахунок
комутаційного блоку АІ АТСК-100/2000 (зобразити трьома спо-собами схему
блоку, описати призначення і функції виконуються цим бло-ком, розрахунок комутаційних
параметрів цього блоку, суть внутрішніх блоки-ровок і змінної доступності) 6.
Опис розмовного тракту між абонентами ОС3 і ЦС (схема разг-ворного
тракту, опис встановлення з'єднання) Висновок Список літературиДата видачі
завдання: 11 02 2000Срок здачі: 03 05 2000Преподаватель-керівник курсової
роботи: СОДЕРЖАНІЕВведеніе ----------------------------------------------- ---------------------------------- 4
стр1. Схема організації зв'язку на СТС --------------------------------------------- - 5
стр2. Розробка системи нумерації на мережі --------------------------------------- 8
стр3. Визначення монтованою і задіяної
ємності мережі --------- 10 стр4. Структурна схема АТСК-100/2000------------------------------------------- 11
стр5. Розрахунок блоку АІ ----------------------------------------------- -------------------- 13
стр6. Розмовний тракт ------------------------------------------------ ---------------- 18
стр7. Висновок ------------------------------------------------- ------------------------ 21
стрСпісок
літератури ------------------------------------------------- ----------------- 22
стр Міністерство РФ із зв'язку та інформатізацііСібірскій Державний
Університет Телекомунікацій та Інформатики Хабаровський філіалКурсовая робота по
автоматичної комутації Виконав Перевірив Хабаровськ 2000 ВИСНОВОК У даній
курсової роботи була спроектована сільська телефонна мережа розроблена система
нумерації на мережі. У ході роботи було розвинуто і зак-реплени навички з проектування
телефонних мереж, розрахунку комутації-онного обладнання, розглянуто
та проаналізовано процес встановлення міжстанційних з'єднання. При проектуванні
СТС була розглянута схема організації зв'язку на мережі, визначена монтована
і задіяна ємність мережі. При розр-ті комутаційного блоку АІ
було проаналізовано та визначено сутність причина внутрішніх блокувань. Придбані
навички з проектування телефонних мереж та розрахунку комутаційного
обладнання безсумнівно нададуть допомогу в подальшій роботі в сфері електричної
зв'язку. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Босенко В. Г., Максимов Г. З. «Автоматичні телефонні
станції сіль-ської зв'язку »М., Радио и связь 19812. Максимов Г. З. та ін «Проектування
станційних споруд сельскіхтелефонних мереж »М., Радио и связь
19893. Іванова О. Н. та ін «Автоматичні системи комутації» М., Зв'язок 1978
4. Атліванік Л. Я. та ін «Проектування сільських автоматизованих те-лефонних
мереж »М., Зв'язок 1975